Тема 10. Київ у литовську добу - История изменений

User1 в 17:17, 30 сентября 2012

2012-09-30T17:17:54Z

← Предыдущая		Версия 17:17, 30 сентября 2012
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Київ у литовську добу'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на Тему, 5 клас, Київ у литовську добу</metakeywords>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Київ у литовську добу'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на Тему, 5 клас, Київ у литовську добу</metakeywords>

-	<br> ~~КИЇВ У ЛИТОВСЬКУ ДОБУ~~<br><br>У середині 14 ст. литовський правитель Ольгерд вирішив приєднати до своїх володінь київські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. У битві на Синіх Водах у 1363 р. він разом із своїми союзниками вщент розгромив військо кочівників.<br>Після цієї події [[~~Київ_~~.~~_Повні_уроки~~\|Київ]] став залежним від Литви. Але з приходом литовців у ньому було відроджено князівську владу. її першим представником став син великого литовського князя Ольгерда Володимир. Київський князь та його наступники змушені були рахуватися з киянами. Тому в місті довгий час зберігалися давні традиції та звичаї. "Ми старини не рухаємо і новини не вводимо", -проголошували литовські правителі. Тому жителі міста вважали - краще мати литовську владу, ніж знову тягти принизливе монголо-татарське ярмо.<br>У цей період відчутно ожило міське життя. У Києві була відроджена православна митрополія. Значно зросло його населення.<br><br>Для оборони міста від ворогів у 70-80-х роках 14 ст. на Замковій горі було споруджено новий укріплений замок. За площею він був найбільшим на Придніпров'ї і займав 15 гектарів. Новозбудоване міське укріплення було обнесене кам'яним муром з 15 дерев'яними вежами. У стінах були пробиті вузькі бійниці з широкими розгалуженнями для зручності оборони. Мури також мали навісні бійниці, що збільшувало сектор обстрілу. До замку вели підйомний міст і брама, яку охороняла варта. Замок надійно захищав киян від спустошливих набігів кочівників. Зазнавши великих втрат, київським замком не зуміли заволодіти ні татарський князь Ти-мур, ні сам хан Едигей.<br><br>Щоб уникнути конфліктів між воєводами і мешканцями міста, великий литовський князь Олександр у 1499 р. вирішив поширити на Київ середньовічне європейське самоврядування міст - Магдебурзьке право. На чолі міста став магістрат - вищий орган міського управління. Члени магістрату - війт, бурмистри, райці обирались із шанованих і багатих городян. Купці й ремісники одержали певні привілеї, вони були непідпорядковані київському воєводі і виконували тільки розпорядження магістрату. Кияни також одержали право вільно "шинкувати" (виготовляти і вести торгівлю пивом, медом і вином). У власність киян передавалася воскобійня, облаштовані місця для торгівлі. У Києві двічі на рік (на Водохреща та Різдво) відбувалися ярмарки. Магістрат мав значні доходи і використовував їх на користь міста. Як і в інших містах, які жили за Магдебурзьким правом, київський магістрат збудував на Подолі свій магістратський будинок - "ратушу". Ця споруда довгий час викликала захоплення іноземців. Згодом окрасою ратуші став загадковий годинник із зображенням архангела Михаїла, який боровся зі Змієм. Михаїл вражав Змія стільки разів, скільки відбивав годинник на башті. Із пащі Змія сипались іскорки за кількістю годин. На одній із башт київського магістрату була зображена грецька богиня Феміда з терезами і мечем у руках.<br><br>Київський магістрат мав своє міське військо - "золоту корогву". Вона використовувалась для захисту міста та під час парадів. Керівники міста повинні були допомагати воєводі нести варту і зміцнювати оборонні споруди. Кожний цех-об'єднання ремісників мав свій озброєний загін, прапор, цехові значки. Щоб постійно підтримувати вишкіл ремісничого війська, магістрат постійно проводив його навчання на Оболоні.<br><br>З великою щедрістю київські урядовці зустрічали почесних гостей: влаштовувались урочисті карнавали, до ранку тривали пишні банкети.<br>Так було до того часу, поки Київ не потрапив до складу Російської імперії. 1785 року височайшим повелінням імператриця Катерина II скасувала Магдебурзьке право в Києві. Але ненадовго. 1802 р. російський цар Олександр І знову повернув Києву Магдебурзьке [[~~Історичні_типи_держави_і_права~~:~~_поняття_і_загальна_характеристика~~.~~_Державна_влада~~.~~_Правоохоронні_органи~~:~~_поняття~~,~~_система~~\|право]].<br><br>~~БУРМИСТРИ~~ - помічники війта.<br><br>~~ВІЙТ~~ - керівник міського управління.<br><br>~~РАЙЦІ~~ - члени міського управління.<br><br>~~ЦЕХ~~ - об'єднання ремісників однієї професії.<br><br>~~ЦЕХОВІ РЕМІСНИКИ~~ - члени цеху.<br><br>''Київський магістрат вирішив поставити під Володимирською гіркою пам'ятник на честь відновлення Магдебурзького права. За літописом на цьому місці було похрещено синів великого князя Володимира Святославича, тому монумент має ще одну назву - пам'ятник хрещення Русі. Цікаво, що під час будівництва колони Магдебурзького права, було знайдено срібне зображення руки, що наочно символізувало це святе місце.''	+	<br> '''Київ у литовську добу.'''<br><br>У середині 14 ст. литовський правитель Ольгерд вирішив приєднати до своїх володінь київські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. У битві на Синіх Водах у 1363 р. він разом із своїми союзниками вщент розгромив військо кочівників.<br>Після цієї події [[Київ . Повні уроки\|Київ]] став залежним від Литви. Але з приходом литовців у ньому було відроджено князівську владу. її першим представником став син великого литовського князя Ольгерда Володимир. Київський князь та його наступники змушені були рахуватися з киянами. Тому в місті довгий час зберігалися давні традиції та звичаї. "Ми старини не рухаємо і новини не вводимо", -проголошували литовські правителі. Тому жителі міста вважали - краще мати литовську владу, ніж знову тягти принизливе монголо-татарське ярмо.<br>У цей період відчутно ожило міське життя. У Києві була відроджена православна митрополія. Значно зросло його населення.<br><br>Для оборони міста від ворогів у 70-80-х роках 14 ст. на Замковій горі було споруджено новий укріплений замок. За площею він був найбільшим на Придніпров'ї і займав 15 гектарів. Новозбудоване міське укріплення було обнесене кам'яним муром з 15 дерев'яними вежами. У стінах були пробиті вузькі бійниці з широкими розгалуженнями для зручності оборони. Мури також мали навісні бійниці, що збільшувало сектор обстрілу. До замку вели підйомний міст і брама, яку охороняла варта. Замок надійно захищав киян від спустошливих набігів кочівників. Зазнавши великих втрат, київським замком не зуміли заволодіти ні татарський князь Ти-мур, ні сам хан Едигей.<br><br>Щоб уникнути конфліктів між воєводами і мешканцями міста, великий литовський князь Олександр у 1499 р. вирішив поширити на Київ середньовічне європейське самоврядування міст - Магдебурзьке право. На чолі міста став магістрат - вищий орган міського управління. Члени магістрату - війт, бурмистри, райці обирались із шанованих і багатих городян. Купці й ремісники одержали певні привілеї, вони були непідпорядковані київському воєводі і виконували тільки розпорядження магістрату. Кияни також одержали право вільно "шинкувати" (виготовляти і вести торгівлю пивом, медом і вином). У власність киян передавалася воскобійня, облаштовані місця для торгівлі. У Києві двічі на рік (на Водохреща та Різдво) відбувалися ярмарки. Магістрат мав значні доходи і використовував їх на користь міста. Як і в інших містах, які жили за Магдебурзьким правом, київський магістрат збудував на Подолі свій магістратський будинок - "ратушу". Ця споруда довгий час викликала захоплення іноземців. Згодом окрасою ратуші став загадковий годинник із зображенням архангела Михаїла, який боровся зі Змієм. Михаїл вражав Змія стільки разів, скільки відбивав годинник на башті. Із пащі Змія сипались іскорки за кількістю годин. На одній із башт київського магістрату була зображена грецька богиня Феміда з терезами і мечем у руках.<br><br>Київський магістрат мав своє міське військо - "золоту корогву". Вона використовувалась для захисту міста та під час парадів. Керівники міста повинні були допомагати воєводі нести варту і зміцнювати оборонні споруди. Кожний цех-об'єднання ремісників мав свій озброєний загін, прапор, цехові значки. Щоб постійно підтримувати вишкіл ремісничого війська, магістрат постійно проводив його навчання на Оболоні.<br><br>З великою щедрістю київські урядовці зустрічали почесних гостей: влаштовувались урочисті карнавали, до ранку тривали пишні банкети.<br>Так було до того часу, поки Київ не потрапив до складу Російської імперії. 1785 року височайшим повелінням імператриця Катерина II скасувала Магдебурзьке право в Києві. Але ненадовго. 1802 р. російський цар Олександр І знову повернув Києву Магдебурзьке [[Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи: поняття, система\|право]].<br><br>Бурмистри - помічники війта.<br><br>Війт - керівник міського управління.<br><br>Райці - члени міського управління.<br><br>Цех - об'єднання ремісників однієї професії.<br><br>Цехові ремісники - члени цеху.<br><br>Київський магістрат вирішив поставити під Володимирською гіркою пам'ятник на честь відновлення Магдебурзького права. За літописом на цьому місці було похрещено синів великого князя Володимира Святославича, тому монумент має ще одну назву - пам'ятник хрещення Русі. Цікаво, що під час будівництва колони Магдебурзького права, було знайдено срібне зображення руки, що наочно символізувало це святе місце.

-	<br>I<br>1.    Хто завоював Київ у другій половині 14 ст.? Кого з київських князів цього часу ти знаєш?<br>2.    Що тобі відомо про битву на Синіх Водах та її історичне значення?<br>3.    Які привілеї отримали кияни із запровадженням Магдебурзького права ?<br>4.    Де знаходилася київська ратуша?<br>5.    Які питання вирішував київський магістрат?<br>II<br>1.    Опиши Литовський замок.<br><br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, [[~~5_клас_уроки~~\|5 клас]]<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>	+	<br>''I<br>1.    Хто завоював Київ у другій половині 14 ст.? Кого з київських князів цього часу ти знаєш?<br>2.    Що тобі відомо про битву на Синіх Водах та її історичне значення?<br>3.    Які привілеї отримали кияни із запровадженням Магдебурзького права ?<br>4.    Де знаходилася київська ратуша?<br>5.    Які питання вирішував київський магістрат?<br>II<br>1.    Опиши Литовський замок.<br>''<br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, [[5 клас уроки\|5 клас]]<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>

	<br> <sub>Плани уроків я і Україна, конспекти, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники онлайн]], електронні видання безкоштовно, [[Я і Україна\|реферати до уроків я і Україна]]</sub>		<br> <sub>Плани уроків я і Україна, конспекти, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники онлайн]], електронні видання безкоштовно, [[Я і Україна\|реферати до уроків я і Україна]]</sub>

User1 в 16:07, 31 августа 2012

2012-08-31T16:07:30Z

Внесённые изменения

Ju2009 в 19:00, 21 октября 2009

2009-10-21T19:00:01Z

← Предыдущая		Версия 19:00, 21 октября 2009
Строка 4:		Строка 4:
	КИЇВ У ЛИТОВСЬКУ ДОБУ<br><br>У середині 14 ст. литовський правитель Ольгерд вирішив приєднати до своїх володінь київські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. У битві на Синіх Водах у 1363 р. він разом із своїми союзниками вщент розгромив військо кочівників.<br>Після цієї події Київ став залежним від Литви. Але з приходом литовців у ньому було відроджено князівську владу. її першим представником став син великого литовського князя Ольгерда Володимир. Київський князь та його наступники змушені були рахуватися з киянами. Тому в місті довгий час зберігалися давні традиції та звичаї. "Ми старини не рухаємо і новини не вводимо", -проголошували литовські правителі. Тому жителі міста вважали - краще мати литовську владу, ніж знову тягти принизливе монголо-татарське ярмо.<br>У цей період відчутно ожило міське життя. У Києві була відроджена православна митрополія. Значно зросло його населення.<br><br>Для оборони міста від ворогів у 70-80-х роках 14 ст. на Замковій горі було споруджено новий укріплений замок. За площею він був найбільшим на Придніпров'ї і займав 15 гектарів. Новозбудоване міське укріплення було обнесене кам'яним муром з 15 дерев'яними вежами. У стінах були пробиті вузькі бійниці з широкими розгалуженнями для зручності оборони. Мури також мали навісні бійниці, що збільшувало сектор обстрілу. До замку вели підйомний міст і брама, яку охороняла варта. Замок надійно захищав киян від спустошливих набігів кочівників. Зазнавши великих втрат, київським замком не зуміли заволодіти ні татарський князь Ти-мур, ні сам хан Едигей.<br><br>Щоб уникнути конфліктів між воєводами і мешканцями міста, великий литовський князь Олександр у 1499 р. вирішив поширити на Київ середньовічне європейське самоврядування міст - Магдебурзьке право. На чолі міста став магістрат - вищий орган міського управління. Члени магістрату - війт, бурмистри, райці обирались із шанованих і багатих городян. Купці й ремісники одержали певні привілеї, вони були непідпорядковані київському воєводі і виконували тільки розпорядження магістрату. Кияни також одержали право вільно "шинкувати" (виготовляти і вести торгівлю пивом, медом і вином). У власність киян передавалася воскобійня, облаштовані місця для торгівлі. У Києві двічі на рік (на Водохреща та Різдво) відбувалися ярмарки. Магістрат мав значні доходи і використовував їх на користь міста. Як і в інших містах, які жили за Магдебурзьким правом, київський магістрат збудував на Подолі свій магістратський будинок - "ратушу". Ця споруда довгий час викликала захоплення іноземців. Згодом окрасою ратуші став загадковий годинник із зображенням архангела Михаїла, який боровся зі Змієм. Михаїл вражав Змія стільки разів, скільки відбивав годинник на башті. Із пащі Змія сипались іскорки за кількістю годин. На одній із башт київського магістрату була зображена грецька богиня Феміда з терезами і мечем у руках.<br><br>Київський магістрат мав своє міське військо - "золоту корогву". Вона використовувалась для захисту міста та під час парадів. Керівники міста повинні були допомагати воєводі нести варту і зміцнювати оборонні споруди. Кожний цех-об'єднання ремісників мав свій озброєний загін, прапор, цехові значки. Щоб постійно підтримувати вишкіл ремісничого війська, магістрат постійно проводив його навчання на Оболоні.<br><br>З великою щедрістю київські урядовці зустрічали почесних гостей: влаштовувались урочисті карнавали, до ранку тривали пишні банкети.<br>Так було до того часу, поки Київ не потрапив до складу Російської імперії. 1785 року височайшим повелінням імператриця Катерина II скасувала Магдебурзьке право в Києві. Але ненадовго. 1802 р. російський цар Олександр І знову повернув Києву Магдебурзьке право.<br><br>БУРМИСТРИ - помічники війта.<br><br>ВІЙТ - керівник міського управління.<br><br>РАЙЦІ - члени міського управління.<br><br>ЦЕХ - об'єднання ремісників однієї професії.<br><br>ЦЕХОВІ РЕМІСНИКИ - члени цеху.<br><br>''Київський магістрат вирішив поставити під Володимирською гіркою пам'ятник на честь відновлення Магдебурзького права. За літописом на цьому місці було похрещено синів великого князя Володимира Святославича, тому монумент має ще одну назву - пам'ятник хрещення Русі. Цікаво, що під час будівництва колони Магдебурзького права, було знайдено срібне зображення руки, що наочно символізувало це святе місце.''		КИЇВ У ЛИТОВСЬКУ ДОБУ<br><br>У середині 14 ст. литовський правитель Ольгерд вирішив приєднати до своїх володінь київські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. У битві на Синіх Водах у 1363 р. він разом із своїми союзниками вщент розгромив військо кочівників.<br>Після цієї події Київ став залежним від Литви. Але з приходом литовців у ньому було відроджено князівську владу. її першим представником став син великого литовського князя Ольгерда Володимир. Київський князь та його наступники змушені були рахуватися з киянами. Тому в місті довгий час зберігалися давні традиції та звичаї. "Ми старини не рухаємо і новини не вводимо", -проголошували литовські правителі. Тому жителі міста вважали - краще мати литовську владу, ніж знову тягти принизливе монголо-татарське ярмо.<br>У цей період відчутно ожило міське життя. У Києві була відроджена православна митрополія. Значно зросло його населення.<br><br>Для оборони міста від ворогів у 70-80-х роках 14 ст. на Замковій горі було споруджено новий укріплений замок. За площею він був найбільшим на Придніпров'ї і займав 15 гектарів. Новозбудоване міське укріплення було обнесене кам'яним муром з 15 дерев'яними вежами. У стінах були пробиті вузькі бійниці з широкими розгалуженнями для зручності оборони. Мури також мали навісні бійниці, що збільшувало сектор обстрілу. До замку вели підйомний міст і брама, яку охороняла варта. Замок надійно захищав киян від спустошливих набігів кочівників. Зазнавши великих втрат, київським замком не зуміли заволодіти ні татарський князь Ти-мур, ні сам хан Едигей.<br><br>Щоб уникнути конфліктів між воєводами і мешканцями міста, великий литовський князь Олександр у 1499 р. вирішив поширити на Київ середньовічне європейське самоврядування міст - Магдебурзьке право. На чолі міста став магістрат - вищий орган міського управління. Члени магістрату - війт, бурмистри, райці обирались із шанованих і багатих городян. Купці й ремісники одержали певні привілеї, вони були непідпорядковані київському воєводі і виконували тільки розпорядження магістрату. Кияни також одержали право вільно "шинкувати" (виготовляти і вести торгівлю пивом, медом і вином). У власність киян передавалася воскобійня, облаштовані місця для торгівлі. У Києві двічі на рік (на Водохреща та Різдво) відбувалися ярмарки. Магістрат мав значні доходи і використовував їх на користь міста. Як і в інших містах, які жили за Магдебурзьким правом, київський магістрат збудував на Подолі свій магістратський будинок - "ратушу". Ця споруда довгий час викликала захоплення іноземців. Згодом окрасою ратуші став загадковий годинник із зображенням архангела Михаїла, який боровся зі Змієм. Михаїл вражав Змія стільки разів, скільки відбивав годинник на башті. Із пащі Змія сипались іскорки за кількістю годин. На одній із башт київського магістрату була зображена грецька богиня Феміда з терезами і мечем у руках.<br><br>Київський магістрат мав своє міське військо - "золоту корогву". Вона використовувалась для захисту міста та під час парадів. Керівники міста повинні були допомагати воєводі нести варту і зміцнювати оборонні споруди. Кожний цех-об'єднання ремісників мав свій озброєний загін, прапор, цехові значки. Щоб постійно підтримувати вишкіл ремісничого війська, магістрат постійно проводив його навчання на Оболоні.<br><br>З великою щедрістю київські урядовці зустрічали почесних гостей: влаштовувались урочисті карнавали, до ранку тривали пишні банкети.<br>Так було до того часу, поки Київ не потрапив до складу Російської імперії. 1785 року височайшим повелінням імператриця Катерина II скасувала Магдебурзьке право в Києві. Але ненадовго. 1802 р. російський цар Олександр І знову повернув Києву Магдебурзьке право.<br><br>БУРМИСТРИ - помічники війта.<br><br>ВІЙТ - керівник міського управління.<br><br>РАЙЦІ - члени міського управління.<br><br>ЦЕХ - об'єднання ремісників однієї професії.<br><br>ЦЕХОВІ РЕМІСНИКИ - члени цеху.<br><br>''Київський магістрат вирішив поставити під Володимирською гіркою пам'ятник на честь відновлення Магдебурзького права. За літописом на цьому місці було похрещено синів великого князя Володимира Святославича, тому монумент має ще одну назву - пам'ятник хрещення Русі. Цікаво, що під час будівництва колони Магдебурзького права, було знайдено срібне зображення руки, що наочно символізувало це святе місце.''

-	<br>I<br>1.    Хто завоював Київ у другій половині 14 ст.? Кого з київських князів цього часу ти знаєш?<br>2.    Що тобі відомо про битву на Синіх Водах та її історичне значення?<br>3.    Які привілеї отримали кияни із запровадженням Магдебурзького права ?<br>4.    Де знаходилася київська ратуша?<br>5.    Які питання вирішував київський магістрат?~~<br>~~<br>II<br>1.    Опиши Литовський замок.<br><br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>	+	<br>I<br>1.    Хто завоював Київ у другій половині 14 ст.? Кого з київських князів цього часу ти знаєш?<br>2.    Що тобі відомо про битву на Синіх Водах та її історичне значення?<br>3.    Які привілеї отримали кияни із запровадженням Магдебурзького права ?<br>4.    Де знаходилася київська ратуша?<br>5.    Які питання вирішував київський магістрат?<br>II<br>1.    Опиши Литовський замок.<br><br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>

	<br>		<br>

Ju2009: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

2009-10-21T18:48:39Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Київ у литовську добу'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на Тему, 5 клас, Київ у литовську добу</metakeywords>

КИЇВ У ЛИТОВСЬКУ ДОБУ У середині 14 ст. литовський правитель Ольгерд вирішив приєднати до своїх володінь київські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. У битві на Синіх Водах у 1363 р. він разом із своїми союзниками вщент розгромив військо кочівників. Після цієї події Київ став залежним від Литви. Але з приходом литовців у ньому було відроджено князівську владу. її першим представником став син великого литовського князя Ольгерда Володимир. Київський князь та його наступники змушені були рахуватися з киянами. Тому в місті довгий час зберігалися давні традиції та звичаї. "Ми старини не рухаємо і новини не вводимо", -проголошували литовські правителі. Тому жителі міста вважали - краще мати литовську владу, ніж знову тягти принизливе монголо-татарське ярмо. У цей період відчутно ожило міське життя. У Києві була відроджена православна митрополія. Значно зросло його населення. Для оборони міста від ворогів у 70-80-х роках 14 ст. на Замковій горі було споруджено новий укріплений замок. За площею він був найбільшим на Придніпров'ї і займав 15 гектарів. Новозбудоване міське укріплення було обнесене кам'яним муром з 15 дерев'яними вежами. У стінах були пробиті вузькі бійниці з широкими розгалуженнями для зручності оборони. Мури також мали навісні бійниці, що збільшувало сектор обстрілу. До замку вели підйомний міст і брама, яку охороняла варта. Замок надійно захищав киян від спустошливих набігів кочівників. Зазнавши великих втрат, київським замком не зуміли заволодіти ні татарський князь Ти-мур, ні сам хан Едигей. Щоб уникнути конфліктів між воєводами і мешканцями міста, великий литовський князь Олександр у 1499 р. вирішив поширити на Київ середньовічне європейське самоврядування міст - Магдебурзьке право. На чолі міста став магістрат - вищий орган міського управління. Члени магістрату - війт, бурмистри, райці обирались із шанованих і багатих городян. Купці й ремісники одержали певні привілеї, вони були непідпорядковані київському воєводі і виконували тільки розпорядження магістрату. Кияни також одержали право вільно "шинкувати" (виготовляти і вести торгівлю пивом, медом і вином). У власність киян передавалася воскобійня, облаштовані місця для торгівлі. У Києві двічі на рік (на Водохреща та Різдво) відбувалися ярмарки. Магістрат мав значні доходи і використовував їх на користь міста. Як і в інших містах, які жили за Магдебурзьким правом, київський магістрат збудував на Подолі свій магістратський будинок - "ратушу". Ця споруда довгий час викликала захоплення іноземців. Згодом окрасою ратуші став загадковий годинник із зображенням архангела Михаїла, який боровся зі Змієм. Михаїл вражав Змія стільки разів, скільки відбивав годинник на башті. Із пащі Змія сипались іскорки за кількістю годин. На одній із башт київського магістрату була зображена грецька богиня Феміда з терезами і мечем у руках. Київський магістрат мав своє міське військо - "золоту корогву". Вона використовувалась для захисту міста та під час парадів. Керівники міста повинні були допомагати воєводі нести варту і зміцнювати оборонні споруди. Кожний цех-об'єднання ремісників мав свій озброєний загін, прапор, цехові значки. Щоб постійно підтримувати вишкіл ремісничого війська, магістрат постійно проводив його навчання на Оболоні. З великою щедрістю київські урядовці зустрічали почесних гостей: влаштовувались урочисті карнавали, до ранку тривали пишні банкети. Так було до того часу, поки Київ не потрапив до складу Російської імперії. 1785 року височайшим повелінням імператриця Катерина II скасувала Магдебурзьке право в Києві. Але ненадовго. 1802 р. російський цар Олександр І знову повернув Києву Магдебурзьке право. БУРМИСТРИ - помічники війта. ВІЙТ - керівник міського управління. РАЙЦІ - члени міського управління. ЦЕХ - об'єднання ремісників однієї професії. ЦЕХОВІ РЕМІСНИКИ - члени цеху. ''Київський магістрат вирішив поставити під Володимирською гіркою пам'ятник на честь відновлення Магдебурзького права. За літописом на цьому місці було похрещено синів великого князя Володимира Святославича, тому монумент має ще одну назву - пам'ятник хрещення Русі. Цікаво, що під час будівництва колони Магдебурзького права, було знайдено срібне зображення руки, що наочно символізувало це святе місце.''

 I 1.    Хто завоював Київ у другій половині 14 ст.? Кого з київських князів цього часу ти знаєш? 2.    Що тобі відомо про битву на Синіх Водах та її історичне значення? 3.    Які привілеї отримали кияни із запровадженням Магдебурзького права ? 4.    Де знаходилася київська ратуша? 5.    Які питання вирішував київський магістрат? II 1.    Опиши Литовський замок. ''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайту '' 

 
Плани уроків я і Україна, конспекти, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники онлайн]], електронні видання безкоштовно, [[Я і Україна|реферати до уроків я і Україна]]
'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].