Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти - История изменений

User7 в 20:13, 8 апреля 2010

2010-04-08T20:13:46Z

← Предыдущая		Версия 20:13, 8 апреля 2010
Строка 21:		Строка 21:
	• ''Жири'' - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені.		• ''Жири'' - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені.

-	[[Image:~~Chemistry 204~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry_204x.jpg]]<br>

	Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив,  що це не так.		Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив,  що це не так.
Строка 113:		Строка 113:
	<br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''		<br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''

-	<br> <sub>Скачати [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники]] та книги онлайн, планування [[Хімія\|з хімії]], курси та завдання [[~~Хімія_9_клас~~\|з хімії для 9 класу]]</sub>	+	<br> <sub>Скачати [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники]] та книги онлайн, планування [[Хімія\|з хімії]], курси та завдання [[Хімія 9 клас\|з хімії для 9 класу]]</sub>

	<br>		<br>

User7 в 20:11, 8 апреля 2010

2010-04-08T20:11:29Z

← Предыдущая		Версия 20:11, 8 апреля 2010
Строка 21:		Строка 21:
	• ''Жири'' - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені.		• ''Жири'' - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені.

-	[[Image:~~Chemistry_204~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 204.jpg]]

	Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив,  що це не так.		Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив,  що це не так.
Строка 29:		Строка 29:
	• ''Гідроліз жирів'' - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле (мал. 30.2) виявив: один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин.		• ''Гідроліз жирів'' - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле (мал. 30.2) виявив: один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин.

-	[[Image:~~Chemistry_205~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 205.jpg]]

	1817 р. його співвітчизник Шеврьоль (мал. 30.3) не лише добув з жирів уже відому «солодку олію Шеєле», яку назвав гліцерином (про походження назви гліцерину йшлося у § 27). Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти - стеаринова (мал. 30.1,1), пальмітинова (мал. 30.4), олеїнова (мал. 30.1,2).		1817 р. його співвітчизник Шеврьоль (мал. 30.3) не лише добув з жирів уже відому «солодку олію Шеєле», яку назвав гліцерином (про походження назви гліцерину йшлося у § 27). Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти - стеаринова (мал. 30.1,1), пальмітинова (мал. 30.4), олеїнова (мал. 30.1,2).
Строка 37:		Строка 37:
	Роздивіться малюнок 30.4. Визначте, насиченою чи ненасиченою сполукою є пальмітинова кислота.		Роздивіться малюнок 30.4. Визначте, насиченою чи ненасиченою сполукою є пальмітинова кислота.

-	[[Image:~~Chemistry_205_1~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 205 1.jpg]]

	Тобто за результатами аналізу продуктів гідролізу Шеврьоль зміг зробити певні висновки про склад жирів. Сорок років потому Марселен Бертло (див. § 18) встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру (мал. 30.5) природних жирів було доведено експериментально.		Тобто за результатами аналізу продуктів гідролізу Шеврьоль зміг зробити певні висновки про склад жирів. Сорок років потому Марселен Бертло (див. § 18) встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру (мал. 30.5) природних жирів було доведено експериментально.

-	[[Image:~~Chemistry_206~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 206.jpg]]

	• ''Перетворення жирів'' у рослинних і тваринних організмах також відбувається за участю гліцерину й вищих карбонових кислот. Схематично процес утворення жиру на рівні мікросвіту наведено на малюнку 30.6.		• ''Перетворення жирів'' у рослинних і тваринних організмах також відбувається за участю гліцерину й вищих карбонових кислот. Схематично процес утворення жиру на рівні мікросвіту наведено на малюнку 30.6.

-	[[Image:~~Chemistry_206_1~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 206 1.jpg]]

	Тепер ви зможете зрозуміти, як саме ріпакову, відпрацьовані соняшникову, кукурудзяну олії, тваринні жири тощо переробляють на біодизель (про нього йшлося у § 28). Унаслідок нагрівання етанолу з жиром, приміром тристеарином, за присутності каталізатора утворюються гліцерин і етилстеарат.		Тепер ви зможете зрозуміти, як саме ріпакову, відпрацьовані соняшникову, кукурудзяну олії, тваринні жири тощо переробляють на біодизель (про нього йшлося у § 28). Унаслідок нагрівання етанолу з жиром, приміром тристеарином, за присутності каталізатора утворюються гліцерин і етилстеарат.
Строка 51:		Строка 51:
	Зрозуміло, що склад біодизельного пального залежить від того, який спирт і які жири було використано для його виготовлення:		Зрозуміло, що склад біодизельного пального залежить від того, який спирт і які жири було використано для його виготовлення:

-	[[Image:~~Chemistry_206_2~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 206 2.jpg]]

	<u>''Завдання''</u>		<u>''Завдання''</u>
Строка 59:		Строка 59:
	У рослинах жири утворюються з вуглеводів (докладніше про них ви  дізнаєтеся з наступних параграфів). Цей процес найінтенсивніше відбувається в насінні дозріваючих олійних культур і плодах. Під час проростання насіння жири, навпаки, розщеплюються (за участю ферментів) на вищі карбонові кислоти і гліцерин, з якого утворюються вуглеводи.		У рослинах жири утворюються з вуглеводів (докладніше про них ви  дізнаєтеся з наступних параграфів). Цей процес найінтенсивніше відбувається в насінні дозріваючих олійних культур і плодах. Під час проростання насіння жири, навпаки, розщеплюються (за участю ферментів) на вищі карбонові кислоти і гліцерин, з якого утворюються вуглеводи.

-	В організмах тварин також можливий синтез жирів з вуглеводів. Значна кількість жирів надходить з їжею. У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продуктами гідролізу запасених жирів є вищі карбонові кислоти. Їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Приміром, запас жиру у верблюжому горбі сягає 120 кг. Унаслідок повного окиснення жиру утворюється вода масою понад 100 кг і виділяється значна кількість енергії.	+	В організмах тварин також можливий синтез жирів з вуглеводів. Значна кількість жирів надходить з їжею. У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продуктами гідролізу запасених жирів є вищі карбонові кислоти. Їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Приміром, запас жиру у верблюжому горбі сягає 120 кг. Унаслідок повного окиснення жиру утворюється вода масою понад 100 кг і виділяється значна кількість енергії.

	Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот:		Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот:

-	[[Image:~~Chemistry_207~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 207.jpg]]

	Тепер зрозуміло, що свого часу Жоффруа дією сильної кислоти на мило - сіль слабкої органічної кислоти - добув суміш вищих карбонових кислот:		Тепер зрозуміло, що свого часу Жоффруа дією сильної кислоти на мило - сіль слабкої органічної кислоти - добув суміш вищих карбонових кислот:

-	[[Image:~~Chemistry_207_1~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 207 1.jpg]]

	Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення в життєдіяльності  організмів та суспільному господарстві. Однак широке використання жирів ґрунтується не лише на цих реакціях.		Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення в життєдіяльності  організмів та суспільному господарстві. Однак широке використання жирів ґрунтується не лише на цих реакціях.
Строка 79:		Строка 79:
	Склад і структуру жирів було встановлено за продуктами їхнього гідролізу та шляхом зустрічного синтезу жирів з гліцерину й вищих карго нових кислот:		Склад і структуру жирів було встановлено за продуктами їхнього гідролізу та шляхом зустрічного синтезу жирів з гліцерину й вищих карго нових кислот:

-	[[Image:~~Chemistry_208~~.jpg]]	+	[[Image:Chemistry 208.jpg]]

	Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.		Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.
Строка 113:		Строка 113:
	<br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''		<br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''

-	<br> <sub>Скачати підручники та книги онлайн, планування з хімії, курси та завдання з хімії для 9 класу</sub>	+	<br> <sub>Скачати [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники]] та книги онлайн, планування [[Хімія\|з хімії]], курси та завдання [[Хімія_9_клас\|з хімії для 9 класу]]</sub>

	<br>		<br>

User7 в 20:07, 8 апреля 2010

2010-04-08T20:07:52Z

Внесённые изменения

User7 в 20:04, 8 апреля 2010

2010-04-08T20:04:00Z

Внесённые изменения

User7: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>Хімія&...

2010-04-08T19:55:55Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>Хімія&...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 9 клас|Хімія 9 клас]]>> Хімія: Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти'''

<metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, 9 клас, Поняття про вищі, насичені й ненасичені, карбонові кислоти.</metakeywords>ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩІ (НАСИЧЕНІ Й НЕНАСИЧЕНІ) КАРБОНОВІ КИСЛОТИ

 ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''

 Скачати підручники та книги онлайн, планування з хімії, курси та завдання з хімії для 9 класу

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].