Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616).Повні уроки - История изменений

User13 в 12:42, 16 августа 2012

2012-08-16T12:42:09Z

← Предыдущая		Версия 12:42, 16 августа 2012
Строка 3:		Строка 3:
	'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''		'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''

-	[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса,	+	[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття [[Англійська_мова\|'''англійський''']] журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса,

	{{#ev:youtube\|qT_JNEBkypg}}		{{#ev:youtube\|qT_JNEBkypg}}

-	а на другому - ~~«Війна~~ і ~~мир»~~ Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу.<br>	+	а на другому - «[[Конспект_уроку:_„Війна_і_мир”_-_історичний_і_психологічний_роман-епопея\|'''Війна і мир''']]» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій [[Культура_і_духовне_життя_в_Україні_(1917-1920_рр.)._Наш_край_у_1917-1920_рр._Результати_та_наслідки_визвольних_змагань_українського_народу_в_1917-1920_рр.\|'''культурі''']] ідеалом рицарственності і мужності духу.<br>

	[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.		[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.
Строка 29:		Строка 29:
	Сервантес провів в неволі п'ять років, оскільки батьки не в змозі були зібрати потрібну суму. Він зробив три втечі, на жаль, невдалих, проте це свідчить про його надзвичайну сміливість, як і слова Гассана Паші, передані очевидцем, - про те, що «його полонені, кораблі і навіть все місто будуть цілі лише до тих пір, поки цей каліка іспанець сидітиме в ув'язненні».		Сервантес провів в неволі п'ять років, оскільки батьки не в змозі були зібрати потрібну суму. Він зробив три втечі, на жаль, невдалих, проте це свідчить про його надзвичайну сміливість, як і слова Гассана Паші, передані очевидцем, - про те, що «його полонені, кораблі і навіть все місто будуть цілі лише до тих пір, поки цей каліка іспанець сидітиме в ув'язненні».

-	[[Image:T50s5.jpeg]]<br>До п'ятдесяти семи років Сервантес не написав нічого, окрім, можливо, «Галатєї», за свідченням сучасників, що мала успіх. Сьогодні цей твір сприймається як дань популярному у той час жанру «пастушачому» роману, або інакше - пасторалі.<br>У 1615 році Сервантес випустив збірку своїх драматичних творів «Вісім комедій і вісім інтермедій», написаних і прозою, і віршами. Ця збірка ~~бла~~  оцінена через декілька століть нашим неперевершеним драматургом Олександром Островським, першим перекладачем інтермедій великого іспанця на російську мову. «Ці невеликі твори, - писав він, - представляють дійсні перли мистецтва по неповторному гумору і по яскравості і силі зображення найбуденнішого життя... Ось справжнє високе реальне мистецтво».<br>Останнім твором Сервантеса, завершеному у прямому розумінні на смертному одрі, став роман «Мандри Персилеса і Сихизмунди». Він мав великий успіх і в Іспанії, і за її межами, отримав безліч сценічних версій, оскільки був написаний в улюбленому жанрі свого часу - «вченої» літератури. Останні десять років Сервантес прожив в Мадриді, куди перемістилася столиця Іспанського королівства. Проте письменник переїхав туди не за королівськими почестями, а із-за чергової неприємності - він і його близькі були арештовані у зв'язку з вбивством біля їх будинку якогось молодого дворянина. Невинність їх була встановлена, але Сервантес з сім'єю вважав за краще покинути Вальядолід.	+	[[Image:T50s5.jpeg]]<br>До [[Математика\|'''п'ятдесяти семи''']] років Сервантес не написав нічого, окрім, можливо, «Галатєї», за свідченням сучасників, що мала успіх. Сьогодні цей твір сприймається як дань популярному у той час жанру «пастушачому» роману, або інакше - пасторалі.<br>У 1615 році Сервантес випустив збірку своїх драматичних творів «Вісім комедій і вісім інтермедій», написаних і прозою, і віршами. Ця збірка була  оцінена через декілька століть нашим неперевершеним драматургом Олександром Островським, першим перекладачем інтермедій великого іспанця на російську мову. «Ці невеликі твори, - писав він, - представляють дійсні перли мистецтва по неповторному гумору і по яскравості і силі зображення найбуденнішого життя... Ось справжнє високе реальне мистецтво».<br>Останнім твором Сервантеса, завершеному у прямому розумінні на смертному одрі, став роман «Мандри Персилеса і Сихизмунди». Він мав великий успіх і в Іспанії, і за її межами, отримав безліч сценічних версій, оскільки був написаний в улюбленому жанрі свого часу - «вченої» літератури. Останні десять років Сервантес прожив в Мадриді, куди перемістилася столиця Іспанського королівства. Проте письменник переїхав туди не за королівськими почестями, а із-за чергової неприємності - він і його близькі були арештовані у зв'язку з вбивством біля їх будинку якогось молодого дворянина. Невинність їх була встановлена, але Сервантес з сім'єю вважав за краще покинути Вальядолід.

	[[Image:T50s6.jpeg]]<br>У Мадриді його сестри і дружина прийняли чернечий постриг, донька Ісавель була видана заміж. У 1609 році Сервантес вступив до складу Братерства рабів святійшого причастя, членами якого були багато відомих письменників, серед них можна назвати Лопе де Вега, Кеведо. У 1613 році Сервантес став терциарієм - членом напівчернечого братерства мирян ордена Франциськанського, а напередодні смерті прийняв висвяту. Сервантес помер 23 квітня 1616 року і був похований у вказаному ним монастирі за рахунок Братерства.<br>Могила його загубилася. Так завершилося багатостраждальне і велике життя. «Пробачте забави! Пробачте, веселі друзі! Я вмираю сподіваючись на швидку і радісну зустріч в світі іншому», - писав Сервантес в передмові до свого останнього роману за декілька днів до смерті. Велике життя і величне прощання.		[[Image:T50s6.jpeg]]<br>У Мадриді його сестри і дружина прийняли чернечий постриг, донька Ісавель була видана заміж. У 1609 році Сервантес вступив до складу Братерства рабів святійшого причастя, членами якого були багато відомих письменників, серед них можна назвати Лопе де Вега, Кеведо. У 1613 році Сервантес став терциарієм - членом напівчернечого братерства мирян ордена Франциськанського, а напередодні смерті прийняв висвяту. Сервантес помер 23 квітня 1616 року і був похований у вказаному ним монастирі за рахунок Братерства.<br>Могила його загубилася. Так завершилося багатостраждальне і велике життя. «Пробачте забави! Пробачте, веселі друзі! Я вмираю сподіваючись на швидку і радісну зустріч в світі іншому», - писав Сервантес в передмові до свого останнього роману за декілька днів до смерті. Велике життя і величне прощання.
Строка 35:		Строка 35:
	*'''Домашнє завдання:'''		*'''Домашнє завдання:'''

-	Як характеризують творчість Сервантеса сучасні українські письменника?<br>Який стиль в літературі започаткував Сервантес?<br>'''Список використаних джерел:'''<br>Урок - засідання прес - клубу, Тема :" Хто ви - Дон Кіхот Ломанчський ? Викладача Зарубіжної літератури та Російської мови  Краєвської О.П.Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №48 м.Херсон<br>Урок на тему: Знакомство с театром на уроке.Урок №7. Театральная культура Испании. Александра Никитина<br>Сервантес С.М. (Сервантес, Сааведра Мигель) Избранные произведения.- М.,Л., 2008.- 208с.<br>Сервантес і проблеми розвитку європейської прози.- Львів: ЛНУ, 2005.- 182с.<br>Зарубежная литератураХрестоматия.- М.:Просвещение, 2009.- 639с.<br> Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br> Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	Як характеризують творчість Сервантеса сучасні українські письменника?<br>Який стиль в [[Зарубіжна_література_8_клас._Повні_уроки\|'''літературі''']] започаткував Сервантес?<br>'''Список використаних джерел:'''<br>Урок - засідання прес - клубу, Тема :" Хто ви - Дон Кіхот Ломанчський ? Викладача Зарубіжної літератури та Російської мови  Краєвської О.П.Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №48 м.Херсон<br>Урок на тему: Знакомство с театром на уроке.Урок №7. Театральная культура Испании. Александра Никитина<br>Сервантес С.М. (Сервантес, Сааведра Мигель) Избранные произведения.- М.,Л., 2008.- 208с.<br>Сервантес і проблеми розвитку європейської прози.- Львів: ЛНУ, 2005.- 182с.<br>Зарубежная литератураХрестоматия.- М.:Просвещение, 2009.- 639с.<br> Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br> Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

	<br> ----		<br> ----

User11 в 11:11, 11 марта 2011

2011-03-11T11:11:14Z

← Предыдущая		Версия 11:11, 11 марта 2011
Строка 35:		Строка 35:
	*'''Домашнє завдання:'''		*'''Домашнє завдання:'''

-	Як характеризують творчість Сервантеса сучасні українські письменника?<br>Який стиль в літературі започаткував Сервантес?<br>'''Список використаних джерел:'''<br>Урок - засідання прес - клубу, Тема :" Хто ви - Дон Кіхот Ломанчський ? Викладача Зарубіжної літератури та Російської мови  Краєвської О.П.Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №48 м.~~Херсона~~<br>Урок на тему: Знакомство с театром на уроке.Урок №7. Театральная культура Испании. Александра Никитина<br>Сервантес С.М. (Сервантес, Сааведра Мигель) Избранные произведения.- М.,Л., 2008.- 208с.<br>Сервантес і проблеми розвитку європейської прози.- Львів: ЛНУ, 2005.- 182с.<br>Зарубежная литератураХрестоматия.- М.:Просвещение, 2009.- 639с.<br> Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br> Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	Як характеризують творчість Сервантеса сучасні українські письменника?<br>Який стиль в літературі започаткував Сервантес?<br>'''Список використаних джерел:'''<br>Урок - засідання прес - клубу, Тема :" Хто ви - Дон Кіхот Ломанчський ? Викладача Зарубіжної літератури та Російської мови  Краєвської О.П.Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №48 м.Херсон<br>Урок на тему: Знакомство с театром на уроке.Урок №7. Театральная культура Испании. Александра Никитина<br>Сервантес С.М. (Сервантес, Сааведра Мигель) Избранные произведения.- М.,Л., 2008.- 208с.<br>Сервантес і проблеми розвитку європейської прози.- Львів: ЛНУ, 2005.- 182с.<br>Зарубежная литератураХрестоматия.- М.:Просвещение, 2009.- 639с.<br> Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br> Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

-	<br> ~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~.<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	<br> ----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Краєвська О.П.
		+
		+	Александра Никитина
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+

	[[Category:Зарубіжна_література_8_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_8_клас]]

User23 в 15:52, 23 января 2011

2011-01-23T15:52:23Z

← Предыдущая		Версия 15:52, 23 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616).Повні уроки<metakeywords>Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616). Повні уроки, Зарубіжна література, 8 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616).Повні уроки<metakeywords>Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616). Повні уроки, Зарубіжна література, 8 клас</metakeywords>'''

-	'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''	+	'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''

	[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса,		[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса,
		+
	{{#ev:youtube\|qT_JNEBkypg}}		{{#ev:youtube\|qT_JNEBkypg}}
-	а на другому - «Війна і мир» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу.

-	[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.	+	а на другому - «Війна і мир» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу.<br>
		+
		+	[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.
		+
		+	[[Image:T50s2.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра народився, як встановлено по запису про його хрещення в церкві міста Алькала де Енарес, 29 вересня 1547 року.

-	[[Image:T50s2.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра народився, як встановлено по запису про його хрещення в церкві міста Алькала де Енарес, 29 вересня 1547 року.
	{{#ev:youtube\|LGTJ3b0UFiE}}		{{#ev:youtube\|LGTJ3b0UFiE}}
-	Взагалі ж сім'я складалася з чотирьох братів і трьох сестер. Батько їх, Родріго де Сервантес, ідальго, був вольнопрактикующим лікарем. Слово «ідальго» означає, що він належав до кола дворянських сімей, що прийшли до занепаду, - ідальго, тобто до дворян, «позбавлених стану, права юрисдикції і високих суспільних постів», хоча ще дід письменника Хуан займав видний пост в Андалусії і володів досить значним дочтатком. Родріго де Сервантес страждав глухотою і далі лікаря не просунувся. Мати письменника Леонора де Кортінас тежбула із збіднілих дворян.

-	[[Image:T50s3.jpeg]]<br><u>Як ви розумієте наступний вислів Сервавнтеса?</u><br>''Великі люди здатні на велику доброту.''<br>Мандруючий лікар у пошуках заробітків об'їхав з сім'єю майже всю Іспанію, що з дитинства збагатило Мігеля де Сервантеса багатьма враженнями. Не дивлячись на нужду, батько зміг дати синові прекрасну освіту.	+	Взагалі ж сім'я складалася з чотирьох братів і трьох сестер. Батько їх, Родріго де Сервантес, ідальго, був вольнопрактикующим лікарем. Слово «ідальго» означає, що він належав до кола дворянських сімей, що прийшли до занепаду, - ідальго, тобто до дворян, «позбавлених стану, права юрисдикції і високих суспільних постів», хоча ще дід письменника Хуан займав видний пост в Андалусії і володів досить значним дочтатком. Родріго де Сервантес страждав глухотою і далі лікаря не просунувся. Мати письменника Леонора де Кортінас тежбула із збіднілих дворян.<br>
-	{{#ev:youtube\|nXY9evs2Afo}}	+
		+	[[Image:T50s3.jpeg]]<br><u>Як ви розумієте наступний вислів Сервавнтеса?</u><br>''Великі люди здатні на велику доброту.''<br>Мандруючий лікар у пошуках заробітків об'їхав з сім'єю майже всю Іспанію, що з дитинства збагатило Мігеля де Сервантеса багатьма враженнями. Не дивлячись на нужду, батько зміг дати синові прекрасну освіту.
		+
		+	{{#ev:youtube\|nXY9evs2Afo}}
		+
	У десятирічному віці Мігель був відданий вчитися в колегію єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді в одного з найвідоміших іспанських педагогів того часу - Хуана Лопеса де Ойоса, який став його першим літературним наставником. Відомі написані Мігелем у той час сонет, епітафія, елегія і вірші.<br>20 вересня 1575 року брати Сервантеси на борту галери «Сонце» обпливли від берегів Неаполя до Іспанії. У морі галеру захопили пірати і доставили братів до Алжиру - центру піратства і работоргівлі. Рекомендаційні листи, виявлені у полонених, викликали у правителя Алжіру Гассана Ори перебільшене уявлення про їх багатство і знатність (хоча, можливо, саме завдяки листам їм було збережено життя). Він призначив величезну суму викупу - п'ятсот золотих ескудо, а також, щоб родичі «живого товару» швидше розщедрилися.		У десятирічному віці Мігель був відданий вчитися в колегію єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді в одного з найвідоміших іспанських педагогів того часу - Хуана Лопеса де Ойоса, який став його першим літературним наставником. Відомі написані Мігелем у той час сонет, епітафія, елегія і вірші.<br>20 вересня 1575 року брати Сервантеси на борту галери «Сонце» обпливли від берегів Неаполя до Іспанії. У морі галеру захопили пірати і доставили братів до Алжиру - центру піратства і работоргівлі. Рекомендаційні листи, виявлені у полонених, викликали у правителя Алжіру Гассана Ори перебільшене уявлення про їх багатство і знатність (хоча, можливо, саме завдяки листам їм було збережено життя). Він призначив величезну суму викупу - п'ятсот золотих ескудо, а також, щоб родичі «живого товару» швидше розщедрилися.

-	[[Image:T50s4.jpeg]]	+	[[Image:T50s4.jpeg]]

	*'''Запам’ятайте''': Всяку людину потрібно судити за її  справами.		*'''Запам’ятайте''': Всяку людину потрібно судити за її  справами.

-	Сервантес провів в неволі п'ять років, оскільки батьки не в змозі були зібрати потрібну суму. Він зробив три втечі, на жаль, невдалих, проте це свідчить про його надзвичайну сміливість, як і слова Гассана Паші, передані очевидцем, - про те, що «його полонені, кораблі і навіть все місто будуть цілі лише до тих пір, поки цей каліка іспанець сидітиме в ув'язненні».	+	Сервантес провів в неволі п'ять років, оскільки батьки не в змозі були зібрати потрібну суму. Він зробив три втечі, на жаль, невдалих, проте це свідчить про його надзвичайну сміливість, як і слова Гассана Паші, передані очевидцем, - про те, що «його полонені, кораблі і навіть все місто будуть цілі лише до тих пір, поки цей каліка іспанець сидітиме в ув'язненні».

-	[[Image:T50s5.jpeg]]<br>До п'ятдесяти семи років Сервантес не написав нічого, окрім, можливо, «Галатєї», за свідченням сучасників, що мала успіх. Сьогодні цей твір сприймається як дань популярному у той час жанру «пастушачому» роману, або інакше - пасторалі.<br>У 1615 році Сервантес випустив збірку своїх драматичних творів «Вісім комедій і вісім інтермедій», написаних і прозою, і віршами. Ця збірка бла  оцінена через декілька століть нашим неперевершеним драматургом Олександром Островським, першим перекладачем інтермедій великого іспанця на російську мову. «Ці невеликі твори, - писав він, - представляють дійсні перли мистецтва по неповторному гумору і по яскравості і силі зображення найбуденнішого життя... Ось справжнє високе реальне мистецтво».<br>Останнім твором Сервантеса, завершеному у прямому розумінні на смертному одрі, став роман «Мандри Персилеса і Сихизмунди». Він мав великий успіх і в Іспанії, і за її межами, отримав безліч сценічних версій, оскільки був написаний в улюбленому жанрі свого часу - «вченої» літератури. Останні десять років Сервантес прожив в Мадриді, куди перемістилася столиця Іспанського королівства. Проте письменник переїхав туди не за королівськими почестями, а із-за чергової неприємності - він і його близькі були арештовані у зв'язку з вбивством біля їх будинку якогось молодого дворянина. Невинність їх була встановлена, але Сервантес з сім'єю вважав за краще покинути Вальядолід.	+	[[Image:T50s5.jpeg]]<br>До п'ятдесяти семи років Сервантес не написав нічого, окрім, можливо, «Галатєї», за свідченням сучасників, що мала успіх. Сьогодні цей твір сприймається як дань популярному у той час жанру «пастушачому» роману, або інакше - пасторалі.<br>У 1615 році Сервантес випустив збірку своїх драматичних творів «Вісім комедій і вісім інтермедій», написаних і прозою, і віршами. Ця збірка бла  оцінена через декілька століть нашим неперевершеним драматургом Олександром Островським, першим перекладачем інтермедій великого іспанця на російську мову. «Ці невеликі твори, - писав він, - представляють дійсні перли мистецтва по неповторному гумору і по яскравості і силі зображення найбуденнішого життя... Ось справжнє високе реальне мистецтво».<br>Останнім твором Сервантеса, завершеному у прямому розумінні на смертному одрі, став роман «Мандри Персилеса і Сихизмунди». Він мав великий успіх і в Іспанії, і за її межами, отримав безліч сценічних версій, оскільки був написаний в улюбленому жанрі свого часу - «вченої» літератури. Останні десять років Сервантес прожив в Мадриді, куди перемістилася столиця Іспанського королівства. Проте письменник переїхав туди не за королівськими почестями, а із-за чергової неприємності - він і його близькі були арештовані у зв'язку з вбивством біля їх будинку якогось молодого дворянина. Невинність їх була встановлена, але Сервантес з сім'єю вважав за краще покинути Вальядолід.

	[[Image:T50s6.jpeg]]<br>У Мадриді його сестри і дружина прийняли чернечий постриг, донька Ісавель була видана заміж. У 1609 році Сервантес вступив до складу Братерства рабів святійшого причастя, членами якого були багато відомих письменників, серед них можна назвати Лопе де Вега, Кеведо. У 1613 році Сервантес став терциарієм - членом напівчернечого братерства мирян ордена Франциськанського, а напередодні смерті прийняв висвяту. Сервантес помер 23 квітня 1616 року і був похований у вказаному ним монастирі за рахунок Братерства.<br>Могила його загубилася. Так завершилося багатостраждальне і велике життя. «Пробачте забави! Пробачте, веселі друзі! Я вмираю сподіваючись на швидку і радісну зустріч в світі іншому», - писав Сервантес в передмові до свого останнього роману за декілька днів до смерті. Велике життя і величне прощання.		[[Image:T50s6.jpeg]]<br>У Мадриді його сестри і дружина прийняли чернечий постриг, донька Ісавель була видана заміж. У 1609 році Сервантес вступив до складу Братерства рабів святійшого причастя, членами якого були багато відомих письменників, серед них можна назвати Лопе де Вега, Кеведо. У 1613 році Сервантес став терциарієм - членом напівчернечого братерства мирян ордена Франциськанського, а напередодні смерті прийняв висвяту. Сервантес помер 23 квітня 1616 року і був похований у вказаному ним монастирі за рахунок Братерства.<br>Могила його загубилася. Так завершилося багатостраждальне і велике життя. «Пробачте забави! Пробачте, веселі друзі! Я вмираю сподіваючись на швидку і радісну зустріч в світі іншому», - писав Сервантес в передмові до свого останнього роману за декілька днів до смерті. Велике життя і величне прощання.

User23 в 15:50, 23 января 2011

2011-01-23T15:50:45Z

← Предыдущая		Версия 15:50, 23 января 2011
Строка 3:		Строка 3:
	'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''		'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)<br>'''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний'''<br>Хід уроку''':<br>''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес'''

-	[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса, а на другому - «Війна і мир» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу.	+	[[Image:T50s.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) <br>В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса,
		+	{{#ev:youtube\|qT_JNEBkypg}}
		+	а на другому - «Війна і мир» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). <br>Як роман стає великим?<br>Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу.

	[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.		[[Image:T50s1.jpeg]]<br>Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще.

-	[[Image:T50s2.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра народився, як встановлено по запису про його хрещення в церкві міста Алькала де Енарес, 29 вересня 1547 року. Взагалі ж сім'я складалася з чотирьох братів і трьох сестер. Батько їх, Родріго де Сервантес, ідальго, був вольнопрактикующим лікарем. Слово «ідальго» означає, що він належав до кола дворянських сімей, що прийшли до занепаду, - ідальго, тобто до дворян, «позбавлених стану, права юрисдикції і високих суспільних постів», хоча ще дід письменника Хуан займав видний пост в Андалусії і володів досить значним дочтатком. Родріго де Сервантес страждав глухотою і далі лікаря не просунувся. Мати письменника Леонора де Кортінас тежбула із збіднілих дворян.	+	[[Image:T50s2.jpeg]]<br>Мігель де Сервантес Сааведра народився, як встановлено по запису про його хрещення в церкві міста Алькала де Енарес, 29 вересня 1547 року.
		+	{{#ev:youtube\|LGTJ3b0UFiE}}
		+	Взагалі ж сім'я складалася з чотирьох братів і трьох сестер. Батько їх, Родріго де Сервантес, ідальго, був вольнопрактикующим лікарем. Слово «ідальго» означає, що він належав до кола дворянських сімей, що прийшли до занепаду, - ідальго, тобто до дворян, «позбавлених стану, права юрисдикції і високих суспільних постів», хоча ще дід письменника Хуан займав видний пост в Андалусії і володів досить значним дочтатком. Родріго де Сервантес страждав глухотою і далі лікаря не просунувся. Мати письменника Леонора де Кортінас тежбула із збіднілих дворян.

-	[[Image:T50s3.jpeg]]<br><u>Як ви розумієте наступний вислів Сервавнтеса?</u><br>''Великі люди здатні на велику доброту.''<br>Мандруючий лікар у пошуках заробітків об'їхав з сім'єю майже всю Іспанію, що з дитинства збагатило Мігеля де Сервантеса багатьма враженнями. Не дивлячись на нужду, батько зміг дати синові прекрасну освіту. У десятирічному віці Мігель був відданий вчитися в колегію єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді в одного з найвідоміших іспанських педагогів того часу - Хуана Лопеса де Ойоса, який став його першим літературним наставником. Відомі написані Мігелем у той час сонет, епітафія, елегія і вірші.<br>20 вересня 1575 року брати Сервантеси на борту галери «Сонце» обпливли від берегів Неаполя до Іспанії. У морі галеру захопили пірати і доставили братів до Алжиру - центру піратства і работоргівлі. Рекомендаційні листи, виявлені у полонених, викликали у правителя Алжіру Гассана Ори перебільшене уявлення про їх багатство і знатність (хоча, можливо, саме завдяки листам їм було збережено життя). Він призначив величезну суму викупу - п'ятсот золотих ескудо, а також, щоб родичі «живого товару» швидше розщедрилися.	+	[[Image:T50s3.jpeg]]<br><u>Як ви розумієте наступний вислів Сервавнтеса?</u><br>''Великі люди здатні на велику доброту.''<br>Мандруючий лікар у пошуках заробітків об'їхав з сім'єю майже всю Іспанію, що з дитинства збагатило Мігеля де Сервантеса багатьма враженнями. Не дивлячись на нужду, батько зміг дати синові прекрасну освіту.
		+	{{#ev:youtube\|nXY9evs2Afo}}
		+	У десятирічному віці Мігель був відданий вчитися в колегію єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді в одного з найвідоміших іспанських педагогів того часу - Хуана Лопеса де Ойоса, який став його першим літературним наставником. Відомі написані Мігелем у той час сонет, епітафія, елегія і вірші.<br>20 вересня 1575 року брати Сервантеси на борту галери «Сонце» обпливли від берегів Неаполя до Іспанії. У морі галеру захопили пірати і доставили братів до Алжиру - центру піратства і работоргівлі. Рекомендаційні листи, виявлені у полонених, викликали у правителя Алжіру Гассана Ори перебільшене уявлення про їх багатство і знатність (хоча, можливо, саме завдяки листам їм було збережено життя). Він призначив величезну суму викупу - п'ятсот золотих ескудо, а також, щоб родичі «живого товару» швидше розщедрилися.

	[[Image:T50s4.jpeg]]		[[Image:T50s4.jpeg]]

User23 в 13:12, 22 января 2011

2011-01-22T13:12:51Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2011-01-22T13:10:21Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 8 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616).Повні уроки<metakeywords>Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616). Повні уроки, Зарубіжна література, 8 клас</metakeywords>'''

'''Тема:''' Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616) '''Мета:''' познайомити  учнів з творчістю Міґeля де Сервaнтеса Саавeдра .  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. '''Тип уроку: '''навчально - виховний''' Хід уроку''': ''Не так важко померти за друга, як знайти друга, за якого варто померти. '''''Мігель де Сервантес''' Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616) В середині XX століття англійський журнал «Великобританія сьогодні» провів міжнародну анкету, пропонуючи назвати сорок кращих книг починаючи з першого століття нашої ери. Відповіді прийшли зі всього світу. На першому місці виявився «Дон Кіхот» Сервантеса, а на другому - «Війна і мир» Толстого, що, звичайно, викликає національний ентузіазм (якщо уявити, скільки великих книг залишилося поза двома першими місцями). Як роман стає великим? Цього ще нікому не удавалося пояснити. Тут, поза сумнівом, присутня якась містична таємниця. Сервантес писав свою книгу як пародію на середньовічний рицарський роман, а Дон Кіхота, лицаря Сумного образу, створював як фігуру для осміяння. Худий, нескладний, в тому, що безглуздо одягається,  невпинно потрапляє в комічні і принизливі положення, закоханий в дурну сільську дівицю, вознесену його захопленою уявою на висоту «пані серця», в славу якої здійснюються подвиги, він раптом самим незбагненним чином зробився в світовій культурі ідеалом рицарственності і мужності духу. Ніцше називав «Дон Кіхота» самою гіркою книгою зі всіх, будь-коли написаних людиною все, що є серйозного і пристрасного в людині, все, що волає до людського серця, говорив він, все це - прояв донкіхотства. Образ Дон Кіхота лестить самій людській природі. Так, Шаляпін, приступаючи до роботи над роллю Дон Кіхота, писав Горькому «...я думаю добре зіграти «тебе» і трішки «себе». Хоча, треба відмітити, ні той, ні інший простодушністю бідного ідальго не відрізнялися. Той же Горький говорив, що назвати людину Дон Кихотом - це означає сказати про нього найкраще. Мігель де Сервантес Сааведра народився, як встановлено по запису про його хрещення в церкві міста Алькала де Енарес, 29 вересня 1547 року. Взагалі ж сім'я складалася з чотирьох братів і трьох сестер. Батько їх, Родріго де Сервантес, ідальго, був вольнопрактикующим лікарем. Слово «ідальго» означає, що він належав до кола дворянських сімей, що прийшли до занепаду, - ідальго, тобто до дворян, «позбавлених стану, права юрисдикції і високих суспільних постів», хоча ще дід письменника Хуан займав видний пост в Андалусії і володів досить значним дочтатком. Родріго де Сервантес страждав глухотою і далі лікаря не просунувся. Мати письменника Леонора де Кортінас тежбула із збіднілих дворян. Як ви розумієте наступний вислів Сервавнтеса? ''Великі люди здатні на велику доброту.'' Мандруючий лікар у пошуках заробітків об'їхав з сім'єю майже всю Іспанію, що з дитинства збагатило Мігеля де Сервантеса багатьма враженнями. Не дивлячись на нужду, батько зміг дати синові прекрасну освіту. У десятирічному віці Мігель був відданий вчитися в колегію єзуїтів, а після її закінчення продовжив навчання в Мадриді в одного з найвідоміших іспанських педагогів того часу - Хуана Лопеса де Ойоса, який став його першим літературним наставником. Відомі написані Мігелем у той час сонет, епітафія, елегія і вірші. 20 вересня 1575 року брати Сервантеси на борту галери «Сонце» обпливли від берегів Неаполя до Іспанії. У морі галеру захопили пірати і доставили братів до Алжиру - центру піратства і работоргівлі. Рекомендаційні листи, виявлені у полонених, викликали у правителя Алжіру Гассана Ори перебільшене уявлення про їх багатство і знатність (хоча, можливо, саме завдяки листам їм було збережено життя). Він призначив величезну суму викупу - п'ятсот золотих ескудо, а також, щоб родичі «живого товару» швидше розщедрилися.

*'''Запам’ятайте''': Всяку людину потрібно судити за її  справами.

Сервантес провів в неволі п'ять років, оскільки батьки не в змозі були зібрати потрібну суму. Він зробив три втечі, на жаль, невдалих, проте це свідчить про його надзвичайну сміливість, як і слова Гассана Паші, передані очевидцем, - про те, що «його полонені, кораблі і навіть все місто будуть цілі лише до тих пір, поки цей каліка іспанець сидітиме в ув'язненні». До п'ятдесяти семи років Сервантес не написав нічого, окрім, можливо, «Галатєї», за свідченням сучасників, що мала успіх. Сьогодні цей твір сприймається як дань популярному у той час жанру «пастушачому» роману, або інакше - пасторалі. У 1615 році Сервантес випустив збірку своїх драматичних творів «Вісім комедій і вісім інтермедій», написаних і прозою, і віршами. Ця збірка бла  оцінена через декілька століть нашим неперевершеним драматургом Олександром Островським, першим перекладачем інтермедій великого іспанця на російську мову. «Ці невеликі твори, - писав він, - представляють дійсні перли мистецтва по неповторному гумору і по яскравості і силі зображення найбуденнішого життя... Ось справжнє високе реальне мистецтво». Останнім твором Сервантеса, завершеному у прямому розумінні на смертному одрі, став роман «Мандри Персилеса і Сихизмунди». Він мав великий успіх і в Іспанії, і за її межами, отримав безліч сценічних версій, оскільки був написаний в улюбленому жанрі свого часу - «вченої» літератури. Останні десять років Сервантес прожив в Мадриді, куди перемістилася столиця Іспанського королівства. Проте письменник переїхав туди не за королівськими почестями, а із-за чергової неприємності - він і його близькі були арештовані у зв'язку з вбивством біля їх будинку якогось молодого дворянина. Невинність їх була встановлена, але Сервантес з сім'єю вважав за краще покинути Вальядолід. У Мадриді його сестри і дружина прийняли чернечий постриг, донька Ісавель була видана заміж. У 1609 році Сервантес вступив до складу Братерства рабів святійшого причастя, членами якого були багато відомих письменників, серед них можна назвати Лопе де Вега, Кеведо. У 1613 році Сервантес став терциарієм - членом напівчернечого братерства мирян ордена Франциськанського, а напередодні смерті прийняв висвяту. Сервантес помер 23 квітня 1616 року і був похований у вказаному ним монастирі за рахунок Братерства. Могила його загубилася. Так завершилося багатостраждальне і велике життя. «Пробачте забави! Пробачте, веселі друзі! Я вмираю сподіваючись на швидку і радісну зустріч в світі іншому», - писав Сервантес в передмові до свого останнього роману за декілька днів до смерті. Велике життя і величне прощання.

*'''Домашнє завдання:'''

Як характеризують творчість Сервантеса сучасні українські письменника? Який стиль в літературі започаткував Сервантес? '''Список використаних джерел:''' Урок - засідання прес - клубу, Тема :" Хто ви - Дон Кіхот Ломанчський ? Викладача Зарубіжної літератури та Російської мови  Краєвської О.П.Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №48 м.Херсона Урок на тему: Знакомство с театром на уроке.Урок №7. Театральная культура Испании. Александра Никитина Сервантес С.М. (Сервантес, Сааведра Мигель) Избранные произведения.- М.,Л., 2008.- 208с. Сервантес і проблеми розвитку європейської прози.- Львів: ЛНУ, 2005.- 182с. Зарубежная литератураХрестоматия.- М.:Просвещение, 2009.- 639с.  Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.  Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_8_клас]]