Векторні і скалярні величини. Дії над векторами. - История изменений

User9 в 16:57, 31 августа 2010

2010-08-31T16:57:36Z

← Предыдущая		Версия 16:57, 31 августа 2010
Строка 27:		Строка 27:
	В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів		В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів

		+	<br>

		+	'''ДОДАВАННЯ ВЕКТОРНИХ ВЕЛИЧИН'''<br>У фізиці використовують багато векторних величин. Такими величинами є, наприклад, переміщення, швидкість,<br>сила. Розглядаючи багато задач, треба вміти виконувати різні дії з векторними величинами. Розглянемо тут додавання векторних величин на прикладі додавання переміщень.<br>Нехай літак перелетів з міста М до міста Н, а звідти — до міста К. На рисунку 1.12, а вектором ^ позначено переміщення літака з М у Н, а вектором з2 — переміщення літака з Н у К. Результатом двох переміщень є переміщення 5 — це вектор, що з'єднує М і К.<br>Ми виконали зараз додавання векторів за «правилом трикутника».<br>Щоб за цим правилом знайти суму двох векторів, треба початок другого вектора з'єднати з кінцем першого вектора (рис. 1.12, а). Тоді сумою цих двох векторів є вектор, початок якого збігається з початком першого вектора, а кінець — з кінцем другого вектора (рис. 1.12, б).<br>[[Image:Fi1038.jpg]]<br>За допомогою «правила трикутника» можна додавати також вектори, напрямлені уздовж однієї прямої (рис. 1.12, в, г). Щоправда, у цьому випадку справжній трикутник не виходить, бо всі вектори лежать на одній прямій. Зверніть увагу: у цьому випадку рівність S = SХ + S2 має місце тільки тоді, коли вектори-доданки напрямлені однаково (рис. 1.12, в). Якщо ж вектори-доданки напрямлені протилежно, то [[Image:Fi1039.jpg]]

-	'''~~ДОДАВАННЯ ВЕКТОРНИХ ВЕЛИЧИН~~'''<br>У фізиці ~~використовують багато векторних величин~~. ~~Такими величинами є~~, ~~наприклад~~, ~~переміщення~~, ~~швидкість~~,<br>~~сила. Розглядаючи багато задач~~, ~~треба вміти виконувати різні дії з~~ векторними величинами~~. Розглянемо тут~~ додавання векторних величин ~~на прикладі додавання переміщень~~.<br>~~Нехай літак перелетів з міста М до міста Н~~, ~~а звідти — до міста К. На рисунку 1~~.12, а ~~вектором ^ позначено переміщення літака з М у Н~~, а ~~вектором з2 — переміщення літака~~ з ~~Н у К. Результатом двох переміщень~~ є ~~переміщення 5 — це вектор~~, що ~~з'єднує М~~ і К.<br>~~Ми виконали зараз додавання векторів~~ за ~~«правилом трикутника»~~.<br>~~Щоб за цим правилом знайти суму двох~~ векторів, ~~треба початок другого вектора~~ з~~'єднати з кінцем першого вектора~~ (~~рис~~. 1.12, а). ~~Тоді сумою цих двох~~ векторів є вектор, ~~початок~~ якого збігається з ~~початком першого~~ вектора, а ~~кінець — з кінцем другого~~ вектора ~~(рис~~. ~~1.12~~, б).<br>[[Image:~~fi1038~~.jpg]]<br>~~За допомогою «правила трикутника» можна додавати також вектори~~, ~~напрямлені уздовж однієї прямої (рис~~. ~~1.12~~, в, г). ~~Щоправда~~, ~~у цьому випадку справжній трикутник не виходить~~, ~~бо всі вектори лежать на одній прямій~~. ~~Зверніть увагу: у цьому випадку рівність S = SХ + S2 має місце тільки тоді~~, ~~коли вектори-доданки напрямлені однаково~~ (~~рис~~. 1.12, в). Якщо ~~ж вектори-доданки напрямлені протилежно~~, то [[Image:~~fi1039~~.jpg]]	+	___________________________________________________________________________
		+
		+	Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів
		+
		+
		+
		+	'''Скалярні і векторні величини'''<br> Скалярні і векторні величини.
		+
		+	Дії над векторами.
		+
		+	Проекція вектора на вісь.<br>Скалярні і векторні величини. У фізиці використовуються як скалярні величини так і векторні.<br>Скалярна величина (скаляр) - величина, значення якої задається дійсним числом.<br>У механіці це: маса т, робота А, потужність У, енергія Е та інші. Скалярні величини можуть бути додатними або від'ємними. Сума скалярних величин обчислюється алгебраїчною сумою їх числових значень.<br>Векторна величина (вектор) - величина, значення якої задається дійсним числом і напрямком.<br>Модуль вектора - завжди додатний скаляр.<br>Дії над векторами. Над векторними величинами можна виконувати математичні дії додавання, віднімання, множення.<br>Сума векторних величин обчислюється геометричною сумою векторів, результуюча якої є також вектором.<br>Додають вектори, застосовуючи правило трикутника або правило паралелограма.<br>Правило трикутника: при додаванні векторів а і Ь вектори паралельним переміщенням розташовують так, щоб початок вектора Ь виходив із кінця вектора а, тоді вектор с, який виходить із початку вектора а і кінець якого збігається з кінцем вектора Ь і є сумарним вектором (мал. 2).<br>За правилом трикутника зручно додавати велику кількість векторів (мал. 3).
		+
		+	[[Image:fi1050.jpg]]<br>Правило паралелограма: два вектори а і Ь паралельним перенесенням розміщують так, що їх початки збігалися. Вважаючи, що обидва вектори є двома сторонами паралелограма, необхідно добудувати паралелограм. Тоді діагональ паралелограма, яка виходить із точки, де починаються вектори, і є сумарним вектором с (мал. 4).<br>Числове значення сумарного вектора визначають за формулою<br>[[Image:fi1051.jpg]]<br>Числове значення різниці векторів визначають за формулою<br>с = уіа2 + Ь2 - 2аЬ соз а ,<br>де а - кут між векторами а і Ь, що виходять з однієї точки (мал. 5).<br>Так, як і у випадку дійсних чисел, віднімання векторів можна звести до їх додавання . Рі зницю векторів а і Ь можна визначити че ез суму вектора а з вектором (-Ь) (який за модулем дорівнює вектору Ь, але протилежний йому за напрямом), тобт о<br>с = а - ь = а + (-Ь)<br>(мал. 6).<br>У випадку взаєм-ноперпендикуляр-них векторів а і Ь числові значення суми та різниці однакові. Сумарний вектор і вектор різниці відрізняються напрямками.<br>При множенні вектора а на додатний скаляр к отримуємо новий вектор ка, напрям якого збігається з напрямом вектора а, а числове значення в к разів більше.<br>При множенні вектора а на від'ємний скаляр к отримуємо новий вектор ка, напрям якого протилежний напряму вектора а, а числове значення в к разів більше.<br>Скалярним добутком векторів а і Ь є скаляр с, що дорі внює добутку модулів векторів а і Ь, помножений на косинус кута між ними: с = (а • Ь) = а • Ь • соза .<br>Векторним добутком векторів а і Ь є вектор с, що дорівнює добутку модулів векторів і , омножений на синус кута між ними: с = [а х Ь] = а • Ь • зіпа.<br>Вектор с за модулем дорівнює пл ощі паралелограма, побудованого на векторах а і Ь, та направлений перп енд икулярно до площини, у якій лежать вектори а і Ь. До того ж, якщо спостерігати з кін -ця вектора с за обертанням вектора а до вектора Ь (у напрямку меншого кута), то воно відбувається проти годинникової стрілки (мал. 7). Проекція вектора на вісь. Будь-який вектор можна розкласти на складові, зокрема, за осями декартової системи координат.
		+
		+	[[Image:fi1052.jpg]]<br>Проекція вектора - відрізок, який отримують шляхом проектування вектора на відповідну числову вісь.<br>Проекцією вектора а на вісь X називається величина а , яка визначається ах = а • созф, де а - модуль вектора, ф - кут між напрямом вектора та віссю X (мал. 8).<br>Проекції вектора - величини скалярні.<br>Проекція вектора на вісь буде додатною, якщо кут ф гострий, і від'ємною, якщо кут ф тупий, і нульовою, якщо ф прямий (вектор перпендикулярний до осі).<br>Проекція суми векторів на координатну вісь дорівнює алгебраїчній сумі проекцій векторів, що додаються (мал. 9).<br>Отже, векторні величини додаються геометрично, а скалярні -алгебраїчно.<br>Якщо (мал. 10) початком вектора а на координатній площині є точка А, координати якої (х1; у1), а кінцем вектора є точка В з координатами (х2; у2), то координатами (а1; а2) вектора а є числа а1 = (х - х1) та а2 = (У2 - Уі).
		+
		+	[[Image:fi1053.jpg]]<br>З формули відстані між двома точками випливає, що модуль вектора визначається:<br>[[Image:fi1054.jpg]]<br>______________________________________________________________________
		+
		+	Т.М. ЗАСЄКІНА , М.В.ГОЛОВКО, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів

-	~~___________________________________________________________________________~~

-	~~Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів~~

	<br> <sub>[[Фізика і астрономія\|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас\|з фізики для 10 класу]]</sub>		<br> <sub>[[Фізика і астрономія\|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас\|з фізики для 10 класу]]</sub>

User9 в 15:58, 31 августа 2010

2010-08-31T15:58:04Z

← Предыдущая		Версия 15:58, 31 августа 2010
Строка 15:		Строка 15:
	В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас<br>Надслано читачами інтернет-сайтів		В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас<br>Надслано читачами інтернет-сайтів

		+	<br>

		+	<br>

		+	'''Скалярні та векторні величини'''<br>Фізичні величини, які використовують у фізиці для кількісної характеристики фізичних явищ і об'єктів, поділяються на два великі класи: скалярні величини і векторні величини.<br>До скалярних величин, або скалярів (від лат. зсаіагіз — східчастий), належать довжина, площа, температура, густина, робота й багато інших. Ці величини характеризуються одним значенням, і для їх позначення зазвичай використовують літери латинського та грецького алфавітів (І, і, р, А тощо). Наприклад, маса тіла — скалярна величина, і якщо ми говоримо, що маса тіла дорівнює двом кілограмам (т = 2 кг), то повністю визначаємо цю величину. Для визначення векторних величин важливо знати не тільки їхні значення, але й напрямки. Вектор (від лат. ьесіог — носій) — це напрямлений відрізок, тобто відрізок, що має і довжину, і напрямок. Довжина напрямленого відрізка називається модулем вектора. Позначають векторні величини літерами грецького та латинського алфавітів, над якими поставлено стрілки, або напівжирними літерами. Наприклад, швидкість записують так: V або V; модуль вектора швидкості відповідно позначають як V.<br>Правила додавання (віднімання) векторів відрізняються від правил додавання (віднімання) скалярних величин.<br>Суму двох векторів визначають за допомогою правила паралелограма або правила трикутника (рис. 4.1, 4.2).<br>Як визначити суму декількох векторів і різницю двох векторів, показано на рис. 4.3, 4.4.

		+	[[Image:Fi1023.jpg]]<br>У результаті множення векторної величини а на скалярну величину к виходить вектор с (рис. 4.5).<br>Зверніть увагу: у фізиці модулі векторної та скалярної величин мають — крім числових значень — ще й одиниці, у яких вони вимірюються. Одиниця їхнього добутку визначається як добуток одиниці векторної величини на одиницю скалярної. Припустимо, потрібно знайти переміщення літака, який протягом 0,5 год летить на північ зі сталою швидкістю 500 км/год. Вектор переміщення: 8 = VI. Оскільки і > 0, то вектор переміщення 8 буде напрямлений у той самий бік, що й вектор швидкості V, а модуль вектора переміщення дорівнюватиме: 8 = Vі = 500 км/год• 0,5 год = 250 км.<br>Як знайти проекції вектора на осі координат<br>З векторами здійснювати математичні а операції набагато складніше, ніж зі скалярами, тому в ході розв'язування задач від векторних фізичних величин переходять до їхніх проекцій на осі координат.<br>Нехай вектор а лежить в одній площині з осями ОХ і ОУ (рис. 4.6). Опустимо з точки А (початок вектора а) і точки В (кінець вектора а) перпендикуляри на вісь ОХ. Основи<br>цих перпендикулярів — точки А1 і зивають проекціями точок А і В на вісь ОХ, а відрізок А1В1 — проекцією вектора а на вісь ОХ. Проекцію вектора позначають тією самою літерою, що й вектор, із зазначенням у підіндексі осі, наприклад: ах. Якщо із кінців вектора а побудувати перпендикуляри до осі ОУ, дістанемо відрізок А2В2 — проекцію вектора а на вісь ОУ (ау).<br>Проекція вектора — величина скалярна, а її знак залежить від напрямків вектора й осі координат. Проекція вектора на вісь координат вважається додатною, якщо від проекції початку вектора до проекції його кінця треба рухатися в напрямку осі координат (див. рис. 4.6); проекція вектора вважається від'ємною, якщо від проекції початку вектора до проекції кінця вектора треба рухатися проти напрямку осі координат.<br>У загальному випадку проекцію вектора визначають звичайними геометричними методами (рис. 4.7, а). На практиці часто доводиться мати справу з випадками, коли вектор паралельний осі координат або перпендикулярний до неї. Якщо вектор паралельний осі координат, а його напрямок збігається з напрямком осі, то його проекція на цю вісь додатна й дорівнює модулю вектора (рис. 4.7, б). Якщо напрямок вектора протилежний напрямку осі координат, то його проекція на цю вісь дорівнює модулю вектора, взятому з протилежним знаком (рис. 4.7, в).

-	'''Скалярні та векторні величини'''<br>Фізичні величини, які використовують у фізиці для кількісної характеристики фізичних явищ і об'єктів, поділяються на два великі класи: ~~скалярні величини і векторні величини~~.<br>До скалярних величин, або скалярів (від лат. зсаіагіз — східчастий), належать довжина, площа, температура, густина, робота й багато інших. Ці величини характеризуються одним значенням, і для їх позначення зазвичай використовують літери латинського та грецького алфавітів (І, і, р, А тощо). Наприклад, маса тіла — скалярна величина, і якщо ми говоримо, що маса тіла дорівнює двом кілограмам (т = 2 кг), то ~~повністю визначаємо~~ цю ~~величину. Для визначення векторних величин важливо знати не тільки їхні значення, але й напрямки. Вектор~~ (~~від лат~~. ~~ьесіог — носій) — це напрямлений відрізок, тобто відрізок, що має і довжину, і напрямок~~. Довжина напрямленого відрізка називається модулем вектора. Позначають векторні величини літерами грецького та латинського алфавітів, над якими поставлено стрілки, або напівжирними літерами. Наприклад, швидкість записують так: V або V; модуль вектора швидкості відповідно позначають як V.<br>Правила додавання (віднімання) векторів відрізняються від правил додавання (віднімання) ~~скалярних величин~~.<br>~~Суму~~ двох векторів ~~визначають за допомогою правила паралелограма або правила трикутника~~ (рис. 4.~~1, 4.2~~).<br>~~Як визначити суму декількох векторів і різницю двох векторів, показано на рис. 4.3, 4.4.~~	+	[[Image:Fi1024.jpg]]<br>Якщо ж вектор перпендикулярний до осі координат, то його проекція на цю вісь дорівнює нулю (рис. 4.7, г).<br>Дуже важливою властивістю проекцій є те, що проекція суми двох або декількох векторів на координатну вісь дорівнює алгебраїчній сумі проекцій цих векторів на дану вісь (рис. 4.8). Саме ця властивість дозволяє замінювати в рівнянні векторні величини їхніми проекціями — скалярними величинами — і далі розв'язувати одержане рівняння звичайним алгебраїчним методом.<br>_________________________________________________________________________________

-	~~[[Image:fi1023~~.~~jpg]]<br>У результаті множення векторної величини а на скалярну величину к виходить вектор с (рис~~. 4.5).<br>Зверніть увагу: у фізиці модулі векторної та скалярної величин мають — крім числових значень — ще й одиниці, у яких вони вимірюються. Одиниця їхнього добутку визначається як добуток одиниці векторної величини на одиницю скалярної. Припустимо, потрібно знайти переміщення літака, який протягом 0,5 год летить на північ зі сталою швидкістю 500 км/год. Вектор переміщення: 8 = VI. Оскільки і > 0, то вектор переміщення 8 буде напрямлений у той самий бік, що й вектор швидкості V, а модуль вектора переміщення дорівнюватиме: 8 = Vі = 500 км/год• 0,5 год = 250 км.<br>Як знайти проекції вектора на осі координат<br>З векторами здійснювати математичні а операції набагато складніше, ніж зі скалярами, тому в ході розв'язування задач від векторних фізичних величин переходять до їхніх проекцій на осі координат.<br>Нехай вектор а лежить в одній площині з осями ОХ і ОУ (рис. 4.6). Опустимо з точки А (початок вектора а) і точки В (кінець вектора а) перпендикуляри на вісь ОХ. Основи<br>цих перпендикулярів — точки А1 і зивають проекціями точок А і В на вісь ОХ, ~~а відрізок А1В1 — проекцією вектора а на вісь ОХ~~. ~~Проекцію вектора позначають тією самою літерою, що й вектор, із зазначенням у підіндексі осі, наприклад: ах~~. ~~Якщо із кінців вектора а побудувати перпендикуляри до осі ОУ~~, ~~дістанемо відрізок А2В2 — проекцію вектора а на вісь ОУ (ау).<br>Проекція вектора — величина скалярна~~, а її знак залежить від напрямків вектора й осі координат. Проекція вектора на вісь координат вважається додатною, якщо від проекції початку вектора до проекції його кінця треба рухатися в напрямку осі координат (див. рис. 4.6); проекція вектора вважається від'ємною, якщо від проекції початку вектора до проекції кінця вектора треба рухатися проти напрямку осі координат.<br>У загальному випадку проекцію вектора визначають звичайними геометричними методами (рис. 4.7, а). На практиці часто доводиться мати справу з випадками, коли вектор паралельний осі координат або перпендикулярний до неї. Якщо вектор паралельний осі координат, а його напрямок збігається з напрямком осі, то його проекція на цю вісь додатна й дорівнює модулю вектора (рис. 4.7, б). Якщо напрямок вектора протилежний напрямку осі координат, то його проекція на цю вісь дорівнює модулю вектора, взятому з протилежним знаком (рис. 4.7, в).	+	В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів

-	[[Image:fi1024.jpg]]<br>Якщо ж вектор перпендикулярний до осі координат, то його проекція на цю вісь дорівнює нулю (рис. 4.7, г).<br>Дуже важливою властивістю проекцій є те, що проекція суми двох або декількох векторів на координатну вісь дорівнює алгебраїчній сумі проекцій цих векторів на дану вісь (рис. 4.8). Саме ця властивість дозволяє замінювати в рівнянні векторні величини їхніми проекціями — скалярними величинами — і далі розв'язувати одержане рівняння звичайним алгебраїчним методом.<br>_________________________________________________________________________________

-	В. Г. ~~Бар~~'~~яхтар~~, Ф. Я. ~~Божинова~~, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів	+
		+	'''ДОДАВАННЯ ВЕКТОРНИХ ВЕЛИЧИН'''<br>У фізиці використовують багато векторних величин. Такими величинами є, наприклад, переміщення, швидкість,<br>сила. Розглядаючи багато задач, треба вміти виконувати різні дії з векторними величинами. Розглянемо тут додавання векторних величин на прикладі додавання переміщень.<br>Нехай літак перелетів з міста М до міста Н, а звідти — до міста К. На рисунку 1.12, а вектором ^ позначено переміщення літака з М у Н, а вектором з2 — переміщення літака з Н у К. Результатом двох переміщень є переміщення 5 — це вектор, що з'єднує М і К.<br>Ми виконали зараз додавання векторів за «правилом трикутника».<br>Щоб за цим правилом знайти суму двох векторів, треба початок другого вектора з'єднати з кінцем першого вектора (рис. 1.12, а). Тоді сумою цих двох векторів є вектор, початок якого збігається з початком першого вектора, а кінець — з кінцем другого вектора (рис. 1.12, б).<br>[[Image:fi1038.jpg]]<br>За допомогою «правила трикутника» можна додавати також вектори, напрямлені уздовж однієї прямої (рис. 1.12, в, г). Щоправда, у цьому випадку справжній трикутник не виходить, бо всі вектори лежать на одній прямій. Зверніть увагу: у цьому випадку рівність S = SХ + S2 має місце тільки тоді, коли вектори-доданки напрямлені однаково (рис. 1.12, в). Якщо ж вектори-доданки напрямлені протилежно, то [[Image:fi1039.jpg]]
		+
		+	___________________________________________________________________________
		+
		+	Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів

	<br> <sub>[[Фізика і астрономія\|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас\|з фізики для 10 класу]]</sub>		<br> <sub>[[Фізика і астрономія\|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас\|з фізики для 10 класу]]</sub>

User9 в 14:53, 31 августа 2010

2010-08-31T14:53:40Z

Внесённые изменения

User9: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Фізика і астрономія|Фізика і...

2010-08-31T09:52:37Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Фізика і астрономія|Фізика і...

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 10 клас|Фізика 10 клас]]>>Фізика: Векторні і скалярні величини. Дії над векторами. <metakeywords>фізика, урок фізики, 10 клас, урок на тему, урок, на тему, фізика урок, Векторні і скалярні величини. Дії над векторами.</metakeywords>'''

 

'''ВЕКТОРНІ І СКАЛЯРНІ ВЕЛИЧИНИ. ДІЇ НАД ВЕКТОРАМИ''' Фізичні величини, що характеризують фізичну систему і її стани (наприклад взаємодію і механічний рух тіл) відображаються відповідними математичними об'єктами. Наприклад, щоб задати масу, температуру, об'єм тіла, треба визначити тільки їх числові значення у певних одиницях. Щоб задати силу або швидкість, треба обов'язково знати, крім числового значення, ще і їхній напрям у просторі, від чого залежить перебіг самого явища. Фізичні величини, які виражають тільки числом, називають скалярними, або скалярами. Математичні дії зі скалярними величинами визначаються відомими вам правилами арифметики. Фізичні величини, які характеризують числовим значенням, напрямом і геометричним способом додавання, називають векторними, або векторами. Числове значення вектора називають модулем вектора. Модуль вектора — величина скалярна и додатна. Векторну фізичну величину зображають стрілкою, довжина якої у вибраному масштабі дорівнює модулю вектора, а напрям збігається з напрямом фізичної величини (мал. 5). Якщо модуль вектора дорівнює нулю, то вектор зображається точкою.

[[Image:fi107.jpg]] Позначають вектори напівжирними літерами, наприклад а, Ь, с, або світлими літерами зі стрілками над ними: а, Ь, с. Модуль вектора позначають або за допомогою математичного знака модуля | а |, | Ь |, | с |, або просто світлими літерами а, Ь, с. Надалі будемо користуватися цим останнім позначенням модуля вектора. Вектори а і Ь є рівними, якщо вони мають однакові модулі і напрями (мал. 6). Вектори можна множити на скаляр, якщо помножити вектор а на скаляр к, то отримаємо вектор добутку р такого самого напряму, як у вектора а, з модулем, що дорівнює добутку модуля вектора а на модуль скаляра к: р = ка. Якщо вектор а помножити на (-1), то його модуль залишиться! таким самим, а напрям зміниться на протилежний. Якщо вектори а і Ь рівні за модулем і мають протилежні напрями, то їх називають протилежними і пишуть а = -Ь (мал. 7). Математичні вектори можна переносити паралельно самим собі, з фізичними векторами це можна робити не завжди (наприклад, у задачах на рівновагу, коли дія важеля залежить від точки прикладання вектора сили). Вектори можна додавати за правилами геометричного, або векторного, додавання. Якщо додати вектори а і Ь, то отримаємо вектор їхньої суми с, таку дію записують у вигляді векторної рівності: а + Ь = с. Щоб визначити напрям і довжину (модуль) вектора суми с користуються такими правилами. Правило паралелограма. Якщо вектори а і Ь мають спільний початок, то для їх додавання треба побудувати на цих векторах (як на сторонах) паралелограм (мал. 8), діагональ якого буде вектором суми векторів а і Ь. Якщо в цьому паралелограмі від кінця вектора а до кінця вектора Ь провести другу діагональ, то вона дорівнюватиме вектору різниці векторів а - Ь (перевірте це для вправи).

[[Image:fi108.jpg]] Якщо вектори а і Ь не мають спільного початку, то їх можна за допомогою паралельного перенесення привести до спільного початку. _ Правило трикутника. Паралельним перенесенням вектора Ь сумістити його початок з кінцем вектора а, тоді вектором_ суми с = а + Ь буде вектор, що з'єднує початок вектора а і кінець вектора Ь (мал. 9). Правило трикутника еквівалентне правилу паралелограма, але його зручно застосовувати, коли треба додавати декілька векторів. Також за цим правилом неважко отримати різницю векторів с = а + Ь . Перепишемо цю рівність у вигляді с = а + (-Ь), бачимо, що віднімання вектора еквівалентне додаванню протилежного йому вектора (-Ь), що неважко зробити. Коли вектори напрямлені вздовж однієї прямої або паралельні, їх називають колінеарними. Колінеарні вектори можуть бути напрямлені в один бік або в протилежні боки. Ви стикалися з обома випадками у 8 класі, коли визначали рівнодійну сил, прикладених до тіла, які діяли вздовж однієї прямої (мал. 10, а, б). Колінеарні вектори додаються так само, як і неколінеарні, які ми розглядали вище. Задача у цьому разі значно спрощується, результат вам добре відомий: за модулем результуючий вектор дорівнює або арифметичній сумі (коли вектори напрямлені в один бік), або арифметичній різниці (коли вектори напрямлені протилежно) модулей векторів, що додаються. Результуючий вектор у першому випадку так само напрямлений, як і складові, у другому — у бік більшого за модулем вектора. Рівняння механіки, як побачимо далі, мають зручну і наочну векторну форму, але під час обчислень ми оперуємо числами (скалярами), тому під час розв'язання задач виникає потреба перейти від векторного до скалярного запису. Для цього ознайомимося з поняттям проекції вектора на координатну вісь і правилами дій з проекціями векторів.

[[Image:fi109.jpg]] Вам добре відомо з геометрії поняття проекції точки на пряму (вісь). Проекцією точки на пряму (вісь) називають основу перпендикуляра, опущеного з цієї точки на пряму. Зрозуміло, що оскільки відрізок складається з послідовної і безперервної сукупності точок, то проекція відрізка на вісь складатиметься з проекцій усіх його точок на цю вісь, це буде відрізок на осі, обмежений проекціями початку і кінця даного відрізка. На мал. 11, а, б зображені вектори а і Ь, що по-різному орієнтовані відносно осей координат. Проекції точок і відрізків позначаються їхніми символами з нижнім індексом осі, проекція на яку розглядається. Наприклад, Ах, Сх — проекції початків векторів а і Ь на вісь Ох; Ву, Бу — проекції кінців векторів а і Ь на вісь Оу. Визначаючи проекцію вектора на вісь, треба враховувати, що знак проекції залежатиме від орієнтації цього вектора відносно осі. Проекцію вектора на вибрану вісь вважають додатною, якщо від проекції початку вектора до проекції його кінця треба рухатися у напрямі цієї осі. Проекцію вектора на вибрану вісь вважають від'ємною, якщо від проекції початку вектора до проекції його кінця треба рухатися у напрямі, протилежному напряму цієї осі. Відповідно до цих правил, проекція вектора а на вісь Ох буде додатною, тобто ах > 0, а проекція вектора Ь на вісь Оу — від'ємною, тобто Ьх < 0. Обидві проекції цих векторів на вісь будуть додатними, тобто ах, Ьх > 0. Якщо відомі проекції кількох векторів на певну вісь, то, користуючись наведеними правилами і правилами додавання векторів, неважко визначити проекцію суми векторів на цю вісь. Проекція вектора суми векторів на певну вісь дорівнює сумі проекцій век-торів-доданків на цю вісь. Якщо с = а + а, то сх = ах + Ьх, і су = ау + Ьу. Перевірте це самостійно. Ви бачите, що на площині векторному рівнянню відповідають два скалярних рівняння. Значення проекцій векторів залежать від їх розташування відносно системи координат, тому під час розв'язання задач намагаються вибирати напрями координатних осей таким чином, щоб спростити математичні перетворення й обчислення. На мал. 12 показано різні випадки орієнтації вектора швидкості тіла V відносно осей координат. У загальному випадку вектор V напрямлений під кутом а до осі Ох (мал. 12, в) і його проекції визначатимуться за формулами тригонометрії: Vx = V сов а і Vу = V віп а. Якщо вектор V напрямлений паралельно осі Ох, то, як видно з мал. 12, а, модулі вектора і його проекції збігаються. При перпендикулярному розташуванні вектора V відносно осі

[[Image:fi1010.jpg]] _____________________________________________________________ 

В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас Надслано читачами інтернет-сайтів

 [[Фізика і астрономія|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас|з фізики для 10 класу]]

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%83._%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%BE%D1%80,_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%87%D1%96,_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8,_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8,_%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B8,_%D1%86%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати]

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].