Загальне поняття про сполучник. Види сполучників - История изменений

Natasha в 13:00, 16 сентября 2009

2009-09-16T13:00:37Z

Ирина в 13:32, 11 августа 2009

2009-08-11T13:32:24Z

← Предыдущая		Версия 13:32, 11 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''	+	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''

-	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>~~''''~~Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)''	+	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)''
-	'''<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:	+

-	*а) сурядні,	+	'''<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:
-	*б) підрядні,	+
		+	*а) сурядні,
		+	*б) підрядні,
	*в) пояснювальні.  <br> <u></u>		*в) пояснювальні.  <br> <u></u>

-	<u></u>	+	<u></u>

-	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:	+	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

-	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''	+	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''

		+	<br> Серед сурядних сполучників розрізняють:

-	~~Серед сурядних сполучників розрізняють:~~	+	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
-		+	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
-	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;	+
-	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;	+
	*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>		*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>

-	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:	+	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:

-	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;	+	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
-	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>	+	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>
-	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>	+	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>
-	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;	+	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
-	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;	+	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;
-	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;	+	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
	*<u>наслідковий</u>: так що.		*<u>наслідковий</u>: так що.

-	<br>	+	<br>

-	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>	+	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>

-	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.	+	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
-	*<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.	+	*<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
	*<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.		*<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.

-	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>	+	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>
-		+

		+	<br>

-	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).	+	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).
-	*<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.	+	*<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.
	*<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.		*<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.

	<br><br>		<br><br>

Ирина в 13:31, 11 августа 2009

2009-08-11T13:31:33Z

← Предыдущая		Версия 13:31, 11 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''	+	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''

-	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)~~ ~~''''~~<br>~~<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:	+	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>''''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)''
		+	'''<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:

-	*а) сурядні,	+	*а) сурядні,
-	*б) підрядні,	+	*б) підрядні,
	*в) пояснювальні.  <br> <u></u>		*в) пояснювальні.  <br> <u></u>

-	<u>~~Сурядні сполучники~~</u> ~~  з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:~~	+	<u></u>

-	~~''Можна вибрать друга ~~<br>~~І по духу брата, ~~<br>~~Та не можна рідну~~ ~~<br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''~~	+	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

-	~~Серед сурядних сполучників розрізняють:~~	+	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''

-	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;	+
-	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;	+	Серед сурядних сполучників розрізняють:
		+
		+	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
		+	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
	*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>		*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>

-	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:	+	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:

-	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;	+	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
-	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>	+	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>
-	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>	+	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>
-	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;	+	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
-	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;	+	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;
-	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;	+	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
	*<u>наслідковий</u>: так що.		*<u>наслідковий</u>: так що.

-	<br>	+	<br>
		+
		+	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>
		+
		+	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
		+	*<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
		+	*<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.

-	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>~~Пояснювальні сполучники~~</u> ~~приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури~~, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>~~а) прості,~~</u> <u>~~б) складні,~~</u> *<u>~~в) складені.~~</u>	+	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>

-	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
-	**<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
-	**<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.

-	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>

-	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).	+	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).
-	**<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.	+	*<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.
-	**<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.	+	*<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.

	<br><br>		<br><br>

Ирина: переименовал «Загальне поняття про сполучник» в «Загальне поняття про сполучник. Види сполучників»

2009-08-11T12:47:08Z

переименовал «Загальне поняття про сполучник» в «Загальне поняття про сполучник. Види сполучників»

← Предыдущая

Версия 12:47, 11 августа 2009

Ирина в 12:44, 11 августа 2009

2009-08-11T12:44:05Z

← Предыдущая		Версия 12:44, 11 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''	+	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''

-	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко) ''''<br><br>Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:	+	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко) ''''<br><br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:

-	*а) сурядні,	+	*а) сурядні,
-	*б) підрядні,	+	*б) підрядні,
	*в) пояснювальні.  <br> <u></u>		*в) пояснювальні.  <br> <u></u>

-	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:	+	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

-	''''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''~~''<br><br>Серед сурядних сполучників розрізняють:~~	+	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''

-	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;	+	Серед сурядних сполучників розрізняють:
-	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;	+
		+	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
		+	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
	*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>		*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>

-	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить'' ''(Т. Шевченко)~~''''~~<br><br>Серед підрядних сполучників розрізняють:	+	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:

-	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;	+	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
-	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>	+	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>
-	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>	+	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>
-	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;	+	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
-	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;	+	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;
-	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;	+	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
	*<u>наслідковий</u>: так що.		*<u>наслідковий</u>: так що.

		+	<br>

		+	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>

-	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>	+	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
-		+	**<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
-	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.	+
-	**<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.	+
	**<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.		**<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.

-	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>	+	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>

-	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).	+	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).
-	**<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.	+	**<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.
	**<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.		**<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.

	<br><br>		<br><br>

Ирина в 12:39, 11 августа 2009

2009-08-11T12:39:06Z

Внесённые изменения

Ирина в 12:17, 11 августа 2009

2009-08-11T12:17:27Z

← Предыдущая		Версия 12:17, 11 августа 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	''' Загальне поняття про сполучник'''	+	''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник'''

		+	<br>

		+	<u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>Напр.:<br>''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко) ''<br><br>Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:

-	<u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>Напр.:<br>''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко) ''<br><br>Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:	+	*а) сурядні,
-		+	*б) підрядні,
-	*а) сурядні,	+	*в) пояснювальні.
-	*б) підрядні,	+
-	*в) пояснювальні.	+
	*		*

		+	<br>

		+	'' ''<u>''Сурядні сполучники''</u> з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

-	'' ''<u>''Сурядні сполучники''</u> з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:	+	<br>''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''<br><br>Серед сурядних сполучників розрізняють:
-		+
-	<br>''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''<br><br>Серед сурядних сполучників розрізняють:	+

-	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;	+	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
-	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;	+	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
	*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то.		*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то.

-	<br>Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>''Підрядні сполучники''</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить''	+	<br>Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>''Підрядні сполучники''</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить''

-	''(Т. Шевченко)''<br><br>Серед підрядних сполучників розрізняють:	+	''(Т. Шевченко)''<br><br>Серед підрядних сполучників розрізняють:

-	*<u>''порівняльні:''</u>як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;	+	*<u>''порівняльні:''</u>як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
-	*<u>''часові:''</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що;	+	*<u>''часові:''</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що;
-	*<u>''причинові''</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки;	+	*<u>''причинові''</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки;
-	*''<u>мети:</u>'' щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;	+	*''<u>мети:</u>'' щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
-	*<u>''умови''</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;	+	*<u>''умови''</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;
-	*<u>''допустові''</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;	+	*<u>''допустові''</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
	*<u>''наслідковий''</u>: так що.		*<u>''наслідковий''</u>: так що.

-	<br>Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>''Пояснювальні сполучники''</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br>	+	<br>Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>''Пояснювальні сполучники''</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br>

-	За будовою сполучники бувають:	+	За будовою сполучники бувають:

-	*<u>а) прості,</u>	+	*<u>а) прості,</u>
-	*<u>б) складні,</u>	+	*<u>б) складні,</u>
	*<u>в) складені.</u>		*<u>в) складені.</u>

-	<br><u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.<br><br><u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.<br><br><u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.<br><br>За способом вживання сполучники поділяються на:	+	<br><u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.<br><br><u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.<br><br><u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.<br><br>За способом вживання сполучники поділяються на:

-	*а) <u>одиничні</u>,	+	*а) <u>одиничні</u>,
-	*б) <u>повторювані</u>,	+	*б) <u>повторювані</u>,
	*в)<u>парні</u>.		*в)<u>парні</u>.

	<br><u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).<br><br><u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.<br><br><u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем. <br><br><br>		<br><u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).<br><br><u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.<br><br><u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем. <br><br><br>

Ирина: Создана новая страница размером ''' Загальне поняття про сполучник''' Сполучники — це незмінювані, ко...

2009-08-11T12:11:39Z

Создана новая страница размером ''' Загальне поняття про сполучник''' Сполучники — це незмінювані, ко...

Новая страница

''' Загальне поняття про сполучник'''

Сполучники — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення. Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень. Напр.: ''Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,   Й свого не цурайтесь,  Бо хто матір забуває,  Того Бог карає. (Т. Шевченко) '' Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними. Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями. За значенням сполучники бувають:

*а) сурядні,
*б) підрядні,
*в) пояснювальні.
*

'' ''''Сурядні сполучники'' з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

 ''Можна вибрать друга  І по духу брата,  Та не можна рідну  Матір вибирати. (В. Симоненко)'' Серед сурядних сполучників розрізняють:

*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. 

 Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова. ''Підрядні сполучники'' з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення): ''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, Що виросли крила, що неба достане, Коли полетить''

''(Т. Шевченко)'' Серед підрядних сполучників розрізняють:

*''порівняльні:''як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
*''часові:'' як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що;
*''причинові'': бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки;
*''мети:'' щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
*''умови'': якщо, якби, коли б, аби, раз;
*''допустові'': хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
*''наслідковий'': так що.

 Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх. ''Пояснювальні сполучники'' приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”). 

За будовою сполучники бувають:

*а) прості,
*б) складні,
*в) складені.

 Прості (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як. Складні (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито. Складені ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й. За способом вживання сполучники поділяються на:

*а) одиничні,
*б) повторювані,
*в)парні.

 Одиничні сполучники (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного). Повторювані сполучники ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна. Парні сполучники ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.

← Предыдущая		Версия 13:00, 16 сентября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''	+	'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 7 клас, Загальне поняття про сполучник. Види сполучників</metakeywords>Загальне поняття про сполучник. Види сполучників'''

-	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)''	+	<br> <u>Сполучники</u> — це незмінювані, короткі слова типу: і, а, але, бо, щоб, які вживаються для вираження логіко-семантичних відношень – рівноправності, послідовності, причинно-наслідкові, умови та ін.,  між словами і реченнями. Це — одні з найчастіше вживаних слів. Сполучник суттєво впливає на зміст речення.<br><br>Сполучник — це службова частина мови, яка служить для поєднання однорідних членів речення або речень.<br><br>''Напр.:<br>Учітеся, читайте, і чужому научайтесь,  <br>Й свого не цурайтесь, <br>Бо хто матір забуває, <br>Того Бог карає. (Т. Шевченко)''

-	'''<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:	+	'''<br>'''Сполучники і, й з’єднують однорідні (рівноправні) присудки; бо – з’єднує два речення (головне й підрядне) і виражає причинно-наслідкові відношення між ними.<br><br>Отже, сполучники служать для конструювання речень – простих і складних, і виражають при цьому певний тип логіко-семантичних зв’язків між словами і реченнями.<br><br>За значенням сполучники бувають:

-	*а) сурядні,	+	*а) сурядні,
-	*б) підрядні,	+	*б) підрядні,
-	*в) пояснювальні.  <br> <u></u>	+	*в) пояснювальні.  <br> <u></u>

-	<u></u>	+	<u></u>

-	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:	+	<u>Сурядні сполучники</u>   з’єднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядних речень:

-	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''	+	''Можна вибрать друга <br>І по духу брата, <br>Та не можна рідну <br>Матір вибирати. (В. Симоненко)''

-	<br> Серед сурядних сполучників розрізняють:	+	<br> Серед сурядних сполучників розрізняють:

-	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;	+	*єднальні: і (й), та (в значенні “і”), також, і...і, ні...ні, як...так і, не тільки...а й;
-	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;	+	*протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж;
	*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>		*розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то. <br>

-	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:	+	Терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова.<br><br><u>Підрядні сполучники</u> з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення):<br><br>''Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха,<br>Що виросли крила, що неба достане,<br>Коли полетить (Т. Шевченко)<br>''<br>Серед підрядних сполучників розрізняють:

-	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;	+	*<u>порівняльн</u>і: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто;
-	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>	+	*<u>часові:</u> як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; <u></u>
-	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>	+	*<u>причинові</u>: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; <u></u>
-	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;	+	*<u>мети:</u>щоб, для того щоб, задля того щоб, аби;
-	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;	+	*<u>умови</u>: якщо, якби, коли б, аби, раз;
-	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;	+	*<u>допустові</u>: хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що;
	*<u>наслідковий</u>: так що.		*<u>наслідковий</u>: так що.

-	<br>	+	<br>

-	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>	+	Терміни-назви різновидів підрядних сполучників орієнтують щодо типу відношень, які виражають ці сполучники. Запам’ятайте їх.<br><br><u>Пояснювальні сполучники</u> приєднують уточнюючі слова або речення: Добре вродили зернові культури, а саме жито, пшениця, овес. До пояснювальних належать такі сполучники: тобто, цебто, а саме, як-от, або, чи (у значенні “тобто”).<br><br> За будовою сполучники бувають: <u>а) прості,</u> <u>б) складні,</u> *<u>в) складені.</u>

-	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.	+	*<u>Прості</u> (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
-	*<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.	+	*<u>Складні</u> (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
	*<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.		*<u>Складені</u> ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.

-	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>	+	<br>За способом вживання сполучники поділяються на: а) <u>одиничні</u>, б) <u>повторювані</u>, *в)<u>парні</u>. <br><u></u>

-	<br>	+	<br>

-	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).	+	*<u>Одиничні сполучники</u> (і, а, але, або, як, мов) вживаються тільки між двома однорідними членами речення або між двома реченнями: Сонце повернуло на захід і зникло за горою. (повернуло і зникло – однорідні присудки). Між сходами, що вели на другий поверх, стояла пальма. ( що – приєднує підрядне речення до головного).
-	*<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.	+	*<u>Повторювані сполучники</u> ( і...і, ні...ні, або...або, чи...чи, то...то) повторюються два і більше разів при однорідних членах речення та частинах складносурядного речення: Теє слово всім давало то розраду, то пораду. (Леся Українка) Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома винна.
	*<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.		*<u>Парні сполучники</u> ( не тільки...а й, як...так і, хоч...але, якщо...то) вживаються між двома однорідними членами речення: Хоч поганий тин, та затишно з ним. Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли під сонцем.

	<br><br>		<br><br>
		+
		+	[[категория:Тема 35. Сполучник (за походженням, вживанням та будовою). Додаткові доповнення]]
		+	[[категория:Тема 36. Сполучники сурядності та підрядності. Додаткові доповнення]]