User1: Новая страница: «'''Зарубіжна література 5 клас''' '''[[Марк_Твен._Пригоди_Тома_Со...»

2011-05-19T09:30:28Z

Новая страница: «'''Зарубіжна література 5 клас''' '''[[Марк_Твен._Пригоди_Тома_Со...»

Новая страница

'''[[Зарубіжна_література_5_клас|Зарубіжна література 5 клас]]'''

'''[[Марк_Твен._Пригоди_Тома_Сойєра|Тема "Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра"]]'''<metakeywords>Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра, зарубіжна література 5 клас, конспект уроку</metakeywords>

'''Конспект уроку до теми "Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра" '''

Марк Твен (англ. Mark Twain), справжнє ім'я: Самюель Клеменс (англ. Samuel Langhorne Clemens; 30 листопада 1835 c. Флорида, штат Міссурі — †21 квітня 1910) — американський письменник, гуморист, сатирист, публіцист, видавець. Найбільше відомий за твори «Пригоди Тома Соєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна». Біографія Семюель Ленгхорн Клеменс народився у сім'ї тенесійського купця Джона Маршала Клеменса (11 серпня 1798 — 24 березня 1847) і Джейн Лемптон Клеменс (18 червня 1803 — 27 жовтня 1890 року)[1] Він був шостою дитиною у сім'ї з сімома дітьми. Тільки троє його братів та сестер пережили дитинство. Коли Марку Твену було 4 роки, його сім'я переїлаха у містечко Ганнібал[2], де був річковий порт на річці Міссісіпі. Згодом Ганнібал послужить прообразом містечка Сент-Пітерсберг у знаменитих романах „Пригоди Тома Соєра“ та „Пригоди Гекльберрі Фінна“[3] В цей час Міссурі був рабовласницькийм штатом, тому вже в цей час Марк Твен зміг ознайомитися із рабством, яке буде згодом описувати і засуджувати у своїх творах. В березні 1847 року, коли Марку Твену було 11 років, його батько помер через пневмонію. Наступного року він починає працювати помічником у друкарні. З 1851 займається набором (друком) і редакцією статей та гумористичних нарисів для „Ганнібальського журналу“, газети, власником якої був його брат Оріон. У віці 18 років він залишив Ганнібал і працював у друкарні у Нью-Йорку, Філадельфії, Сент-Луїсі та інших містах. Він займався самоосвітою, багато часу проводячи у бібліотеці, таким чином отримуючи стільки знань, скільки він би зміг одержати, закінчивши звичайну школу. У віці 22 років Твен повернувся в Міссурі. На шляху до Нового Орлеану Марк Твен подорожував на пароплаві. Тоді ж у нього з'явилася мрія стати капітаном корабля. В цей час така робота була вельми високооплачуваною — середня зарплата становила $250 в місяць, що дорівнює сьогоднішнім $155 000 в рік. Оскільки в той час пароплави будувалися із ненадійного легкозаймистого дерева, ніякі освітлювальні прилади, лампи, свічки вночі не дозволялися, оскільки це робило подорожі дуже ризикованими і небезпечними. Капітан пароплава мусів бути добре обізнаним із маршрутом, з берегами і портами річки, щоб у будь-якому з них бути спроможним зупинитися. Твен надзвичайно ретельно вивчив 2 000 миль (3 200 кілометрів) річки Міссісіпі за два роки, аж поки він не отримав у 1859 році диплом капітана корабля. Навчаючись, Семюель заохочував свого молодшого брата працювати з ним. Але Генрі загинув 21 червня 1858 року, коли пароплав, на якому той працював, вибухнув. Марк Твен передбачив цю смерть — вона йому присинилася за місяць до того. Цей випадок зацікавив його парапсихологією. Згодом він став членом Товариства Фізичних Досліджень (Society for Psychical Research) Марк Твен вважав, що найперше він винен у смерті свого брата і почуття вини не покидало його протягом всього життя аж до смерті. Однак він продовжував працювати на річці і працював доти, поки не спалахнула Громадянська війна і судноплавство на Міссісіппі припинилося Семюелю Клеменсу довелося стати солдатом Конфедерації. Утім, що могло утримати молоду людину, яка ще з дитинства звикла бути вільною. Через два тижні він дезертирує з рядів армії жителів півдня і спрямовує свій шлях на захід, до брата в Неваду. Саме пройшла чутка, що в диких преріях цього штату знайшли срібло і золото. Тут Семюель працював цілий рік на срібному руднику. Паралельно з цим він писав гумористичні розповіді для газети «Терріторіал ентерпрайз» у Вірджині-Сіті й у серпні 1862 одержав запрошення стати її співробітником. Осьде і довелося Семюелю Клеменсу шукати для себе псевдонім. Не довго думаючи, він згадав рідну річку і взяв собі в якості його вираження лотових на Міссісіпі, що викрикували «Мірка 2», що означало достатню глибину для безпечного плавання. От так на просторах Америки і з'явився письменник Марк Твен, який зумів у майбутньому завоювати своєю творчістю світове визнання. А поки, що його протягом декількох років очікувало мандрування з газети в газету як репортера і фейлетоніста. Крім цього, він підзаробляв публічним читанням своїх гумористичних оповідань. Як кореспонденту «Альта Каліфорнія» йому вдається взяти участь у середземноморському круїзі на пароплаві «Квакер-Сіті», під час якого він зібрав матеріал для своєї першої книги «Простаки за кордоном». Її поява в 1869 році викликало деякий інтерес з боку читаючої публіки через рідкісне для тих років сполучення добротного південного гумору й сатири. Таким чином, літературний дебют Марка Твена відбувся. Крім цього, у лютому 1870 року він оженився на сестрі свого друга Ч. Ленгдона, з яким познайомився під час круїзу, — Олівії. Наступною успішною книгою Семюеля Клеменса став написаний у співавторстві з Чарльзом Уорнером роман «Позолочене століття». Твір, з однієї сторони не дуже вдалий, тому що стилі співавторів серйозно різнилися, але з іншої сторони він став до смаку читачам настільки, що його назвою охрестили час правління президента Гранта. А в 1876 році побачила світ нова книга Марка Твена, що не тільки закріплює його в якості видатного американського письменника, але і назавжди внесла його ім'я в історію світової літератури. Це були знамениті «Пригоди Тома Соєра». По суті, письменникові і видумувати нічого не довелося. Він згадав дитинство в Ганнібалі і своє життя в ті роки. І от на сторінках книги з'явилося містечко Сент-Пітерсберг, у якому легко можна розрізнити риси Ганнібала, як утім, і риси безлічі інших дрібних населених пунктів, розкинутих по берегах Міссісіпі. А в Томі Соєрі можна легко впізнати юного Семюеля Клеменса, який дуже не любив школу й у 9 років уже палив. Успіх книги перевершив усі сподівання. Книга, наповнена простим гумором і написана доступною мовою, сподобалася широкій масі звичайних американців. Адже в Томі багато хто впізнавав себе в далекому й безтурботному дитинстві. Це визнання читачів Твен закріпив наступною книгою, також, узагалі то, не розрахованій на витончені розуми літературних критиків. Повість «Принц і жебрак», яка вийшла 1882 році, переносить читачів в Англію епохи Тюдорів. Захоплюючі пригоди сполучаються в цій повісті з мрією простого американця розбагатіти. От ти був жебраком і раптом, раз — уже багатий і золотою печаткою королівства колеш горіхи. Простому читачеві це сподобалося. Історична тема зацікавила письменника. У передмові до свого нового роману «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура» Твен написав: «Якщо хто-небудь схильний засуджувати нашу сучасну цивілізацію, що ж, перешкодити цьому не можна, але непогано іноді провести порівняння між нею і тим, що робилося на світі раніш, а це повинно заспокоїти і вселити надію». До 1884 року Марк Твен був уже відомим літератором і до того ж ще і став успішним бізнесменом. Він заснував видавничу фірму, номінально очолену Ч. Л. Вебстером, чоловіком його племінниці. Однієї з перших книг, опублікованих власним видавництвом стали його «Пригоди Гекльберрі Фіна». Твір, який, по визнанню критиків, став кращим у творчості Марка Твена, задумувався як продовження «Пригод Тома Сойєра». Однак, він вийшло набагато більш складним і багатошаровим. Позначилося те, що письменник створював його протягом майже 10 років. А роки ці були наповнені постійним пошуком кращої літературної форми, шліфуванням мови і глибокими роздумами. У цій книзі Твен вперше в американській літературі використовував розмовну мову американської глибинки. Колись допускалося її вживання тільки у фарсі і сатирі на звичаї простолюду. Серед інших книг, випущених видавництвом Марка Твена можна назвати «Спогади» вісімнадцятого президента США У. С. Гранта. Вони стали бестселером і принесли родині Семюеля Клеменса бажане матеріальне благополуччя. Видавнича фірма Марка Твена успішно існувала аж до відомої економічної кризи 1893 — 1894 років. Бізнес письменника не витримав жорстокого удару і збанкрутував. Але справи і до цього останнім часом йшли не блискуче. Ще в 1891 році Марк Твен з метою економії коштів був змушений перебратися в Європу. Час від часу він приїжджає в Сполучені Штати намагаючись поправити своє матеріальне становище. Після розорення він довго не визнає себе банкрутом. Зрештою йому вдається домовиться з кредиторами про відстрочку виплати боргів. Це він зміг зробити тільки в 1898 році. За цей час Марко Твен написав кілька творів, серед яких його найсерйозніша історична проза — «Особисті спогади про Жанну Д'арк» (1896), а також «Роззява Вільсон» (1894), «Том Сойєр за кордоном» (1894) і «Том Сойєр-детектив» (1896). Але жоден з них не зміг домогтися того успіху, що супроводжував минулим книгам Твена. Зірка письменника невблаганно котилася до занепаду. До кінця XIX століття в США починають публікувати зібрання творів Марка Твена, зводячи тим самим його в розряд класиків давно минулих днів. Однак, запеклий хлопчисько, що сидить усередині літнього, уже зовсім сивого, Семюеля Клеменса і не думав здаватися. У століття двадцяте Марк Твен увійшов з гострою сатирою на сильних світу цього. Бурхливий революційний початок століття письменник ознаменував творами, покликаними викривати неправду і несправедливість: «Людині, що ходить у пітьмі», «Сполучені Лінчуючі Штати», «Монолог царя», «Монолог короля Леопольда в захист його панування в Конго». Однак, це все було не тим. У розумах американців Твен уже був класиком «легкої» літератури. А хто, скажіть, слухає класиків? У 1901 році він одержав почесний ступінь доктора красного письменства від Єльского університету. У наступному році — почесний ступінь доктора права від Міссурійського університету. Він дуже пишався цими званнями. Для людини, яка у 12 років покинула школу, визнання його таланту ученими мужами знаменитих університетів було дуже приємно. У 1906 році Твен обзавівся особистим секретарем, яким став А. Б. Пейн. Молода людина висловила своє бажання написати книгу про життя письменника. Однак, Марк Твен уже кілька разів усідався за стіл, з метою написати свою автобіографію. У результаті письменник починає диктувати Пейну історію свого життя. Через рік його знову відзначили ученим ступенем. Він одержує почесний ступінь доктора красного письменства від Оксфордського університету. До цього часу він уже важко хворіє, а більшість членів його родини помирають один за одним. Письменника мучать жорстокі напади стенокардії. Зрештою серце не витримує і 24 квітня 1910 року у віці 74 років Марк Твен помирає. Його останній твір — сатирична повість «Таємничий незнайомець» буде опублікована посмертно в 1916 році по незавершеному рукопису. Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Машовець М.П. 

[[категория:Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра. Конспект уроку]]

Марк Твен. Пригоди Тома Сойєра. Конспект уроку - История изменений

User1: Новая страница: «'''Зарубіжна література 5 клас''' '''[[Марк_Твен._Пригоди_Тома_Со...»