Арабський халіфат. Повні уроки - История изменений

User33 в 13:25, 29 августа 2012

2012-08-29T13:25:31Z

User11 в 10:12, 12 марта 2011

2011-03-12T10:12:10Z

← Предыдущая		Версия 10:12, 12 марта 2011
Строка 202:		Строка 202:
	<br> Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим		<br> Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим

-	<br> ~~Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишіть нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+
		+	Соловйов С.Г.
		+
		+	Лобук Я.Я.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - [http://xvatit.com/forum/ Освітній форум].

	[[Category:Історія_всесвітня_7_клас]]		[[Category:Історія_всесвітня_7_клас]]

User23 в 06:48, 25 января 2011

2011-01-25T06:48:24Z

← Предыдущая		Версия 06:48, 25 января 2011
Строка 33:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам.

-	~~<br>~~

-	~~<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">~~
-	Ze-euWJYBlA</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> }}</span><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>

-	<br>	+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">
		+	{{#ev:youtube\| Ze-euWJYBlA}}
		+
		+	</span><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;" /><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>
		+
		+

-	У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.	+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;" /><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;" />У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.

	[[Image:20prorok.jpg\|331x248px\|20prorok.jpg]]		[[Image:20prorok.jpg\|331x248px\|20prorok.jpg]]
Строка 48:		Строка 50:
	Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом.		Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом.

-	<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|~~</span>'''<span lang="EN-US" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">~~ mE2bsloTLao~~</span>'''<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">~~}}</span>	+	<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">
		+	{{#ev:youtube\| mE2bsloTLao}}
		+	</span>

	<br>		<br>
Строка 64:		Строка 68:
	<br>		<br>

-	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|~~</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">~~r9FqpVFge7A~~</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">~~}}</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"~~><o:p><~~/~~o:p></span~~>'''	+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\| r9FqpVFge7A}}
		+	</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;" />'''

	<br>		<br>
Строка 106:		Строка 111:
	<br>		<br>

-	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|~~</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">~~Db-JJP25uy4~~</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">~~}}</span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial;"~~><o:p><~~/~~o:p></span~~>	+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\| Db-JJP25uy4}}
		+	</span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial;" />

	<br>		<br>

User23 в 06:36, 25 января 2011

2011-01-25T06:36:53Z

← Предыдущая		Версия 06:36, 25 января 2011
Строка 33:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам.

-		+	<br>

	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">		<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">
-	Ze-euWJYBlA</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> }}</span><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>	+	Ze-euWJYBlA</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> }}</span><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>
-		+

		+	<br>

	У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.		У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.
Строка 48:		Строка 48:
	Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом.		Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом.

-	<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;"> mE2bsloTLao</span>'''<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">}}</span>	+	<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;"> mE2bsloTLao</span>'''<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">}}</span>
-		+

		+	<br>

	Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.		Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.
Строка 62:		Строка 62:
	Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.		Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.

		+	<br>

		+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">r9FqpVFge7A</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>'''

-	<~~span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"~~>{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">r9FqpVFge7A</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>'''	+	<br>
-		+
-		+

	'''Боротьба династій'''		'''Боротьба династій'''
Строка 104:		Строка 104:
	Чимало купців і подорожніх, зустрічаючись на барвистих і галасливих східних ринках, розказували один одному різноманітні історії, і цілком зрозуміло, що саме в ті часи виникають знамениті казки «Тисяча і одна ніч».		Чимало купців і подорожніх, зустрічаючись на барвистих і галасливих східних ринках, розказували один одному різноманітні історії, і цілком зрозуміло, що саме в ті часи виникають знамениті казки «Тисяча і одна ніч».

		+	<br>

		+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">Db-JJP25uy4</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial;"><o:p></o:p></span>

-	<~~span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"~~>{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">Db-JJP25uy4</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial;"><o:p></o:p></span>	+	<br>
-		+
-		+

	Література розвивається насамперед у жанрі поезії. Найвизначніший поет і мислитель того часу – Фірдоусі, автор епосу «Шахнаме» («Книга царів»). У вищих школах вивчалися не лише Коран, а й філософія, природничі науки, математика. На арабську мову перекладалися праці давньогрецьких мислителів.		Література розвивається насамперед у жанрі поезії. Найвизначніший поет і мислитель того часу – Фірдоусі, автор епосу «Шахнаме» («Книга царів»). У вищих школах вивчалися не лише Коран, а й філософія, природничі науки, математика. На арабську мову перекладалися праці давньогрецьких мислителів.

User23 в 06:33, 25 января 2011

2011-01-25T06:33:56Z

← Предыдущая		Версия 06:33, 25 января 2011
Строка 31:		Строка 31:
	'''Іслам єднає племена'''		'''Іслам єднає племена'''

-	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.	+	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам.

-	[[Image:20prorok.jpg\|331x248px]]	+
		+
		+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">
		+	Ze-euWJYBlA</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> }}</span><span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>
		+
		+
		+
		+	У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.
		+
		+	[[Image:20prorok.jpg\|331x248px\|20prorok.jpg]]

	''Пророк Мухаммед''		''Пророк Мухаммед''

-	Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом. Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.	+	Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом.
		+
		+	<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="EN-US" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;"> mE2bsloTLao</span>'''<span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: Arial; color: black;">}}</span>
		+
		+
		+
		+	Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.

	[[Image:5kaaba.jpg]]		[[Image:5kaaba.jpg]]
Строка 46:		Строка 61:

	Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.		Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.
		+
		+
		+
		+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">r9FqpVFge7A</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span>'''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;"><o:p></o:p></span>'''
		+
		+

	'''Боротьба династій'''		'''Боротьба династій'''
Строка 55:		Строка 76:
	''Територія Арабського халіфату''		''Територія Арабського халіфату''

-		+	<br>

	У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.		У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.
Строка 81:		Строка 102:
	Арабські мандрівники Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте розширили горизонти географії, відвідавши країни, про які не знали навіть європейські вчені. У результаті подорожей вони склали унікальні карти. У них були міцні кораблі, компаси, глобуси й достатньо точні навігаційні прилади. Астрономи Халіфату працювали у кількох обсерваторіях, вони визначили розміри Землі, створили карту зоряного неба, позначивши на ній багато нових зір.		Арабські мандрівники Ібн Фадлан, Аль-Масуді, Ібн Русте розширили горизонти географії, відвідавши країни, про які не знали навіть європейські вчені. У результаті подорожей вони склали унікальні карти. У них були міцні кораблі, компаси, глобуси й достатньо точні навігаційні прилади. Астрономи Халіфату працювали у кількох обсерваторіях, вони визначили розміри Землі, створили карту зоряного неба, позначивши на ній багато нових зір.

-	Чимало купців і подорожніх, зустрічаючись на барвистих і галасливих східних ринках, розказували один одному різноманітні історії, і цілком зрозуміло, що саме в ті часи виникають знамениті казки «Тисяча і одна ніч». Література розвивається насамперед у жанрі поезії. Найвизначніший поет і мислитель того часу – Фірдоусі, автор епосу «Шахнаме» («Книга царів»). У вищих школах вивчалися не лише Коран, а й філософія, природничі науки, математика. На арабську мову перекладалися праці давньогрецьких мислителів.	+	Чимало купців і подорожніх, зустрічаючись на барвистих і галасливих східних ринках, розказували один одному різноманітні історії, і цілком зрозуміло, що саме в ті часи виникають знамениті казки «Тисяча і одна ніч».
		+
		+
		+
		+	<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">{{#ev:youtube\|</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;"> </span>''''''<span lang="EN-US" style="font-family: Arial; color: black;">Db-JJP25uy4</span>'''<span lang="UK" style="font-family: Arial; color: black;">}}</span><span lang="EN-US" style="font-family: Arial;"><o:p></o:p></span>
		+
		+
		+
		+	Література розвивається насамперед у жанрі поезії. Найвизначніший поет і мислитель того часу – Фірдоусі, автор епосу «Шахнаме» («Книга царів»). У вищих школах вивчалися не лише Коран, а й філософія, природничі науки, математика. На арабську мову перекладалися праці давньогрецьких мислителів.

	Своєрідна архітектура епохи відображена у мечетях, мавзолеях, фортецях, і, звісно, палацах правителів. Найвідоміша мечеть Кордовська, має приблизно тисячу колон, 250 люстр. Ніяких зображень Бога (фресок, ікон) іслам не дозволяє, зате мечеті прикрашалися арабесками – вишуканим поєднанням написів і орнаменту. Араби цінували майстерність у каліграфії – мистецтві красиво писати.		Своєрідна архітектура епохи відображена у мечетях, мавзолеях, фортецях, і, звісно, палацах правителів. Найвідоміша мечеть Кордовська, має приблизно тисячу колон, 250 люстр. Ніяких зображень Бога (фресок, ікон) іслам не дозволяє, зате мечеті прикрашалися арабесками – вишуканим поєднанням написів і орнаменту. Араби цінували майстерність у каліграфії – мистецтві красиво писати.

User23 в 20:44, 24 января 2011

2011-01-24T20:44:18Z

← Предыдущая		Версия 20:44, 24 января 2011
Строка 33:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.

-	[[Image:20prorok.jpg]]	+	[[Image:20prorok.jpg\|331x248px]]

	''Пророк Мухаммед''		''Пророк Мухаммед''
Строка 54:		Строка 54:

	''Територія Арабського халіфату''		''Територія Арабського халіфату''
		+
		+

	У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.		У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.
Строка 63:		Строка 65:
	Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.		Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.

-	[[Image:Abbas4.jpg\|~~298x365px~~\|Abbas4.jpg]]	+	[[Image:Abbas4.jpg\|273x331px\|Abbas4.jpg]]

	''Палац правителя династії Аббасидів''		''Палац правителя династії Аббасидів''
Строка 73:		Строка 75:
	Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.		Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.

-	[[Image:Aavitsen.jpg\|~~297x404px~~\|Aavitsen.jpg]]	+	[[Image:Aavitsen.jpg\|278x378px\|Aavitsen.jpg]]

	''Авіценна''		''Авіценна''

User23 в 20:40, 24 января 2011

2011-01-24T20:40:21Z

← Предыдущая		Версия 20:40, 24 января 2011
Строка 33:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.

-	[[Image:~~Aangel prorok~~.jpg]]	+	[[Image:20prorok.jpg]]

-	''~~Ангел сповіщає про прихід пророка Мухаммеда~~''	+	''Пророк Мухаммед''

	Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом. Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.		Мухаммед почав проповідувати іслам – нову релігію, назва якої означає «покірність». Одкровення Мухаммеда, як наступника Адама, Ноя, Авраама, Мойсея та Ісуса, записувалися прихильниками, і так виникла священна книга Коран. В ній проголошувалися правила й закони, які назвали шаріатом. Як і кожне важливе нововведення в суспільстві, діяльність Мухаммеда сприйняли неоднозначно. Насамперед вороже до нього поставились купці, остерігаючись, що єдинобожжя не даватиме їм такого прибутку, як багатобожжя. До того ж, новий пророк закликав відпускати рабів, роздавати майно бідним, хоча згодом він визнавав, що нерівність серед людей створена Богом, тож хай багаті живуть спокійно. Врешті, у 622 р. йому довелося втекти в Ясріб. Це місто сприйняло його учення про єдиного Бога і взяло собі іншу назву – Медіна (місто пророка). Там Мухаммед збудував мечеть (мусульманський храм), створив порядок богослужінь, заборонив азартні ігри, вживання вина. Мухаммед дозволив священні війни (джихад) проти «невірних» - віруючих інших релігій. Наскільки важливими були ці перетворення, можна довести лише одним фактом – саме з цього року, названого хіджрою, (переселенням) мусульманство веде літочислення. Здобувши прихильність у Медіні, Мухаммед організував похід на Мекку, де знищив ідолів біля Кааби, а Чорний Камінь назвав посланцем Аллаха. Кааба стала головною святинею мусульман, і за закликом Мухаммеда, кожен віруючий повинен хоч раз у житті прийти до неї. Це був 630 рік.

User23 в 20:37, 24 января 2011

2011-01-24T20:37:37Z

← Предыдущая		Версия 20:37, 24 января 2011
Строка 3:		Строка 3:
	<metakeywords>Всесвітня історія, клас, на тему, урок, 7 клас, Арабський халіфат </metakeywords>		<metakeywords>Всесвітня історія, клас, на тему, урок, 7 клас, Арабський халіфат </metakeywords>

-	'''Тема 18.Арабський халіфат'''	+	'''Тема 18. Арабський халіфат'''

	'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань		'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань
Строка 21:		Строка 21:
	Аравійський півострів – це величезна територія, яка за площею дорівнює четвертій частині Європи, і майже весь він укритий пустелями й напівпустелями. Аравійські племена поділялися на північні й південні. Поселення північних жителів пустелі (бедуїнів) виникали ближче до берега. Вони розводити худобу – верблюдів, а також кіз, овець, і займалися караванною торгівлею (доставляли товари на в’ючних тваринах). Без верблюдів життя бедуїна неможливо уявити. Тварина забезпечувала молоком і м’ясом, вовною для одягу і шкурою для взуття. Верблюд перевозив вантажі на значні відстані, споживаючи мінімум води й корму. Знатні бедуїни володіли не лише отарами, а й рабами. Бедуїни ще й воювали і грабували купців та землеробів – південних арабів. Ті вирощували придатні для таких природних умов культури – пшеницю і ячмінь, а ще виноград, гранати, персики, фініки, шовковиці, абрикоси, фіги. Доглядали також худобу.		Аравійський півострів – це величезна територія, яка за площею дорівнює четвертій частині Європи, і майже весь він укритий пустелями й напівпустелями. Аравійські племена поділялися на північні й південні. Поселення північних жителів пустелі (бедуїнів) виникали ближче до берега. Вони розводити худобу – верблюдів, а також кіз, овець, і займалися караванною торгівлею (доставляли товари на в’ючних тваринах). Без верблюдів життя бедуїна неможливо уявити. Тварина забезпечувала молоком і м’ясом, вовною для одягу і шкурою для взуття. Верблюд перевозив вантажі на значні відстані, споживаючи мінімум води й корму. Знатні бедуїни володіли не лише отарами, а й рабами. Бедуїни ще й воювали і грабували купців та землеробів – південних арабів. Ті вирощували придатні для таких природних умов культури – пшеницю і ячмінь, а ще виноград, гранати, персики, фініки, шовковиці, абрикоси, фіги. Доглядали також худобу.

-	Загалом північні й південні араби не утворили своєї держави, бо однією спільнотою себе не усвідомлювали, хоча в межах племені всі називали себе ріднею.	+	Загалом північні й південні араби не утворили своєї держави, бо однією спільнотою себе не усвідомлювали, хоча в межах племені всі називали себе ріднею.

	[[Image:Bbeduinn.jpg]]		[[Image:Bbeduinn.jpg]]
Строка 27:		Строка 27:
	''Бедуїни (наш час)''		''Бедуїни (наш час)''

-		+	<br>

	'''Іслам єднає племена'''		'''Іслам єднає племена'''
Строка 33:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.

-	[[Image:Aangel prorok.jpg~~\|481x497px~~]]	+	[[Image:Aangel prorok.jpg]]

	''Ангел сповіщає про прихід пророка Мухаммеда''		''Ангел сповіщає про прихід пророка Мухаммеда''
Строка 52:		Строка 52:

	[[Image:012.jpg]]		[[Image:012.jpg]]
		+
	''Територія Арабського халіфату''		''Територія Арабського халіфату''

	У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.		У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.

-	[[Image:Arabwarriorsss.jpg\|728x543px]]	+	[[Image:Arabwarriorsss.jpg\|728x543px\|Arabwarriorsss.jpg]]

	''Арабські воїни''		''Арабські воїни''
Строка 62:		Строка 63:
	Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.		Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.

-	[[Image:Abbas4.jpg\|298x365px]]	+	[[Image:Abbas4.jpg\|298x365px\|Abbas4.jpg]]

	''Палац правителя династії Аббасидів''		''Палац правителя династії Аббасидів''
Строка 72:		Строка 73:
	Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.		Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.

-	[[Image:Aavitsen.jpg\|297x404px]]	+	[[Image:Aavitsen.jpg\|297x404px\|Aavitsen.jpg]]

	''Авіценна''		''Авіценна''

User23 в 20:25, 24 января 2011

2011-01-24T20:25:27Z

← Предыдущая		Версия 20:25, 24 января 2011
Строка 20:		Строка 20:

	Аравійський півострів – це величезна територія, яка за площею дорівнює четвертій частині Європи, і майже весь він укритий пустелями й напівпустелями. Аравійські племена поділялися на північні й південні. Поселення північних жителів пустелі (бедуїнів) виникали ближче до берега. Вони розводити худобу – верблюдів, а також кіз, овець, і займалися караванною торгівлею (доставляли товари на в’ючних тваринах). Без верблюдів життя бедуїна неможливо уявити. Тварина забезпечувала молоком і м’ясом, вовною для одягу і шкурою для взуття. Верблюд перевозив вантажі на значні відстані, споживаючи мінімум води й корму. Знатні бедуїни володіли не лише отарами, а й рабами. Бедуїни ще й воювали і грабували купців та землеробів – південних арабів. Ті вирощували придатні для таких природних умов культури – пшеницю і ячмінь, а ще виноград, гранати, персики, фініки, шовковиці, абрикоси, фіги. Доглядали також худобу.		Аравійський півострів – це величезна територія, яка за площею дорівнює четвертій частині Європи, і майже весь він укритий пустелями й напівпустелями. Аравійські племена поділялися на північні й південні. Поселення північних жителів пустелі (бедуїнів) виникали ближче до берега. Вони розводити худобу – верблюдів, а також кіз, овець, і займалися караванною торгівлею (доставляли товари на в’ючних тваринах). Без верблюдів життя бедуїна неможливо уявити. Тварина забезпечувала молоком і м’ясом, вовною для одягу і шкурою для взуття. Верблюд перевозив вантажі на значні відстані, споживаючи мінімум води й корму. Знатні бедуїни володіли не лише отарами, а й рабами. Бедуїни ще й воювали і грабували купців та землеробів – південних арабів. Ті вирощували придатні для таких природних умов культури – пшеницю і ячмінь, а ще виноград, гранати, персики, фініки, шовковиці, абрикоси, фіги. Доглядали також худобу.
		+
		+	Загалом північні й південні араби не утворили своєї держави, бо однією спільнотою себе не усвідомлювали, хоча в межах племені всі називали себе ріднею.

	[[Image:Bbeduinn.jpg]]		[[Image:Bbeduinn.jpg]]
Строка 25:		Строка 27:
	''Бедуїни (наш час)''		''Бедуїни (наш час)''

-	Загалом північні й південні араби не утворили своєї держави, бо однією спільнотою себе не усвідомлювали, хоча в межах племені всі називали себе ріднею.	+

	'''Іслам єднає племена'''		'''Іслам єднає племена'''
Строка 31:		Строка 33:
	Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.		Однією з причин такої розмежованості можна вважати відсутність єдиної релігії. Богів було багато, але чи не всі вони шанувалися на рівні племені. Менше, але приймали й чужі віри – християнську, іудейську. Зустрічалися й такі, що не сприймали жодної віри. Найпоширенішою релігією було поганство – поклонінні кам’яним стовпам як божествам. У найбагатшому місті Аравії, яке, називалось Мекка (засноване у місці зупинки караванів) стояла Кааба – священна кубічна споруда висотою з п’ятиповерховий будинок. До неї сходилися прочани з усіх країв пустелі. Вони молились коло вмурованого в Каабу метеорита – космічного тіла, що впало на Землю з космосу. Люди називали його Чорним Каменем. Навколо Кааби було встановлено близько трьохсот ідолів. Для купців це було вигідне місце торгівлі. Раз на рік всі війни і чвари припинялися, щоб упродовж чотирьох місяців будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися. Це, мабуть, було єдине, що об’єднувало арабів. Але так не могло тривати весь час. На тлі кризи торгівлі та нестачі земель наприкінці VI ст., племена, здається готові були зробити крок назустріч одне одному. Об’єднати їх могла тільки спільна віра. І знайшовся той, хто відчув у собі покликання поєднати співвітчизників – Мухаммед (570 – 632 рр.). З малих років пас худобу, згодом мандрував із караванами, розбагатів. Та 40-річним почув голос архангела Джебраїла, про те, що волею Аллаха Мухаммед мусить стати божим пророком.

-	[[Image:Aangel prorok.jpg]]	+	[[Image:Aangel prorok.jpg\|481x497px]]

	''Ангел сповіщає про прихід пророка Мухаммеда''		''Ангел сповіщає про прихід пророка Мухаммеда''
Строка 41:		Строка 43:
	''Священна споруда мусульман - Кааба''		''Священна споруда мусульман - Кааба''

-		+	<br>

	Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.		Іслам став набувати могутності, племена об’єднувались, створюючи єдину державу. Проте у 632 р. Мухаммед помер. За віруваннями, він знісся на небо на своєму коні. Багато племен стали повертатись до старих вірувань, тому іслам пережив нелегкі часи.
Строка 49:		Строка 51:
	По смерті Мухаммеда мусульманською державою правили халіфи (заступники пророка). Спершу це були його найближчі соратники – родичі й друзі, вони керували в 632-661 рр.		По смерті Мухаммеда мусульманською державою правили халіфи (заступники пророка). Спершу це були його найближчі соратники – родичі й друзі, вони керували в 632-661 рр.

-	[[Image:012.jpg]] ''Територія Арабського халіфату''	+	[[Image:012.jpg]]
		+	''Територія Арабського халіфату''

	У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.		У 634 – 644 рр. другий халіф Омар водив арабів завойовувати землі «невірних». У Візантії було захоплено Сирію, Палестину, Лівію і Єгипет, значну частину західних територій Ірану. Кожному загиблому халіфи обіцяли вічне блаженство в раю, а завойоване населення закликали переходити в іслам, відверто не забороняючи їхню віру, але й переконуючи в перевагах мусульманства. Згодом, на початку VIII ст. вони вступили в Іспанію, і лише коли напали на Галлію, правитель франків Карл Мартел розбив арабів у бою при Пуатьє в 732 р. Так формувався Арабський халіфат – значна за розмірами (більша від Римської імперії) і впливова держава, в якій традиційно поставало питання про владу.

-	[[Image:Arabwarriorsss.jpg]]	+	[[Image:Arabwarriorsss.jpg\|728x543px]]

	''Арабські воїни''		''Арабські воїни''
Строка 59:		Строка 62:
	Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.		Завойовуючи нові землі, халіф залишав керувати ними своїх намісників – емірів. Після вбивства четвертого халіфа у 661 р. на вершині держави став емір Сирії Муавія, представник роду Омейя. Це був початок правління династії Омейядів, яка зробила столицею халфіату місто Дамаск. Омейяди один за одним гинули від рук заколотників, і через 90 років престол перейшов до Абул-Аббаса Кривавого із династії Аббасидів. Вони правили у 750 – 1055 рр з міста, яке нині називається Багдадом. Доба правління Аббасидів позначена величчю палаців, міськими парками й фонтанами, розквітом торгівлі.

-	[[Image:Abbas4.jpg]]	+	[[Image:Abbas4.jpg\|298x365px]]

	''Палац правителя династії Аббасидів''		''Палац правителя династії Аббасидів''
Строка 69:		Строка 72:
	Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.		Арабська культура – дивовижно багате явище. Вона поєднала в собі здобутки підкорених народів на ґрунті ісламу та арабської мови, яка стала ще й мовою державних документів, науки, богослужінь. Досягнення арабів, наприклад, у математиці – створення алгебри і широке застосування цифр. Дослідження «Канон медичної науки» Ібн Сіни, або Авіценни, як його звали у Європі, сприяли розвитку лікарської справи протягом багатьох століть у низці країн.

-	[[Image:Aavitsen.jpg]]	+	[[Image:Aavitsen.jpg\|297x404px]]

	''Авіценна''		''Авіценна''

User23 в 20:12, 24 января 2011

2011-01-24T20:12:18Z

Внесённые изменения