П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки - История изменений

User13 в 08:55, 18 августа 2012

2012-08-18T08:55:02Z

← Предыдущая		Версия 08:55, 18 августа 2012
Строка 5:		Строка 5:
	'''Тема: '''П. Бомарше. «Весілля Фігаро».<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю «Весіллям Фігаро» П. Бомарше, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку: '''Урок позакласного читання		'''Тема: '''П. Бомарше. «Весілля Фігаро».<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю «Весіллям Фігаро» П. Бомарше, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку: '''Урок позакласного читання

-	<br>'''Хід уроку:'''<br>У просвітницькій, бунтарській, революційній літературі Франції XVIII століття комедії Бомарше зайняли одне з головних місць по силі впливу на маси. Сучасник Бомарше Мельхіор Грімм в своїх мемуарах повідомляє: «Багато вихваляли, і справедливо, силу дії вигадувань Вольтера, Руссо і енциклопедистів, але їх мало читав народ, тим часом одне представлення «Весілля Фігаро» і «Цирульника» шокувало правителів, магістрат, дворянство і фінанси на суд всього населення великих і малих міст Франції».  Бомарше не був професійним письменником. До пера він звертався вимушений обставинами, коли необхідно було апелювати до широкої публіки («Мемуари»), або ж в години дозвілля, коли він міг вільно віддаватися потягу серця, а воно завжди тяжіло до мистецтва.	+	<br>'''Хід уроку:'''<br>У просвітницькій, бунтарській, революційній літературі Франції XVIII століття [[Комедия.Трагедия\|'''комедії''']] Бомарше зайняли одне з головних місць по силі впливу на маси. Сучасник Бомарше Мельхіор Грімм в своїх мемуарах повідомляє: «Багато вихваляли, і справедливо, силу дії вигадувань Вольтера, Руссо і енциклопедистів, але їх мало читав народ, тим часом одне представлення «Весілля Фігаро» і «Цирульника» шокувало правителів, магістрат, дворянство і фінанси на суд всього населення великих і малих міст Франції».  Бомарше не був професійним письменником. До пера він звертався вимушений обставинами, коли необхідно було апелювати до широкої публіки («Мемуари»), або ж в години дозвілля, коли він міг вільно віддаватися потягу серця, а воно завжди тяжіло до мистецтва.

	[[Image:T10sf3.jpeg]]<br>Життя Бомарше - химерне сплетення найдивніших подій, пригод, зльотів, падінь.  Син годинникаря, сам майстерний годинникар, він робить важливе удосконалення годинникового механізму. У нього намагаються оспорити його винахід. Хлопець відважно вступає в боротьбу і блискуче доводить своє авторство. Відмічений двором, він стає модним годинникарем Парижа, але кидає ремесло, купує придворну посаду, міняючи своє ім'я Карон на дворянське де Бомарше. Все ніби йому  вдається. Він стає впливовою людиною.		[[Image:T10sf3.jpeg]]<br>Життя Бомарше - химерне сплетення найдивніших подій, пригод, зльотів, падінь.  Син годинникаря, сам майстерний годинникар, він робить важливе удосконалення годинникового механізму. У нього намагаються оспорити його винахід. Хлопець відважно вступає в боротьбу і блискуче доводить своє авторство. Відмічений двором, він стає модним годинникарем Парижа, але кидає ремесло, купує придворну посаду, міняючи своє ім'я Карон на дворянське де Бомарше. Все ніби йому  вдається. Він стає впливовою людиною.
Строка 17:		Строка 17:
	Вся Європа із захопленням стежить за тим, як плебей Карон-Бомарше єдиноборствує зі всім юридичним корпусом Парижа. І плебей перемагає, завоювавши громадську думку Франції. Йому заздрять, лають, обвивають його наклепом, але він не згинається.<br>Бомарше - оптиміст. Він дуже любить життя  і дуже енергійний. Завзято, по-хлопчачому пустотлива жартівливість - відмінна риса його таланту.		Вся Європа із захопленням стежить за тим, як плебей Карон-Бомарше єдиноборствує зі всім юридичним корпусом Парижа. І плебей перемагає, завоювавши громадську думку Франції. Йому заздрять, лають, обвивають його наклепом, але він не згинається.<br>Бомарше - оптиміст. Він дуже любить життя  і дуже енергійний. Завзято, по-хлопчачому пустотлива жартівливість - відмінна риса його таланту.

-	[[Image:T10sf.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».	+	[[Image:T10sf.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний [[Tеатр._Трагедии_и_комедии\|'''театр''']] Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі [[Мольєр_—_комедіограф._Повні_уроки\|'''Мольєра''']], чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».

	[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта.		[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта.
Строка 37:		Строка 37:
	Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.		Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.

-	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня. <br>	+	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}<br>В комедії немає жодного [[Тема_3._Слово._Речення \|'''слова''']], кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня. <br>

	<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>		<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>

User11 в 14:20, 10 марта 2011

2011-03-10T14:20:47Z

← Предыдущая		Версия 14:20, 10 марта 2011
Строка 46:		Строка 46:

	Петрук Н. М.		Петрук Н. М.
		+
		+	Олійник А. Б.

	Пилипенко В.В.		Пилипенко В.В.

User11 в 14:19, 10 марта 2011

2011-03-10T14:19:34Z

← Предыдущая		Версия 14:19, 10 марта 2011
Строка 39:		Строка 39:
	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня. <br>		{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня. <br>

-	<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>	+	<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б.,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>
		+
		+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Петрук Н. М.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+
		+

-	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 07:42, 17 ноября 2010

2010-11-17T07:42:42Z

← Предыдущая		Версия 07:42, 17 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки<metakeywords>П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки<metakeywords>П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

	<br>		<br>
Строка 19:		Строка 19:
	[[Image:T10sf.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».		[[Image:T10sf.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».

-	[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта.	+	[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта.
		+
	{{#ev:youtube\|1Mhdl0oZA0c}}		{{#ev:youtube\|1Mhdl0oZA0c}}
-	Проте, використовуючи традиційні прийоми комедії, Бомарше служить самій сучасності, він спрямований вперед, назустріч новому, новим ідеям, новій філософії. Вже з перших слів актора ми у сфері просвітницької думки, яка доходить до нас легко і вільно, не стомлюючи повчанням.	+
		+	Проте, використовуючи традиційні прийоми комедії, Бомарше служить самій сучасності, він спрямований вперед, назустріч новому, новим ідеям, новій філософії. Вже з перших слів актора ми у сфері просвітницької думки, яка доходить до нас легко і вільно, не стомлюючи повчанням. <br>

	[[Image:T10sf2.jpeg]]<br>Ось відкривається завіса. Юний граф в темному плащі студента під вікнами Разіни. На сцені з'являється новий персонаж комедії. Це Фігаро. Граф і слуга взнали один одного. Фігаро оповідає про пригоди свого життя, і кожне іскрометне слово севільського цирульника несе політичний заряд.  «Змилосердься, змилосердься, друг мій. Невже і ти вигадуєш вірші?» - весело запитує Альмавіва.		[[Image:T10sf2.jpeg]]<br>Ось відкривається завіса. Юний граф в темному плащі студента під вікнами Разіни. На сцені з'являється новий персонаж комедії. Це Фігаро. Граф і слуга взнали один одного. Фігаро оповідає про пригоди свого життя, і кожне іскрометне слово севільського цирульника несе політичний заряд.  «Змилосердься, змилосердься, друг мій. Невже і ти вигадуєш вірші?» - весело запитує Альмавіва.
-	{{#ev:youtube\|SniUQE0TgFQ}}	+
		+	{{#ev:youtube\|SniUQE0TgFQ}}
		+
	«У цьому-то вся моя і біда, ваша ясновельможність, - відповідає Фігаро, - коли міністр взнав, що мої  вигадування із запалу, з жару потрапляють в друк, він поглянув на справу серйозно і розпорядився змвстити мене від посади під тим приводом, що любов до витонченої словесності несумісна із старанністю в справах служби». - «І ти не заперечив йому на це?.» - запитує граф. «Я був щасливий тим, що про мене забули: за моїм розумінням, якщо начальник не робить нам зла, то це вже не мале благо».		«У цьому-то вся моя і біда, ваша ясновельможність, - відповідає Фігаро, - коли міністр взнав, що мої  вигадування із запалу, з жару потрапляють в друк, він поглянув на справу серйозно і розпорядився змвстити мене від посади під тим приводом, що любов до витонченої словесності несумісна із старанністю в справах служби». - «І ти не заперечив йому на це?.» - запитує граф. «Я був щасливий тим, що про мене забули: за моїм розумінням, якщо начальник не робить нам зла, то це вже не мале благо».

	[[Image:T10sf4.jpeg]]<br>Як відповідає Фігаро на лайливе слівце графа «шибеник»? «Ах, боже, ваша ясновельможність, у бідняка не повинно бути ні єдиного недоліку - це загальна думка!»  «Якщо прийняти в міркування всі чесноти, яких вимагають від слуги, то чи багато, ваша ясновельможність, знайдуться, гідні пани у яких можна бути слугами?» - «Небезглуздо сказано», - помічає граф. «Небезглуздо сказано», - повторює вголос або про себе весь зал, і завтра вже гострота Фігаро гуляє по вулицях Парижа. Бідняк в комедії протиставив аристократові, і симпатії автора на стороні бідняка.		[[Image:T10sf4.jpeg]]<br>Як відповідає Фігаро на лайливе слівце графа «шибеник»? «Ах, боже, ваша ясновельможність, у бідняка не повинно бути ні єдиного недоліку - це загальна думка!»  «Якщо прийняти в міркування всі чесноти, яких вимагають від слуги, то чи багато, ваша ясновельможність, знайдуться, гідні пани у яких можна бути слугами?» - «Небезглуздо сказано», - помічає граф. «Небезглуздо сказано», - повторює вголос або про себе весь зал, і завтра вже гострота Фігаро гуляє по вулицях Парижа. Бідняк в комедії протиставив аристократові, і симпатії автора на стороні бідняка.
-	{{#ev:youtube\|YzffspKA5p8}}	+
-	Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.	+	{{#ev:youtube\|YzffspKA5p8}}
-	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}	+
-	<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня.	+	Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.
		+
		+	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня. <br>

	<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>		<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>

User23 в 07:41, 17 ноября 2010

2010-11-17T07:41:40Z

← Предыдущая		Версия 07:41, 17 ноября 2010
Строка 5:		Строка 5:
	'''Тема: '''П. Бомарше. «Весілля Фігаро».<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю «Весіллям Фігаро» П. Бомарше, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку: '''Урок позакласного читання		'''Тема: '''П. Бомарше. «Весілля Фігаро».<br>'''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю «Весіллям Фігаро» П. Бомарше, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів<br>'''Тип уроку: '''Урок позакласного читання

-	<br>'''Хід уроку:'''<br>У просвітницькій, бунтарській, революційній літературі Франції XVIII століття комедії Бомарше зайняли одне з головних місць по силі впливу на маси. Сучасник Бомарше Мельхіор Грімм в своїх мемуарах повідомляє: «Багато вихваляли, і справедливо, силу дії вигадувань Вольтера, Руссо і енциклопедистів, але їх мало читав народ, тим часом одне представлення «Весілля Фігаро» і «Цирульника» шокувало правителів, магістрат, дворянство і фінанси на суд всього населення великих і малих міст Франції».  Бомарше не був професійним письменником. До пера він звертався вимушений обставинами, коли необхідно було апелювати до широкої публіки («Мемуари»), або ж в години дозвілля, коли він міг вільно віддаватися потягу серця, а воно завжди тяжіло до мистецтва.	+	<br>'''Хід уроку:'''<br>У просвітницькій, бунтарській, революційній літературі Франції XVIII століття комедії Бомарше зайняли одне з головних місць по силі впливу на маси. Сучасник Бомарше Мельхіор Грімм в своїх мемуарах повідомляє: «Багато вихваляли, і справедливо, силу дії вигадувань Вольтера, Руссо і енциклопедистів, але їх мало читав народ, тим часом одне представлення «Весілля Фігаро» і «Цирульника» шокувало правителів, магістрат, дворянство і фінанси на суд всього населення великих і малих міст Франції».  Бомарше не був професійним письменником. До пера він звертався вимушений обставинами, коли необхідно було апелювати до широкої публіки («Мемуари»), або ж в години дозвілля, коли він міг вільно віддаватися потягу серця, а воно завжди тяжіло до мистецтва.

	[[Image:T10sf3.jpeg]]<br>Життя Бомарше - химерне сплетення найдивніших подій, пригод, зльотів, падінь.  Син годинникаря, сам майстерний годинникар, він робить важливе удосконалення годинникового механізму. У нього намагаються оспорити його винахід. Хлопець відважно вступає в боротьбу і блискуче доводить своє авторство. Відмічений двором, він стає модним годинникарем Парижа, але кидає ремесло, купує придворну посаду, міняючи своє ім'я Карон на дворянське де Бомарше. Все ніби йому  вдається. Він стає впливовою людиною.		[[Image:T10sf3.jpeg]]<br>Життя Бомарше - химерне сплетення найдивніших подій, пригод, зльотів, падінь.  Син годинникаря, сам майстерний годинникар, він робить важливе удосконалення годинникового механізму. У нього намагаються оспорити його винахід. Хлопець відважно вступає в боротьбу і блискуче доводить своє авторство. Відмічений двором, він стає модним годинникарем Парижа, але кидає ремесло, купує придворну посаду, міняючи своє ім'я Карон на дворянське де Бомарше. Все ніби йому  вдається. Він стає впливовою людиною.

-	[[Image:~~t10sf5~~.jpeg]]	+	[[Image:T10sf5.jpeg]]

	Дочки короля вчаться у нього грі на арфі. Людовик XV не може відмовити собі в задоволенні послухати інколи весельчака Бомарше. Дофін (наслідний принц) із здивуванням помічає, що у всій державі є, мабуть, одна людина, яка не боїться сказати йому правду в очі. З ним, плебеєм, розкланюються важливі персони в алеях Версальського парку, але сварка з одним з них приводить його у в'язницю. Смерть мільйонера Парі Дюверне, з яким залишилися невирішеними грошові розрахунки, ставить його перед загрозою розорення. Тяжба. Суд на стороні спадкоємців мільйонера. Бомарше пише знамениті «Мемуари».		Дочки короля вчаться у нього грі на арфі. Людовик XV не може відмовити собі в задоволенні послухати інколи весельчака Бомарше. Дофін (наслідний принц) із здивуванням помічає, що у всій державі є, мабуть, одна людина, яка не боїться сказати йому правду в очі. З ним, плебеєм, розкланюються важливі персони в алеях Версальського парку, але сварка з одним з них приводить його у в'язницю. Смерть мільйонера Парі Дюверне, з яким залишилися невирішеними грошові розрахунки, ставить його перед загрозою розорення. Тяжба. Суд на стороні спадкоємців мільйонера. Бомарше пише знамениті «Мемуари».

-	[[Image:T10sf6.jpeg]]	+	[[Image:T10sf6.jpeg]]

-	Вся Європа із захопленням стежить за тим, як плебей Карон-Бомарше єдиноборствує зі всім юридичним корпусом Парижа. І плебей перемагає, завоювавши громадську думку Франції. Йому заздрять, лають, обвивають його наклепом, але він не згинається.<br>Бомарше - оптиміст. Він дуже любить життя  і дуже енергійний. Завзято, по-хлопчачому пустотлива жартівливість - відмінна риса його таланту.	+	Вся Європа із захопленням стежить за тим, як плебей Карон-Бомарше єдиноборствує зі всім юридичним корпусом Парижа. І плебей перемагає, завоювавши громадську думку Франції. Йому заздрять, лають, обвивають його наклепом, але він не згинається.<br>Бомарше - оптиміст. Він дуже любить життя  і дуже енергійний. Завзято, по-хлопчачому пустотлива жартівливість - відмінна риса його таланту.

-	[[Image:~~t10sf~~.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».	+	[[Image:T10sf.jpeg]]<br> У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа».<br>Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез».

-	[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта. Проте, використовуючи традиційні прийоми комедії, Бомарше служить самій сучасності, він спрямований вперед, назустріч новому, новим ідеям, новій філософії. Вже з перших слів актора ми у сфері просвітницької думки, яка доходить до нас легко і вільно, не стомлюючи повчанням.	+	[[Image:T10sf1.jpeg]]<br>Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта.
		+	{{#ev:youtube\|1Mhdl0oZA0c}}
		+	Проте, використовуючи традиційні прийоми комедії, Бомарше служить самій сучасності, він спрямований вперед, назустріч новому, новим ідеям, новій філософії. Вже з перших слів актора ми у сфері просвітницької думки, яка доходить до нас легко і вільно, не стомлюючи повчанням.

-	[[Image:T10sf2.jpeg]]<br>Ось відкривається завіса. Юний граф в темному плащі студента під вікнами Разіни. На сцені з'являється новий персонаж комедії. Це Фігаро. Граф і слуга взнали один одного. Фігаро оповідає про пригоди свого життя, і кожне іскрометне слово севільського цирульника несе політичний заряд.  «Змилосердься, змилосердься, друг мій. Невже і ти вигадуєш вірші?» - весело запитує Альмавіва. «У цьому-то вся моя і біда, ваша ясновельможність, - відповідає Фігаро, - .коли міністр взнав, що мої  вигадування із запалу, з жару потрапляють в друк, він поглянув на справу серйозно і розпорядився змвстити мене від посади під тим приводом, що любов до витонченої словесності несумісна із старанністю в справах служби». - «І ти не заперечив йому на це?.» - запитує граф. «Я був щасливий тим, що про мене забули: за моїм розумінням, якщо начальник не робить нам зла, то це вже не мале благо».	+	[[Image:T10sf2.jpeg]]<br>Ось відкривається завіса. Юний граф в темному плащі студента під вікнами Разіни. На сцені з'являється новий персонаж комедії. Це Фігаро. Граф і слуга взнали один одного. Фігаро оповідає про пригоди свого життя, і кожне іскрометне слово севільського цирульника несе політичний заряд.  «Змилосердься, змилосердься, друг мій. Невже і ти вигадуєш вірші?» - весело запитує Альмавіва.
		+	{{#ev:youtube\|SniUQE0TgFQ}}
		+	«У цьому-то вся моя і біда, ваша ясновельможність, - відповідає Фігаро, - коли міністр взнав, що мої  вигадування із запалу, з жару потрапляють в друк, він поглянув на справу серйозно і розпорядився змвстити мене від посади під тим приводом, що любов до витонченої словесності несумісна із старанністю в справах служби». - «І ти не заперечив йому на це?.» - запитує граф. «Я був щасливий тим, що про мене забули: за моїм розумінням, якщо начальник не робить нам зла, то це вже не мале благо».

-	[[Image:T10sf4.jpeg]]<br>Як відповідає Фігаро на лайливе слівце графа «шибеник»? «Ах, боже, ваша ясновельможність, у бідняка не повинно бути ні єдиного недоліку - це загальна думка!»  «Якщо прийняти в міркування всі чесноти, яких вимагають від слуги, то чи багато, ваша ясновельможність, знайдуться, гідні пани у яких можна бути слугами?» - «Небезглуздо сказано», - помічає граф. «Небезглуздо сказано», - повторює вголос або про себе весь зал, і завтра вже гострота Фігаро гуляє по вулицях Парижа. Бідняк в комедії протиставив аристократові, і симпатії автора на стороні бідняка. Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.  <br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня.	+	[[Image:T10sf4.jpeg]]<br>Як відповідає Фігаро на лайливе слівце графа «шибеник»? «Ах, боже, ваша ясновельможність, у бідняка не повинно бути ні єдиного недоліку - це загальна думка!»  «Якщо прийняти в міркування всі чесноти, яких вимагають від слуги, то чи багато, ваша ясновельможність, знайдуться, гідні пани у яких можна бути слугами?» - «Небезглуздо сказано», - помічає граф. «Небезглуздо сказано», - повторює вголос або про себе весь зал, і завтра вже гострота Фігаро гуляє по вулицях Парижа. Бідняк в комедії протиставив аристократові, і симпатії автора на стороні бідняка.
		+	{{#ev:youtube\|YzffspKA5p8}}
		+	Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше.<br>Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини.<br>Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.
		+	{{#ev:youtube\|1GaA1DSBtIY}}
		+	<br>В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня.

	<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>		<br>''Список використаних джерел: ''<br>Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг.<br>Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с.<br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с<br>Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-<br>Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>

User23 в 07:34, 17 ноября 2010

2010-11-17T07:34:34Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-17T07:25:38Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки<metakeywords>П. Бомарше. «Весілля Фігаро». Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

'''Тема: '''П. Бомарше. «Весілля Фігаро». '''Мета: '''Ознайомити учнів із життям та творчістю «Весіллям Фігаро» П. Бомарше, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів '''Тип уроку: '''Урок позакласного читання

 '''Хід уроку:''' У просвітницькій, бунтарській, революційній літературі Франції XVIII століття комедії Бомарше зайняли одне з головних місць по силі впливу на маси. Сучасник Бомарше Мельхіор Грімм в своїх мемуарах повідомляє: «Багато вихваляли, і справедливо, силу дії вигадувань Вольтера, Руссо і енциклопедистів, але їх мало читав народ, тим часом одне представлення «Весілля Фігаро» і «Цирульника» шокувало правителів, магістрат, дворянство і фінанси на суд всього населення великих і малих міст Франції».  Бомарше не був професійним письменником. До пера він звертався вимушений обставинами, коли необхідно було апелювати до широкої публіки («Мемуари»), або ж в години дозвілля, коли він міг вільно віддаватися потягу серця, а воно завжди тяжіло до мистецтва. Життя Бомарше - химерне сплетення найдивніших подій, пригод, зльотів, падінь.  Син годинникаря, сам майстерний годинникар, він робить важливе удосконалення годинникового механізму. У нього намагаються оспорити його винахід. Хлопець відважно вступає в боротьбу і блискуче доводить своє авторство. Відмічений двором, він стає модним годинникарем Парижа, але кидає ремесло, купує придворну посаду, міняючи своє ім'я Карон на дворянське де Бомарше. Все ніби йому  вдається. Він стає впливовою людиною. Дочки короля вчаться у нього грі на арфі. Людовик XV не може відмовити собі в задоволенні послухати інколи весельчака Бомарше. Дофін (наслідний принц) із здивуванням помічає, що у всій державі є, мабуть, одна людина, яка не боїться сказати йому правду в очі. З ним, плебеєм, розкланюються важливі персони в алеях Версальського парку, але сварка з одним з них приводить його у в'язницю. Смерть мільйонера Парі Дюверне, з яким залишилися невирішеними грошові розрахунки, ставить його перед загрозою розорення. Тяжба. Суд на стороні спадкоємців мільйонера. Бомарше пише знамениті «Мемуари». Вся Європа із захопленням стежить за тим, як плебей Карон-Бомарше єдиноборствує зі всім юридичним корпусом Парижа. І плебей перемагає, завоювавши громадську думку Франції. Йому заздрять, лають, обвивають його наклепом, але він не згинається. Бомарше - оптиміст. Він дуже любить життя  і дуже енергійний. Завзято, по-хлопчачому пустотлива жартівливість - відмінна риса його таланту.  У царство сміху звав його талант.  Комедійний театр Бомарше. Найкрупнішим попередником Бомарше в історії французької комедії був Мольєр. Бомарше не поступається своєму великому співвітчизникові в комедійному мистецтві. Але комедія його вже інша. Це і зрозуміло. І час інше, та і на самому театральному світі сталися зміни. Вже на початку XVIII ст.. було помітно, що французька комедія відхилилася від тієї дороги, по якій йшов творець «Тартюфа». Ще в 1772 р. Бомарше написав комічну оперу з куплетами. Це був перший варіант цирульніка «Севільського». Театр «Італійської комедії» відкинув п'єсу. Друзі утішали автора: «Севільський цирульник» матиме більший успіх в театрі Мольєра, чим в театрі Арлекіна». Новий варіант п'єси був поставлений 23 лютого 1775 р. на сцені «Комеді Франсез». Сюжет комедії, її драматичний конфлікт не здалися французькому глядачеві новими. Дурні люди похилого віку, яких за допомогою слуг вправно обдурює молодь, що глузує з них, - давні комічні герої театру. Заплутана інтрига, помилки і пізнавання, переодягання героїв - все це теж було відомо з часів Менандра і Плавта. Проте, використовуючи традиційні прийоми комедії, Бомарше служить самій сучасності, він спрямований вперед, назустріч новому, новим ідеям, новій філософії. Вже з перших слів актора ми у сфері просвітницької думки, яка доходить до нас легко і вільно, не стомлюючи повчанням. Ось відкривається завіса. Юний граф в темному плащі студента під вікнами Разіни. На сцені з'являється новий персонаж комедії. Це Фігаро. Граф і слуга взнали один одного. Фігаро оповідає про пригоди свого життя, і кожне іскрометне слово севільського цирульника несе політичний заряд.  «Змилосердься, змилосердься, друг мій. Невже і ти вигадуєш вірші?» - весело запитує Альмавіва. «У цьому-то вся моя і біда, ваша ясновельможність, - відповідає Фігаро, - .коли міністр взнав, що мої  вигадування із запалу, з жару потрапляють в друк, він поглянув на справу серйозно і розпорядився змвстити мене від посади під тим приводом, що любов до витонченої словесності несумісна із старанністю в справах служби». - «І ти не заперечив йому на це?.» - запитує граф. «Я був щасливий тим, що про мене забули: за моїм розумінням, якщо начальник не робить нам зла, то це вже не мале благо». Як відповідає Фігаро на лайливе слівце графа «шибеник»? «Ах, боже, ваша ясновельможність, у бідняка не повинно бути ні єдиного недоліку - це загальна думка!»  «Якщо прийняти в міркування всі чесноти, яких вимагають від слуги, то чи багато, ваша ясновельможність, знайдуться, гідні пани у яких можна бути слугами?» - «Небезглуздо сказано», - помічає граф. «Небезглуздо сказано», - повторює вголос або про себе весь зал, і завтра вже гострота Фігаро гуляє по вулицях Парижа. Бідняк в комедії протиставив аристократові, і симпатії автора на стороні бідняка. Це зіставлення поміщене в самій побудові п'єси. Головний герой не Альмавіва або Розіна, а Фігаро. Розумніше за всіх в п'єсі Фігаро. Він всіх діяльніше, сміливіше, шустріше. Він краще за графа розуміє характер і  стан Розіни. «Ох, вже ці жінки! Якщо вам потрібно, щоб сама з них простодушна навчилася лукавити, - замкніть її». І цією реплікою він пояснює глядачеві поведінку дівчини. Таким з'явився перед глядачем передреволюційної Франції представник третього стану. Фігаро, його характер, його сміливість і оптимізм - все знак часу. Він людина передреволюційної пори. Недаремно Бартоло похмуро заявляє: «Довкруги все народ заповзятливий, зухвалий». Фігаро не один, за ним тисячі інших, які перестали «тремріти». Хитромудра репліка Фігаро: «Тремтіти - це останнє діло. Коли піддаєшся страху перед злом, то вже починаєш відчувати страху», - звучала надзвичайно у ті напилені роки. До революції залишалося 14 років.  В комедії немає жодного слова, кинутого на вітер. Все весело і в той же час серйозно, дотепно і містить в собі глибоку думку. У невибагливій словесній пікіровці - важливі політичні, філософські або естетичні теми дня.

 ''Список використаних джерел: '' Урок на тему : Комедійний стиль П. Бомарше , Петрук Н. М. учителя світової літератури, сш №1, м Кривий Ріг. Урок на тему : П. Бомарше. «Весілля Фігаро» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с. російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.- Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. "КМ Академія", 2004.- 360с Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]