<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Немембранні органели клітини. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T00:10:23Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201242&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 11:50, 4 октября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=201242&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-10-04T11:50:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:50, 4 октября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Хід уроку&amp;nbsp; ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Хід уроку&amp;nbsp; ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До немембранних &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;органелл &lt;/del&gt;належать рибосоми і клітинний центр, постійно присутні в клітині.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 21. Немембранні органели клітини.|&lt;/ins&gt;немембранних &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;органел]]''' &lt;/ins&gt;належать рибосоми і клітинний центр, постійно присутні в клітині.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Клітинний центр ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Клітинний центр ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клітинах більшості тварин, а також деяких грибів, водоростей, мохів і папоротей є центріолі. Розташовані вони зазвичай в центрі клітини, що і визначило їх назву.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;У клітинах більшості тварин, а також деяких &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|&lt;/ins&gt;грибів&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;, водоростей, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 36. Відділ Мохоподібні|&lt;/ins&gt;мохів&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;і &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 39. Папоротеподібні|&lt;/ins&gt;папоротей&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;є центріолі. Розташовані вони зазвичай в центрі клітини, що і визначило їх назву.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Центріолі '''є порожнистими циліндрами завдовжки не більше 05 мкм. Вони розташовуються парами перпендикулярно одна до іншої. Кожна центріоль побудована з дев'яти триплетів мікротрубочок. Діти, давайте розглянемо відео 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Центріолі '''є порожнистими циліндрами завдовжки не більше 05 мкм. Вони розташовуються парами перпендикулярно одна до іншої. Кожна центріоль побудована з дев'яти триплетів мікротрубочок. Діти, давайте розглянемо &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ &lt;/ins&gt;відео&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]''' &lt;/ins&gt;1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|5vwiAOnDioQ&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|5vwiAOnDioQ&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового мікроскопа. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади|&lt;/ins&gt;мікроскопа&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Основна функція центріолей''' - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Основна функція центріолей''' - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Учні, давайте розглянемо малюнок 1, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Учні, давайте розглянемо малюнок 1, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ці органели в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Ці &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Одномембранні &lt;/ins&gt;органели &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;цитоплазми. Повні уроки|органели]]''' &lt;/ins&gt;в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 21 2.jpg|320px|Схема организации центриолярного аппарата в клітинному циклі:]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Bio10 21 2.jpg|320px|Схема организации центриолярного аппарата в клітинному циклі:]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 47:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 2. ''Що входить до складу центріолей?''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 2. ''Що входить до складу центріолей?''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної ДНК або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Нуклеїнові кислоти: &lt;/ins&gt;ДНК &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;та РНК. Практикум|ДНК]]''' &lt;/ins&gt;або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|P5AAx_f2iKY&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; {{#ev:youtube|P5AAx_f2iKY&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 59:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 59:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови бактеріального джгутика.''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови бактеріального джгутика.''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Джгутики і вії -''' &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;органели &lt;/del&gt;руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 4 і 5, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 21 6.jpg|320px|Поперечний зріз вії:]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Джгутики і вії - &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Двомембранні органели. Повні уроки|органели]]&lt;/ins&gt;''' руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 4 і 5, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Bio10 21 6.jpg|320px|Поперечний зріз вії:]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.4 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.4 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 75:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 75:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Рибосоми ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Рибосоми ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем синтезу білку з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Конспект уроку на тему: Пластичний обмін. Біосинтез білків|&lt;/ins&gt;синтезу білку&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друзі, подивіться на малюнок 6, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Друзі, подивіться на малюнок 6, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199874&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 16:59, 28 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=199874&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-28T16:59:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=199874&amp;amp;oldid=136301&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136301&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 12:51, 16 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136301&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-16T12:51:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:51, 16 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Немембрані органели» Зибіна В.І., вчителя біології, м. Харків, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції немембраних органел в клітині» Любшина О.Д., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетрвськ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Центріолі та їх будова»&amp;amp;nbsp; Малишко І.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Кривий Ріг, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;4) Лернер Г.И. «Цитология: Учебное пособие. Рабочая тетрадь». – М.: Издательство гимназии «Открытый мир», 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рувинский А.О., Высоцкая Л.В., Глаголев С.М. и др. «Общая биология: Учебник для 10–11 классов школ с углубленным изучением биологии». – М.: Просвещение, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1) Урок на тему «Немембрані органели» Зибіна В.І., вчителя біології, м. Харків, сш №1.&amp;lt;br&amp;gt;2)&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Функції немембраних органел в клітині» Любшина О.Д., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Дніпропетрвськ, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;3) Урок на тему «Центріолі та їх будова»&amp;amp;nbsp; Малишко І.І., вчителя біології,&amp;amp;nbsp; м. Кривий Ріг, сш №2.&amp;lt;br&amp;gt;4) Лернер Г.И. «Цитология: Учебное пособие. Рабочая тетрадь». – М.: Издательство гимназии «Открытый мир», 2008.&amp;lt;br&amp;gt;5) Рувинский А.О., Высоцкая Л.В., Глаголев С.М. и др. «Общая биология: Учебник для 10–11 классов школ с углубленным изучением биологии». – М.: Просвещение, 2008. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано та вислано Чепець Т.П.'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зибіна В.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Любшина О.Д.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Малишко І.І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Чепець Т.П.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Бех О.П.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128014&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 16:45, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128014&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T16:45:33Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 16:45, 12 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;//www.&lt;/del&gt;youtube&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.com/watch?v=&lt;/del&gt;5vwiAOnDioQ&amp;amp;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;amp;&lt;/del&gt;feature&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=related&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/del&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_1&lt;/del&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.1 Центріолі&amp;amp;nbsp; в 3D вимірі та під мікроскопом.''&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового мікроскопа. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;lt;br&amp;gt;Основна функція центріолей - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність центріолей і центросфери називають клітинним центром. Учні, давайте розглянемо малюнок 2, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&amp;lt;br&amp;gt;Ці органели в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_2&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема организации центриолярного аппарата в клітоинному циклі: а — метафаза и телофаза; б — начало интерфаэы; в — G1 — 1-я половина S-периода; г — 2-я половина S-периода — 1-я половина G2-периода; д — конец G2-периода, профаза.''&amp;lt;br&amp;gt;Тонку будову центріолей вдалося вивчити тільки за допомогою електронного мікроскопа. Основою будови центріолей є розташовані по колу 9 триплетів мікротрубочок, що утворюють таким чином порожнистий циліндр. Його ширина близько 0,2 мкм, а довжина - 0,3-0,5 мкм.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_3&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 3. Що входить до складу центріолей?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної ДНК або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/ins&gt;:youtube&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|&lt;/ins&gt;5vwiAOnDioQ&amp;amp;feature&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 1&lt;/ins&gt;.gif]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.1 Центріолі&amp;amp;nbsp; в 3D вимірі та під мікроскопом.''&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового мікроскопа. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;lt;br&amp;gt;Основна функція центріолей - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність центріолей і центросфери називають клітинним центром. Учні, давайте розглянемо малюнок 2, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&amp;lt;br&amp;gt;Ці органели в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 2&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема организации центриолярного аппарата в клітоинному циклі: а — метафаза и телофаза; б — начало интерфаэы; в — G1 — 1-я половина S-периода; г — 2-я половина S-периода — 1-я половина G2-периода; д — конец G2-периода, профаза.''&amp;lt;br&amp;gt;Тонку будову центріолей вдалося вивчити тільки за допомогою електронного мікроскопа. Основою будови центріолей є розташовані по колу 9 триплетів мікротрубочок, що утворюють таким чином порожнистий циліндр. Його ширина близько 0,2 мкм, а довжина - 0,3-0,5 мкм.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 3&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 3. Що входить до складу центріолей?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної ДНК або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;//www.&lt;/del&gt;youtube&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.com/watch?v=&lt;/del&gt;P5AAx_f2iKY&amp;amp;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;amp;&lt;/del&gt;feature&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;=related&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Центріоль - центр росту мікротрубочок аксонеми вій або джгутиків. Центріолям по структурі ідентичні базальні тільця, які завжди виявляються в основі джгутиків і вій. Базальні тільця утворюються шляхом подвоєння центріолей. Базальні тільця, як і центріолі, є центрами організації мікротрубочок, що входять до складу джгутиків і вій. Діти, подивіться на малюнок 4. Саме так виглядає будова джгутика.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_4&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови бактеріального джгутика.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики і вії - органели руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 5 і 6, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_6&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал.5 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики еукаріотичних клітин по усій довжині містять 20 мікротрубочок: 9 периферичних дуплетів і 2 центральні поодинокі. Біля основи джгутика в цитоплазмі розташовується базальне тільце. &amp;lt;br&amp;gt;Джгутики мають довжину близько 100 мкм і більше. Короткі джгутики (10-20 мкм), яких буває багато на одній клітині, називаються віями. &amp;lt;br&amp;gt;Ковзання мікротрубочок, що входять до складу джгутиків або вій, викликає їх биття, що забезпечує переміщення клітини або просування часток.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_7&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.6 Продольний зріз вії: 1 — мембрана; 2 — спарені мікротрубочки; 3 — центральна пара мікротрубочок; 4 — спиця; 5 — мембрана вії; 6 — переходна зона; 7— плотна пластинка; 8 — базальне тільце; 9 — покреслений корішок; 10 — сателліт базального тільця. Справа — поперечні зрези вії на різних уровнях: а — вигинаюча часть; б — недвижна основа; в — переходна зона; г — базальне тільце.''&amp;lt;br&amp;gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем синтезу білку з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. Друзі, подивіться на малюнок 7, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_8&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Рибосоми. Еукаріот під мікроскопом''&amp;lt;br&amp;gt;На відміну від інших органел цитоплазми (пластид, мітохондрій, клітинного центру та ін.) рибосоми представлені в клітині величезним числом: за клітинний цикл їх утворюється близько 10 млн. Учні, подивіться на малюнок 8. Такий вигляд має рибосома в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;bio10_21_9&lt;/del&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Розташування рибосом в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;До складу рибосом входить безліч молекул різних білків і декілька молекул рРНК. Повна працююча рибосома складається з двох нерівних субодиниць. Мала субодиниця має паличкоподібну форму з декількома виступами. Велика субодиниця схожа на півсферу з трьома виступами, що стирчать. При об'єднанні в рибосому мала субодиниця лягає одним кінцем на один з виступів великої субодиниці. До складу малої субодиниці входить одна молекула РНК, до складу великої - три. Діти, давайте подивимося наступне відео, щоб краще засвоїти матеріал про рибосоми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/ins&gt;:youtube&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|&lt;/ins&gt;P5AAx_f2iKY&amp;amp;feature&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Центріоль - центр росту мікротрубочок аксонеми вій або джгутиків. Центріолям по структурі ідентичні базальні тільця, які завжди виявляються в основі джгутиків і вій. Базальні тільця утворюються шляхом подвоєння центріолей. Базальні тільця, як і центріолі, є центрами організації мікротрубочок, що входять до складу джгутиків і вій. Діти, подивіться на малюнок 4. Саме так виглядає будова джгутика.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 4&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови бактеріального джгутика.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики і вії - органели руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 5 і 6, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 6&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал.5 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики еукаріотичних клітин по усій довжині містять 20 мікротрубочок: 9 периферичних дуплетів і 2 центральні поодинокі. Біля основи джгутика в цитоплазмі розташовується базальне тільце. &amp;lt;br&amp;gt;Джгутики мають довжину близько 100 мкм і більше. Короткі джгутики (10-20 мкм), яких буває багато на одній клітині, називаються віями. &amp;lt;br&amp;gt;Ковзання мікротрубочок, що входять до складу джгутиків або вій, викликає їх биття, що забезпечує переміщення клітини або просування часток.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 7&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.6 Продольний зріз вії: 1 — мембрана; 2 — спарені мікротрубочки; 3 — центральна пара мікротрубочок; 4 — спиця; 5 — мембрана вії; 6 — переходна зона; 7— плотна пластинка; 8 — базальне тільце; 9 — покреслений корішок; 10 — сателліт базального тільця. Справа — поперечні зрези вії на різних уровнях: а — вигинаюча часть; б — недвижна основа; в — переходна зона; г — базальне тільце.''&amp;lt;br&amp;gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем синтезу білку з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. Друзі, подивіться на малюнок 7, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 8&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Рибосоми. Еукаріот під мікроскопом''&amp;lt;br&amp;gt;На відміну від інших органел цитоплазми (пластид, мітохондрій, клітинного центру та ін.) рибосоми представлені в клітині величезним числом: за клітинний цикл їх утворюється близько 10 млн. Учні, подивіться на малюнок 8. Такий вигляд має рибосома в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Bio10 21 9&lt;/ins&gt;.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Розташування рибосом в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;До складу рибосом входить безліч молекул різних білків і декілька молекул рРНК. Повна працююча рибосома складається з двох нерівних субодиниць. Мала субодиниця має паличкоподібну форму з декількома виступами. Велика субодиниця схожа на півсферу з трьома виступами, що стирчать. При об'єднанні в рибосому мала субодиниця лягає одним кінцем на один з виступів великої субодиниці. До складу малої субодиниці входить одна молекула РНК, до складу великої - три. Діти, давайте подивимося наступне відео, щоб краще засвоїти матеріал про рибосоми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 3 «Рибосома» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 3 «Рибосома» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;http&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;//www.&lt;/del&gt;youtube&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.com/watch?v=&lt;/del&gt;8jFxVzspMTY&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;В цитоплазмі десятки тисяч рибосом розташовані вільно (поодинці або групами) або прикріплені до ниток мікротрабекулярної системи, зовнішньої поверхні мембрани ядра і ендоплазматичної мережі. Вони є також в мітохондріях і хлоропластах.&amp;lt;br&amp;gt;В процесі синтезу білку рибосома захищає білок, що синтезується, від руйнівної дії клітинних ферментів. Механізм захисної дії полягає в тому, що частина білку, що знову синтезується, знаходиться в каналоподібній структурі великої субодиниці.&amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють одиничні рибосоми і комплексні рибосоми (полісоми). Рибосоми можуть розташовуватися вільно в гіалоплазмі або бути пов'язаними з мембранами ендоплазматичної мережі. Міра інтенсивності синтетичної діяльності вільних рибосом менша, а утворювані білки використовуються в основному на власні потреби клітини. Пов'язані рибосоми забезпечують синтез білків &amp;quot;на експорт&amp;quot;, тобто на забезпечення потреб організму. Зміст РНК і відповідно міра білкових синтезів корелюють з інтенсивністю базофілії цитоплазми. Субодиниці рибосом синтезуються в ядрі клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev&lt;/ins&gt;:youtube&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|&lt;/ins&gt;8jFxVzspMTY&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;В цитоплазмі десятки тисяч рибосом розташовані вільно (поодинці або групами) або прикріплені до ниток мікротрабекулярної системи, зовнішньої поверхні мембрани ядра і ендоплазматичної мережі. Вони є також в мітохондріях і хлоропластах.&amp;lt;br&amp;gt;В процесі синтезу білку рибосома захищає білок, що синтезується, від руйнівної дії клітинних ферментів. Механізм захисної дії полягає в тому, що частина білку, що знову синтезується, знаходиться в каналоподібній структурі великої субодиниці.&amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють одиничні рибосоми і комплексні рибосоми (полісоми). Рибосоми можуть розташовуватися вільно в гіалоплазмі або бути пов'язаними з мембранами ендоплазматичної мережі. Міра інтенсивності синтетичної діяльності вільних рибосом менша, а утворювані білки використовуються в основному на власні потреби клітини. Пов'язані рибосоми забезпечують синтез білків &amp;quot;на експорт&amp;quot;, тобто на забезпечення потреб організму. Зміст РНК і відповідно міра білкових синтезів корелюють з інтенсивністю базофілії цитоплазми. Субодиниці рибосом синтезуються в ядрі клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Контролюючий блок&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Контролюючий блок&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 44:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Category:Біологія_10_клас]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:128012:newid:128014 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128012&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 16:42, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128012&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T16:42:19Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 16:42, 12 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До немембранних органелл належать рибосоми і клітинний центр, постійно присутні в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний центр. У клітинах більшості тварин, а також деяких грибів, водоростей, мохів і папоротей є центріолі. Розташовані вони зазвичай в центрі клітини, що і визначило їх назву.&amp;lt;br&amp;gt;Центріолі є порожнистими циліндрами завдовжки не більше 0,5 мкм. Вони розташовуються парами перпендикулярно одна до іншої. Кожна центріоль побудована з дев'яти триплетів мікротрубочок. Діти, давайте розглянемо відео 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;До немембранних органелл належать рибосоми і клітинний центр, постійно присутні в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;Клітинний центр. У клітинах більшості тварин, а також деяких грибів, водоростей, мохів і папоротей є центріолі. Розташовані вони зазвичай в центрі клітини, що і визначило їх назву.&amp;lt;br&amp;gt;Центріолі є порожнистими циліндрами завдовжки не більше 0,5 мкм. Вони розташовуються парами перпендикулярно одна до іншої. Кожна центріоль побудована з дев'яти триплетів мікротрубочок. Діти, давайте розглянемо відео 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 1 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=5vwiAOnDioQ&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.1 Центріолі&amp;amp;nbsp; в 3D вимірі та під мікроскопом.''&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового мікроскопа. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;lt;br&amp;gt;Основна функція центріолей - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність центріолей і центросфери називають клітинним центром. Учні, давайте розглянемо малюнок 2, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&amp;lt;br&amp;gt;Ці органели в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема организации центриолярного аппарата в клітоинному циклі: а — метафаза и телофаза; б — начало интерфаэы; в — G1 — 1-я половина S-периода; г — 2-я половина S-периода — 1-я половина G2-периода; д — конец G2-периода, профаза.''&amp;lt;br&amp;gt;Тонку будову центріолей вдалося вивчити тільки за допомогою електронного мікроскопа. Основою будови центріолей є розташовані по колу 9 триплетів мікротрубочок, що утворюють таким чином порожнистий циліндр. Його ширина близько 0,2 мкм, а довжина - 0,3-0,5 мкм.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/del&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 3. Що входить до складу центріолей?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної ДНК або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=5vwiAOnDioQ&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_1.gif]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.1 Центріолі&amp;amp;nbsp; в 3D вимірі та під мікроскопом.''&amp;lt;br&amp;gt;Цей термін був запропонований Т. Бовери в 1895 р. для позначення дуже дрібних тілець, розмір яких знаходиться на межі роздільної здатності світлового мікроскопа. У деяких об'єктах вдавалося бачити, що дрібні щільні тільця - центріолі, зазвичай розташовані в парі, - диплосома, оточені зоною світлішої цитоплазми, від якої відходять радіально тонку волокнину (центросфера). &amp;lt;br&amp;gt;Основна функція центріолей - організація мікротрубочок веретена ділення клітини. Діти, давайте розглянемо малюнок 1, щоб зрозуміти, який вигляд мають центріолі в різних вимірах.&amp;lt;br&amp;gt;Сукупність центріолей і центросфери називають клітинним центром. Учні, давайте розглянемо малюнок 2, щоб збагнути будову центріолей в клітинному циклі.&amp;lt;br&amp;gt;Ці органели в клітинах, що діляться, беруть участь у формуванні веретена ділення і розташовуються на його полюсах. У клітинах, що не діляться (інтерфазних), центріолі часто визначають полярність клітин, наприклад, епітелію, і розташовуються поблизу комплексу Гольджи.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_2.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 2 Схема организации центриолярного аппарата в клітоинному циклі: а — метафаза и телофаза; б — начало интерфаэы; в — G1 — 1-я половина S-периода; г — 2-я половина S-периода — 1-я половина G2-периода; д — конец G2-периода, профаза.''&amp;lt;br&amp;gt;Тонку будову центріолей вдалося вивчити тільки за допомогою електронного мікроскопа. Основою будови центріолей є розташовані по колу 9 триплетів мікротрубочок, що утворюють таким чином порожнистий циліндр. Його ширина близько 0,2 мкм, а довжина - 0,3-0,5 мкм.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_3.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 3 Схема будови центріолі: 1 — мікротрубочки; 2 — придатки (ручки)''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Окрім мікротрубочок до складу центріолі входять додаткові структури - &amp;quot;ручки&amp;quot;, що сполучають триплети. Сполучні &amp;quot;ручки&amp;quot; побудовані з білку динеїна, що володіє активністю і що забезпечує рух мікротрубочок один відносно одного. Друзі, подивімося малюнок 3. Що входить до складу центріолей?&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;При підготовці клітин до мітотичного ділення відбувається подвоєння центріолей. Цей процес у різних об'єктів відбувається в різний час - впродовж синтезу ядерної ДНК або після нього. Він полягає в тому, що дві центріолі в диплосомі розходяться і біля кожної з них виникає наново по одній новою дочірньою, так що в клітині перед діленням виявляються дві диплосоми, тобто чотири попарно пов'язані центріолі. Цей спосіб збільшення числа центріолей був названий дуплікацією. Друзі, давайте поживимося наступне відео, щоб повторити матеріал про центріолі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2 «Центріолі» ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2 «Центріолі» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=P5AAx_f2iKY&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;Центріоль - центр росту мікротрубочок аксонеми вій або джгутиків. Центріолям по структурі ідентичні базальні тільця, які завжди виявляються в основі джгутиків і вій. Базальні тільця утворюються шляхом подвоєння центріолей. Базальні тільця, як і центріолі, є центрами організації мікротрубочок, що входять до складу джгутиків і вій. Діти, подивіться на малюнок 4. Саме так виглядає будова джгутика.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови бактеріального джгутика.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики і вії - органели руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 5 і 6, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал.5 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики еукаріотичних клітин по усій довжині містять 20 мікротрубочок: 9 периферичних дуплетів і 2 центральні поодинокі. Біля основи джгутика в цитоплазмі розташовується базальне тільце. &amp;lt;br&amp;gt;Джгутики мають довжину близько 100 мкм і більше. Короткі джгутики (10-20 мкм), яких буває багато на одній клітині, називаються віями. &amp;lt;br&amp;gt;Ковзання мікротрубочок, що входять до складу джгутиків або вій, викликає їх биття, що забезпечує переміщення клітини або просування часток.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.6 Продольний зріз вії: 1 — мембрана; 2 — спарені мікротрубочки; 3 — центральна пара мікротрубочок; 4 — спиця; 5 — мембрана вії; 6 — переходна зона; 7— плотна пластинка; 8 — базальне тільце; 9 — покреслений корішок; 10 — сателліт базального тільця. Справа — поперечні зрези вії на різних уровнях: а — вигинаюча часть; б — недвижна основа; в — переходна зона; г — базальне тільце.''&amp;lt;br&amp;gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем синтезу білку з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. Друзі, подивіться на малюнок 7, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Рибосоми. Еукаріот під мікроскопом''&amp;lt;br&amp;gt;На відміну від інших органел цитоплазми (пластид, мітохондрій, клітинного центру та ін.) рибосоми представлені в клітині величезним числом: за клітинний цикл їх утворюється близько 10 млн. Учні, подивіться на малюнок 8. Такий вигляд має рибосома в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Розташування рибосом в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;До складу рибосом входить безліч молекул різних білків і декілька молекул рРНК. Повна працююча рибосома складається з двох нерівних субодиниць. Мала субодиниця має паличкоподібну форму з декількома виступами. Велика субодиниця схожа на півсферу з трьома виступами, що стирчать. При об'єднанні в рибосому мала субодиниця лягає одним кінцем на один з виступів великої субодиниці. До складу малої субодиниці входить одна молекула РНК, до складу великої - три. Діти, давайте подивимося наступне відео, щоб краще засвоїти матеріал про рибосоми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=P5AAx_f2iKY&amp;amp;amp;feature=related&amp;lt;br&amp;gt;Центріоль - центр росту мікротрубочок аксонеми вій або джгутиків. Центріолям по структурі ідентичні базальні тільця, які завжди виявляються в основі джгутиків і вій. Базальні тільця утворюються шляхом подвоєння центріолей. Базальні тільця, як і центріолі, є центрами організації мікротрубочок, що входять до складу джгутиків і вій. Діти, подивіться на малюнок 4. Саме так виглядає будова джгутика.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_4.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 4 Схема будови бактеріального джгутика.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики і вії - органели руху у клітин багатьох видів живих істот. Вони є рухливими цитоплазматичні відростки, які служать або для пересування усього організму (багато бактерій, прості, війкові черв'яки) або репродуктивних клітин (сперматозоїдів, зооспор), або для транспорту часток і рідин (наприклад, вії миготливих клітин слизової оболонки носових порожнин і трахеї, яйцепроводів). Учні, подивіться на малюнки 5 і 6, щоб зрозуміти подетальну будову вій.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_6.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;''Мал.5 Поперечний зріз вії: 1— мостики між періферичними трубочками; 2 — спарені трубочки; 3 — центральна трубочка; 4 — спиця; 5 — центральна капсула; 6 — головка спиці; 7 — мембрана; 8 — внутрішній динеїновий виступ; 9 — зовнішній динеїновий виступ.''&amp;lt;br&amp;gt;Джгутики еукаріотичних клітин по усій довжині містять 20 мікротрубочок: 9 периферичних дуплетів і 2 центральні поодинокі. Біля основи джгутика в цитоплазмі розташовується базальне тільце. &amp;lt;br&amp;gt;Джгутики мають довжину близько 100 мкм і більше. Короткі джгутики (10-20 мкм), яких буває багато на одній клітині, називаються віями. &amp;lt;br&amp;gt;Ковзання мікротрубочок, що входять до складу джгутиків або вій, викликає їх биття, що забезпечує переміщення клітини або просування часток.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_7.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал.6 Продольний зріз вії: 1 — мембрана; 2 — спарені мікротрубочки; 3 — центральна пара мікротрубочок; 4 — спиця; 5 — мембрана вії; 6 — переходна зона; 7— плотна пластинка; 8 — базальне тільце; 9 — покреслений корішок; 10 — сателліт базального тільця. Справа — поперечні зрези вії на різних уровнях: а — вигинаюча часть; б — недвижна основа; в — переходна зона; г — базальне тільце.''&amp;lt;br&amp;gt;Рибосоми - це найдрібніші сферичні гранули діаметром 15-35 нм, що є місцем синтезу білку з амінокислот. Вони виявлені в клітинах усіх організмів, у тому числі про-кариотических. Друзі, подивіться на малюнок 7, щоб побачити рибосоми під мікроскопом.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_8.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 7 Рибосоми. Еукаріот під мікроскопом''&amp;lt;br&amp;gt;На відміну від інших органел цитоплазми (пластид, мітохондрій, клітинного центру та ін.) рибосоми представлені в клітині величезним числом: за клітинний цикл їх утворюється близько 10 млн. Учні, подивіться на малюнок 8. Такий вигляд має рибосома в клітині.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:bio10_21_9.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Мал. 8 Розташування рибосом в клітині''&amp;lt;br&amp;gt;До складу рибосом входить безліч молекул різних білків і декілька молекул рРНК. Повна працююча рибосома складається з двох нерівних субодиниць. Мала субодиниця має паличкоподібну форму з декількома виступами. Велика субодиниця схожа на півсферу з трьома виступами, що стирчать. При об'єднанні в рибосому мала субодиниця лягає одним кінцем на один з виступів великої субодиниці. До складу малої субодиниці входить одна молекула РНК, до складу великої - три. Діти, давайте подивимося наступне відео, щоб краще засвоїти матеріал про рибосоми. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 3 «Рибосома» ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 3 «Рибосома» '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=8jFxVzspMTY&amp;lt;br&amp;gt;В цитоплазмі десятки тисяч рибосом розташовані вільно (поодинці або групами) або прикріплені до ниток мікротрабекулярної системи, зовнішньої поверхні мембрани ядра і ендоплазматичної мережі. Вони є також в мітохондріях і хлоропластах.&amp;lt;br&amp;gt;В процесі синтезу білку рибосома захищає білок, що синтезується, від руйнівної дії клітинних ферментів. Механізм захисної дії полягає в тому, що частина білку, що знову синтезується, знаходиться в каналоподібній структурі великої субодиниці.&amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють одиничні рибосоми і комплексні рибосоми (полісоми). Рибосоми можуть розташовуватися вільно в гіалоплазмі або бути пов'язаними з мембранами ендоплазматичної мережі. Міра інтенсивності синтетичної діяльності вільних рибосом менша, а утворювані білки використовуються в основному на власні потреби клітини. Пов'язані рибосоми забезпечують синтез білків &amp;quot;на експорт&amp;quot;, тобто на забезпечення потреб організму. Зміст РНК і відповідно міра білкових синтезів корелюють з інтенсивністю базофілії цитоплазми. Субодиниці рибосом синтезуються в ядрі клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;http://www.youtube.com/watch?v=8jFxVzspMTY&amp;lt;br&amp;gt;В цитоплазмі десятки тисяч рибосом розташовані вільно (поодинці або групами) або прикріплені до ниток мікротрабекулярної системи, зовнішньої поверхні мембрани ядра і ендоплазматичної мережі. Вони є також в мітохондріях і хлоропластах.&amp;lt;br&amp;gt;В процесі синтезу білку рибосома захищає білок, що синтезується, від руйнівної дії клітинних ферментів. Механізм захисної дії полягає в тому, що частина білку, що знову синтезується, знаходиться в каналоподібній структурі великої субодиниці.&amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють одиничні рибосоми і комплексні рибосоми (полісоми). Рибосоми можуть розташовуватися вільно в гіалоплазмі або бути пов'язаними з мембранами ендоплазматичної мережі. Міра інтенсивності синтетичної діяльності вільних рибосом менша, а утворювані білки використовуються в основному на власні потреби клітини. Пов'язані рибосоми забезпечують синтез білків &amp;quot;на експорт&amp;quot;, тобто на забезпечення потреб організму. Зміст РНК і відповідно міра білкових синтезів корелюють з інтенсивністю базофілії цитоплазми. Субодиниці рибосом синтезуються в ядрі клітини. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:128011:newid:128012 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128011&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 16:33, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128011&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T16:33:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=128011&amp;amp;oldid=128008&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128008&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 16:03, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128008&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T16:03:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=128008&amp;amp;oldid=128007&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128007&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 16:00, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128007&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T16:00:16Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=128007&amp;amp;oldid=128006&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128006&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 15:59, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128006&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T15:59:26Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:59, 12 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Немембранні органели клітини. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Немембранні органели клітини&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 10 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Немембранні органели клітини. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Немембранні органели клітини&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''&amp;amp;nbsp;Немембранні органели клітини'''''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/ins&gt;'''''&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Тема уроку: &lt;/ins&gt;Немембранні органели клітини'''''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Содержание&amp;lt;br&amp;gt;[убрать]&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 1 О границах понятия&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2 Основные виды литературы &amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2.1 Художественная литература&amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2.2 Научная и научно-популярная литература&amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2.3 Справочная литература&amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2.4 Учебная литература&amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2.5 Техническая литература&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 3 Литература и носители текста&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4 См. также &amp;lt;br&amp;gt;o&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 4.1 Хронология&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 5 Литература&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 6 Ссылки&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Мета уроку&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Мета уроку&amp;nbsp; ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:128005:newid:128006 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128005&amp;oldid=prev</id>
		<title>User4 в 15:54, 12 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=128005&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-12T15:54:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=128005&amp;amp;oldid=128000&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User4</name></author>	</entry>

	</feed>