Клас Головоногі молюски. Повні уроки - История изменений

User16 в 18:03, 21 октября 2012

2012-10-21T18:03:55Z

← Предыдущая		Версия 18:03, 21 октября 2012
Строка 90:		Строка 90:
	''Відео 2  „Як плаває наутілус”. ''<br>		''Відео 2  „Як плаває наутілус”. ''<br>

-	При спливанні ''[[Загальна характеристика типу Молюски.\|молюск]]''' виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.	+	При спливанні '''[[Загальна характеристика типу Молюски.\|молюск]]''' виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.

	Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>		Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>

User16 в 18:03, 21 октября 2012

2012-10-21T18:03:28Z

User16 в 19:35, 26 сентября 2012

2012-09-26T19:35:06Z

Внесённые изменения

User11 в 14:23, 22 марта 2011

2011-03-22T14:23:33Z

← Предыдущая		Версия 14:23, 22 марта 2011
Строка 8:		Строка 8:
	{{#ev:youtube\|zSYlcmLut-c&feature}}		{{#ev:youtube\|zSYlcmLut-c&feature}}

-	<br>''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br><br>'''''Контролюючий блок'''''<br>1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків. <br><br>'''''Список використаної літератури'''''<br>1.    Урок на тему „Молюски”  Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ  № 7, м.Маріуполь~~, Україна~~.<br>2.    Урок на тему „Кальмари”  Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ  № 15, м.Одеса~~, Україна~~.<br>3.    Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4.    Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6.    Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7.    Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.<br><br><br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''	+	<br>''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br><br>'''''Контролюючий блок'''''<br>1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків. <br><br>'''''Список використаної літератури'''''<br>1.    Урок на тему „Молюски”  Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ  № 7, м.Маріуполь.<br>2.    Урок на тему „Кальмари”  Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ  № 15, м.Одеса.<br>3.    Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4.    Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6.    Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7.    Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.<br><br><br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''

-	<br> ~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	<br> ---
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Іванова Л. Д.
		+
		+	Тарасенко Т.М.
		+
		+	Горбатко С.М.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
	[[Category:Біологія_8_клас]]		[[Category:Біологія_8_клас]]

User4 в 14:40, 19 декабря 2010

2010-12-19T14:40:55Z

Внесённые изменения

User4 в 14:30, 19 декабря 2010

2010-12-19T14:30:47Z

Внесённые изменения

User4: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

2010-12-19T14:28:33Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>Біологія>>[[Біо...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]>>Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, Клас Головоногі молюски</metakeywords>'''

Розділ ІII: Членистоногі. Моллюски. Тема 36. Клас Головоногі молюски.   Мета уроку: сформувати знання про клас Головоногі молюски. Завдачі уроку: 1. Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків; 2. Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати; 3. Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини. 4. Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища. Хід уроку. Клас Головоногі (Cephalopoda) - найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.   Малюнок 1. Головоногі молюски. Малюнок 2. Кальмар. Малюнок 3. Восьминіг. Малюнок 4. Каракатиця. Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків. У більшості сучасних головоногих раковина відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.   Малюнок 5. Наутилус. До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину. Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження. Зовнішня будова. Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів. Малюнок 6. Гігантський восьминіг. Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Голвооногі молюски мі сможемо переглянути у наступному відео-фрагменті (відео 1), на прикладі Восьминіга. http://www.youtube.com/watch?v=9DQQZPixVVU Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”.  Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» способу руху. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги повзаючих молюсків. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків. Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну  порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла. Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам. Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків. Малюнок 7. Раковина Nautilus. Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат. У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.     Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус. http://www.youtube.com/watch?v=L8qwRCs_7x0 Відео 2  „Як плаває наутілус”. При спливанні молюск виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом. Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць. Покрови. Шкіра представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні клітини - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку. Малюнок 8. Забарвлення каракатиці. Захисні пристосування. Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку. Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце. Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці. Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші. Малюнок 10. Чорнила каракатиці. Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3. http://www.youtube.com/watch?v=zSYlcmLut-c&feature=channel Відео 3 „Життя на глубіні”. Контролюючий блок 1. Назвіть основних представників класу Головоногі. 2. У якій среді мешкають головоногі молюски? 3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина? 4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків. Список використаної літератури 1.    Урок на тему „Молюски”  Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ  № 7, м.Маріуполь, Україна. 2.    Урок на тему „Кальмари”  Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ  № 15, м.Одеса, Україна. 3.    Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008. 4.    Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с. 5.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил. 6.    Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с. 7.    Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с. ''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].