Печорін. Повні уроки - История изменений

User13 в 08:20, 20 августа 2012

2012-08-20T08:20:26Z

← Предыдущая		Версия 08:20, 20 августа 2012
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:T59p.jpeg]]		[[Image:T59p.jpeg]]

-	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.	+	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається [[Музика\|'''музикою''']], не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.

	{{#ev:youtube\|UENblKYDTMY}}		{{#ev:youtube\|UENblKYDTMY}}

-	Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?	+	Так в [[Роман._Рассказ._Повесть\|'''романі''']] виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?

	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,		[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,
Строка 21:		Строка 21:
	гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”		гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”

-	[[Image:T59p2.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.	+	[[Image:T59p2.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І [[Михайло_Лєрмонтов._Повні_уроки\|'''Лермонтов''']] не ідеалізує свого героя.

	[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.		[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.
Строка 33:		Строка 33:
	[[Image:T59p5.jpeg]]		[[Image:T59p5.jpeg]]

-	Значення роману «Герой нашого часу» в подальшому розвитку російської літератури величезне. В цей твір Лермонтов вперше в «історії душі людської» розкрив такі глибинні пласти, які не лише порівнювали її з «історією народу», але і показували її залученим до духовної історії людства через її особисту значущість. В окремій особі висвічувалися не лише її конкретно-тимчасові соціально-історичні ознаки, але і вселюдські.	+	Значення роману «Герой нашого часу» в подальшому розвитку [[Литература\|'''російської літератури''']] величезне. В цей твір Лермонтов вперше в «історії душі людської» розкрив такі глибинні пласти, які не лише порівнювали її з «історією народу», але і показували її залученим до духовної [[Історія_України\|'''історії''']] людства через її особисту значущість. В окремій особі висвічувалися не лише її конкретно-тимчасові соціально-історичні ознаки, але і вселюдські.

	*''Завдання:''		*''Завдання:''

User11 в 15:32, 10 марта 2011

2011-03-10T15:32:35Z

← Предыдущая		Версия 15:32, 10 марта 2011
Строка 39:		Строка 39:
	Які риси  втілив Лєрмонтов в образі Печоріна?<br>Опишіть головну внутрішню проблему  сутності Печоріна?<br>Якими засобами Лєрмонтов описує протиріччя образу головного героя роману «Герой нашого часу»?		Які риси  втілив Лєрмонтов в образі Печоріна?<br>Опишіть головну внутрішню проблему  сутності Печоріна?<br>Якими засобами Лєрмонтов описує протиріччя образу головного героя роману «Герой нашого часу»?

-	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Головна проблема образу Печоріна  в романі «Герой нашого часу» ., Колик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №25, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Печорін - герой нашого часу Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.<br> Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.<br> Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 1989.<br> Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 2007.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Головна проблема образу Печоріна  в романі «Герой нашого часу» ., Колик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №25, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Печорін - герой нашого часу. Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.<br> Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.<br> Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 1989.<br> Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 2007.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+
		+	Колик Н. Д.
		+
		+	Олійник А. Б.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+

-	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 21:13, 21 ноября 2010

2010-11-21T21:13:50Z

User23 в 21:12, 21 ноября 2010

2010-11-21T21:12:00Z

← Предыдущая		Версия 21:12, 21 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''

	<br>		<br>
Строка 10:		Строка 10:

	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.		Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.
-	{{#ev:youtube\|~~UENblKYDTMYr~~}}	+
		+	{{#ev:youtube\|v=UENblKYDTMY}}
		+
	Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?		Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?

-	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,	+	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,
-	{{#ev:youtube\|RtawoqoAO-U&feature}}	+
		+	{{#ev:youtube\|RtawoqoAO-U&feature}}
		+
	гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”		гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”

	[[Image:T59p2.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.		[[Image:T59p2.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.

-	[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.	+	[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.
		+
	{{#ev:youtube\|r9Raf8_VJX0&feature}}		{{#ev:youtube\|r9Raf8_VJX0&feature}}
-	У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню.	+
		+	У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню. <br>

	[[Image:T59p4.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>		[[Image:T59p4.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>

User23 в 21:10, 21 ноября 2010

2010-11-21T21:10:32Z

← Предыдущая		Версия 21:10, 21 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''

	<br>		<br>

-	'''Тема: '''  Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів характером та внутрішнім образом Печоріна<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний	+	'''Тема: '''  Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору.<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів характером та внутрішнім образом Печоріна<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний

	<br>'''Хід уроку:'''<br>Печорін Григорій Олександрович - головний герой роману. Його характер сформувався в обстановці вищого світу, що ріднить його з героєм роману “Євгеній Онегин”.		<br>'''Хід уроку:'''<br>Печорін Григорій Олександрович - головний герой роману. Його характер сформувався в обстановці вищого світу, що ріднить його з героєм роману “Євгеній Онегин”.

-	[[Image:~~t59p~~.jpeg]]	+	[[Image:T59p.jpeg]]

-	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів. Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?	+	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.
		+	{{#ev:youtube\|UENblKYDTMYr}}
		+	Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?

-	[[Image:~~t59p1~~.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра, гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”	+	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,
		+	{{#ev:youtube\|RtawoqoAO-U&feature}}
		+	гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”

-	[[Image:~~t59p2~~.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.	+	[[Image:T59p2.jpeg]]<br>Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.

-	[[Image:~~t593~~.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування. У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню.	+	[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.
		+	{{#ev:youtube\|r9Raf8_VJX0&feature}}
		+	У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню.

-	[[Image:~~t59p4~~.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>	+	[[Image:T59p4.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>

-	[[Image:~~t59p5~~.jpeg]]	+	[[Image:T59p5.jpeg]]

-	Значення роману «Герой нашого часу» в подальшому розвитку російської літератури величезне. В цей твір Лермонтов вперше в «історії душі людської» розкрив такі глибинні пласти, які не лише порівнювали її з «історією народу», але і показували її залученим до духовної історії людства через її особисту значущість. В окремій особі висвічувалися не лише її конкретно-тимчасові соціально-історичні ознаки, але і вселюдські.	+	Значення роману «Герой нашого часу» в подальшому розвитку російської літератури величезне. В цей твір Лермонтов вперше в «історії душі людської» розкрив такі глибинні пласти, які не лише порівнювали її з «історією народу», але і показували її залученим до духовної історії людства через її особисту значущість. В окремій особі висвічувалися не лише її конкретно-тимчасові соціально-історичні ознаки, але і вселюдські.

	*''Завдання:''		*''Завдання:''

-	Які риси  втілив Лєрмонтов в образі Печоріна?<br>Опишіть головну внутрішню проблему  сутності Печоріна?<br>Якими засобами Лєрмонтов описує протиріччя образу головного героя роману «Герой нашого часу»?	+	Які риси  втілив Лєрмонтов в образі Печоріна?<br>Опишіть головну внутрішню проблему  сутності Печоріна?<br>Якими засобами Лєрмонтов описує протиріччя образу головного героя роману «Герой нашого часу»?

-	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Головна проблема образу Печоріна  в романі «Герой нашого часу» ., Колик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №25, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Печорін - герой нашого часу Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.<br> Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.<br> Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 1989.<br> Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 2007.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Головна проблема образу Печоріна  в романі «Герой нашого часу» ., Колик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №25, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Печорін - герой нашого часу Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.<br> Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.<br> Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 1989.<br> Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 2007.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-21T21:06:00Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''

 

'''Тема: '''  Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору. '''Мета: '''Ознайомити учнів характером та внутрішнім образом Печоріна '''Тип уроку:''' навчально – виховний

 '''Хід уроку:''' Печорін Григорій Олександрович - головний герой роману. Його характер сформувався в обстановці вищого світу, що ріднить його з героєм роману “Євгеній Онегин”.

[[Image:t59p.jpeg]]

Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів. Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття. Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.  Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?

[[Image:t59p1.jpeg]] З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра, гине від його руки Грушніцький, вимушені покинути рідний будинок “чесні контрабандисти”, гине молодий офіцер Вуліч. Сам герой роману усвідомлює: “Как орудие казни, я упадал на головы обреченных жертв, часто без злобы, всегда без сожаленья...”

[[Image:t59p2.jpeg]] Все його життя -- постійний експеримент, гра з долею, причому Печорін дозволяє собі ризикувати не лише своїм життям, але і життями тих, хто з’явився поруч. Йому властиві невіра і індивідуалізм. Печорін, по суті, вважає себе надлюдиною, що зуміла піднятися над звичайною моральністю. Втім, він не бажає ні добра, ні зла, а лише хоче зрозуміти, що це таке. Все це не може не відштовхувати читача. І Лермонтов не ідеалізує свого героя.

[[Image:t593.jpeg]] Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту. Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування. У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане. Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню.

[[Image:t59p4.jpeg]] Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні» 

[[Image:t59p5.jpeg]]

Значення роману «Герой нашого часу» в подальшому розвитку російської літератури величезне. В цей твір Лермонтов вперше в «історії душі людської» розкрив такі глибинні пласти, які не лише порівнювали її з «історією народу», але і показували її залученим до духовної історії людства через її особисту значущість. В окремій особі висвічувалися не лише її конкретно-тимчасові соціально-історичні ознаки, але і вселюдські.

*''Завдання:''

Які риси  втілив Лєрмонтов в образі Печоріна? Опишіть головну внутрішню проблему  сутності Печоріна? Якими засобами Лєрмонтов описує протиріччя образу головного героя роману «Герой нашого часу»?

 ''Список використаних джерел:'' Урок на тему : Головна проблема образу Печоріна  в романі «Герой нашого часу» ., Колик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №25, м Запоріжжя. Урок на тему : Печорін - герой нашого часу Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.  Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.  Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 1989.  Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 2007. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

← Предыдущая		Версия 21:13, 21 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Печорін. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 9 клас, Тема уроку Печорін</metakeywords>'''

	<br>		<br>
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:T59p.jpeg]]		[[Image:T59p.jpeg]]

-	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.	+	Але метушня і аморальність суспільства  “приличьем стянутых масок” наскучили герою. Печорін -- офіцер. Він служить, але не вислужується, не займається музикою, не вивчає філософію або військову справу, тобто не прагне справити враження засобами, доступними звичайним людям. М. Ю. Лермонтов натякає на політичний характер заслання Печоріна на Кавказ, деякі зауваження в тексті дозволяють говорити про його близькість до ідеології декабристів.

-	{{#ev:youtube\|v=UENblKYDTMY}}	+	{{#ev:youtube\|UENblKYDTMY}}

	Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?		Так в романі виникає тема особистої героїки в тому трагічному осмисленні, яке вона отримує в 30-і роки XIX століття.<br>Вже в першій повісті підкреслюється, що Печорін -- людина неабияка. “Адже є, право, такі люди, в яких на роду написано, що з ними повинні траплятися різні незвичайні речі” -- говорить Максим Максимович.<br> Незвичність героя змальована і в його портреті. Його очі, відзначає автор, “не сміялися, коли він сміявся!”. Що це: ознака “злої вдачі або глибокого, постійного смутку”?

-	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,	+	[[Image:T59p1.jpeg]]<br>З образом Печоріна в романі пов'язана проблема моральності. У всіх новелах, які Лермонтов об'єднує в романі, Печорін з'являється перед нами як руйнівник життя і долі інших людей: через нього позбавляється даху і гине черкеска Бела, розчаровується в дружбі з ним Максим Максимович, страждають Мері і Віра,

	{{#ev:youtube\|RtawoqoAO-U&feature}}		{{#ev:youtube\|RtawoqoAO-U&feature}}
Строка 25:		Строка 25:
	[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.		[[Image:T593.jpeg]]<br>Та все ж Печорін -- натура, багато обдарована. Він володіє аналітичним розумом, його оцінки людей і вчинків дуже точні; у нього критичне відношення не лише до інших, але і до самого себе. Його щоденник -- не що інше, як самовикриття. Він наділений гарячим серцем, здатним глибоко відчувати (смерть Бели, побачення з Вірою) і сильно переживати, хоча намагається приховати душевні переживання під маскою байдужості. Байдужість, черствість -- маска самозахисту.<br>Печорін все-таки є вольовою людиною, сильним, активним, в його грудях дрімають “життя сили”, він здатний до дії. Але всі його дії несуть не позитивний, а негативний заряд, вся його діяльність направлена не на творення, а на руйнування.

-	{{#ev:youtube\|r9Raf8_VJX0&feature}}	+	{{#ev:youtube\|r9Raf8_VJX0&feature}}

-	У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню. <br>	+	У цьому Печорін схожий з героєм поеми “Демон”. І справді, в його подобі (особливо на початку роману) є щось демонічне, нерозгадане.<br>Але ця демонічна особа стала частиною “нинішнього племені” і перетворилася на карикатуру на самого себе. Сильна воля і бажання діяльності змінилися розчарованістю і безсиллям, і навіть високий егоїзм поступово почав перетворюватися на дрібне себелюбство. Межі сильної особи залишаються лише в образі відщепенця, який, проте, належить своєму поколінню. <br>

	[[Image:T59p4.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>		[[Image:T59p4.jpeg]]<br>Геніальність М. Ю. Лермонтова виразилася перш за все в тому, що він створив безсмертний образ героя, що втілив всі протиріччя своєї епохи. Не випадково В. Г. Белінський побачив в характері Печоріна “перехідний стан духу, в якому для людини все старе зруйновано, а нового ще немає і в якому людина є лише можливість чогось дійсного в майбутньому і досконала примара в сьогоденні»<br>