Розквіт Київської Русі - История изменений

User33 в 15:39, 24 июля 2012

2012-07-24T15:39:56Z

User1 в 13:06, 16 февраля 2012

2012-02-16T13:06:40Z

← Предыдущая		Версия 13:06, 16 февраля 2012
Строка 130:		Строка 130:

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 конспект уроку і опорний каркас]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології

User7 в 13:52, 26 января 2010

2010-01-26T13:52:04Z

← Предыдущая		Версия 13:52, 26 января 2010
Строка 19:		Строка 19:
	[[Image:5-3.jpg]]		[[Image:5-3.jpg]]

-	Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження''988 р.'' єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Саме тому нащадки звуть Володимира Великим та пошановують як Святого.	+	Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження ''988 р.'' єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Саме тому нащадки звуть Володимира Великим та пошановують як Святого.

	Впровадження християнства літописець пов'язав із походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь. Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру. Охрестившись у Херсонесі та одружившись із Анною -так звали візантійську принцесу, - Володимир повернувся до Києва. Потому він вдався до заходів для охрещення киян. Великий князь розіслав по місту гінців з наказом наступного дня прибути до Дніпра. Більшість киян разом із дітьми прийшли до річки та увійшли у воду. У присутності Володимира священики їх охрестили. Навернення до християнства киян започаткувало охрещення всієї країни.		Впровадження християнства літописець пов'язав із походом Володимира на грецьке місто Херсонес (Корсунь) у Криму, що належало тоді до візантійських володінь. Змусивши мешканців міста відчинити браму, Володимир звернувся до володарів Візантії з вимогою віддати йому за дружину їхню сестру. Охрестившись у Херсонесі та одружившись із Анною -так звали візантійську принцесу, - Володимир повернувся до Києва. Потому він вдався до заходів для охрещення киян. Великий князь розіслав по місту гінців з наказом наступного дня прибути до Дніпра. Більшість киян разом із дітьми прийшли до річки та увійшли у воду. У присутності Володимира священики їх охрестили. Навернення до християнства киян започаткувало охрещення всієї країни.

User7 в 20:28, 25 января 2010

2010-01-25T20:28:00Z

← Предыдущая		Версия 20:28, 25 января 2010
Строка 9:		Строка 9:
	Князь ''Володимир'', син Святослава, посів великокнязівський стіл 980 р. і правив державою впродовж 35 років. За його князювання землі Київської держави простерлися від Карпат на заході до верхів'їв Оки та Волги на сході, від Новгорода на півночі до Чорного моря на півдні. Правити з Києва такою великою державою було важко. Тому Володимир у найбільших містах посадив своїх синів, а відтак уся влада зосередилася в руках великокняжої родини.		Князь ''Володимир'', син Святослава, посів великокнязівський стіл 980 р. і правив державою впродовж 35 років. За його князювання землі Київської держави простерлися від Карпат на заході до верхів'їв Оки та Волги на сході, від Новгорода на півночі до Чорного моря на півдні. Правити з Києва такою великою державою було важко. Тому Володимир у найбільших містах посадив своїх синів, а відтак уся влада зосередилася в руках великокняжої родини.

-	[[Image:5-2.jpg]]	+	[[Image:5-2.jpg]]

	За Володимира почали карбувати перші давньоруські монети - ''златники'' й ''срібники''. На них з одного боку був зображений сам князь, а з іншого - його герб - тризуб і напис «Володимир, а це його злато» або «Володимир на столі, а це його серебро».		За Володимира почали карбувати перші давньоруські монети - ''златники'' й ''срібники''. На них з одного боку був зображений сам князь, а з іншого - його герб - тризуб і напис «Володимир, а це його злато» або «Володимир на столі, а це його серебро».
Строка 17:		Строка 17:
	За часів князя Володимира навколо центра Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий ''дитинець'' - «місто Володимира» з трьома в'їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Водночас зі спорудженням укріплень «міста Володимира» на його території розгорнулося й велике міське будівництво. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала ''церква Богородиці - Десятинна''. За нею був головний майдан Верхнього міста - Бабин торжок, до якого сходилися дороги від усіх трьох брам дитинця. Навколо церкви здіймалися князівські палати. Тут, у Верхньому Києві, розташовувалися й двори найзнатніших бояр. З'явилися нові забудови і в Нижньому місті - на Подолі. Гостинно зустрічала торгові кораблі велика й зручна міська пристань. На подільському торговищі, де збиралися гості-купці з усіх країн світу, ніколи не припинялася жвава торгівля.		За часів князя Володимира навколо центра Києва було споруджено міцні укріплення. Зводився й новий ''дитинець'' - «місто Володимира» з трьома в'їзними брамами, до яких прилягали високі оборонні вали. Водночас зі спорудженням укріплень «міста Володимира» на його території розгорнулося й велике міське будівництво. Найвизначнішою спорудою Києва 10 ст. стала ''церква Богородиці - Десятинна''. За нею був головний майдан Верхнього міста - Бабин торжок, до якого сходилися дороги від усіх трьох брам дитинця. Навколо церкви здіймалися князівські палати. Тут, у Верхньому Києві, розташовувалися й двори найзнатніших бояр. З'явилися нові забудови і в Нижньому місті - на Подолі. Гостинно зустрічала торгові кораблі велика й зручна міська пристань. На подільському торговищі, де збиралися гості-купці з усіх країн світу, ніколи не припинялася жвава торгівля.

-	[[Image:5-3.jpg]]	+	[[Image:5-3.jpg]]

	Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження''988 р.'' єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Саме тому нащадки звуть Володимира Великим та пошановують як Святого.		Найбільшою, без перебільшення доленосною, справою Володимира стало запровадження''988 р.'' єдиної, спільної для всієї держави релігії - християнства. Саме тому нащадки звуть Володимира Великим та пошановують як Святого.
Строка 31:		Строка 31:
	Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну.		Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну.

-	[[Image:5-4.jpg]]	+	[[Image:5-4.jpg]]

	З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.		З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.
Строка 47:		Строка 47:
	2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?		2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?

-	[[Image:5-5.jpg]]	+	[[Image:5-5.jpg]]

	<u>Жива історія</u>		<u>Жива історія</u>
Строка 53:		Строка 53:
	''Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.''		''Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.''

-	''[[Image:5-6.jpg]]''	+	''[[Image:5-67.jpg]]<br>''

	''Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.''		''Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.''
Строка 69:		Строка 69:
	У Софії Київській галереї, башти зі сходами кожною лінією нестримно підносилися до неба, де несподівано вибухали тринадцятьма банями - малими від краю, більшими до середини і найбільшою в центрі. Золоті розсипи сонячних променів спадали прозорим дощем, від чого сяяли не лише маківки, а й уся споруда.		У Софії Київській галереї, башти зі сходами кожною лінією нестримно підносилися до неба, де несподівано вибухали тринадцятьма банями - малими від краю, більшими до середини і найбільшою в центрі. Золоті розсипи сонячних променів спадали прозорим дощем, від чого сяяли не лише маківки, а й уся споруда.

-	[[Image:5-7.jpg]]	+	[[Image:5-7.jpg]]

	Затамувавши подих, подорожній увійшов до храму. Урочиста тиша впала на плечі, мов несподівана злива. На свіжих, щойно потинькованих стінах сліпуче стрибали сонячні зайчики та зрідка пробігали примхливі тіні. «Не запізнився! - подумав із радістю. - Саме мають розпочати малювання фресок».		Затамувавши подих, подорожній увійшов до храму. Урочиста тиша впала на плечі, мов несподівана злива. На свіжих, щойно потинькованих стінах сліпуче стрибали сонячні зайчики та зрідка пробігали примхливі тіні. «Не запізнився! - подумав із радістю. - Саме мають розпочати малювання фресок».
Строка 89:		Строка 89:
	Невпізнанним став Київ за роки князювання Ярослава. Верхнє місто, розташоване на горах, було укріплене новим могутнім валом із дерев'яними стінами, складеними з колод. Перед валом фортецю захищав великий рів, заповнений водою. До міста вели троє кам'яних брам. Головним, парадним в'їздом до Києва були Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Ошатні й розкішні, вони радо зустрічали друзів, ворогам же були грізним застереженням. У місті скрізь провадилося будівництво. Неподалік Софійського собору зводився Георгіївський храм. Трохи далі з'явилася церква Святої Ірини.		Невпізнанним став Київ за роки князювання Ярослава. Верхнє місто, розташоване на горах, було укріплене новим могутнім валом із дерев'яними стінами, складеними з колод. Перед валом фортецю захищав великий рів, заповнений водою. До міста вели троє кам'яних брам. Головним, парадним в'їздом до Києва були Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення. Ошатні й розкішні, вони радо зустрічали друзів, ворогам же були грізним застереженням. У місті скрізь провадилося будівництво. Неподалік Софійського собору зводився Георгіївський храм. Трохи далі з'явилася церква Святої Ірини.

-	[[Image:5-8.jpg]]	+	[[Image:5-8.jpg]]

	- Розкажи, Жданку, як і хто будує ці храми, - попросив майстер-прибулець.		- Розкажи, Жданку, як і хто будує ці храми, - попросив майстер-прибулець.
Строка 117:		Строка 117:
	Чи доводилося вам чути про мозаїки Софії Київської? Мозаїчні зображення оздоблювали стіни й підлогу головного київського храму.  З мозаїк Софійського собору найбільше вражають постаті Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці. Про мистецьку довершеність цих мозаїк свідчить, зокрема, багатство кольорів. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Всього ж у київських мозаїках 18 основних кольорів зі 143 відтінками. Але майстерність – не лише в кольорах. У Софії Київській одні мозаїки розташовані ближче до глядача, інші – далі. Одні освітлені яскравіше, інші перебувають у притінених місцях.  Одні на рівненьких площинах, інші – на кривизнах.		Чи доводилося вам чути про мозаїки Софії Київської? Мозаїчні зображення оздоблювали стіни й підлогу головного київського храму.  З мозаїк Софійського собору найбільше вражають постаті Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці. Про мистецьку довершеність цих мозаїк свідчить, зокрема, багатство кольорів. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Всього ж у київських мозаїках 18 основних кольорів зі 143 відтінками. Але майстерність – не лише в кольорах. У Софії Київській одні мозаїки розташовані ближче до глядача, інші – далі. Одні освітлені яскравіше, інші перебувають у притінених місцях.  Одні на рівненьких площинах, інші – на кривизнах.

-	[[Image:5-9.jpg]]	+	[[Image:5-9.jpg]]

	Усе це малярі мусили враховувати: що віддаленішим було зображення, то більшими шматочками його викладали.		Усе це малярі мусили враховувати: що віддаленішим було зображення, то більшими шматочками його викладали.

User7 в 20:24, 25 января 2010

2010-01-25T20:24:01Z

Внесённые изменения

User7 в 16:39, 21 января 2010

2010-01-21T16:39:27Z

← Предыдущая		Версия 16:39, 21 января 2010
Строка 27:		Строка 27:
	Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну. З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.		Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну. З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.

-	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Землі яких східнослов'янських племінних союзів - предків українців - були приєднанні до Київської Русі за Володимира та Ярослава?<br>2. Яких річок сягали кордони Київської Русі часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?	+	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Землі яких східнослов'янських племінних союзів - предків українців - були приєднанні до Київської Русі за Володимира та Ярослава?<br>2. Яких річок сягали кордони Київської Русі часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?

-	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u><br>У якому році відбулося хрещення киян? Скільки років тому це було? Обчислення та дати позначте на стрічці часу.	+	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u><br>У якому році відбулося хрещення киян? Скільки років тому це було? Обчислення та дати позначте на стрічці часу.

	<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>		<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>
Строка 39:		Строка 39:
	2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?		2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?

-	<u>Жива історія</u>	+	<u>Жива історія</u>

-	''Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.''	+	''Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.''

-	''Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.''	+	''Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.''

	<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u>		<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u>
Строка 94:		Строка 94:

	Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.		Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.
		+
		+	''Про яку подію мовиться в оповіданні? Розкажіть про Софійський собор Ярослава Мудрого за планом: а) на честь якої події було збудовано; б) Софійський собор – премудрість Божа; в) Софія Київська – центр книжної науки та освіти. Чому оповідання названо «Зерна мудрості»?''
		+
		+	<u>Допитливим</u>
		+
		+	Чи доводилося вам чути про мозаїки Софії Київської? Мозаїчні зображення оздоблювали стіни й підлогу головного київського храму.  З мозаїк Софійського собору найбільше вражають постаті Христа Вседержителя та Богоматері Заступниці. Про мистецьку довершеність цих мозаїк свідчить, зокрема, багатство кольорів. Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Всього ж у київських мозаїках 18 основних кольорів зі 143 відтінками. Але майстерність – не лише в кольорах. У Софії Київській одні мозаїки розташовані ближче до глядача, інші – далі. Одні освітлені яскравіше, інші перебувають у притінених місцях.  Одні на рівненьких площинах, інші – на кривизнах. Усе це малярі мусили враховувати: що віддаленішим було зображення, то більшими шматочками його викладали.

	<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?<br>2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.<br>3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі? <br>4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?<br>5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?		<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?<br>2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.<br>3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі? <br>4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?<br>5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?

User7 в 16:06, 21 января 2010

2010-01-21T16:06:47Z

← Предыдущая		Версия 16:06, 21 января 2010
Строка 26:		Строка 26:

	Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну. З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.		Пожвавилися міждержавні відносини, з багатьма тогочасними країнами було укладено угоди «миру та любові», як казали тоді. Європейські правителі, бажаючи жити з могутньою Київською державою в мирі, прагнули породичатися з її володарями. Так, французький король Генріх Перший узяв собі за дружину дочку Ярослава Мудрого Анну. З собою до Франції Анна привезла книгу Святого Письма. Саме на цій руській книзі французькі королі впродовж століть складали присягу, сходячи на престол.
		+
		+	<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Землі яких східнослов'янських племінних союзів - предків українців - були приєднанні до Київської Русі за Володимира та Ярослава?<br>2. Яких річок сягали кордони Київської Русі часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?
		+
		+	<u>Попрацюйте з датами та подіями</u><br>У якому році відбулося хрещення киян? Скільки років тому це було? Обчислення та дати позначте на стрічці часу.

	<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>		<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>
Строка 35:		Строка 39:
	2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?		2. На златниках та срібниках Володимира Святославовича зображено як візантійського імператора. Про що це свідчить? Порівняйте портрети князів: Святослава - словесний, Володимира - на златнику, Ярослава - на печатці. Яка деталь зовнішності присутня на всіх зображеннях?

-	Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.	+	<u>Жива історія</u>

-	Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.	+	''Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем Володимира зросла в сім разів. Іще вищими та потужнішими стали мури й вал.<br>Окрасою Києва часів Ярослава став собор Святої Софії. Храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм.''
		+
		+	''Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож князя без перебільшення можна назвати засновником книжної вченості на Русі. За правління Ярослава виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека й школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також була спеціальна майстерня, де створювали та перекладали книжки, велося літописання.''

	<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u>		<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u>
Строка 85:		Строка 91:
	- Ви стільки знаєте про Київ, про нашого князя, ніби все життя тут прожили, - дивувався хлопець.		- Ви стільки знаєте про Київ, про нашого князя, ніби все життя тут прожили, - дивувався хлопець.

-	- Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Мине зовсім небагато часу - зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави. Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.	+	- Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Мине зовсім небагато часу - зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави.
		+
		+	Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.

-	<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?<br>2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.<br>3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі? <br>4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?<br>5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?	+	<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?<br>2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.<br>3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі? <br>4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?<br>5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?

	<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>		<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>

-	<sub>Матеріали [[~~Історія_України~~\|з історії України]], планування з історії України, [[~~Гіпермаркет_Знань_~~-~~_перший_в_світі~~!\|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[~~Історія_України_5_клас~~\|з історії України для 5 класу]]</sub>	+	<sub>Матеріали [[Історія України\|з історії України]], планування з історії України, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Історія України 5 клас\|з історії України для 5 класу]]</sub>

	<br>		<br>

User7 в 16:10, 20 января 2010

2010-01-20T16:10:05Z

← Предыдущая		Версия 16:10, 20 января 2010
Строка 57:		Строка 57:
	- Я - майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.		- Я - майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.

-	- Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили? - жартував під банею той самий голос. - Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду почнемо розпис. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.	+	- Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили? - жартував під банею той самий голос. - Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду почнемо розпис. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.

	- Принеси спершу мені, хлопче, напитися, - звернувся подорожній до малого. - Знудився у світах без цілющої київської водиці.		- Принеси спершу мені, хлопче, напитися, - звернувся подорожній до малого. - Знудився у світах без цілющої київської водиці.
Строка 86:		Строка 86:

	- Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Мине зовсім небагато часу - зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави. Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.		- Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Мине зовсім небагато часу - зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави. Сонце повернуло на захід, коли Жданко з учителем - так став називати хлопець майстра - увійшли до Софії. Незабаром тонкі, прозорі фарби лягли на вологий тиньк. Народжувалася фреска. Ось багатолюдний Київ з вуличними музикантами, а ось і князівська сім'я з великим київським князем, який залишатиметься для нащадків Мудрим.
		+
		+	<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Якою справою уславив своє ім'я Володимир?<br>2. Розкажіть про розбудову Києва за часів Володимира Великого.<br>3. Хто був наступником князя Володимира на київському столі? <br>4. Як Ярослав дбав про збереження величі успадкованої ним держави?<br>5. Які факти свідчать про поширення християнства за часів Ярослава?

	<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>		<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br><br>

-	<sub>Матеріали з історії України, планування з історії України, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з історії України для 5 класу</sub>	+	<sub>Матеріали [[Історія_України\|з історії України]], планування з історії України, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!\|завдання]] та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Історія_України_5_клас\|з історії України для 5 класу]]</sub>

	<br>		<br>

User7 в 16:03, 20 января 2010

2010-01-20T16:03:11Z

← Предыдущая		Версия 16:03, 20 января 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас\|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Розквіт Київської Русі'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас\|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Розквіт Київської Русі'''

-		+	<br> <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Розквіт Київської Русі.</metakeywords>РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
-	<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Розквіт Київської Русі.</metakeywords>РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ	+

	<br> ВІДОМА Й ЧУТА В УСІХ КІНЦЯХ ЗЕМЛІ		<br> ВІДОМА Й ЧУТА В УСІХ КІНЦЯХ ЗЕМЛІ
Строка 58:		Строка 57:
	- Я - майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.		- Я - майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.

-	- Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили? - жартував під банею той самий голос. - Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду почнемо розпис. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.~~<br>~~Принеси спершу мені, хлопче, напитися, - звернувся подорожній до малого. - Знудився у світах без цілющої київської водиці.	+	- Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили? - жартував під банею той самий голос. - Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду почнемо розпис. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи.
		+
		+	- Принеси спершу мені, хлопче, напитися, - звернувся подорожній до малого. - Знудився у світах без цілющої київської водиці.

	- А хіба раніше ви бували в Києві? - подаючи глек води, спитав Жданко.		- А хіба раніше ви бували в Києві? - подаючи глек води, спитав Жданко.

-	- Я, Жданку, виріс тут. А потім багато мандрував, учився. Тепер повернувся. Ще й не був ніде. Ходімо, покажеш мені місто.	+	- Я, Жданку, виріс тут. А потім багато мандрував, учився. Тепер повернувся. Ще й не був ніде. Ходімо, покажеш мені місто.

	- Це можна, - озвався хлопець й полопотів босими ногами до виходу.		- Це можна, - озвався хлопець й полопотів босими ногами до виходу.

User7 в 16:01, 20 января 2010

2010-01-20T16:01:03Z

Внесённые изменения