<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Езоп.Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T22:07:58Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189550&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 19:45, 15 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189550&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-15T19:45:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:45, 15 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Зарубіжна_література_5_клас._Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;літератури&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']]&lt;/ins&gt;, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Історія_всесвітня|'''&lt;/ins&gt;історичного&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;прототипу образу Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Це цікаво:''' Байка “Крук і Лисиця” стосується нерозумної людини.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Це цікаво:''' Байка “Крук і Лисиця” стосується нерозумної людини.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Типи_текстів_Текст-розповідь._Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;твором&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BTBzFQQ_s44}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BTBzFQQ_s44}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 45:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 45:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Ягня і Вовк до річки підійшли колись&amp;lt;br&amp;gt;Напитися води. Вовк, звісно, вище став,&amp;lt;br&amp;gt;Ягня за течією нижче. А проте,&amp;lt;br&amp;gt;Знайшов до сварки душогубець зачіпку.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Ти що, - озвався, - каламутиш воду тут,&amp;lt;br&amp;gt;Де я звик пити?&amp;quot; Злякане ягня на те:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Цього не може бути, бо вода тече&amp;lt;br&amp;gt;Від тебе, Вовче, у моєму напрямку!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Слова правдиві Сірого розсердили:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;А хто ж півроку тому ображав мене?&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Ягня: &amp;quot;Тоді я ще й не народилося!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Не ти - твій батько, отже, досолив мені!&amp;quot;-&amp;lt;br&amp;gt;Нарешті мовив Вовк і розідрав Ягня.''&amp;lt;br&amp;gt;Написано цю байку про людей, які облудою невинних прагнуть знищити.&amp;lt;br&amp;gt;Байка&amp;amp;nbsp; - Вовк і ягня: доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Ягня і Вовк до річки підійшли колись&amp;lt;br&amp;gt;Напитися &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Вода_-_найпоширеніша_речовина_на_Землі._Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;води&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']]&lt;/ins&gt;. Вовк, звісно, вище став,&amp;lt;br&amp;gt;Ягня за течією нижче. А проте,&amp;lt;br&amp;gt;Знайшов до сварки душогубець зачіпку.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Ти що, - озвався, - каламутиш воду тут,&amp;lt;br&amp;gt;Де я звик пити?&amp;quot; Злякане ягня на те:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Цього не може бути, бо вода тече&amp;lt;br&amp;gt;Від тебе, Вовче, у моєму напрямку!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Слова правдиві Сірого розсердили:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;А хто ж півроку тому ображав мене?&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Ягня: &amp;quot;Тоді я ще й не народилося!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Не ти - твій батько, отже, досолив мені!&amp;quot;-&amp;lt;br&amp;gt;Нарешті мовив Вовк і розідрав Ягня.''&amp;lt;br&amp;gt;Написано цю байку про людей, які облудою невинних прагнуть знищити.&amp;lt;br&amp;gt;Байка&amp;amp;nbsp; - Вовк і ягня: доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:134860:newid:189550 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134860&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 09:02, 11 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134860&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-11T09:02:00Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:02, 11 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Міфічний образ Езопа, Нікуляк В. М., викладача світової літератури Сш. № 10 ,&amp;lt;br&amp;gt;м. Вінниця. &amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Езоп&amp;amp;nbsp; - видатний байкар, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.&amp;lt;br&amp;gt;Литература Древней Греции. -&amp;amp;nbsp; Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с&amp;lt;br&amp;gt;Эзоп Басни.- М.: Эксмо-Пресс, 2001.- 448с.&amp;lt;br&amp;gt;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.6 класс.- Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зарубежная литература . -М.: Просвещение, 2009.- 639с.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Міфічний образ Езопа, Нікуляк В. М., викладача світової літератури Сш. № 10 ,&amp;lt;br&amp;gt;м. Вінниця. &amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Езоп&amp;amp;nbsp; - видатний байкар, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.&amp;lt;br&amp;gt;Литература Древней Греции. -&amp;amp;nbsp; Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с&amp;lt;br&amp;gt;Эзоп Басни.- М.: Эксмо-Пресс, 2001.- 448с.&amp;lt;br&amp;gt;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.6 класс.- Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зарубежная литература . -М.: Просвещение, 2009.- 639с.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index.php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки &lt;/del&gt;и &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;пожелания к урокам&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;смотрите здесь - &lt;/del&gt;[http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum&lt;/del&gt;/ &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Нікуляк В. М.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Колісніченко В. Д.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пилипенко В.В. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum/ '''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли &lt;/ins&gt;и &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог&lt;/ins&gt;,&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;school&lt;/ins&gt;/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:114762:newid:134860 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114762&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 19:42, 10 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114762&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-10T19:42:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:42, 10 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 3:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e2.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e2.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб. {{#ev:youtube|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3SFivdZX6kk&lt;/ins&gt;}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;qzsSbc1o_xs&lt;/del&gt;}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 37:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BTBzFQQ_s44}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|BTBzFQQ_s44}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:114760:newid:114762 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114760&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 19:40, 10 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114760&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-10T19:40:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:40, 10 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Езоп.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Езоп.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Езоп.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Езоп.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під ім'ям Езопа збереглася збірка байок (з 426 коротких творів) в прозаїчному викладі. Є підстава передбачати, що в епоху Арістофана (кінець V ст) в Афінах була відома письмова збірка Езопівських байок, по якій вчили дітей в школі; «ти неук і ледар, навіть Езопа не вивчив», — говорить в Арістофана одна дійова особа. Це були прозаїчні перекази, без всякої художньої обробки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під ім'ям Езопа збереглася збірка байок (з 426 коротких творів) в прозаїчному викладі. Є підстава передбачати, що в епоху Арістофана (кінець V ст) в Афінах була відома письмова збірка Езопівських байок, по якій вчили дітей в школі; «ти неук і ледар, навіть Езопа не вивчив», — говорить в Арістофана одна дійова особа. Це були прозаїчні перекази, без всякої художньої обробки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e2.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e2.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T15e3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Інтерес до байок Езопа переносився і на його особу; за відсутністю достовірних відомостей про нього складали&amp;amp;nbsp; легенди. Фрігійський красномовець, який в&amp;amp;nbsp; іносказаннях поносив сильних світу цього, природно, представлявся людиною сварливим і злісним, на зразок Гомерівського Терсита, а тому і портрет Терсита, детально змальований Гомером, був перенесений і на Езопа. &amp;lt;br&amp;gt;Його представляли горбатим, кульгавим, з обличчям мавпи — одним словом, в усіх відношеннях потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона; таким він зображався і в скульптурі, між іншим — в тій цікавій статуї, яка до нас збереглася. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;youtube|qzsSbc1o_xs}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e4.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Інтерес до байок Езопа переносився і на його особу; за відсутністю достовірних відомостей про нього складали&amp;amp;nbsp; легенди. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|n0MZj0NCHns}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Фрігійський красномовець, який в&amp;amp;nbsp; іносказаннях поносив сильних світу цього, природно, представлявся людиною сварливим і злісним, на зразок Гомерівського Терсита, а тому і портрет Терсита, детально змальований Гомером, був перенесений і на Езопа. &amp;lt;br&amp;gt;Його представляли горбатим, кульгавим, з обличчям мавпи — одним словом, в усіх відношеннях потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона; таким він зображався і в скульптурі, між іншим — в тій цікавій статуї, яка до нас збереглася. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e4.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Запам’ятайте:''' Поганій людині не стати хорошою, а хорошій легко стає поганою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Запам’ятайте:''' Поганій людині не стати хорошою, а хорошій легко стає поганою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 23:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В середні віки була вигадана у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго вважалась джерелом достовірних відомостей про нього. Езоп представлений тут рабом, що за безцінь продається з рук в руки, постійно ображається і товаришами-рабами, і наглядачами, і господарями, але що уміє вдало мстити своїм кривдникам. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В середні віки була вигадана у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго вважалась джерелом достовірних відомостей про нього. Езоп представлений тут рабом, що за безцінь продається з рук в руки, постійно ображається і товаришами-рабами, і наглядачами, і господарями, але що уміє вдало мстити своїм кривдникам. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e5.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді».&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|BTBzFQQ_s44}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». &lt;/del&gt;Байки Езопа були переведені (часто перероблені) на багато мов світу, у тому числі знаменитими байкарями Жаном Лафонтеном і Іваном Криловом. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Байки Езопа були переведені (часто перероблені) на багато мов світу, у тому числі знаменитими байкарями Жаном Лафонтеном і Іваном Криловом. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e6.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15e6.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:114751:newid:114760 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114751&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 19:33, 10 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114751&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-10T19:33:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:33, 10 января 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Езоп.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Езоп.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Езоп.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Езоп.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп'''&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків.&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15E.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e1.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Це цікаво:''' Байка “Крук і Лисиця” стосується нерозумної людини.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Це цікаво:''' Байка “Крук і Лисиця” стосується нерозумної людини.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під ім'ям Езопа збереглася збірка байок (з 426 коротких творів) в прозаїчному викладі. Є підстава передбачати, що в епоху Арістофана (кінець V ст) в Афінах була відома письмова збірка Езопівських байок, по якій вчили дітей в школі; «ти неук і ледар, навіть Езопа не вивчив», — говорить в Арістофана одна дійова особа. Це були прозаїчні перекази, без всякої художньої обробки. Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб. Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки.&amp;lt;br&amp;gt;Інтерес до байок Езопа переносився і на його особу; за відсутністю достовірних відомостей про нього складали&amp;amp;nbsp; легенди. Фрігійський красномовець, який в&amp;amp;nbsp; іносказаннях поносив сильних світу цього, природно, представлявся людиною сварливим і злісним, на зразок Гомерівського Терсита, а тому і портрет Терсита, детально змальований Гомером, був перенесений і на Езопа. &amp;lt;br&amp;gt;Його представляли горбатим, кульгавим, з обличчям мавпи — одним словом, в усіх відношеннях потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона; таким він зображався і в скульптурі, між іншим — в тій цікавій статуї, яка до нас збереглася.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під ім'ям Езопа збереглася збірка байок (з 426 коротких творів) в прозаїчному викладі. Є підстава передбачати, що в епоху Арістофана (кінець V ст) в Афінах була відома письмова збірка Езопівських байок, по якій вчили дітей в школі; «ти неук і ледар, навіть Езопа не вивчив», — говорить в Арістофана одна дійова особа. Це були прозаїчні перекази, без всякої художньої обробки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e2.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб. Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e3.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Інтерес до байок Езопа переносився і на його особу; за відсутністю достовірних відомостей про нього складали&amp;amp;nbsp; легенди. Фрігійський красномовець, який в&amp;amp;nbsp; іносказаннях поносив сильних світу цього, природно, представлявся людиною сварливим і злісним, на зразок Гомерівського Терсита, а тому і портрет Терсита, детально змальований Гомером, був перенесений і на Езопа. &amp;lt;br&amp;gt;Його представляли горбатим, кульгавим, з обличчям мавпи — одним словом, в усіх відношеннях потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона; таким він зображався і в скульптурі, між іншим — в тій цікавій статуї, яка до нас збереглася. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e4.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Запам’ятайте:''' Поганій людині не стати хорошою, а хорошій легко стає поганою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Запам’ятайте:''' Поганій людині не стати хорошою, а хорошій легко стає поганою.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В середні віки була вигадана у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго вважалась джерелом достовірних відомостей про нього. Езоп представлений тут рабом, що за безцінь продається з рук в руки, постійно ображається і товаришами-рабами, і наглядачами, і господарями, але що уміє вдало мстити своїм кривдникам. Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». Байки Езопа були переведені (часто перероблені) на багато мов світу, у тому числі знаменитими байкарями Жаном Лафонтеном і Іваном Криловом.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В середні віки була вигадана у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго вважалась джерелом достовірних відомостей про нього. Езоп представлений тут рабом, що за безцінь продається з рук в руки, постійно ображається і товаришами-рабами, і наглядачами, і господарями, але що уміє вдало мстити своїм кривдникам. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e5.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». Байки Езопа були переведені (часто перероблені) на багато мов світу, у тому числі знаменитими байкарями Жаном Лафонтеном і Іваном Криловом. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T15e6.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Прочитайте виразно:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Що вас найбільше вразило в біографії Езопа.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Що вас найбільше вразило в біографії Езопа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Проаналізуйте Байку «Хліборобові діти.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вивчіть напам’ять байку “Мурашка і Цикада”&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Проаналізуйте Байку «Хліборобові діти.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Вивчіть напам’ять байку “Мурашка і Цикада” &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаної літератури:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Список використаної літератури:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Урок на тему : Міфічний образ Езопа, Нікуляк В. М., викладача світової літератури Сш. № 10 ,&amp;lt;br&amp;gt;м. Вінниця. &amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему : Езоп&amp;amp;nbsp; - видатний байкар, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.&amp;lt;br&amp;gt;Литература Древней Греции. -&amp;amp;nbsp; Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с&amp;lt;br&amp;gt;Эзоп Басни.- М.: Эксмо-Пресс, 2001.- 448с.&amp;lt;br&amp;gt;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.6 класс.- Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зарубежная литература . -М.: Просвещение, 2009.- 639с.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Урок на тему&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/ins&gt;: Міфічний образ Езопа, Нікуляк В. М., викладача світової літератури Сш. № 10 ,&amp;lt;br&amp;gt;м. Вінниця. &amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/ins&gt;: Езоп&amp;amp;nbsp; - видатний байкар, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.&amp;lt;br&amp;gt;Литература Древней Греции. -&amp;amp;nbsp; Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с&amp;lt;br&amp;gt;Эзоп Басни.- М.: Эксмо-Пресс, 2001.- 448с.&amp;lt;br&amp;gt;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.6 класс.- Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зарубежная литература . -М.: Просвещение, 2009.- 639с.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:114748:newid:114751 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114748&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%95%D0%B7%D0%BE%D0%BF.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=114748&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-10T19:29:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0&quot; title=&quot;Заглавная страница&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Езоп.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Езоп.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:&amp;amp;nbsp;''' Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета: '''знайомство учнів з біографією Езопа і його творами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- виховання інтересу до літератури.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&amp;lt;br&amp;gt; ''Вдячність — ознака благородства душі''. '''Езоп'''&amp;lt;br&amp;gt;Езоп (др.-греч. ) — напівлегендарна фігура старогрецької літератури, байкар, що жив в VI столітті до н. е..&amp;lt;br&amp;gt;Чи був Езоп історичною особою — сказати неможливо. Наукової традиції про життя Езопа не існувало. Геродот (II, 134) пише, що Езоп був рабом Іадмона з острова Самос, жив за часів єгипетського царя Амасиса (570—526 до н. е.) і був убитий дельфійцями. Гераклід Понтійський сто з гаком років опісля пише, що Езоп походив з Фракиї, був сучасником Ферекида, і першого його господаря звали Ксанф, але ці дані він витягує з тієї ж розповіді Геродота шляхом ненадійних висновків.&amp;lt;br&amp;gt;В старовинк не було сумнівів&amp;amp;nbsp; в історичності Езопа, Відродження вперше поставило це питання під сумнів (Лютер), філологія XVIII ст обгрунтувала цей сумнів (Річард Бентлі), філологія XIX ст довела його до межі (Отто Крузіус і за ним Резерфорда затверджували міфічність Езопа з рішучістю, характерною для гіперкритицизму їх епохи), XX століття стало знов схилятися до припущення історичного прототипу образу Езопа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Це цікаво:''' Байка “Крук і Лисиця” стосується нерозумної людини.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Під ім'ям Езопа збереглася збірка байок (з 426 коротких творів) в прозаїчному викладі. Є підстава передбачати, що в епоху Арістофана (кінець V ст) в Афінах була відома письмова збірка Езопівських байок, по якій вчили дітей в школі; «ти неук і ледар, навіть Езопа не вивчив», — говорить в Арістофана одна дійова особа. Це були прозаїчні перекази, без всякої художньої обробки. Насправді, до так званої Езопівської збірки увійшли байки самих різних епох.&amp;lt;br&amp;gt;Пізнє ім'я Езопа стало символом. Його твори передавалися з вуст у вуста, і в III столітті до н.е. були записані в 10 книгах Демитрієм Фалерським (ок. 350 — ок. 283 до н. е.). Ці зібрання&amp;amp;nbsp; були втрачені після IX ст н.е. В епоху імператора Августа Федр здійснив перекладення цих байок латинським ямбічним віршем, Авіан, біля IV ст, переклав 42 байки латинським елегійним дистихом. Близько 200 н.е. Бабрій їх виклав грецькими віршами розміром холіямб. Вигадування Бабрія були включені Планудом (1260—1310) в його знамениту колекцію, що зробила вплив на пізніших байкарів. «Езопови байки», всі складено в середні віки.&amp;lt;br&amp;gt;Інтерес до байок Езопа переносився і на його особу; за відсутністю достовірних відомостей про нього складали&amp;amp;nbsp; легенди. Фрігійський красномовець, який в&amp;amp;nbsp; іносказаннях поносив сильних світу цього, природно, представлявся людиною сварливим і злісним, на зразок Гомерівського Терсита, а тому і портрет Терсита, детально змальований Гомером, був перенесений і на Езопа. &amp;lt;br&amp;gt;Його представляли горбатим, кульгавим, з обличчям мавпи — одним словом, в усіх відношеннях потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона; таким він зображався і в скульптурі, між іншим — в тій цікавій статуї, яка до нас збереглася.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Запам’ятайте:''' Поганій людині не стати хорошою, а хорошій легко стає поганою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В середні віки була вигадана у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго вважалась джерелом достовірних відомостей про нього. Езоп представлений тут рабом, що за безцінь продається з рук в руки, постійно ображається і товаришами-рабами, і наглядачами, і господарями, але що уміє вдало мстити своїм кривдникам. Ця біографія не лише не витекла із справжньої традиції про Езопа — вона навіть і не грецького походження. Її джерело — єврейська повість про мудрий Акирії, що належить до циклу легенд, якими була оточена у пізніших євреїв особа царя Соломона. Сама повість відома, головним чином, з давньослов'янських переробок. Мартен Лютер відкрив, що книга байок Езопа є не одноосібним твором одного автора, а збіркою більш древніх і новіших байок, і що традиційний образ Езопа — плід «поетичної розповіді». Байки Езопа були переведені (часто перероблені) на багато мов світу, у тому числі знаменитими байкарями Жаном Лафонтеном і Іваном Криловом.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Прочитайте виразно:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Ягня і Вовк до річки підійшли колись&amp;lt;br&amp;gt;Напитися води. Вовк, звісно, вище став,&amp;lt;br&amp;gt;Ягня за течією нижче. А проте,&amp;lt;br&amp;gt;Знайшов до сварки душогубець зачіпку.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Ти що, - озвався, - каламутиш воду тут,&amp;lt;br&amp;gt;Де я звик пити?&amp;quot; Злякане ягня на те:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Цього не може бути, бо вода тече&amp;lt;br&amp;gt;Від тебе, Вовче, у моєму напрямку!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Слова правдиві Сірого розсердили:&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;А хто ж півроку тому ображав мене?&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Ягня: &amp;quot;Тоді я ще й не народилося!&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Не ти - твій батько, отже, досолив мені!&amp;quot;-&amp;lt;br&amp;gt;Нарешті мовив Вовк і розідрав Ягня.''&amp;lt;br&amp;gt;Написано цю байку про людей, які облудою невинних прагнуть знищити.&amp;lt;br&amp;gt;Байка&amp;amp;nbsp; - Вовк і ягня: доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Завдання на закріплення нової теми:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що вас найбільше вразило в біографії Езопа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Домашнє завдання:&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
Проаналізуйте Байку «Хліборобові діти.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вивчіть напам’ять байку “Мурашка і Цикада”&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Список використаної літератури:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Урок на тему : Міфічний образ Езопа, Нікуляк В. М., викладача світової літератури Сш. № 10 ,&amp;lt;br&amp;gt;м. Вінниця. &amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему : Езоп&amp;amp;nbsp; - видатний байкар, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.&amp;lt;br&amp;gt;Литература Древней Греции. -&amp;amp;nbsp; Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с&amp;lt;br&amp;gt;Эзоп Басни.- М.: Эксмо-Пресс, 2001.- 448с.&amp;lt;br&amp;gt;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях.6 класс.- Харьков: Изд. группа &amp;quot;Основа&amp;quot;, 2009.- 96с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зарубежная литература . -М.: Просвещение, 2009.- 639с.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	</feed>