З історії грошей.Повні уроки - История изменений

User16 в 15:07, 16 сентября 2012

2012-09-16T15:07:33Z

User16 в 09:49, 22 августа 2012

2012-08-22T09:49:02Z

User11 в 14:22, 9 марта 2011

2011-03-09T14:22:33Z

← Предыдущая		Версия 14:22, 9 марта 2011
Строка 130:		Строка 130:
	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].~~	+	----

-	<br>~~Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь~~ - [http://xvatit.com/forum/ ~~Образовательный форум~~].	+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+
		+	Савєльєва Л.Л.
		+
		+	Савчук З.Й.
		+
		+	Прокопенко Ю.А.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

	[[Category:Економіка_9_клас\|Економіка_9_клас]]		[[Category:Економіка_9_клас\|Економіка_9_клас]]

User11 в 13:31, 24 января 2011

2011-01-24T13:31:54Z

← Предыдущая		Версия 13:31, 24 января 2011
Строка 81:		Строка 81:
	''Рис 4. Гривна часів Київської Русі.''		''Рис 4. Гривна часів Київської Русі.''

-	<br>За даними В.К.Ключевського, попервах новгородський та московський срібні рублі мали різну вагу. Перший був удвічі вагомішим. За Петра І почалося карбування золотої монети.<br>Протягом тривалого часу в обігу використовувалися повноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Вважалося, що емісія монет, чия номінальна вартість менша за їхній металевий вміст, є ошуканством населення. Тому скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випуску монет. За цих умов грошова одиниця могла служити масштабом цін за власним ваговим виміром. Та й назви багатьох грошових одиниць окремих країн встановлювалися відповідно до ваги їх металевого вмісту. Так, приміром, фунт стерлінгів став грошовою одиницею Англії як фунт срібла ( повноцінний, справжній, чистий, повної ваги). Мірою ваги та масштабом цін була, як зазначалось, і гривня. {{#ev:youtube\|f4HnXNMlOCE&feature=related}} <br>Від 2-ї половини XIX ст. становище змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (вагової) вартості. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою справою. Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, дістав назву сеньиорат. Сеньйорат присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію. 1 Рубель - половина гривні (рубалася навпіл).<br>Прикладів такої емісії є багато. Зокрема, в Англії срібна монета - пенні 1300 р. важила 22 грами, а 1364 - лише 12 грамів. У Франції з однакової кількості срібла 1309 р. карбувалося 2 ліври, а 1720 р.- 98 ліврів. Як наслідок- вага монети з тим же номіналом зменшилася майже в 50 разів. У Німеччині 1326 р. з 234 грамів срібла карбувалося 2 марки, 1378 р.- 4. а 1506 р.- 12 марок. Аналогічні приклади характерні і для інших країн. Ясна річ, що в кожному з таких випадків знаходимо обмеження функцій металевої грошової одиниці, її використання лише як своєрідного знаку вартості повноцінної монети. В даному разі не йдеться про факти прямих фальсифікацій, що часто траплялися в таких випадках.<br>Показовим у цьому відношенні є приклад Росії. Намагаючись вирішити проблеми державних фінансів за допомогою емісійного процесу, уряд царя Олексія Михайловича випустив в обіг 1656 р. срібну рублеву монету, що важила вдвічі менше попередньої. Після цього в обігу з'явився мідний рубель, який надзвичайно швидко витіснив навіть знецінену срібну монету. Відомі й наслідки цієї заміни - так званий мідний заколот, жорстоко придушений урядом. Що ж до нещасливої мідної монети, то її перегодом було повністю вилучено з обігу через викуп - копійка за рубель.<br>Для багатьох країн із функціонуванням товарних грошей було характерним використання системи біметалевого обігу - одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет. У цьому випадку державою встановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальними визначеннями, які відповідно до змін в емісійних витратах коли-не-коли коригувалися.	+	<br>За даними В.К.Ключевського, попервах новгородський та московський срібні рублі мали різну вагу. Перший був удвічі вагомішим. За Петра І почалося карбування золотої монети.<br>Протягом тривалого часу в обігу використовувалися повноцінні монети, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Вважалося, що емісія монет, чия номінальна вартість менша за їхній металевий вміст, є ошуканством населення. Тому скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випуску монет. За цих умов грошова одиниця могла служити масштабом цін за власним ваговим виміром. Та й назви багатьох грошових одиниць окремих країн встановлювалися відповідно до ваги їх металевого вмісту. Так, приміром, фунт стерлінгів став грошовою одиницею Англії як фунт срібла ( повноцінний, справжній, чистий, повної ваги). Мірою ваги та масштабом цін була, як зазначалось, і гривня. {{#ev:youtube\|f4HnXNMlOCE&feature=related}} <br>Від 2-ї половини XIX ст. становище змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (вагової) вартості. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою справою. Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, дістав назву сеньиорат. Сеньйорат присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію. 1 Рубель - половина гривні (рубалася навпіл).<br>Прикладів такої емісії є багато. Зокрема, в Англії срібна монета - пенні 1300 р. важила 22 грами, а 1364 - лише 12 грамів. У Франції з однакової кількості срібла 1309 р. карбувалося 2 ліври, а 1720 р.- 98 ліврів. Як наслідок- вага монети з тим же номіналом зменшилася майже в 50 разів. У Німеччині 1326 р. з 234 грамів срібла карбувалося 2 марки, 1378 р.- 4. а 1506 р.- 12 марок. Аналогічні приклади характерні і для інших країн. Ясна річ, що в кожному з таких випадків знаходимо обмеження функцій металевої грошової одиниці, її використання лише як своєрідного знаку вартості повноцінної монети. В даному разі не йдеться про факти прямих фальсифікацій, що часто траплялися в таких випадках.<br>Показовим у цьому відношенні є приклад Росії. Намагаючись вирішити проблеми державних фінансів за допомогою емісійного процесу, уряд царя Олексія Михайловича випустив в обіг 1656 р. срібну рублеву монету, що важила вдвічі менше попередньої. Після цього в обігу з'явився мідний рубель, який надзвичайно швидко витіснив навіть знецінену срібну монету. Відомі й наслідки цієї заміни - так званий мідний заколот, жорстоко придушений урядом. Що ж до нещасливої мідної монети, то її перегодом було повністю вилучено з обігу через викуп - копійка за рубель.<br>Для багатьох країн із функціонуванням товарних грошей було характерним використання системи біметалевого обігу - одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет. У цьому випадку державою встановлювалися фіксовані пропорції між їх номінальними визначеннями, які відповідно до змін в емісійних витратах коли-не-коли коригувалися.

	{{#ev:youtube\|1FiaUpeJxcA&feature=related}} <br>Паралельний обіг золотих і срібних монет породжував труднощі. Цінніші монети вряди-годи зникали. Суть цього явища було вмотивовано на основі закону англійського банкіра Т.Грешема (1519-1579), широко відомого в теорії грошей. <br>"Погані гроші витісняють з обігу хороші". Йдеться про те, що при біметалевій системі гроші, вартість яких на ринку цінних металів нижча'за їхню номінальну вартість, витісняють ті грошові одиниці, що коштують дорожче своєї офіційної ціни. Ілюстрацією дії цього закону може служити приклад із випуском за царя Олексія Михайловича мідних грошей та витіснення ними срібних монет.<br>Розглядаючи цей економічний закон, варто враховувати і те, що ним аргументується особливість подвійного обігу металевих грошей. Його механічне перенесення на визначення закономірностей паралельного обігу паперових грошей, як це інколи трапляється в окремих наукових працях з теорії грошових відносин, є некоректним.		{{#ev:youtube\|1FiaUpeJxcA&feature=related}} <br>Паралельний обіг золотих і срібних монет породжував труднощі. Цінніші монети вряди-годи зникали. Суть цього явища було вмотивовано на основі закону англійського банкіра Т.Грешема (1519-1579), широко відомого в теорії грошей. <br>"Погані гроші витісняють з обігу хороші". Йдеться про те, що при біметалевій системі гроші, вартість яких на ринку цінних металів нижча'за їхню номінальну вартість, витісняють ті грошові одиниці, що коштують дорожче своєї офіційної ціни. Ілюстрацією дії цього закону може служити приклад із випуском за царя Олексія Михайловича мідних грошей та витіснення ними срібних монет.<br>Розглядаючи цей економічний закон, варто враховувати і те, що ним аргументується особливість подвійного обігу металевих грошей. Його механічне перенесення на визначення закономірностей паралельного обігу паперових грошей, як це інколи трапляється в окремих наукових працях з теорії грошових відносин, є некоректним.
Строка 124:		Строка 124:
	3. Урок на тему "Історія грошей",Савчук З.Й., вчитель економіки, Полонська гімназія.<br>		3. Урок на тему "Історія грошей",Савчук З.Й., вчитель економіки, Полонська гімназія.<br>

-	4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352~~<br>~~с.: іл. <br>5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.<br>6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.<br><br><br>	+	4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл. <br>5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.<br>6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.<br><br><br>

	''Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.''		''Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.''

User12 в 18:04, 11 января 2011

2011-01-11T18:04:28Z

Внесённые изменения

User12 в 17:26, 11 января 2011

2011-01-11T17:26:19Z

Внесённые изменения

User12 в 17:17, 11 января 2011

2011-01-11T17:17:08Z

Внесённые изменения

User12 в 16:54, 11 января 2011

2011-01-11T16:54:49Z

← Предыдущая		Версия 16:54, 11 января 2011
Строка 57:		Строка 57:
	'''Поява перших  монет'''<br>Не слід ототожнювати товарну форму грошей лише з використанням у цій ролі золота та срібла. Розглядаючи ці коштовні метали як носії грошових відносин, слід враховувати, що золото і срібло не відразу почали монопольне виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним властивостям. Локальність ринків, їхня функціональна відокремленість на попередніх етапах розвитку дозволяли множинність товарів, що використовувались у ролі грошей. Як правило, це був товар найбільшого попиту і воднораз найцінніший для певного ринку, і його будь-коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість. Йдеться про такі товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, мушлі, оливкова олія, різні види металів, у т.ч. золото і срібло.<br>Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монети з'явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу у VIII-VII ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис.років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота.		'''Поява перших  монет'''<br>Не слід ототожнювати товарну форму грошей лише з використанням у цій ролі золота та срібла. Розглядаючи ці коштовні метали як носії грошових відносин, слід враховувати, що золото і срібло не відразу почали монопольне виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним властивостям. Локальність ринків, їхня функціональна відокремленість на попередніх етапах розвитку дозволяли множинність товарів, що використовувались у ролі грошей. Як правило, це був товар найбільшого попиту і воднораз найцінніший для певного ринку, і його будь-коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість. Йдеться про такі товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, мушлі, оливкова олія, різні види металів, у т.ч. золото і срібло.<br>Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монети з'явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу у VIII-VII ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис.років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота.

-	[[Image:~~economics~~ 9 28 1.jpeg]]  [[Image:~~economics~~ 9 28 ~~1_1~~.jpeg]]	+	[[Image:Economics 9 28 1.jpeg]]  [[Image:Economics 9 28 1 1.jpeg]]

-	''Рис 1. Перші металеві монети Китаю.''	+	''Рис 1. Перші металеві монети Китаю.''

-	Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. Олов’яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні – у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці. Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до   н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес ( 5 ст. до н. е. ). Спочатку злитки золота клеймили ( в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)	+	Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. Олов’яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні – у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці.
		+
		+	[[Image:economics 9 28 2.jpeg]]
		+
		+	''Рис 2. Лідія V ст. до н. е.''
		+
		+	Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до   н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес ( 5 ст. до н. е. ). Спочатку злитки золота клеймили ( в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)

	[[Image:Economics 9 28 3.jpeg]]		[[Image:Economics 9 28 3.jpeg]]

User12 в 16:50, 11 января 2011

2011-01-11T16:50:14Z

← Предыдущая		Версия 16:50, 11 января 2011
Строка 57:		Строка 57:
	'''Поява перших  монет'''<br>Не слід ототожнювати товарну форму грошей лише з використанням у цій ролі золота та срібла. Розглядаючи ці коштовні метали як носії грошових відносин, слід враховувати, що золото і срібло не відразу почали монопольне виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним властивостям. Локальність ринків, їхня функціональна відокремленість на попередніх етапах розвитку дозволяли множинність товарів, що використовувались у ролі грошей. Як правило, це був товар найбільшого попиту і воднораз найцінніший для певного ринку, і його будь-коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість. Йдеться про такі товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, мушлі, оливкова олія, різні види металів, у т.ч. золото і срібло.<br>Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монети з'явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу у VIII-VII ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис.років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота.		'''Поява перших  монет'''<br>Не слід ототожнювати товарну форму грошей лише з використанням у цій ролі золота та срібла. Розглядаючи ці коштовні метали як носії грошових відносин, слід враховувати, що золото і срібло не відразу почали монопольне виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним властивостям. Локальність ринків, їхня функціональна відокремленість на попередніх етапах розвитку дозволяли множинність товарів, що використовувались у ролі грошей. Як правило, це був товар найбільшого попиту і воднораз найцінніший для певного ринку, і його будь-коли можна було обміняти на іншу споживчу вартість. Йдеться про такі товари, як худоба, хутро, тютюн, риба, мушлі, оливкова олія, різні види металів, у т.ч. золото і срібло.<br>Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монети з'явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу у VIII-VII ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис.років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота.

-	~~Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи~~. Олов’яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні – у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці. Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до   н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес ( 5 ст. до н. е. ). Спочатку злитки золота клеймили ( в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)	+	[[Image:economics 9 28 1.jpeg]]  [[Image:economics 9 28 1_1.jpeg]]

-	~~[[Image:economics 9 28 3~~.~~jpeg]]~~	+	''Рис 1. Перші металеві монети Китаю.''

-	''Рис 3. Лідійська монета VI ст. до н. е.''	+	Залізні гроші використовували стародавні спартанці, бритти, японці, деякі африканські народи. Олов’яні вживались у стародавній Мексиці, Римській імперії, середньовічній Англії, на острові Ява. Мідні – у стародавньому Китаї та Стародавньому Римі. Свинцеві кульки використовувалися при дрібних платежах у Північній Америці. Срібні гроші широко вживались на рубежі ІІІ і ІІ тис. до   н. е. в Китаї, Персії та Месопотамії. Перші золоті монети, на думку Геродота, запровадив лідійський цар Гігес ( 5 ст. до н. е. ). Спочатку злитки золота клеймили ( в Єгипті клеймо з написом фараона ставили на злитках золота вагою 14 кг, а чеканити монети почали в Малій Азії у 12 ст. до н.е.)
		+
		+	[[Image:Economics 9 28 3.jpeg]]
		+
		+	''Рис 3. Лідійська монета VI ст. до н. е.''

	<br>Слово "монета" вперше з’явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при храмі ( Юнони – Монети ) карбувалися гроші. Монети в Індії з’явилися раніше на 600 років.  Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва метали—срібло і золото. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення. <br>Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей. це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям ( однорідність, подільність, компактність, добре зберігається ) воно придатніше до виконання суспільної функції загального еквівалента. Золоті гроші були повноцінними , оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився, і золото виконувало всі функції грошей.		<br>Слово "монета" вперше з’явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при храмі ( Юнони – Монети ) карбувалися гроші. Монети в Індії з’явилися раніше на 600 років.  Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва метали—срібло і золото. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення. <br>Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей. це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям ( однорідність, подільність, компактність, добре зберігається ) воно придатніше до виконання суспільної функції загального еквівалента. Золоті гроші були повноцінними , оскільки їх номінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився, і золото виконувало всі функції грошей.

User12 в 16:12, 11 января 2011

2011-01-11T16:12:37Z

Внесённые изменения