<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8</id>
		<title>Ліквідація української держави - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-05T00:13:16Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=186943&amp;oldid=prev</id>
		<title>User33 в 09:48, 25 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=186943&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-25T09:48:46Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;amp;diff=186943&amp;amp;oldid=27725&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User33</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27725&amp;oldid=prev</id>
		<title>User7 в 09:57, 27 января 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27725&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-01-27T09:57:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:57, 27 января 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 12:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 12:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З-поміж тих, хто готував чолобитну з проханням поліпшити становище українців та відновити гетьманство, був наказний гетьман ''Павло Полуботок''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;З-поміж тих, хто готував чолобитну з проханням поліпшити становище українців та відновити гетьманство, був наказний гетьман ''Павло Полуботок''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-118.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Дорогу ціну заплатив він за клопотання щодо відновлення козацьких прав. За царським наказом його було ув'язнено і невдовзі за ґратами він помер. Та ім'я Павла Полуботка не пішло в небуття. У народній пам'яті й досі живуть легенди про незламного гетьмана. У них, зокрема, оповідається про величезні скарби, приховані Полуботком від царського ока й передані на зберігання в один з європейських банків. Щоправда, документів, які підтверджували б існування такого внеску, дослідникам виявити не пощастило.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Дорогу ціну заплатив він за клопотання щодо відновлення козацьких прав. За царським наказом його було ув'язнено і невдовзі за ґратами він помер. Та ім'я Павла Полуботка не пішло в небуття. У народній пам'яті й досі живуть легенди про незламного гетьмана. У них, зокрема, оповідається про величезні скарби, приховані Полуботком від царського ока й передані на зберігання в один з європейських банків. Щоправда, документів, які підтверджували б існування такого внеску, дослідникам виявити не пощастило.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті московського царя Петра І гетьманство було ненадовго відновлене. Тоді гетьманом обрали ''Данила Апостола'' (1727-1734). Після його смерті гетьмана знову не обирали. Року 1750 гетьманську булаву, востаннє в українській історії, отримав ''Кирило Розумовський''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після смерті московського царя Петра І гетьманство було ненадовго відновлене. Тоді гетьманом обрали ''Данила Апостола'' (1727-1734). Після його смерті гетьмана знову не обирали. Року 1750 гетьманську булаву, востаннє в українській історії, отримав ''Кирило Розумовський''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-20.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У ''1764 р.'' цариця Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство. У своїх наказах цариця вимагала від слухняних урядовців: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам'яті їх та їхню добу». Тож зазнало нищення все українське життя. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У ''1764 р.'' цариця Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство. У своїх наказах цариця вимагала від слухняних урядовців: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам'яті їх та їхню добу». Тож зазнало нищення все українське життя. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 42:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 46:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Останньою Запорізькою Січчю, що існувала від 1734 р. до 1775 р., була Нова Січ. її заклали козаки-запорожці, коли царський уряд дозволив їм повернутися на рідні місця. Запорізькі козаки влаштували свою нову столицю на півострові, що вдавався в дніпровські плавні Великого Лугу. Півострів омивав глибокий повноводий рукав Дніпра - річка Підпільна (саме тому Нову Січ називали ще Підпільненською). В операції з ліквідації козацтва на Запоріжжі брала участь ціла армія - сто тисяч вояків. Січ-столицю оточили десять тисяч царського війська. Зваживши на сили сторін (запорожців було у фортеці до трьох тисяч), козаки 5 червня 1775 р. склали зброю. Протягом наступних двох тижнів царські війська захопили землі всього Запоріжжя. &amp;lt;br&amp;gt;'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Останньою Запорізькою Січчю, що існувала від 1734 р. до 1775 р., була Нова Січ. її заклали козаки-запорожці, коли царський уряд дозволив їм повернутися на рідні місця. Запорізькі козаки влаштували свою нову столицю на півострові, що вдавався в дніпровські плавні Великого Лугу. Півострів омивав глибокий повноводий рукав Дніпра - річка Підпільна (саме тому Нову Січ називали ще Підпільненською). В операції з ліквідації козацтва на Запоріжжі брала участь ціла армія - сто тисяч вояків. Січ-столицю оточили десять тисяч царського війська. Зваживши на сили сторін (запорожців було у фортеці до трьох тисяч), козаки 5 червня 1775 р. склали зброю. Протягом наступних двох тижнів царські війська захопили землі всього Запоріжжя. &amp;lt;br&amp;gt;'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;''[[Image:10-22.jpg]]''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Козаків-запорожців спеціальним указом перетворили на селян. Багато старшини зазнали переслідувань. Жорстоко покарали кошового отамана Петра Калнишевського, якого на 25 років ув'язнили в далекому Соловецькому монас тирі в кам'яному казематі.''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Козаків-запорожців спеціальним указом перетворили на селян. Багато старшини зазнали переслідувань. Жорстоко покарали кошового отамана Петра Калнишевського, якого на 25 років ув'язнили в далекому Соловецькому монас тирі в кам'яному казематі.''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 72:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 78:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Да на Січ не літати,&amp;lt;br&amp;gt;Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Вістей не слихати.''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Да на Січ не літати,&amp;lt;br&amp;gt;Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Вістей не слихати.''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-23.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тут сон завжди уривався. І починалася нескінченна порожнеча в кам'яному мішку, яка мить за миттю, рік за роком віддаляла його від того дня, коли російське військо зруйнувало Січ.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тут сон завжди уривався. І починалася нескінченна порожнеча в кам'яному мішку, яка мить за миттю, рік за роком віддаляла його від того дня, коли російське військо зруйнувало Січ.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;...Це сталося на Зелені свята. За наказом Катерини II стотисячна російська армія, що поверталася з війни проти Туреччини, оточила Запорізьку Січ. Не чекали козаки такої підступності, бо не раз допомагали царським військам перемагати ворога в південних степах і на морі. Тому, не втрачаючи надії якось зарадити лихові, козацька старшина на чолі з кошовим Калнишевським вирушила до російського табору вести переговори. Одначе їхні зусилля виявилися марними: російські можновладці вже визначили долю Січі.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;...Це сталося на Зелені свята. За наказом Катерини II стотисячна російська армія, що поверталася з війни проти Туреччини, оточила Запорізьку Січ. Не чекали козаки такої підступності, бо не раз допомагали царським військам перемагати ворога в південних степах і на морі. Тому, не втрачаючи надії якось зарадити лихові, козацька старшина на чолі з кошовим Калнишевським вирушила до російського табору вести переговори. Одначе їхні зусилля виявилися марними: російські можновладці вже визначили долю Січі.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-24.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;5 червня 1775 р. в поле було вивезено боєприпаси, клейноди, прапори та архів запорізької військової канцелярії; усе інше, крім укріплень, підлягало знищенню.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;5 червня 1775 р. в поле було вивезено боєприпаси, клейноди, прапори та архів запорізької військової канцелярії; усе інше, крім укріплень, підлягало знищенню.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 104:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 114:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-25.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:10-26.jpg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте, про що дізналися й чого навчилися&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?&amp;lt;br&amp;gt;2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка? &amp;lt;br&amp;gt;3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?&amp;lt;br&amp;gt;4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '''''&amp;lt;br&amp;gt;[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет_Знань_&lt;/del&gt;-&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_перший_в_світі&lt;/del&gt;!|&amp;lt;br&amp;gt;]]'''&amp;lt;sub&amp;gt;[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет_Знань_&lt;/del&gt;-&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_перший_в_світі&lt;/del&gt;!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Історія_України&lt;/del&gt;|з історії України]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Історія_України_5_клас&lt;/del&gt;|з історії України для 5 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте, про що дізналися й чого навчилися&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?&amp;lt;br&amp;gt;2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка? &amp;lt;br&amp;gt;3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?&amp;lt;br&amp;gt;4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '''''&amp;lt;br&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет Знань &lt;/ins&gt;- &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;перший в світі&lt;/ins&gt;!|&amp;lt;br&amp;gt;]]'''&amp;lt;sub&amp;gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпермаркет Знань &lt;/ins&gt;- &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;перший в світі&lt;/ins&gt;!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Історія України&lt;/ins&gt;|з історії України]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Історія України 5 клас&lt;/ins&gt;|з історії України для 5 класу]]&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:27718:newid:27725 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27718&amp;oldid=prev</id>
		<title>User7 в 09:50, 27 января 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27718&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-01-27T09:50:05Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:50, 27 января 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Ліквідація української держави''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Ліквідація української держави''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Ліквідація української держави.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;metakeywords&lt;/del&gt;&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Ліквідація української держави.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;br&lt;/ins&gt;&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилася в міцних лещатах царської влади. По смерті Івана Скоропадського 1722 р. цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям України відтепер мала управляти спеціальна установа з шістьох російських офіцерів - ''Малоросійська колегія''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилася в міцних лещатах царської влади. По смерті Івана Скоропадського 1722 р. цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям України відтепер мала управляти спеціальна установа з шістьох російських офіцерів - ''Малоросійська колегія''.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 101:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 101:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Як відбувалося зруйнування Січі? Чому про зруйнування Січі залишилася гірка пам'ять у народних піснях, легендах і переказах?''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Як відбувалося зруйнування Січі? Чому про зруйнування Січі залишилася гірка пам'ять у народних піснях, легендах і переказах?''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Допитливим&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Допитливим&amp;lt;/u&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 107:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 107:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте, про що дізналися й чого навчилися&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?&amp;lt;br&amp;gt;2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка? &amp;lt;br&amp;gt;3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?&amp;lt;br&amp;gt;4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '''''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з історії України, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з історії України для 5 класу&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте, про що дізналися й чого навчилися&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?&amp;lt;br&amp;gt;2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка? &amp;lt;br&amp;gt;3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?&amp;lt;br&amp;gt;4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '''''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;'''&amp;lt;sub&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|&lt;/ins&gt;Онлайн бібліотека&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;з підручниками і книгами &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Історія_України|&lt;/ins&gt;з історії України&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Історія_України_5_клас|&lt;/ins&gt;з історії України для 5 класу&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27714&amp;oldid=prev</id>
		<title>User7: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Історія Укра...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8&amp;diff=27714&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-01-27T09:47:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Создана новая страница размером &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Історія Укра...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Ліквідація української держави''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Ліквідація української держави.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ЛІКВІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після Полтавської битви Лівобережна Гетьманщина опинилася в міцних лещатах царської влади. По смерті Івана Скоропадського 1722 р. цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана. Життям України відтепер мала управляти спеціальна установа з шістьох російських офіцерів - ''Малоросійська колегія''.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Таке рішення царя спричинило обурення козацької старшини. Обмеження державних прав Гетьманщини, зубожіння козаків і селян спонукали звернутися з клопотанням до царя Петра І.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З-поміж тих, хто готував чолобитну з проханням поліпшити становище українців та відновити гетьманство, був наказний гетьман ''Павло Полуботок''.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Дорогу ціну заплатив він за клопотання щодо відновлення козацьких прав. За царським наказом його було ув'язнено і невдовзі за ґратами він помер. Та ім'я Павла Полуботка не пішло в небуття. У народній пам'яті й досі живуть легенди про незламного гетьмана. У них, зокрема, оповідається про величезні скарби, приховані Полуботком від царського ока й передані на зберігання в один з європейських банків. Щоправда, документів, які підтверджували б існування такого внеску, дослідникам виявити не пощастило.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після смерті московського царя Петра І гетьманство було ненадовго відновлене. Тоді гетьманом обрали ''Данила Апостола'' (1727-1734). Після його смерті гетьмана знову не обирали. Року 1750 гетьманську булаву, востаннє в українській історії, отримав ''Кирило Розумовський''.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У ''1764 р.'' цариця Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство. У своїх наказах цариця вимагала від слухняних урядовців: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам'яті їх та їхню добу». Тож зазнало нищення все українське життя. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Кріпацтво - втрата селянами права самовільно залишати місця свого мешкання, їхня особиста залежність від пана.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Незабаром царський уряд ліквідував рештки козацького устрою Гетьманщини, а козацькі полки перетворив на полки російської&amp;amp;nbsp; армії. Зліквідовано було козацькі полки також на Слобожанщині. Дійшла черга й до Запоріжжя. У 1775 р. російські війська зруйнували Січ-столицю.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За кілька років потому спеціальним указом було закріпачено всіх селян колишньої Гетьманщини.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За тих часів були переділені й ті українські землі, які перебували у складі Речі Посполитої: більшість з них увійшла до складу Росії.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1783 р. царським указом до Російської імперії було приєднано Крим. Держава Кримське ханство назавжди зникла з карти.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Попрацюйте з історичною картою&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Які міста були на території Гетьманщини та Слобожанщини у 18 ст.?&amp;lt;br&amp;gt;2. Які нові міста виникли на території півдня України в другій половині 18 ст.? &amp;lt;br&amp;gt;3. Які землі та міста, що належали до 1772 р. Речі Посполитій, опинилися у складі Російської імперії? &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Попрацюйте з історичними джерелами&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Французький історик Жан-Бенуа Шерер у книзі «Літопис Малоросії, або Історія запорізьких і українських козаків», що вийшла друком у Парижі 1788 р., про розмову Петра І з Павлом Полуботком в Петропавловській фортеці в 1724 р. писав: «Знаю і бачу, царю, що ви хочете згубити мою Батьківщину...; ви ставите себе понад усіма законами й хочете знищити всі привілеї, урочисто стверджені вашими попередниками та вашою величністю; ви хочете підкорити сваволі народ, котрого свободу самі визнали; ви, не вагаючись, посилаєте його на важкі й принизливі роботи, приневолюєте козаків, неначе рабів, копати канали у ваших володіннях; а що для нас найобразливіше - позбавляєте нас нашого права обирати вольними голосами гетьманів і інших старшин; ви настановили нам судцями великоросів, які не знають, або вдають, що не знають наших прав і привілеїв та повсюдно всіма способами нас неволять і ображають». &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Що дізналися з джерела про становище українців? Яким постає зі свідчень Шерера Павло Полуботок?''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Попрацюйте з датами та подіями&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Гетьманування останнього українського гетьмана Кирила Розумовського розпочалося 1750 р., а закінчилося 1764 р. Обидві дати позначте на стрічці часу. Скільки років Розумовський тримав гетьманську булаву?&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Жива історія&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Останньою Запорізькою Січчю, що існувала від 1734 р. до 1775 р., була Нова Січ. її заклали козаки-запорожці, коли царський уряд дозволив їм повернутися на рідні місця. Запорізькі козаки влаштували свою нову столицю на півострові, що вдавався в дніпровські плавні Великого Лугу. Півострів омивав глибокий повноводий рукав Дніпра - річка Підпільна (саме тому Нову Січ називали ще Підпільненською). В операції з ліквідації козацтва на Запоріжжі брала участь ціла армія - сто тисяч вояків. Січ-столицю оточили десять тисяч царського війська. Зваживши на сили сторін (запорожців було у фортеці до трьох тисяч), козаки 5 червня 1775 р. склали зброю. Протягом наступних двох тижнів царські війська захопили землі всього Запоріжжя. &amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Козаків-запорожців спеціальним указом перетворили на селян. Багато старшини зазнали переслідувань. Жорстоко покарали кошового отамана Петра Калнишевського, якого на 25 років ув'язнили в далекому Соловецькому монас тирі в кам'яному казематі.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Чому за царським наказом було зруйновано Запорізьку Січ?''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ЗРУЙНОВАНЕ ГНІЗДО&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двадцять п'ять років щоночі крізь неприступні мури Соловецького монастиря приходив до Петра Калнишевського той самий сон.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спершу звідкись прилітали тисячі птахів. Вони сонячно тріпотіли крильми, відганяючи сліпу казематську ніч, потім підхоплювали його й несли кудись далеко на прозорі плеса. Він завжди вгадував у тих плесах дніпровські заплави. Проте замість спокою те видіння навіювало на нього непереборний жаль, адже скрізь він бачив безліч покинутих гнізд з безпорадними пташенятами. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Птахи зовсім не зважали на них, байдуже кружляли над ясною гладінню, сідали на воду, збиваючи міріади веселкових бризок. Лише одна велика біла птаха відчайдушно кричала, злетівши високо в небо. І на її крик з плавнів виходив сивий-пресивий дід з одним довгим білим вусом. Калниіпевськии упізнавав у ньому характерника Вусатого - найшанованішу людину на Запоріжжі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вусатий поволі збирав пташенят, щось тихо примовляючи. Побачивши Калнишевського, характерник казав:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Не маю часу на розмови з тобою, козаче. Поговори он з моєю ґавою. Вона мудра, все розуміє.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із тими словами з дідового плеча злітала ґава, сідала на руку Калнишевському, й між ними починалася незвичайна розмова рядками нечутої ним раніше пісні:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Гей ви, запорожці, гей ви, молодії,&amp;lt;br&amp;gt;Та де ж ваші рушниці? &amp;lt;br&amp;gt;Ой наші рушниці в пана у світлиці,&amp;lt;br&amp;gt;Самі ми в темниці.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позбиравши всіх пташенят, Вусатий повертався до ґави й наказував їй:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Ой полети, галко, ой полети, чорна, &amp;lt;br&amp;gt;Да й на Січ риби їсти.&amp;lt;br&amp;gt;Ой принеси, галко, ой принеси, чорна,&amp;lt;br&amp;gt;Від кошового вісти.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тієї миті Калнишевський розумів, що дід не впізнає його. Він починав голосно вигукувати, але слова не слухалися: замість зізнання, що він - кошовий Петро Калнишевський, що вже багато літ перебуває в ув'язненні, народжувалися пісенні рядки:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Да на Січ не літати,&amp;lt;br&amp;gt;Ой да уже ж галці, ой да уже ж чорній&amp;lt;br&amp;gt;Вістей не слихати.''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут сон завжди уривався. І починалася нескінченна порожнеча в кам'яному мішку, яка мить за миттю, рік за роком віддаляла його від того дня, коли російське військо зруйнувало Січ.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...Це сталося на Зелені свята. За наказом Катерини II стотисячна російська армія, що поверталася з війни проти Туреччини, оточила Запорізьку Січ. Не чекали козаки такої підступності, бо не раз допомагали царським військам перемагати ворога в південних степах і на морі. Тому, не втрачаючи надії якось зарадити лихові, козацька старшина на чолі з кошовим Калнишевським вирушила до російського табору вести переговори. Одначе їхні зусилля виявилися марними: російські можновладці вже визначили долю Січі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
5 червня 1775 р. в поле було вивезено боєприпаси, клейноди, прапори та архів запорізької військової канцелярії; усе інше, крім укріплень, підлягало знищенню.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Упала й церква Святої Покрови, у якій напередодні, під час святкової відправи, трапилася прикра пригода.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Забігло за Калнишевським у церкву якесь цуценя.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Не на добре, браття, пес до церкви вскочив, - обізвалися козаки.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Стали виганяти цуценя - нічого не вдіють: куди кошовий, туди й воно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- Облиште його, - звернувся до козаків характерник Вусатий. - Ніщо не допоможе - невідворотна біда.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
«Чи таку долю віщував Січі-матері старий ворожбит?» - думав Петро Калнишевський, коли його, взявши під варту, везли до Петербурга.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Двадцять п'ять років живцем замурований кошовий отаман шукав відповіді. Не міг збагнути химерного сну, що його бачив щоночі, аж поки одного дня не прийшов до нього - 110-літнього в'язня - гонець від імператора Олександра І з помилуванням. Але Калнишевський відмовився від волі:&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- У моєї волі зламано крила, - відповів він. - Білою птахою полетіла вона колись від зруйнованого гнізда, до якого немає їй вороття, бо не повернути втрачену козацьку славу - Запорізьку Січ. Тим-то поневірятися нам довіку на чужині.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За два роки останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський помер у Соловецькому монастирі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
...Довго-довго кружляла у холодному небі велика біла птаха, а потім розчинилася в молочному підхмар'ї, лишивши згадку про себе в тужливій пісні, що полетіла за Дніпрові пороги й ще довго бриніла над зруйнованим гніздом.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Як відбувалося зруйнування Січі? Чому про зруйнування Січі залишилася гірка пам'ять у народних піснях, легендах і переказах?''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Допитливим&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи можете ви собі уявити будівництво без цвяхів? Нині важко повірити, що були часи, коли з дерева, і то без жодного цвяшка, зводили й буденні житла, й величні палаци та храми. Приклади таких споруд є в багатьох народів. На нашій землі так будували за часів Київської Русі й пізніше - за козацької доби. За взірець подібної споруди будівничої майстерності може правити, зокрема, собор у нинішнім Новомосковську (запорізькому місті Самарі). Цей диво-храм збудував народний майстер Яким Погребняк. Замовляючи майстрові храм, козаки просили спорудити його без цвяхів, бо вважали, що не можна вбивати цвяхи в храм Спасителя - Ісуса Христа, який був ними прибитий на хресті. Та не лише цим знаменитий самарський собор. Його справедливо вважають шедевром козацької архітектури, бо рівного йому за красою й урочистістю не було з-посеред дерев'яних храмів у всій Україні.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Не менше вражають уяву й муровані храми козацької доби. Величні та розкішно оздоблені, вони якнайяскравіше втілювали мрії своїх творців про майбутнє української землі. Не випадково доброчинцями й замовниками тих церков і соборів були українські державці - гетьмани, полковники, заможна козацька старшина. Вкладаючи кошти в спорудження храмів, діячі української козацької держави прагнули не лише уславити власні імена, а й сповнити невмирущості волелюбні поривання українців.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;Перевірте, про що дізналися й чого навчилися&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Чим завершилися спроби лівобережної старшини на чолі з Полуботком відновити гетьманство?&amp;lt;br&amp;gt;2. Що ви дізналися про долю Павла Полуботка? &amp;lt;br&amp;gt;3. До яких заходів вдалася Катерина II, щоб остаточно знищити козацьку державу?&amp;lt;br&amp;gt;4. Що ви дізналися про ліквідацію царськими військами останньої Запорізької Січі? &amp;lt;br&amp;gt;5. Хто такий Петро Калнишевський? Розкажіть про його долю.'''&amp;lt;br&amp;gt;'''''&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; '''''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;sub&amp;gt;Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з історії України, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з історії України для 5 класу&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	</feed>