<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96</id>
		<title>Загальна характеристика типу кишковопорожнинні - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-09T09:28:36Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191113&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 17:15, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191113&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T17:15:58Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:15, 22 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 8 клас, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика типу кишковопорожнинні&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 8 клас, клас, урок, на Тему, Загальна характеристика типу кишковопорожнинні&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, гідри, тканина, вода&lt;/ins&gt;&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Загальна характеристика типу кишковопорожнинні''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Біологія: Загальна характеристика типу кишковопорожнинні''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. '''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. '''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика типу &lt;/ins&gt;кишковопорожнинні&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Презентація уроку|кишковопорожнинні]]''' &lt;/ins&gt;- постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. Поліпи ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. Поліпи ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (мал.1). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву променевої. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Лабораторна робота №3. Будова &lt;/ins&gt;гідри&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Повні уроки|гідри]]''' &lt;/ins&gt;(мал.1). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву променевої. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:M63.jpg|550px|Будова гідри]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:M63.jpg|550px|Будова гідри]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є жалкі клітини (мал.1). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є жалкі клітини (мал.1). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок проміжних (мал.1). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt; Покриви гідри переважно утворюють шкірно-м’язові клітини (мал.1). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й нервові клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок проміжних (мал.1). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Ткани. Полные уроки|&lt;/ins&gt;тканини&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt; Покриви гідри переважно утворюють шкірно-м’язові клітини (мал.1). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й нервові клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Серед клітин внутрішнього шару переважають травні клітини із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. Залозисті клітини виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Серед клітин внутрішнього шару переважають травні клітини із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. Залозисті клітини виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Медузи, на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія. Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ротовими лопатями. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Медузи, на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 4. Неорганічні сполуки: вода та мінеральні солі.|&lt;/ins&gt;води&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія. Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ротовими лопатями. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 65:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;Повний перелік тем [[Біологія|з біології]], календарний план [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;Повний перелік тем [[Біологія|з біології]], календарний план [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]] згідно шкільної &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/it/fishki-ot-itshki/ '''&lt;/ins&gt;програми&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']&lt;/ins&gt;, домашня робота, курси та завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:191112:newid:191113 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191112&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 14:40, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191112&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T14:40:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 14:40, 22 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|240px|Схема будови медузи &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;аурел]] &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|240px|Схема будови медузи &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;аурелії&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:191111:newid:191112 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191111&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 14:40, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191111&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T14:40:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 14:40, 22 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (мал.1). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву променевої. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (мал.1). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву променевої. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:M63.jpg&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|center&lt;/del&gt;|550px|Будова гідри]]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;''Мал.1. Будова гідри: 1-зовнішній вигляд;2-внутрішня будова; 3-типи клітин''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в кишкову порожнину, в якій перетравлюється проковтнута їжа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; [[Image:M63.jpg|550px|Будова гідри]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Мал.1. Будова гідри: 1-зовнішній вигляд;2-внутрішня будова; 3-типи клітин''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в кишкову порожнину, в якій перетравлюється проковтнута їжа. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є жалкі клітини (мал.1). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є жалкі клітини (мал.1). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 33:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (мал.2). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|center&lt;/del&gt;|240px|Схема будови медузи аурелії&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/del&gt;''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|240px|Схема будови медузи аурелії&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt; Процеси життєдіяльності. ''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt; Процеси життєдіяльності. ''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:191037:newid:191111 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191037&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 12:45, 22 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=191037&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-22T12:45:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;amp;diff=191037&amp;amp;oldid=163586&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=163586&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 15:19, 8 декабря 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=163586&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-12-08T15:19:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:19, 8 декабря 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано читачами з інтернет-сайту&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Надіслано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;:82&lt;/del&gt;/index.php&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;/Категория&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Загальна_характеристика_типу_кишковопорожнинні&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_Презентація_уроку &lt;/del&gt;презентація уроку] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 &lt;/ins&gt;презентація уроку] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 67:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 67:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''Курсивное начертание''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:120690:newid:163586 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=120690&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 13:36, 27 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=120690&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-27T13:36:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;amp;diff=120690&amp;amp;oldid=118908&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=118908&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 14:48, 24 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=118908&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-24T14:48:15Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;amp;diff=118908&amp;amp;oldid=22703&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22703&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:54, 19 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22703&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-19T22:54:53Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:54, 19 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center|387x294px]]''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Мал.1. Будова гідри: 1-зовнішній вигляд;&amp;amp;nbsp;2-внутрішня будова; 3-типи клітин''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center|387x294px]]''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Мал.1. Будова гідри: 1-зовнішній вигляд;&amp;amp;nbsp;2-внутрішня будова; 3-типи клітин''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;(мал. 64)&lt;/del&gt;. Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія. Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center|187x306px]]''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center|187x306px]]''Мал.2.Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22702&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:53, 19 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22702&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-19T22:53:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:53, 19 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center]]Мал.1. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|387x294px&lt;/ins&gt;]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/ins&gt;Мал.1. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Будова гідри: 1-зовнішній вигляд;&amp;amp;nbsp;2-внутрішня будова; 3-типи клітин''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія (мал. 64). Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія (мал. 64). Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center]]Мал.2.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|187x306px&lt;/ins&gt;]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;Мал.2.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує крізь її тіло (2)''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22701&amp;oldid=prev</id>
		<title>User3 в 22:50, 19 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96&amp;diff=22701&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-19T22:50:10Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 22:50, 19 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;u&amp;gt;Варто пригадати.&amp;lt;/u&amp;gt;'' Що таке нейрон, фагоцитоз, травні вакуолі, зовнішнє запліднення?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - це справжні багатоклітинні тварини. Їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини, що входять до складу відповідних органів. Як і губки, кишковопорожнинні - постійні мешканці водойм, переважно морів.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; До типу Кишковопорожнинні належить понад 10 тис. сучасних нидів. У прісних і солоних водоймах України мешкає майже 40 видів. Серед кишковопорожнинних є і дрібні види, розміри яких не перевищують кількох міліметрів, і справжні велетні, як-от медуза ціанея - з діаметром парасольки 2 м і довжиною щупалець - до 15 м. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Особливості будови.&amp;lt;/u&amp;gt; За особливостями зовнішньої будови кишковопорожнинних ділять на дві життєві форми: поліпи та медузи. ''Поліпи'' ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя. Їхнє мішкоподібне тіло має на верхньому кінці ротовий отвір, оточений щупальцями. Поліпи можуть бути як поодинокими, так і утворювати колонії, які складаються з багатьох десятків, сотень або тисяч особин.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; З особливостями будови поліпів ознайомимося на прикладі гідри (''мал.1''). У прісних водоймах України мешкають різні види гідр. Їх можна побачити на підводних предметах, до яких гідра прикріплюється основою свого стебельця - підошвою, що діє як присосок. На протилежному кінці тіла розташований ротовий отвір зі щупальцями. Якщо провести умовну лінію - вісь - від ротового отвору до протилежного полюса тіла цих тварин, то щупальця розходитимуться від неї подібно до променів. Така симетрія тіла дістала назву ''променевої''. Вона характерна для тварин, які ведуть прикріплений спосіб життя або здатні лише повільно пересуватися. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|434x329px&lt;/del&gt;]]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;Мал.1. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Будова гідри: 1-зовнішній вигляд; 2-внутрішня будова;&amp;amp;nbsp;3-типи клітин''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M63.jpg|center]]Мал.1. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія (мал. 64). Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин - зовнішнього і внутрішнього. Між ними розташований тоненький шар міжклітинної речовини у вигляді пружної пластинки. Ротовий отвір у гідри веде в ''кишкову порожнину'', в якій перетравлюється проковтнута їжа.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У зовнішньому шарі кишковопорожнинних є ''жалкі клітини'' (''мал.1''). Це своєрідна візитна картка цих тварин: вони більше ні в кого не трапляються. Слугують жалкі клітини для захисту, ураження здобичі та її утримання; найбільше їх на щупальцях. Усередині жалкої клітини розташована капсула із спірально закрученою жалкою ниткою. Коли здобич, що пропливає повз гідру, зачіпає чутливий волосок, який стирчить назовні від клітини, жалка нитка викидається назовні і впивається в тіло здобичі. Разом з нею впорскується токсична речовина, яка паралізує здобич. Після того як жалка нитки виходить з клітини, назад вона вже не втягується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Нові жалкі клітини, так само як й інші типи клітин, виникають за рахунок ''проміжних'' (''мал.1''). Ці клітини неспеціалізовані, вони здатні до поділу, даючи початок клітинам інших типів. За функціями проміжні клітини можна порівняти з клітинами твірної тканини рослин. Завдяки саме цим клітинам відбуваються процеси регенерації.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Покриви гідри переважно утворюють ''шкірно-м’язові'' клітини (''мал.1''). Завдяки їхньому скороченню тіло гідри стискається або нахиляється в певний бік. Між ними розкидані й ''нервові клітини''.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Серед клітин внутрішнього шару переважають ''травні клітини'' із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. ''Залозисті клітини'' виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Є у внутрішньому шарі й проміжні клітини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''Медузи'', на відміну від поліпів, здатні активно плавати у товщі води. У Чорному та Азовському морях поширена аурелія (мал. 64). Її тіло схоже на дзвін, по краю якого розташовані численні щупальця. Посередині нижньої ввігнутої поверхні дзвона розташований ротовий отвір, оточений ''ротовими лопатями''. Міжклітинна речовина медуз, яка розмежовує зовнішній і внутрішній шари клітин, містить до 98&amp;amp;nbsp;% води. Тому тіло медуз драглисте. Високий уміст води допомагає медузі триматись у товщі води: густина тіла медузи і густина води майже однакові. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Крізь прозоре тіло медузи можна побачити її кишкову порожнину (''мал.2''). На відміну від поліпів, у медуз вона набуває вигляду складної системи каналів, що відходять від центральної частини. Серед численних вкорочених щупалець аурелії розташовані органи чуттів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center]]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;Мал.2. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Схема будови медузи аурелії (1). Кишкова порожнина медузи, що просвічує її тіло (2)''&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:M64.jpg|center]]Мал.2.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;Процеси життєдіяльності.&amp;lt;/u&amp;gt; Медузи і поліпи пересуваються по-різному. Гідри рухаються завдяки скороченню м’язових відростків шкірно-м’язових клітин. Спочатку тіло гідри нахиляється у певний бік і прикріплюється до субстрату за допомогою щупалець. Потім вона неначе стає на «голову», а згодом знову використовує присосок, яким закінчується стебельце. По рівній поверхні гідра ковзає. У поодинокого поліпа - актинії, як і в інших коралових поліпів, є справжня м’язова тканина. Тому актинія може переповзати з місця на місце, скорочуючи м’язи підошви.&amp;amp;nbsp; А ось&amp;amp;nbsp; медузам&amp;amp;nbsp; притаманний ''реактивний рух''. При цьому, скорочуючи дзвін, медуза із силою виштовхує воду. Так виникає зворотний поштовх.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні - хижаки. Дрібні види живляться невеликими безхребетними тваринами, а великі - ще й хребетними (наприклад, рибами). Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків, які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються назовні також через ротовий отвір. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних, як і у губок, газообмін відбувається через покриви. Вони дихають киснем, розчиненим у воді.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У кишковопорожнинних є нервова система, що складається з нейронів. Найпростіше вона побудована у поліпів. Їхні нейрони розташовані безпосередньо під шкірно-м’язовими клітинами зовнішнього шару та, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. Нервові клітини здатні сприймати збудження та проводити його до різних частин тіла. Як ви пам’ятаєте, реакції тварин на подразники довкілля, які здійснюються за допомогою нервової системи, мають назву ''рефлекси''. Поліпам притаманні лише прості рефлекси. Наприклад, за сильного збудження тіло гідри вкорочується.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; У медуз є органи зору й рівноваги.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Кишковопорожнинні можуть розмножуватися статево та вегетативно, наприклад брунькуванням.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;u&amp;gt;''Запитання для контролю''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1. Що таке променева симетрія тіла?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2. З чого складаються стінки тіла кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3. Які особливості травної системи та травлення кишковопорожнинних?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4. Яка будова і функція жалких клітин?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5. Чим поліпи відрізняють від медуз?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6. Чому променева симетрія тіла здебільшого притаманна тваринам, які ведуть малорухливий спосіб життя?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User3</name></author>	</entry>

	</feed>