Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки - История изменений

User13 в 12:45, 19 августа 2012

2012-08-19T12:45:26Z

← Предыдущая		Версия 12:45, 19 августа 2012
Строка 8:		Строка 8:
	<br>'''Хід уроку:'''		<br>'''Хід уроку:'''

-	[[Image:T23s.jpeg]]<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.	+	[[Image:T23s.jpeg]]<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в [[Зарубіжна_література\|'''літературі''']].  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.

	[[Image:T23s1.jpeg]]		[[Image:T23s1.jpeg]]

-	1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.	+	1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості [[Комедия.Трагедия\|'''трагедія''']] захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.

-	[[Image:T23s2.jpeg]]<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.	+	[[Image:T23s2.jpeg]]<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на [[Текст.Повні_уроки\|'''текст''']] цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.

	{{#ev:youtube\|-iDduH-Jrk8}}		{{#ev:youtube\|-iDduH-Jrk8}}
Строка 20:		Строка 20:
	1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.<br>		1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.<br>

-	{{#ev:youtube\|VDXWofFH9AY}} <br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».'' {{#ev:youtube\|r7Y1nzewdRY}}   <br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  <br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''	+	{{#ev:youtube\|VDXWofFH9AY}} <br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».'' {{#ev:youtube\|r7Y1nzewdRY}}   <br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  <br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає [[Лирика_.Полные_уроки\|'''лірика''']]. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''

-	[[Image:T23s4.jpeg]]<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.	+	[[Image:T23s4.jpeg]]<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність [[Мова_як_засіб_спілкування_між_людьми._Повні_уроки\|'''мови''']], драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.

	[[Image:T23s5.jpeg]]<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''		[[Image:T23s5.jpeg]]<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''

User11 в 14:46, 10 марта 2011

2011-03-10T14:46:53Z

← Предыдущая		Версия 14:46, 10 марта 2011
Строка 37:		Строка 37:

	Вознюк  Н. Д.		Вознюк  Н. Д.
		+
		+
		+	Машко Т. В.
		+

	Пилипенко В.В.		Пилипенко В.В.

User11 в 14:45, 10 марта 2011

2011-03-10T14:45:29Z

← Предыдущая		Версия 14:45, 10 марта 2011
Строка 30:		Строка 30:
	{{#ev:youtube\|KUXdLoZRyC8}} <br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня». ''		{{#ev:youtube\|KUXdLoZRyC8}} <br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня». ''

-	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. ~~учичетеля~~ світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учителя світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

-	~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~.<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Вознюк  Н. Д.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+
		+

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас\|Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас\|Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 10:10, 19 ноября 2010

2010-11-19T10:10:31Z

User23 в 10:02, 19 ноября 2010

2010-11-19T10:02:30Z

← Предыдущая		Версия 10:02, 19 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки <metakeywords>	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки <metakeywords>

	<br> <br>		<br> <br>
Строка 6:		Строка 6:
	'''Тема:''' Йоганн  Крістоф  Шиллер.  Естетичні  погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. К. Шіллєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення світової літератури.		'''Тема:''' Йоганн  Крістоф  Шиллер.  Естетичні  погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. К. Шіллєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення світової літератури.

-	<br>'''Хід уроку:'''<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.  1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.	+	<br>'''Хід уроку:'''
-	{{#ev:youtube\|iDduH-Jrk8}}	+
-	~~<br>~~1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.	+	[[Image:t23s.jpeg]]<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.
-	{{#ev:youtube\|VDXWofFH9AY}}	+
-	<br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».	+	[[Image:t23s1.jpeg]]
-	{{#ev:youtube\|r7Y1nzewdRY}}	+
-	<br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  1<br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''<br>Шиллер був великим гуманістом, можливо дещо мрійливим і романтичним, з прекрасною душею вірою в красу і добро, але незаплямлена, кристальна чистота його етичних принципів підкорила не одне покоління дійсних революціонерів, що йшли на смерть заради звершення ідеалів гуманізму, правди і добра.	+	1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.
-	{{#ev:youtube\|KUXdLoZRyC8}}	+
-	<br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня».	+	[[Image:t23s2.jpeg]]<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.
		+
		+	{{#ev:youtube\|-iDduH-Jrk8}}
		+
		+	1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.<br>
		+
		+	{{#ev:youtube\|VDXWofFH9AY}} <br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».'' {{#ev:youtube\|r7Y1nzewdRY}}   <br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  <br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''
		+
		+	[[Image:t23s4.jpeg]]<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.
		+
		+	[[Image:t23s5.jpeg]]<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''
		+
		+	[[Image:t23s6.jpeg]]<br>Шиллер був великим гуманістом, можливо дещо мрійливим і романтичним, з прекрасною душею вірою в красу і добро, але незаплямлена, кристальна чистота його етичних принципів підкорила не одне покоління дійсних революціонерів, що йшли на смерть заради звершення ідеалів гуманізму, правди і добра.
		+
		+	{{#ev:youtube\|KUXdLoZRyC8}} <br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня». ''

	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учичетеля світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.		<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учичетеля світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

User23 в 09:58, 19 ноября 2010

2010-11-19T09:58:44Z

← Предыдущая		Версия 09:58, 19 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки <metakeywords>	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки <metakeywords>

	<br> <br>		<br> <br>
	</metakeywords>'''		</metakeywords>'''

-	'''Тема:''' Йоганн  Крістоф  Шиллер.  Естетичні  погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. К. Шіллєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення світової літератури.	+	'''Тема:''' Йоганн  Крістоф  Шиллер.  Естетичні  погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. К. Шіллєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення світової літератури.

-	<br>'''Хід уроку:'''<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.  1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.  <br>1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.<br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».  <br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  1<br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''<br>Шиллер був великим гуманістом, можливо дещо мрійливим і романтичним, з прекрасною душею вірою в красу і добро, але незаплямлена, кристальна чистота його етичних принципів підкорила не одне покоління дійсних революціонерів, що йшли на смерть заради звершення ідеалів гуманізму, правди і добра.<br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня».''	+	<br>'''Хід уроку:'''<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.  1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.
		+	{{#ev:youtube\|iDduH-Jrk8}}
		+	<br>1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.
		+	{{#ev:youtube\|VDXWofFH9AY}}
		+	<br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».
		+	{{#ev:youtube\|r7Y1nzewdRY}}
		+	<br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  1<br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''<br>Шиллер був великим гуманістом, можливо дещо мрійливим і романтичним, з прекрасною душею вірою в красу і добро, але незаплямлена, кристальна чистота його етичних принципів підкорила не одне покоління дійсних революціонерів, що йшли на смерть заради звершення ідеалів гуманізму, правди і добра.
		+	{{#ev:youtube\|KUXdLoZRyC8}}
		+	<br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня».

-	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учичетеля світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учичетеля світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
-	[[~~category~~:~~%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81~~\|Зарубіжна_література_9_клас]]	+
		+	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас\|Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 09:56, 19 ноября 2010

2010-11-19T09:56:18Z

← Предыдущая		Версия 09:56, 19 ноября 2010
Строка 2:		Строка 2:

	<br> <br>		<br> <br>
		+	</metakeywords>'''
		+
		+	'''Тема:''' Йоганн  Крістоф  Шиллер.  Естетичні  погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. К. Шіллєра, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення світової літератури.
		+
		+	<br>'''Хід уроку:'''<br>''Иоганн Крістоф Фрідріх Шиллер ''(Johann Christoph Friedrich Schiller) (10.11.1759, Марбах на Неккаре - 09.05.1805, Веймар) - німецький поет, філософ, історик і драматург, представник романтичного напряму в літературі.  <br>Народився 10 листопада 1759 р. в Марбахе (Вюртемберг); мати – з сім'ї провінційного пекаря-шинкаря, батько – полковий фельдшер.<br>1768 – починає відвідувати латинську школу.  1773 – будучи підданим герцога Вюртембергського Карла Євгенія, батько вимушений віддати сина в тільки що засновану військову академію, де той починає вивчати свободу, хоча з дитинства мріє стати священиком.  1775 – академію переводять до Штутгарту, подовжують курс навчання, і Шиллер, залишивши юриспруденцію, починає займатися медициною.  1780 – закінчивши курс, отримує в Штутгарті місце полкового лікаря<br>1781 – публікує драму «Розбійники» (Die Rauber), яку почав писати  ще в академії. В основі сюжету п'єси – ворожнеча двох братів, Карла і Франца Мооров; Карл поривчастий, відважний і, по суті, великодушний; Франц же підступний негідник, прагнучий забрати у старшого брата не лише титул і маєтки, але і любов кузини Амалії. При всій алогічності похмурого сюжету, неправильності грубуватої мови і юнацької незрілості трагедія захоплює читача і глядача своєю енергією і соціальним пафосом. Друге видання «Розбійників» (1782) має на титульному аркуші зображення лева, що гарчить, з девізом «In tyrannos!» (лат. «Проти тиранів!»). «Розбійники» спонукали французів в 1792г. зробити Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки.<br>1782 – «Розбійники» поставлені в Мангеймі; Шиллер присутній на прем'єрі, не виклопотавши в суверена дозволу покинути межі герцогства. Почувши про другий візит в Мангеймський театр, герцог відправляє Шиллера на гауптвахту, а пізніше наказує йому займатися однією лише медициною. <br>1785 – Шиллер пише одне зі своїх найвідоміших творінь – «Оду до радості» (An die Freude). Грандіозним хором на текст цього вірша Бетховен завершив свою 9-у симфонію.  <br>1800 – п'єса «Марія Стюарт» (Marie Stuart), що ілюструє естетичну тезу Шиллера про те, що за для драматургії сповна допустимо змінювати історичні події. Шиллер не став в «Марії Стюарт» висувати на передній план політичні і релігійні проблеми і зумовив розв'язку драми розвитком конфлікту між королевами-суперницями.<br>1801 – п'єса «Орлеанська діва» (Die Jungfrau von Orleans), в основі якої історія Жанни д''Арк. Шиллер дає волю фантазії, використовуючи матеріал середньовічної легенди, і визнає свою причетність до нового романтичного руху, назвавши п'єсу «романтичною трагедією».  <br>1802 – імператор Священної римської імперії Франциск II дарує Шиллеру дворянство.<br>1804 – остання закінчена п'єса «Вільгельм Телль», задумана Шиллером як «народна» драма.  1<br>805 – робота над незавершеною драмою «Димитрій» (Demetrius), присвячена російській історії.   <br>9 травня 1805 – Шиллер вмирає у Веймарі.<br>Шиллер у своїй творчості превжно був драматургом. В області драми талант його виявився з найбільшою силою. Але, крім того, значну частину його літературної спадщини складає лірика. Декілька віршів він надрукував, ще будучи в стінах Військової академії. Незабаром після «Розбійників» була опублікована збірка «Антологія на 1782 рік», в якому більше шістдесяти віршів належать перу Шиллера. Це вірші філософські і політичні: «Погані монархи», «Спіноза», «Руссо» і ін. Молодий поет славив ідею бунтарства, політичного протесту, загрожував тиранам:<br>…''страшитесь силы песнопенья!<br>Пурпур ваш пробив, пронзит стрела отмщенья<br>Сердце королей!''<br>Всесвітньовизнані  балади Шиллера, написані ним в 1797-1798 гг.: «Кубок», «Рукавичка», «Івікови журавлі» та інші, створені на основі народних легенд. Простота і задушевність мови, драматизм оповідання, живописність заворожують читача. Краса подвигу прославляється в баладі «Кубок». Малюючи з глибокою симпатією відважного юнака, загиблого в морській пучині, поет протиставляє йому капризного, примхливого короля, з порожньої примхи що прирікає юнака на на смерть.<br>У баладі «Рукавичка» бездушна світська красуня ради дрібної пихатості посилає на явну загибель відданого їй лицаря. У баладі «Полікратов перстень» звучить грізне пророкування гордим і щасливим тиранам:<br>''Страшись! Судьба очарованьем<br>Тебя к погибели влечет!<br>(Переклад  В. Жуковського)''<br>Шиллер був великим гуманістом, можливо дещо мрійливим і романтичним, з прекрасною душею вірою в красу і добро, але незаплямлена, кристальна чистота його етичних принципів підкорила не одне покоління дійсних революціонерів, що йшли на смерть заради звершення ідеалів гуманізму, правди і добра.<br>Світла поезія Шиллера несла всьому світу велику і творчу ідею свободи. Його ім'я стає символом самого безкорисливого служіння народові ''«В поэзии Шиллера вы преклонитесь с любовью и благоговением перед трибуном человечества, провозвестником гуманности, страстным поклонником всего высокого и нравственно прекрасного»'', - писав Белінський.  Герцен назвав Шиллера''«поэтом благородных порывов»; он писал о нем: «Шиллер! Благославляю тебя, тебе обязан я святыми минутами начальной юности!. Однажды, взяв Шиллера в руки, я не покидал его, и теперь, в грустные минуты, его чистая песнь врачует меня».''
		+
		+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Витончена філософія творів Шиллера, Вознюк  Н. Д. учичетеля світової літератури, сш №11, м Кіровоград.<br>Урок на тему : Ф. Шіллер характерні риси його творчості,  Машко Т. В.,  учителя світової літератури, сш №22, м Чернігів.<br> Абуш А. Шиллер: Величие и трагедия немецкого гения. - М., 2004.<br>Вильмонт Н. Гете. - М., 2009.<br>Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. - М., 2004.<br> История немецкой литературы. - М., 2002. - Т. 1-2.<br> Неустроев В.П. Немецкая литература эпохи Просвещения. - М., 2008.<br> Тройская М. Немецкая сатира эпохи Просвещения. - Л., 2002.<br> Шагинян М. Гете. - Л., 2000.<br> Сокоміський М. Западноєвропейський роман епохи Освіти. - Київ, 2003.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
		+
		+	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
		+	[[category:%D0%97%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_9_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81\|Зарубіжна_література_9_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-19T09:54:18Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Йоганн Крістоф Шиллер. Повні уроки <metakeywords>

<br> <br>