<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Південна Америка. Загальні відомості. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-08T04:11:47Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=196028&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 19:42, 12 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=196028&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-12T19:42:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:42, 12 сентября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Загальні відомості про материк ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Загальні відомості про материк ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|320px|Південна Америка]]&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. '''[[Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення Південної Америки|Південна Америка]]''' віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. '''[[Презентація з теми фізико-географічне положення Південної Америки|Південна Америка]]''' і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|x6V71DeVwlA}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва '''[[Практична робота до теми фізико-географічне положення Південної Америки|Вогняна Земля]]'''.&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|hOejUVUGfb8}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|640px|Фізична карта Південної Америки]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|320px|Південна Америка]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. '''[[Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення Південної Америки|Південна Америка]]''' віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. '''[[Презентація з теми фізико-географічне положення Південної Америки|Південна Америка]]''' і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|x6V71DeVwlA}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва '''[[Практична робота до теми фізико-географічне положення Південної Америки|Вогняна Земля]]'''.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|hOejUVUGfb8}}&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|640px|Фізична карта Південної Америки]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Історія відкриття та дослідження Південної Америки ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Історія відкриття та дослідження Південної Америки ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький '''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ учений]''' Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький '''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ учений]''' Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|320px|Александр Гумбольдт]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Александр Гумбольдт''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|320px|Александр Гумбольдт]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Александр Гумбольдт''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Vavilov.jpg|320px|Микола Вавилов]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Микола Вавилов'' &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Vavilov.jpg|320px|Микола Вавилов]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Микола Вавилов'' &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 56:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 56:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Перевір себе ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Перевір себе ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Площа материка складає …&amp;lt;br&amp;gt;1) 16 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;2) 28 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;3) 18,3 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;4) 9,5 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2. Найвища точка над рівнем моря …&amp;lt;br&amp;gt;1) г.Кіліманджаро&amp;lt;br&amp;gt;2) г. Аконкагуа&amp;lt;br&amp;gt;3) г. Джомолунгма&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Найбільшою затокою є … .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4. Частина світу Америка була вілкрита … у 14.. р.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;5. Найвизначнішими були дослідження Південною Америки О. Г… .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;1. Площа материка складає …&amp;lt;br&amp;gt;1) 16 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;2) 28 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;3) 18,3 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;4) 9,5 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2. Найвища точка над рівнем моря …&amp;lt;br&amp;gt;1) г.Кіліманджаро&amp;lt;br&amp;gt;2) г. Аконкагуа&amp;lt;br&amp;gt;3) г. Джомолунгма&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Найбільшою затокою є … .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4. Частина світу Америка була вілкрита … у 14.. р.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;5. Найвизначнішими були дослідження Південною Америки О. Г… .&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Список використаної літератури ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Список використаної літератури ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею '''[http://xvatit.com/vuzi/ КНУ ім. Т. Шевченка]''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею '''[http://xvatit.com/vuzi/ КНУ ім. Т. Шевченка]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;' ''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;4. Бойко В. М., Міхелі С. В. Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:185478:newid:196028 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185478&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:52, 17 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185478&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-17T12:52:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:52, 17 июля 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Тема ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Тема ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*25. Південна Америка. Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;25. Південна Америка. Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:185466:newid:185478 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185466&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:31, 17 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185466&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-17T12:31:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:31, 17 июля 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Тема ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Тема ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*25. Південна Америка. Загальні відомості&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*25. Південна Америка. Загальні відомості&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Особливості фізико-географічного положення. Дослідження і освоєння материка. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;== Мета ==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:185291:newid:185466 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185291&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:53, 16 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185291&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-16T12:53:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:53, 16 июля 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Загальні відомості про материк ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Загальні відомості про материк ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|320px|Південна Америка]]&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. Південна Америка віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. Південна Америка і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|x6V71DeVwlA}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва Вогняна Земля.&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|hOejUVUGfb8}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|640px|Фізична карта Південної Америки]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|320px|Південна Америка]]&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Загальні відомості. Особливості фізико-географічного положення Південної Америки|&lt;/ins&gt;Південна Америка&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Презентація з теми фізико-географічне положення Південної Америки|&lt;/ins&gt;Південна Америка&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]''' &lt;/ins&gt;і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|x6V71DeVwlA}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[[Практична робота до теми фізико-географічне положення Південної Америки|&lt;/ins&gt;Вогняна Земля&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]'''&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|hOejUVUGfb8}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|640px|Фізична карта Південної Америки]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Історія відкриття та дослідження Південної Америки ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;=== Історія відкриття та дослідження Південної Америки ===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький учений Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ &lt;/ins&gt;учений&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]''' &lt;/ins&gt;Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|320px|Александр Гумбольдт]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Александр Гумбольдт''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|320px|Александр Гумбольдт]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; ''Александр Гумбольдт''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 62:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 62:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , викладача Українського гуманітарного ліцею &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''[http://xvatit.com/vuzi/ &lt;/ins&gt;КНУ ім. Т. Шевченка&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]''' &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:185281:newid:185291 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185281&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:44, 16 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185281&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-16T12:44:02Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=185281&amp;amp;oldid=185277&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185277&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:41, 16 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185277&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-16T12:41:44Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:41, 16 июля 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;====Завдання====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;====Завдання====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Виконайте наступне:&amp;lt;br&amp;gt;1.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;На контурній карті позначте і підпишіть назви крайніх точок Південної Америки.&amp;lt;br&amp;gt;2. Підпишіть Карибське море; затоку Ла-Плата; протоки – Магелланову, Дрейка; острови – Вогняна Земля, Фолклендські.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Виконайте наступне:&amp;lt;br&amp;gt;1. На контурній карті позначте і підпишіть назви крайніх точок Південної Америки.&amp;lt;br&amp;gt;2. Підпишіть Карибське море; затоку Ла-Плата; протоки – Магелланову, Дрейка; острови – Вогняна Земля, Фолклендські.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;====Підказка====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;====Підказка====&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Крайні точки Південної Америки:&amp;lt;br&amp;gt;Найпівнічніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Галіннас&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;12°25′ пн. ш. 71°35′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найпівденніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Фроуерд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;53°54′ пд. ш. 71°18′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найзахідніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Париньяс&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;4°45′ пд. ш. 81°20′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найсхідніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Кабу-Бранку&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;7°09′ пд. ш. 34°46′ зх. д&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Znaliwo.jpg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Крайні точки Південної Америки:&amp;lt;br&amp;gt;Найпівнічніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Галіннас&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;12°25′ пн. ш. 71°35′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найпівденніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Фроуерд&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;53°54′ пд. ш. 71°18′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найзахідніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Париньяс&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;4°45′ пд. ш. 81°20′ зх. д. (G)&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найсхідніша точка&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; мис Кабу-Бранку&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;7°09′ пд. ш. 34°46′ зх. д&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Znaliwo.jpg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==А ви знали, що …&amp;amp;nbsp;?==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==А ви знали, що …&amp;amp;nbsp;?==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;Поблизу західного узбережжя Південної Америки розміщені острови Александр Селькірк і Робінзон-Крузо. Александр Селькірк – це саме той моряк, пригоди якого на безлюдному острові описав письменник Даніель Дефо в своєму відомому творі «Робінзон Крузо».&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;«Моя мета – якомога більше побачити й відкрити...» Так писав Колумб у 1492 р. Нині, коли наш світ, уже клопочеться дослідженням інших планет, нам ще важко усвідомити всю вагу великої історичної події, здійсненої тими, хто дав світові нові світи, після того, як п’ять століть тому подався через океан до інших континентів, інших народів, інших цивілізацій. Для Європи це відкриття було потребою зазирнути за свої межі, звернути свій погляд до уявних країв, що їх Колумбова подорож зробила дійсністю. Пізніше відкриття Америки вважали найбільшою історичною подією після створення світу.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;•&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;У&amp;amp;nbsp; ХУІ ст. конкістадори зробили низку відкриттів у Південній Америці. Так,&amp;amp;nbsp; іспанець Франсиско Пісарро відкрив і дослідив тихоокеанське узбережжя материка, іспанець Алонсо де Охеда – північне узбережжя, в тому числі й Венесуелу – «Маленьку Венецію» та низку островів. А португалець Алонсо Гарсіа відкрив великі річки, першим проникнувши у внутрішні райони материка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Testyou.jpg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;Поблизу західного узбережжя Південної Америки розміщені острови Александр Селькірк і Робінзон-Крузо. Александр Селькірк – це саме той моряк, пригоди якого на безлюдному острові описав письменник Даніель Дефо в своєму відомому творі «Робінзон Крузо».&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;«Моя мета – якомога більше побачити й відкрити...» Так писав Колумб у 1492 р. Нині, коли наш світ, уже клопочеться дослідженням інших планет, нам ще важко усвідомити всю вагу великої історичної події, здійсненої тими, хто дав світові нові світи, після того, як п’ять століть тому подався через океан до інших континентів, інших народів, інших цивілізацій. Для Європи це відкриття було потребою зазирнути за свої межі, звернути свій погляд до уявних країв, що їх Колумбова подорож зробила дійсністю. Пізніше відкриття Америки вважали найбільшою історичною подією після створення світу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;У&amp;amp;nbsp; ХУІ ст. конкістадори зробили низку відкриттів у Південній Америці. Так,&amp;amp;nbsp; іспанець Франсиско Пісарро відкрив і дослідив тихоокеанське узбережжя материка, іспанець Алонсо де Охеда – північне узбережжя, в тому числі й Венесуелу – «Маленьку Венецію» та низку островів. А португалець Алонсо Гарсіа відкрив великі річки, першим проникнувши у внутрішні райони материка.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:Testyou.jpg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Перевір себе==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Перевір себе==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Площа материка складає …&amp;lt;br&amp;gt;1) &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;16млн &lt;/del&gt;км2&amp;lt;br&amp;gt;2) 28 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;3) 18,3 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;4) 9,5 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2. Найвища точка над рівнем моря …&amp;lt;br&amp;gt;1) г.Кіліманджаро&amp;lt;br&amp;gt;2) г. Аконкагуа&amp;lt;br&amp;gt;3) г. Джомолунгма&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Найбільшою затокою є … .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4. Частина світу Америка була вілкрита … у 14.. р.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;5. Найвизначнішими були дослідження Південною Америки О. Г… .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;gt;&amp;lt;u&lt;/del&gt;&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Площа материка складає …&amp;lt;br&amp;gt;1) &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;16 млн &lt;/ins&gt;км2&amp;lt;br&amp;gt;2) 28 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;3) 18,3 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;4) 9,5 млн км2&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;2. Найвища точка над рівнем моря …&amp;lt;br&amp;gt;1) г.Кіліманджаро&amp;lt;br&amp;gt;2) г. Аконкагуа&amp;lt;br&amp;gt;3) г. Джомолунгма&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;3. Найбільшою затокою є … .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;4. Частина світу Америка була вілкрита … у 14.. р.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;5. Найвизначнішими були дослідження Південною Америки О. Г… .&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Список використаної літератури==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Список використаної літератури==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:185275:newid:185277 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185275&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:39, 16 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185275&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-16T12:39:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=185275&amp;amp;oldid=185270&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185270&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 12:33, 16 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=185270&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-16T12:33:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:33, 16 июля 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 25, Південна Америка&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. &lt;/del&gt;Загальні відомості.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Географія, 7 клас, Тема 25, Південна Америка&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;Загальні відомості.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Південна Америка. Загальні відомості.Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія|Географія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Географія 7 клас. Повні уроки|Географія 7 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Південна Америка. Загальні відомості.Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;Тема 25. Південна Америка. Загальні відомості&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.'''&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==&lt;/ins&gt;Тема&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;25. Південна Америка. Загальні відомості &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==Мета==&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;познайомитися з навологішим материком планети Земля – Південною Америкою. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Мета:&amp;lt;/u&amp;gt;''' &lt;/del&gt;познайомитися з навологішим материком планети Земля – Південною Америкою. Дізнатися про дослідження та освоєння материка, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;а також &lt;/del&gt;виконати практичну роботу – позначити на контурній карті назви основних географічних об'єктів.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/del&gt;План&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Загальні відомості про материк.&amp;lt;br&amp;gt;2. Історія відкриття та дослідження Південної Америки.&amp;lt;br&amp;gt;3. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;'''1. &lt;/del&gt;Загальні відомості про материк&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|224x224px]]&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. Південна Америка віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. Південна Америка і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;YHaKhuHk5HA&lt;/del&gt;}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва Вогняна Земля.&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2QPpmOuvH94&amp;amp;amp;feature&lt;/del&gt;}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|491x534px]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;2. Історія відкриття та дослідження Південної Америки.&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький учений Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;Дізнатися про дослідження та освоєння материка, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*&lt;/ins&gt;виконати практичну роботу – позначити на контурній карті назви основних географічних об'єктів.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==&lt;/ins&gt;План&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;==&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Загальні відомості про материк.&amp;lt;br&amp;gt;2. Історія відкриття та дослідження Південної Америки.&amp;lt;br&amp;gt;3. Практична робота: 8 (продовження). Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;Загальні відомості про материк&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;===&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Площа – 18,3 млн км2&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Населення – 382,5 млн осіб&amp;lt;br&amp;gt;Середня висота – 580 м&amp;lt;br&amp;gt;Найвища точка над р. м. – г. Аконкагуа (6 960 м)'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Globys-pivd-america.jpg|224x224px]]&amp;lt;br&amp;gt;Обриси Південної Америки нагадують трикутник, що простягнувся з півночі, звужуючись, на південь, від спекотних тропіків Карибського моря до засніженого і штормового острова Вогняна Земля. Материк перетинається екватором у північній широкій частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Відносно нульового меридіана він&amp;amp;nbsp; повністю лежить у Західній півкулі. Зі сходу материк омивають води Атлантичного, із заходу – Тихого океанів, з півночі – води внутрішнього теплого і глибокого Карибського моря. Південна Америка віддалена від решти материків. І лише з Північною Америкою вона з’єднується на півночі вузькою смужкою суходолу – Панамським перешийком. У найвужчій частині перешийку в 1914 р. було прорито Панамський канал завдовжки 81 км. Південна Америка і Північна Америка – два материки, які утворюють одну частину світу – Америку. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;x6V71DeVwlA&lt;/ins&gt;}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Крайніми точками материка на півночі є мис Галлінас, на півдні – мис Фроуерд, на заході – мис Паріньяс,&amp;amp;nbsp; на сході – мис Кабу-Бранку. Мис Горн є крайньою острівною точкою Південної Америки. Берегова лінія здебільшого рівна і порізана слабо – материк майже не має великих заток, півостровів і островів. Виключенням є тільки південно-західне узбережжя, де лежить архіпелаг Вогняна Земля, відділений від Південної Америки Магеллановою протокою, а від Антарктиди – протокою Дрейка. У 1520 р. під час плавання протокою, що пізніше буде названа його ім’ям, Фернан Магеллан побачив на березі вогні. Великий мореплавець назвав цю землю Тьєрра-дель-Фуего – Земля вогню. Чи були це вогні багать туземців або що-небудь інше, назавжди залишиться загадкою. Так з’явилася на картах назва Вогняна Земля.&amp;lt;br&amp;gt;Найбільшою затокою є Ла-Плата (в ХУІ ст. італієць Себастян Кабот вибрав для суден прекрасну стоянку в затоці, на її берегах він виміняв у туземців багато срібних прикрас, тому й затоку назвав Ла-Плата – срібло). Поблизу південно-східного узбережжя материка розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. &amp;lt;br&amp;gt;{{#ev:youtube|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;hOejUVUGfb8&lt;/ins&gt;}}&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;[[Image:Fizi4nakarta.jpg|491x534px]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;2. Історія відкриття та дослідження Південної Америки.&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, відкриття Америки пов’язане з плаваннями Христофора Колумба у пошуках морського шляху до Індії. У 1492 р. три каравели „Санта-Марія”, „Нінья” і „Пінта” відчалили від берегів Іспанії і взяли курс на захід. Протягом місяця мореплавці перетинали Атлантичний океан і нарешті вперше побачили&amp;amp;nbsp; землю. Нею виявилися Великі Антильські і Багамські острови. Х. Колумб, впевнений, що потрапив до Азії, назвав їх Вест-Індією (Західною Індією). Після першої експедиції були ще три, і до останніх своїх днів він був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого і другого плавання Колумб побував лише на островах Карибського моря і тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад. &amp;lt;br&amp;gt;На початку ХVІ ст. в плаваннях до берегів Америки брав участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які&amp;amp;nbsp; постали різко відмінними від Європи своїми природою, народами і культурою, і дійшов висновку, що Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу – Нового Світу. На картах цей суходіл стали називати Земля Америго – Америка. Називати нові материки Америкою на честь Америго Веспуччі запропонував&amp;amp;nbsp; німецький учений Мартін Вальдземюллер. В опублікованій&amp;amp;nbsp; у 1507 р. ним книжці «Вступ у космографію. Новий Світ і нові країни, відкриті Америго Веспуччі з Флоренції і чотири його плавання», він писав: «… я не бачу, чому, хто і по якому праву міг би заборонити назвати цю частину світу Америго або Америкою». Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилася і на Північну. Натомість ім'я Колумба увіковічили в назві лише однієї країни Південної Америки і то тільки в ХІХ ст.&amp;lt;br&amp;gt;Відкриття Америки стало великим географічним відкриттям. Проте воно було затьмарене колонізацією, що слідувала за ним. Слідом за Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили конкістадори (в перекладі з іспанської це слово означає завойовники). &amp;lt;br&amp;gt;Їх походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. У ході колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель – були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійсненні перші переходи суходолом. &amp;lt;br&amp;gt;На рубежі ХУІІІ–ХІХ ст. здійснив експедицію в Південну Америку німецький учений Александр Гумбольдт. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|305x428px]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; Александр Гумбольдт&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Gymboldt.jpg|305x428px]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; Александр Гумбольдт&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Метою його подорожей було вивчення природи і населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій з 12 тис. рослин. Але найголовніша заслуга полягала в тому, що А. Гумбольдт намагався пояснити явища, зрозуміти існуючі між ними зв’язки. Близько 20 років він опрацьовував матеріали своїх мандрівок.&amp;amp;nbsp; Результатом його досліджень стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799–1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким значним, що Гумбольдта стали називати «другим Колумбом», а його дослідження – «другим відкриттям Америки».&amp;lt;br&amp;gt;Російський ботанік Микола Вавилов у 1932–1933 рр. під час своїх експедицій встановив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:135830:newid:185270 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=135830&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 15:33, 14 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=135830&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-14T15:33:30Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:33, 14 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;1. Кобернік С. Г., Скуратович О. Я.: Географія материків і океанів: Підручник для 7 кл. загальноосвіт.навч. закладів. - К.: Навч. книга, 2002. - 319 с.: іл., карти. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;викладач &lt;/del&gt;Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;2. Урок Карпюк Г. І. , &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;викладача &lt;/ins&gt;Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;3. Й. Р. Гілецький, М. М. Богович.&amp;amp;nbsp;:Географія.Довідник. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Відредаговано і надіслано Мазуренко М.С.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь &lt;/del&gt;- [http://xvatit.com/forum/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;].&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Мазуренко М.С.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Карпюк Г. І.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Ржопецька М.Т.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;-&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;---&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/forum/ &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Географія_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Географія_7_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:122222:newid:135830 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=122222&amp;oldid=prev</id>
		<title>User16 в 19:21, 31 января 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=122222&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-31T19:21:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=122222&amp;amp;oldid=122205&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User16</name></author>	</entry>

	</feed>