http://edufuture.biz/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2Різні види речень та вживання розділових знаків - История изменений2026-04-07T06:00:56ZИстория изменений этой страницы в викиMediaWiki 1.16.0http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=5296&oldid=prevNatasha в 18:18, 20 августа 20092009-08-20T18:18:32Z<p></p>
<table style="background-color: white; color:black;">
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr valign='top'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 18:18, 20 августа 2009</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, українська мова, 4, 6, 8, 11 клас, Різні види речень, вживання розділових знаків</metakeywords>Різні види речень. Вживання розділових знаків&nbsp;'''
<del class="diffchange diffchange-inline"> </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>'''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, українська мова, 4, 6, 8, 11 клас, Різні види речень, вживання розділових знаків</metakeywords>Різні види речень. Вживання розділових знаків&nbsp;''' </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;"><br> Спілкуючись, ми маємо на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.<br><br>'''''Розповідне речення''''' – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Воно характеризується розповідною інтонацією, тобто підвищенням тону вимовляння на початку або всередині речення і пониженням його на кінець речення. У кінці розповідного речення, як правило, ставиться крапка.<br><br>За предикативними ознаками розповідні речення бувають:&nbsp;<br><br><u>1) стверджувальні </u>(в них можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож). Шелестить осика тонким листям. Гаразд, я прийду.&nbsp;<br><br><u>2) заперечні</u> (в них можуть вживатися частки не, ні, займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк). Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В.Сосюра). Від себе нікуди не втечеш.<br> </ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">Спілкуючись, ми маємо на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.</del><br><del class="diffchange diffchange-inline"><br>'''''Розповідне речення''''' – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Воно характеризується розповідною інтонацією, тобто підвищенням тону вимовляння на початку або всередині речення і пониженням його на кінець речення. У кінці розповідного речення, як правило, ставиться крапка.<br><br>За предикативними ознаками розповідні речення бувають:&nbsp;<br><br><u>1) стверджувальні </u>(в них можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож). Шелестить осика тонким листям. Гаразд, я прийду.&nbsp;<br><br><u>2) заперечні</u> (в них можуть вживатися частки не, ні, займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк). Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В.Сосюра). Від себе нікуди не втечеш.<br>
</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><br> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><br>
<del class="diffchange diffchange-inline"> </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">'''''Питальне речення''''' – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Ці речення створюються за допомогою питальної інтонації, тобто підвищенням тону в кінці речення, а також акценту на слові, у якому міститься суть питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.<br><br>Пор.: Батько прийшов? – Так, він. (акцент на слові батько, і тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>&nbsp; Батько прийшов? – Ще ні. (акцент на слові прийшов, тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто, що, який чий, котрий, скільки, питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, питальні частки хіба, невже, чи, що за.<br><br>Не кожне речення з питальною інтонацією містить настанову на отримання відповіді.&nbsp;<br><br>За модальною ознакою (волевиявленням автора) питальні речення поділяються на:&nbsp;<br><br><u>1) власне питальні</u> – вони передбачають обов'язкову відповідь: Доводилось вам коли-небудь польову кашу істи (П.Мирний);<br><br><u>2) риторично-питальні</u> – вони не потребують відповіді. Ці речення виражають роздуми, сумніви, емоційний стан мовця і звернені до невизначеного адресата або й до самого мовця. Напр.: Чого в світі тільки не буває? За що мені така кара?</ins><br> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">'''''Питальне речення''''' – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Ці речення створюються за допомогою питальної інтонації, тобто підвищенням тону в кінці речення, а також акценту на слові, у якому міститься суть питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.</del><br><del class="diffchange diffchange-inline"><br>Пор.: Батько прийшов? – Так, він. (акцент на слові батько, і тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>&nbsp; Батько прийшов? – Ще ні. (акцент на слові прийшов, тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто, що, який чий, котрий, скільки, питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, питальні частки хіба, невже, чи, що за.<br><br>Не кожне речення з питальною інтонацією містить настанову на отримання відповіді.&nbsp;<br><br>За модальною ознакою (волевиявленням автора) питальні речення поділяються на:&nbsp;<br><br><u>1) власне питальні</u> – вони передбачають обов'язкову відповідь: Доводилось вам коли-небудь польову кашу істи (П.Мирний);<br><br><u>2) риторично-питальні</u> – вони не потребують відповіді. Ці речення виражають роздуми, сумніви, емоційний стан мовця і звернені до невизначеного адресата або й до самого мовця. Напр.: Чого в світі тільки не буває? За що мені така кара?<br>
</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><br> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><br>
<del class="diffchange diffchange-inline"> </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">'''''Спонукальне речення'''''– це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.</ins><br><ins class="diffchange diffchange-inline"><br>Значення спонукання виражається, як правило, граматичними формами наказового способу дієслова – присудка, а також формами умовного (бажального) способу, спонукальними частками: хай, нехай, бодай, годі та ін., завертаннями (іменниками у кличному відмінку) і спонукальною інтонацією.<br><br>У кінці спонукальних речень залежно від категоричності спонукання ставиться крапка або знак оклику. Напр.: Направо! Кроком руш! (військові команди). О земле, велетнів роди! (Тичина). Давай я відчиню двері. Пішов би та приніс води.<br><br>В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки.<br>У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка:&nbsp;<br><br>''Напр.: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.); Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)''<br><br>Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.&nbsp;<br><br>''Напр.:<br>Як любо йти коханою землею І рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.); Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)<br>У кінці питального речення ставиться знак питання.''<br><br>''Напр.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)&nbsp;''<br><br>Якщо ж питальне речення вимовляється з особливою риторичною інтонацією, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)<br>Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, що думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Скільки того щастя на землі моїй!.. (В.Сосюра)<br><br>За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення поділяються на: ''емоційно нейтральні ''та''емоційно забарвлені.''<br><br><u>а) Емоційно нейтральні речення (неокличні) </u>– це розповідні, питальні й спонукальні речення з характерною для них інтонацією.<br><br><u>б) Емоційно забарвлені речення (окличні)</u> – це розповідні, питальні, спонукальні речення , оформлені окличною інтонацією, тобто інтонацією з різними тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який; ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова ніч! Невже я з’їв те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?!<br><br>Запам’ятайте систематизацію речень за метою висловлення й емоційним забарвленням.<br><br><u>За метою висловлення</u> </ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">'''''Спонукальне речення'''''– це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.<br><br>Значення спонукання виражається, як правило, граматичними формами наказового способу дієслова – присудка, а також формами умовного (бажального) способу, спонукальними частками: хай, нехай, бодай, годі та ін., завертаннями (іменниками у кличному відмінку) і спонукальною інтонацією.<br><br>У кінці спонукальних речень залежно від категоричності спонукання ставиться крапка або знак оклику. Напр.: Направо! Кроком руш! (військові команди). О земле, велетнів роди! (Тичина). Давай я відчиню двері. Пішов би та приніс води.<br><br>В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки.<br>У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка:&nbsp;<br><br>''Напр.: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.); Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)''<br><br>Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.&nbsp;<br><br>''Напр.:<br>Як любо йти коханою землею І рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.); Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)<br>У кінці питального речення ставиться знак питання.''<br><br>''Напр.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)&nbsp;''<br><br>Якщо ж питальне речення вимовляється з особливою риторичною інтонацією, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)<br>Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, що думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Скільки того щастя на землі моїй!.. (В.Сосюра)<br><br>За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення поділяються на: ''емоційно нейтральні ''та''емоційно забарвлені.''<br><br><u>а) Емоційно нейтральні речення (неокличні) </u>– це розповідні, питальні й спонукальні речення з характерною для них інтонацією.<br><br><u>б) Емоційно забарвлені речення (окличні)</u> – це розповідні, питальні, спонукальні речення , оформлені окличною інтонацією, тобто інтонацією з різними тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який; ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова ніч! Невже я з’їв те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?!<br><br>Запам’ятайте систематизацію речень за метою висловлення й емоційним забарвленням.<br><br><u>За метою висловлення</u></del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>*<u></u>стверджують або заперечують щось - розповідні </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div> </div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>*виражають питання до всього речення або до окремих частин - питальні </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>*<u></u>стверджують або заперечують щось - розповідні
<del class="diffchange diffchange-inline">
</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>*виражають питання до всього речення або до окремих частин - питальні
<del class="diffchange diffchange-inline"> </del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>*виражають наказ, пораду, прохання, побажання - спонукальні</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>*виражають наказ, пораду, прохання, побажання - спонукальні</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><br><u>За емоційним забарвленням&nbsp;</u></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><br><u>За емоційним забарвленням&nbsp;</u> </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>*&nbsp;окличні&nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>*&nbsp;окличні&nbsp; </div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>*&nbsp;неокличні</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div>*&nbsp;неокличні</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div><br>&nbsp;&nbsp;<br>Град буде! - розповідні&nbsp;<br>Град буде. - розповідні&nbsp;<br>&nbsp;<br>Хто винен?! - питально-риторичні &nbsp;<br>Хто винен? - власне- питальні&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;<br>Сядь поряд! - спонукальні &nbsp;<br>Сядь поряд. - спонукальні<br><br><br><br></div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div><br>&nbsp;&nbsp;<br>Град буде! - розповідні&nbsp;<br>Град буде. - розповідні&nbsp;<br>&nbsp;<br>Хто винен?! - питально-риторичні &nbsp;<br>Хто винен? - власне- питальні&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;<br>Сядь поряд! - спонукальні &nbsp;<br>Сядь поряд. - спонукальні<br><br><br><br></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;"></ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">[[категория:Тема 15. Види речень за метою висловлювання та інтонацією. Додаткові доповнення]]</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">[[категория:Тема 4. Речення. Додаткові доповнення]]</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">[[категория:Тема 8. Види речень. Додаткові доповнення]]</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">[[категория:Тема 3. Види речень за метою висловлювання. Додаткові доповнення]]</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">[[категория:Тема 6. Види простих речень. Додаткові доповнення]]</ins></div></td></tr>
<!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:2871:newid:5296 -->
</table>Natashahttp://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=2871&oldid=prevИрина в 18:11, 31 июля 20092009-07-31T18:11:11Z<p></p>
<table style="background-color: white; color:black;">
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr valign='top'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">← Предыдущая</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black;">Версия 18:11, 31 июля 2009</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Строка 1:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>'''Різні види речень. Вживання розділових знаків&nbsp;'''</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>'''<ins class="diffchange diffchange-inline"><metakeywords>Українська мова, клас, урок, українська мова, 4, 6, 8, 11 клас, Різні види речень, вживання розділових знаків</metakeywords></ins>Різні види речень. Вживання розділових знаків&nbsp;'''
<ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">Спілкуючись, ми маємо на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.<br><br>'''''Розповідне речення''''' – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Воно характеризується розповідною інтонацією, тобто підвищенням тону вимовляння на початку або всередині речення і пониженням його на кінець речення. У кінці розповідного речення, як правило, ставиться крапка.<br><br>За предикативними ознаками розповідні речення бувають:&nbsp;<br><br><u>1) стверджувальні </u>(в них можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож). Шелестить осика тонким листям. Гаразд, я прийду.&nbsp;<br><br><u>2) заперечні</u> (в них можуть вживатися частки не, ні, займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк). Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В.Сосюра). Від себе нікуди не втечеш.<br></del></div></td><td colspan="2"> </td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">Спілкуючись, ми маємо на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.<br><br>'''''Розповідне речення''''' – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Воно характеризується розповідною інтонацією, тобто підвищенням тону вимовляння на початку або всередині речення і пониженням його на кінець речення. У кінці розповідного речення, як правило, ставиться крапка.<br><br>За предикативними ознаками розповідні речення бувають:&nbsp;<br><br><u>1) стверджувальні </u>(в них можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож). Шелестить осика тонким листям. Гаразд, я прийду.&nbsp;<br><br><u>2) заперечні</u> (в них можуть вживатися частки не, ні, займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк). Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В.Сосюра). Від себе нікуди не втечеш.<br>
</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;"><br>
</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>'''''Питальне речення''''' – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Ці речення створюються за допомогою питальної інтонації, тобто підвищенням тону в кінці речення, а також акценту на слові, у якому міститься суть питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.<br><br>Пор.: Батько прийшов? – Так, він. (акцент на слові батько, і тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>&nbsp; Батько прийшов? – Ще ні. (акцент на слові прийшов, тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто, що, який чий, котрий, скільки, питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, питальні частки хіба, невже, чи, що за.<br><br>Не кожне речення з питальною інтонацією містить настанову на отримання відповіді.&nbsp;<br><br>За модальною ознакою (волевиявленням автора) питальні речення поділяються на:&nbsp;<br><br><u>1) власне питальні</u> – вони передбачають обов'язкову відповідь: Доводилось вам коли-небудь польову кашу істи (П.Мирний);<br><br><u>2) риторично-питальні</u> – вони не потребують відповіді. Ці речення виражають роздуми, сумніви, емоційний стан мовця і звернені до невизначеного адресата або й до самого мовця. Напр.: Чого в світі тільки не буває? За що мені така кара?<br></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>'''''Питальне речення''''' – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Ці речення створюються за допомогою питальної інтонації, тобто підвищенням тону в кінці речення, а також акценту на слові, у якому міститься суть питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.<br><br>Пор.: Батько прийшов? – Так, він. (акцент на слові батько, і тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>&nbsp; Батько прийшов? – Ще ні. (акцент на слові прийшов, тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто, що, який чий, котрий, скільки, питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, питальні частки хіба, невже, чи, що за.<br><br>Не кожне речення з питальною інтонацією містить настанову на отримання відповіді.&nbsp;<br><br>За модальною ознакою (волевиявленням автора) питальні речення поділяються на:&nbsp;<br><br><u>1) власне питальні</u> – вони передбачають обов'язкову відповідь: Доводилось вам коли-небудь польову кашу істи (П.Мирний);<br><br><u>2) риторично-питальні</u> – вони не потребують відповіді. Ці речення виражають роздуми, сумніви, емоційний стан мовця і звернені до невизначеного адресата або й до самого мовця. Напр.: Чого в світі тільки не буває? За що мені така кара?<br>
<ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;"><br>
</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins style="color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;">'''''Спонукальне речення'''''– це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.<br><br>Значення спонукання виражається, як правило, граматичними формами наказового способу дієслова – присудка, а також формами умовного (бажального) способу, спонукальними частками: хай, нехай, бодай, годі та ін., завертаннями (іменниками у кличному відмінку) і спонукальною інтонацією.<br><br>У кінці спонукальних речень залежно від категоричності спонукання ставиться крапка або знак оклику. Напр.: Направо! Кроком руш! (військові команди). О земле, велетнів роди! (Тичина). Давай я відчиню двері. Пішов би та приніс води.<br><br>В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки.<br>У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка:&nbsp;<br><br>''Напр.: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.); Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)''<br><br>Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.&nbsp;<br><br>''Напр.:<br>Як любо йти коханою землею І рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.); Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)<br>У кінці питального речення ставиться знак питання.''<br><br>''Напр.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)&nbsp;''<br><br>Якщо ж питальне речення вимовляється з особливою риторичною інтонацією, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)<br>Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, що думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Скільки того щастя на землі моїй!.. (В.Сосюра)<br><br>За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення поділяються на: ''емоційно нейтральні ''та''емоційно забарвлені.''<br><br><u>а) Емоційно нейтральні речення (неокличні) </u>– це розповідні, питальні й спонукальні речення з характерною для них інтонацією.<br><br><u>б) Емоційно забарвлені речення (окличні)</u> – це розповідні, питальні, спонукальні речення , оформлені окличною інтонацією, тобто інтонацією з різними тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який; ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова ніч! Невже я з’їв те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?!<br><br>Запам’ятайте систематизацію речень за метою висловлення й емоційним забарвленням.<br><br><u>За метою висловлення</u></ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">'''''Спонукальне речення'''''– це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.<br><br>Значення спонукання виражається, як правило, граматичними формами наказового способу дієслова – присудка, а також формами умовного (бажального) способу, спонукальними частками: хай, нехай, бодай, годі та ін., завертаннями (іменниками у кличному відмінку) і спонукальною інтонацією.<br><br>У кінці спонукальних речень залежно від категоричності спонукання ставиться крапка або знак оклику. Напр.: Направо! Кроком руш! (військові команди). О земле, велетнів роди! (Тичина). Давай я відчиню двері. Пішов би та приніс води.<br><br>В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки.<br>У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка:&nbsp;<br><br>''Напр.: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.); Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)''<br><br>Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.&nbsp;<br><br>''Напр.:<br>Як любо йти коханою землею І рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.); Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)<br>У кінці питального речення ставиться знак питання.''<br><br>''Напр.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)&nbsp;''<br><br>Якщо ж питальне речення вимовляється з особливою риторичною інтонацією, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)<br>Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, що думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Скільки того щастя на землі моїй!.. (В.Сосюра)<br><br>За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення поділяються на: ''емоційно нейтральні ''та''емоційно забарвлені.''<br><br></del><u><del class="diffchange diffchange-inline">а) Емоційно нейтральні речення (неокличні) </del></u><del class="diffchange diffchange-inline">– це </del>розповідні<del class="diffchange diffchange-inline">, питальні й спонукальні </del>речення <del class="diffchange diffchange-inline">з характерною для них інтонацією.<br><br><u>б) Емоційно забарвлені речення (окличні)</u> – це розповідні, </del>питальні, <del class="diffchange diffchange-inline">спонукальні речення </del>, <del class="diffchange diffchange-inline">оформлені окличною інтонацією</del>, <del class="diffchange diffchange-inline">тобто інтонацією з різними тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який; ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова ніч! Невже я з’їв те яблуко</del>-<del class="diffchange diffchange-inline">гібрид, що навіть дух його мені набрид?!<br><br>Запам’ятайте систематизацію речень за метою висловлення й емоційним забарвленням.<br><br><u>За метою висловлення</u><br></del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins><u></u><ins class="diffchange diffchange-inline">стверджують або заперечують щось - </ins>розповідні
<ins class="diffchange diffchange-inline">
</ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*виражають питання до всього </ins>речення <ins class="diffchange diffchange-inline">або до окремих частин - </ins>питальні
<ins class="diffchange diffchange-inline"> </ins></div></td></tr>
<tr><td colspan="2"> </td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*виражають наказ</ins>, <ins class="diffchange diffchange-inline">пораду</ins>, <ins class="diffchange diffchange-inline">прохання</ins>, <ins class="diffchange diffchange-inline">побажання </ins>- <ins class="diffchange diffchange-inline">спонукальні</ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">*стверджують або заперечують щось - розповідні</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline"><br><u>За емоційним забарвленням&nbsp;</u></ins></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">**виражають питання до всього речення або до окремих частин - питальні</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">**виражають наказ, пораду, прохання, побажання - спонукальні</del></div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline"><br><u>За емоційним забарвленням&nbsp;</u><br></del>&nbsp;&nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div><ins class="diffchange diffchange-inline">*</ins>&nbsp;<ins class="diffchange diffchange-inline">окличні</ins>&nbsp;</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div> </div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div>*&nbsp;неокличні</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div>*<del class="diffchange diffchange-inline">окличні</del>&nbsp;</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>-</td><td style="background: #ffa; color:black; font-size: smaller;"><div><del class="diffchange diffchange-inline">*</del>неокличні</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="background: #cfc; color:black; font-size: smaller;"><div></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div><br>&nbsp;&nbsp;<br>Град буде! - розповідні&nbsp;<br>Град буде. - розповідні&nbsp;<br>&nbsp;<br>Хто винен?! - питально-риторичні &nbsp;<br>Хто винен? - власне- питальні&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;<br>Сядь поряд! - спонукальні &nbsp;<br>Сядь поряд. - спонукальні<br><br><br><br></div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background: #eee; color:black; font-size: smaller;"><div><br>&nbsp;&nbsp;<br>Град буде! - розповідні&nbsp;<br>Град буде. - розповідні&nbsp;<br>&nbsp;<br>Хто винен?! - питально-риторичні &nbsp;<br>Хто винен? - власне- питальні&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;<br>Сядь поряд! - спонукальні &nbsp;<br>Сядь поряд. - спонукальні<br><br><br><br></div></td></tr>
<!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:2870:newid:2871 -->
</table>Иринаhttp://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=2870&oldid=prevИрина: Создана новая страница размером '''Різні види речень. Вживання розділових знаків ''' Спілкуючись, ми маємо ...2009-07-31T18:07:16Z<p>Создана новая страница размером '''Різні види речень. Вживання розділових знаків ''' Спілкуючись, ми маємо ...</p>
<p><b>Новая страница</b></p><div>'''Різні види речень. Вживання розділових знаків&nbsp;'''<br />
<br />
Спілкуючись, ми маємо на меті повідомити щось, запитати про щось або спонукати когось до якоїсь дії. Відповідно до мети висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.<br><br>'''''Розповідне речення''''' – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Воно характеризується розповідною інтонацією, тобто підвищенням тону вимовляння на початку або всередині речення і пониженням його на кінець речення. У кінці розповідного речення, як правило, ставиться крапка.<br><br>За предикативними ознаками розповідні речення бувають:&nbsp;<br><br><u>1) стверджувальні </u>(в них можуть вживатися частки так, авжеж, ага, еге, гаразд, атож). Шелестить осика тонким листям. Гаразд, я прийду.&nbsp;<br><br><u>2) заперечні</u> (в них можуть вживатися частки не, ні, займенники ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки; прислівники ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк). Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь (В.Сосюра). Від себе нікуди не втечеш.<br><br />
<br />
<br />
<br />
'''''Питальне речення''''' – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Ці речення створюються за допомогою питальної інтонації, тобто підвищенням тону в кінці речення, а також акценту на слові, у якому міститься суть питання. У кінці питального речення ставиться знак питання.<br><br>Пор.: Батько прийшов? – Так, він. (акцент на слові батько, і тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>&nbsp; Батько прийшов? – Ще ні. (акцент на слові прийшов, тон підвищується в кінці речення).&nbsp;<br><br>На початку питального речення можуть стояти питальні займенники хто, що, який чий, котрий, скільки, питальні прислівники як, де, куди, звідки, коли, доки, відколи, чому, питальні частки хіба, невже, чи, що за.<br><br>Не кожне речення з питальною інтонацією містить настанову на отримання відповіді.&nbsp;<br><br>За модальною ознакою (волевиявленням автора) питальні речення поділяються на:&nbsp;<br><br><u>1) власне питальні</u> – вони передбачають обов'язкову відповідь: Доводилось вам коли-небудь польову кашу істи (П.Мирний);<br><br><u>2) риторично-питальні</u> – вони не потребують відповіді. Ці речення виражають роздуми, сумніви, емоційний стан мовця і звернені до невизначеного адресата або й до самого мовця. Напр.: Чого в світі тільки не буває? За що мені така кара?<br><br />
<br />
<br />
<br />
'''''Спонукальне речення'''''– це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.<br><br>Значення спонукання виражається, як правило, граматичними формами наказового способу дієслова – присудка, а також формами умовного (бажального) способу, спонукальними частками: хай, нехай, бодай, годі та ін., завертаннями (іменниками у кличному відмінку) і спонукальною інтонацією.<br><br>У кінці спонукальних речень залежно від категоричності спонукання ставиться крапка або знак оклику. Напр.: Направо! Кроком руш! (військові команди). О земле, велетнів роди! (Тичина). Давай я відчиню двері. Пішов би та приніс води.<br><br>В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки.<br>У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка:&nbsp;<br><br>''Напр.: Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно і голосно, як у нас на Україні. (О. Довженко.); Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)''<br><br>Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику.&nbsp;<br><br>''Напр.:<br>Як любо йти коханою землею І рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра.); Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (В. Сосюра.)<br>У кінці питального речення ставиться знак питання.''<br><br>''Напр.: Як світ новий з старого збудувати? Як научить байдужих почувати? (Леся Українка.)&nbsp;''<br><br>Якщо ж питальне речення вимовляється з особливою риторичною інтонацією, то ставиться ще й знак оклику: Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну?! (М. Нагнибіда.)<br>Три крапки в кінці речення ставлять тоді, коли хочуть показати, що думка не закінчена або що треба зробити велику паузу: Скільки того щастя на землі моїй!.. (В.Сосюра)<br><br>За емоційним забарвленням розповідні, питальні й спонукальні речення поділяються на: ''емоційно нейтральні ''та''емоційно забарвлені.''<br><br><u>а) Емоційно нейтральні речення (неокличні) </u>– це розповідні, питальні й спонукальні речення з характерною для них інтонацією.<br><br><u>б) Емоційно забарвлені речення (окличні)</u> – це розповідні, питальні, спонукальні речення , оформлені окличною інтонацією, тобто інтонацією з різними тембровими відтінками. Ці речення часто містять емоційні частки (що за; який; ну й; годі бо, нумо; невже та ін.) та вигуки (гей, о, ах та ін). Напр.: Яка чудова ніч! Невже я з’їв те яблуко-гібрид, що навіть дух його мені набрид?!<br><br>Запам’ятайте систематизацію речень за метою висловлення й емоційним забарвленням.<br><br><u>За метою висловлення</u><br><br />
<br />
*стверджують або заперечують щось - розповідні<br />
**виражають питання до всього речення або до окремих частин - питальні<br />
**виражають наказ, пораду, прохання, побажання - спонукальні<br />
<br />
<br><u>За емоційним забарвленням&nbsp;</u><br>&nbsp;&nbsp;<br />
<br />
*окличні&nbsp;<br />
*неокличні<br />
<br />
<br>&nbsp;&nbsp;<br>Град буде! - розповідні&nbsp;<br>Град буде. - розповідні&nbsp;<br>&nbsp;<br>Хто винен?! - питально-риторичні &nbsp;<br>Хто винен? - власне- питальні&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;<br>Сядь поряд! - спонукальні &nbsp;<br>Сядь поряд. - спонукальні<br><br><br><br></div>Ирина