Бертольд Брехт.Повні уроки - История изменений

User13 в 20:15, 8 сентября 2012

2012-09-08T20:15:35Z

User23 в 07:00, 10 июня 2011

2011-06-10T07:00:36Z

← Предыдущая		Версия 07:00, 10 июня 2011
Строка 13:		Строка 13:
	=== Хід уроку: ===		=== Хід уроку: ===

-	[[Image:T421b.jpeg]]<br>Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер. <br>Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу.<br>Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно».~~<br>http~~:~~//www.~~youtube~~.com/watch?v=~~E_BA6U-vEHE~~<br>~~	+	[[Image:T421b.jpeg]]<br>Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер. <br>Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу.<br>Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно».
		+	{{#ev:youtube\|E_BA6U-vEHE}}

	=== Лірика Б. Брехта ===		=== Лірика Б. Брехта ===
Строка 19:		Строка 20:
	[[Image:T42b1.jpeg]]		[[Image:T42b1.jpeg]]

-	<br>Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм. <br>У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність.~~<br>http~~:~~//www.~~youtube~~.com/watch?v=~~kSFD0i_zdBY&~~amp;~~feature~~=related<br>~~<br>Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням.	+	<br>Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм. <br>У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність.{{#ev:youtube\|kSFD0i_zdBY&feature}}
		+	<br>Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням.

	=== Поетична мова творів Брехта ===		=== Поетична мова творів Брехта ===

-	[[Image:T42b2.jpeg]]<br>Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові.<br><br>* * * <br>И вот война, и путь наш все труднее,<br>И ты идешь со мной одной дорогой,<br>Широкой, узкой, в гору и пологой,<br>И тот ведет, кто в этот час сильнее.<br><br>Гонимы оба, и к одной стремимся цели.<br>Так знай, что эта цель в самом пути,<br>И если силы у другого ослабели,<br>И спутник даст ему упасть, спеша дойти,<br><br>Она навек исчезнет без возврата,—<br>Кого спросить, вдали не различая?<br>Бредешь во мраке... Вспомнится утрата,<br>И остановишься, пот отерев со лба.<br>Сказать об этом Музе поручаю<br>У верстового ближнего столба.<br><br>Перевод А.Исаевой<br>1939<br>У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших.<br>[[Image:T42b3.jpeg]]<br>О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ <br>Вы, артисты, устраивающие свои театры<br>В больших домах, под искусственными светочами,<br>Перед молчащей толпой,— ищите время от времени<br>Тот театр, который разыгрывается на улице.<br>Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный,<br>Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого<br>Уходят в совместную жизнь людей,<br>В жизнь улицы.<br>Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко<br>                                     показывает она,<br>Имитируя поток его красноречия,<br>Как он пытается замять разговор<br>Об испорченном водопроводе. В скверах<br>Молодые люди имитируют хихикающих девушек,<br>Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом<br>Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный<br>Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих<br>На щедрые эдемские луга. Как полезен<br>Такой театр, как он серьезен и весел<br>И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая<br>                                            или обезьяну:<br>Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные<br>К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать,<br>Что они прекрасно умеют подражать, но<br>Безо всякой цели. И вы,<br>Великие художники, умелые подражатели, вы не должны<br>Уподобляться им! Не удаляйтесь,<br>Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,<br>                                           слишком далеко<br>http:~~//www.~~youtube~~.com/watch?v=~~7ymEhJN0reo&~~amp;~~feature~~=related~~	+	[[Image:T42b2.jpeg]]<br>Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові.<br><br>* * * <br>И вот война, и путь наш все труднее,<br>И ты идешь со мной одной дорогой,<br>Широкой, узкой, в гору и пологой,<br>И тот ведет, кто в этот час сильнее.<br><br>Гонимы оба, и к одной стремимся цели.<br>Так знай, что эта цель в самом пути,<br>И если силы у другого ослабели,<br>И спутник даст ему упасть, спеша дойти,<br><br>Она навек исчезнет без возврата,—<br>Кого спросить, вдали не различая?<br>Бредешь во мраке... Вспомнится утрата,<br>И остановишься, пот отерев со лба.<br>Сказать об этом Музе поручаю<br>У верстового ближнего столба.<br><br>Перевод А.Исаевой<br>1939<br>У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших.<br>[[Image:T42b3.jpeg]]<br>О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ <br>Вы, артисты, устраивающие свои театры<br>В больших домах, под искусственными светочами,<br>Перед молчащей толпой,— ищите время от времени<br>Тот театр, который разыгрывается на улице.<br>Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный,<br>Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого<br>Уходят в совместную жизнь людей,<br>В жизнь улицы.<br>Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко<br>                                     показывает она,<br>Имитируя поток его красноречия,<br>Как он пытается замять разговор<br>Об испорченном водопроводе. В скверах<br>Молодые люди имитируют хихикающих девушек,<br>Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом<br>Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный<br>Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих<br>На щедрые эдемские луга. Как полезен<br>Такой театр, как он серьезен и весел<br>И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая<br>                                            или обезьяну:<br>Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные<br>К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать,<br>Что они прекрасно умеют подражать, но<br>Безо всякой цели. И вы,<br>Великие художники, умелые подражатели, вы не должны<br>Уподобляться им! Не удаляйтесь,<br>Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,<br>                                           слишком далеко<br>http:
		+	{{#ev:youtube\|7ymEhJN0reo&feature}}

	=== Узагальнення ===		=== Узагальнення ===

User23 в 06:58, 10 июня 2011

2011-06-10T06:58:02Z

← Предыдущая		Версия 06:58, 10 июня 2011
Строка 13:		Строка 13:
	=== Хід уроку: ===		=== Хід уроку: ===

-	[[Image:~~T42b~~.jpeg]]<br>Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер. <br>Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу.<br>Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно».<br>http://www.youtube.com/watch?v=E_BA6U-vEHE<br>	+	[[Image:T421b.jpeg]]<br>Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер. <br>Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу.<br>Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно».<br>http://www.youtube.com/watch?v=E_BA6U-vEHE<br>

-	=== Лірика Б. Брехта ===	+	=== Лірика Б. Брехта ===

-	[[Image:T42b1.jpeg]]	+	[[Image:T42b1.jpeg]]

	<br>Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм. <br>У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність.<br>http://www.youtube.com/watch?v=kSFD0i_zdBY&feature=related<br><br>Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням.		<br>Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм. <br>У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність.<br>http://www.youtube.com/watch?v=kSFD0i_zdBY&feature=related<br><br>Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням.

-	=== Поетична мова творів Брехта ===	+	=== Поетична мова творів Брехта ===

	[[Image:T42b2.jpeg]]<br>Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові.<br><br>* * * <br>И вот война, и путь наш все труднее,<br>И ты идешь со мной одной дорогой,<br>Широкой, узкой, в гору и пологой,<br>И тот ведет, кто в этот час сильнее.<br><br>Гонимы оба, и к одной стремимся цели.<br>Так знай, что эта цель в самом пути,<br>И если силы у другого ослабели,<br>И спутник даст ему упасть, спеша дойти,<br><br>Она навек исчезнет без возврата,—<br>Кого спросить, вдали не различая?<br>Бредешь во мраке... Вспомнится утрата,<br>И остановишься, пот отерев со лба.<br>Сказать об этом Музе поручаю<br>У верстового ближнего столба.<br><br>Перевод А.Исаевой<br>1939<br>У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших.<br>[[Image:T42b3.jpeg]]<br>О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ <br>Вы, артисты, устраивающие свои театры<br>В больших домах, под искусственными светочами,<br>Перед молчащей толпой,— ищите время от времени<br>Тот театр, который разыгрывается на улице.<br>Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный,<br>Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого<br>Уходят в совместную жизнь людей,<br>В жизнь улицы.<br>Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко<br>                                     показывает она,<br>Имитируя поток его красноречия,<br>Как он пытается замять разговор<br>Об испорченном водопроводе. В скверах<br>Молодые люди имитируют хихикающих девушек,<br>Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом<br>Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный<br>Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих<br>На щедрые эдемские луга. Как полезен<br>Такой театр, как он серьезен и весел<br>И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая<br>                                            или обезьяну:<br>Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные<br>К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать,<br>Что они прекрасно умеют подражать, но<br>Безо всякой цели. И вы,<br>Великие художники, умелые подражатели, вы не должны<br>Уподобляться им! Не удаляйтесь,<br>Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,<br>                                           слишком далеко<br>http://www.youtube.com/watch?v=7ymEhJN0reo&feature=related		[[Image:T42b2.jpeg]]<br>Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові.<br><br>* * * <br>И вот война, и путь наш все труднее,<br>И ты идешь со мной одной дорогой,<br>Широкой, узкой, в гору и пологой,<br>И тот ведет, кто в этот час сильнее.<br><br>Гонимы оба, и к одной стремимся цели.<br>Так знай, что эта цель в самом пути,<br>И если силы у другого ослабели,<br>И спутник даст ему упасть, спеша дойти,<br><br>Она навек исчезнет без возврата,—<br>Кого спросить, вдали не различая?<br>Бредешь во мраке... Вспомнится утрата,<br>И остановишься, пот отерев со лба.<br>Сказать об этом Музе поручаю<br>У верстового ближнего столба.<br><br>Перевод А.Исаевой<br>1939<br>У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших.<br>[[Image:T42b3.jpeg]]<br>О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ <br>Вы, артисты, устраивающие свои театры<br>В больших домах, под искусственными светочами,<br>Перед молчащей толпой,— ищите время от времени<br>Тот театр, который разыгрывается на улице.<br>Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный,<br>Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого<br>Уходят в совместную жизнь людей,<br>В жизнь улицы.<br>Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко<br>                                     показывает она,<br>Имитируя поток его красноречия,<br>Как он пытается замять разговор<br>Об испорченном водопроводе. В скверах<br>Молодые люди имитируют хихикающих девушек,<br>Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом<br>Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный<br>Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих<br>На щедрые эдемские луга. Как полезен<br>Такой театр, как он серьезен и весел<br>И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая<br>                                            или обезьяну:<br>Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные<br>К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать,<br>Что они прекрасно умеют подражать, но<br>Безо всякой цели. И вы,<br>Великие художники, умелые подражатели, вы не должны<br>Уподобляться им! Не удаляйтесь,<br>Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,<br>                                           слишком далеко<br>http://www.youtube.com/watch?v=7ymEhJN0reo&feature=related

-	=== Узагальнення ===	+	=== Узагальнення ===

-	[[Image:T42b4.jpeg]]<br><br>Розмови про реалізм неможливі без передуючих розмов про реальність. Брехт, як і всі діячі театру, знав, що сцена не терпить брехні, нещадно освітлює її немов прожектором. Вона не дає замаскуватися холодності під горіння, порожнечі — під змістовність, нікчемності — під значність. Брехт ледве продовжив цю думку, він хотів, щоб театр, сцена не дали б розхожим уявленням про реалізм замаскуватися під реальність. Щоб реалізм в розумінні обмеження будь-якого роду  не сприймався як реальність всіма.	+	[[Image:T42b4.jpeg]]<br><br>Розмови про реалізм неможливі без передуючих розмов про реальність. Брехт, як і всі діячі театру, знав, що сцена не терпить брехні, нещадно освітлює її немов прожектором. Вона не дає замаскуватися холодності під горіння, порожнечі — під змістовність, нікчемності — під значність. Брехт ледве продовжив цю думку, він хотів, щоб театр, сцена не дали б розхожим уявленням про реалізм замаскуватися під реальність. Щоб реалізм в розумінні обмеження будь-якого роду  не сприймався як реальність всіма.

	[[Image:T42b5.jpeg]]<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему: «А войне все нет конца...» Пименовой Верой Леонидовны, Учителем русского языка и литературы Чкаловской средней школы Асекеевского района.<br>Зарубежная литература ХХ века. Под редакцией Л.Г.Андреева.  Учебник для вузов<br>Над уроком  працювали:<br>Пименова В. Л.<br>Пилипенко В.В<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В<br>		[[Image:T42b5.jpeg]]<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему: «А войне все нет конца...» Пименовой Верой Леонидовны, Учителем русского языка и литературы Чкаловской средней школы Асекеевского района.<br>Зарубежная литература ХХ века. Под редакцией Л.Г.Андреева.  Учебник для вузов<br>Над уроком  працювали:<br>Пименова В. Л.<br>Пилипенко В.В<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В<br>

User23 в 06:54, 10 июня 2011

2011-06-10T06:54:06Z

Внесённые изменения

User23 в 06:52, 10 июня 2011

2011-06-10T06:52:00Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

2011-06-10T06:49:22Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Бертольд Брехт. Повні уроки<met akeywords>Тема:Бертольд Брехт, Повні уроки,Зарубіжна література 11 клас</metakeywords>'''

'''Тема: Бертольд Брехт(1898-1956) . Життєвий і творчий шлях драматурга.'''
=== Мета:===
познайомити учнів з життєвим і творчим шляхом  Бертольд Брехта.  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. 
===Тип уроку:===
навчально - виховний 
===Хід уроку:===
 Брехт, Бертольд (Brecht), (1898-1956), один з найпопулярніших німецьких драматургів, поет, теоретик мистецтва, режисер. Народився 10 лютого 1898 в Аугсбурге в сім'ї директора фабрики. Вчився на медичному факультеті Мюнхенського університету. Ще в гімназичні роки почав займатися історією античності і літературою. Автор великого числа п'єс, які з успіхом йшли на підмостках багатьох театрів Німеччини і світу. Вже в раннії віршах Брехта ми бачимо поєднання помітних, розрахованих на миттєве запам'ятовування гасел і складної образності, що викликає асоціації з класичною німецькою літературою. Ці асоціації — не наслідування, а несподіване переосмислення старих ситуацій і прийомів. Брехт немов переміщає їх в сучасне життя, заставляє поглянути на них по-новому, «очужденно». http://www.youtube.com/watch?v=E_BA6U-vEHE Так вже в найранішій ліриці Брехт нащупує свій знаменитий драматургічний прийом «очужденія». У вірші «Легенда про мертвого солдата» сатиричні прийоми нагадують прийоми романтизму: солдат, що йде в бій на ворога, — давно вже лише примара, люди, що проводжають його, — філістери, яких німецька література відвіку малює в подобі звірів. І в той же час вірш Брехта злободенний — в нім і інтонації, і картини, і ненависть часів першої світової війни. Німецький мілітаризм, війну Брехт таврує і у вірші 1924 р. «Балада про матір і солдата»; поет розуміє, що республіка Веймарха далеко не викоренила войовничий пангерманізм. У роки республіки Веймарськой поетичний світ Брехта розширюється. Дійсність з'являється в щонайгостріших класових потрясіннях. Але Брехт не задовольняється лише відтворенням картин пригноблення. Його вірші — завжди революційний заклик: такі «Пісня єдиного фронту», «Померкла слава Нью-Йорка, міста-гіганта», «Пісня про класового ворога». Ці вірші наочно показують, як в кінці 20-х років Брехт приходить до комуністичного світогляду, як його стихійне юнацьке бунтарство зростає в пролетарську революційність. http://www.youtube.com/watch?v=kSFD0i_zdBY&feature=related Лірика Брехта дуже широка по своєму діапазону, поет може зберегти реальну картину німецького побуту у всій її історичній і психологічній конкретності, але він може створити і вірш-роздум, де поетичний ефект досягається не описом, а точністю і глибиною філософської думки, сполученої з вишуканим, зовсім не надуманим іносказанням. Поетичність для Брехта — це перш за все точність філософської і цивільної думки. Брехт вважав поезією навіть філософські трактати або виконані цивільного пафосу абзаци пролетарських газет (так, наприклад, стиль вірша «Послання товаришеві Дімітрову, що боровся в Лейпцігу з фашистським трибуналом», — спроба зближувати мову поезії і газети). Але ці експерименти врешті-решт переконали Брехта в тому, що про повсякденність мистецтво повинне говорити далеко не повсякденною мовою. У цьому сенсі Брехт-лірік допоміг Брехту-драматургові. * * * И вот война, и путь наш все труднее, И ты идешь со мной одной дорогой, Широкой, узкой, в гору и пологой, И тот ведет, кто в этот час сильнее. Гонимы оба, и к одной стремимся цели. Так знай, что эта цель в самом пути, И если силы у другого ослабели, И спутник даст ему упасть, спеша дойти, Она навек исчезнет без возврата,— Кого спросить, вдали не различая? Бредешь во мраке... Вспомнится утрата, И остановишься, пот отерев со лба. Сказать об этом Музе поручаю У верстового ближнего столба. Перевод А.Исаевой 1939 У 20-і роки Брехт звертається до театру. У Мюнхені він стає режисером, а потім і драматургом міського театру. У 1924 р. Брехт переселяється до Берліна, де працює в театрі. Він виступає одночасно як драматург і як теоретик — реформатор театру. Вже в ці роки в своїх вирішальних межах склалася естета Брехта, його новаторський погляд на завдання драматургії і театру. Свої теоретичні погляди на мистецтво Брехт виклав в 20-і роки в окремих статтях і виступах, пізніше об'єднаних в збірку «Проти театральної рутини» і «На шляху до сучасного театру». Пізніше, в 30-і роки, Брехт систематизував свою театральну теорію, уточнюючи і розвиваючи її, в трактатах «Про неарістотелівську драму», «Нові принципи акторського мистецтва», «Малий органон для театру», «Покупка міді» і деяких інших. О ПОВСЕДНЕВНОМ ТЕАТРЕ Вы, артисты, устраивающие свои театры В больших домах, под искусственными светочами, Перед молчащей толпой,— ищите время от времени Тот театр, который разыгрывается на улице. Повседневный, тысячеликий и ничем не прославленный, Но зато столь жизненный, земной театр, корни которого Уходят в совместную жизнь людей, В жизнь улицы. Здесь ваша соседка изображает домохозяина, ярко                                      показывает она, Имитируя поток его красноречия, Как он пытается замять разговор Об испорченном водопроводе. В скверах Молодые люди имитируют хихикающих девушек, Как те по вечерам отстраняются, защищаются и при этом Ловко показывают грудь. А тот вот пьяный Показывает проповедующего священника, отсылающего неимущих На щедрые эдемские луга. Как полезен Такой театр, как он серьезен и весел И какого достоинства исполнен! Он не похож на попугая                                             или обезьяну: Те подражают лишь из стремления к подражанию, равнодушные К тому, чему они подражают, лишь затем, чтобы показать, Что они прекрасно умеют подражать, но Безо всякой цели. И вы, Великие художники, умелые подражатели, вы не должны Уподобляться им! Не удаляйтесь, Хотя бы ваше искусство непрерывно совершенствовалось,                                            слишком далеко http://www.youtube.com/watch?v=7ymEhJN0reo&feature=related Розмови про реалізм неможливі без передуючих розмов про реальність. Брехт, як і всі діячі театру, знав, що сцена не терпить брехні, нещадно освітлює її немов прожектором. Вона не дає замаскуватися холодності під горіння, порожнечі — під змістовність, нікчемності — під значність. Брехт ледве продовжив цю думку, він хотів, щоб театр, сцена не дали б розхожим уявленням про реалізм замаскуватися під реальність. Щоб реалізм в розумінні обмеження будь-якого роду  не сприймався як реальність всіма. Список використаних джерел: Урок на тему: «А войне все нет конца...» Пименовой Верой Леонидовны, Учителем русского языка и литературы Чкаловской средней школы Асекеевского района. Зарубежная литература ХХ века. Под редакцией Л.Г.Андреева.  Учебник для вузов Над уроком  працювали: Пименова В. Л. Пилипенко В.В Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В 

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. 

[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]