Поляризація світла. Дисперсія світла - История изменений

User1 в 12:08, 22 апреля 2011

2011-04-22T12:08:36Z

User7 в 16:47, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:47:37Z

← Предыдущая		Версия 16:47, 23 декабря 2009
Строка 122:		Строка 122:

	Закріпимо один кінець мотузки в стіні і натягнемо її в горизонтальному напрямку. Вільний кінець мотузки почнемо коливати у вертикальному напрямку так, щоб уздовж неї поширювалася хвиля. Коливання мотузки поширюватимуться й тоді, коли мотузка буде протягнута крізь плоский ящик (мал. 4.73, а). Якщо ж цей ящик повернути на 90°, то коливання доходитимуть лише до нього, за ящиком мотузка буде нерухомою (мал. 4.73, б).		Закріпимо один кінець мотузки в стіні і натягнемо її в горизонтальному напрямку. Вільний кінець мотузки почнемо коливати у вертикальному напрямку так, щоб уздовж неї поширювалася хвиля. Коливання мотузки поширюватимуться й тоді, коли мотузка буде протягнута крізь плоский ящик (мал. 4.73, а). Якщо ж цей ящик повернути на 90°, то коливання доходитимуть лише до нього, за ящиком мотузка буде нерухомою (мал. 4.73, б).
		+
		+	[[Image:30186.jpg]]

	Для поляризації світла використовують спеціальні пристрої з асиметрією оптичних властивостей. Наприклад, якщо світло падає на плоске діелектричне дзеркало під певним кутом, то хвилі, електричний вектор яких паралельний поверхні, відбиватимуться ним (дзеркалом), а ті, в яких цей вектор перпендикулярний до поверхні — послаблюватимуться аж до зникнення. Відбите від дзеркала світло виявиться поляризованим.		Для поляризації світла використовують спеціальні пристрої з асиметрією оптичних властивостей. Наприклад, якщо світло падає на плоске діелектричне дзеркало під певним кутом, то хвилі, електричний вектор яких паралельний поверхні, відбиватимуться ним (дзеркалом), а ті, в яких цей вектор перпендикулярний до поверхні — послаблюватимуться аж до зникнення. Відбите від дзеркала світло виявиться поляризованим.
Строка 131:		Строка 133:
	У лабораторних умовах для виявлення поляризації світла використовують пристрої, які називають ''аналізаторами''. Це поляризаційні прилади, які встановлюють на шляху поширення досліджуваного світла, здебільшого після поляризатора.		У лабораторних умовах для виявлення поляризації світла використовують пристрої, які називають ''аналізаторами''. Це поляризаційні прилади, які встановлюють на шляху поширення досліджуваного світла, здебільшого після поляризатора.

-	На мал. 4.74 зображено установку, в якій здійснюється поляризація природного світла. Установка складається із джерела, яке дає пучок світла, двох поляризаційних пристроїв та екрана. Перший пристрій поляризує світло, а другий — аналізатор — визначає рівень поляризації. Повертаючи цей пристрій навколо горизонтальної осі, можна знайти таке його положення, за якого світло зовсім не потраплятиме на екран. У цьому випадку кажуть про «схрещені» поляроїди. Площина, в якій коливається електричний вектор світла після проходження крізь поляризатор, буде перпендикулярною до площини коливань світла в аналізаторі. Отже, щоб з'ясувати, чи світло поляризоване, потрібно на шляху поширення світлового пучка розмістити поляризаційний пристрій. Якщо під час його повертання яскравість променя, що проходить крізь нього, змінюється, то досліджуване світло поляризоване.	+	На мал. 4.74 зображено установку, в якій здійснюється поляризація природного світла.
		+
		+	[[Image:30187.jpg]]
		+
		+	Установка складається із джерела, яке дає пучок світла, двох поляризаційних пристроїв та екрана. Перший пристрій поляризує світло, а другий — аналізатор — визначає рівень поляризації. Повертаючи цей пристрій навколо горизонтальної осі, можна знайти таке його положення, за якого світло зовсім не потраплятиме на екран. У цьому випадку кажуть про «схрещені» поляроїди. Площина, в якій коливається електричний вектор світла після проходження крізь поляризатор, буде перпендикулярною до площини коливань світла в аналізаторі. Отже, щоб з'ясувати, чи світло поляризоване, потрібно на шляху поширення світлового пучка розмістити поляризаційний пристрій. Якщо під час його повертання яскравість променя, що проходить крізь нього, змінюється, то досліджуване світло поляризоване.

	Явище поляризації широко застосовують у техніці. У сучасних містах, де багато радіопередавачів різного призначення, випромінювальні антени розміщують у взаємно перпендикулярних площинах (мал. 4.75). За таких  умов  дві  радіостанції, які працюють на однаковій частоті, не заважають одна одній.		Явище поляризації широко застосовують у техніці. У сучасних містах, де багато радіопередавачів різного призначення, випромінювальні антени розміщують у взаємно перпендикулярних площинах (мал. 4.75). За таких  умов  дві  радіостанції, які працюють на однаковій частоті, не заважають одна одній.
		+
		+	[[Image:01561.jpg]]

	Під час фотографування великих гладеньких поверхонь (наприклад води) з'являються так звані відблиски — дзеркально відбиті світлові пучки, які істотно погіршують якість зображення. Щоб позбутися цих відблисків, на об'єктив фотоапарата надягають спеціальні поляризаційні фільтри, які працюють у режимі аналізатора (див. попередній дослід). Відбите світло завжди частково або повністю поляризоване. Тому, повертаючи поляризаційний фільтр, можна знайти таке його положення, за якого світло відблисків не потрапляє в об'єктив фотоапарата.		Під час фотографування великих гладеньких поверхонь (наприклад води) з'являються так звані відблиски — дзеркально відбиті світлові пучки, які істотно погіршують якість зображення. Щоб позбутися цих відблисків, на об'єктив фотоапарата надягають спеціальні поляризаційні фільтри, які працюють у режимі аналізатора (див. попередній дослід). Відбите світло завжди частково або повністю поляризоване. Тому, повертаючи поляризаційний фільтр, можна знайти таке його положення, за якого світло відблисків не потрапляє в об'єктив фотоапарата.
Строка 141:		Строка 149:
	''Цукриметр дозволяє оперативно  визначати вміст цукру в розчині''		''Цукриметр дозволяє оперативно  визначати вміст цукру в розчині''

-	У цукровій промисловості застосовують прилади для визначення концентрації цукру в мелясі чи в розчині — цукриметри. Розчин цукру здатний повертати площину поляризації світла на певний кут залежно від концетрації цукру (мал. 4.76). Цукриметр складається із джерела світла (штучного чи природного), поляризатора, аналізатора, окуляра і шкали, за якою можна визначати кут повертання аналізатора. Прилад налаштовують так, щоб світло, пройшовши крізь поляризатор, не проходило крізь аналізатор. Після цього між поляризатором і аналізатором розміщують прозору капсулу з цукровим розчином. В окулярі з'являється світло. Подальшим повертанням аналізатора добиваються повного затемнення окуляра. За кутом повертання аналізатора визначають концентрацію цукру в розчині.	+	У цукровій промисловості застосовують прилади для визначення концентрації цукру в мелясі чи в розчині — цукриметри. Розчин цукру здатний повертати площину поляризації світла на певний кут залежно від концетрації цукру (мал. 4.76).
		+
		+	[[Image:30188.jpg]]
		+
		+	Цукриметр складається із джерела світла (штучного чи природного), поляризатора, аналізатора, окуляра і шкали, за якою можна визначати кут повертання аналізатора. Прилад налаштовують так, щоб світло, пройшовши крізь поляризатор, не проходило крізь аналізатор. Після цього між поляризатором і аналізатором розміщують прозору капсулу з цукровим розчином. В окулярі з'являється світло. Подальшим повертанням аналізатора добиваються повного затемнення окуляра. За кутом повертання аналізатора визначають концентрацію цукру в розчині.

	Спеціальні поляризаційні окуляри зі схрещеними осями поляризації застосовують під час перегляду стереофільмів, у яких зображення на екран проектується поляризованим світлом.		Спеціальні поляризаційні окуляри зі схрещеними осями поляризації застосовують під час перегляду стереофільмів, у яких зображення на екран проектується поляризованим світлом.

User7 в 16:43, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:43:24Z

Внесённые изменения

User7 в 16:40, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:40:39Z

← Предыдущая		Версия 16:40, 23 декабря 2009
Строка 57:		Строка 57:
	З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>		З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>

-	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.	+	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.

	Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).		Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).
Строка 96:		Строка 96:

	є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.		є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.
		+
		+
		+
		+	ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ
		+
		+	Розглядаючи природу електромагнітних хвиль, ми встановили, що хвиля, яка випромінюється вібратором, є поперечною. Вектор магнітної індукції і вектор напруженості електричного поля взаємно перпендикулярні і знаходяться в площині, перпендикулярній до вектора швидкості хвилі.
		+
		+	''В електромагнітній хвилі, яку випромінює один вібратор, вектори магнітної індукції і напруженості електричного поля взаємно перпендикулярні''
		+
		+	У хвилі, яка поширюється від антени передавача,  напрямок  векторів [[Image:2-18-1.jpg]] залишається незмінним протягом усього часу поширення хвилі.
		+
		+	''Хвилю, вектори [[Image:2-88-1.jpg]] якої тривалий час залишаються в одній площині, називають плоско поляризованою.''
		+
		+	Плоско поляризовану хвилю випромінює вібратор кожного радіопередавача. Щоб переконатися в цьому, візьмемо навчальний передавач, який випромінює хвилю довжиною в декілька сантиметрів. Його вібратор розміщений у рупорі-антені вертикально. Спрямуємо антену так, щоб випромінювана хвиля потрапляла на антену приймача, що й зафіксує реєструвальний прилад. Після цього повернемо передавач на 90° навколо поздовжньої осі. Приймач перестане реагувати на радіохвилю. Передавальний і приймальний вібратори будуть при цьому взаємно перпендикулярними. Оскільки змінний струм в антені індукує електрична складова хвилі, характеристикою якої є вектор [[Image:2-23-1.jpg]], то отриманий результат досліду підтверджує поляризацію хвилі.
		+
		+	Світло — також електромагнітна хвиля, тому можна очікувати поляризацію і світлової хвилі. Однак вібратором, який випромінює світлову хвилю, є атом, і таких атомів у речовині велика кількість, тому неможливо виділити переважний напрямок їхніх коливань. З цієї причини у звичайному світлі, яке називають природним, коливання векторів [[Image:2-88-1.jpg]] відбуваються в усіх напрямках. Проте є методи, за допомогою яких із загального потоку електромагнітних хвиль можна виділити ті, вектори [[Image:2-88-1.jpg]] яких коливаються в одній площині. Метод поляризації природного світла можна зрозуміти з такого прикладу.
		+
		+	''Радіопередавач з одним вібратором випромінює плоско поляризовану хвилю''
		+
		+	''Поляризацію радіохвилі можна виявити за допомогою радіоприймача з антеною''
		+
		+	''У природному світлі вектори В і £ коливаються в різних площинах''
		+
		+	''Природне світло можна поляризувати''
		+
		+	Закріпимо один кінець мотузки в стіні і натягнемо її в горизонтальному напрямку. Вільний кінець мотузки почнемо коливати у вертикальному напрямку так, щоб уздовж неї поширювалася хвиля. Коливання мотузки поширюватимуться й тоді, коли мотузка буде протягнута крізь плоский ящик (мал. 4.73, а). Якщо ж цей ящик повернути на 90°, то коливання доходитимуть лише до нього, за ящиком мотузка буде нерухомою (мал. 4.73, б).
		+
		+	Для поляризації світла використовують спеціальні пристрої з асиметрією оптичних властивостей. Наприклад, якщо світло падає на плоске діелектричне дзеркало під певним кутом, то хвилі, електричний вектор яких паралельний поверхні, відбиватимуться ним (дзеркалом), а ті, в яких цей вектор перпендикулярний до поверхні — послаблюватимуться аж до зникнення. Відбите від дзеркала світло виявиться поляризованим.
		+
		+	Існують природні і штучні кристали, які мають ''оптичну анізотропію'' — неоднорідність оптичних властивостей в різних напрямках. У разі проходження крізь ці кристали світло поляризується. Прикладом може бути природний кристал турмаліну, значення показника заломленння якого в різних напрямках різне.
		+
		+	Око людини нездатне відрізняти поляризоване світло від природного. Хоча комахи, зокрема бджоли, можуть визначати напрямок площини поляризації поляризованого світла.
		+
		+	У лабораторних умовах для виявлення поляризації світла використовують пристрої, які називають ''аналізаторами''. Це поляризаційні прилади, які встановлюють на шляху поширення досліджуваного світла, здебільшого після поляризатора.
		+
		+	На мал. 4.74 зображено установку, в якій здійснюється поляризація природного світла. Установка складається із джерела, яке дає пучок світла, двох поляризаційних пристроїв та екрана. Перший пристрій поляризує світло, а другий — аналізатор — визначає рівень поляризації. Повертаючи цей пристрій навколо горизонтальної осі, можна знайти таке його положення, за якого світло зовсім не потраплятиме на екран. У цьому випадку кажуть про «схрещені» поляроїди. Площина, в якій коливається електричний вектор світла після проходження крізь поляризатор, буде перпендикулярною до площини коливань світла в аналізаторі. Отже, щоб з'ясувати, чи світло поляризоване, потрібно на шляху поширення світлового пучка розмістити поляризаційний пристрій. Якщо під час його повертання яскравість променя, що проходить крізь нього, змінюється, то досліджуване світло поляризоване.
		+
		+	Явище поляризації широко застосовують у техніці. У сучасних містах, де багато радіопередавачів різного призначення, випромінювальні антени розміщують у взаємно перпендикулярних площинах (мал. 4.75). За таких  умов  дві  радіостанції, які працюють на однаковій частоті, не заважають одна одній.
		+
		+	Під час фотографування великих гладеньких поверхонь (наприклад води) з'являються так звані відблиски — дзеркально відбиті світлові пучки, які істотно погіршують якість зображення. Щоб позбутися цих відблисків, на об'єктив фотоапарата надягають спеціальні поляризаційні фільтри, які працюють у режимі аналізатора (див. попередній дослід). Відбите світло завжди частково або повністю поляризоване. Тому, повертаючи поляризаційний фільтр, можна знайти таке його положення, за якого світло відблисків не потрапляє в об'єктив фотоапарата.
		+
		+	''Поляризаційні фільтри застосовують у фотографії''
		+
		+	''Цукриметр дозволяє оперативно  визначати вміст цукру в розчині''
		+
		+	У цукровій промисловості застосовують прилади для визначення концентрації цукру в мелясі чи в розчині — цукриметри. Розчин цукру здатний повертати площину поляризації світла на певний кут залежно від концетрації цукру (мал. 4.76). Цукриметр складається із джерела світла (штучного чи природного), поляризатора, аналізатора, окуляра і шкали, за якою можна визначати кут повертання аналізатора. Прилад налаштовують так, щоб світло, пройшовши крізь поляризатор, не проходило крізь аналізатор. Після цього між поляризатором і аналізатором розміщують прозору капсулу з цукровим розчином. В окулярі з'являється світло. Подальшим повертанням аналізатора добиваються повного затемнення окуляра. За кутом повертання аналізатора визначають концентрацію цукру в розчині.
		+
		+	Спеціальні поляризаційні окуляри зі схрещеними осями поляризації застосовують під час перегляду стереофільмів, у яких зображення на екран проектується поляризованим світлом.
		+
		+	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. Чим відрізняється поляризоване світло від природного?<br>2. Чому електромагнітна хвиля, яка випромінюється одним вібратором, завжди є поляризованою?<br>3. У чому полягає принцип дії поляризаційних приладів?<br>4. У яких випадках природне світло стає поляризованим?<br>5. 3 якою особливістю електромагнітної хвилі пов'язане явище поляризації?<br>6. Де на практиці застосовують явище поляризації електромагнітних хвиль?

	<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>		<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>

User7 в 16:19, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:19:38Z

← Предыдущая		Версия 16:19, 23 декабря 2009
Строка 57:		Строка 57:
	З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>		З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>

-	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.~~<br>~~Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).	+	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.
		+
		+	Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).

	[[Image:30182.jpg]]		[[Image:30182.jpg]]

User7 в 16:18, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:18:55Z

← Предыдущая		Версия 16:18, 23 декабря 2009
Строка 23:		Строка 23:
	Якщо на межу поділу двох середовищ із показниками заломлення n<sub>1</sub> і n<sub>2</sub>, причому n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> (мал. 4.64),		Якщо на межу поділу двох середовищ із показниками заломлення n<sub>1</sub> і n<sub>2</sub>, причому n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> (мал. 4.64),

-	[[Image:30180.jpg]]	+	[[Image:30180.jpg]]

	спрямувати під певним кутом ''а'' > 0 пучок світла червоного кольору ([[Image:1-19-1.jpg]] = 700 нм), то він зазнає заломлення, і в другому середовищі поширюватиметься під кутом ''у''<sub>1</sub>< ''а''.<br>		спрямувати під певним кутом ''а'' > 0 пучок світла червоного кольору ([[Image:1-19-1.jpg]] = 700 нм), то він зазнає заломлення, і в другому середовищі поширюватиметься під кутом ''у''<sub>1</sub>< ''а''.<br>
Строка 33:		Строка 33:
	Якщо під таким самим кутом ''а ''> 0 спрямувати на межу поділу двох середовищ пучок світла зеленого кольору ([[Image:1-19-1.jpg]]= 400 нм ), то він також зазнає заломлення, але кут заломлення ''у''<sub>2</sub> буде меншим від кута заломлення пучка світла червоного кольору (мал. 4.65):<br>		Якщо під таким самим кутом ''а ''> 0 спрямувати на межу поділу двох середовищ пучок світла зеленого кольору ([[Image:1-19-1.jpg]]= 400 нм ), то він також зазнає заломлення, але кут заломлення ''у''<sub>2</sub> буде меншим від кута заломлення пучка світла червоного кольору (мал. 4.65):<br>

-	[[Image:01564.jpg]]	+	[[Image:01564.jpg]]

	''Y''<sub>2 </sub>< ''Y''<sub>1</sub>.<br>		''Y''<sub>2 </sub>< ''Y''<sub>1</sub>.<br>
Строка 43:		Строка 43:
	Скориставшись означенням показника заломлення, за яким [[Image:2-87.jpg]] (мал. 4.66),		Скориставшись означенням показника заломлення, за яким [[Image:2-87.jpg]] (мал. 4.66),

-	[[Image:30181.jpg]]	+	[[Image:30181.jpg]]

	можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>		можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>
Строка 53:		Строка 53:
	Графічну залежність показника заломлення від довжини хвилі для деяких речовин наведено на мал. 4.67.<br>		Графічну залежність показника заломлення від довжини хвилі для деяких речовин наведено на мал. 4.67.<br>

-	[[Image:025456.jpg]]	+	[[Image:025456.jpg]]

	З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>		З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>
Строка 59:		Строка 59:
	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.<br>Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).		Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.<br>Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).

-	[[Image:30182.jpg]]	+	[[Image:30182.jpg]]

	На білому екрані, розміщеному за призмою, з явилася різнобарвна стрічка, названа І. Ньютоном спектром. В одержаному спектрі спостерігалися всі кольори — від червоного до фіолетового.<br>		На білому екрані, розміщеному за призмою, з явилася різнобарвна стрічка, названа І. Ньютоном спектром. В одержаному спектрі спостерігалися всі кольори — від червоного до фіолетового.<br>
Строка 69:		Строка 69:
	Коли вузький пучок світла падає на бічну грань призми ЛВ (мал. 4.69),		Коли вузький пучок світла падає на бічну грань призми ЛВ (мал. 4.69),

-	[[Image:01455-1.jpg]]	+	[[Image:01455-1.jpg]]

	окремі хвилі з різною довжиною зазнають різно¬го заломлення внаслідок явища дисперсії. Тому пучок білого світла розкладається на окремі кольори. Процес повторюється і на грані призми ВС. Отже, паралельний пучок білого світла, пройшовши крізь трикутну призму, стає розбіжним. Складові хвилі в ньому поширюються в різних напрямках. Потрапивши на білий екран, вони забарвлюють його в різні кольори. Послідовність цих кольорів така (мал. 4.70):<br>		окремі хвилі з різною довжиною зазнають різно¬го заломлення внаслідок явища дисперсії. Тому пучок білого світла розкладається на окремі кольори. Процес повторюється і на грані призми ВС. Отже, паралельний пучок білого світла, пройшовши крізь трикутну призму, стає розбіжним. Складові хвилі в ньому поширюються в різних напрямках. Потрапивши на білий екран, вони забарвлюють його в різні кольори. Послідовність цих кольорів така (мал. 4.70):<br>
Строка 75:		Строка 75:
	червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.		червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.

-	[[Image:021256.jpg	+	[[Image:021256-5.jpg]]<br>

	''Трикутна призма розкладає пучок білого світла на кольорові складові''		''Трикутна призма розкладає пучок білого світла на кольорові складові''
Строка 83:		Строка 83:
	Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71).		Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71).

-	[[Image:0156456.jpg]]	+	[[Image:0156456.jpg]]

	Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.		Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.
Строка 91:		Строка 91:
	За складом спектра можна судити про властивості речовини, яка випромінює світло. З цією метою використовують прилади, названі спектрографами. Основною частиною такого приладу (мал. 4.72)		За складом спектра можна судити про властивості речовини, яка випромінює світло. З цією метою використовують прилади, названі спектрографами. Основною частиною такого приладу (мал. 4.72)

-	[[Image:30184.jpg]]	+	[[Image:30184.jpg]]

	є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.		є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.

User7 в 16:14, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:14:52Z

← Предыдущая		Версия 16:14, 23 декабря 2009
Строка 21:		Строка 21:
	У лабораторних умовах спостерігати дисперсію найкраще на прикладі видимого світла.<br>		У лабораторних умовах спостерігати дисперсію найкраще на прикладі видимого світла.<br>

-	Якщо на межу поділу двох середовищ із показниками заломлення n<sub>1</sub> і n<sub>2</sub>, причому n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> (мал. 4.64), спрямувати під певним кутом ''а'' > 0 пучок світла червоного кольору ([[Image:1-19-1.jpg]] = 700 нм), то він зазнає заломлення, і в другому середовищі поширюватиметься під кутом ''у''<sub>1</sub>< ''а''.<br>	+	Якщо на межу поділу двох середовищ із показниками заломлення n<sub>1</sub> і n<sub>2</sub>, причому n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> (мал. 4.64),
		+
		+	[[Image:30180.jpg]]
		+
		+	спрямувати під певним кутом ''а'' > 0 пучок світла червоного кольору ([[Image:1-19-1.jpg]] = 700 нм), то він зазнає заломлення, і в другому середовищі поширюватиметься під кутом ''у''<sub>1</sub>< ''а''.<br>

	''Речовина впливає на швидкість електромагнітної хвилі, яка в ній поширюється<br>''		''Речовина впливає на швидкість електромагнітної хвилі, яка в ній поширюється<br>''
Строка 28:		Строка 32:

	Якщо під таким самим кутом ''а ''> 0 спрямувати на межу поділу двох середовищ пучок світла зеленого кольору ([[Image:1-19-1.jpg]]= 400 нм ), то він також зазнає заломлення, але кут заломлення ''у''<sub>2</sub> буде меншим від кута заломлення пучка світла червоного кольору (мал. 4.65):<br>		Якщо під таким самим кутом ''а ''> 0 спрямувати на межу поділу двох середовищ пучок світла зеленого кольору ([[Image:1-19-1.jpg]]= 400 нм ), то він також зазнає заломлення, але кут заломлення ''у''<sub>2</sub> буде меншим від кута заломлення пучка світла червоного кольору (мал. 4.65):<br>
		+
		+	[[Image:01564.jpg]]

	''Y''<sub>2 </sub>< ''Y''<sub>1</sub>.<br>		''Y''<sub>2 </sub>< ''Y''<sub>1</sub>.<br>
Строка 35:		Строка 41:
	''Y''<sub>З</sub> <''Y''<sub>2</sub> < ''Y''<sub><span style="font-style: italic;">1</span></sub>.<br>		''Y''<sub>З</sub> <''Y''<sub>2</sub> < ''Y''<sub><span style="font-style: italic;">1</span></sub>.<br>

-	Скориставшись означенням показника заломлення, за яким [[Image:2-87.jpg]] (мал. 4.66), можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>	+	Скориставшись означенням показника заломлення, за яким [[Image:2-87.jpg]] (мал. 4.66),
		+
		+	[[Image:30181.jpg]]
		+
		+	можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>

	n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> < n<sub>3</sub>,<br>		n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> < n<sub>3</sub>,<br>
Строка 42:		Строка 52:

	Графічну залежність показника заломлення від довжини хвилі для деяких речовин наведено на мал. 4.67.<br>		Графічну залежність показника заломлення від довжини хвилі для деяких речовин наведено на мал. 4.67.<br>
		+
		+	[[Image:025456.jpg]]

	З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>		З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає.<br>

-	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.<br>Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).  На білому екрані, розміщеному за призмою, з явилася різнобарвна стрічка, названа І. Ньютоном спектром. В одержаному спектрі спостерігалися всі кольори — від червоного до фіолетового.<br>	+	Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі.<br>Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).
		+
		+	[[Image:30182.jpg]]
		+
		+	На білому екрані, розміщеному за призмою, з явилася різнобарвна стрічка, названа І. Ньютоном спектром. В одержаному спектрі спостерігалися всі кольори — від червоного до фіолетового.<br>

	Чому ж призма розкладає біле світло на складові частини?<br>		Чому ж призма розкладає біле світло на складові частини?<br>
Строка 51:		Строка 67:
	''Фіолетовий — 1,532 Синій — 1,528 Голубий — 1,524 Зелений — 1,519 Жовтий — 1,517 Оранжевий— 1,514 Червоний — 1,513''		''Фіолетовий — 1,532 Синій — 1,528 Голубий — 1,524 Зелений — 1,519 Жовтий — 1,517 Оранжевий— 1,514 Червоний — 1,513''

-	Коли вузький пучок світла падає на бічну грань призми ЛВ (мал. 4.69), окремі хвилі з різною довжиною зазнають різно¬го заломлення внаслідок явища дисперсії. Тому пучок білого світла розкладається на окремі кольори. Процес повторюється і на грані призми ВС. Отже, паралельний пучок білого світла, пройшовши крізь трикутну призму, стає розбіжним. Складові хвилі в ньому поширюються в різних напрямках. Потрапивши на білий екран, вони забарвлюють його в різні кольори. Послідовність цих кольорів така (мал. 4.70):<br>	+	Коли вузький пучок світла падає на бічну грань призми ЛВ (мал. 4.69),
		+
		+	[[Image:01455-1.jpg]]
		+
		+	окремі хвилі з різною довжиною зазнають різно¬го заломлення внаслідок явища дисперсії. Тому пучок білого світла розкладається на окремі кольори. Процес повторюється і на грані призми ВС. Отже, паралельний пучок білого світла, пройшовши крізь трикутну призму, стає розбіжним. Складові хвилі в ньому поширюються в різних напрямках. Потрапивши на білий екран, вони забарвлюють його в різні кольори. Послідовність цих кольорів така (мал. 4.70):<br>

	червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.		червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.

-	''~~<br>~~Трикутна призма розкладає пучок білого світла на кольорові складові''	+	[[Image:021256.jpg
		+
		+	''Трикутна призма розкладає пучок білого світла на кольорові складові''

	''При зведенні різнокольорових пучків одержується білий пучок''		''При зведенні різнокольорових пучків одержується білий пучок''

	Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71).		Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71).
		+
		+	[[Image:0156456.jpg]]

	Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.		Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.
Строка 65:		Строка 89:
	''Спектрографи є в багатьох наукових лабораторіях. Вони допомагають вивчати різні фізичні та хімічні процеси в речовині''		''Спектрографи є в багатьох наукових лабораторіях. Вони допомагають вивчати різні фізичні та хімічні процеси в речовині''

-	За складом спектра можна судити про властивості речовини, яка випромінює світло. З цією метою використовують прилади, названі спектрографами. Основною частиною такого приладу (мал. 4.72) є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.	+	За складом спектра можна судити про властивості речовини, яка випромінює світло. З цією метою використовують прилади, названі спектрографами. Основною частиною такого приладу (мал. 4.72)
		+
		+	[[Image:30184.jpg]]
		+
		+	є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.

	<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>		<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>

User7 в 16:03, 23 декабря 2009

2009-12-23T16:03:34Z

← Предыдущая		Версия 16:03, 23 декабря 2009
Строка 11:		Строка 11:
	Як уже встановлено, наслідком залежності швидкості електромагнітної хвилі, зокрема видимого світла, від природи речовини є явище його заломлення на межі двох середовищ. Показник заломлення визначають відношенням швидкостей хвилі в кожній із речовин. Зокрема, для випадку, коли хвиля переходить із вакууму в речовину, показник заломлення визначається за формулою:<br>		Як уже встановлено, наслідком залежності швидкості електромагнітної хвилі, зокрема видимого світла, від природи речовини є явище його заломлення на межі двох середовищ. Показник заломлення визначають відношенням швидкостей хвилі в кожній із речовин. Зокрема, для випадку, коли хвиля переходить із вакууму в речовину, показник заломлення визначається за формулою:<br>

-	~~с п=~~-. v<br>	+	[[Image:2-85.jpg]]<br>

-	<br>	+	Таку залежність можна записати лише для певної довжини хвилі. Експериментальні дослідження засвідчують, що хвилі різних довжин (частот) поширюються в певному середовищі з різними швидкостями. Це пояснюють тим, що хвилі різної довжини зазнають різних впливів з боку речовини. Наслідком залежності швидкості поширення електромагнітної хвилі від її частоти є залежність показника заломлення від довжини хвилі:<br>

-	~~n = f(X)~~.<br>	+	[[Image:2-86.jpg]]<br>

	''Явище залежності показника заломлення від довжини хвилі називають дисперсією.''<br>		''Явище залежності показника заломлення від довжини хвилі називають дисперсією.''<br>
Строка 35:		Строка 35:
	''Y''<sub>З</sub> <''Y''<sub>2</sub> < ''Y''<sub><span style="font-style: italic;">1</span></sub>.<br>		''Y''<sub>З</sub> <''Y''<sub>2</sub> < ''Y''<sub><span style="font-style: italic;">1</span></sub>.<br>

-	Скориставшись означенням показника заломлення, за яким ~~я =----~~-(мал. 4.66), можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>	+	Скориставшись означенням показника заломлення, за яким [[Image:2-87.jpg]] (мал. 4.66), можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином:<br>

	n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> < n<sub>3</sub>,<br>		n<sub>1</sub> < n<sub>2</sub> < n<sub>3</sub>,<br>
Строка 59:		Строка 59:
	''При зведенні різнокольорових пучків одержується білий пучок''		''При зведенні різнокольорових пучків одержується білий пучок''

-	Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71). ~~я<br>~~Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.	+	Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71).
		+
		+	Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.

	''Спектрографи є в багатьох наукових лабораторіях. Вони допомагають вивчати різні фізичні та хімічні процеси в речовині''		''Спектрографи є в багатьох наукових лабораторіях. Вони допомагають вивчати різні фізичні та хімічні процеси в речовині''
Строка 67:		Строка 69:
	<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>		<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>

-	<sub>Підручники та [[~~Гіпермаркет_Знань_~~-~~_перший_в_світі~~!\|книги]] по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[~~Фізика_і_астрономія~~\|з фізики]], реферати та конспекти уроків [[~~Фізика_11_клас~~\|з фізики для 11 класу]]</sub>	+	<sub>Підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|книги]] по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[Фізика і астрономія\|з фізики]], реферати та конспекти уроків [[Фізика 11 клас\|з фізики для 11 класу]]</sub>

	<br>		<br>

User7 в 15:56, 23 декабря 2009

2009-12-23T15:56:38Z

Внесённые изменения

User7: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Фізика і астр...

2009-12-23T15:55:07Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Фізика і астр...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 11 клас|Фізика 11 клас]]>> Фізика: Поляризація світла. Дисперсія світла'''
 
<metakeywords>Фізика, клас, урок, на тему, 11 клас, Поляризація світла, Дисперсія світла.</metakeywords>ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТЛА. ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА 

 

ДИСПЕРСІЯ 

Поширюючись у речовині, електромагнітна хвиля взаємодіє з нею. Внаслідок цього речовина впливає на поширення електромагнітної хвилі. Зокрема, швидкість хвилі змінюється в разі переходу з однієї речовини в іншу. 

Як уже встановлено, наслідком залежності швидкості електромагнітної хвилі, зокрема видимого світла, від природи речовини є явище його заломлення на межі двох середовищ. Показник заломлення визначають відношенням швидкостей хвилі в кожній із речовин. Зокрема, для випадку, коли хвиля переходить із вакууму в речовину, показник заломлення визначається за формулою: 

с п=-. v 

 

n = f(X). 

''Явище залежності показника заломлення від довжини хвилі називають дисперсією.'' 

У лабораторних умовах спостерігати дисперсію найкраще на прикладі видимого світла. 

Якщо на межу поділу двох середовищ із показниками заломлення n1 і n2, причому n1 < n2 (мал. 4.64), спрямувати під певним кутом ''а'' > 0 пучок світла червоного кольору ([[Image:1-19-1.jpg]] = 700 нм), то він зазнає заломлення, і в другому середовищі поширюватиметься під кутом ''у''1< ''а''. 

''Речовина впливає на швидкість електромагнітної хвилі, яка в ній поширюється ''

''Показник заломлення речовин залежить від довжини хвилі'' 

Якщо під таким самим кутом ''а ''> 0 спрямувати на межу поділу двох середовищ пучок світла зеленого кольору ([[Image:1-19-1.jpg]]= 400 нм ), то він також зазнає заломлення, але кут заломлення ''у''2 буде меншим від кута заломлення пучка світла червоного кольору (мал. 4.65): 

''Y''2 < ''Y''1. 

Подібну закономірність спостерігатимемо і в разі заломлення пучка світла синього кольору: 

''Y''З <''Y''2 < ''Y''1. 

Скориставшись означенням показника заломлення, за яким я =-----(мал. 4.66), можна дійти висновку, що результати дослідів узагальнюються таким чином: 

n1 < n2 < n3, 

тобто показник заломлення світла найменший для світла червоного кольору і найбільший для світла синього кольору. 

Графічну залежність показника заломлення від довжини хвилі для деяких речовин наведено на мал. 4.67. 

З аналізу графіка залежності n =''f''[[Image:1-19-1.jpg]].) випливає, що вона має нелінійний характер, і зі збільшенням довжини хвилі показник заломлення зменшується. Короткі хвилі заломлюються сильніше, ніж довгі. Інакше кажучи, зі збільшенням частоти хвилі світла показник заломлення зростає. 

Залежність показника заломлення одного із сортів скла від довжини хвилі видимого світла, поданої в кольорах, наведено на полі. Перше ґрунтовне дослідження прояву явища дисперсії провів у 1666 р. видатний англійський фізик І. Ньютон. Свої дослідження він розпочав на установці, основною частиною якої була трикутна призма. Він розмістив її на підставці у затемненій кімнаті і спрямував на неї пучок білого сонячного світла, яке проходило крізь малий отвір у віконниці (мал. 4.68).  На білому екрані, розміщеному за призмою, з явилася різнобарвна стрічка, названа І. Ньютоном спектром. В одержаному спектрі спостерігалися всі кольори — від червоного до фіолетового. 

Чому ж призма розкладає біле світло на складові частини? 

''Фіолетовий — 1,532 Синій — 1,528 Голубий — 1,524 Зелений — 1,519 Жовтий — 1,517 Оранжевий— 1,514 Червоний — 1,513''

Коли вузький пучок світла падає на бічну грань призми ЛВ (мал. 4.69), окремі хвилі з різною довжиною зазнають різно¬го заломлення внаслідок явища дисперсії. Тому пучок білого світла розкладається на окремі кольори. Процес повторюється і на грані призми ВС. Отже, паралельний пучок білого світла, пройшовши крізь трикутну призму, стає розбіжним. Складові хвилі в ньому поширюються в різних напрямках. Потрапивши на білий екран, вони забарвлюють його в різні кольори. Послідовність цих кольорів така (мал. 4.70): 

червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.

'' Трикутна призма розкладає пучок білого світла на кольорові складові''

''При зведенні різнокольорових пучків одержується білий пучок''

Якщо «кольорові» хвилі зібрати в один пучок, то на екрані, на який він падає, спостерігатимемо білу пляму (мал. 4.71). я Спектр, одержаний у разі проходження білого світла крізь призму,  називають суцільним. У ньому всі кольори плавно переходять один в інший.

''Спектрографи є в багатьох наукових лабораторіях. Вони допомагають вивчати різні фізичні та хімічні процеси в речовині''

За складом спектра можна судити про властивості речовини, яка випромінює світло. З цією метою використовують прилади, названі спектрографами. Основною частиною такого приладу (мал. 4.72) є трикутна призма, яка розкладає вузький пучок світла, що проходить крізь об'єктив, на спектр, який залишає слід на фотоплівці.

''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів   '' 

Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з фізики, реферати та конспекти уроків з фізики для 11 класу

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].