Люблінська унія - История изменений

User33 в 16:02, 24 июля 2012

2012-07-24T16:02:54Z

User7 в 21:18, 26 января 2010

2010-01-26T21:18:39Z

← Предыдущая		Версия 21:18, 26 января 2010
Строка 25:		Строка 25:
	[[Image:9-25.jpg]]		[[Image:9-25.jpg]]

-	Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'~~ять про своє походження.~~'~~'<br>~~<u>Жива історія</u> ''	+
		+
		+	''<u>Жива історія</u> ''

	''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''		''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''
Строка 75:		Строка 77:
	Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.		Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.

-	''Розкажіть про князя Василя-Костянтина Острозького за планом: а) некоронований король руський; б) палкий прихильник православної віри; в) засновник Острозької академії. Які факти свідчать, що Острог у 16 ст. був не тільки центром освіти, а й осередком книгодрукування?''	+	''Розкажіть про князя Василя-Костянтина Острозького за планом: а) некоронований король руський; б) палкий прихильник православної віри; в) засновник Острозької академії. Які факти свідчать, що Острог у 16 ст. був не тільки центром освіти, а й осередком книгодрукування?''

-	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u>	+	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u>

-	Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового Євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федоровича «Апостола».	+	Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового Євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федоровича «Апостола».

	<u>Допитливим</u>		<u>Допитливим</u>

User7 в 14:39, 26 января 2010

2010-01-26T14:39:44Z

← Предыдущая		Версия 14:39, 26 января 2010
Строка 13:		Строка 13:
	Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.		Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.

-	[[Image:9-3.jpg]]	+	[[Image:9-3.jpg]]

	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?		<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?

-	[[Image:9-4.jpg]]	+	[[Image:9-4.jpg]]

	<u>Допитливим</u>		<u>Допитливим</u>
Строка 23:		Строка 23:
	Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків.		Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків.

-	[[Image:9-25.jpg]]	+	[[Image:9-25.jpg]]

-	Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.''<br><u>Жива історія</u>	+	Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.''<br><u>Жива історія</u> ''

	''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''		''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''

-	''[[Image:9-26.jpg]]''	+	''[[Image:9-26.jpg]]''

	''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.''		''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.''
Строка 41:		Строка 41:
	Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.		Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.

-	[[Image:9-6.jpg]]	+	[[Image:9-6.jpg]]

	- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.		- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
Строка 53:		Строка 53:
	Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.		Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.

-	[[Image:9-7.jpg]]	+	[[Image:9-7.jpg]]

	Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.		Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
Строка 71:		Строка 71:
	- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.		- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.

-	[[Image:9-8.jpg]]	+	[[Image:9-8.jpg]]

	Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.		Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
		+
		+	''Розкажіть про князя Василя-Костянтина Острозького за планом: а) некоронований король руський; б) палкий прихильник православної віри; в) засновник Острозької академії. Які факти свідчать, що Острог у 16 ст. був не тільки центром освіти, а й осередком книгодрукування?''
		+
		+	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u>
		+
		+	Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового Євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федоровича «Апостола».

	<u>Допитливим</u>		<u>Допитливим</u>
Строка 81:		Строка 87:
	Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.		Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.

-	[[Image:9-9.jpg]]	+	[[Image:9-9.jpg]]

	У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>		У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>

User7 в 20:56, 25 января 2010

2010-01-25T20:56:55Z

← Предыдущая		Версия 20:56, 25 января 2010
Строка 13:		Строка 13:
	Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.		Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.

-	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. ~~Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?~~	+	[[Image:9-3.jpg]]

-	<u>~~Допитливим~~</u>	+	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?

-	Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: ~~одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь~~ - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.~~''<br>''~~	+	[[Image:9-4.jpg]]

-	<u>Жива історія</u>	+	<u>Допитливим</u>
		+
		+	Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків.
		+
		+	[[Image:9-25.jpg]]
		+
		+	Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.''<br><u>Жива історія</u>

	''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''		''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''
		+
		+	''[[Image:9-26.jpg]]''

	''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.''		''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.''
Строка 32:		Строка 40:

	Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.		Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.
		+
		+	[[Image:9-6.jpg]]

	- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.		- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
Строка 42:		Строка 52:

	Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.		Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.
		+
		+	[[Image:9-7.jpg]]

	Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.		Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
Строка 58:		Строка 70:

	- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.		- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.
		+
		+	[[Image:9-8.jpg]]

	Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.		Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
Строка 66:		Строка 80:

	Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.		Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.
		+
		+	[[Image:9-9.jpg]]

	У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>		У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>

User7 в 17:03, 21 января 2010

2010-01-21T17:03:46Z

← Предыдущая		Версия 17:03, 21 января 2010
Строка 7:		Строка 7:
	<br>		<br>

-	Роком, що визначив подальшу долю України, став ''1569''. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.	+	Роком, що визначив подальшу долю України, став ''1569''. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.

	Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.		Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.
Строка 13:		Строка 13:
	Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.		Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.

-	''Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.<br>''	+	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського?<br>2. У складі яких держав на початку 15 ст. перебували Закарпаття, Буковина, Галичина, Західне Поділля?<br>3. Які українські землі перейшли до Польського королівства за Люблінською унією 1569 р.?
		+
		+	<u>Допитливим</u>
		+
		+	Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.''<br>''
		+
		+	<u>Жива історія</u>

	''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''		''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.''
Строка 29:		Строка 35:
	- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.		- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.

-	- А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір.	+	- А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір.

	- Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.		- Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.
Строка 65:		Строка 71:
	'''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''<br>		'''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''<br>

		+	<br>

-		+	<sub>Планування уроків [[Історія України\|з історії України]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Історія України 5 клас\|з історії України для 5 класу]]</sub>
-	<sub>Планування уроків [[~~Історія_України~~\|з історії України]], відповіді на [[~~Гіпермаркет_Знань_~~-~~_перший_в_світі~~!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[~~Історія_України_5_клас~~\|з історії України для 5 класу]]</sub>	+

	<br>		<br>

User7 в 18:55, 20 января 2010

2010-01-20T18:55:30Z

Внесённые изменения

User7 в 18:52, 20 января 2010

2010-01-20T18:52:24Z

Внесённые изменения

User7: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Історія Укра...

2010-01-20T18:46:48Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Історія Укра...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Люблінська унія'''
 

<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Люблінська унія.</metakeywords>ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 

 

Роком, що визначив подальшу долю України, став 1569. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі. Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.

Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували православ'я, а поляки - католицизм. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року 1596 в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - греко-католицька, яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.

Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження. 

>рія Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.

Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України. лом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.

- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.

А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір. - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.

Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони.

Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.

Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.

Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин.

Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості.

Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний.

Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря?

Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію.

Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор.

- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.

Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.

Допитливим

Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову.

Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.

У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі. Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. 2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? 3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? 

''' '''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів  '' 

Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].