Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки - История изменений

User13 в 19:13, 4 июля 2012

2012-07-04T19:13:22Z

User1 в 11:35, 8 декабря 2009

2009-12-08T11:35:42Z

← Предыдущая		Версия 11:35, 8 декабря 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>[[Українська мова 8 клас\|Українська мова 8 клас]]>>Українська мова: Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на Тему, Контрольний диктант, Контрольне читання мовчки</metakeywords> <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>[[Українська мова 8 клас\|Українська мова 8 клас]]>>Українська мова: Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на Тему, Контрольний диктант, Контрольне читання мовчки</metakeywords> <br>

		+	<br>

-		+	<br>
-		+

	ЧИТАННЯ МОВЧКИ		ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Строка 15:		Строка 15:
	О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, Рідна мова, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту		О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, Рідна мова, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту

-	<br>	+	<br> <sub>Плани конспектів уроків з [[Українська_мова_8_клас\|української мови]] 8 класу, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!\|підручники]] та книги безкоштовно, розробки уроків з української мови</sub> <br>
-		+
-	<br>	+

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User1 в 12:35, 4 декабря 2009

2009-12-04T12:35:28Z

← Предыдущая		Версия 12:35, 4 декабря 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>[[Українська мова 8 клас\|Українська мова 8 клас]]>>Українська мова: Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на Тему, Контрольний диктант, Контрольне читання мовчки</metakeywords> <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова\|Українська мова]]>>[[Українська мова 8 клас\|Українська мова 8 клас]]>>Українська мова: Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на Тему, Контрольний диктант, Контрольне читання мовчки</metakeywords> <br>

-	ЧИТАННЯ МОВЧКИ	+
		+
		+
		+
		+	ЧИТАННЯ МОВЧКИ

	'''398''' І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Розкажіть, що найбільше вам сподобалося в образі бабусі Марфи. Яким постав у вашій уяві оповідач?<br><br>У бабусі Марфи - дві сестри-однолітки, груша і копанка. Копанку викопав і грушу посадив ще перший чоловік її Улас, який загинув у ту «германську» війну.<br>«То ж мені од нього, молоденького, дариця аж до віку. Груша родить, ще й зараз родить, копанка не міліє, і вода близько, ключем достаю».<br>Коли я вперше зайшов до бабусиного Марфиного двору, щоб напитися, то витягав воду тим «ключем» -вервечкою акацієвою, до якої приковано гак, закручений, як вус, щоб цеберку в воду не зронити.<br>Тоді був серпень, і спека стояла така крута, що йдеш і млієш.<br>«Чи не можна у вас напитися?» - спитав я у бабусі, що сиділа під грушею і вишивала сорочку.<br>«Як не можна, то навіщо б я тоді отуто жила!»<br>Вона хутенько підвелася, поклала шитво на траву і клубочком покотилася до хати по кухлик («Зараз кухлика винесу»). Вона була дуже згорблена, мовби нахилилася колись до грядки цибулину висмикнути та й уже не випросталася.<br>Коли я тяг воду, цеберка спершу глухо стукнулася боком об грушки, що плавали у воді, аж тоді набралася, а коли пив з дерев'яного кухлика, бабуся сказала так лагідненько, так не нарошне вимовляючи слова: «Доброго здоров'я пивши. Та в таку годину йти - хіба не підіб'єшся, як сонце аж колеться гарячим», - і дивилася на мене знизу, з-під своєї згорбленості, і усміхалася мудро, як усміхаються лише старенькі та діти.<br>Разом з водою я витяг з копанки і дві грушки.<br>«Самі, чи що, падають у воду?» - спитав я.<br>«Котра сама впаде, а то і я вкидаю, щоб холонули. Ось у полудень школярики йтимуть з учення, то до одної витягають, ласунці малі! Пригощайтеся в дорогу. Та ще ловіть, бо гарячі вони не такі».<br>Вона вже знову сиділа під грушею і вишивала. Без окулярів. І я спитав, чи то ж їй добре бачиться.<br>«А так, як замолоду, - сказала вона, не розхиляючись над шитвом. -Отам, як було мені сімдесят чи вже без одного не сімдесят п'ять, погано бачила, так погано, що очечки покійний сусіда мій Терешко, хай царствує, купив був, як їздив до Києва. А тепер бачу, як дівка!» - бабуся Марфа засміялася тихенько, затишно і закивала головою над червоними хрестиками в манишці.<br>«Скільки ж вам, мамо, зараз?»<br>«Та як по-моєму, то без одного сто. А якби хто грамотніший прикинув, то, може, й сто з гачечком набралося б. Давно живу, забула вже й відколи. Аже! Трьох чоловіків своїх любеньких пережила. Скоро-скоренько і я до них піду. Піду, походжу, всіх трьох провідаю».<br>«А котрого... найдужче б хотілося побачити?»<br>«Усіх, сину. А зостануся коло останнього. До першого піду, то ще й не впізнає - молодесенький же! Навіщо, скаже, ти мені, бабо, здалася, іди собі геть! - Бабуся Марфа засміялася, аж чолом шитва дотулилася. - Другому до ніжок уклонилася би... Він тут недалеко лежить, у Гребенях. Під берегом, сердешного, знайшли пробитого наскрізь. Це як друга війна була. Я сама його поховала. Третій мені пара, хоч теж молодший уже за мене. Кував у кузні. Вийдеш, було, з хати і чуєш його молоточок. Уже й не дуже годився до роботи, а кував. Тоді погано йому, погано йому враз зробилося... Переказали мені люди, біжу до кузні, а його вже й назустріч везуть... Біля нього ляжу. Він упізнає, посунеться...».<br>«Собі вишиваєте чи людям?»<br>«Собі я вже все вишила, моя дитино. Людям. Хай носять та згадують бабу...»<br>Падають навколо бабусі жовті грушки з груші: гуп-гуп, гуп-гуп м'яко в траву. Гарячі. Вона відкидає шитво, збирає їх і кидає в копанку, а червоні хрестики на сорочці сяють, сміються сонцеві, густі та дрібні.<br>Коли я виходив з двору, бабуся Марфа провела мене до воріт і швидко-швидко впихала мені в кишені жовті гарячі грушки («Вони не заважать!»), а за нами йшов червоний півень у червоних «штанях» і сказав, як господар: токо-токо!<br>...Цвіте при зорях бабусина Марфина груша, чорніє зеленим мохом солом'яний дах на низенькій хатині, а у вікнах поночі. Я стою проти її похилених воріт, і дивлюся у двір, і слухаю так пильно, що тільки серце своє чую. Невже пішла бабуся Марфа?..<br>І раптом: токо-токо-токо! - півень у хлівці за грушею, - токо-токо! (Гр. Тютюнник).<br><br>II. Виконайте тестові завдання.<br>''Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок''<br>I. Що залишив на згадку про себе перший чоловік бабусі Марфи?<br>1. Грушу і копанку.    3. Великий будинок.<br>2. Яблуню і вишню.    4. Кухлик і цеберку.<br>II. У якому місяці оповідач уперше завітав до бабусі?<br>1. У грудні. 3. У травні.<br>2. У серпні. 4. У листопаді.<br>III. Чим займалася бабуся під час зустрічі з оповідачем?<br>1. Збирала груші.       3. Сапала.<br>2. Вишивала. 4. Несла воду.<br>IV. Навіщо бабуся кидала груші в копанку?<br>1. Щоб прохололи.<br>2. Щоб чисто було на подвір'ї.<br>3. Щоб ніхто не забрав.<br>4. Щоб були чистими.<br>V. Ким за професією був третій чоловік бабусі Марфи?<br>1. Музикантом. 3. Стельмахом.<br>2. Ковалем. 4. Гончарем.<br>VI. Яке село згадується в тексті?<br>1. Гребені. 3. Бережани.<br>2. Півні. 4. Острівці.<br>VII. Що дала на дорогу бабуся Марфа оповідачеві?<br>1. Хліб. 3. Яблука.<br>2. Груші. 4. Пироги.<br>VIII. Як звали першого чоловіка бабусі Марфи?<br>1. Іван. 3. Василь.<br>2. Улас. 4. Тиміш.<br>IX. Який із чоловіків бабусі Марфи загинув під час війни?<br>1. Перший.        3. Третій.<br>2. Другий. 4. Перший і другий.<br>X. Хто найчастіше ласував грушами у бабусі Марфи?<br>1. Подорожні.    3. Сусіди.<br>2. Школярі.      4. Старі люди.<br>XI. Яка риса характеру притаманна бабусі Марфі?<br>1. Жадібність.    3. Улесливість.<br>2. Ворожість.     4. Щедрість.<br>XII. До якого типу мовлення належить текст?<br>1. До опису.<br>2. До розповіді.<br>3. До роздуму.<br>4. До роздуму з елементами опису.		'''398''' І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Розкажіть, що найбільше вам сподобалося в образі бабусі Марфи. Яким постав у вашій уяві оповідач?<br><br>У бабусі Марфи - дві сестри-однолітки, груша і копанка. Копанку викопав і грушу посадив ще перший чоловік її Улас, який загинув у ту «германську» війну.<br>«То ж мені од нього, молоденького, дариця аж до віку. Груша родить, ще й зараз родить, копанка не міліє, і вода близько, ключем достаю».<br>Коли я вперше зайшов до бабусиного Марфиного двору, щоб напитися, то витягав воду тим «ключем» -вервечкою акацієвою, до якої приковано гак, закручений, як вус, щоб цеберку в воду не зронити.<br>Тоді був серпень, і спека стояла така крута, що йдеш і млієш.<br>«Чи не можна у вас напитися?» - спитав я у бабусі, що сиділа під грушею і вишивала сорочку.<br>«Як не можна, то навіщо б я тоді отуто жила!»<br>Вона хутенько підвелася, поклала шитво на траву і клубочком покотилася до хати по кухлик («Зараз кухлика винесу»). Вона була дуже згорблена, мовби нахилилася колись до грядки цибулину висмикнути та й уже не випросталася.<br>Коли я тяг воду, цеберка спершу глухо стукнулася боком об грушки, що плавали у воді, аж тоді набралася, а коли пив з дерев'яного кухлика, бабуся сказала так лагідненько, так не нарошне вимовляючи слова: «Доброго здоров'я пивши. Та в таку годину йти - хіба не підіб'єшся, як сонце аж колеться гарячим», - і дивилася на мене знизу, з-під своєї згорбленості, і усміхалася мудро, як усміхаються лише старенькі та діти.<br>Разом з водою я витяг з копанки і дві грушки.<br>«Самі, чи що, падають у воду?» - спитав я.<br>«Котра сама впаде, а то і я вкидаю, щоб холонули. Ось у полудень школярики йтимуть з учення, то до одної витягають, ласунці малі! Пригощайтеся в дорогу. Та ще ловіть, бо гарячі вони не такі».<br>Вона вже знову сиділа під грушею і вишивала. Без окулярів. І я спитав, чи то ж їй добре бачиться.<br>«А так, як замолоду, - сказала вона, не розхиляючись над шитвом. -Отам, як було мені сімдесят чи вже без одного не сімдесят п'ять, погано бачила, так погано, що очечки покійний сусіда мій Терешко, хай царствує, купив був, як їздив до Києва. А тепер бачу, як дівка!» - бабуся Марфа засміялася тихенько, затишно і закивала головою над червоними хрестиками в манишці.<br>«Скільки ж вам, мамо, зараз?»<br>«Та як по-моєму, то без одного сто. А якби хто грамотніший прикинув, то, може, й сто з гачечком набралося б. Давно живу, забула вже й відколи. Аже! Трьох чоловіків своїх любеньких пережила. Скоро-скоренько і я до них піду. Піду, походжу, всіх трьох провідаю».<br>«А котрого... найдужче б хотілося побачити?»<br>«Усіх, сину. А зостануся коло останнього. До першого піду, то ще й не впізнає - молодесенький же! Навіщо, скаже, ти мені, бабо, здалася, іди собі геть! - Бабуся Марфа засміялася, аж чолом шитва дотулилася. - Другому до ніжок уклонилася би... Він тут недалеко лежить, у Гребенях. Під берегом, сердешного, знайшли пробитого наскрізь. Це як друга війна була. Я сама його поховала. Третій мені пара, хоч теж молодший уже за мене. Кував у кузні. Вийдеш, було, з хати і чуєш його молоточок. Уже й не дуже годився до роботи, а кував. Тоді погано йому, погано йому враз зробилося... Переказали мені люди, біжу до кузні, а його вже й назустріч везуть... Біля нього ляжу. Він упізнає, посунеться...».<br>«Собі вишиваєте чи людям?»<br>«Собі я вже все вишила, моя дитино. Людям. Хай носять та згадують бабу...»<br>Падають навколо бабусі жовті грушки з груші: гуп-гуп, гуп-гуп м'яко в траву. Гарячі. Вона відкидає шитво, збирає їх і кидає в копанку, а червоні хрестики на сорочці сяють, сміються сонцеві, густі та дрібні.<br>Коли я виходив з двору, бабуся Марфа провела мене до воріт і швидко-швидко впихала мені в кишені жовті гарячі грушки («Вони не заважать!»), а за нами йшов червоний півень у червоних «штанях» і сказав, як господар: токо-токо!<br>...Цвіте при зорях бабусина Марфина груша, чорніє зеленим мохом солом'яний дах на низенькій хатині, а у вікнах поночі. Я стою проти її похилених воріт, і дивлюся у двір, і слухаю так пильно, що тільки серце своє чую. Невже пішла бабуся Марфа?..<br>І раптом: токо-токо-токо! - півень у хлівці за грушею, - токо-токо! (Гр. Тютюнник).<br><br>II. Виконайте тестові завдання.<br>''Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок''<br>I. Що залишив на згадку про себе перший чоловік бабусі Марфи?<br>1. Грушу і копанку.    3. Великий будинок.<br>2. Яблуню і вишню.    4. Кухлик і цеберку.<br>II. У якому місяці оповідач уперше завітав до бабусі?<br>1. У грудні. 3. У травні.<br>2. У серпні. 4. У листопаді.<br>III. Чим займалася бабуся під час зустрічі з оповідачем?<br>1. Збирала груші.       3. Сапала.<br>2. Вишивала. 4. Несла воду.<br>IV. Навіщо бабуся кидала груші в копанку?<br>1. Щоб прохололи.<br>2. Щоб чисто було на подвір'ї.<br>3. Щоб ніхто не забрав.<br>4. Щоб були чистими.<br>V. Ким за професією був третій чоловік бабусі Марфи?<br>1. Музикантом. 3. Стельмахом.<br>2. Ковалем. 4. Гончарем.<br>VI. Яке село згадується в тексті?<br>1. Гребені. 3. Бережани.<br>2. Півні. 4. Острівці.<br>VII. Що дала на дорогу бабуся Марфа оповідачеві?<br>1. Хліб. 3. Яблука.<br>2. Груші. 4. Пироги.<br>VIII. Як звали першого чоловіка бабусі Марфи?<br>1. Іван. 3. Василь.<br>2. Улас. 4. Тиміш.<br>IX. Який із чоловіків бабусі Марфи загинув під час війни?<br>1. Перший.        3. Третій.<br>2. Другий. 4. Перший і другий.<br>X. Хто найчастіше ласував грушами у бабусі Марфи?<br>1. Подорожні.    3. Сусіди.<br>2. Школярі.      4. Старі люди.<br>XI. Яка риса характеру притаманна бабусі Марфі?<br>1. Жадібність.    3. Улесливість.<br>2. Ворожість.     4. Щедрість.<br>XII. До якого типу мовлення належить текст?<br>1. До опису.<br>2. До розповіді.<br>3. До роздуму.<br>4. До роздуму з елементами опису.

User1: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська м...

2009-12-04T12:35:10Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська м...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 8 клас|Українська мова 8 клас]]>>Українська мова: Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки''' <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на Тему, Контрольний диктант, Контрольне читання мовчки</metakeywords> 

ЧИТАННЯ МОВЧКИ

'''398''' І. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Розкажіть, що найбільше вам сподобалося в образі бабусі Марфи. Яким постав у вашій уяві оповідач? У бабусі Марфи - дві сестри-однолітки, груша і копанка. Копанку викопав і грушу посадив ще перший чоловік її Улас, який загинув у ту «германську» війну. «То ж мені од нього, молоденького, дариця аж до віку. Груша родить, ще й зараз родить, копанка не міліє, і вода близько, ключем достаю». Коли я вперше зайшов до бабусиного Марфиного двору, щоб напитися, то витягав воду тим «ключем» -вервечкою акацієвою, до якої приковано гак, закручений, як вус, щоб цеберку в воду не зронити. Тоді був серпень, і спека стояла така крута, що йдеш і млієш. «Чи не можна у вас напитися?» - спитав я у бабусі, що сиділа під грушею і вишивала сорочку. «Як не можна, то навіщо б я тоді отуто жила!» Вона хутенько підвелася, поклала шитво на траву і клубочком покотилася до хати по кухлик («Зараз кухлика винесу»). Вона була дуже згорблена, мовби нахилилася колись до грядки цибулину висмикнути та й уже не випросталася. Коли я тяг воду, цеберка спершу глухо стукнулася боком об грушки, що плавали у воді, аж тоді набралася, а коли пив з дерев'яного кухлика, бабуся сказала так лагідненько, так не нарошне вимовляючи слова: «Доброго здоров'я пивши. Та в таку годину йти - хіба не підіб'єшся, як сонце аж колеться гарячим», - і дивилася на мене знизу, з-під своєї згорбленості, і усміхалася мудро, як усміхаються лише старенькі та діти. Разом з водою я витяг з копанки і дві грушки. «Самі, чи що, падають у воду?» - спитав я. «Котра сама впаде, а то і я вкидаю, щоб холонули. Ось у полудень школярики йтимуть з учення, то до одної витягають, ласунці малі! Пригощайтеся в дорогу. Та ще ловіть, бо гарячі вони не такі». Вона вже знову сиділа під грушею і вишивала. Без окулярів. І я спитав, чи то ж їй добре бачиться. «А так, як замолоду, - сказала вона, не розхиляючись над шитвом. -Отам, як було мені сімдесят чи вже без одного не сімдесят п'ять, погано бачила, так погано, що очечки покійний сусіда мій Терешко, хай царствує, купив був, як їздив до Києва. А тепер бачу, як дівка!» - бабуся Марфа засміялася тихенько, затишно і закивала головою над червоними хрестиками в манишці. «Скільки ж вам, мамо, зараз?» «Та як по-моєму, то без одного сто. А якби хто грамотніший прикинув, то, може, й сто з гачечком набралося б. Давно живу, забула вже й відколи. Аже! Трьох чоловіків своїх любеньких пережила. Скоро-скоренько і я до них піду. Піду, походжу, всіх трьох провідаю». «А котрого... найдужче б хотілося побачити?» «Усіх, сину. А зостануся коло останнього. До першого піду, то ще й не впізнає - молодесенький же! Навіщо, скаже, ти мені, бабо, здалася, іди собі геть! - Бабуся Марфа засміялася, аж чолом шитва дотулилася. - Другому до ніжок уклонилася би... Він тут недалеко лежить, у Гребенях. Під берегом, сердешного, знайшли пробитого наскрізь. Це як друга війна була. Я сама його поховала. Третій мені пара, хоч теж молодший уже за мене. Кував у кузні. Вийдеш, було, з хати і чуєш його молоточок. Уже й не дуже годився до роботи, а кував. Тоді погано йому, погано йому враз зробилося... Переказали мені люди, біжу до кузні, а його вже й назустріч везуть... Біля нього ляжу. Він упізнає, посунеться...». «Собі вишиваєте чи людям?» «Собі я вже все вишила, моя дитино. Людям. Хай носять та згадують бабу...» Падають навколо бабусі жовті грушки з груші: гуп-гуп, гуп-гуп м'яко в траву. Гарячі. Вона відкидає шитво, збирає їх і кидає в копанку, а червоні хрестики на сорочці сяють, сміються сонцеві, густі та дрібні. Коли я виходив з двору, бабуся Марфа провела мене до воріт і швидко-швидко впихала мені в кишені жовті гарячі грушки («Вони не заважать!»), а за нами йшов червоний півень у червоних «штанях» і сказав, як господар: токо-токо! ...Цвіте при зорях бабусина Марфина груша, чорніє зеленим мохом солом'яний дах на низенькій хатині, а у вікнах поночі. Я стою проти її похилених воріт, і дивлюся у двір, і слухаю так пильно, що тільки серце своє чую. Невже пішла бабуся Марфа?.. І раптом: токо-токо-токо! - півень у хлівці за грушею, - токо-токо! (Гр. Тютюнник). II. Виконайте тестові завдання. ''Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок'' I. Що залишив на згадку про себе перший чоловік бабусі Марфи? 1. Грушу і копанку.    3. Великий будинок. 2. Яблуню і вишню.    4. Кухлик і цеберку. II. У якому місяці оповідач уперше завітав до бабусі? 1. У грудні. 3. У травні. 2. У серпні. 4. У листопаді. III. Чим займалася бабуся під час зустрічі з оповідачем? 1. Збирала груші.       3. Сапала. 2. Вишивала. 4. Несла воду. IV. Навіщо бабуся кидала груші в копанку? 1. Щоб прохололи. 2. Щоб чисто було на подвір'ї. 3. Щоб ніхто не забрав. 4. Щоб були чистими. V. Ким за професією був третій чоловік бабусі Марфи? 1. Музикантом. 3. Стельмахом. 2. Ковалем. 4. Гончарем. VI. Яке село згадується в тексті? 1. Гребені. 3. Бережани. 2. Півні. 4. Острівці. VII. Що дала на дорогу бабуся Марфа оповідачеві? 1. Хліб. 3. Яблука. 2. Груші. 4. Пироги. VIII. Як звали першого чоловіка бабусі Марфи? 1. Іван. 3. Василь. 2. Улас. 4. Тиміш. IX. Який із чоловіків бабусі Марфи загинув під час війни? 1. Перший.        3. Третій. 2. Другий. 4. Перший і другий. X. Хто найчастіше ласував грушами у бабусі Марфи? 1. Подорожні.    3. Сусіди. 2. Школярі.      4. Старі люди. XI. Яка риса характеру притаманна бабусі Марфі? 1. Жадібність.    3. Улесливість. 2. Ворожість.     4. Щедрість. XII. До якого типу мовлення належить текст? 1. До опису. 2. До розповіді. 3. До роздуму. 4. До роздуму з елементами опису.

 

----

О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, Рідна мова, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту

 

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].