User1: Новая страница: «'''Історія України 10 клас''' '''[[Події_революції_1905—1907_рр._в_Україні...»

2012-01-24T14:18:38Z

Новая страница: «'''Історія України 10 клас''' '''[[Події_революції_1905—1907_рр._в_Україні...»

Новая страница

'''[[Історія_України_10_клас|Історія України 10 клас]]'''

'''[[Події_революції_1905—1907_рр._в_Україні|Тема "Події революції 1905—1907 рр. в Україні"]]'''<metakeywords>Події революції 1905—1907 рр. в Україні, історія україни 10 клас, конспект уроку</metakeywords>

'''Конспект уроку до теми "Події революції 1905—1907 рр. в Україні" '''

Тема. Українські землі в 1915—1917 рр. Мета: розглянути перебіг воєнних подій на західноукраїнських землях у 1915—1917 рр.; простежити бойовий шлях легіону УСС, показати мужність і героїзм «усусів»; продовжувати формування навичок роботи з кар¬тами атласу, використовуючи їх як джерело знань. Основні поняття: «польський мішок», Четверний союз, Брусиловський прорив, русофільство, Лютнева революція у Росії. Основні дати: квітень—серпень 1915 р.— наступ німецько-австрій¬ських військ у Західній Україні; квітень 1915 р.— бої «усусів» за гору Маківка; 4 червня — 13 серпня 1916 р.— наступ російських військ на Південно-Західному фрон¬ті (Брусиловський прорив); серпень—вересень 1916 р.— бої «усусів» на горі Лисоня; лютий 1917 р.— Лютнева революція в Росії, повалення самодержавства; червень 1917 р.— невдалий наступ російських військ; 7 листо¬пада 1917 р.— більшовицький переворот у Росії. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Структура уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів III. Вивчення нового матеріалу 1. Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917 рр. 2. Бойовий шлях Легіону УСС. IV. Підсумки уроку V. Домашнє завдання ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Перевірка домашнього завдання. Учитель здійснює перевірку заповнення таблиці «Хід воєнних дій...» за 1914 р. Бесіда. 1. Розкажіть, використовуючи карту атласу [1, с. 1], про Галиць¬ку битву. 2. Розкрийте суть політики російської адміністрації на західноукраїнських землях по відношенню до: а) української інтелігенції; б) греко-католицької церкви. 3. Дайте визначення термінів «оборонці», «пораженці». 4. Які політичні сили, і зокрема політики, й чому виступали за перемогу Росії у війні? 5. Доведіть або спростуйте тезу, що український національний рух під час війни зазнав розколу. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917рр. Випереджальне завдання. Під час подальшого розгляду матеріалу продовжити заповнення таблиці «Хід воєнних дій...» за 1915—1917 рр., використовуючи карту атласу [1, с. 3]. Розповідь учителя. У лютому—березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Кар¬патах. 9 березня капітулював австро-угорський гарнізон Перемиш¬ля. Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилося 900 гармат. Тим часом німецьке командування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі війсь¬кові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, виве¬сти Росію з війни. Головний удар передбачалося завдати в Гали¬чині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена. Разом з нею діяла 4-та авст¬рійська армія. У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перева¬гу: в живій силі — вдвічі, в артилерії — у 6 разів, зокрема у важкій — у 40 разів. Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу. Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ. 3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Пів-денно-Західного фронту: 8-ма 21 травня залишила Перемишль, 11-та і 9-та перейшли за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Росій¬ське командування, щоб уникнути оточення і розгрому своїх військ у «польському мішку» — між Віслою і Бугом, почало їх відводити. До осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, части¬ну Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п'ять повітів Волині. Робота з картою. Розглядаючи воєнні події 1916—1917 рр., учні працюють з кар¬тою «Україна в Першій світовій війні (1916—1917 рр.)» [1, с. 3]. 1. Визначте за картою, де наприкінці 1915 р. пролягала лінія фронту. (Тернопіль — Рівне — Пінськ — Новогрудок.) Принагідно нагадується, що у вересні 1915 р. утворено було Чет¬верний союз. 2. Які країни увійшли до Четверного союзу? Розповідь учителя. У 1916 р. найбільш активні й широкі воєнні дії мали місце на Південно-Західному фронті, де розгорнувся успішний контрнаступ. Під керівництвом командуючого фронтом генерала О. Брусилова було проведено ретельну й добре замасковану підготовку прориву по всьому фронту (він отримав назву Брусиловського). Після тривалої артиле¬рійської підготовки чотири російські армії перейшли в наступ і не¬забаром прорвали фронт австрійських військ. 8-ма російська армія зайняла м. Луцьк, а 4 червня — м. Чернівці. За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік. На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили від австрійських військ усю Буковину й пів¬денну Галичину. Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтрим¬ки інших фронтів і союзників, війська Південно-Західного фронту просунутися далі не змогли. Унаслідок Брусиловського прориву ні¬мецьке командування вимушене було припинити наступ у Франції на м. Верден і перекинути із заходу на російський фронт 11 дивізій. Цим була врятована від розгрому Італія. У серпні 1916 р. у війну проти Німеччини вступила Румунія. Звичайно, під час війни населення Галичини й Буковини опи¬нилось у скрутному становищі. Сучасний історик Т. Гунчак зазна¬чає: «З одного боку його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття національної свідомості й самопошани, з іншо¬го — над ним знущалися австрійці та мадяри, звинувачуючи у ру¬софільстві». Наприкінці 1916 р. на фронтах, у тому числі на Південно-Захід¬ному, знову велася позиційна війна. Робота з картою. 1. Де проходила лінія фронту наприкінці 1916 р.? (Десятин — Галич — Золочів — Пінськ.) 2. Порівняйте її з лінією фронту на кінець 1915 р. і зробіть висновки. Розповідь учителя. Багатим на військово-політичні події виявився 1917 р. У Росії перемогла Лютнева буржуазно-демократична революція, внаслідок якої було повалено самодержавство і до влади прийшов Тимчасовий уряд (ТУ). З'явилась перспектива покінчити з війною. Але ТУ стояв на позиціях продовження війни до «переможного кінця». Робота з картою. Визначте, коли розпочався наступ російських військ у 1917 р. Чим він закінчився? 3. Чому ви зробили такий висновок? (Лінія фронту на 28 липня пролягала набагато східніше: Сучава — Хотин — Тернопіль — Бро- ди, ніж це було до червневого наступу.) Розповідь учителя. Організований ТУ наступ призвів до розгрому російських військ у Галичині і на Буковині. Вже вкотре західноукраїнські землі стали ареною кривавих битв. Після бурхливих подій у Росії, які згодом докладно розглядати¬муться, 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. до влади у Петрограді внаслідок перевороту приходять більшовики. ТУ було повалено, у грудні уряд В. Леніна починає мирні переговори. Робота з картою атласу. Посилаючись на карту атласу, дайте відповідь, з ким і де велися переговори. Слово учителя. Перша світова війна, однак, завершилась тільки в листопаді 1918 р. 2. Бойовий шлях Легіону УСС. Бесіда. За яких обставин і коли був створений Легіон УСС? З якою метою було його створено? Як ставилась австрійська влада до створення Легіону УСС? Назвіть імена видатних ватажків «усусів». Згадайте, коли і де «усуси» пройшли бойове хрещення. Розповідь учителя. Австрійське командування не поспішало вводити «усусів» у бій, оскільки не було впевнене в їхній лояльності. Відтепер, після успішного випробування, австрійське команду¬вання направляло «усусів» на найнебезпечніші ділянки фронту. В 1915—1916 рр. вони брали участь у боях із частинами російської армії під Галичем, Бережанами, біля містечка Козова. Та найбільшу мужність і героїзм «усуси» засвідчили в боях за гори Маківка та Лисоня. Учням пропонується уважно роздивитися карту «Бій за гору Ма¬ківка (28 квітня — 2 травня 1915 р.)» [1, с. 3]. Під час кривавих боїв за гору Маківка в Карпатах, що тривали протягом квітня 1915 р., «усусам» випало стати головною ударною силою. Саме в боях за Маківку стався перелом у військових операціях на користь німецько-австрійських союзників. «Усуси» перейшли в наступ і в червні першими увійшли до Галича. У липні 1915 р. з двох підрозділів — Легіону УСС та створеного «куреня» — був сформований 1-й полк УСС на 2200 бійців, яким командував отаман Г. Коссак. Зазнавши в боях великих втрат, полк був відведений у тил на переформування і лише на початку травня 1916 р. повернувся на фронт. Протягом серпня—вересня полк витримував артилерійський во¬гонь і безперервні атаки російських військ під час Брусиловського прориву. Ще одна гора — Лисоня, на якій закріпилися «усуси», стала місцем їхньої героїчної слави. Опинившись в оточенні, полк УСС перестав існувати. Залишки «усусів» удруге було відправлено на переформування й поповнення, взимку 1917 р. вони знову були в окопах. На початку 1918 р. у Києві було завершено створення ку¬реня УСС — найбоєздатнішої частини тодішніх українських військ на чолі з Є. Коновальцем. Це була перша спроба організувати україн¬ську національну армію. IV. ПІДСУМКИ УРОКУ Заключне слово вчителя. У 1915—1917 рр. на українських землях тривали воєнні дії. У цей період відзначився своєю мужністю і героїзмом Легіон УСС. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Опрацювати конспект і текст підручника. 2. Завершити заповнення таблиці «Хід воєнних дій...» за 1915—1917 рр.

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієв В.С. 
[[категория:Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Конспект уроку]]

Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Конспект уроку - История изменений

User1: Новая страница: «'''Історія України 10 клас''' '''[[Події_революції_1905—1907_рр._в_Україні...»