Різноманітність Одноклітинних. - История изменений

User17 в 13:28, 22 августа 2012

2012-08-22T13:28:23Z

User17 в 11:36, 22 августа 2012

2012-08-22T11:36:44Z

Внесённые изменения

User1 в 15:12, 8 декабря 2011

2011-12-08T15:12:12Z

Внесённые изменения

User11 в 14:53, 26 января 2011

2011-01-26T14:53:54Z

← Предыдущая		Версия 14:53, 26 января 2011
Строка 3:		Строка 3:
	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''

-		+	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.
-	~~    ~~ <u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.	+
	<br>		<br>
	[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px\|M44.jpg]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''		[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px\|M44.jpg]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''

User11 в 14:52, 26 января 2011

2011-01-26T14:52:14Z

← Предыдущая		Версия 14:52, 26 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>
-		+	<br>
-		+
-	<br>	+
	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''


	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.		<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.
-		+	<br>
-		+
-	<br>	+
-		+
-		+
	[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px\|M44.jpg]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''		[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px\|M44.jpg]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''
-		+	<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.
-		+	<br>
-	<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.	+
-		+
-		+
-	<br>	+
-		+
-		+
	[[Image:M45.jpg\|center\|193x261px\|M45.jpg]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''		[[Image:M45.jpg\|center\|193x261px\|M45.jpg]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''
-		+	<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>
-		+
-	<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>	+

User1 в 14:07, 13 декабря 2010

2010-12-13T14:07:06Z

Внесённые изменения

User3 в 23:16, 17 декабря 2009

2009-12-17T23:16:35Z

← Предыдущая		Версия 23:16, 17 декабря 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>
		+

	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''
Строка 5:		Строка 6:
	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.		<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.

		+	<br>

-		+	[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''
-	[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''	+

	<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.		<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.

		+	<br>

-		+	[[Image:M45.jpg\|center\|193x261px]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''
-	[[Image:M45.jpg\|center\|193x261px]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''	+

	<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>		<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>

User3 в 23:02, 17 декабря 2009

2009-12-17T23:02:39Z

← Предыдущая		Версия 23:02, 17 декабря 2009
Строка 3:		Строка 3:
	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''

-	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ('''мал.44'''). На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.	+	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.

-	[[Image:m44.jpg\|center]]<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ('''мал. 45''').

-	[[Image:~~m45~~.jpg\|center]]<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>	+
		+	[[Image:M44.jpg\|center\|278x264px]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''
		+
		+	<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.
		+
		+
		+
		+	[[Image:M45.jpg\|center\|193x261px]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''
		+
		+	<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>

	Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.		Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.

User3 в 22:57, 17 декабря 2009

2009-12-17T22:57:52Z

← Предыдущая		Версия 22:57, 17 декабря 2009
Строка 3:		Строка 3:
	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''

-	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ('''мал.44'''). На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ('''мал. 45''').<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>	+	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ('''мал.44'''). На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.
		+
		+	[[Image:m44.jpg\|center]]<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ('''мал. 45''').
		+
		+	[[Image:m45.jpg\|center]]<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>

	Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.		Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.

User3 в 22:56, 17 декабря 2009

2009-12-17T22:56:46Z

← Предыдущая		Версия 22:56, 17 декабря 2009
Строка 3:		Строка 3:
	'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''		'''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>'''

-	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ('''мал.44'''). На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.	+	<u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br>     <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br>     <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ('''мал.44'''). На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''.<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ('''мал. 45''').<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>
-		+
-	~~[[Image:m44\|center]]~~<br>     Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ('''мал. 45''').	+
-		+
-	~~[[Image:m45\|center]]~~<br>     Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br>     <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br>     <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br>     <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br>     З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br>     ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br>     <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br>     <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br>     <u>''Запитання для контролю''</u><br>     1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br>     2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br>     3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br>     4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br>     5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br>	+

	Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.		Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.

← Предыдущая		Версия 13:28, 22 августа 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 8 клас, клас, урок, на Тему, Різноманітність Одноклітинних</metakeywords>	+	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 8 клас, клас, урок, на Тему, Різноманітність Одноклітинних, інфузорії-туфельки, одноклітинних, цитоплазми</metakeywords>

	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас\|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br>
Строка 15:		Строка 15:
	<br> '''Поширення найпростіших у прісних водоймах. '''		<br> '''Поширення найпростіших у прісних водоймах. '''

-	Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.	+	Чимало видів '''[[Схема до теми: Загальна характеристика Одноклітинних.\|одноклітинних]]''' тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.

-	Інфузорію-туфельку назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі (мал.1) . На черевному боці добре видно передротову заглибину , на дні якої розташований клітинний рот . Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - порошицю .	+	Інфузорію-туфельку назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі (мал.1) . На черевному боці добре видно передротову заглибину , на дні якої розташований клітинний рот . Через нього до '''[[Строение клетки. Цитоплазма\|цитоплазми]]''' надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - порошицю .

	<br>		<br>

-	[[Image:M44.jpg~~\|center~~\|320px\|Інфузорія-туфелька]]''                            Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''	+	[[Image:M44.jpg\|320px\|Інфузорія-туфелька]]''                            ''
		+
		+	''Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови''

	<br>		<br>

-	Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.	+	Зверніть увагу: в '''[[Лабораторна робота№2. „Будова амеби, евглени зеленої, інфузорії-туфельки”.\|інфузорії-туфельки]]''' є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''.

	<br>		<br>

-	[[Image:M45.jpg~~\|center~~\|320px\|Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки]]''                  Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки''	+	[[Image:M45.jpg\|320px\|Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки]]''                  ''
		+
		+	''Мал.2. Обмін спадковою [http://xvatit.com/it/fishki-ot-itshki/ '''інформацією'''] між двома клітинами інфузорії-туфельки''

	<br>		<br>
Строка 39:		Строка 43:
	Роль у природі та житті людини. Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.		Роль у природі та житті людини. Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.

-	Поширення найпростіших у морях. У морях поширені форамініфери та радіолярії. — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.	+	Поширення найпростіших у морях. У морях поширені форамініфери та радіолярії. — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.

	З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.		З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї,  Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.
Строка 47:		Строка 51:
	Мешканці ґрунту. Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.		Мешканці ґрунту. Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.

		+	<br>

		+	'''Запитання для контролю'''

-	~~'''Запитання для контролю'''~~	+	''1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин? ''
-		+
-	''1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин? ''	+

-	''2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим? ''	+	''2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим? ''

-	''3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм? ''	+	''3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм? ''

-	''4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід? ''	+	''4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід? ''

-	''5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?''	+	''5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?''

-	''<br>''	+	''<br>''

-	''<br>''	+	''<br>''

-	''Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.''	+	''Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.''

	<br> <br> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія\|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас\|з біології для 8 класу]]</sub>		<br> <br> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія\|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас\|з біології для 8 класу]]</sub>