П’єр Безухов. Повні уроки - История изменений

User13 в 20:39, 30 августа 2012

2012-08-30T20:39:17Z

User11 в 14:20, 23 марта 2011

2011-03-23T14:20:37Z

← Предыдущая		Версия 14:20, 23 марта 2011
Строка 29:		Строка 29:
	{{#ev:youtube\|O0CSD-3v56U}}		{{#ev:youtube\|O0CSD-3v56U}}

-	Ось чому така людина як Каратаєв повинен був зробити на П’єра величезний вплив.<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Образ П’єра Безухова., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : П’єр Безухов його внутрішні протиріччя. Гайсенюк А. Б,  учителя світової літератури, сш №2, м Хмельницький.<br>Л. Н. Толстой в російській критиці: Збірка статей.-- М., ~~2002~~. <br> Л. Н. Толстой в спогадах сучасників: У 2 т.-- М., ~~2000~~.  <br>Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2000.  <br>6 Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>	+	Ось чому така людина як Каратаєв повинен був зробити на П’єра величезний вплив.<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Образ П’єра Безухова., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : П’єр Безухов його внутрішні протиріччя. Гайсенюк А. Б,  учителя світової літератури, сш №2, м Хмельницький.<br>Л. Н. Толстой в російській критиці: Збірка статей.-- М., 2009. <br> Л. Н. Толстой в спогадах сучасників: У 2 т.-- М., 2007.  <br>Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2000.  <br>6 Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>

-	~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~.<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	Гайсенюк А. Б.
		+
		+	Корчик Н. Д.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+

	[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]

User23 в 07:17, 9 декабря 2010

2010-12-09T07:17:42Z

← Предыдущая		Версия 07:17, 9 декабря 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''

	'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя П'єра Безухова..		'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя П'єра Безухова..

User23 в 09:32, 8 декабря 2010

2010-12-08T09:32:15Z

← Предыдущая		Версия 09:32, 8 декабря 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''		'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''

-	'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя.	+	'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя П'єра Безухова..

	[[Image:T25.jpeg]]<br>П’єр Безухов, товстий, незграбний пан, вище за звичайне зростання, широкий, з величезними червоними руками, що не уміє ні увійти до салону і ще менше з нього вийти, тобто перед виходом сказати що-небудь особливе приємне. Крім того, герой дуже розсіяний. Так, вставши, щоб піти, він замість свого капелюха захопив трикутний капелюх з генеральським плюмажем і тримав його, смикаючи султан, до тих пір, поки генерал не попросив повернути її. Але вся його неуважність і невміння увійти до салону і говорить, що він довів особливо своїм гарячим заступництвом за Наполеона і нападом на Бурбонів, - покупалася вираженням добродушності, простоти і скромності.<br>Зробивши одну дурість, П’єр неминуче повинен був допустити  ряд ще нових дурощів. Його полонило лише красиве тіло, а більше ніяких зв'язків з Елен у нього не було. Тому немає нічого дивного, що красиве тіло Елен, що вийшла за П'єра на кохаючи, потягнулася скоро до інших, красивіших чоловіків, ніж її чоловік, і П’єр почав ревнувати.		[[Image:T25.jpeg]]<br>П’єр Безухов, товстий, незграбний пан, вище за звичайне зростання, широкий, з величезними червоними руками, що не уміє ні увійти до салону і ще менше з нього вийти, тобто перед виходом сказати що-небудь особливе приємне. Крім того, герой дуже розсіяний. Так, вставши, щоб піти, він замість свого капелюха захопив трикутний капелюх з генеральським плюмажем і тримав його, смикаючи султан, до тих пір, поки генерал не попросив повернути її. Але вся його неуважність і невміння увійти до салону і говорить, що він довів особливо своїм гарячим заступництвом за Наполеона і нападом на Бурбонів, - покупалася вираженням добродушності, простоти і скромності.<br>Зробивши одну дурість, П’єр неминуче повинен був допустити  ряд ще нових дурощів. Його полонило лише красиве тіло, а більше ніяких зв'язків з Елен у нього не було. Тому немає нічого дивного, що красиве тіло Елен, що вийшла за П'єра на кохаючи, потягнулася скоро до інших, красивіших чоловіків, ніж її чоловік, і П’єр почав ревнувати.

User23 в 20:28, 24 ноября 2010

2010-11-24T20:28:11Z

← Предыдущая		Версия 20:28, 24 ноября 2010
Строка 7:		Строка 7:
	[[Image:T25b1.jpeg]]<br>Толстой прав, коли він описує велику важливість особистого удосконалення  людини. Якщо історія, про яку він говорить, це сукупність особистого свавілля, то, звичайно, чим вище досконалість окремих людей, тим щасливіше доля людства. Але гр. Толстой впадає в протиріччя, коли він перегороджує дорогу до особистого удосконалення фаталізмом, що мертвить. Посилюючись довести, що окрема людина керується особистим свавіллям, він в той же час говорить, що колективне людство рухається по тих, що відомим, не залежним від неї подій.<br>Таємничий старий був один з відомих масонів і мартіністів. Вплив його виявився до того сильним, що П’єр вступив в масони. У масоні, як йому здавалося, він знайшов те світло, яке шукав, знайшло те внутрішнє заспокоєння і достаток, якого в нього до цих пір не було. П’єру здавалося, що масон є єдине вираження кращих, вічних сторін людства.		[[Image:T25b1.jpeg]]<br>Толстой прав, коли він описує велику важливість особистого удосконалення  людини. Якщо історія, про яку він говорить, це сукупність особистого свавілля, то, звичайно, чим вище досконалість окремих людей, тим щасливіше доля людства. Але гр. Толстой впадає в протиріччя, коли він перегороджує дорогу до особистого удосконалення фаталізмом, що мертвить. Посилюючись довести, що окрема людина керується особистим свавіллям, він в той же час говорить, що колективне людство рухається по тих, що відомим, не залежним від неї подій.<br>Таємничий старий був один з відомих масонів і мартіністів. Вплив його виявився до того сильним, що П’єр вступив в масони. У масоні, як йому здавалося, він знайшов те світло, яке шукав, знайшло те внутрішнє заспокоєння і достаток, якого в нього до цих пір не було. П’єру здавалося, що масон є єдине вираження кращих, вічних сторін людства.

-	[[Image:T25b2.jpeg]]<br>П’єр гаряче віддався новому впливу. Він владнував столові і надгробні ложі; вербував нових членів, піклувався про з'єднання різних лож і про придбання справжніх актів. Він давав свої гроші на влаштування  храмів і поповнював, наскільки міг, збори милостині, на які більшість членів були скупі і неакуратні. Він майже один, на свої засоби, підтримував будинок бідних, влаштований Орденом в Петербурзі.<br> {{#ev:youtube\|yr94vAlTWdU}}	+	[[Image:T25b2.jpeg]]<br>П’єр гаряче віддався новому впливу. Він владнував столові і надгробні ложі; вербував нових членів, піклувався про з'єднання різних лож і про придбання справжніх актів. Він давав свої гроші на влаштування  храмів і поповнював, наскільки міг, збори милостині, на які більшість членів були скупі і неакуратні. Він майже один, на свої засоби, підтримував будинок бідних, влаштований Орденом в Петербурзі.<br> {{#ev:youtube\|yr94vAlTWdU}}

	У масонів він бачив не братів по праці і подвигу свого містичного ордена, а людей слабких і нікчемних, із- під масонських фартухів і знаків, які він бачив мундири і хрести, яких вони добивалися в житті. Він зрозумів всю фальш і брехню слова, що не сходилося із справою, і затужив. П’єр став шукати виходу в молитві і в духовному читанні.		У масонів він бачив не братів по праці і подвигу свого містичного ордена, а людей слабких і нікчемних, із- під масонських фартухів і знаків, які він бачив мундири і хрести, яких вони добивалися в житті. Він зрозумів всю фальш і брехню слова, що не сходилося із справою, і затужив. П’єр став шукати виходу в молитві і в духовному читанні.
Строка 13:		Строка 13:
	[[Image:T25b3.jpeg]]<br>У П’єра бували інколи і світлі моменти, коли він знову звертався до свого безпутного, розгульного життя, але ці моменти були зовсім  нетривалі. П’єр жив в якомусь чаду, що особливо посилювався від загального патріотичного войовничого настрою, бо Наполеон, йшов вже на Москву. Нерви П’єра були натягнуті вкрай.<br>Він відчував наближення катастрофи, яка повинна була змінити все його життя, і у всьому він відшукував ознаки цього страшного моменту, що наближається. Наполеон є Антихрист, а ім'я його--звірине число 666. Здається, навіщо б йти далі, але практично безумний П’єр захотів в що б то не стало знайти звірине число в своєму власному імені.		[[Image:T25b3.jpeg]]<br>У П’єра бували інколи і світлі моменти, коли він знову звертався до свого безпутного, розгульного життя, але ці моменти були зовсім  нетривалі. П’єр жив в якомусь чаду, що особливо посилювався від загального патріотичного войовничого настрою, бо Наполеон, йшов вже на Москву. Нерви П’єра були натягнуті вкрай.<br>Він відчував наближення катастрофи, яка повинна була змінити все його життя, і у всьому він відшукував ознаки цього страшного моменту, що наближається. Наполеон є Антихрист, а ім'я його--звірине число 666. Здається, навіщо б йти далі, але практично безумний П’єр захотів в що б то не стало знайти звірине число в своєму власному імені.

-	[[Image:T25b4.jpeg]]<br>Він писав своє ім'я російською і французькою, урізав, пропускав букви і нарешті досяг того, що шукав число 666 вийшло. Відкриття це схвилювало його. Як, яким зв'язком він поєднаний  з тією великою подією, яка було передбачена в Апокаліпсисі--він не знав; але він ні хвилину не засумнівався в зв'язку з цим.<br>Катастрофа дійсно настала.	+	[[Image:T25b4.jpeg]]<br>Він писав своє ім'я російською і французькою, урізав, пропускав букви і нарешті досяг того, що шукав число 666 вийшло. Відкриття це схвилювало його. Як, яким зв'язком він поєднаний  з тією великою подією, яка було передбачена в Апокаліпсисі--він не знав; але він ні хвилину не засумнівався в зв'язку з цим.<br>Катастрофа дійсно настала.

	{{#ev:youtube\|THQcjWW6BJc}}		{{#ev:youtube\|THQcjWW6BJc}}
Строка 19:		Строка 19:
	Під впливом войовничого азарту П’єр, одягнений, відправився дивитися Бородінську битву. Він побував в компанії солдатів і зрозумів, як би раптом, ці дивні, не відомі доти йому люди і є саме справжні люди. «Війна є найважче  підпорядкування свободи людини законом Бога, говорив якийсь містичний голос П’єру.		Під впливом войовничого азарту П’єр, одягнений, відправився дивитися Бородінську битву. Він побував в компанії солдатів і зрозумів, як би раптом, ці дивні, не відомі доти йому люди і є саме справжні люди. «Війна є найважче  підпорядкування свободи людини законом Бога, говорив якийсь містичний голос П’єру.

-	[[Image:T25b5.jpeg]]<br>Простота є його покірливість Богові, від Нього не підеш. І вони прості. Вони не говорять, що роблять. Сказане слово--срібне, а не сказане--золоте. Нічим не може володіти людина, поки він боїться смерті, а хто не боїться її, тому належить все.	+	[[Image:T25b5.jpeg]]<br>Простота є його покірливість Богові, від Нього не підеш. І вони прості. Вони не говорять, що роблять. Сказане слово--срібне, а не сказане--золоте. Нічим не може володіти людина, поки він боїться смерті, а хто не боїться її, тому належить все.

	{{#ev:youtube\|XOSgYgu1rCc}}		{{#ev:youtube\|XOSgYgu1rCc}}
Строка 25:		Строка 25:
	Якби не було страждання, людина не знала б межі, не знала би самого себе. Найважче полягає в тому, щоб уміти сполучати в душі своїй значення всього.		Якби не було страждання, людина не знала б межі, не знала би самого себе. Найважче полягає в тому, щоб уміти сполучати в душі своїй значення всього.

-	<br>Людина  демократичного складу, П’єр, народився від графа який його не визнав, відчував себе не на місці в аристократичних салонах з їх манірністю, умовною пристойністю, до якої він не міг себе привчити. І ось, побувавши в солдатській компанії, побачивши розгардіяш, послухавши простої солдатської мови, П’єр відчув в солдатах своїх людей і в не хитрості їх розумового життя побачив свою сферу.	+	<br>Людина  демократичного складу, П’єр, народився від графа який його не визнав, відчував себе не на місці в аристократичних салонах з їх манірністю, умовною пристойністю, до якої він не міг себе привчити. І ось, побувавши в солдатській компанії, побачивши розгардіяш, послухавши простої солдатської мови, П’єр відчув в солдатах своїх людей і в не хитрості їх розумового життя побачив свою сферу.

	{{#ev:youtube\|O0CSD-3v56U}}		{{#ev:youtube\|O0CSD-3v56U}}

User23 в 20:00, 24 ноября 2010

2010-11-24T20:00:50Z

Внесённые изменения

User23 в 19:55, 24 ноября 2010

2010-11-24T19:55:16Z

← Предыдущая		Версия 19:55, 24 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''

-	'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя. <br>П’єр Безухов, товстий, незграбний пан, вище за звичайне зростання, широкий, з величезними червоними руками, що не уміє ні увійти до салону і ще менше з нього вийти, тобто перед виходом сказати що-небудь особливе приємне. Крім того, герой дуже розсіяний. Так, вставши, щоб піти, він замість свого капелюха захопив трикутний капелюх з генеральським плюмажем і тримав його, смикаючи султан, до тих пір, поки генерал не попросив повернути її. Але вся його неуважність і невміння увійти до салону і говорить, що він довів особливо своїм гарячим заступництвом за Наполеона і нападом на Бурбонів, - покупалася вираженням добродушності, простоти і скромності.<br>Зробивши одну дурість, П’єр неминуче повинен був допустити  ряд ще нових дурощів. Його полонило лише красиве тіло, а більше ніяких зв'язків з Елен у нього не було. Тому немає нічого дивного, що красиве тіло Елен, що вийшла за П'єра на кохаючи, потягнулася скоро до інших, красивіших чоловіків, ніж її чоловік, і П’єр почав ревнувати.<br>Толстой прав, коли він описує велику важливість особистого удосконалення  людини. Якщо історія, про яку він говорить, це сукупність особистого свавілля, то, звичайно, чим вище досконалість окремих людей, тим щасливіше доля людства. Але гр. Толстой впадає в протиріччя, коли він перегороджує дорогу до особистого удосконалення фаталізмом, що мертвить. Посилюючись довести, що окрема людина керується особистим свавіллям, він в той же час говорить, що колективне людство рухається по тих, що відомим, не залежним від неї подій.<br>Таємничий старий був один з відомих масонів і мартіністів. Вплив його виявився до того сильним, що П’єр вступив в масони. У масоні, як йому здавалося, він знайшов те світло, яке шукав, знайшло те внутрішнє заспокоєння і достаток, якого в нього до цих пір не було. П’єру здавалося, що масон є єдине вираження кращих, вічних сторін людства.<br>П’єр гаряче віддався новому впливу. Він владнував столові і надгробні ложі; вербував нових членів, піклувався про з'єднання різних лож і про придбання справжніх актів. Він давав свої гроші на влаштування  храмів і поповнював, наскільки міг, збори милостині, на які більшість членів були скупі і неакуратні. Він майже один, на свої засоби, підтримував будинок бідних, влаштований Орденом в Петербурзі.<br>У масонів він бачив не братів по праці і подвигу свого містичного ордена, а людей слабких і нікчемних, із- під масонських фартухів і знаків, які він бачив мундири і хрести, яких вони добивалися в житті. Він зрозумів всю фальш і брехню слова, що не сходилося із справою, і затужив. П’єр став шукати виходу в молитві і в духовному читанні. <br>У П’єра бували інколи і світлі моменти, коли він знову звертався до свого безпутного, розгульного життя, але ці моменти були зовсім  нетривалі. П’єр жив в якомусь чаду, що особливо посилювався від загального патріотичного войовничого настрою, бо Наполеон, йшов вже на Москву. Нерви П’єра були натягнуті вкрай.<br>Він відчував наближення катастрофи, яка повинна була змінити все його життя, і у всьому він відшукував ознаки цього страшного моменту, що наближається. Наполеон є Антихрист, а ім'я його--звірине число 666. Здається, навіщо б йти далі, але практично безумний П’єр захотів в що б то не стало знайти звірине число в своєму власному імені.<br>Він писав своє ім'я російською і французькою, урізав, пропускав букви і нарешті досяг того, що шукав число 666 вийшло. Відкриття це схвилювало його. Як, яким зв'язком він поєднаний  з тією великою подією, яка було передбачена в Апокаліпсисі--він не знав; але він ні хвилину не засумнівався в зв'язку з цим.<br>Катастрофа дійсно настала. Під впливом войовничого азарту П’єр, одягнений, відправився дивитися Бородінську битву. Він побував в компанії солдатів і зрозумів, як би раптом, ці дивні, не відомі доти йому люди і є саме справжні люди. «Війна є найважче  підпорядкування свободи людини законом Бога, говорив якийсь містичний голос П’єру.<br>Простота є його покірливість Богові, від Нього не підеш. І вони прості. Вони не говорять, що роблять. Сказане слово--срібне, а не сказане--золоте. Нічим не може володіти людина, поки він боїться смерті, а хто не боїться її, тому належить все. Якби не було страждання, людина не знала б межі, не знала би самого себе. Найважче полягає в тому, щоб уміти сполучати в душі своїй значення всього.<br>Людина  демократичного складу, П’єр, народився від графа який його не визнав, відчував себе не на місці в аристократичних салонах з їх манірністю, умовною пристойністю, до якої він не міг себе привчити. І ось, побувавши в солдатській компанії, побачивши розгардіяш, послухавши простої солдатської мови, П’єр відчув в солдатах своїх людей і в не хитрості їх розумового життя побачив свою сферу. Ось чому така людина як Каратаєв повинен був зробити на П’єра величезний вплив.<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Образ П’єра Безухова., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : П’єр Безухов його внутрішні протиріччя. Гайсенюк А. Б,  учителя світової літератури, сш №2, м Хмельницький.<br>Л. Н. Толстой в російській критиці: Збірка статей.-- М., 2002. <br> Л. Н. Толстой в спогадах сучасників: У 2 т.-- М., 2000.  <br>Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2000.  <br>6 Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>	+	'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя.
		+
		+	[[Image:T25.jpeg]]<br>П’єр Безухов, товстий, незграбний пан, вище за звичайне зростання, широкий, з величезними червоними руками, що не уміє ні увійти до салону і ще менше з нього вийти, тобто перед виходом сказати що-небудь особливе приємне. Крім того, герой дуже розсіяний. Так, вставши, щоб піти, він замість свого капелюха захопив трикутний капелюх з генеральським плюмажем і тримав його, смикаючи султан, до тих пір, поки генерал не попросив повернути її. Але вся його неуважність і невміння увійти до салону і говорить, що він довів особливо своїм гарячим заступництвом за Наполеона і нападом на Бурбонів, - покупалася вираженням добродушності, простоти і скромності.<br>Зробивши одну дурість, П’єр неминуче повинен був допустити  ряд ще нових дурощів. Його полонило лише красиве тіло, а більше ніяких зв'язків з Елен у нього не було. Тому немає нічого дивного, що красиве тіло Елен, що вийшла за П'єра на кохаючи, потягнулася скоро до інших, красивіших чоловіків, ніж її чоловік, і П’єр почав ревнувати.
		+
		+	[[Image:t25b1.jpeg]]<br>Толстой прав, коли він описує велику важливість особистого удосконалення  людини. Якщо історія, про яку він говорить, це сукупність особистого свавілля, то, звичайно, чим вище досконалість окремих людей, тим щасливіше доля людства. Але гр. Толстой впадає в протиріччя, коли він перегороджує дорогу до особистого удосконалення фаталізмом, що мертвить. Посилюючись довести, що окрема людина керується особистим свавіллям, він в той же час говорить, що колективне людство рухається по тих, що відомим, не залежним від неї подій.<br>Таємничий старий був один з відомих масонів і мартіністів. Вплив його виявився до того сильним, що П’єр вступив в масони. У масоні, як йому здавалося, він знайшов те світло, яке шукав, знайшло те внутрішнє заспокоєння і достаток, якого в нього до цих пір не було. П’єру здавалося, що масон є єдине вираження кращих, вічних сторін людства.
		+
		+	[[Image:t25b2.jpeg]]<br>П’єр гаряче віддався новому впливу. Він владнував столові і надгробні ложі; вербував нових членів, піклувався про з'єднання різних лож і про придбання справжніх актів. Він давав свої гроші на влаштування  храмів і поповнював, наскільки міг, збори милостині, на які більшість членів були скупі і неакуратні. Він майже один, на свої засоби, підтримував будинок бідних, влаштований Орденом в Петербурзі.<br>У масонів він бачив не братів по праці і подвигу свого містичного ордена, а людей слабких і нікчемних, із- під масонських фартухів і знаків, які він бачив мундири і хрести, яких вони добивалися в житті. Він зрозумів всю фальш і брехню слова, що не сходилося із справою, і затужив. П’єр став шукати виходу в молитві і в духовному читанні.
		+
		+	[[Image:t25b3.jpeg]]<br>У П’єра бували інколи і світлі моменти, коли він знову звертався до свого безпутного, розгульного життя, але ці моменти були зовсім  нетривалі. П’єр жив в якомусь чаду, що особливо посилювався від загального патріотичного войовничого настрою, бо Наполеон, йшов вже на Москву. Нерви П’єра були натягнуті вкрай.<br>Він відчував наближення катастрофи, яка повинна була змінити все його життя, і у всьому він відшукував ознаки цього страшного моменту, що наближається. Наполеон є Антихрист, а ім'я його--звірине число 666. Здається, навіщо б йти далі, але практично безумний П’єр захотів в що б то не стало знайти звірине число в своєму власному імені.
		+
		+	[[Image:T25b4.jpeg]]<br>Він писав своє ім'я російською і французькою, урізав, пропускав букви і нарешті досяг того, що шукав число 666 вийшло. Відкриття це схвилювало його. Як, яким зв'язком він поєднаний  з тією великою подією, яка було передбачена в Апокаліпсисі--він не знав; але він ні хвилину не засумнівався в зв'язку з цим.<br>Катастрофа дійсно настала. Під впливом войовничого азарту П’єр, одягнений, відправився дивитися Бородінську битву. Він побував в компанії солдатів і зрозумів, як би раптом, ці дивні, не відомі доти йому люди і є саме справжні люди. «Війна є найважче  підпорядкування свободи людини законом Бога, говорив якийсь містичний голос П’єру.
		+
		+	[[Image:t25b5.jpeg]]<br>Простота є його покірливість Богові, від Нього не підеш. І вони прості. Вони не говорять, що роблять. Сказане слово--срібне, а не сказане--золоте. Нічим не може володіти людина, поки він боїться смерті, а хто не боїться її, тому належить все. Якби не було страждання, людина не знала б межі, не знала би самого себе. Найважче полягає в тому, щоб уміти сполучати в душі своїй значення всього.
		+
		+	[[Image:t25b6.jpeg]]<br>Людина  демократичного складу, П’єр, народився від графа який його не визнав, відчував себе не на місці в аристократичних салонах з їх манірністю, умовною пристойністю, до якої він не міг себе привчити. І ось, побувавши в солдатській компанії, побачивши розгардіяш, послухавши простої солдатської мови, П’єр відчув в солдатах своїх людей і в не хитрості їх розумового життя побачив свою сферу. Ось чому така людина як Каратаєв повинен був зробити на П’єра величезний вплив.<br>''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Образ П’єра Безухова., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : П’єр Безухов його внутрішні протиріччя. Гайсенюк А. Б,  учителя світової літератури, сш №2, м Хмельницький.<br>Л. Н. Толстой в російській критиці: Збірка статей.-- М., 2002. <br> Л. Н. Толстой в спогадах сучасників: У 2 т.-- М., 2000.  <br>Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2000.  <br>6 Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>

	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-24T19:49:59Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П’єр Безухов. Повні уроки <metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Тема уроку П’єр Безухов. Повні уроки </metakeywords>'''

'''Тема:   '''Засоби змалювання „діалектики душі”.Втілення різних шляхів пошуків сенсу буття в долі П’єра Безухова '''Мета:''' розширити знання учнів про образ  П'єра Безухова.  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. '''Тип уроку''': навчально - виховний '''Хід уроку:''' Роман  Толстого починається зображенням пустоі світського суспільства, з якими він знайомить читача, вводячи його в салон Ганни Павлівни Шерер, фрейліни і наближеної імператриці Марії Федорівни. У цьому ж салоні автор показує і свого героя. П’єр Безухов, товстий, незграбний пан, вище за звичайне зростання, широкий, з величезними червоними руками, що не уміє ні увійти до салону і ще менше з нього вийти, тобто перед виходом сказати що-небудь особливе приємне. Крім того, герой дуже розсіяний. Так, вставши, щоб піти, він замість свого капелюха захопив трикутний капелюх з генеральським плюмажем і тримав його, смикаючи султан, до тих пір, поки генерал не попросив повернути її. Але вся його неуважність і невміння увійти до салону і говорить, що він довів особливо своїм гарячим заступництвом за Наполеона і нападом на Бурбонів, - покупалася вираженням добродушності, простоти і скромності. Зробивши одну дурість, П’єр неминуче повинен був допустити  ряд ще нових дурощів. Його полонило лише красиве тіло, а більше ніяких зв'язків з Елен у нього не було. Тому немає нічого дивного, що красиве тіло Елен, що вийшла за П'єра на кохаючи, потягнулася скоро до інших, красивіших чоловіків, ніж її чоловік, і П’єр почав ревнувати. Толстой прав, коли він описує велику важливість особистого удосконалення  людини. Якщо історія, про яку він говорить, це сукупність особистого свавілля, то, звичайно, чим вище досконалість окремих людей, тим щасливіше доля людства. Але гр. Толстой впадає в протиріччя, коли він перегороджує дорогу до особистого удосконалення фаталізмом, що мертвить. Посилюючись довести, що окрема людина керується особистим свавіллям, він в той же час говорить, що колективне людство рухається по тих, що відомим, не залежним від неї подій. Таємничий старий був один з відомих масонів і мартіністів. Вплив його виявився до того сильним, що П’єр вступив в масони. У масоні, як йому здавалося, він знайшов те світло, яке шукав, знайшло те внутрішнє заспокоєння і достаток, якого в нього до цих пір не було. П’єру здавалося, що масон є єдине вираження кращих, вічних сторін людства. П’єр гаряче віддався новому впливу. Він владнував столові і надгробні ложі; вербував нових членів, піклувався про з'єднання різних лож і про придбання справжніх актів. Він давав свої гроші на влаштування  храмів і поповнював, наскільки міг, збори милостині, на які більшість членів були скупі і неакуратні. Він майже один, на свої засоби, підтримував будинок бідних, влаштований Орденом в Петербурзі. У масонів він бачив не братів по праці і подвигу свого містичного ордена, а людей слабких і нікчемних, із- під масонських фартухів і знаків, які він бачив мундири і хрести, яких вони добивалися в житті. Він зрозумів всю фальш і брехню слова, що не сходилося із справою, і затужив. П’єр став шукати виходу в молитві і в духовному читанні. У П’єра бували інколи і світлі моменти, коли він знову звертався до свого безпутного, розгульного життя, але ці моменти були зовсім  нетривалі. П’єр жив в якомусь чаду, що особливо посилювався від загального патріотичного войовничого настрою, бо Наполеон, йшов вже на Москву. Нерви П’єра були натягнуті вкрай. Він відчував наближення катастрофи, яка повинна була змінити все його життя, і у всьому він відшукував ознаки цього страшного моменту, що наближається. Наполеон є Антихрист, а ім'я його--звірине число 666. Здається, навіщо б йти далі, але практично безумний П’єр захотів в що б то не стало знайти звірине число в своєму власному імені. Він писав своє ім'я російською і французькою, урізав, пропускав букви і нарешті досяг того, що шукав число 666 вийшло. Відкриття це схвилювало його. Як, яким зв'язком він поєднаний  з тією великою подією, яка було передбачена в Апокаліпсисі--він не знав; але він ні хвилину не засумнівався в зв'язку з цим. Катастрофа дійсно настала. Під впливом войовничого азарту П’єр, одягнений, відправився дивитися Бородінську битву. Він побував в компанії солдатів і зрозумів, як би раптом, ці дивні, не відомі доти йому люди і є саме справжні люди. «Війна є найважче  підпорядкування свободи людини законом Бога, говорив якийсь містичний голос П’єру. Простота є його покірливість Богові, від Нього не підеш. І вони прості. Вони не говорять, що роблять. Сказане слово--срібне, а не сказане--золоте. Нічим не може володіти людина, поки він боїться смерті, а хто не боїться її, тому належить все. Якби не було страждання, людина не знала б межі, не знала би самого себе. Найважче полягає в тому, щоб уміти сполучати в душі своїй значення всього. Людина  демократичного складу, П’єр, народився від графа який його не визнав, відчував себе не на місці в аристократичних салонах з їх манірністю, умовною пристойністю, до якої він не міг себе привчити. І ось, побувавши в солдатській компанії, побачивши розгардіяш, послухавши простої солдатської мови, П’єр відчув в солдатах своїх людей і в не хитрості їх розумового життя побачив свою сферу. Ось чому така людина як Каратаєв повинен був зробити на П’єра величезний вплив. ''Список використаних джерел:'' Урок на тему : Образ П’єра Безухова., Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : П’єр Безухов його внутрішні протиріччя. Гайсенюк А. Б,  учителя світової літератури, сш №2, м Хмельницький. Л. Н. Толстой в російській критиці: Збірка статей.-- М., 2002.  Л. Н. Толстой в спогадах сучасників: У 2 т.-- М., 2000.  Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2000.  6 Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]