Пушкін «Руслан і Людмила».Повні уроки - История изменений

User23 в 14:16, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:16:21Z

User23 в 14:10, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:10:03Z

User23 в 14:05, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:05:45Z

← Предыдущая		Версия 14:05, 14 февраля 2011
Строка 5:		Строка 5:
	=== Мета: ===		=== Мета: ===

-	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.	+	- познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»
		+
		+	- розвиток аналітичного мислення учнів;
		+
		+	- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

	=== Тип уроку: ===		=== Тип уроку: ===

User23 в 14:05, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:05:22Z

← Предыдущая		Версия 14:05, 14 февраля 2011
Строка 7:		Строка 7:
	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.		познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.

-	=== Тип уроку: ===	+	=== Тип уроку: ===

-	~~===~~ навчально – виховний, урок виразного читання.	+	навчально – виховний, урок виразного читання.
-	~~===~~	+

	=== Хід уроку: ===		=== Хід уроку: ===

User23 в 14:04, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:04:58Z

← Предыдущая		Версия 14:04, 14 февраля 2011
Строка 8:		Строка 8:

	=== Тип уроку: ===		=== Тип уроку: ===
-	навчально – виховний, урок виразного читання.	+
-		+	=== навчально – виховний, урок виразного читання.
-		+	===

	=== Хід уроку: ===		=== Хід уроку: ===

User23 в 14:04, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:04:28Z

← Предыдущая		Версия 14:04, 14 февраля 2011
Строка 3:		Строка 3:
	<br>'''Тема:''' О. Пушкін «Руслан і Людмила». <br>		<br>'''Тема:''' О. Пушкін «Руслан і Людмила». <br>

-	=== Мета: ===	+	=== Мета: ===

-	~~===~~ познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»	+	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
-	- розвиток аналітичного мислення учнів;	+
-	- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.	+
-	~~===~~	+

	=== Тип уроку: ===		=== Тип уроку: ===

User23: /* Мета: */

2011-02-14T14:03:59Z

Мета:

← Предыдущая		Версия 14:03, 14 февраля 2011
Строка 4:		Строка 4:

	=== Мета: ===		=== Мета: ===
-	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»	+
-	- розвиток аналітичного мислення учнів;	+	=== познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»
-	- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.	+	- розвиток аналітичного мислення учнів;
-		+	- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
-		+	===

	=== Тип уроку: ===		=== Тип уроку: ===

User23 в 14:03, 14 февраля 2011

2011-02-14T14:03:34Z

← Предыдущая		Версия 14:03, 14 февраля 2011
Строка 2:		Строка 2:

	<br>'''Тема:''' О. Пушкін «Руслан і Людмила». <br>		<br>'''Тема:''' О. Пушкін «Руслан і Людмила». <br>
-	===Мета:===	+
-	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»~~<br>~~ - розвиток аналітичного мислення учнів;~~<br>~~  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.~~<br>~~	+	=== Мета: ===
-	===Тип уроку:===	+	познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»
-	навчально – виховний, урок виразного читання.~~<br>~~	+	- розвиток аналітичного мислення учнів;
-	===Хід уроку:===	+	- виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
-	<br>Поема — крупний віршований твір з оповідним або ліричним сюжетом. Відомо багато жанрових різновидів поем: героїчна, дидактична, сатирична, історична, лірико-драматична та ін.<br>Існує багато різних думок критиків щодо жанрової приналежності “Руслану і Людмили . Критик Маймін Е. А. писав, що “за своїм жанром “Руслан і Людмила — жартівлива і іронічна поема - казка ” . “У літературі про Пушкіна, — вважає Б. Бурсов, —достатньо  з'ясоване питання про те, що в “Руслані і Людмилі, по своєму жанру близькою одночасно і казці і історичній поемі, явно переважає історичний інтерес над казковим. ” <br>Сюжет поеми — казковий, в поемі все дихає молодістю і здоров'ям, сумне не сумно, а страшне не страшно, тому що печаль легко перетворюється на радість, а страшне стає смішним. Викрадання нареченої, пошуки її, мотив суперництва, перебування героїні в зачарованому царстві, здійснення подвигів для її порятунку, щасливий кінець — все це схоже на казку. Але в процесі розвитку сюжету, відбувається постійне зіткнення казкового і найбуденнішого, фантастичного і побутового. Чаклунка виявляється не лише злою, але і жалюгідною старою, лютий чародій Чорномор — немічним старим.<br>Торжество правди над підступністю, злістю і насильством — ось зміст поеми. “Руслан і Людмила” — лише казка, із звичайним в казках різким зіставленням добрих і злих персонажів і з щасливою розв'язкою. Бойові картини чергуються з мирними, веселі і смішні з похмурими і страшними. Поєднання їх набуває інколи різко контрастного характеру. У поемах Пушкіна діє той же закон контрастів, що і в його ліриці. Ось ніжна, трепетна сцена шлюбної ночі.<br>Стих льется плавно и певуче:<br>Вы слышите ль влюбленный шепот,<br>И поцелуев сладкий звук,<br>И прерывающийся ропот<br>Последней робости?.. <br>(Песнь первая)<br>І раптом різкий перехід до страшного і таємничого. Раптовість події підкреслюється перенесеннями і темпом вірша; йдуть швидкі, обривисті фрази:<br>... Супруг<br>Восторги чувствует заране;<br>вот они настали... <br>Вдруг<br>Гром грянул, свет блеснул в тумане,<br>Лампада гаснет, дым бежит,<br>Кругом все смерклось, все дрожит,<br>И замерла душа в Руслане... <br>Все смолкло. В грозной тишине<br>Раздался дважды голос странный,<br>И кто-то в дымной глубине<br>Взвился чернее мглы туманной... <br>(Там же)<br>Или:<br>В то время доблестный Фарлаф,<br>Все утро сладко продремав,<br>Укрывшись от лучей полдневных,<br>У ручейка, наедине,<br>Для подкрепленья сил душевных,<br>Обедал в мирной тишине. <br>Как вдруг он видит: кто-то в поле,<br>Как буря, мчится на коне;<br>И, времени не тратя боле,<br>Фарлаф, покинув свой обед,<br>Копье, кольчугу, шлем, перчатки,<br>Вскочил в седло и без оглядки<br>Летит — а тот за ним вослед. <br>(Песнь вторая)	+
		+
		+
		+	=== Тип уроку: ===
		+	навчально – виховний, урок виразного читання.
		+
		+
		+
		+	=== Хід уроку: ===
		+
		+	<br>Поема — крупний віршований твір з оповідним або ліричним сюжетом. Відомо багато жанрових різновидів поем: героїчна, дидактична, сатирична, історична, лірико-драматична та ін.<br>Існує багато різних думок критиків щодо жанрової приналежності “Руслану і Людмили . Критик Маймін Е. А. писав, що “за своїм жанром “Руслан і Людмила — жартівлива і іронічна поема - казка ” . “У літературі про Пушкіна, — вважає Б. Бурсов, —достатньо  з'ясоване питання про те, що в “Руслані і Людмилі, по своєму жанру близькою одночасно і казці і історичній поемі, явно переважає історичний інтерес над казковим. ” <br>Сюжет поеми — казковий, в поемі все дихає молодістю і здоров'ям, сумне не сумно, а страшне не страшно, тому що печаль легко перетворюється на радість, а страшне стає смішним. Викрадання нареченої, пошуки її, мотив суперництва, перебування героїні в зачарованому царстві, здійснення подвигів для її порятунку, щасливий кінець — все це схоже на казку. Але в процесі розвитку сюжету, відбувається постійне зіткнення казкового і найбуденнішого, фантастичного і побутового. Чаклунка виявляється не лише злою, але і жалюгідною старою, лютий чародій Чорномор — немічним старим.<br>Торжество правди над підступністю, злістю і насильством — ось зміст поеми. “Руслан і Людмила” — лише казка, із звичайним в казках різким зіставленням добрих і злих персонажів і з щасливою розв'язкою. Бойові картини чергуються з мирними, веселі і смішні з похмурими і страшними. Поєднання їх набуває інколи різко контрастного характеру. У поемах Пушкіна діє той же закон контрастів, що і в його ліриці. Ось ніжна, трепетна сцена шлюбної ночі.<br>Стих льется плавно и певуче:<br>Вы слышите ль влюбленный шепот,<br>И поцелуев сладкий звук,<br>И прерывающийся ропот<br>Последней робости?.. <br>(Песнь первая)<br>І раптом різкий перехід до страшного і таємничого. Раптовість події підкреслюється перенесеннями і темпом вірша; йдуть швидкі, обривисті фрази:<br>... Супруг<br>Восторги чувствует заране;<br>вот они настали... <br>Вдруг<br>Гром грянул, свет блеснул в тумане,<br>Лампада гаснет, дым бежит,<br>Кругом все смерклось, все дрожит,<br>И замерла душа в Руслане... <br>Все смолкло. В грозной тишине<br>Раздался дважды голос странный,<br>И кто-то в дымной глубине<br>Взвился чернее мглы туманной... <br>(Там же)<br>Или:<br>В то время доблестный Фарлаф,<br>Все утро сладко продремав,<br>Укрывшись от лучей полдневных,<br>У ручейка, наедине,<br>Для подкрепленья сил душевных,<br>Обедал в мирной тишине. <br>Как вдруг он видит: кто-то в поле,<br>Как буря, мчится на коне;<br>И, времени не тратя боле,<br>Фарлаф, покинув свой обед,<br>Копье, кольчугу, шлем, перчатки,<br>Вскочил в седло и без оглядки<br>Летит — а тот за ним вослед. <br>(Песнь вторая)

	До характерних рис історичної поеми відносяться імена, які відносяться  до “Історії держави Російської ” Карамзіна (Рогдай, Фарлаф), і змалювання реальних історичних подій.<br> У шостій пісні поема найбільш наближається до історичного оповідання: облога Києва печенігами вже є художнім перетворенням наукового джерела. Тон поеми в шостій пісні помітно міняється. Фантастику змінює історія. Сади Чорномора закриті справжньою картиною стольного міста перед нападом ворога:<br>Киевляне<br>Толпятся на стене градской<br>И видят: в утреннем тумане<br>Шатры белеют за рекой,<br>Щиты, как зарево блистают;<br>В полях наездники мелькают,<br>Вдали подъемля черный прах;<br>Идут походные телеги,<br>Костры пылают на холмах. <br>Беда: восстали печенеги!<br>Це вже достовірний і точний опис війни X століття з її озброєнням, тактикою і навіть засобами повідомлення. Це вже початок історичного реалізму.  З казкою і історією тісно пов’язана іронія. Автор не соромиться жартувати над своєю героїнею навіть в найтрагічніші для неї хвилини. Вона плаче, — проте “не зводить погляду” з дзеркала; вирішила втопитися — і не втопилася; говорить, що не стане істи, — а потім “подумала — і стала їсти ” . Жарти ніскільки не порушують ліричного образу героїні — навпаки, автор додає йому “милий ” характер. Рогдай в поемі говорить Фарлафу:<br>“Презренный, дай себя догнать! <br>Дай голову с тебя сорвать!”<br>Також в поемі присутні межі романтичної поеми: незвичайний герой — витязь, в якого немає минулого, незвичайне місце, дія відбувається то в історичній події, то в казці. Зберігаючи традицію чарівно-рицарського романа, А. С. Пушкин до кінця поеми по-новому поєднує фантастичні елементи старослов'янської казки з драматичними фактами староруської історії, вільно змішуючи жанри створив твір, який до теперішнього часу викликає непідроблений інтерес в багатьох поколінь читачів.<br>		До характерних рис історичної поеми відносяться імена, які відносяться  до “Історії держави Російської ” Карамзіна (Рогдай, Фарлаф), і змалювання реальних історичних подій.<br> У шостій пісні поема найбільш наближається до історичного оповідання: облога Києва печенігами вже є художнім перетворенням наукового джерела. Тон поеми в шостій пісні помітно міняється. Фантастику змінює історія. Сади Чорномора закриті справжньою картиною стольного міста перед нападом ворога:<br>Киевляне<br>Толпятся на стене градской<br>И видят: в утреннем тумане<br>Шатры белеют за рекой,<br>Щиты, как зарево блистают;<br>В полях наездники мелькают,<br>Вдали подъемля черный прах;<br>Идут походные телеги,<br>Костры пылают на холмах. <br>Беда: восстали печенеги!<br>Це вже достовірний і точний опис війни X століття з її озброєнням, тактикою і навіть засобами повідомлення. Це вже початок історичного реалізму.  З казкою і історією тісно пов’язана іронія. Автор не соромиться жартувати над своєю героїнею навіть в найтрагічніші для неї хвилини. Вона плаче, — проте “не зводить погляду” з дзеркала; вирішила втопитися — і не втопилася; говорить, що не стане істи, — а потім “подумала — і стала їсти ” . Жарти ніскільки не порушують ліричного образу героїні — навпаки, автор додає йому “милий ” характер. Рогдай в поемі говорить Фарлафу:<br>“Презренный, дай себя догнать! <br>Дай голову с тебя сорвать!”<br>Також в поемі присутні межі романтичної поеми: незвичайний герой — витязь, в якого немає минулого, незвичайне місце, дія відбувається то в історичній події, то в казці. Зберігаючи традицію чарівно-рицарського романа, А. С. Пушкин до кінця поеми по-новому поєднує фантастичні елементи старослов'янської казки з драматичними фактами староруської історії, вільно змішуючи жанри створив твір, який до теперішнього часу викликає непідроблений інтерес в багатьох поколінь читачів.<br>
-	===Запитання на закріплення нової теми:===	+
		+	=== Запитання на закріплення нової теми: ===
		+
	<br>Назвіть визначення поеми, як літературного жанру.<br>До якого жанру відносять «Руслана і Людмилу»?<br>Охарактеризуйте головних героїв поеми.<br>		<br>Назвіть визначення поеми, як літературного жанру.<br>До якого жанру відносять «Руслана і Людмилу»?<br>Охарактеризуйте головних героїв поеми.<br>
-	===Домашнє завдання:===	+
		+	=== Домашнє завдання: ===
		+
	<br>Напишіть твір – дослідження на тему: Історична правда поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».<br>		<br>Напишіть твір – дослідження на тему: Історична правда поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».<br>
-	===Список використаних джерел:===	+
-	<br>Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової  літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : КазкиО.С. Пушкіна,  Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948.<br>Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009.<br>Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001.<br>Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000.<br>Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2.<br>Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3.<br>Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007.<br>Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.	+	=== Список використаних джерел: ===
		+
		+	<br>Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової  літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : КазкиО.С. Пушкіна,  Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948.<br>Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009.<br>Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001.<br>Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000.<br>Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2.<br>Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3.<br>Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007.<br>Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

	<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

2011-02-14T14:02:07Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література: Пушкін «Руслан і Людмила». Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Пушкін «Руслан і Людмила». Повні уроки</metakeywords>''' 

 '''Тема:''' О. Пушкін «Руслан і Людмила». 
===Мета:===
познайомити учнів з поемою як з окремим жанром літератури, з поемою О. Пушкіна «Руслан і Людмила»  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. 
===Тип уроку:===
навчально – виховний, урок виразного читання. 
===Хід уроку:===
 Поема — крупний віршований твір з оповідним або ліричним сюжетом. Відомо багато жанрових різновидів поем: героїчна, дидактична, сатирична, історична, лірико-драматична та ін. Існує багато різних думок критиків щодо жанрової приналежності “Руслану і Людмили . Критик Маймін Е. А. писав, що “за своїм жанром “Руслан і Людмила — жартівлива і іронічна поема - казка ” . “У літературі про Пушкіна, — вважає Б. Бурсов, —достатньо  з'ясоване питання про те, що в “Руслані і Людмилі, по своєму жанру близькою одночасно і казці і історичній поемі, явно переважає історичний інтерес над казковим. ” Сюжет поеми — казковий, в поемі все дихає молодістю і здоров'ям, сумне не сумно, а страшне не страшно, тому що печаль легко перетворюється на радість, а страшне стає смішним. Викрадання нареченої, пошуки її, мотив суперництва, перебування героїні в зачарованому царстві, здійснення подвигів для її порятунку, щасливий кінець — все це схоже на казку. Але в процесі розвитку сюжету, відбувається постійне зіткнення казкового і найбуденнішого, фантастичного і побутового. Чаклунка виявляється не лише злою, але і жалюгідною старою, лютий чародій Чорномор — немічним старим. Торжество правди над підступністю, злістю і насильством — ось зміст поеми. “Руслан і Людмила” — лише казка, із звичайним в казках різким зіставленням добрих і злих персонажів і з щасливою розв'язкою. Бойові картини чергуються з мирними, веселі і смішні з похмурими і страшними. Поєднання їх набуває інколи різко контрастного характеру. У поемах Пушкіна діє той же закон контрастів, що і в його ліриці. Ось ніжна, трепетна сцена шлюбної ночі. Стих льется плавно и певуче: Вы слышите ль влюбленный шепот, И поцелуев сладкий звук, И прерывающийся ропот Последней робости?.. (Песнь первая) І раптом різкий перехід до страшного і таємничого. Раптовість події підкреслюється перенесеннями і темпом вірша; йдуть швидкі, обривисті фрази: ... Супруг Восторги чувствует заране; вот они настали... Вдруг Гром грянул, свет блеснул в тумане, Лампада гаснет, дым бежит, Кругом все смерклось, все дрожит, И замерла душа в Руслане... Все смолкло. В грозной тишине Раздался дважды голос странный, И кто-то в дымной глубине Взвился чернее мглы туманной... (Там же) Или: В то время доблестный Фарлаф, Все утро сладко продремав, Укрывшись от лучей полдневных, У ручейка, наедине, Для подкрепленья сил душевных, Обедал в мирной тишине. Как вдруг он видит: кто-то в поле, Как буря, мчится на коне; И, времени не тратя боле, Фарлаф, покинув свой обед, Копье, кольчугу, шлем, перчатки, Вскочил в седло и без оглядки Летит — а тот за ним вослед. (Песнь вторая)

До характерних рис історичної поеми відносяться імена, які відносяться  до “Історії держави Російської ” Карамзіна (Рогдай, Фарлаф), і змалювання реальних історичних подій.  У шостій пісні поема найбільш наближається до історичного оповідання: облога Києва печенігами вже є художнім перетворенням наукового джерела. Тон поеми в шостій пісні помітно міняється. Фантастику змінює історія. Сади Чорномора закриті справжньою картиною стольного міста перед нападом ворога: Киевляне Толпятся на стене градской И видят: в утреннем тумане Шатры белеют за рекой, Щиты, как зарево блистают; В полях наездники мелькают, Вдали подъемля черный прах; Идут походные телеги, Костры пылают на холмах. Беда: восстали печенеги! Це вже достовірний і точний опис війни X століття з її озброєнням, тактикою і навіть засобами повідомлення. Це вже початок історичного реалізму.  З казкою і історією тісно пов’язана іронія. Автор не соромиться жартувати над своєю героїнею навіть в найтрагічніші для неї хвилини. Вона плаче, — проте “не зводить погляду” з дзеркала; вирішила втопитися — і не втопилася; говорить, що не стане істи, — а потім “подумала — і стала їсти ” . Жарти ніскільки не порушують ліричного образу героїні — навпаки, автор додає йому “милий ” характер. Рогдай в поемі говорить Фарлафу: “Презренный, дай себя догнать! Дай голову с тебя сорвать!” Також в поемі присутні межі романтичної поеми: незвичайний герой — витязь, в якого немає минулого, незвичайне місце, дія відбувається то в історичній події, то в казці. Зберігаючи традицію чарівно-рицарського романа, А. С. Пушкин до кінця поеми по-новому поєднує фантастичні елементи старослов'янської казки з драматичними фактами староруської історії, вільно змішуючи жанри створив твір, який до теперішнього часу викликає непідроблений інтерес в багатьох поколінь читачів. 
===Запитання на закріплення нової теми:===
 Назвіть визначення поеми, як літературного жанру. До якого жанру відносять «Руслана і Людмилу»? Охарактеризуйте головних героїв поеми. 
===Домашнє завдання:===
 Напишіть твір – дослідження на тему: Історична правда поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила». 
===Список використаних джерел:===
 Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової  літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : КазкиО.С. Пушкіна,  Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948. Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009. Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001. Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000. Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2. Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3. Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007. Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]