Початок національного відродження - История изменений

User33 в 10:10, 25 июля 2012

2012-07-25T10:10:16Z

User1 в 10:14, 12 июля 2011

2011-07-12T10:14:01Z

User7 в 14:27, 27 января 2010

2010-01-27T14:27:09Z

← Предыдущая		Версия 14:27, 27 января 2010
Строка 75:		Строка 75:
	«Немає гірше, як неволя!» - віршам звіряв свій біль, свою тугу. «До того ж, - записав у щоденнику, - мені заборонено малювати. Одтято найблагородніпіу частину мого вбогого життя. Трибунал під проводом самого сатани не спромігся б на такий холодний, нелюдський присуд»...<br>		«Немає гірше, як неволя!» - віршам звіряв свій біль, свою тугу. «До того ж, - записав у щоденнику, - мені заборонено малювати. Одтято найблагородніпіу частину мого вбогого життя. Трибунал під проводом самого сатани не спромігся б на такий холодний, нелюдський присуд»...<br>

-	Так і не почувши відповіді, Енґельґардт вибачився й попрощався. Тарас Шевченко попрямував до своєї майстерні. Дорогою ~~при- Титульна сторінка гадав~~ той день, коли його було викуплено з архівної справи про кріпацтва. Клопотаннями друзів було зібрано потрібну суму грошей - 2500 карбованців.<br>	+	Так і не почувши відповіді, Енґельґардт вибачився й попрощався. Тарас Шевченко попрямував до своєї майстерні. Дорогою пригадав той день, коли його було викуплено з архівної справи про кріпацтва. Клопотаннями друзів було зібрано потрібну суму грошей - 2500 карбованців.<br>

-	Саме за стільки продали портрет Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. Так Енґельґардт отримав гроші й написав відпускну. Сталося це 22 квітня 1838 р. Тарасові було тоді 24 роки. І той день став найкращим у житті. Тепер він вільний, тепер йому скрізь двері відчинені, тепер він може навчатися малювати!~~<br>~~Коли пошили новий одяг,  Шевченко пішов із Сошенком до якоїсь установи і там зареєстрували акт визволення. Наступного дня о  10-й годині він прийшов до Брюллова. Відтоді почав відвідувати Академію мистецтв на кошти Товариства заохочування художників. А ще писав вірші.<br>	+	Саме за стільки продали портрет Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. Так Енґельґардт отримав гроші й написав відпускну. Сталося це 22 квітня 1838 р. Тарасові було тоді 24 роки. І той день став найкращим у житті. Тепер він вільний, тепер йому скрізь двері відчинені, тепер він може навчатися малювати!
		+
		+	Коли пошили новий одяг,  Шевченко пішов із Сошенком до якоїсь установи і там зареєстрували акт визволення. Наступного дня о  10-й годині він прийшов до Брюллова. Відтоді почав відвідувати Академію мистецтв на кошти Товариства заохочування художників. А ще писав вірші.<br>

	[[Image:10-422.jpg]]<br>		[[Image:10-422.jpg]]<br>

User7 в 14:24, 27 января 2010

2010-01-27T14:24:48Z

← Предыдущая		Версия 14:24, 27 января 2010
Строка 7:		Строка 7:
	<br> На початку 19 ст. Україна залишалася підневільною. Щоправда, кількість держав, які володіли українськими землями, зменшилася. Тепер Україну переділили дві імперії - Російська та Австрійська: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Північна Буковина й Закарпаття - під цісарською. І хоч у житті двох імперій було чимало відмінностей, проте ставлення володарів обох держав до нашого народу було однаковим: українців не вважали за окремий народ, що має власну історію та велику культуру, обмежували вживання української мови, зокрема забороняли відкривати школи з українською мовою навчання, не дозволяли використовувати її у вищих навчальних закладах.<br>		<br> На початку 19 ст. Україна залишалася підневільною. Щоправда, кількість держав, які володіли українськими землями, зменшилася. Тепер Україну переділили дві імперії - Російська та Австрійська: Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина й Південна Україна перебували під царською владою, а Галичина, Північна Буковина й Закарпаття - під цісарською. І хоч у житті двох імперій було чимало відмінностей, проте ставлення володарів обох держав до нашого народу було однаковим: українців не вважали за окремий народ, що має власну історію та велику культуру, обмежували вживання української мови, зокрема забороняли відкривати школи з українською мовою навчання, не дозволяли використовувати її у вищих навчальних закладах.<br>

-	[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-37.jpg]]<br>	+	[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-377.jpg]]<br>

	Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям.		Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям.
Строка 13:		Строка 13:
	У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>		У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>

-	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.	+	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.

	Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>		Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>

User7 в 14:22, 27 января 2010

2010-01-27T14:22:00Z

← Предыдущая		Версия 14:22, 27 января 2010
Строка 13:		Строка 13:
	У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>		У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>

-	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.~~<br>~~Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>	+	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.
		+
		+	Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>

	[[Image:10-122.jpg]]  [[Image:10-123.jpg]]		[[Image:10-122.jpg]]  [[Image:10-123.jpg]]

User7 в 14:21, 27 января 2010

2010-01-27T14:21:27Z

← Предыдущая		Версия 14:21, 27 января 2010
Строка 15:		Строка 15:
	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.<br>Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>		Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.<br>Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>

-	[[Image:10-38.jpg]]  [[Image:10-39.jpg]]	+	[[Image:10-122.jpg]]  [[Image:10-123.jpg]]
-		+
-	Іван Котляревський                    Маркіян Шашкевич	+

	Хвиля національного відродження захопила й західноукраїнські землі. Слави галицьких будителів - тобто тих, хто своїми вчинками утверджував у західноукраїнських землях думку про самобутність української історії та культури, зажили ''Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький''. Ще студентами вони заприсяглися жити задля рідного народу. У колі тогочасної галицької молоді їх називали «Руською трійцею», наголошуючи на їхній щирій дружбі та прагненні поліпшити долю українського (в Галичині тоді казали руського) народу. Заповзяті хлопці невтомно записували уснопоетичні твори, бо вважали, що жива народна мова галицьких українців має бути вживаною в навчальних закладах, державних установах, нею повинні друкувати книжки й газети. За тих часів у краї панували німецька й польська, а освічені українці послуговувалися незрозумілою селянам церковнослов'янською. Великою справою «Руської трійці» став вихід у світ 1836 р. першої друкованої книжки живою народною мовою - «Русалки Дністрової». її складала низка народних дум, пісень, творів трійчан і перекладів.<br>		Хвиля національного відродження захопила й західноукраїнські землі. Слави галицьких будителів - тобто тих, хто своїми вчинками утверджував у західноукраїнських землях думку про самобутність української історії та культури, зажили ''Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький''. Ще студентами вони заприсяглися жити задля рідного народу. У колі тогочасної галицької молоді їх називали «Руською трійцею», наголошуючи на їхній щирій дружбі та прагненні поліпшити долю українського (в Галичині тоді казали руського) народу. Заповзяті хлопці невтомно записували уснопоетичні твори, бо вважали, що жива народна мова галицьких українців має бути вживаною в навчальних закладах, державних установах, нею повинні друкувати книжки й газети. За тих часів у краї панували німецька й польська, а освічені українці послуговувалися незрозумілою селянам церковнослов'янською. Великою справою «Руської трійці» став вихід у світ 1836 р. першої друкованої книжки живою народною мовою - «Русалки Дністрової». її складала низка народних дум, пісень, творів трійчан і перекладів.<br>
Строка 33:		Строка 31:
	''Тарас Шевченко (1814-1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Впродовж 24 років від народження він був кріпаком пана Павла Енґельґардта.''		''Тарас Шевченко (1814-1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Впродовж 24 років від народження він був кріпаком пана Павла Енґельґардта.''

-	[[Image:10-41.jpg]]	+	[[Image:10-124.jpg]]<br>

	''Дев'ятилітнім Шевченко потрапив до панського двору козачком, тобто хатнім служкою. Особисту волю Тарас Григорович здобув завдяки клопотанням друзів - художників Карла Брюллова та Івана Сошенка й поета Василя Жуковського, які викупили його з кріпацтва. Вони влаштували талановитого юнака в Петербурзьку художню академію. За кілька літ, закінчивши академію, Шевченко зі званням художника й славою поета приїхав в Україну. Втім, зустріч з рідною землею була затьмареною. Адже мільйони українців і далі перебували в кріпацькому ярмі. Кріпаками лишалися й рідні Тарасові сестри та брати. Ось чому так гостро зазвучали Шевченкові вірші. Неволю особисту й неволю державну поет таврував як найбільше зло, звинувативши в ньому російський царат. Вільнодумство Шевченка було жорстоко покарано царською владою. ''<br>		''Дев'ятилітнім Шевченко потрапив до панського двору козачком, тобто хатнім служкою. Особисту волю Тарас Григорович здобув завдяки клопотанням друзів - художників Карла Брюллова та Івана Сошенка й поета Василя Жуковського, які викупили його з кріпацтва. Вони влаштували талановитого юнака в Петербурзьку художню академію. За кілька літ, закінчивши академію, Шевченко зі званням художника й славою поета приїхав в Україну. Втім, зустріч з рідною землею була затьмареною. Адже мільйони українців і далі перебували в кріпацькому ярмі. Кріпаками лишалися й рідні Тарасові сестри та брати. Ось чому так гостро зазвучали Шевченкові вірші. Неволю особисту й неволю державну поет таврував як найбільше зло, звинувативши в ньому російський царат. Вільнодумство Шевченка було жорстоко покарано царською владою. ''<br>
Строка 79:		Строка 77:
	Саме за стільки продали портрет Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. Так Енґельґардт отримав гроші й написав відпускну. Сталося це 22 квітня 1838 р. Тарасові було тоді 24 роки. І той день став найкращим у житті. Тепер він вільний, тепер йому скрізь двері відчинені, тепер він може навчатися малювати!<br>Коли пошили новий одяг,  Шевченко пішов із Сошенком до якоїсь установи і там зареєстрували акт визволення. Наступного дня о  10-й годині він прийшов до Брюллова. Відтоді почав відвідувати Академію мистецтв на кошти Товариства заохочування художників. А ще писав вірші.<br>		Саме за стільки продали портрет Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. Так Енґельґардт отримав гроші й написав відпускну. Сталося це 22 квітня 1838 р. Тарасові було тоді 24 роки. І той день став найкращим у житті. Тепер він вільний, тепер йому скрізь двері відчинені, тепер він може навчатися малювати!<br>Коли пошили новий одяг,  Шевченко пішов із Сошенком до якоїсь установи і там зареєстрували акт визволення. Наступного дня о  10-й годині він прийшов до Брюллова. Відтоді почав відвідувати Академію мистецтв на кошти Товариства заохочування художників. А ще писав вірші.<br>

-	[[Image:10-42.jpg]]	+	[[Image:10-422.jpg]]<br>

	Під кінець 1838 р. познайомився він із дідичем з Полтавщини Петром Мартосом, який замовив власний портрет акварельними фарбами. Одного разу, прийшовши на позування, Мартос побачив на підлозі надірваний аркуш. Піднявши його, прочитав вірші:<br>		Під кінець 1838 р. познайомився він із дідичем з Полтавщини Петром Мартосом, який замовив власний портрет акварельними фарбами. Одного разу, прийшовши на позування, Мартос побачив на підлозі надірваний аркуш. Піднявши його, прочитав вірші:<br>

User7 в 14:12, 27 января 2010

2010-01-27T14:12:43Z

← Предыдущая		Версия 14:12, 27 января 2010
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-37.jpg]]<br>		[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-37.jpg]]<br>

-	Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям.	+	Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям.

	У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>		У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>
Строка 105:		Строка 105:
	Дослідник літератури Омелян Огоновський на сторінках часопису «Зоря» згадував про перебіг подій, пов'язаних з появою «Русалки Дністрової»:<br>«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, в якій були б вірші, казки, наукові розвідки. Рукопис було послано до Відня в цензуру, але тамтешній цензор української мови не знав. Тим часом було призначено цензора на українські книжки, який і заборонив цей рукопис. Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький. Збірник назвали «Русалкою Дністровою». «Русалку» було видрукувано кількістю 1000 примірників. 800 надіслано до Львова, де їх конфіскувала цензура, а 200 залишилося в Будапешті, де частину продали, а решту переслали до Відня. Тільки ці примірники й розійшлися. На Маркіяна Шашке-вича та його приятелів впали великі гоніння, за ними було встановлено поліційний нагляд».		Дослідник літератури Омелян Огоновський на сторінках часопису «Зоря» згадував про перебіг подій, пов'язаних з появою «Русалки Дністрової»:<br>«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, в якій були б вірші, казки, наукові розвідки. Рукопис було послано до Відня в цензуру, але тамтешній цензор української мови не знав. Тим часом було призначено цензора на українські книжки, який і заборонив цей рукопис. Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький. Збірник назвали «Русалкою Дністровою». «Русалку» було видрукувано кількістю 1000 примірників. 800 надіслано до Львова, де їх конфіскувала цензура, а 200 залишилося в Будапешті, де частину продали, а решту переслали до Відня. Тільки ці примірники й розійшлися. На Маркіяна Шашке-вича та його приятелів впали великі гоніння, за ними було встановлено поліційний нагляд».

-	~~<br>~~	+	<u>Допитливим</u>
-		+
-	~~<br>~~ <u>Допитливим</u>	+

	Чи знаєте ви, які вищі навчальні заклади України мають найдовшу історію? Крім славнозвісної Києво-Могилянської академії, про долю якої йшлося в попередніх темах, поважним віком пишаються університети Львівський (відкритий як духовна академія 1661 р.), Харківський (1805) та Київський (1834). Щоправда, засновані за наказами володарів-чужинців, усі вони мали на меті виховувати слухняних виконавців імператорської чи цісарської волі. Та всупереч настановам ті навчальні заклади посприяли українському відродженню. Особливе значення для пробудження українського духу мав Харківський університет. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу.		Чи знаєте ви, які вищі навчальні заклади України мають найдовшу історію? Крім славнозвісної Києво-Могилянської академії, про долю якої йшлося в попередніх темах, поважним віком пишаються університети Львівський (відкритий як духовна академія 1661 р.), Харківський (1805) та Київський (1834). Щоправда, засновані за наказами володарів-чужинців, усі вони мали на меті виховувати слухняних виконавців імператорської чи цісарської волі. Та всупереч настановам ті навчальні заклади посприяли українському відродженню. Особливе значення для пробудження українського духу мав Харківський університет. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу.

User7 в 14:11, 27 января 2010

2010-01-27T14:11:58Z

← Предыдущая		Версия 14:11, 27 января 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас\|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Початок національного відродження''' <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас\|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Початок національного відродження''' <br>

-		+	<br>

	<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Початок національного відродження.</metakeywords>ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ		<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Початок національного відродження.</metakeywords>ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Строка 9:		Строка 9:
	[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-37.jpg]]<br>		[[Image:10-36.jpg]]  [[Image:10-37.jpg]]<br>

-	Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям. У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>	+	Та найтяжчим лихом тих часів було кріпацтво. Мільйони українців народжувалися та вмирали не маючи особистої волі. Українські селяни-кріпаки були власністю своїх панів. Пан мав право продати кріпака, обміняти його на іншого тощо. Звісно, за таких умов годі було й думати про власну державу. Саме тому освічені українці і в підросійській, і в підавстрійській Україні докладали зусиль для скасування кріпацтва. Не менш опікувалися вони й духовним життям.
		+
		+	У  різних  українських  землях діяли осередки збирачів і шанувальників усної творчості та народних звичаїв, почали друкуватися українські журнали, ставилися п'єси в мандрівних театрах.<br>

	Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.<br>Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>		Пожвавлення духовного життя в Україні спостерігалося після виходу у світ першого твору сучасною українською літературною мовою - поеми ''«Енеїда»''. Свій безсмертний твір ''Іван Котляревський'' почав писати 1794 р., коли козацтво під несамовитим тиском російського царату відходило в минуле. Проте в поемі Котляревський створив неперевершені картини боротьби, життя й побуту козаків-українців. Перед нами постають високоосвічені, волелюбні й хоробрі лицарі.<br>Водночас у поемі з винятковою любов'ю описано народні традиції, обряди, вірування. Літературні твори, починаючи від «Енеїди», називають творами нової української літератури, на відміну від творів давніх, писаних раніше.<br>
Строка 29:		Строка 31:
	<u>Жива історія </u><br>		<u>Жива історія </u><br>

-	''Тарас Шевченко (1814-1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Впродовж 24 років від народження він був кріпаком пана Павла Енґельґардта.''	+	''Тарас Шевченко (1814-1861) на власному житті відчув усі лиха кріпацької неволі. Впродовж 24 років від народження він був кріпаком пана Павла Енґельґардта.''

	[[Image:10-41.jpg]]		[[Image:10-41.jpg]]
Строка 101:		Строка 103:
	<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br>		<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br>

-	Дослідник літератури Омелян Огоновський на сторінках часопису «Зоря» згадував про перебіг подій, пов'язаних з появою «Русалки Дністрової»:<br>«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, в якій були б вірші, казки, наукові розвідки. Рукопис було послано до Відня в цензуру, але тамтешній цензор української мови не знав. Тим часом було призначено цензора на українські книжки, який і заборонив цей рукопис. Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький. Збірник назвали «Русалкою Дністровою». «Русалку» було видрукувано кількістю 1000 примірників. 800 надіслано до Львова, де їх конфіскувала цензура, а 200 залишилося в Будапешті, де частину продали, а решту переслали до Відня. Тільки ці примірники й розійшлися. На Маркіяна Шашке-вича та його приятелів впали великі гоніння, за ними було встановлено поліційний нагляд».	+	Дослідник літератури Омелян Огоновський на сторінках часопису «Зоря» згадував про перебіг подій, пов'язаних з появою «Русалки Дністрової»:<br>«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, в якій були б вірші, казки, наукові розвідки. Рукопис було послано до Відня в цензуру, але тамтешній цензор української мови не знав. Тим часом було призначено цензора на українські книжки, який і заборонив цей рукопис. Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький. Збірник назвали «Русалкою Дністровою». «Русалку» було видрукувано кількістю 1000 примірників. 800 надіслано до Львова, де їх конфіскувала цензура, а 200 залишилося в Будапешті, де частину продали, а решту переслали до Відня. Тільки ці примірники й розійшлися. На Маркіяна Шашке-вича та його приятелів впали великі гоніння, за ними було встановлено поліційний нагляд».
-		+
-		+

		+	<br>

-	<u>Допитливим</u>	+	<br> <u>Допитливим</u>

	Чи знаєте ви, які вищі навчальні заклади України мають найдовшу історію? Крім славнозвісної Києво-Могилянської академії, про долю якої йшлося в попередніх темах, поважним віком пишаються університети Львівський (відкритий як духовна академія 1661 р.), Харківський (1805) та Київський (1834). Щоправда, засновані за наказами володарів-чужинців, усі вони мали на меті виховувати слухняних виконавців імператорської чи цісарської волі. Та всупереч настановам ті навчальні заклади посприяли українському відродженню. Особливе значення для пробудження українського духу мав Харківський університет. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу.		Чи знаєте ви, які вищі навчальні заклади України мають найдовшу історію? Крім славнозвісної Києво-Могилянської академії, про долю якої йшлося в попередніх темах, поважним віком пишаються університети Львівський (відкритий як духовна академія 1661 р.), Харківський (1805) та Київський (1834). Щоправда, засновані за наказами володарів-чужинців, усі вони мали на меті виховувати слухняних виконавців імператорської чи цісарської волі. Та всупереч настановам ті навчальні заклади посприяли українському відродженню. Особливе значення для пробудження українського духу мав Харківський університет. Саме в Харкові виник перший гурток учених і митців, які цілеспрямовано заходилися вивчати культуру та історію українського народу.

User7 в 14:11, 27 января 2010

2010-01-27T14:11:10Z

Внесённые изменения

User7 в 14:01, 27 января 2010

2010-01-27T14:01:41Z

Внесённые изменения