Гроші: їх функції та види. Повні уроки - История изменений

User16 в 14:32, 16 сентября 2012

2012-09-16T14:32:04Z

User16 в 13:18, 10 августа 2012

2012-08-10T13:18:36Z

← Предыдущая		Версия 13:18, 10 августа 2012
Строка 4:		Строка 4:

	==Тема==		==Тема==
-	*14-15 Гроші: їх функції та види<br>	+	*'''14-15 Гроші: їх функції та види'''<br>

User16 в 13:17, 10 августа 2012

2012-08-10T13:17:45Z

← Предыдущая		Версия 13:17, 10 августа 2012
Строка 61:		Строка 61:
	===Функції грошей===		===Функції грошей===

-	В сучасній економічній літературі сутність грошей, як правило, визначається через їх функції. Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. ~~(рис.3.1.)~~<br>	+	В сучасній економічній літературі сутність грошей, як правило, визначається через їх функції. Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення. <br>
-	~~[[Image:2.1.7.jpg\|550px\|Функції грошей ]]~~	+
-		+
-		+
-	~~<br>''Рис.3.1.Функції грошей ''~~	+

	<u>Виокремлюють наступні функції грошей:<br></u>1. '''Міра вартості''' — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота. Для зручності грошові одиниці шляхом їх поділу на кратні частини розкладаються в масштабі цін. <br>Отже, через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах. Тому міра вартості - суспільна функція, а масштаб цін - розрахункова міра, яку може змінювати держава. Зменшення вагового вмісту золота в грошовій одиниці означає девальвацію, підвищення - ревальвацію.<br>2. '''Засіб обігу '''— це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Вартість товару оцінюється не заради спортивного інтересу, а для того, щоб відбулася його реалізація. Тобто, товар повинен перейти від продавця до покупця, І тут гроші виступають у ролі посередника в своїй реальній формі. Тобто, вони повинні бути в наявності. В цій якості гроші виконують функцію засобу обігу, опосередковуючи мінові відносини між людьми з приводу купівлі-продажу необхідних їм товарів (послуг). Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв"язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі-продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля-продаж товарів може розриватися в просторі і в часі. Продавши свій товар, товаровиробник не зобов'язаний тут же купувати інший. Це створює формальну затримку в процесі збуту товарів, тому що коли за продажем не настає купівля, то в іншого виробника товар не буде реалізованим. Отже, він не зможе купити товар у третього виробника і т.д. Цим створюється формальна можливість криз надвиробництва товарів.		<u>Виокремлюють наступні функції грошей:<br></u>1. '''Міра вартості''' — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Такою грошовою одиницею у США є долар, в Англії - фунт стерлінгів, які прирівнюються до різної вагової кількості золота. Для зручності грошові одиниці шляхом їх поділу на кратні частини розкладаються в масштабі цін. <br>Отже, через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах. Тому міра вартості - суспільна функція, а масштаб цін - розрахункова міра, яку може змінювати держава. Зменшення вагового вмісту золота в грошовій одиниці означає девальвацію, підвищення - ревальвацію.<br>2. '''Засіб обігу '''— це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Вартість товару оцінюється не заради спортивного інтересу, а для того, щоб відбулася його реалізація. Тобто, товар повинен перейти від продавця до покупця, І тут гроші виступають у ролі посередника в своїй реальній формі. Тобто, вони повинні бути в наявності. В цій якості гроші виконують функцію засобу обігу, опосередковуючи мінові відносини між людьми з приводу купівлі-продажу необхідних їм товарів (послуг). Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв"язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі-продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля-продаж товарів може розриватися в просторі і в часі. Продавши свій товар, товаровиробник не зобов'язаний тут же купувати інший. Це створює формальну затримку в процесі збуту товарів, тому що коли за продажем не настає купівля, то в іншого виробника товар не буде реалізованим. Отже, він не зможе купити товар у третього виробника і т.д. Цим створюється формальна можливість криз надвиробництва товарів.

User16 в 13:16, 10 августа 2012

2012-08-10T13:16:51Z

Внесённые изменения

User16 в 13:13, 10 августа 2012

2012-08-10T13:13:30Z

Внесённые изменения

User11 в 09:47, 23 марта 2011

2011-03-23T09:47:08Z

← Предыдущая		Версия 09:47, 23 марта 2011
Строка 17:		Строка 17:
	У міру розвитку товарного виробництва та підвищення  продуктивності праці вимоги до грошового товару посилювались. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).(див. рис.1.1.)<br>Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота.<br>        Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш на-<br>уково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:<br>• по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;<br>• по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;<br>• по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.		У міру розвитку товарного виробництва та підвищення  продуктивності праці вимоги до грошового товару посилювались. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін. Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото).(див. рис.1.1.)<br>Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота.<br>        Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш на-<br>уково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:<br>• по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;<br>• по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;<br>• по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.

-	<br>[[Image:~~trj~~.jpg]]<br>	+	<br>[[Image:Trj.jpg]]<br>

	<br>'''<u>2. Сутність та форми грошей</u>'''		<br>'''<u>2. Сутність та форми грошей</u>'''
Строка 77:		Строка 77:
	'''Список використаної літератури:'''		'''Список використаної літератури:'''

-	1. Гроші та кредит. Підручник / Відп. ред. М.І. Савлук. – К.: Лібра,~~1992~~.<br>2. Долан. Дж., Кэмпбел К.Д., Кэмпбел Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – М., Л.: Профино~~, 1991~~.<br>3. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. – К.: Основи,~~1996~~.<br>4. Деньги / Сост. А.А. Чухно.- К~~., 1997~~.<br>5. Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук.- К.: Лібра~~,1998~~.<br>6. Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи~~, 1996~~.<br>7. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. – М.: Банки и биржи, ~~1995~~.<br>8. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под. рук. Г.И. Кравцовой. – Минск: Меркованне, ~~1994~~.<br>9. Урок на тему «Гроші» викладача Карпюк Г. І. , УГЛ КНУ ім. Т. Шевченка<br>10. Лекція на тему «Гроші. Походження грошей, їх форми та функції» викладача економічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, Шелудько В. М.	+	1. Гроші та кредит. Підручник / Відп. ред. М.І. Савлук. – К.: Лібра,2002.<br>2. Долан. Дж., Кэмпбел К.Д., Кэмпбел Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – М., Л.: Профино.<br>3. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. – К.: Основи,2006.<br>4. Деньги / Сост. А.А. Чухно.- К.<br>5. Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук.- К.: Лібра.<br>6. Гальчинський А.С. Теорія грошей. – К.: Основи.<br>7. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. – М.: Банки и биржи, 2005.<br>8. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под. рук. Г.И. Кравцовой. – Минск: Меркованне,2006.<br>9. Урок на тему «Гроші» викладача Карпюк Г. І. , УГЛ КНУ ім. Т. Шевченка<br>10. Лекція на тему «Гроші. Походження грошей, їх форми та функції» викладача економічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, Шелудько В. М.

	<br><br><br>Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.<br>		<br><br><br>Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.<br>
		+	----

-	<br>~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http:~~/~~/xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].~~	+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''

-	~~Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь~~ - [http://xvatit.com/forum/~~Образовательный форум~~]. . Повні уроки	+	Карпюк Г. І.
		+
		+	Прокопенко Ю.А.
		+
		+	Шелудько В. М.
		+
		+	Гончар К.Б.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+	Повні уроки

	[[Category:Економіка_10_клас]]		[[Category:Економіка_10_клас]]

User11 в 09:44, 23 марта 2011

2011-03-23T09:44:17Z

Внесённые изменения

User16 в 22:32, 22 ноября 2010

2010-11-22T22:32:54Z

Внесённые изменения

User16 в 22:19, 22 ноября 2010

2010-11-22T22:19:48Z

Внесённые изменения

User16 в 22:15, 22 ноября 2010

2010-11-22T22:15:32Z

← Предыдущая		Версия 22:15, 22 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Економіка, 10 клас, Тема 14-15, Гроші, їх функції, види</metakeywords>		<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Економіка, 10 клас, Тема 14-15, Гроші, їх функції, види</metakeywords>

-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Економіка\|Економіка]]>>[[Економіка 10 клас~~.Гроші: функції та види. Повні уроки~~\|Економіка 10 клас. Повні уроки]]>> Економіка: ~~10 клас.~~Гроші: функції та види. Повні уроки'''<br>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Економіка\|Економіка]]>>[[Економіка 10 клас\|Економіка 10 клас. Повні уроки]]>> Економіка: Гроші: функції та види. Повні уроки'''<br>
-		+
	<u>'''Тема 14-15 Гроші: їх функції та види'''</u><br>		<u>'''Тема 14-15 Гроші: їх функції та види'''</u><br>

Строка 31:		Строка 30:
	'''<u>Види грошей</u>'''		'''<u>Види грошей</u>'''

-	Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Історія грошей, по суті, є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на рис. 1.1.(див. перше питання уроку).<br>Еволюція форм грошей відбувалася від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. '''Повноцінними''' були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. <br>'''Форми повноцінних грошей:<br>'''Спочатку роль грошей виконували предмети першої необхідності,наприклад,зерно, сіль, хутро. Згодом такими товарами стали мушлі, черепашки, дорогоцінне каміння.<br>Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших — неповноцінні . До того ж, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні — білонні — монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам. Переваги білонної монети (дешевизна, тривале функціонування) допомогли їй залишитися в обігу і після того, коли повноцінна монета як форма грошей «зійшла зі сцени». І сьогодні вона широко використовується в усіх країнах, навіть у тих, які досягли великих успіхів у розвитку безготівкових розрахунків та електронізації грошового обігу.<br>Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Золоті гроші настільки добре відповідали вимогам ринку, що навіть найкритичніші дослідники того часу без будь-яких сумнівів ототожнювали гроші з цим металом. Ускладнення і розширення товарного виробництва та ринкових відносин, що охопили всі сфери людського суспільства, з одного боку, та поява могутніх неринкових (державно-монополістичних) факторів впливу на економіку, з іншого, поставили перед грошовим товаром в епоху золотого монометалізму ще складніші вимоги:<br>1. швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу. Реакцією на цю вимогу було широке запровадження в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів, оскільки виготовлення золотих грошей було вкрай обмежене малими запасами золота.<br>2. зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей. Навіть при заміні в обігу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженні розміну їх на золото держави повинні були нагромаджувати великі маси золота, відволікаючи для цього значні обсяги суспільного багатства.<br>3. сама вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.<br>Зазначені вимоги не міг задовольнити жодний товар — продукт людської праці,  навіть найблагородніший із металів — золото. Будучи відносно м’яким і маючи високу питому вартість, золото відчутно зношувалося в процесі обігу, що призводило до великих втрат уречевленої суспільної праці. Через незначне поширення золота у природі видобуток його не міг встигати за зростанням місткості ринку і потреб його в грошовій масі. Вартість золота найменше піддається будь-яким змінам, оскільки на неї впливають не тільки фактори, що визначають поточне виробництво, а й вартість віками нагромаджених золотих запасів. Сама матеріальна форма золота, фізичні властивості якого зробили його найбільш придатним виконувати роль грошей у попередні віки, в умовах ХХ ст. виявилася нездоланною перепоною для виконання ним цієї ролі. Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.<br>'''Неповноцінні гроші '''— це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Перехід до неповноцінних грошей відбувався поступово. Види неповноцінних(кредитних) грошей:: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.<br>'''Вексель''' – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа. (рис. 2.1.)<br>  [[Image:2.1.4.jpg\|564x325px]]	+	Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку з точки зору не тільки ускладнення їх економічної суті та підвищення суспільної ролі, а й урізноманітнення їх форм. Під впливом зміни суспільних відносин, формою виразу яких є гроші, та ускладнення вимог ринку до грошей останні періодично скидали одну форму і набували іншої, більш адекватної новим умовам. Історія грошей, по суті, є процесом поступового відбору окремих товарів чи особливих штучних форм, найбільш придатних виконувати функції грошей у певних ринкових умовах. Загальний процес еволюції форм грошей схематично показано на рис. 1.1.(див. перше питання уроку).<br>Еволюція форм грошей відбувалася від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. '''Повноцінними''' були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима. <br>'''Форми повноцінних грошей:<br>'''Спочатку роль грошей виконували предмети першої необхідності,наприклад,зерно, сіль, хутро. Згодом такими товарами стали мушлі, черепашки, дорогоцінне каміння.<br>Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших — неповноцінні . До того ж, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні — білонні — монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам. Переваги білонної монети (дешевизна, тривале функціонування) допомогли їй залишитися в обігу і після того, коли повноцінна монета як форма грошей «зійшла зі сцени». І сьогодні вона широко використовується в усіх країнах, навіть у тих, які досягли великих успіхів у розвитку безготівкових розрахунків та електронізації грошового обігу.<br>Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Золоті гроші настільки добре відповідали вимогам ринку, що навіть найкритичніші дослідники того часу без будь-яких сумнівів ототожнювали гроші з цим металом. Ускладнення і розширення товарного виробництва та ринкових відносин, що охопили всі сфери людського суспільства, з одного боку, та поява могутніх неринкових (державно-монополістичних) факторів впливу на економіку, з іншого, поставили перед грошовим товаром в епоху золотого монометалізму ще складніші вимоги:<br>1. швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу. Реакцією на цю вимогу було широке запровадження в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів, оскільки виготовлення золотих грошей було вкрай обмежене малими запасами золота.<br>2. зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей. Навіть при заміні в обігу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженні розміну їх на золото держави повинні були нагромаджувати великі маси золота, відволікаючи для цього значні обсяги суспільного багатства.<br>3. сама вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.<br>Зазначені вимоги не міг задовольнити жодний товар — продукт людської праці,  навіть найблагородніший із металів — золото. Будучи відносно м’яким і маючи високу питому вартість, золото відчутно зношувалося в процесі обігу, що призводило до великих втрат уречевленої суспільної праці. Через незначне поширення золота у природі видобуток його не міг встигати за зростанням місткості ринку і потреб його в грошовій масі. Вартість золота найменше піддається будь-яким змінам, оскільки на неї впливають не тільки фактори, що визначають поточне виробництво, а й вартість віками нагромаджених золотих запасів. Сама матеріальна форма золота, фізичні властивості якого зробили його найбільш придатним виконувати роль грошей у попередні віки, в умовах ХХ ст. виявилася нездоланною перепоною для виконання ним цієї ролі. Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.<br>'''Неповноцінні гроші '''— це гроші, які не мають власної субстанціональної вартості. Перехід до неповноцінних грошей відбувався поступово. Види неповноцінних(кредитних) грошей:: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.<br>'''Вексель''' – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці. Розрізняють простий вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Переказний вексель (трата) може перебувати в обігу завдяки переказному напису (індосаменту) на зворотному боці документа. (рис. 2.1.)<br>  [[Image:2.1.4.jpg\|447x325px\|2.1.4.jpg]]

	<br>Рис.2.1. Простий вексель		<br>Рис.2.1. Простий вексель
Строка 45:		Строка 44:
	<br>		<br>

-	[[Image:2.1.6.jpg]]	+	[[Image:2.1.6.jpg]]
-		+

		+	<br>

	Рис.2.3. Пластикові картки		Рис.2.3. Пластикові картки