<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Будова клітини еукаріотів. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T06:54:40Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201203&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 10:06, 4 октября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201203&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-10-04T10:06:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 10:06, 4 октября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Будова клітини еукаріотів&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Будова клітини еукаріотів&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друга основна категорія живих істот - це еукаріоти, тобто організми, клітини яких містять істинне ядро. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини прокаріот. ''Які ще відмінності еукаріотів від прокаріотів ви знаєте?'' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друга основна категорія живих істот - це &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 13. Будова клітини еукаріотів.|&lt;/ins&gt;еукаріоти&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;, тобто організми, клітини яких містять істинне &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Презентация урока на тему: Ядро клетки. Хромосомный набор клетки|&lt;/ins&gt;ядро&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Будова клітин прокаріотів. Повні уроки|&lt;/ins&gt;прокаріот&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;. ''Які ще відмінності еукаріотів від прокаріотів ви знаєте?'' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Давайте уважно розглянемо малюнок 1.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Давайте уважно розглянемо малюнок 1.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Порівняннвя еукаріотів з прокаріотами''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Порівняннвя еукаріотів з прокаріотами''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У ядрі, оточеному мембраною, ув'язнена велика частина ДНК, яка таким чином відокремлена від цитоплазми. У цитоплазмі містяться різні органели, кожна з яких має характерну структуру, - мітохондрії, лізосоми, центріолі. Клітини еукаріот такі різноманітні по розмірах і формі і настільки спеціалізовані, що описати &amp;quot;типову&amp;quot; клітину практично неможливо. Діти, подивіться на малюнки 2 і 3, щоб зрозуміти, якої форми бувають еукаріоти.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У ядрі, оточеному мембраною, ув'язнена велика частина &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Нуклеїнові кислоти: &lt;/ins&gt;ДНК &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;та РНК. Практикум|ДНК]]'''&lt;/ins&gt;, яка таким чином відокремлена від цитоплазми. У цитоплазмі містяться різні органели, кожна з яких має характерну структуру, - мітохондрії, лізосоми, центріолі. Клітини &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Презентація уроку: Еволюція прокаріотів. Гіпотези виникнення еукаріотів|&lt;/ins&gt;еукаріот&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;такі різноманітні по розмірах і формі і настільки спеціалізовані, що описати &amp;quot;типову&amp;quot; клітину практично неможливо. Діти, подивіться на малюнки 2 і 3, щоб зрозуміти, якої форми бувають &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Презентація уроку: Еволюція прокаріотів. Гіпотези виникнення еукаріотів|&lt;/ins&gt;еукаріоти&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Багато клітин мають далеко не сферичну форму. Наприклад, еритроцити людини є дисками розміром 8•8•(1-2) мкм і об'ємом 80 мкм3. Клітини рослинних волокон не досягають скількох мм в довжину. Нервові клітини тварин мають довгі відростки, аксони, у людини їх довжина досягає 1м. Давайте розглянемо наступне відео, щоб зрозуміти з чого складається клітина. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Багато клітин мають далеко не сферичну форму. Наприклад, еритроцити людини є дисками розміром 8•8•(1-2) мкм і об'ємом 80 мкм3. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Історія вивчення клітини. Повні уроки|&lt;/ins&gt;Клітини&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;рослинних волокон не досягають скількох мм в довжину. Нервові клітини тварин мають довгі відростки, аксони, у людини їх довжина досягає 1м. Давайте розглянемо наступне &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ &lt;/ins&gt;відео&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]'''&lt;/ins&gt;, щоб зрозуміти з чого складається клітина. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 51:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 51:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Ядро&amp;nbsp; ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Ядро&amp;nbsp; ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Діаметр ядра клітини тварини дорівнює ~5 мкм, а об'єм ~ 65 мкм3. За винятком того періоду, коли клітина ділиться, ядро щільно і майже рівномірно заповнено ДНК. Навіть за допомогою електронного мікроскопа не вдається розрізнити в ядрі якої-небудь певної структури. Внаслідок своїх кислотних властивостей ДНК забарвлюється основними барвниками. Задовго до виникнення сучасної біохімії ядерна речовина, що забарвлюється цими барвниками, дістала назву хроматин. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 20. Структура і функції ядра. Каріотип.|&lt;/ins&gt;Діаметр ядра&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;клітини тварини дорівнює ~5 мкм, а об'єм ~ 65 мкм3. За винятком того періоду, коли клітина ділиться, ядро щільно і майже рівномірно заповнено ДНК. Навіть за допомогою електронного &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади|&lt;/ins&gt;мікроскопа&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;не вдається розрізнити в ядрі якої-небудь певної структури. Внаслідок своїх кислотних властивостей ДНК забарвлюється основними барвниками. Задовго до виникнення сучасної біохімії ядерна речовина, що забарвлюється цими барвниками, дістала назву хроматин. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Учні, подивіться на малюнок 4. ''З чого складається ядро еукаріот?''&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 4.jpg|320px|Ядро]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Учні, подивіться на малюнок 4. ''З чого складається ядро еукаріот?''&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 4.jpg|320px|Ядро]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 67:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 67:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Плазматична мембрана''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Плазматична мембрана''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тонка зовнішня клітинна мембрана - плазмалема - регулює потік речовин в клітину і з клітини, проводить імпульси в нервових і м'язових волокнах, бере участь в хімічних взаємодіях з іншими клітинами.Учні, давайте подивимося відео про переміщення води через мембрану. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тонка зовнішня &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Клітинні мембрани, їх будова та функції. Повні уроки|&lt;/ins&gt;клітинна мембрана&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;- плазмалема - регулює потік речовин в клітину і з клітини, проводить імпульси в нервових і м'язових волокнах, бере участь в хімічних взаємодіях з іншими клітинами. Учні, давайте подивимося відео про переміщення води через мембрану. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;''{{#ev:youtube|ks-DE_VTaD4&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;''{{#ev:youtube|ks-DE_VTaD4&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 81:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 81:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Цитоплазматичні мембрани&amp;nbsp; ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==== Цитоплазматичні мембрани&amp;nbsp; ====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хоча цитоплазма є рідиною, все ж за допомогою електронного мікроскопа виявилося, що рідка субстанція - цитозоль - пронизана безліччю мембран, що утворюють так званий ендоплазматичний ретикулум (ЕР), який складається із складної мережі трубочок, бульбашок і сплощених мішечків (цистерн). Давайте подивимося наступне відео. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Хоча &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Одномембранні органели цитоплазми. Повні уроки|&lt;/ins&gt;цитоплазма&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;є рідиною, все ж за допомогою електронного мікроскопа виявилося, що рідка субстанція - цитозоль - пронизана безліччю мембран, що утворюють так званий ендоплазматичний ретикулум (ЕР), який складається із складної мережі трубочок, бульбашок і сплощених мішечків (цистерн). Давайте подивимося наступне відео. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|N37rK-N8u_s&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|N37rK-N8u_s&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 95:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 95:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ця система бере участь не лише в синтезі ферментів, які сек-ретируются клітиною, але і в утворенні нових мембран. У рослинних клітинах зовнішні мембрани мітохондрій і мембрани, що оточують вакуоли, також утворюються безпосередньо з ЕР. Компоненти зовнішніх клітинних мембран, ймовірно, можуть використовуватися повторно, включаючись у відповідну структуру в ході ендоцитоза. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ця система бере участь не лише в &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Конспект уроку на тему: Пластичний обмін. Біосинтез білків|&lt;/ins&gt;синтезі ферментів&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;, які сек-ретируются клітиною, але і в утворенні нових мембран. У рослинних клітинах зовнішні мембрани мітохондрій і мембрани, що оточують вакуоли, також утворюються безпосередньо з ЕР. Компоненти зовнішніх клітинних мембран, ймовірно, можуть використовуватися повторно, включаючись у відповідну структуру в ході ендоцитоза. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199512&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 21:06, 27 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199512&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-27T21:06:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=199512&amp;amp;oldid=199511&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199511&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 21:04, 27 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199511&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-27T21:04:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=199511&amp;amp;oldid=136276&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136276&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 12:26, 16 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136276&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-16T12:26:27Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:26, 16 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|P5AAx_f2iKY&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;Клітинні оболонки, стінки і раковини&amp;lt;br&amp;gt;Подібно до бактерій, клітини вищих рослин і тварин часто покриті позаклітинним матеріалом. Так, рослинні клітини мають жорстку стінку, целюлозу, що міститься у великій кількості, й інші полімерні вуглеводи. Клітини, розташовані на зовнішніх поверхнях рослин, бувають покриті восковим шаром. Клітини тварин зовні зазвичай захищені глікопротеїдами - комплексами вуглеводів із специфічними білками клітинної поверхні. Простір між клітинами заповнений такими &amp;quot;цементуючими речовинами&amp;quot;, як пектини у рослин і гіалуронова кислота у тварин. &amp;lt;br&amp;gt;Нерозчинні білки - колаген і еластин - секретуються клітинами сполучної тканини. Клітини, що лежать на поверхні (епітеліальні або ендотеліальні), нерідко граничать з іншого боку з тонкою базальною мембраною, що містить колаген. Часто в результаті спільної дії клітин різного типу відбувається відкладення неорганічних з'єднань - фосфату кальцію (у кістках), карбонату кальцію (шкаралупа яєць і спікули губок), окисли кремнію (раковини діатомових водоростей) і т. п. Таким чином, обмін речовин значною мірою протікає поза клітинами.&amp;lt;br&amp;gt;Пропоную вам переглянути презентацію на тему «Органоїди клітини», щоб перевірити засвоєний&amp;amp;nbsp; матеріал. '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;Контролюючий блок№1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Звідки пішла назва «еукаріотична клітина»?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Чим саме відрізняються еукаріоти від прокаріотів?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть основні властивості клітини еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З яких органоїдів складається клітина еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Еукаріотичні та прокаріотичні клітини» Роваченко Ю.І., вчителя біології, м. Львів, сш №4.&amp;lt;br&amp;gt;2)Урок на тему «Будова еукаріотів» Музько У.О., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Київ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Еукаріотичні клітини»&amp;amp;nbsp; Собко Т.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донбас, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Медников Б. М.. Аксиомы биологии. Москва, 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Штрбанова К.Т. Кто мы? Книга о жизни, клетках и ученых. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|P5AAx_f2iKY&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;Клітинні оболонки, стінки і раковини&amp;lt;br&amp;gt;Подібно до бактерій, клітини вищих рослин і тварин часто покриті позаклітинним матеріалом. Так, рослинні клітини мають жорстку стінку, целюлозу, що міститься у великій кількості, й інші полімерні вуглеводи. Клітини, розташовані на зовнішніх поверхнях рослин, бувають покриті восковим шаром. Клітини тварин зовні зазвичай захищені глікопротеїдами - комплексами вуглеводів із специфічними білками клітинної поверхні. Простір між клітинами заповнений такими &amp;quot;цементуючими речовинами&amp;quot;, як пектини у рослин і гіалуронова кислота у тварин. &amp;lt;br&amp;gt;Нерозчинні білки - колаген і еластин - секретуються клітинами сполучної тканини. Клітини, що лежать на поверхні (епітеліальні або ендотеліальні), нерідко граничать з іншого боку з тонкою базальною мембраною, що містить колаген. Часто в результаті спільної дії клітин різного типу відбувається відкладення неорганічних з'єднань - фосфату кальцію (у кістках), карбонату кальцію (шкаралупа яєць і спікули губок), окисли кремнію (раковини діатомових водоростей) і т. п. Таким чином, обмін речовин значною мірою протікає поза клітинами.&amp;lt;br&amp;gt;Пропоную вам переглянути презентацію на тему «Органоїди клітини», щоб перевірити засвоєний&amp;amp;nbsp; матеріал. '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;Контролюючий блок№1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Звідки пішла назва «еукаріотична клітина»?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Чим саме відрізняються еукаріоти від прокаріотів?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть основні властивості клітини еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З яких органоїдів складається клітина еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Еукаріотичні та прокаріотичні клітини» Роваченко Ю.І., вчителя біології, м. Львів, сш №4.&amp;lt;br&amp;gt;2)Урок на тему «Будова еукаріотів» Музько У.О., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Київ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Еукаріотичні клітини»&amp;amp;nbsp; Собко Т.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донбас, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Медников Б. М.. Аксиомы биологии. Москва, 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Штрбанова К.Т. Кто мы? Книга о жизни, клетках и ученых. Москва, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Роваченко Ю.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Музько У.О.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Собко Т.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Чепець Т.П.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:108571:newid:136276 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108571&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 19:20, 17 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108571&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-17T19:20:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=108571&amp;amp;oldid=108562&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108562&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 19:17, 17 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108562&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-17T19:17:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:17, 17 декабря 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 2:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''Будова клітини еукаріотів.'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку:''''' познайомитися із структурою еукаріотичної клітини.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Задачі уроку:'''''вивчити будову клітин еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;Друга основна категорія живих істот - це еукаріоти, тобто організми, клітини яких містять істинне ядро. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини прокаріот. Які ще відмінності еукаріотів від прокаріотів ви знаєте? Давайте уважно розглянемо малюнок 1.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Порівняннвя еукаріотів з прокаріотами''&amp;lt;br&amp;gt;У ядрі, оточеному мембраною, ув'язнена велика частина ДНК, яка таким чином відокремлена від цитоплазми. У цитоплазмі містяться різні органели, кожна з яких має характерну структуру, - мітохондрії, лізосоми, центріолі. Клітини еукаріот такі різноманітні по розмірах і формі і настільки спеціалізовані, що описати &amp;quot;типову&amp;quot; клітину практично неможливо. Діти, подивіться на малюнки 2 і 3, щоб зрозуміти, якої форми бувають еукаріоти.&amp;lt;br&amp;gt;Багато клітин мають далеко не сферичну форму. Наприклад, еритроцити людини є дисками розміром 8•8•(1-2) мкм і об'ємом 80 мкм3. Клітини рослинних волокон не досягають скількох мм в довжину. Нервові клітини тварин мають довгі відростки, аксони, у людини їх довжина досягає 1м. Давайте розглянемо наступне відео, щоб зрозуміти з чого складається клітина. Відео 1 «Будова клітини» &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''Будова клітини еукаріотів.'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку:''''' познайомитися із структурою еукаріотичної клітини.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Задачі уроку:'''''вивчити будову клітин еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;Друга основна категорія живих істот - це еукаріоти, тобто організми, клітини яких містять істинне ядро. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини прокаріот. Які ще відмінності еукаріотів від прокаріотів ви знаєте? Давайте уважно розглянемо малюнок 1.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Порівняннвя еукаріотів з прокаріотами''&amp;lt;br&amp;gt;У ядрі, оточеному мембраною, ув'язнена велика частина ДНК, яка таким чином відокремлена від цитоплазми. У цитоплазмі містяться різні органели, кожна з яких має характерну структуру, - мітохондрії, лізосоми, центріолі. Клітини еукаріот такі різноманітні по розмірах і формі і настільки спеціалізовані, що описати &amp;quot;типову&amp;quot; клітину практично неможливо. Діти, подивіться на малюнки 2 і 3, щоб зрозуміти, якої форми бувають еукаріоти.&amp;lt;br&amp;gt;Багато клітин мають далеко не сферичну форму. Наприклад, еритроцити людини є дисками розміром 8•8•(1-2) мкм і об'ємом 80 мкм3. Клітини рослинних волокон не досягають скількох мм в довжину. Нервові клітини тварин мають довгі відростки, аксони, у людини їх довжина досягає 1м. Давайте розглянемо наступне відео, щоб зрозуміти з чого складається клітина. Відео 1 «Будова клітини» &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;KINdR INqFA0&lt;/del&gt;&amp;amp;feature}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;KINdRINqFA0&lt;/ins&gt;&amp;amp;feature}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Bio10 13 2.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:Bio10 13 3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Еритроцити людини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Мал. 3 Нервові клітини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;'''Ядро '''&amp;lt;br&amp;gt;Діаметр ядра клітини тварини дорівнює ~5 мкм, а об'єм ~ 65 мкм3. За винятком того періоду, коли клітина ділиться, ядро щільно і майже рівномірно заповнено ДНК. Навіть за допомогою електронного мікроскопа не вдається розрізнити в ядрі якої-небудь певної структури. Внаслідок своїх кислотних властивостей ДНК забарвлюється основними барвниками. Задовго до виникнення сучасної біохімії ядерна речовина, що забарвлюється цими барвниками, дістала назву хроматин. Учні, подивіться на малюнок 4. З чого складається ядро еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Ядро''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинне ядро містить одне або декілька щільних ядерць - областей, надзвичайно збагачених РНК (тут є присутнім 10-20% сумарної кількості РНК клітини). Ядерця - це місця синтезу і тимчасового накопичення рибосомної РНК, яка у великих кількостях йде на зборку рибосом. &amp;lt;br&amp;gt;Ядерна оболонка складається з двох мембран, розділених шаром в декілька десятків нанометрів; оболонка оточує ядро і відділяє перинуклеарний (навколоядерне) простір. У мембранах є пори діаметром 40-100 ним, так що по структурі вона нагадує сито. Пори є трубчастими канальця діаметром ~4,5 нм, по яких з ядра в цитоплазму проходять РНК і інші речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Плазматична мембрана&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Плазматична мембрана''&amp;lt;br&amp;gt;Тонка зовнішня клітинна мембрана - плазмалема - регулює потік речовин в клітину і з клітини, проводить імпульси в нервових і м'язових волокнах, бере участь в хімічних взаємодіях з іншими клітинами.Учні, давайте подивимося відео про переміщення води через мембрану. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Bio10 13 2.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:Bio10 13 3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Еритроцити людини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Мал. 3 Нервові клітини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;'''Ядро '''&amp;lt;br&amp;gt;Діаметр ядра клітини тварини дорівнює ~5 мкм, а об'єм ~ 65 мкм3. За винятком того періоду, коли клітина ділиться, ядро щільно і майже рівномірно заповнено ДНК. Навіть за допомогою електронного мікроскопа не вдається розрізнити в ядрі якої-небудь певної структури. Внаслідок своїх кислотних властивостей ДНК забарвлюється основними барвниками. Задовго до виникнення сучасної біохімії ядерна речовина, що забарвлюється цими барвниками, дістала назву хроматин. Учні, подивіться на малюнок 4. З чого складається ядро еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Ядро''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинне ядро містить одне або декілька щільних ядерць - областей, надзвичайно збагачених РНК (тут є присутнім 10-20% сумарної кількості РНК клітини). Ядерця - це місця синтезу і тимчасового накопичення рибосомної РНК, яка у великих кількостях йде на зборку рибосом. &amp;lt;br&amp;gt;Ядерна оболонка складається з двох мембран, розділених шаром в декілька десятків нанометрів; оболонка оточує ядро і відділяє перинуклеарний (навколоядерне) простір. У мембранах є пори діаметром 40-100 ним, так що по структурі вона нагадує сито. Пори є трубчастими канальця діаметром ~4,5 нм, по яких з ядра в цитоплазму проходять РНК і інші речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Плазматична мембрана&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 13 5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Плазматична мембрана''&amp;lt;br&amp;gt;Тонка зовнішня клітинна мембрана - плазмалема - регулює потік речовин в клітину і з клітини, проводить імпульси в нервових і м'язових волокнах, бере участь в хімічних взаємодіях з іншими клітинами.Учні, давайте подивимося відео про переміщення води через мембрану. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:108560:newid:108562 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108560&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 19:15, 17 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108560&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-17T19:15:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=108560&amp;amp;oldid=108559&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108559&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;Біологія&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B5%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=108559&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-17T19:12:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Біологія&quot;&gt;Біологія&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Будова клітини еукаріотів. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Будова клітини еукаріотів&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''Будова клітини еукаріотів.'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку:''''' познайомитися із структурою еукаріотичної клітини.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Задачі уроку:'''''вивчити будову клітин еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;Друга основна категорія живих істот - це еукаріоти, тобто організми, клітини яких містять істинне ядро. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини прокаріот. Які ще відмінності еукаріотів від прокаріотів ви знаєте? Давайте уважно розглянемо малюнок 1.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_1.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 1 Порівняннвя еукаріотів з прокаріотами''&amp;lt;br&amp;gt;У ядрі, оточеному мембраною, ув'язнена велика частина ДНК, яка таким чином відокремлена від цитоплазми. У цитоплазмі містяться різні органели, кожна з яких має характерну структуру, - мітохондрії, лізосоми, центріолі. Клітини еукаріот такі різноманітні по розмірах і формі і настільки спеціалізовані, що описати &amp;quot;типову&amp;quot; клітину практично неможливо. Діти, подивіться на малюнки 2 і 3, щоб зрозуміти, якої форми бувають еукаріоти.&amp;lt;br&amp;gt;Багато клітин мають далеко не сферичну форму. Наприклад, еритроцити людини є дисками розміром 8•8•(1-2) мкм і об'ємом 80 мкм3. Клітини рослинних волокон не досягають скількох мм в довжину. Нервові клітини тварин мають довгі відростки, аксони, у людини їх довжина досягає 1м. Давайте розглянемо наступне відео, щоб зрозуміти з чого складається клітина. Відео 1 «Будова клітини» http://www.youtube.com/watch?v=KINdR INqFA0&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:bio10_13_2.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; [[Image:bio10_13_3.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Еритроцити людини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Мал. 3 Нервові клітини&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;'''Ядро '''&amp;lt;br&amp;gt;Діаметр ядра клітини тварини дорівнює ~5 мкм, а об'єм ~ 65 мкм3. За винятком того періоду, коли клітина ділиться, ядро щільно і майже рівномірно заповнено ДНК. Навіть за допомогою електронного мікроскопа не вдається розрізнити в ядрі якої-небудь певної структури. Внаслідок своїх кислотних властивостей ДНК забарвлюється основними барвниками. Задовго до виникнення сучасної біохімії ядерна речовина, що забарвлюється цими барвниками, дістала назву хроматин. Учні, подивіться на малюнок 4. З чого складається ядро еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_4.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Ядро''&amp;lt;br&amp;gt;Клітинне ядро містить одне або декілька щільних ядерць - областей, надзвичайно збагачених РНК (тут є присутнім 10-20% сумарної кількості РНК клітини). Ядерця - це місця синтезу і тимчасового накопичення рибосомної РНК, яка у великих кількостях йде на зборку рибосом. &amp;lt;br&amp;gt;Ядерна оболонка складається з двох мембран, розділених шаром в декілька десятків нанометрів; оболонка оточує ядро і відділяє перинуклеарний (навколоядерне) простір. У мембранах є пори діаметром 40-100 ним, так що по структурі вона нагадує сито. Пори є трубчастими канальця діаметром ~4,5 нм, по яких з ядра в цитоплазму проходять РНК і інші речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Плазматична мембрана&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_5.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 5 Плазматична мембрана''&amp;lt;br&amp;gt;Тонка зовнішня клітинна мембрана - плазмалема - регулює потік речовин в клітину і з клітини, проводить імпульси в нервових і м'язових волокнах, бере участь в хімічних взаємодіях з іншими клітинами.Учні, давайте подивимося відео про переміщення води через мембрану.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2 «Вода і мембрана» ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=ks-DE_VTaD4&amp;amp;amp;feature=related &amp;lt;br&amp;gt;Складки зовнішньої мембрани нерідко вдаються глибоко всередину клітини, в цитоплазму. Складки плазматичної мембрани можуть з'єднуватися з ядерною оболонкою, створюючи прямі канали між позаклітинним середовищем і перинуклеарним простором. Діти, подивіться на малюнок 5, щоб мати уяву про будову плазматичної мембрани.&amp;lt;br&amp;gt;Утворені плазматичною мембраною бульбашки в деяких випадках отшнурговуються в цитоплазму і зливаються з лізосомами. Таким шляхом клітина може заковтувати щільні частки (фагоцитоз) або крапельки (піноцитоз) з довкілля. &amp;lt;br&amp;gt;Цитоплазматичні мембрани&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Хоча цитоплазма є рідиною, все ж за допомогою електронного мікроскопа виявилося, що рідка субстанція - цитозоль - пронизана безліччю мембран, що утворюють так званий ендоплазматичний ретикулум (ЕР), який складається із складної мережі трубочок, бульбашок і сплощених мішечків (цистерн). Давайте подивимося наступне відео.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3 «Рух цитоплазми» ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=N37rK-N8u_s&amp;amp;amp;feature=related &amp;lt;br&amp;gt;Внутрішня порожнина цистерн ЕР з'єднується, мабуть, з перінуклеарним простором і з рядом сплощених, злегка зігнутих дископодібних мембран, званих апаратом Гольджи. Ця структура була уперше описана Камілло Гольджи в 1898 р., але її існування довгий час ставилося під сумнів. &amp;lt;br&amp;gt;Апарат Гольджи є не просто місцем &amp;quot;упаковки&amp;quot; білків - в ньому протікають різні реакції синтезу. Учні, подивіться на малюнок 6. Так виглядає цей органоїд. Як і в гладкому ЕР, в мембранах Гольджи йде приєднання вуглеводів до білків і сульфатних груп до полісахаридів. У клітинах печінки апарат Гольджи бере участь в процесі виділення в кров ліпопротеїдів, а також жиророзчинних вітамінів. Таким чином, ЕР, мембрани Гольджи і секреторні гранули є організованою системою структур, що виконує біосинтетичні функції.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 6 Апарат Гольджи''&amp;lt;br&amp;gt;Ця система бере участь не лише в синтезі ферментів, які сек-ретируются клітиною, але і в утворенні нових мембран. У рослинних клітинах зовнішні мембрани мітохондрій і мембрани, що оточують вакуоли, також утворюються безпосередньо з ЕР. Компоненти зовнішніх клітинних мембран, ймовірно, можуть використовуватися повторно, включаючись у відповідну структуру в ході ендоцитоза. &amp;lt;br&amp;gt;Мітохондрії і пластиди&amp;lt;br&amp;gt;Характерною особливістю клітин еукаріот є присутність мітохондрій - складних утворень з подвійною мембраною, близьких за величиною до бактерій. Внутрішня мембрана мітохондрій утворює численні глибокі складки, так звані крісти (гребеневидні вирости). Свого часу багато біохіміків були украй здивовані, виявивши в мітохондріях кільцеву ДНК з невеликою молекулярною вагою. Учні, ви можете розглянути будову мітохондрій на малюнку 7.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_7.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Мітохондрії: зовнішній і внутрішній види''&amp;lt;br&amp;gt;Мітохондрії є присутніми в усіх клітинах еукаріот, що використовують&amp;amp;nbsp; кисень для дихання. Типова клітина печінки містить більше 1 000 мітохондрій. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_8.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Пластиди''&amp;lt;br&amp;gt;Пластиди - це органели клітин рослин, що виконують різні функції. Найбільш важливу роль грають хлоропласти, содержащие-хлорофилл структури, в яких протікає фотосинтез. Як і в мітохондріях, в хлоропластах є складчаста внутрішня мембрана і деяка кількість ДНК невеликої молекулярної ваги. Друзі, ви можете розглянути будову мітохондрій на малюнку 8.&amp;lt;br&amp;gt;'''Лізосоми і мікро тільця'''&amp;lt;br&amp;gt;Лізосоми є бульбашками, оточеними поодинокою мембраною і що містять повний набір ферментів для розщеплювання, практично будь-якого компонента клітини. Лізосоми, мабуть, утворюються з мембран Гольджи. У клітинах, здатних захоплювати частинки їжі (наприклад, у амеб), лізосоми є джерелом ферментів для її розщеплювання. Лізосоми переварюють також &amp;quot;відпрацьовані&amp;quot; або зайві клітинні компоненти, у тому числі мітохондрії. Лізосоми - життєво необхідні клітинні органели; деякі серйозні хвороби людини обумовлені відсутністю саме специфічних лизосомных ферментів.&amp;lt;br&amp;gt;У багатьох клітинах зустрічаються мікротільця, в зеленому листі їх число досягає іноді 1/3 числа мітохондрій. Мікротільця за величиною близькі до мітохондрій, але оточені одношаровою мембраною і іноді мають кристалічну по виду &amp;quot;серцевину&amp;quot;. У мікротельцях знаходиться велика кількість ферментів, що каталізують освіту і розкладання перекису водню. Описано два типи мікротілець: пероксисоми, присутні в клітинах печінки, бруньок і зеленого листя, і гліоксисоми, виявлені в проростаючому насінні олійних культур. Гліоксисоми грають особливу роль, а саме каталізують реакції гліоксилатного циклу.&amp;lt;br&amp;gt;Центріолі, вії, джгутики і мікротрубочки&amp;lt;br&amp;gt;У багатьох клітинах є присутніми центріолі; це маленькі циліндри діаметром близько 0,15 мкм і завдовжки 0,5 мкм, не пов'язані з мембранами. Кожна центріоль містить набір тонких мікротрубочок діаметром 20 нм. Практично в усіх тваринних клітинах поблизу ядра розташована пара центріолей, які відіграють важливу роль в клітинному діленні. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio10_13_9.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 9 Центріолі''&amp;lt;br&amp;gt;По структурі центріолі схожі з джгутиками або коротшими утвореннями - віями, зазвичай знаходяться на поверхні клітин еукаріот і є органами руху. Друзі, подивіться на малюнок 9. Так виглядають центріолі.&amp;lt;br&amp;gt;Нерухомі клітини тіла людини також нерідко мають вії. Модифіковані джгутики утворюють світлочутливі рецептори нашого ока і рецептори смаку на мові. Джгутики і вії дещо більше по діаметру, ніж центріолі, і мають характерну внутрішню структуру: вони складаються з 11 порожнистих мікротрубочок діаметром ~24 ним, організованих за схемою &amp;quot;9 2&amp;quot;. Кожна мікротрубочка зовні схожа на джгутик бактерії, але істотно відрізняється від нього по хімічному складу. Базальне тільце, зване також кінетосомою, по структурі, розмірам і способу відтворення схоже з центриолью. Мікротрубочки виконують опорну функцію &amp;quot;цитоскелета&amp;quot;. Давайте подивимося відео про центріолі. ''Відео 3 «Центріолі»&amp;amp;nbsp;''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=P5AAx_f2iKY&amp;amp;amp;feature=related &amp;lt;br&amp;gt;Клітинні оболонки, стінки і раковини&amp;lt;br&amp;gt;Подібно до бактерій, клітини вищих рослин і тварин часто покриті позаклітинним матеріалом. Так, рослинні клітини мають жорстку стінку, целюлозу, що міститься у великій кількості, й інші полімерні вуглеводи. Клітини, розташовані на зовнішніх поверхнях рослин, бувають покриті восковим шаром. Клітини тварин зовні зазвичай захищені глікопротеїдами - комплексами вуглеводів із специфічними білками клітинної поверхні. Простір між клітинами заповнений такими &amp;quot;цементуючими речовинами&amp;quot;, як пектини у рослин і гіалуронова кислота у тварин. &amp;lt;br&amp;gt;Нерозчинні білки - колаген і еластин - секретуються клітинами сполучної тканини. Клітини, що лежать на поверхні (епітеліальні або ендотеліальні), нерідко граничать з іншого боку з тонкою базальною мембраною, що містить колаген. Часто в результаті спільної дії клітин різного типу відбувається відкладення неорганічних з'єднань - фосфату кальцію (у кістках), карбонату кальцію (шкаралупа яєць і спікули губок), окисли кремнію (раковини діатомових водоростей) і т. п. Таким чином, обмін речовин значною мірою протікає поза клітинами.&amp;lt;br&amp;gt;Пропоную вам переглянути презентацію на тему «Органоїди клітини», щоб перевірити засвоєний&amp;amp;nbsp; матеріал. '''''Cкачати презентацію можна клікнувши на текст &amp;quot;Скачати презентацію&amp;quot; і встановивши Microsoft PowerPoint'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;Контролюючий блок№1'''''&amp;lt;br&amp;gt;1)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Звідки пішла назва «еукаріотична клітина»?&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Чим саме відрізняються еукаріоти від прокаріотів?&amp;lt;br&amp;gt;3)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Назвіть основні властивості клітини еукаріотів.&amp;lt;br&amp;gt;4)&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З яких органоїдів складається клітина еукаріот?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Список використаної літератури'''''&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Еукаріотичні та прокаріотичні клітини» Роваченко Ю.І., вчителя біології, м. Львів, сш №4.&amp;lt;br&amp;gt;2)Урок на тему «Будова еукаріотів» Музько У.О., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Київ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Еукаріотичні клітини»&amp;amp;nbsp; Собко Т.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Донбас, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;4) Медников Б. М.. Аксиомы биологии. Москва, 2008г.&amp;lt;br&amp;gt;5) Штрбанова К.Т. Кто мы? Книга о жизни, клетках и ученых. Москва, 2008.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та вислано Чепець Т.П.''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	</feed>