<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Байка.Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T22:07:59Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189558&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 20:06, 15 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189558&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-15T20:06:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 20:06, 15 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|I1Jm3QVkWX4}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|I1Jm3QVkWX4}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Тема_9._У_царстві_тварин.|'''&lt;/ins&gt;тварини&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']]&lt;/ins&gt;. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Зарубіжна_література_6_клас._Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;літературу&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']]&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20e.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20e.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Російська_мова_5_клас|'''&lt;/ins&gt;російській&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:134864:newid:189558 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134864&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 09:27, 11 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134864&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-11T09:27:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:27, 11 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 37:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 37:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»&amp;lt;br&amp;gt;Вивчіть напам’ять Байку на вибір.&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаної літератури:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot;Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы&amp;quot; Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.&amp;lt;br&amp;gt;Виндт Л. Басня как литературный жанр.- Поэтика. Л., 2008 .&amp;lt;br&amp;gt;Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. - Харьков, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. - М., 2009.&amp;lt;br&amp;gt;Классическая басня. - М., 2007 .&amp;lt;br&amp;gt;Античная басня. -&amp;amp;nbsp; М., 2005.&amp;lt;br&amp;gt;Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПБ, 2009. -&amp;amp;nbsp; С. 533.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»&amp;lt;br&amp;gt;Вивчіть напам’ять Байку на вибір.&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаної літератури:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot;Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы&amp;quot; Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.&amp;lt;br&amp;gt;Виндт Л. Басня как литературный жанр.- Поэтика. Л., 2008 .&amp;lt;br&amp;gt;Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. - Харьков, 2008.&amp;lt;br&amp;gt;Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. - М., 2009.&amp;lt;br&amp;gt;Классическая басня. - М., 2007 .&amp;lt;br&amp;gt;Античная басня. -&amp;amp;nbsp; М., 2005.&amp;lt;br&amp;gt;Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПБ, 2009. -&amp;amp;nbsp; С. 533.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index.php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки &lt;/del&gt;и &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;пожелания к урокам&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;смотрите здесь - &lt;/del&gt;[http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum&lt;/del&gt;/ &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Решетняк Н. В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пилипенко В.В. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum/ '''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли &lt;/ins&gt;и &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог&lt;/ins&gt;,&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;school&lt;/ins&gt;/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:119385:newid:134864 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=119385&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 11:37, 25 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=119385&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-25T11:37:49Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:37, 25 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:''' &amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|I1Jm3QVkWX4}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|I1Jm3QVkWX4}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 22:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня». &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня». &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»&amp;lt;br&amp;gt;Вивчіть напам’ять Байку на вибір.&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаної літератури:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot;Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы&amp;quot; Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.&amp;lt;br&amp;gt;Виндт Л. Басня как литературный жанр. Поэтика. Л., 2008 &amp;lt;br&amp;gt;Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Харьков, 2008&amp;lt;br&amp;gt;Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. М., 2009&amp;lt;br&amp;gt;Классическая басня. М., 2007 &amp;lt;br&amp;gt;Античная басня. М., 2005&amp;lt;br&amp;gt;Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;с&lt;/del&gt;. 533&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»&amp;lt;br&amp;gt;Вивчіть напам’ять Байку на вибір.&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаної літератури:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot;Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы&amp;quot; Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.&amp;lt;br&amp;gt;Виндт Л. Басня как литературный жанр.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- &lt;/ins&gt;Поэтика. Л., 2008 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- &lt;/ins&gt;Харьков, 2008&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- &lt;/ins&gt;М., 2009&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Классическая басня. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- &lt;/ins&gt;М., 2007 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Античная басня. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;-&amp;amp;nbsp; &lt;/ins&gt;М., 2005&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Хуторской А.В. Современная дидактика. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- &lt;/ins&gt;СПБ, 2009. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;-&amp;amp;nbsp; С&lt;/ins&gt;. 533&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:116561:newid:119385 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116561&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 13:38, 15 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116561&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-15T13:38:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:38, 15 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T20bjpeg.]]&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;youtube|I1Jm3QVkWX4}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20b1&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;jpeg]]&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Байки Езопа &lt;/del&gt;були &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;написані прозою&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;дотепно, ясно і просто&lt;/del&gt;. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили &lt;/del&gt;до &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;збірки під назвою Езопові байки&lt;/del&gt;. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Їх переписували&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;вивчали &lt;/del&gt;в &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;школах&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;розучували напам&lt;/del&gt;'&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;ять&lt;/del&gt;. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Байки Езопа стали одним &lt;/del&gt;з &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;вірменську&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;арабську&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;єврейську, індійську літературу&lt;/del&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Перші байки &lt;/ins&gt;були &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;відомі ще в глибокій старовині. Вважається&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст&lt;/ins&gt;. до &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;н.е) і Стесихор (6 ст до н.е&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;) Стародавній світ знав безліч байок&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;недаремно вже &lt;/ins&gt;в &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;їх вигадували в різних місцях Середземномор&lt;/ins&gt;'&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;я&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили &lt;/ins&gt;з &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;міста Сибаріса)&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;в яких діяли люди&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;і езопові байки&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;героями яких були тварини&lt;/ins&gt;. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20e.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20e.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на&amp;amp;nbsp; долю людей.&amp;lt;br&amp;gt;З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).&amp;lt;br&amp;gt;Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20b2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на&amp;amp;nbsp; долю людей.&amp;lt;br&amp;gt;З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).&amp;lt;br&amp;gt;Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20l.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20l.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. &lt;/del&gt;Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня». &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T20k.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:116552:newid:116561 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116552&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 13:28, 15 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116552&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-15T13:28:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:28, 15 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.&amp;lt;br&amp;gt;Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на&amp;amp;nbsp; долю людей.&amp;lt;br&amp;gt;З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).&amp;lt;br&amp;gt;Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20bjpeg.]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20b1.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20e.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20b2.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на&amp;amp;nbsp; долю людей.&amp;lt;br&amp;gt;З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).&amp;lt;br&amp;gt;Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20l.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20k1.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T20k.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Запитання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Запитання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хто найчастіше є дійовими особами байки?&amp;lt;br&amp;gt;Кого вважають найпершим байкарем?&amp;lt;br&amp;gt;Як називаєть індійська збірка байок?&amp;lt;br&amp;gt;Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хто найчастіше є дійовими особами байки?&amp;lt;br&amp;gt;Кого вважають найпершим байкарем?&amp;lt;br&amp;gt;Як називаєть індійська збірка байок?&amp;lt;br&amp;gt;Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.? &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:116551:newid:116552 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116551&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D0%B0.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=116551&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-15T13:25:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0&quot; title=&quot;Заглавная страница&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Байка.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Байка. Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку: '''навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt;Байка-&amp;amp;nbsp; коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.&amp;lt;br&amp;gt;Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До&amp;amp;nbsp; форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.&amp;lt;br&amp;gt;Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.&amp;lt;br&amp;gt;Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.&amp;lt;br&amp;gt;Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. &amp;lt;br&amp;gt;Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі.&amp;amp;nbsp; У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.&amp;lt;br&amp;gt;Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. –&amp;amp;nbsp; 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. &amp;lt;br&amp;gt;У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.&amp;lt;br&amp;gt;Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на&amp;amp;nbsp; долю людей.&amp;lt;br&amp;gt;З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).&amp;lt;br&amp;gt;Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.&amp;lt;br&amp;gt;У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».&amp;lt;br&amp;gt;Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Запитання на закріплення нової теми:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хто найчастіше є дійовими особами байки?&amp;lt;br&amp;gt;Кого вважають найпершим байкарем?&amp;lt;br&amp;gt;Як називаєть індійська збірка байок?&amp;lt;br&amp;gt;Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Домашнє завдання:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»&amp;lt;br&amp;gt;Вивчіть напам’ять Байку на вибір.&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаної літератури:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему: &amp;quot;Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы&amp;quot; Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.&amp;lt;br&amp;gt;Виндт Л. Басня как литературный жанр. Поэтика. Л., 2008 &amp;lt;br&amp;gt;Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Харьков, 2008&amp;lt;br&amp;gt;Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. М., 2009&amp;lt;br&amp;gt;Классическая басня. М., 2007 &amp;lt;br&amp;gt;Античная басня. М., 2005&amp;lt;br&amp;gt;Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	</feed>