Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки - История изменений

User13 в 12:28, 19 августа 2012

2012-08-19T12:28:11Z

← Предыдущая		Версия 12:28, 19 августа 2012
Строка 31:		Строка 31:
	[[Image:t21m4.jpeg]]		[[Image:t21m4.jpeg]]

-	Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає.	+	Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність [[Йоганн_Вольфганґ_Гете._Повні_уроки\|'''Гете''']] виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає.

	[[Image:T21m5.jpeg]]		[[Image:T21m5.jpeg]]

User13 в 09:48, 18 августа 2012

2012-08-18T09:48:39Z

← Предыдущая		Версия 09:48, 18 августа 2012
Строка 9:		Строка 9:
	Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.		Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.

-	[[Image:T20m.jpeg]]<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Ось як відтворив образ Мефістофеля в опері Ш.Гуно:<br>	+	[[Image:T20m.jpeg]]<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї [[Образ_Фауста._Повні_уроки\|'''«Фауста»''']] грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Ось як відтворив образ Мефістофеля в опері Ш.Гуно:<br>

	{{#ev:youtube\|gSi21khc_Hw}}		{{#ev:youtube\|gSi21khc_Hw}}

-	Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі.	+	Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на [[Звёздное_небо\|'''небі''']].

	[[Image:t21m1.jpeg]]		[[Image:t21m1.jpeg]]
Строка 25:		Строка 25:
	[[Image:T21m2.jpeg]]		[[Image:T21m2.jpeg]]

-	Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».	+	Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в [[Комедия.Трагедия\|'''трагедії''']] можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».

	[[Image:t21m3.jpeg]]<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.  <br>		[[Image:t21m3.jpeg]]<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.  <br>

User11 в 14:43, 10 марта 2011

2011-03-10T14:43:19Z

← Предыдущая		Версия 14:43, 10 марта 2011
Строка 42:		Строка 42:

	Кваснюк Н. М.		Кваснюк Н. М.
		+
		+	Олійник О. М.

	Пилипенко В.В.		Пилипенко В.В.

User11 в 14:42, 10 марта 2011

2011-03-10T14:42:45Z

← Предыдущая		Версия 14:42, 10 марта 2011
Строка 37:		Строка 37:
	Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>		Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>

-	~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~.<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Кваснюк Н. М.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+
		+	<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 09:36, 19 ноября 2010

2010-11-19T09:36:27Z

← Предыдущая		Версия 09:36, 19 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки <metakeywords>Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки <metakeywords>Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

	'''Тема:''' Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів  із діалектичним  вирішення проблеми добра і зла Гете в трагедії Фауст<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-засвоєння нових знань.<br>		'''Тема:''' Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів  із діалектичним  вирішення проблеми добра і зла Гете в трагедії Фауст<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-засвоєння нових знань.<br>

	<br>'''Хід уроку:'''<br>Образ Мефістофеля в “Фаусті” Гете складний і багатогранний. Це Сатана — образ з народної легенди. Гете додав йому межі конкретної живої індивідуальності. Перед нами цинік і скептик, істота дотепна, але позбавлена всього святого, який зневажає людину і людство.		<br>'''Хід уроку:'''<br>Образ Мефістофеля в “Фаусті” Гете складний і багатогранний. Це Сатана — образ з народної легенди. Гете додав йому межі конкретної живої індивідуальності. Перед нами цинік і скептик, істота дотепна, але позбавлена всього святого, який зневажає людину і людство.
		+
	{{#ev:youtube\|UZzdlilUQR0}}		{{#ev:youtube\|UZzdlilUQR0}}
-	Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Ось як відтворив образ Мефістофеля в опері Ш.Гуно:	+
-	{{#ev:youtube\|gSi21khc_Hw}}	+	Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.
-	Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі. Там Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається в світі.<br>Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадкова. Мефістофель зовсім не схожий на біса з наївних народних оповідань. Образ, створений Гете, повний глибокого філософського сенсу.	+
		+	[[Image:T20m.jpeg]]<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Ось як відтворив образ Мефістофеля в опері Ш.Гуно:<br>
		+
		+	{{#ev:youtube\|gSi21khc_Hw}}
		+
		+	Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі.
		+
		+	[[Image:t21m1.jpeg]]
		+
		+	Там Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається в світі.<br>Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадкова. Мефістофель зовсім не схожий на біса з наївних народних оповідань. Образ, створений Гете, повний глибокого філософського сенсу.
		+
	{{#ev:youtube\|y1ziPfZ3Qr8}}		{{#ev:youtube\|y1ziPfZ3Qr8}}
-	Гете проте не змальовує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він насправді "диявольськи" розумний.  Мефістофель не дає Фаусту заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не очікуючи, пробуджує кращі сторони натури героя.<br>Фауст в очах Мефістофеля безумний мрійник, що бажає неможливого. Але Фаусту дана божественна іскра пошуку. Впродовж всієї поеми він шукає себе. І якщо спочатку він зневіряється, що не може стати богоподібним, то в самому кінці твору він говорить:<br>О, если бы, с природой наравне, <br>Быть человеком, человеком мне… <br>Щоб відвернути Фауста від високих прагнень, Мефістофель веде його в кухню відьми, оп'яняє чарівним зіллям, захоплює його за собою в льох Ауербаха, владнує його зустрічі з Маргаритою, щоб хвилювання пристрасті змусило ученого забути про істину.<br>Гете одного дня обмовився, що обидва - Фауст і Мефістофіль - втілюють різні грані його власного «я». Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.	+
-	Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає. Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>	+	Гете проте не змальовує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він насправді "диявольськи" розумний.  Мефістофель не дає Фаусту заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не очікуючи, пробуджує кращі сторони натури героя.<br>Фауст в очах Мефістофеля безумний мрійник, що бажає неможливого. Але Фаусту дана божественна іскра пошуку. Впродовж всієї поеми він шукає себе. І якщо спочатку він зневіряється, що не може стати богоподібним, то в самому кінці твору він говорить:<br>''О, если бы, с природой наравне, <br>Быть человеком, человеком мне… ''<br>Щоб відвернути Фауста від високих прагнень, Мефістофель веде його в кухню відьми, оп'яняє чарівним зіллям, захоплює його за собою в льох Ауербаха, владнує його зустрічі з Маргаритою, щоб хвилювання пристрасті змусило ученого забути про істину.<br>Гете одного дня обмовився, що обидва - Фауст і Мефістофіль - втілюють різні грані його власного «я».
		+
		+	[[Image:T21m2.jpeg]]
		+
		+	Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».
		+
		+	[[Image:t21m3.jpeg]]<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.  <br>
		+
		+	[[Image:t21m4.jpeg]]
		+
		+	Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає.
		+
		+	[[Image:T21m5.jpeg]]
		+
		+	Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 09:32, 19 ноября 2010

2010-11-19T09:32:48Z

← Предыдущая		Версия 09:32, 19 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки <metakeywords>Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки <metakeywords>Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

-	'''Тема:''' Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів  із діалектичним  вирішення проблеми добра і зла Гете в трагедії Фауст<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-засвоєння нових знань.<br>	+	'''Тема:''' Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів  із діалектичним  вирішення проблеми добра і зла Гете в трагедії Фауст<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-засвоєння нових знань.<br>

-	<br>'''Хід уроку:'''<br>Образ Мефістофеля в “Фаусті” Гете складний і багатогранний. Це Сатана — образ з народної легенди. Гете додав йому межі конкретної живої індивідуальності. Перед нами цинік і скептик, істота дотепна, але позбавлена всього святого, який зневажає людину і людство. Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі. Там Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається в світі.<br>Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадкова. Мефістофель зовсім не схожий на біса з наївних народних оповідань. Образ, створений Гете, повний глибокого філософського сенсу. Гете проте не змальовує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він насправді "диявольськи" розумний.  Мефістофель не дає Фаусту заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не очікуючи, пробуджує кращі сторони натури героя.<br>Фауст в очах Мефістофеля безумний мрійник, що бажає неможливого. Але Фаусту дана божественна іскра пошуку. Впродовж всієї поеми він шукає себе. І якщо спочатку він зневіряється, що не може стати богоподібним, то в самому кінці твору він говорить:<br>О, если бы, с природой наравне, <br>Быть человеком, человеком мне… <br>Щоб відвернути Фауста від високих прагнень, Мефістофель веде його в кухню відьми, оп'яняє чарівним зіллям, захоплює його за собою в льох Ауербаха, владнує його зустрічі з Маргаритою, щоб хвилювання пристрасті змусило ученого забути про істину.<br>Гете одного дня обмовився, що обидва - Фауст і Мефістофіль - втілюють різні грані його власного «я». Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.  Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає. Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>	+	<br>'''Хід уроку:'''<br>Образ Мефістофеля в “Фаусті” Гете складний і багатогранний. Це Сатана — образ з народної легенди. Гете додав йому межі конкретної живої індивідуальності. Перед нами цинік і скептик, істота дотепна, але позбавлена всього святого, який зневажає людину і людство.
		+	{{#ev:youtube\|UZzdlilUQR0}}
		+	Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва.<br>Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити.<br>Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Ось як відтворив образ Мефістофеля в опері Ш.Гуно:
		+	{{#ev:youtube\|gSi21khc_Hw}}
		+	Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». <br>В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі. Там Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається в світі.<br>Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадкова. Мефістофель зовсім не схожий на біса з наївних народних оповідань. Образ, створений Гете, повний глибокого філософського сенсу.
		+	{{#ev:youtube\|y1ziPfZ3Qr8}}
		+	Гете проте не змальовує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він насправді "диявольськи" розумний.  Мефістофель не дає Фаусту заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не очікуючи, пробуджує кращі сторони натури героя.<br>Фауст в очах Мефістофеля безумний мрійник, що бажає неможливого. Але Фаусту дана божественна іскра пошуку. Впродовж всієї поеми він шукає себе. І якщо спочатку він зневіряється, що не може стати богоподібним, то в самому кінці твору він говорить:<br>О, если бы, с природой наравне, <br>Быть человеком, человеком мне… <br>Щоб відвернути Фауста від високих прагнень, Мефістофель веде його в кухню відьми, оп'яняє чарівним зіллям, захоплює його за собою в льох Ауербаха, владнує його зустрічі з Маргаритою, щоб хвилювання пристрасті змусило ученого забути про істину.<br>Гете одного дня обмовився, що обидва - Фауст і Мефістофіль - втілюють різні грані його власного «я». Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова:<br>Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья!<br>Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань».<br>Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються.<br>Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.
		+	Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»:<br>Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет!<br>Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає. Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни.<br>Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.  <br> Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  <br>Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.  <br> Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  <br>Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-19T09:15:57Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки <metakeywords>Опозиція Фауст — Мефістофель. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

'''Тема:''' Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита. '''Мета:''' Ознайомити учнів  із діалектичним  вирішення проблеми добра і зла Гете в трагедії Фауст '''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-засвоєння нових знань. 

 '''Хід уроку:''' Образ Мефістофеля в “Фаусті” Гете складний і багатогранний. Це Сатана — образ з народної легенди. Гете додав йому межі конкретної живої індивідуальності. Перед нами цинік і скептик, істота дотепна, але позбавлена всього святого, який зневажає людину і людство. Виступаючи, як конкретна особа, Мефістофель в той же час є складним символом. В соціальному плані Мефістофель виступає як втілення злого, і людиноненависництва. Образ Мефістофеля необхідно розглядати в нерозривній єдності з Фаустом. Якщо Фауст — втілення творчих сил людства, то Мефістофель представляє символ тієї руйнівної сили, тієї руйнівної критики, яка заставляє йти вперед, пізнавати і творити. Важливу роль в розвитку  основної ідеї «Фауста» грає Мефістофель. Він втілює в собі сумнів, заперечення, руйнування. Стаючи супутником Фауста, він прагне збити його з наміченої дороги, вселити в нього сумнів, повести його «дорогою мінливим за собою». В критичний момент на шляху  Фауста зустрічається Мефістофель. Тут треба звернутися до однієї з сцен, що передують початку дії, - до Прологу на небі. Там Господь, оточений ангелами, зустрічається з Мефістофелем. Мешканець пекла Мефістофель втілює зло. Вся сцена символізує боротьбу добра і зла, що відбувається в світі. Поява Мефістофеля перед Фаустом не випадкова. Мефістофель зовсім не схожий на біса з наївних народних оповідань. Образ, створений Гете, повний глибокого філософського сенсу. Гете проте не змальовує Мефістофеля виключно втіленням зла. Він насправді "диявольськи" розумний.  Мефістофель не дає Фаусту заспокоїтися. Штовхаючи Фауста на погане, він, сам того не очікуючи, пробуджує кращі сторони натури героя. Фауст в очах Мефістофеля безумний мрійник, що бажає неможливого. Але Фаусту дана божественна іскра пошуку. Впродовж всієї поеми він шукає себе. І якщо спочатку він зневіряється, що не може стати богоподібним, то в самому кінці твору він говорить: О, если бы, с природой наравне, Быть человеком, человеком мне… Щоб відвернути Фауста від високих прагнень, Мефістофель веде його в кухню відьми, оп'яняє чарівним зіллям, захоплює його за собою в льох Ауербаха, владнує його зустрічі з Маргаритою, щоб хвилювання пристрасті змусило ученого забути про істину. Гете одного дня обмовився, що обидва - Фауст і Мефістофіль - втілюють різні грані його власного «я». Таким чином, автор підказав нам, що зіткнення цих двох персонажів в трагедії можна розуміти і як боротьбу двох протилежних тенденцій в душі людини: віра і сумніви, нестримного пориву і тверезою, - часом дуже приземленій і грубо-егоїстичній розсудливості. Адже і сам Фауст виголосив знаменні слова: Ах, две души живут в больной груди моей, Друг другу чуждые, - и жаждут разделенья! Своїми сумнівами, своїми уїдливим кепкуванням, своїм грубим, цинічним відношенням до життя Мефістофель хвилює, збуджує Фауста, заставляє його сперечатися, боротися, відстоювати свої погляди і тим самим штовхає його вперед і вище.  Н.Г. Чернишевський писав в своїх примітках до першої частини «Фауста»: «Із запереченням, скептицизмом розум не ворожий: навпаки, скептицизм служить його цілям, приводячи людину шляхом коливань до чистих і ясних переконань». Відзначаючи складну роль Мефістофеля в розвитку основної теми - боротьби Фауста за істину, - слід особливо виділити сцени, в яких Мефістофель сам виступає з критичним засудженням дійсності.  У дотепній сцені з учнем Мефістофель дає влучну характеристику тодішнім наукам, в яких жива природа розглядалася як незмінна, така, що не розвивається.  Простакуватому і не дуже розумному учневі, якому потрібна спеціальність трохи легше і прибутковіше, Мефістофель глумливо радить: «дотримуйтеся слова»:  Словами диспути ведуться, Із слів системи створюються. Тут гірке кепкування Мефістофеля служить затвердженню ідей Фауста: адже так поважно в боротьбі за дійсне знання не бути рабом мертвої догми, порожньої фрази.  Слова Мефістофеля, що завершують сцену з учнем, формулюють одну з центральних ідей «Фауста»: Суха, мой друг, теория везде, А древо жизни пышно зеленеет! Видатна художня майстерність Гете виявляється в тому, що всі ці складні філософські проблеми стають вмістом драматургічного, конфлікту і розкриваються в живих, повнокровних образах.  З моменту, коли в одязі мандруючого філософа Мефістофель з'являється в кабінеті Фауста, він з'являється перед глядачем як живий учасник життєвої боротьби. Він сперечається з Фаустом, не зрідка жартуючи над ним, але ніколи не перемагає. Лукаво веде він бесіду з Мартою, заставляючи її то плакати, то сваритися. Він уміє вишукано ввічливо розмовляти з Маргаритою, а в кухні відьми в гніві б'є посуд і обсипає відьму лайками. Хоча Мефістофель виступає тут, відповідно до сюжету старовинної легенди, як диявол, але одночасно Гете додає йому межі скептика і дотепника XVIII століття. '' Список використаних джерел:'' Урок на тему : Фауст і Мефістофель ., Кваснюк Н. М. учителя російської мови та літератури, сш. №13, м Лубни. Урок на тему : Фауст Гете,  Олійник О. М., учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. І. –В. Гете. Фауст. М., 2002 р.   Анікст А. Творча дорога Гете. М., 2006 р.  Конраді до. О. Гете. Життя і творчість. М., 2007 р. Том 1, 2.   Легенда про доктора Фауста. М., 2008 р.  Тураєв С. В. Гете і формування концепції світової літератури. М., 2009 р. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]