<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-06T18:59:10Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189591&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 21:11, 15 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=189591&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-15T21:11:29Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 21:11, 15 августа 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Географія|'''&lt;/ins&gt;країнах&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;. Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” . &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Даніель_Дефо.Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;Дефо&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” . &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 25:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r4.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r4.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Зарубіжна_література_6_клас._Повні_уроки|'''&lt;/ins&gt;світовій літературі&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''']] &lt;/ins&gt;можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r5.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r5.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:134877:newid:189591 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134877&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 09:54, 11 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=134877&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-11T09:54:57Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:54, 11 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Напишіть твір на тему: Чому мене навчив роман Робінзон Крузо&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаних джерел:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок - подорож&amp;amp;nbsp; на острів Робінзона Крузо&amp;lt;br&amp;gt;Власенко А. В., учитель світової літератури Мелітопольська школа Запорізької обл.&amp;lt;br&amp;gt;1. Антология мировой философии. T.I, -М., 2009.&amp;lt;br&amp;gt;2. Даниэль Дефо. РобийЗОИКрузо. /Прим. К.Атаровой/ -М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;3. Папсуев В.В. Даниэль Дефо - романист. К &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;пробле¬ме &lt;/del&gt;генезиса романа нового времени в английской литературе ХУШ века. - М., 2003.&amp;lt;br&amp;gt;4. Шевель А.В. Лексические и структурно-&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;композици¬онные &lt;/del&gt;особенности текста английского романа начала XVIII века. /На материалах произведений Д.Дефо./ -Львов, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;5. Шевель А.В. Структурно-композиционные особенности романов Д.Дефо. - Львов, 2005.&amp;lt;br&amp;gt;6. Урнов Д.М. Дефо. - М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index.php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки &lt;/del&gt;и &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;пожелания к урокам&lt;/del&gt;, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;смотрите здесь - &lt;/del&gt;[http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum&lt;/del&gt;/ &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Образовательный форум&lt;/del&gt;].&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Напишіть твір на тему: Чому мене навчив роман Робінзон Крузо&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаних джерел:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок - подорож&amp;amp;nbsp; на острів Робінзона Крузо&amp;lt;br&amp;gt;Власенко А. В., учитель світової літератури Мелітопольська школа Запорізької обл.&amp;lt;br&amp;gt;1. Антология мировой философии. T.I, -М., 2009.&amp;lt;br&amp;gt;2. Даниэль Дефо. РобийЗОИКрузо. /Прим. К.Атаровой/ -М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;3. Папсуев В.В. Даниэль Дефо - романист. К &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;проблеме &lt;/ins&gt;генезиса романа нового времени в английской литературе ХУШ века. - М., 2003.&amp;lt;br&amp;gt;4. Шевель А.В. Лексические и структурно-&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;композиционные &lt;/ins&gt;особенности текста английского романа начала XVIII века. /На материалах произведений Д.Дефо./ -Львов, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;5. Шевель А.В. Структурно-композиционные особенности романов Д.Дефо. - Львов, 2005.&amp;lt;br&amp;gt;6. Урнов Д.М. Дефо. - М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Власенко А. В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пилипенко В.В. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;forum/ '''Образовательном форуме'''&lt;/ins&gt;]&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли &lt;/ins&gt;и &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог&lt;/ins&gt;,&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;school&lt;/ins&gt;/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:126931:newid:134877 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=126931&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 09:02, 9 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=126931&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-09T09:02:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:02, 9 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;'''Хід уроку:''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр&lt;/del&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|_Z1Qf5ehFgk}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r2.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 15:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” . &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|k3xW-xrMvt4}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r3.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. &lt;/del&gt;Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r4.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r4.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.). &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r5.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r5.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:126924:newid:126931 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=126924&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 08:57, 9 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=126924&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-09T08:57:21Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 08:57, 9 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;Тип уроку:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''' &lt;/ins&gt;навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;Хід уроку:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r1.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r2.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r3.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r4.jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r5.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;*'''&lt;/ins&gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:124758:newid:126924 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124758&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 11:47, 4 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124758&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-04T11:47:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:47, 4 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&amp;lt;br&amp;gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|_JqsW0LVs_Y}} &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&amp;lt;br&amp;gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124753&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 11:42, 4 февраля 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124753&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-04T11:42:52Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 11:42, 4 февраля 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку:&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&amp;lt;br&amp;gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:T37r.jpeg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&amp;lt;br&amp;gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;*'''Домашнє завдання:'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124750&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D1%84%D0%BE_%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BE_%D1%8F%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=124750&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-02-04T11:41:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0&quot; title=&quot;Заглавная страница&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 6 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Зарубіжна література:Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Роман Дефо Робінзон Крузо як започаткування робінзонад.Повні уроки, Зарубіжна література, 6 клас&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; '''Тема:''' Роман Дефо “Робінзон Крузо” як започаткування “робінзонад”.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' проаналізувати вплив Д. Дефо на світову пригодницьку літературу.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тип уроку: навчально - виховний&amp;lt;br&amp;gt;Хід уроку:&amp;lt;br&amp;gt;Розповідь про робінзона Крузо, одна з історій, вигаданих Британською Імперією, до цих пір зберігає свою привабливість, як в Британії, так і в інших країнах, її доповнюють, переробляють, інтерпретують, адаптують. Але цей твір став неймовірний популярним вже в перші роки свого існування. Робота Д. Дефо була перекладена французькою мовою в 1917 році. Цей переклад друкувався з невеликими інтервалами в 1721, 1722, 1726 рр. Голландський переклад виходив в 1721, 1736, 1752, 1791 рр. &amp;lt;br&amp;gt;Величезний інтерес книга викликала в Германії та інших країнах . Поза сумнівом, що популярність «робінзона Крузо» і інтерес до нього були величезні. &amp;lt;br&amp;gt;Фактично Дефо не був першим, хто розповів цю історію. Інтерес до оповідань такого роду виник приблизно за сто років до появи «робінзона Крузо». Ренесансна Європа, зацікавлена в дослідженні нових територій, відкриттях, торгівлі, мореплаванні, вже чула різного роду оповідання, документальні і художні, ьі що висвітлювали цю тему. Колекцію таких розповідей представляє, наприклад, Hakluyt в збірці “Voyages”. Дефо ж, який надихнув цими розповідями, удалося викристалізувати найбільш вагоме оповідання, в центрі якого – героїчний персонаж, вимушений існувати наодинці на загублених землях, долає найрізноманітніші багато чисельні труднощі, і що тріумфально досягає своєї мети.&amp;lt;br&amp;gt;Дефо створив модель робінзонади настільки повну і самодостатню за своєю суттю, що перевершити її виявилося неможливим, та і не було необхідним. Не дивлячись на те, що тема робінзонади «червоною ниткою» проходить крізь всю літературну спадщину Британії аж до ХХ століття, основна частина творів являє собою «модифікації» спочатку заданої моделі.&amp;lt;br&amp;gt;Необхідно відзначити також, що величезний вплив на розвиток цієї теми зробили такі автори як Ж. Ж. Руссо. В «Емілії» (1762 р.) Руссо серйозно розглядає «робінзона Крузо», він також редагує і «оформляє» цей твір. Руссо забирає другий і третій том, написані Дефо, видаляє вступну частину оповідання, що розповідає про життя робінзона до того, як він потрапляє на острів, а також фінал історії, що описує події після від'їзду робінзона на батьківщину . «Робінзон Крузо» піддається багаточисельним змінам, аж до таких деталей, як вилучення П'ятниці з тексту майже повністю, залишається лише незначна згадка про неї. Передивляється піддаються і більшість релігійних і сумних роздумів робінзона про життя. З рук Руссо оповідання виходить світським, усучасненим, раціоналістичним, готовим до подальших трансформацій. Головна ж заслуга Руссо полягає в тому, що з категорії “Pastime Reading for the Non-literary” твір Дефо переходить на новий рівень – “Textbook of the Times” .&amp;lt;br&amp;gt;У англійській літературі тема робінзонади стає актуальною в ХIХ столітті, до неї звертаються багато письменників, використовуючи весь сюжет цілком або ж окремі його елементи, що викликають асоціації з «робінзоном Крузо». Досить важко сказати, що використовують автори цих творів: оригінальну версію або ж версію Руссо, але практично всі вони згадують про величезний вплив Дефо на їх творчість. Причини виникнення інтересу до теми робінзонади саме в ХIХ столітті можуть стати предметом спеціального дослідження. &amp;lt;br&amp;gt;«Кораловий острів» безпосередньо веде до появи «Острова скарбів» Стівенсона і побічно – до «Пітера Пена і Венді» Баррі. Петеркин Беллантайна, самий юний персонаж на Кораловому острові, поступово стає головним героєм, привертаючи до себе увагу своєю безпосередністю. Цей персонаж сприймає пригоди не як що-небудь серйозне, небезпечне, а як гру, забаву, що впритул наближає його до образу Пітера Пена, створеному Баррі на початку ХХ століття. Стівенсоновський Джіммі, у свою чергу, поєднує в собі всі межі головного героя-хлопчика: з одного боку, він досить реалістичний, з іншої – володіє такими природними якостями, як надія – недовір'я, страх – радість, довірливість і дитяча жвавість характеру. Але в той же час він досить авантюрний, щоб пуститися в плавання і брати участь в гонитві за скарбами нарівні з дорослими. Пен у Баррі також переймає на себе функції дорослих, будучи повновладним господарем на острові.&amp;lt;br&amp;gt;Тему робінзонади в світовій літературі можна розглядати, виходячи з аналізу різних її аспектів. Щонайширші можливості для досліджень відкриваються, якщо розглядати втілення теми робінзонади в різних соціальних, культурних, історичних контекстах, в різних національних кінематографах (італійському, скандинавському, голлівудському та ін.).&amp;lt;br&amp;gt;Завдання&amp;amp;nbsp; на закріплення нової теми:&amp;lt;br&amp;gt;Назвіть письменників які стали послідовниками робінзонади Д. Дефо.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
*'''Домашнє завдання:'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Напишіть твір на тему: Чому мене навчив роман Робінзон Крузо&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаних джерел:'''&amp;lt;br&amp;gt;Урок - подорож&amp;amp;nbsp; на острів Робінзона Крузо&amp;lt;br&amp;gt;Власенко А. В., учитель світової літератури Мелітопольська школа Запорізької обл.&amp;lt;br&amp;gt;1. Антология мировой философии. T.I, -М., 2009.&amp;lt;br&amp;gt;2. Даниэль Дефо. РобийЗОИКрузо. /Прим. К.Атаровой/ -М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;3. Папсуев В.В. Даниэль Дефо - романист. К пробле¬ме генезиса романа нового времени в английской литературе ХУШ века. - М., 2003.&amp;lt;br&amp;gt;4. Шевель А.В. Лексические и структурно-композици¬онные особенности текста английского романа начала XVIII века. /На материалах произведений Д.Дефо./ -Львов, 2007.&amp;lt;br&amp;gt;5. Шевель А.В. Структурно-композиционные особенности романов Д.Дефо. - Львов, 2005.&amp;lt;br&amp;gt;6. Урнов Д.М. Дефо. - М., 2008.&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&amp;lt;br&amp;gt; Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Зарубіжна_література_6_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	</feed>