Музичність поезії Фета. Повні уроки - История изменений

User13 в 19:45, 1 сентября 2012

2012-09-01T19:45:24Z

← Предыдущая		Версия 19:45, 1 сентября 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	[[~~Заглавная_страница~~\|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література\|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Музичність поезії  Фета. Повні уроки<metakeywords>Тема уроку Афанасій Фет (1820-1892), Повні уроки	+	[[Заглавная страница\|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література\|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Музичність поезії  Фета. Повні уроки<metakeywords>Тема уроку Афанасій Фет (1820-1892), Повні уроки
	Зарубіжна література 10 клас Музичність поезії Фета. Повні уроки</metakeywords>'''		Зарубіжна література 10 клас Музичність поезії Фета. Повні уроки</metakeywords>'''

Строка 6:		Строка 6:
	'''Тема:''' Естетично натхненне переживання, злиття людини зі світом природи, замріяність і схвильованість-характерні риси ліричного героя.  Музичність поезії і витонченість пейзажних картин у творах Фета<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів із життям та творчістю А. Фета, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості поета.<br>'''Тип уроку''': урок-засвоєння нових знань<br>		'''Тема:''' Естетично натхненне переживання, злиття людини зі світом природи, замріяність і схвильованість-характерні риси ліричного героя.  Музичність поезії і витонченість пейзажних картин у творах Фета<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів із життям та творчістю А. Фета, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості поета.<br>'''Тип уроку''': урок-засвоєння нових знань<br>

-	[[Image:T37ft3.jpeg]]<br>	+	[[Image:T37ft3.jpeg]]<br>

	Поезія  А.А. Фета- це плід його любовних переживань і спогадів, якому він віддав все, що випробував, пережив, втратив.<br>		Поезія  А.А. Фета- це плід його любовних переживань і спогадів, якому він віддав все, що випробував, пережив, втратив.<br>
Строка 18:		Строка 18:
	Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>		Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>

-	[[Image:T36f1.jpeg]]<br>	+	[[Image:T36f1.jpeg]]<br>

	Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших. <br>		Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших. <br>
Строка 34:		Строка 34:
	У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.		У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.

-	<br>'''''Список використаних джерел:'''''<br>''1. Урок на тему : Творчість А. Фета                                                                                                                    ~~'''~~'2. Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>3. Урок на тему : Філософія поезії А. Фета. Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>4. Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>5. Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009''<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>	+	<br>'''''Список використаних джерел:'''''<br>''1. Урок на тему : Творчість А. Фета                                                                                                                    '2. Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>3. Урок на тему : Філософія поезії А. Фета. Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>4. Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>5. Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009''<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.'''<br><br><br> '''

	<br>		<br>

User13 в 19:44, 1 сентября 2012

2012-09-01T19:44:11Z

Внесённые изменения

User11 в 13:47, 29 марта 2012

2012-03-29T13:47:21Z

← Предыдущая		Версия 13:47, 29 марта 2012
Строка 51:		Строка 51:


-	[[Category:~~Зарубіжна_література10_клас~~]]	+	[[Category: Зарубіжна_література 10_клас]]

User11 в 15:30, 23 марта 2011

2011-03-23T15:30:25Z

← Предыдущая		Версия 15:30, 23 марта 2011
Строка 14:		Строка 14:
	Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>		Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>

-	[[Image:T36f1.jpeg]]<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших.<br>	+	[[Image:T36f1.jpeg]]<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших. <br>

-	~~{{#ev~~:~~youtube\|FaFvCRXL2qA}}~~ <br>	+	Вперше воно надруковане в журналі «Вітчизняні записки» в 1843 році, в сьомому номері. Віршем журнал відкривається -- воно виявляється як би головним. Це може бути лише за однієї умови: якщо видавцям журналу воно припало до смаку, якщо вони бачать в нім безумовну художню цінність.<br>З усіх ранніх віршів Фета «Шепот, робкое дыханье...» саме незвичайне і нетрадиційне. І воно не могло не звернути на себе увагу критиків -- як позитивної, так і негативної. Про поета досить багато писалося, і з різних приводів. Вигадувалися пародії. Вірш став в уявлені читачів і критиків «самим фетівським віршем», своєрідним поетичним «автопортретом». <br>Вірш написаний на тему любові. Мелодій поет прийшов розповісти про радісний блиск сонячного ранку, про пристрасне тремтіння молодого, весняного життя, про бажаюче щастя закоханої душі і неспинної пісні.<br>Тема стара, більш того -- вічна. А від вірша Фета віє свіжістю і новизною, він  ні на що відоме нам не схожий. Для Фета це взагалі характерний і відповідає його свідомим поетичним установкам. Фет писав: «Поезія неодмінно вимагає новизни, і нічого для неї не немає убивчого повторення, а тим більше самого себе... Під новизною я маю на увазі не нові предмети, а нове їх освітлення чарівним взірцем мистецтва».<br>

-	Вперше воно надруковане в журналі «Вітчизняні записки» в 1843 році, в сьомому номері. Віршем журнал відкривається -- воно виявляється як би головним. Це може бути лише за однієї умови: якщо видавцям журналу воно припало до смаку, якщо вони бачать в нім безумовну художню цінність.<br>З усіх ранніх віршів Фета «Шепот, робкое дыханье...» саме незвичайне і нетрадиційне. І воно не могло не звернути на себе увагу критиків -- як позитивної, так і негативної. Про поета досить багато писалося, і з різних приводів. Вигадувалися пародії. Вірш став в уявлені читачів і критиків «самим фетівським віршем», своєрідним поетичним «автопортретом».<br>	+	[[Image:T37ft12.jpeg]]<br> <br>Відносячись до поезії Фета в цілому негативно, Салтиков-Щедрін писав в статті 1863 року: «Безперечно, в будь-якій літературі рідко можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістю спокушав б читача в такій мірі, як наступн вірш Фета...» -- і далі Щедрин приводив текст вірша «Шепот, робкое дыханье...». Проте вже в 70-і роки Щедрін здатний побачити у фетовському творі  виключно предмет для іронії. Описуючи дозвільні відчуття дозвільних людей. Великий сатирик згадує і вірш Фета: «Что за ощущения испытывались среди этой чарующей обстановки! Ше-лест, вздохи, полуслова...» І, процитувавши «Шепот, робкое дыханье...», продовжує: «И поцелуи, поцелуи, поцелуи -- без конца».<br>Щедрин тепер підкреслює у фетовському вірші його нібито еротичний, любовно-плотський ха-рактер. Цікаво, що ще до Щедрина, в 1860 році, в журналі «Свисток» так само еротично трактував вірш Фета Добролюбов. Про це свідчить його дотепна і по-своєму талановита пародія на Фета:<br>Вечер. В комнатке уютной <br>Кроткий полусвет. <br>И она, мой гость минутный... <br>Ласки и привет; <br>Абрис миленькой головки, <br>Страстных взоров блеск, <br>Распускаемой шнуровки <br>Судорожный треск...<br>Критичному відношенню до вірша Фета протистояло, проте, і схвальне. Високо цінували вірш Тургенєв і Дружинін, Боткін і Достоєвський. У 1910 році, перед смертю, процитувавши цей вірш Лев Толстой, відізвався про нього з великою похвалою.  Тепер, через роки, у нас вже не залишилося сумнівів. Ми розуміємо, як по-різному міг сприйматися твір Фета в бурхливу предре-волюционную епоху другої половини XIX століття.
-		+
-	{{#ev:youtube\|XNqZVeAZdG0}} <br>Вірш написаний на тему любові. Мелодій поет прийшов розповісти про радісний блиск сонячного ранку, про пристрасне тремтіння молодого, весняного життя, про бажаюче щастя закоханої душі і неспинної пісні.<br>Тема стара, більш того -- вічна. А від вірша Фета віє свіжістю і новизною, він  ні на що відоме нам не схожий. Для Фета це взагалі характерний і відповідає його свідомим поетичним установкам. Фет писав: «Поезія неодмінно вимагає новизни, і нічого для неї не немає убивчого повторення, а тим більше самого себе... Під новизною я маю на увазі не нові предмети, а нове їх освітлення чарівним взірцем мистецтва».<br>	+
-		+
-	[[Image:~~t37ft12~~.jpeg]]<br> <br>Відносячись до поезії Фета в цілому негативно, Салтиков-Щедрін писав в статті 1863 року: «Безперечно, в будь-якій літературі рідко можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістю спокушав б читача в такій мірі, як наступн вірш Фета...» -- і далі Щедрин приводив текст вірша «Шепот, робкое дыханье...». Проте вже в 70-і роки Щедрін здатний побачити у фетовському творі  виключно предмет для іронії. Описуючи дозвільні відчуття дозвільних людей. Великий сатирик згадує і вірш Фета: «Что за ощущения испытывались среди этой чарующей обстановки! Ше-лест, вздохи, полуслова...» І, процитувавши «Шепот, робкое дыханье...», продовжує: «И поцелуи, поцелуи, поцелуи -- без конца».<br>Щедрин тепер підкреслює у фетовському вірші його нібито еротичний, любовно-плотський ха-рактер. Цікаво, що ще до Щедрина, в 1860 році, в журналі «Свисток» так само еротично трактував вірш Фета Добролюбов. Про це свідчить його дотепна і по-своєму талановита пародія на Фета:<br>Вечер. В комнатке уютной <br>Кроткий полусвет. <br>И она, мой гость минутный... <br>Ласки и привет; <br>Абрис миленькой головки, <br>Страстных взоров блеск, <br>Распускаемой шнуровки <br>Судорожный треск...<br>Критичному відношенню до вірша Фета протистояло, проте, і схвальне. Високо цінували вірш Тургенєв і Дружинін, Боткін і Достоєвський. У 1910 році, перед смертю, процитувавши цей вірш Лев Толстой, відізвався про нього з великою похвалою.  Тепер, через роки, у нас вже не залишилося сумнівів. Ми розуміємо, як по-різному міг сприйматися твір Фета в бурхливу предре-волюционную епоху другої половини XIX століття.	+

	[[Image:T37ft2.jpeg]]		[[Image:T37ft2.jpeg]]
Строка 28:		Строка 24:
	Але сьогодні інша епоха  і багато що в літературі сприймається інакше, ніж тоді. Для нас вірш Фета, безумовно, один з кращих зразків його лірики.<br>Поетичну манеру Фета, як вона виявлена в вірші «Шепот, робкое дыханье...», інколи називають імпресіоністською.<br>Поет оспівував красу там, де бачив її, а знаходив він її всюди. Він був художником з виключно розвиненим відчуттям краси, напевно, тому такі прекрасні в його віршах картини природи, яку він брав такій, яка вона є, не допускаючи жодних прикрас дійсності.		Але сьогодні інша епоха  і багато що в літературі сприймається інакше, ніж тоді. Для нас вірш Фета, безумовно, один з кращих зразків його лірики.<br>Поетичну манеру Фета, як вона виявлена в вірші «Шепот, робкое дыханье...», інколи називають імпресіоністською.<br>Поет оспівував красу там, де бачив її, а знаходив він її всюди. Він був художником з виключно розвиненим відчуттям краси, напевно, тому такі прекрасні в його віршах картини природи, яку він брав такій, яка вона є, не допускаючи жодних прикрас дійсності.

-	[[Image:~~t37ft41~~.jpeg]]<br>	+	[[Image:T37ft41.jpeg]]<br>

	У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.		У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.

-	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Творчість А. Фета ., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Філософія поезії А Фета Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>	+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Творчість А. Фета ., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Філософія поезії А. Фета. Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>

	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~]. <br>	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Олійник А. Б.
		+
		+	Корчик Н. Д.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	Жоленко Д.Ю.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]

User23 в 08:41, 5 ноября 2010

2010-11-05T08:41:48Z

User23 в 08:31, 5 ноября 2010

2010-11-05T08:31:47Z

← Предыдущая		Версия 08:31, 5 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	[[~~Заглавная страница~~\|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література\|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Музичність поезії  Фета. Повні уроки<metakeywords>Тема уроку Афанасій Фет (1820-1892), Повні уроки	+	[[Заглавная_страница\|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література\|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Музичність поезії  Фета. Повні уроки<metakeywords>Тема уроку Афанасій Фет (1820-1892), Повні уроки
	Зарубіжна література 10 клас Музичність поезії Фета. Повні уроки</metakeywords>'''		Зарубіжна література 10 клас Музичність поезії Фета. Повні уроки</metakeywords>'''

	<br>		<br>

-	'''Тема:''' Естетично натхненне переживання, злиття людини зі світом природи, замріяність і схвильованість-характерні риси ліричного героя.  Музичність поезії і витонченість пейзажних картин у творах Фета<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів із життям та творчістю А. Фета, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості поета.<br>'''Тип уроку''': урок-засвоєння нових знань<br>Поезія  А.А. Фета- це плід його любовних переживань і спогадів, якому він віддав все, що випробував, пережив, втратив.	+	'''Тема:''' Естетично натхненне переживання, злиття людини зі світом природи, замріяність і схвильованість-характерні риси ліричного героя.  Музичність поезії і витонченість пейзажних картин у творах Фета<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів із життям та творчістю А. Фета, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості поета.<br>'''Тип уроку''': урок-засвоєння нових знань<br>
-	{{#ev:youtube\|xcg1RTmlgBI}}	+
-	Звичайно ж, втрата улюбленої людини справила на Фета глибоке враження, поет пережив душевне потрясіння, внаслідок чого у нього виявився прекрасний талант, який відкрив йому дорогу в поезію для вираження своїх відчуттів і переживань.<br>Вірші А. Фета - це чиста поезія, в тому сенсі, що там практично немає прози. Звичайно він не оспівував полум’яних відчуттів, відчаю, захвату, високих думок, немає, він писав про найпростіше - про картини природи, про дощ, про сніг, про море, про гори, про ліс, про зірки, про найпростіші рухи душі, навіть про хвилинні враження.	+	[[Image:t37ft3.jpeg]]<br>Поезія  А.А. Фета- це плід його любовних переживань і спогадів, якому він віддав все, що випробував, пережив, втратив<br>
-	{{#ev:youtube\|BRztKuMF1A8}}	+
-	Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших.	+	. {{#ev:youtube\|xcg1RTmlgBI}} Звичайно ж, втрата улюбленої людини справила на Фета глибоке враження, поет пережив душевне потрясіння, внаслідок чого у нього виявився прекрасний талант, який відкрив йому дорогу в поезію для вираження своїх відчуттів і переживань.<br>Вірші А. Фета - це чиста поезія, в тому сенсі, що там практично немає прози. Звичайно він не оспівував полум’яних відчуттів, відчаю, захвату, високих думок, немає, він писав про найпростіше - про картини природи, про дощ, про сніг, про море, про гори, про ліс, про зірки, про найпростіші рухи душі, навіть про хвилинні враження.<br>
-	{{#ev:youtube\|FaFvCRXL2qA}}	+
-	Вперше воно надруковане в журналі «Вітчизняні записки» в 1843 році, в сьомому номері. Віршем журнал відкривається -- воно виявляється як би головним. Це може бути лише за однієї умови: якщо видавцям журналу воно припало до смаку, якщо вони бачать в нім безумовну художню цінність.<br>З усіх ранніх віршів Фета «Шепот, робкое дыханье...» саме незвичайне і нетрадиційне. І воно не могло не звернути на себе увагу критиків -- як позитивної, так і негативної. Про поета досить багато писалося, і з різних приводів. Вигадувалися пародії. Вірш став в уявлені читачів і критиків «самим фетівським віршем», своєрідним поетичним «автопортретом».	+	{{#ev:youtube\|BRztKuMF1A8}}<br>
-	{{#ev:youtube\|XNqZVeAZdG0}}	+
-	<br>Вірш написаний на тему любові. Мелодій поет прийшов розповісти про радісний блиск сонячного ранку, про пристрасне тремтіння молодого, весняного життя, про бажаюче щастя закоханої душі і неспинної пісні.<br>Тема стара, більш того -- вічна. А від вірша Фета віє свіжістю і новизною, він  ні на що відоме нам не схожий. Для Фета це взагалі характерний і відповідає його свідомим поетичним установкам. Фет писав: «Поезія неодмінно вимагає новизни, і нічого для неї не немає убивчого повторення, а тим більше самого себе... Під новизною я маю на увазі не нові предмети, а нове їх освітлення чарівним взірцем мистецтва».<br>Відносячись до поезії Фета в цілому негативно, Салтиков-Щедрін писав в статті 1863 року: «Безперечно, в будь-якій літературі рідко можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістю спокушав б читача в такій мірі, як наступн вірш Фета...» -- і далі Щедрин приводив текст вірша «Шепот, робкое дыханье...». Проте вже в 70-і роки Щедрін здатний побачити у фетовському творі  виключно предмет для іронії. Описуючи дозвільні відчуття дозвільних людей. Великий сатирик згадує і вірш Фета: «Что за ощущения испытывались среди этой чарующей обстановки! Ше-лест, вздохи, полуслова...» І, процитувавши «Шепот, робкое дыханье...», продовжує: «И поцелуи, поцелуи, поцелуи -- без конца».<br>Щедрин тепер підкреслює у фетовському вірші його нібито еротичний, любовно-плотський ха-рактер. Цікаво, що ще до Щедрина, в 1860 році, в журналі «Свисток» так само еротично трактував вірш Фета Добролюбов. Про це свідчить його дотепна і по-своєму талановита пародія на Фета:<br>Вечер. В комнатке уютной <br>Кроткий полусвет. <br>И она, мой гость минутный... <br>Ласки и привет; <br>Абрис миленькой головки, <br>Страстных взоров блеск, <br>Распускаемой шнуровки <br>Судорожный треск...<br>Критичному відношенню до вірша Фета протистояло, проте, і схвальне. Високо цінували вірш Тургенєв і Дружинін, Боткін і Достоєвський. У 1910 році, перед смертю, процитувавши цей вірш Лев Толстой, відізвався про нього з великою похвалою.  Тепер, через роки, у нас вже не залишилося сумнівів. Ми розуміємо, як по-різному міг сприйматися твір Фета в бурхливу предре-волюционную епоху другої половини XIX століття. Але сьогодні інша епоха  і багато що в літературі сприймається інакше, ніж тоді. Для нас вірш Фета, безумовно, один з кращих зразків його лірики.<br>Поетичну манеру Фета, як вона виявлена в вірші «Шепот, робкое дыханье...», інколи називають імпресіоністською.<br>Поет оспівував красу там, де бачив її, а знаходив він її всюди. Він був художником з виключно розвиненим відчуттям краси, напевно, тому такі прекрасні в його віршах картини природи, яку він брав такій, яка вона є, не допускаючи жодних прикрас дійсності. У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.	+	Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>
		+
		+	[[Image:T36f1.jpeg]]<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших.<br>
		+
		+	{{#ev:youtube\|FaFvCRXL2qA}} <br>
		+
		+	Вперше воно надруковане в журналі «Вітчизняні записки» в 1843 році, в сьомому номері. Віршем журнал відкривається -- воно виявляється як би головним. Це може бути лише за однієї умови: якщо видавцям журналу воно припало до смаку, якщо вони бачать в нім безумовну художню цінність.<br>З усіх ранніх віршів Фета «Шепот, робкое дыханье...» саме незвичайне і нетрадиційне. І воно не могло не звернути на себе увагу критиків -- як позитивної, так і негативної. Про поета досить багато писалося, і з різних приводів. Вигадувалися пародії. Вірш став в уявлені читачів і критиків «самим фетівським віршем», своєрідним поетичним «автопортретом».<br>
		+
		+	{{#ev:youtube\|XNqZVeAZdG0}} <br>Вірш написаний на тему любові. Мелодій поет прийшов розповісти про радісний блиск сонячного ранку, про пристрасне тремтіння молодого, весняного життя, про бажаюче щастя закоханої душі і неспинної пісні.<br>Тема стара, більш того -- вічна. А від вірша Фета віє свіжістю і новизною, він  ні на що відоме нам не схожий. Для Фета це взагалі характерний і відповідає його свідомим поетичним установкам. Фет писав: «Поезія неодмінно вимагає новизни, і нічого для неї не немає убивчого повторення, а тим більше самого себе... Під новизною я маю на увазі не нові предмети, а нове їх освітлення чарівним взірцем мистецтва».<br>
		+
		+	[[Image:t37ft1.jpeg]]<br>Відносячись до поезії Фета в цілому негативно, Салтиков-Щедрін писав в статті 1863 року: «Безперечно, в будь-якій літературі рідко можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістю спокушав б читача в такій мірі, як наступн вірш Фета...» -- і далі Щедрин приводив текст вірша «Шепот, робкое дыханье...». Проте вже в 70-і роки Щедрін здатний побачити у фетовському творі  виключно предмет для іронії. Описуючи дозвільні відчуття дозвільних людей. Великий сатирик згадує і вірш Фета: «Что за ощущения испытывались среди этой чарующей обстановки! Ше-лест, вздохи, полуслова...» І, процитувавши «Шепот, робкое дыханье...», продовжує: «И поцелуи, поцелуи, поцелуи -- без конца».<br>Щедрин тепер підкреслює у фетовському вірші його нібито еротичний, любовно-плотський ха-рактер. Цікаво, що ще до Щедрина, в 1860 році, в журналі «Свисток» так само еротично трактував вірш Фета Добролюбов. Про це свідчить його дотепна і по-своєму талановита пародія на Фета:<br>Вечер. В комнатке уютной <br>Кроткий полусвет. <br>И она, мой гость минутный... <br>Ласки и привет; <br>Абрис миленькой головки, <br>Страстных взоров блеск, <br>Распускаемой шнуровки <br>Судорожный треск...<br>Критичному відношенню до вірша Фета протистояло, проте, і схвальне. Високо цінували вірш Тургенєв і Дружинін, Боткін і Достоєвський. У 1910 році, перед смертю, процитувавши цей вірш Лев Толстой, відізвався про нього з великою похвалою.  Тепер, через роки, у нас вже не залишилося сумнівів. Ми розуміємо, як по-різному міг сприйматися твір Фета в бурхливу предре-волюционную епоху другої половини XIX століття.
		+
		+	[[Image:t37ft2.jpeg]]
		+
		+	Але сьогодні інша епоха  і багато що в літературі сприймається інакше, ніж тоді. Для нас вірш Фета, безумовно, один з кращих зразків його лірики.<br>Поетичну манеру Фета, як вона виявлена в вірші «Шепот, робкое дыханье...», інколи називають імпресіоністською.<br>Поет оспівував красу там, де бачив її, а знаходив він її всюди. Він був художником з виключно розвиненим відчуттям краси, напевно, тому такі прекрасні в його віршах картини природи, яку він брав такій, яка вона є, не допускаючи жодних прикрас дійсності.
		+
		+	[[Image:t37ft4.jp]]
		+
		+	У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.

	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Творчість А. Фета ., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Філософія поезії А Фета Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>		<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Творчість А. Фета ., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Філософія поезії А Фета Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    <br>Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>

User23 в 08:27, 5 ноября 2010

2010-11-05T08:27:24Z

← Предыдущая		Версия 08:27, 5 ноября 2010
Строка 7:		Строка 7:
	{{#ev:youtube\|xcg1RTmlgBI}}		{{#ev:youtube\|xcg1RTmlgBI}}
	Звичайно ж, втрата улюбленої людини справила на Фета глибоке враження, поет пережив душевне потрясіння, внаслідок чого у нього виявився прекрасний талант, який відкрив йому дорогу в поезію для вираження своїх відчуттів і переживань.<br>Вірші А. Фета - це чиста поезія, в тому сенсі, що там практично немає прози. Звичайно він не оспівував полум’яних відчуттів, відчаю, захвату, високих думок, немає, він писав про найпростіше - про картини природи, про дощ, про сніг, про море, про гори, про ліс, про зірки, про найпростіші рухи душі, навіть про хвилинні враження.		Звичайно ж, втрата улюбленої людини справила на Фета глибоке враження, поет пережив душевне потрясіння, внаслідок чого у нього виявився прекрасний талант, який відкрив йому дорогу в поезію для вираження своїх відчуттів і переживань.<br>Вірші А. Фета - це чиста поезія, в тому сенсі, що там практично немає прози. Звичайно він не оспівував полум’яних відчуттів, відчаю, захвату, високих думок, немає, він писав про найпростіше - про картини природи, про дощ, про сніг, про море, про гори, про ліс, про зірки, про найпростіші рухи душі, навіть про хвилинні враження.
-	{{#ev:youtube\|~~XNqZVeAZdG0~~}}	+	{{#ev:youtube\|BRztKuMF1A8}}
	Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших.		Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. <br>Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність.<br>Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. <br>Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших.
	{{#ev:youtube\|FaFvCRXL2qA}}		{{#ev:youtube\|FaFvCRXL2qA}}

User23 в 08:25, 5 ноября 2010

2010-11-05T08:25:45Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань''''''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна літе...»

2010-11-05T08:22:40Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань''''''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна літе...»

Новая страница

[[Заглавная_страница|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Музичність поезії  Фета. Повні уроки<metakeywords>Тема уроку Афанасій Фет (1820-1892), Повні уроки
Зарубіжна література 10 клас Музичність поезії Фета. Повні уроки</metakeywords>'''

 

'''Тема:''' Естетично натхненне переживання, злиття людини зі світом природи, замріяність і схвильованість-характерні риси ліричного героя.  Музичність поезії і витонченість пейзажних картин у творах Фета '''Мета:''' Ознайомити учнів із життям та творчістю А. Фета, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості поета. '''Тип уроку''': урок-засвоєння нових знань Поезія  А.А. Фета- це плід його любовних переживань і спогадів, якому він віддав все, що випробував, пережив, втратив. Звичайно ж, втрата улюбленої людини справила на Фета глибоке враження, поет пережив душевне потрясіння, внаслідок чого у нього виявився прекрасний талант, який відкрив йому дорогу в поезію для вираження своїх відчуттів і переживань. Вірші А. Фета - це чиста поезія, в тому сенсі, що там практично немає прози. Звичайно він не оспівував полум’яних відчуттів, відчаю, захвату, високих думок, немає, він писав про найпростіше - про картини природи, про дощ, про сніг, про море, про гори, про ліс, про зірки, про найпростіші рухи душі, навіть про хвилинні враження. Його поезія радісна і світла, їй властиво відчуття світла і спокою. Навіть про своє втрачене кохання він пише ясно і спокійно, хоча його відчуття глибоке і свіже, як в перших творах їй притаманно відчуття світла і спокою. Краса, природність, щирість його поезії досягають повної досконалості, вірш його дивовижно виразний, образний, музичний. Недаремно до його поезії зверталися і Чайковський, і Римський Корсаков, і Балакірєв, і Рахманінов, та інші композитори. «Це не просто поет, а більше поет - музикант...»- говорив про нього Чайковський. На вірші Фета було написане безліч романсів, які швидко завоювали широку популярність. Зазвичай А. Фет в своїх віршах зупиняється на одній фігурі, на одному повороті відчуттів, і в той же час його поезію ніяк не можна назвати одноманітною, навпаки, - вона приголомшує різноманітністю і безліччю. Особлива краса його віршів окрім змісту саме в характері настроїв поезії. Муза Фета легка, повітря, в ній ніби немає нічого земного, хоча говорить вона нам саме про земне. В його поезії майже немає дії, кожен його вірш - це цілий рядок вражень, думок, радощів і смутку. Взяти для прикладу його рядки хоч би такі з них, як: «Луч твой, летящий далеко...», «Недвижные очи, безумные очи...», «Солнце луч промеж лип...», «Тебе в молчании я простираю руку...»  та ін. Вірш це -- одне з ранніх у Фета і одне з найпопулярніших. Вперше воно надруковане в журналі «Вітчизняні записки» в 1843 році, в сьомому номері. Віршем журнал відкривається -- воно виявляється як би головним. Це може бути лише за однієї умови: якщо видавцям журналу воно припало до смаку, якщо вони бачать в нім безумовну художню цінність. З усіх ранніх віршів Фета «Шепот, робкое дыханье...» саме незвичайне і нетрадиційне. І воно не могло не звернути на себе увагу критиків -- як позитивної, так і негативної. Про поета досить багато писалося, і з різних приводів. Вигадувалися пародії. Вірш став в уявлені читачів і критиків «самим фетівським віршем», своєрідним поетичним «автопортретом». Вірш написаний на тему любові. Мелодій поет прийшов розповісти про радісний блиск сонячного ранку, про пристрасне тремтіння молодого, весняного життя, про бажаюче щастя закоханої душі і неспинної пісні. Тема стара, більш того -- вічна. А від вірша Фета віє свіжістю і новизною, він  ні на що відоме нам не схожий. Для Фета це взагалі характерний і відповідає його свідомим поетичним установкам. Фет писав: «Поезія неодмінно вимагає новизни, і нічого для неї не немає убивчого повторення, а тим більше самого себе... Під новизною я маю на увазі не нові предмети, а нове їх освітлення чарівним взірцем мистецтва». Відносячись до поезії Фета в цілому негативно, Салтиков-Щедрін писав в статті 1863 року: «Безперечно, в будь-якій літературі рідко можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістю спокушав б читача в такій мірі, як наступн вірш Фета...» -- і далі Щедрин приводив текст вірша «Шепот, робкое дыханье...». Проте вже в 70-і роки Щедрін здатний побачити у фетовському творі  виключно предмет для іронії. Описуючи дозвільні відчуття дозвільних людей. Великий сатирик згадує і вірш Фета: «Что за ощущения испытывались среди этой чарующей обстановки! Ше-лест, вздохи, полуслова...» І, процитувавши «Шепот, робкое дыханье...», продовжує: «И поцелуи, поцелуи, поцелуи -- без конца». Щедрин тепер підкреслює у фетовському вірші його нібито еротичний, любовно-плотський ха-рактер. Цікаво, що ще до Щедрина, в 1860 році, в журналі «Свисток» так само еротично трактував вірш Фета Добролюбов. Про це свідчить його дотепна і по-своєму талановита пародія на Фета: Вечер. В комнатке уютной Кроткий полусвет. И она, мой гость минутный... Ласки и привет; Абрис миленькой головки, Страстных взоров блеск, Распускаемой шнуровки Судорожный треск... Критичному відношенню до вірша Фета протистояло, проте, і схвальне. Високо цінували вірш Тургенєв і Дружинін, Боткін і Достоєвський. У 1910 році, перед смертю, процитувавши цей вірш Лев Толстой, відізвався про нього з великою похвалою.  Тепер, через роки, у нас вже не залишилося сумнівів. Ми розуміємо, як по-різному міг сприйматися твір Фета в бурхливу предре-волюционную епоху другої половини XIX століття. Але сьогодні інша епоха  і багато що в літературі сприймається інакше, ніж тоді. Для нас вірш Фета, безумовно, один з кращих зразків його лірики. Поетичну манеру Фета, як вона виявлена в вірші «Шепот, робкое дыханье...», інколи називають імпресіоністською. Поет оспівував красу там, де бачив її, а знаходив він її всюди. Він був художником з виключно розвиненим відчуттям краси, напевно, тому такі прекрасні в його віршах картини природи, яку він брав такій, яка вона є, не допускаючи жодних прикрас дійсності. У його віршах просліджується пейзаж середньої смуги Россі.  У всіх описах природи А. Фет бездоганно вірний її найдрібнішим рискам, відтінкам, настроям. Саме завдяки цьому поет і створив дивовижні твори, що ось вже стільки років приголомшують нас психологічною точністю, філігранною точністю.

 ''Список використаних джерел:'' Урок на тему : Творчість А. Фета ., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : Філософія поезії А Фета Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Захаркин А.Ф. Росіяни поети другий половини XIX ст М., 2005.    Касаткина В.Н. Поетичний образ А. Фета: Саратовський ун-т, 2009 Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]