<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.</id>
		<title>Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F."/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-04T16:36:38Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=193251&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 07:32, 4 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=193251&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-04T07:32:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:32, 4 сентября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2. &lt;/del&gt;Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:Nov70.jpg|350px|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Image:Nov70.jpg|350px|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;3. &lt;/del&gt;Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 36:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;З III ст. до н. е. починається послаблення й занепад скіфської держави. Воно було спричинене кліматичними змінами (почастішали посухи). До того ж із заходу вторглися кельти, а зі сходу — племена сарматів. Скіфська держава припинила своє існування. Скіфська культура справила величезний вплив на праслов'ян. Розвиток релігії, мистецтва, ювелірної майстерності позначився на пізній культурі місцевих народів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;З III ст. до н. е. починається послаблення й занепад скіфської держави. Воно було спричинене кліматичними змінами (почастішали посухи). До того ж із заходу вторглися кельти, а зі сходу — племена сарматів. Скіфська держава припинила своє існування. Скіфська культура справила величезний вплив на праслов'ян. Розвиток релігії, мистецтва, ювелірної майстерності позначився на пізній культурі місцевих народів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алани — сарматські племена іранського [[Гіпотези походження людини. Повні уроки|походження]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Алани — сарматські племена іранського [[Гіпотези походження людини. Повні уроки|походження]]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Готи — плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Готи — плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Гуни — об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Гуни — об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зброярство — вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Зброярство — вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 49:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 50:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;4. &lt;/del&gt;Сармати'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Сармати''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 61:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|350px|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|350px|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''&amp;quot;''&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''&amp;quot;''&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 107:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 109:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:193250:newid:193251 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=193250&amp;oldid=prev</id>
		<title>User9 в 07:30, 4 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=193250&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-04T07:30:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:30, 4 сентября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Всесвітня історія: &lt;/del&gt;Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/del&gt;2. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/del&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''2. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під час Мітридатових війн (89-63 pp. до н. е.) античні міста на узбережжі Понту Евксинського були постачальниками сировини, продовольства, воїнів для армії Мітридата. Тривала [[Конспект уроку: „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея|війна]] підірвала господарство грецьких колоній. Серед населення поширювалися ворожі настрої проти понтійського царя. Зрештою, античні міста повстали проти Мітридата. У вирішальний момент його зрадив син Фарнак, і це було останньою краплею в боротьбі з Римом. У 63 р. до н. е. Мітридат утратив останню надію на продовження боротьби і заподіяв собі смерть у Пантікапеї. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під час Мітридатових війн (89-63 pp. до н. е.) античні міста на узбережжі Понту Евксинського були постачальниками сировини, продовольства, воїнів для армії Мітридата. Тривала [[Конспект уроку: „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея|війна]] підірвала господарство грецьких колоній. Серед населення поширювалися ворожі настрої проти понтійського царя. Зрештою, античні міста повстали проти Мітридата. У вирішальний момент його зрадив син Фарнак, і це було останньою краплею в боротьбі з Римом. У 63 р. до н. е. Мітридат утратив останню надію на продовження боротьби і заподіяв собі смерть у Пантікапеї. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov70.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;360px&lt;/del&gt;|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/del&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov70.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;350px&lt;/ins&gt;|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Згадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах Стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь, в Індії — держава Мауріїв. Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни), Александр Македонський розпочав Східний похід. Набирає силу Карфагенська держава. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Згадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах Стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь, в Індії — держава Мауріїв. Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни), Александр Македонський розпочав Східний похід. Набирає силу Карфагенська держава. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 24:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 34:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;З III ст. до н. е. починається послаблення й занепад скіфської держави. Воно було спричинене кліматичними змінами (почастішали посухи). До того ж із заходу вторглися кельти, а зі сходу — племена сарматів. Скіфська держава припинила своє існування. Скіфська культура справила величезний вплив на праслов'ян. Розвиток релігії, мистецтва, ювелірної майстерності позначився на пізній культурі місцевих народів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;З III ст. до н. е. починається послаблення й занепад скіфської держави. Воно було спричинене кліматичними змінами (почастішали посухи). До того ж із заходу вторглися кельти, а зі сходу — племена сарматів. Скіфська держава припинила своє існування. Скіфська культура справила величезний вплив на праслов'ян. Розвиток релігії, мистецтва, ювелірної майстерності позначився на пізній культурі місцевих народів. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;АЛАНИ- &lt;/del&gt;сарматські племена іранського [[Гіпотези походження людини. Повні уроки|походження]].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;ГОТИ- &lt;/del&gt;плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;ГУНИ- &lt;/del&gt;об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;ЗБРОЯРСТВО -&lt;/del&gt;вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Алани — &lt;/ins&gt;сарматські племена іранського [[Гіпотези походження людини. Повні уроки|походження]].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Готи — &lt;/ins&gt;плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гуни — &lt;/ins&gt;об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зброярство — &lt;/ins&gt;вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;4. Сармати&lt;/del&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&lt;/del&gt;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''4. Сармати'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розквіт їхньої могутності припадає на І ст. н. е., коли вони утворили великий союз племен. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розквіт їхньої могутності припадає на І ст. н. е., коли вони утворили великий союз племен. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 61:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;460px&lt;/del&gt;|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''&amp;quot;''&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;350px&lt;/ins&gt;|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;''С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''&amp;quot;''&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 78:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 106:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp; [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:192253:newid:193250 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User9</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=192253&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 11:32, 29 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=192253&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-29T11:32:50Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:32, 29 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Всесвітня історія: Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Всесвітня історія: Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''2. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я''&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/ins&gt;2. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'&lt;/ins&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під час Мітридатових війн (89-63 pp. до н. е.) античні міста на узбережжі Понту Евксинського були постачальниками сировини, продовольства, воїнів для армії Мітридата. Тривала [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Конспект_уроку&lt;/del&gt;:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_„Війна_і_мир”_&lt;/del&gt;-&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_історичний_і_психологічний_роман&lt;/del&gt;-епопея|війна]] підірвала господарство грецьких колоній. Серед населення поширювалися ворожі настрої проти понтійського царя. Зрештою, античні міста повстали проти Мітридата. У вирішальний момент його зрадив син Фарнак, і це було останньою краплею в боротьбі з Римом. У 63 р. до н. е. Мітридат утратив останню надію на продовження боротьби і заподіяв собі смерть у Пантікапеї. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Під час Мітридатових війн (89-63 pp. до н. е.) античні міста на узбережжі Понту Евксинського були постачальниками сировини, продовольства, воїнів для армії Мітридата. Тривала [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Конспект уроку&lt;/ins&gt;: &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;„Війна і мир” &lt;/ins&gt;- &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;історичний і психологічний роман&lt;/ins&gt;-епопея|війна]] підірвала господарство грецьких колоній. Серед населення поширювалися ворожі настрої проти понтійського царя. Зрештою, античні міста повстали проти Мітридата. У вирішальний момент його зрадив син Фарнак, і це було останньою краплею в боротьбі з Римом. У 63 р. до н. е. Мітридат утратив останню надію на продовження боротьби і заподіяв собі смерть у Пантікапеї. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Після війни грецькі міста Північного Причорномор'я ввійшли до складу Римської держави. Для них розпочався новий період життя. Римляни розмістили в цих містах гарнізони. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Після війни грецькі міста Північного Причорномор'я ввійшли до складу Римської держави. Для них розпочався новий період життя. Римляни розмістили в цих містах гарнізони. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 13:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov70.jpg|360px|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;''3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму''&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov70.jpg|360px|фрагмент розпису, голова статуї царя]]&amp;lt;br&amp;gt;''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/ins&gt;3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'&lt;/ins&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Згадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах Стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь, в Індії — держава Мауріїв. Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни), Александр Македонський розпочав Східний похід. Набирає силу Карфагенська держава. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Згадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах Стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь, в Індії — держава Мауріїв. Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни), Александр Македонський розпочав Східний похід. Набирає силу Карфагенська держава. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, скіфи населяли степи на північ від Чорного моря із VII ст. до н. е. до III ст. н. е. У VII-VI ст. до н. є. вони разом із кіммерійцями здійснили походи в Малу Азію, завдали [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Причини_поразки_і_наслідки_революцій_1848—1849_рр&lt;/del&gt;.|поразки]] перській армії Дарія І в VI ст. до н. е., заманивши його в безмежні степи Причорномор'я. Відтоді в скіфській державі розпочалося культурне та господарче піднесення. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, скіфи населяли степи на північ від Чорного моря із VII ст. до н. е. до III ст. н. е. У VII-VI ст. до н. є. вони разом із кіммерійцями здійснили походи в Малу Азію, завдали [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр&lt;/ins&gt;.|поразки]] перській армії Дарія І в VI ст. до н. е., заманивши його в безмежні степи Причорномор'я. Відтоді в скіфській державі розпочалося культурне та господарче піднесення. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найвищого розквіту скіфи досягли в IV ст. до н. е. за правління царя Атея. Цей час збігається з правлінням македонського царя Філіппа II. Певний час обидва царі були союзниками в боротьбі проти фракійців. Але після перемоги над спільним ворогом відносини між ними загострилися. У 339 р. до н. е. між скіфами та македонцями відбулася битва біля річки Дунаю, у якій перемогли македонці. Дев'яносторічний Атей загинув. Проте скіфи не були остаточно розгромлені. Полководець Александра Македонського Зопіріон у 331 р. до н. е. вдерся в скіфські землі з тридцятитисячною армією і зазнав цілковитої поразки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Найвищого розквіту скіфи досягли в IV ст. до н. е. за правління царя Атея. Цей час збігається з правлінням македонського царя Філіппа II. Певний час обидва царі були союзниками в боротьбі проти фракійців. Але після перемоги над спільним ворогом відносини між ними загострилися. У 339 р. до н. е. між скіфами та македонцями відбулася битва біля річки Дунаю, у якій перемогли македонці. Дев'яносторічний Атей загинув. Проте скіфи не були остаточно розгромлені. Полководець Александра Македонського Зопіріон у 331 р. до н. е. вдерся в скіфські землі з тридцятитисячною армією і зазнав цілковитої поразки. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;АЛАНИ- сарматські племена іранського [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпотези_походження_людини&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;_Повні_уроки&lt;/del&gt;|походження]].&amp;lt;br&amp;gt;ГОТИ- плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&amp;lt;br&amp;gt;ГУНИ- об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&amp;lt;br&amp;gt;ЗБРОЯРСТВО -вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;АЛАНИ- сарматські племена іранського [[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Гіпотези походження людини&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Повні уроки&lt;/ins&gt;|походження]].&amp;lt;br&amp;gt;ГОТИ- плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&amp;lt;br&amp;gt;ГУНИ- об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&amp;lt;br&amp;gt;ЗБРОЯРСТВО -вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;----&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''4. Сармати''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'&amp;lt;u&amp;gt;&lt;/ins&gt;4. Сармати&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;'&lt;/ins&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розквіт їхньої могутності припадає на І ст. н. е., коли вони утворили великий союз племен. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розквіт їхньої могутності припадає на І ст. н. е., коли вони утворили великий союз племен. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|460px|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. [[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;6_клас_уроки&lt;/del&gt;|6 клас]]&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Nov71.jpg|460px|знаки]]&amp;lt;br&amp;gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;6 клас уроки&lt;/ins&gt;|&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;6 клас&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;]]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&amp;quot;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:187888:newid:192253 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=187888&amp;oldid=prev</id>
		<title>User1 в 13:30, 2 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=187888&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-02T13:30:56Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;amp;diff=187888&amp;amp;oldid=13772&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User1</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=13772&amp;oldid=prev</id>
		<title>ВикторияМора: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Історія всес...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2_%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%E2%80%99%D1%8F.&amp;diff=13772&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-11-05T10:30:13Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Создана новая страница размером &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Історія всес...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Всесвітня історія: Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. '''&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Римський період грецьких міст-держав, міста Північного Причорномор’я, Боспорське царство, Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму, Сармати &amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''2. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я''&amp;lt;br&amp;gt;У І ст. до н. е. відбувалася напружена боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим вийшов переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше опинилися на землях Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут укріплені табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Під час Мітридатових війн (89-63 pp. до н. е.) античні міста на узбережжі Понту Евксинського були постачальниками сировини, продовольства, воїнів для армії Мітридата. Тривала війна підірвала господарство грецьких колоній. Серед населення поширювалися ворожі настрої проти понтійського царя. Зрештою, античні міста повстали проти Мітридата. У вирішальний момент його зрадив син Фарнак, і це було останньою краплею в боротьбі з Римом. У 63 р. до н. е. Мітридат утратив останню надію на продовження боротьби і заподіяв собі смерть у Пантікапеї.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Після війни грецькі міста Північного Причорномор'я ввійшли до складу Римської держави. Для них розпочався новий період життя. Римляни розмістили в цих містах гарнізони.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;У побут колоністів увійшла римська культура, а згодом — християнство, яке поширилось у Римі та його провінціях. Пожвавлюється розвиток господарства. У містах відновлюють укріплення. В Ольвії у Верхньому місті побудували фортецю з могутніми стінами.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Херсонес після поразки та загибелі Мітридата VI залишився під владою його наступників. Але волелюбні херсонесці прагнули звільнитися від гноблення й звернулися по допомогу до Риму. У І ст. н. е. римляни розмістили в Херсонесі гарнізон, який утримував під контролем південний берег Криму, зокрема міста Феодосію, Пантікапей. Херсонес став морською базою для римського флоту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Через античні міста-колонії Північного Причорномор'я на півдні теренів сучасної України поширюється культура античного Риму. її вплив глибоко позначився на подальшому розвитку місцевих народів, у тому числі на формуванні культури предків слов'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:nov70.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму''&amp;lt;br&amp;gt;Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани, що височіють над степом досить далеко один від одного. Це сліди поховання знатних скіфів — володарів цих земель. Триває IV ст. до н. е.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Згадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах Стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь, в Індії — держава Мауріїв. Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни), Александр Македонський розпочав Східний похід. Набирає силу Карфагенська держава.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Як ви вже знаєте, скіфи населяли степи на північ від Чорного моря із VII ст. до н. е. до III ст. н. е. У VII-VI ст. до н. є. вони разом із кіммерійцями здійснили походи в Малу Азію, завдали поразки перській армії Дарія І в VI ст. до н. е., заманивши його в безмежні степи Причорномор'я. Відтоді в скіфській державі розпочалося культурне та господарче піднесення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Найвищого розквіту скіфи досягли в IV ст. до н. е. за правління царя Атея. Цей час збігається з правлінням македонського царя Філіппа II. Певний час обидва царі були союзниками в боротьбі проти фракійців. Але після перемоги над спільним ворогом відносини між ними загострилися. У 339 р. до н. е. між скіфами та македонцями відбулася битва біля річки Дунаю, у якій перемогли македонці. Дев'яносторічний Атей загинув. Проте скіфи не були остаточно розгромлені. Полководець Александра Македонського Зопіріон у 331 р. до н. е. вдерся в скіфські землі з тридцятитисячною армією і зазнав цілковитої поразки. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спочатку македонська армія взяла в облогу м. Ольвію, та, не здобувши його, рушила додому, проте на зворотному шляху була вщент розбита скіфами. Македонська воєнна слава була заплямована такою поразкою. Тим часом Александр воював проти персів (того року він виграв у Дарія III битву під Гавгамелами і заволодів Вавилоном).&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;З III ст. до н. е. починається послаблення й занепад скіфської держави. Воно було спричинене кліматичними змінами (почастішали посухи). До того ж із заходу вторглися кельти, а зі сходу — племена сарматів. Скіфська держава припинила своє існування. Скіфська культура справила величезний вплив на праслов'ян. Розвиток релігії, мистецтва, ювелірної майстерності позначився на пізній культурі місцевих народів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
АЛАНИ- сарматські племена іранського походження.&amp;lt;br&amp;gt;ГОТИ- плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до. н. е. розселилось у пониззі Вісли.&amp;lt;br&amp;gt;ГУНИ- об'єднання кочових племен Центральної Азії, що в IV ст. н. е. вдерлися на територію Європи.&amp;lt;br&amp;gt;ЗБРОЯРСТВО -вид ремесла; виготовлення зброї.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
----&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''4. Сармати''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;У III ст. до н. е. зі сходу на землі скіфів насувалися нові прибульці — войовничі племена сарматів, або савроматів. їхня назва походить від іранських слів «саоромант», що означає «підперезаний мечем».&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Розквіт їхньої могутності припадає на І ст. н. е., коли вони утворили великий союз племен.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Сармати широко розселились у степах Причорномор'я в II—І ст. до н. е. Другою хвилею була поява на цих землях сарматських племен язигів і роксоланів у І ст. н. є. Ці степовики витіснили з території середньої течії Дніпра племена Зарубинецької культури, які були предками слов'ян.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Наступна хвиля сарматського вторгнення на землі Причорномор'я припала на II ст. н. е. Племена аланів вирушили на захід до кордонів Римської імперії. Тоді ж відбулося вторгнення готів. У III ст. н. е. вони витіснили сарматів із причорноморських степів. У IV ст. н. е. сармати були розбиті гунами і разом із готами відійшли за Дунай.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:nov71.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Сармати були войовничим народом, уся влада в їхньому суспільстві була зосереджена в руках воєнної знаті й передавалась у спадщину. Сарматські жінки були майстерними вершницями, а мечем і луком володіли не гірше від чоловіків. У бою сарматки билися разом із чоловіками, не поступаючись їм силою та майстерністю. Сармати перевершували скіфів жорстокістю та презирством до смерті. Як писав про сарматів римський історик Корнелій Тацит: «Коли вони з'являються кінними загонами, ніякий інший стрій не може чинити їм опору». Рабовласництво в сарматів не було розвинене — своїх полонених вони здебільшого продавали грекам, лише частину використовували в господарстві. Основним заняттям сарматів було скотарство, вони розводили велику рогату худобу, коней та овець; володіли ремеслами: ткацтвом, зброярством, виготовленням ліпного та шкіряного посуду; рибалили. Важливе значення в їхньому господарстві мала торгівля з грецькими містами Причорномор'я.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;С.О Голованов, С.В. Костирко &amp;quot;Історія стародавнього світу. 6 клас&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайту &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;sub&amp;gt;[[Всесвітня_історія_6_клас|Матеріали]] з всесвітньої історії 6 класу, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|завдання та відповіді]] з історії по класам, [[Історія_всесвітня|плани конспектів уроків]] з всесвітньої історії&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_8._%D0%A3%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8._%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 реферати]&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВикторияМора</name></author>	</entry>

	</feed>