Тема 5. Скарби Києво-Печерської лаври - История изменений

User1 в 17:06, 30 сентября 2012

2012-09-30T17:06:14Z

← Предыдущая		Версия 17:06, 30 сентября 2012
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Скарби Києво-Печерської лаври'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Скарби Києво-Печерської лаври</metakeywords>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Скарби Києво-Печерської лаври'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Скарби Києво-Печерської лаври</metakeywords>

-	'''Скарби Києво-Печерської лаври'''<br>Уже відомий тобі літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповідає про печерські гори і Печерський монастир...<br>"В літо 1051 поставив Ярослав Іларіона, русина родом, митро¬политом у святій Софії".<br>Під тим же роком є згадка про Печерський монастир. А тепер розповімо, чому його так названо.<br><br>"Князь Ярослав любив село Берестове і [[~~Презентація до теми~~ \|церкву]], яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Іларіон, муж княжий і посланець.<br>Ходив Іларіон із Берестового на Дніпро, на гору, де зараз стоїть старий монастир Печерський, а там був ліс великий. Викопав він печерку малу, на два сажені, і, приходячи із Берестового, відспівував там години і молився потай. Потім князеві Ярославові спало на думку поставити Іларіона митрополитом у святій Софії. А печерка його так і залишилася.<br>Невдовзі знайшовся один чоловік, мирянин із міста Любича, котрий вирішив піти у світ паломником. І подався у Грецьку землю, на гору Афон, побачив там монастирі, обійшов їх, і, полюбивши чернече життя, попросив одного ігумена, щоб той постриг його в монахи. Той виконав прохання, дав йому ім'я Антоній, і навчив, як жити по-чернечому. І, благословивши, відпустив його назад.<br>Антоній прийшов до Києва і став думати, де б йому оселитися. Ходив по монастирях, але не вподобав їх.<br>І став блукати нетрями і горами, шукаючи собі місця. І вибрався на гору, де Іларіон викопав печерку, і возлюбив те місце, і поселився в ній. І став тут жити, годуючись хлібом сухим, і то через день, і води споживаючи в міру.<br>Копав печеру і не давав собі спочинку ні вдень, ні вночі, перебуваючи в трудах невсипущих. Потім довідалися добрі люди і приходили до нього, приносили все, що треба на поживу йому. І став він скоро відомий як великий Антоній.<br><br>Опісля ж, коли помер великий князь Ярослав, владу взяв його син Ізяслав і сів у Києві. Довідавшись про праведне життя Антонія, прийшов Ізяслав сюди з дружиною своєю і попросив у Антонія благословення.<br><br>Приходили до нього люди, і він почав приймати їх, постригати кого, і зібралось у нього братії числом дванадцять. Викопали вони велику печеру, і церкву викопали під землею, і келії, які й до сьогоднішнього дня збереглися під старим монастирем. Коли зібралися докупи монахи, сказав їмАнтоній: "Живіть собі самі, і поставлю вам ігумена, а сам я хочу піти на гору один, бо й раніше я звик жити на відлюдді".<br><br>І прийшов Антоній на гору, і викопав іншу печеру, яка зараз під новим монастирем, і в ній закінчив свої дні, живучи скромно, не виходячи нікуди з печери сорок літ (у ній лежать його мощі і до цього дня).<br>Із тих днів і розпочинається Печерський монастир. Від того, що жили ченці спершу в печерах, і називався він Печерським.<br><br>Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі, і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, прийшов до нього і я, слабий недостойнийраб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається Печерським. А про життя Феодосія скажу пізніше", - писав Нестор.<br><br>І з того часу монастир стає центром феодальної культури, в його стінах переписуються книжки, складаються літописи, працюють літописці Никон, Іван, Нестор. У Печерському монастирі засновується художня школа, що в подальшому відігравала величезну роль у розвитку давньоруського мистецтва. Одним з її представників був великий художник Київської Русі Аліпій (Алімпій).<br><br>У другій половині 11 ст. монастир стає найбільшим на той час на Русі осередком архітектурної діяльності. Для потреб будівництва він мав свої цегельні, мозаїчні та інші майстерні.<br>Із будівництва Успенського собору Печерського монастиря починається новий етап в архітектурі Київської Русі.<br>За типом Успенський собор був шестистовпним хрестово-купольним храмом у найбільш поширеному, так би мовити, "класичному" варіанті. Стовпи членували [[Соборы, устремлённые к небесам\|собор]] на три нефи, зі сходу були три гранчасті апсиди, із заходу - нартекс. Завершувався собор високою банею.<br>У середині собор прикрашали мозаїки та фресковий розпис. Як свідчить Києво-Печерський патерик, над мозаїками разом з візантійськими майстрами працював молодий Алімпій.<br>Внутрішній розпис був у центральній частині таким же, як і в Софійському соборі, але мозаїк було дещо менше.<br><br>Києво-Печерський монастир можна вважати і центром медицини Київської Русі. Великими лікарями були ченці Даміан та Агапіт, Петро Сиріанин (родом із Сирії). Лікували хворих також Микола Святоша, іконописець Алімпій та інші печерські ченці.<br>Після 15 ст. усі церкви монастиря були прикрашені іконостасами.<br>На початку 12 ст. поставили першу браму з Троїцькою надбрамною церквою зверху. Зараз вона має урочистий та святковий барочний вигляд.<br>У 17 ст. збудували над Економічною брамою вишукану й ошатну Церкву Всіх Святих.<br>Зовсім поруч, вийшовши саме через цю браму, ти побачиш церкву Спаса на Берестові.<br><br>'''Алімпій.'''	+	'''Скарби Києво-Печерської лаври'''<br>Уже відомий тобі літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповідає про печерські гори і Печерський монастир...<br>"В літо 1051 поставив Ярослав Іларіона, русина родом, митро¬политом у святій Софії".<br>Під тим же роком є згадка про Печерський монастир. А тепер розповімо, чому його так названо.<br><br>"Князь Ярослав любив село Берестове і [[Презентація_до_теми_"Християнська_церква"\|церкву]], яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Іларіон, муж княжий і посланець.<br>Ходив Іларіон із Берестового на Дніпро, на гору, де зараз стоїть старий монастир Печерський, а там був ліс великий. Викопав він печерку малу, на два сажені, і, приходячи із Берестового, відспівував там години і молився потай. Потім князеві Ярославові спало на думку поставити Іларіона митрополитом у святій Софії. А печерка його так і залишилася.<br>Невдовзі знайшовся один чоловік, мирянин із міста Любича, котрий вирішив піти у світ паломником. І подався у Грецьку землю, на гору Афон, побачив там монастирі, обійшов їх, і, полюбивши чернече життя, попросив одного ігумена, щоб той постриг його в монахи. Той виконав прохання, дав йому ім'я Антоній, і навчив, як жити по-чернечому. І, благословивши, відпустив його назад.<br>Антоній прийшов до Києва і став думати, де б йому оселитися. Ходив по монастирях, але не вподобав їх.<br>І став блукати нетрями і горами, шукаючи собі місця. І вибрався на гору, де Іларіон викопав печерку, і возлюбив те місце, і поселився в ній. І став тут жити, годуючись хлібом сухим, і то через день, і води споживаючи в міру.<br>Копав печеру і не давав собі спочинку ні вдень, ні вночі, перебуваючи в трудах невсипущих. Потім довідалися добрі люди і приходили до нього, приносили все, що треба на поживу йому. І став він скоро відомий як великий Антоній.<br><br>Опісля ж, коли помер великий князь Ярослав, владу взяв його син Ізяслав і сів у Києві. Довідавшись про праведне життя Антонія, прийшов Ізяслав сюди з дружиною своєю і попросив у Антонія благословення.<br><br>Приходили до нього люди, і він почав приймати їх, постригати кого, і зібралось у нього братії числом дванадцять. Викопали вони велику печеру, і церкву викопали під землею, і келії, які й до сьогоднішнього дня збереглися під старим монастирем. Коли зібралися докупи монахи, сказав їмАнтоній: "Живіть собі самі, і поставлю вам ігумена, а сам я хочу піти на гору один, бо й раніше я звик жити на відлюдді".<br><br>І прийшов Антоній на гору, і викопав іншу печеру, яка зараз під новим монастирем, і в ній закінчив свої дні, живучи скромно, не виходячи нікуди з печери сорок літ (у ній лежать його мощі і до цього дня).<br>Із тих днів і розпочинається Печерський монастир. Від того, що жили ченці спершу в печерах, і називався він Печерським.<br><br>Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі, і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, прийшов до нього і я, слабий недостойнийраб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається Печерським. А про життя Феодосія скажу пізніше", - писав Нестор.<br><br>І з того часу монастир стає центром феодальної культури, в його стінах переписуються книжки, складаються літописи, працюють літописці Никон, Іван, Нестор. У Печерському монастирі засновується художня школа, що в подальшому відігравала величезну роль у розвитку давньоруського мистецтва. Одним з її представників був великий художник Київської Русі Аліпій (Алімпій).<br><br>У другій половині 11 ст. монастир стає найбільшим на той час на Русі осередком архітектурної діяльності. Для потреб будівництва він мав свої цегельні, мозаїчні та інші майстерні.<br>Із будівництва Успенського собору Печерського монастиря починається новий етап в архітектурі Київської Русі.<br>За типом Успенський собор був шестистовпним хрестово-купольним храмом у найбільш поширеному, так би мовити, "класичному" варіанті. Стовпи членували [[Соборы, устремлённые к небесам\|собор]] на три нефи, зі сходу були три гранчасті апсиди, із заходу - нартекс. Завершувався собор високою банею.<br>У середині собор прикрашали мозаїки та фресковий розпис. Як свідчить Києво-Печерський патерик, над мозаїками разом з візантійськими майстрами працював молодий Алімпій.<br>Внутрішній розпис був у центральній частині таким же, як і в Софійському соборі, але мозаїк було дещо менше.<br><br>Києво-Печерський монастир можна вважати і центром медицини Київської Русі. Великими лікарями були ченці Даміан та Агапіт, Петро Сиріанин (родом із Сирії). Лікували хворих також Микола Святоша, іконописець Алімпій та інші печерські ченці.<br>Після 15 ст. усі церкви монастиря були прикрашені іконостасами.<br>На початку 12 ст. поставили першу браму з Троїцькою надбрамною церквою зверху. Зараз вона має урочистий та святковий барочний вигляд.<br>У 17 ст. збудували над Економічною брамою вишукану й ошатну Церкву Всіх Святих.<br>Зовсім поруч, вийшовши саме через цю браму, ти побачиш церкву Спаса на Берестові.<br><br>'''Алімпій.'''

-	Алімпій! Ім'я цього славного художника донесла нам історія на сторінках літопису.<br>На жаль, твори його не збереглися, але ми знаємо, що Алімпій "ікони писати мудрий був дуже".<br><br>За велику доброчинність ігумен Києво-Печерського монастиря призначив Алімпія священиком. І проводив він ночі в молитві, а вдень невпинно писав нові ікони та поновлював старі не заради користі, а заради любові до свого мистецтва. Свій заробіток Алімпій ділив на три частини: на одну купував усе необхідне для свого малярства, другу роздавав бідним, а третю віддавав у монастир. Так він трудився щодня, не шкодуючи сил, даруючи добро людям, навчаючи учнів своїх чудесному і неповторному мистецтву іконопису.<br><br>З ім'ям Алімпія пов'язують становлення іконописного малярства на Україні.<br><br>Про ікони цього майстра навіть створювали легенди... Незадовго до кончини Алімпієві замовили до свята Успіння ікону Богородиці. Прийшов замовник напередодні свята і побачив, що ікона ще не написана, а іконописець тяжко хворий, і пішов засмучений. Саме тоді в чернечій келії Алімпія з'я¬вився "некто, юнаша святая" і почав писати ікону. Через три години ікону було закін¬чено. Чудесний іконописець забрав її з собою і встановив на призначеному їй місці. Там і знайшов її замовник: він прибіг до ігумена і розповів йому про те, що трапилося. Коли ігумен прийшов до келії Алімпія, то застав його при смерті.<br><br>Так, в Древній Русі мистецтво вважалось священнодійством: замінити померлого великого живописця міг тільки посланець небесних сил.<br><br>Невеликі церкви спочатку були дерев'яними і, зрозуміло, часто горіли. Храми згорали, а чудотворні ікони Алімпія залишались неушкодженими, ніби підтверджуючи думку про високу духовність і святість божественних образів. А втім, ікони стояли на спеціальних підставках і їх досить легко можна було зняти і винести з [[Створюємо полум'я\|полум'я]], тобто вони переносились з церкви у церкву як ті, що "у полум'ї не горіли". У ближніх печерах Києво-Печерської лаври можна побачити чудотворні мощі давньоруського іконописця Алімпія.	+	Алімпій! Ім'я цього славного художника донесла нам історія на сторінках літопису.<br>На жаль, твори його не збереглися, але ми знаємо, що Алімпій "ікони писати мудрий був дуже".<br><br>За велику доброчинність ігумен Києво-Печерського монастиря призначив Алімпія священиком. І проводив він ночі в молитві, а вдень невпинно писав нові ікони та поновлював старі не заради користі, а заради любові до свого мистецтва. Свій заробіток Алімпій ділив на три частини: на одну купував усе необхідне для свого малярства, другу роздавав бідним, а третю віддавав у монастир. Так він трудився щодня, не шкодуючи сил, даруючи добро людям, навчаючи учнів своїх чудесному і неповторному мистецтву іконопису.<br><br>З ім'ям Алімпія пов'язують становлення іконописного малярства на Україні.<br><br>Про ікони цього майстра навіть створювали легенди... Незадовго до кончини Алімпієві замовили до свята Успіння ікону Богородиці. Прийшов замовник напередодні свята і побачив, що ікона ще не написана, а іконописець тяжко хворий, і пішов засмучений. Саме тоді в чернечій келії Алімпія з'я¬вився "некто, юнаша святая" і почав писати ікону. Через три години ікону було закін¬чено. Чудесний іконописець забрав її з собою і встановив на призначеному їй місці. Там і знайшов її замовник: він прибіг до ігумена і розповів йому про те, що трапилося. Коли ігумен прийшов до келії Алімпія, то застав його при смерті.<br><br>Так, в Древній Русі мистецтво вважалось священнодійством: замінити померлого великого живописця міг тільки посланець небесних сил.<br><br>Невеликі церкви спочатку були дерев'яними і, зрозуміло, часто горіли. Храми згорали, а чудотворні ікони Алімпія залишались неушкодженими, ніби підтверджуючи думку про високу духовність і святість божественних образів. А втім, ікони стояли на спеціальних підставках і їх досить легко можна було зняти і винести з [[Створюємо полум'я\|полум'я]], тобто вони переносились з церкви у церкву як ті, що "у полум'ї не горіли". У ближніх печерах Києво-Печерської лаври можна побачити чудотворні мощі давньоруського іконописця Алімпія.

	<br>''I<br>1.   Як ти вважаєш, чому Києво-Печерський монастир був розташований на значній відстані від "града Ярослава"?<br>2.   Чому ченці копали собі печери та жили в них?<br>II<br>1.   Перекажи легенду про давньоруського іконописця Алімпія.<br>2.   У вихідний день з батьками відвідай ближні чи дальні печери Києво-Печерського монастиря та поділися своїми враженнями.<br>3.   Підготуйся до конкурсу "Кращий літописець вашого класу", створивши власний літопис Київської Русі.''<br>		<br>''I<br>1.   Як ти вважаєш, чому Києво-Печерський монастир був розташований на значній відстані від "града Ярослава"?<br>2.   Чому ченці копали собі печери та жили в них?<br>II<br>1.   Перекажи легенду про давньоруського іконописця Алімпія.<br>2.   У вихідний день з батьками відвідай ближні чи дальні печери Києво-Печерського монастиря та поділися своїми враженнями.<br>3.   Підготуйся до конкурсу "Кращий літописець вашого класу", створивши власний літопис Київської Русі.''<br>

-		+	<br>

	Баня (купол) - завершення православного храму.<br>		Баня (купол) - завершення православного храму.<br>

User1 в 17:05, 30 сентября 2012

2012-09-30T17:05:47Z

Внесённые изменения

User1 в 16:00, 31 августа 2012

2012-08-31T16:00:52Z

Внесённые изменения

Ju2009 в 19:18, 20 октября 2009

2009-10-20T19:18:34Z

← Предыдущая		Версия 19:18, 20 октября 2009
Строка 17:		Строка 17:
	ЧЕНЦІ - люди, які відмовилися від мирського життя.<br><br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>		ЧЕНЦІ - люди, які відмовилися від мирського життя.<br><br>''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас<br><br>Вислано читачами з інтернет-сайту ''<br><br>

-	<br> <sub>[[Я і Україна\|Уроки]] я і Україна, календарне планування уроків, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|скачати реферати]], електронні видання безкоштовно, [[~~Я і Україна~~ 5 клас\|бібліотека]] я і Україна</sub>	+	<br> <sub>[[Я і Україна\|Уроки]] я і Україна, календарне планування уроків, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|скачати реферати]], електронні видання безкоштовно, [[Мій Київ 5 клас\|бібліотека]] я і Україна</sub>

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

Ju2009 в 19:17, 20 октября 2009

2009-10-20T19:17:14Z

Внесённые изменения

Ju2009 в 19:15, 20 октября 2009

2009-10-20T19:15:00Z

← Предыдущая		Версия 19:15, 20 октября 2009
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[~~Я і Україна~~ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Скарби Києво-Печерської лаври'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Скарби Києво-Печерської лаври</metakeywords>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Скарби Києво-Печерської лаври'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Скарби Києво-Печерської лаври</metakeywords>

	СКАРБИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ<br>Уже відомий тобі літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповідає про печерські гори і Печерський монастир...<br>"В літо 1051 поставив Ярослав Іларіона, русина родом, митро¬политом у святій Софії".<br>Під тим же роком є згадка про Печерський монастир. А тепер розповімо, чому його так названо.<br><br>"Князь Ярослав любив село Берестове і церкву, яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Іларіон, муж княжий і посланець.<br>Ходив Іларіон із Берестового на Дніпро, на гору, де зараз стоїть старий монастир Печерський, а там був ліс великий. Викопав він печерку малу, на два сажені, і, приходячи із Берестового, відспівував там години і молився потай. Потім князеві Ярославові спало на думку поставити Іларіона митрополитом у святій Софії. А печерка його так і залишилася.<br>Невдовзі знайшовся один чоловік, мирянин із міста Любича, котрий вирішив піти у світ паломником. І подався у Грецьку землю, на гору Афон, побачив там монастирі, обійшов їх, і, полюбивши чернече життя, попросив одного ігумена, щоб той постриг його в монахи. Той виконав прохання, дав йому ім'я Антоній, і навчив, як жити по-чернечому. І, благословивши, відпустив його назад.<br>Антоній прийшов до Києва і став думати, де б йому оселитися. Ходив по монастирях, але не вподобав їх.<br>І став блукати нетрями і горами, шукаючи собі місця. І вибрався на гору, де Іларіон викопав печерку, і возлюбив те місце, і поселився в ній. І став тут жити, годуючись хлібом сухим, і то через день, і води споживаючи в міру.<br>Копав печеру і не давав собі спочинку ні вдень, ні вночі, перебуваючи в трудах невсипущих. Потім довідалися добрі люди і приходили до нього, приносили все, що треба на поживу йому. І став він скоро відомий як великий Антоній.<br><br>Опісля ж, коли помер великий князь Ярослав, владу взяв його син Ізяслав і сів у Києві. Довідавшись про праведне життя Антонія, прийшов Ізяслав сюди з дружиною своєю і попросив у Антонія благословення.<br><br>Приходили до нього люди, і він почав приймати їх, постригати кого, і зібралось у нього братії числом дванадцять. Викопали вони велику печеру, і церкву викопали під землею, і келії, які й до сьогоднішнього дня збереглися під старим монастирем. Коли зібралися докупи монахи, сказав їмАнтоній: "Живіть собі самі, і поставлю вам ігумена, а сам я хочу піти на гору один, бо й раніше я звик жити на відлюдді".<br><br>І прийшов Антоній на гору, і викопав іншу печеру, яка зараз під новим монастирем, і в ній закінчив свої дні, живучи скромно, не виходячи нікуди з печери сорок літ (у ній лежать його мощі і до цього дня).<br>Із тих днів і розпочинається Печерський монастир. Від того, що жили ченці спершу в печерах, і називався він Печерським.<br><br>Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі, і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, прийшов до нього і я, слабий недостойнийраб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається Печерським. А про життя Феодосія скажу пізніше", - писав Нестор.<br><br>І з того часу монастир стає центром феодальної культури, в його стінах переписуються книжки, складаються літописи, працюють літописці Никон, Іван, Нестор. У Печерському монастирі засновується художня школа, що в подальшому відігравала величезну роль у розвитку давньоруського мистецтва. Одним з її представників був великий художник Київської Русі Аліпій (Алімпій).<br><br>У другій половині 11 ст. монастир стає найбільшим на той час на Русі осередком архітектурної діяльності. Для потреб будівництва він мав свої цегельні, мозаїчні та інші майстерні.<br>Із будівництва Успенського собору Печерського монастиря починається новий етап в архітектурі Київської Русі.<br>За типом Успенський собор був шестистовпним хрестово-купольним храмом у найбільш поширеному, так би мовити, "класичному" варіанті. Стовпи членували собор на три нефи, зі сходу були три гранчасті апсиди, із заходу - нартекс. Завершувався собор високою банею.<br>У середині собор прикрашали мозаїки та фресковий розпис. Як свідчить Києво-Печерський патерик, над мозаїками разом з візантійськими майстрами працював молодий Алімпій.<br>Внутрішній розпис був у центральній частині таким же, як і в Софійському соборі, але мозаїк було дещо менше.<br><br>Києво-Печерський монастир можна вважати і центром медицини Київської Русі. Великими лікарями були ченці Даміан та Агапіт, Петро Сиріанин (родом із Сирії). Лікували хворих також Микола Святоша, іконописець Алімпій та інші печерські ченці.<br>Після 15 ст. усі церкви монастиря були прикрашені іконостасами.<br>На початку 12 ст. поставили першу браму з Троїцькою надбрамною церквою зверху. Зараз вона має урочистий та святковий барочний вигляд.<br>У 17 ст. збудували над Економічною брамою вишукану й ошатну Церкву Всіх Святих.<br>Зовсім поруч, вийшовши саме через цю браму, ти побачиш церкву Спаса на Берестові.<br><br>'''АЛІМПІЙ.''' Алімпій! Ім'я цього славного художника донесла нам історія на сторінках літопису.<br>На жаль, твори його не збереглися, але ми знаємо, що Алімпій "ікони писати мудрий був дуже".<br><br>За велику доброчинність ігумен Києво-Печерського монастиря призначив Алімпія священиком. І проводив він ночі в молитві, а вдень невпинно писав нові ікони та поновлював старі не заради користі, а заради любові до свого мистецтва. Свій заробіток Алімпій ділив на три частини: на одну купував усе необхідне для свого малярства, другу роздавав бідним, а третю віддавав у монастир. Так він трудився щодня, не шкодуючи сил, даруючи добро людям, навчаючи учнів своїх чудесному і неповторному мистецтву іконопису.<br><br>З ім'ям Алімпія пов'язують становлення іконописного малярства на Україні.<br><br>Про ікони цього майстра навіть створювали легенди... Незадовго до кончини Алімпієві замовили до свята Успіння ікону Богородиці. Прийшов замовник напередодні свята і побачив, що ікона ще не написана, а іконописець тяжко хворий, і пішов засмучений. Саме тоді в чернечій келії Алімпія з'я¬вився "некто, юнаша святая" і почав писати ікону. Через три години ікону було закін¬чено. Чудесний іконописець забрав її з собою і встановив на призначеному їй місці. Там і знайшов її замовник: він прибіг до ігумена і розповів йому про те, що трапилося. Коли ігумен прийшов до келії Алімпія, то застав його при смерті.<br><br>Так, в Древній Русі мистецтво вважалось священнодійством: замінити померлого великого живописця міг тільки посланець небесних сил.<br><br>Невеликі церкви спочатку були дерев'яними і, зрозуміло, часто горіли. Храми згорали, а чудотворні ікони Алімпія залишались неушкодженими, ніби підтверджуючи думку про високу духовність і святість божественних образів. А втім, ікони стояли на спеціальних підставках і їх досить легко можна було зняти і винести з полум'я, тобто вони переносились з церкви у церкву як ті, що "у полум'ї не горіли". У ближніх печерах Києво-Печерської лаври можна побачити чудотворні мощі давньоруського іконописця Алімпія.<br>I<br>1.   Як ти вважаєш, чому Києво-Печерський монастир був розташований на значній відстані від "града Ярослава"?<br>2.   Чому ченці копали собі печери та жили в них?<br>II<br>1.   Перекажи легенду про давньоруського іконописця Алімпія.<br>2.   У вихідний день з батьками відвідай ближні чи дальні печери Києво-Печерського монастиря та поділися своїми враженнями.<br>3.   Підготуйся до конкурсу "Кращий літописець вашого класу", створивши власний літопис Київської Русі.<br>БАНЯ (купол) - завершення православного храму.<br>		СКАРБИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ<br>Уже відомий тобі літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповідає про печерські гори і Печерський монастир...<br>"В літо 1051 поставив Ярослав Іларіона, русина родом, митро¬политом у святій Софії".<br>Під тим же роком є згадка про Печерський монастир. А тепер розповімо, чому його так названо.<br><br>"Князь Ярослав любив село Берестове і церкву, яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Іларіон, муж княжий і посланець.<br>Ходив Іларіон із Берестового на Дніпро, на гору, де зараз стоїть старий монастир Печерський, а там був ліс великий. Викопав він печерку малу, на два сажені, і, приходячи із Берестового, відспівував там години і молився потай. Потім князеві Ярославові спало на думку поставити Іларіона митрополитом у святій Софії. А печерка його так і залишилася.<br>Невдовзі знайшовся один чоловік, мирянин із міста Любича, котрий вирішив піти у світ паломником. І подався у Грецьку землю, на гору Афон, побачив там монастирі, обійшов їх, і, полюбивши чернече життя, попросив одного ігумена, щоб той постриг його в монахи. Той виконав прохання, дав йому ім'я Антоній, і навчив, як жити по-чернечому. І, благословивши, відпустив його назад.<br>Антоній прийшов до Києва і став думати, де б йому оселитися. Ходив по монастирях, але не вподобав їх.<br>І став блукати нетрями і горами, шукаючи собі місця. І вибрався на гору, де Іларіон викопав печерку, і возлюбив те місце, і поселився в ній. І став тут жити, годуючись хлібом сухим, і то через день, і води споживаючи в міру.<br>Копав печеру і не давав собі спочинку ні вдень, ні вночі, перебуваючи в трудах невсипущих. Потім довідалися добрі люди і приходили до нього, приносили все, що треба на поживу йому. І став він скоро відомий як великий Антоній.<br><br>Опісля ж, коли помер великий князь Ярослав, владу взяв його син Ізяслав і сів у Києві. Довідавшись про праведне життя Антонія, прийшов Ізяслав сюди з дружиною своєю і попросив у Антонія благословення.<br><br>Приходили до нього люди, і він почав приймати їх, постригати кого, і зібралось у нього братії числом дванадцять. Викопали вони велику печеру, і церкву викопали під землею, і келії, які й до сьогоднішнього дня збереглися під старим монастирем. Коли зібралися докупи монахи, сказав їмАнтоній: "Живіть собі самі, і поставлю вам ігумена, а сам я хочу піти на гору один, бо й раніше я звик жити на відлюдді".<br><br>І прийшов Антоній на гору, і викопав іншу печеру, яка зараз під новим монастирем, і в ній закінчив свої дні, живучи скромно, не виходячи нікуди з печери сорок літ (у ній лежать його мощі і до цього дня).<br>Із тих днів і розпочинається Печерський монастир. Від того, що жили ченці спершу в печерах, і називався він Печерським.<br><br>Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі, і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, прийшов до нього і я, слабий недостойнийраб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається Печерським. А про життя Феодосія скажу пізніше", - писав Нестор.<br><br>І з того часу монастир стає центром феодальної культури, в його стінах переписуються книжки, складаються літописи, працюють літописці Никон, Іван, Нестор. У Печерському монастирі засновується художня школа, що в подальшому відігравала величезну роль у розвитку давньоруського мистецтва. Одним з її представників був великий художник Київської Русі Аліпій (Алімпій).<br><br>У другій половині 11 ст. монастир стає найбільшим на той час на Русі осередком архітектурної діяльності. Для потреб будівництва він мав свої цегельні, мозаїчні та інші майстерні.<br>Із будівництва Успенського собору Печерського монастиря починається новий етап в архітектурі Київської Русі.<br>За типом Успенський собор був шестистовпним хрестово-купольним храмом у найбільш поширеному, так би мовити, "класичному" варіанті. Стовпи членували собор на три нефи, зі сходу були три гранчасті апсиди, із заходу - нартекс. Завершувався собор високою банею.<br>У середині собор прикрашали мозаїки та фресковий розпис. Як свідчить Києво-Печерський патерик, над мозаїками разом з візантійськими майстрами працював молодий Алімпій.<br>Внутрішній розпис був у центральній частині таким же, як і в Софійському соборі, але мозаїк було дещо менше.<br><br>Києво-Печерський монастир можна вважати і центром медицини Київської Русі. Великими лікарями були ченці Даміан та Агапіт, Петро Сиріанин (родом із Сирії). Лікували хворих також Микола Святоша, іконописець Алімпій та інші печерські ченці.<br>Після 15 ст. усі церкви монастиря були прикрашені іконостасами.<br>На початку 12 ст. поставили першу браму з Троїцькою надбрамною церквою зверху. Зараз вона має урочистий та святковий барочний вигляд.<br>У 17 ст. збудували над Економічною брамою вишукану й ошатну Церкву Всіх Святих.<br>Зовсім поруч, вийшовши саме через цю браму, ти побачиш церкву Спаса на Берестові.<br><br>'''АЛІМПІЙ.''' Алімпій! Ім'я цього славного художника донесла нам історія на сторінках літопису.<br>На жаль, твори його не збереглися, але ми знаємо, що Алімпій "ікони писати мудрий був дуже".<br><br>За велику доброчинність ігумен Києво-Печерського монастиря призначив Алімпія священиком. І проводив він ночі в молитві, а вдень невпинно писав нові ікони та поновлював старі не заради користі, а заради любові до свого мистецтва. Свій заробіток Алімпій ділив на три частини: на одну купував усе необхідне для свого малярства, другу роздавав бідним, а третю віддавав у монастир. Так він трудився щодня, не шкодуючи сил, даруючи добро людям, навчаючи учнів своїх чудесному і неповторному мистецтву іконопису.<br><br>З ім'ям Алімпія пов'язують становлення іконописного малярства на Україні.<br><br>Про ікони цього майстра навіть створювали легенди... Незадовго до кончини Алімпієві замовили до свята Успіння ікону Богородиці. Прийшов замовник напередодні свята і побачив, що ікона ще не написана, а іконописець тяжко хворий, і пішов засмучений. Саме тоді в чернечій келії Алімпія з'я¬вився "некто, юнаша святая" і почав писати ікону. Через три години ікону було закін¬чено. Чудесний іконописець забрав її з собою і встановив на призначеному їй місці. Там і знайшов її замовник: він прибіг до ігумена і розповів йому про те, що трапилося. Коли ігумен прийшов до келії Алімпія, то застав його при смерті.<br><br>Так, в Древній Русі мистецтво вважалось священнодійством: замінити померлого великого живописця міг тільки посланець небесних сил.<br><br>Невеликі церкви спочатку були дерев'яними і, зрозуміло, часто горіли. Храми згорали, а чудотворні ікони Алімпія залишались неушкодженими, ніби підтверджуючи думку про високу духовність і святість божественних образів. А втім, ікони стояли на спеціальних підставках і їх досить легко можна було зняти і винести з полум'я, тобто вони переносились з церкви у церкву як ті, що "у полум'ї не горіли". У ближніх печерах Києво-Печерської лаври можна побачити чудотворні мощі давньоруського іконописця Алімпія.<br>I<br>1.   Як ти вважаєш, чому Києво-Печерський монастир був розташований на значній відстані від "града Ярослава"?<br>2.   Чому ченці копали собі печери та жили в них?<br>II<br>1.   Перекажи легенду про давньоруського іконописця Алімпія.<br>2.   У вихідний день з батьками відвідай ближні чи дальні печери Києво-Печерського монастиря та поділися своїми враженнями.<br>3.   Підготуйся до конкурсу "Кращий літописець вашого класу", створивши власний літопис Київської Русі.<br>БАНЯ (купол) - завершення православного храму.<br>

Ju2009: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

2009-10-20T19:13:15Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна|Я і Україна]]>>[[Я і Україна 5 клас|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Скарби Києво-Печерської лаври'''<metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Скарби Києво-Печерської лаври</metakeywords>

 СКАРБИ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ Уже відомий тобі літописець Нестор у "Повісті временних літ" розповідає про печерські гори і Печерський монастир... "В літо 1051 поставив Ярослав Іларіона, русина родом, митро¬политом у святій Софії". Під тим же роком є згадка про Печерський монастир. А тепер розповімо, чому його так названо. "Князь Ярослав любив село Берестове і церкву, яка була там, і допомагав багатьом священикам, серед яких був і Іларіон, муж княжий і посланець. Ходив Іларіон із Берестового на Дніпро, на гору, де зараз стоїть старий монастир Печерський, а там був ліс великий. Викопав він печерку малу, на два сажені, і, приходячи із Берестового, відспівував там години і молився потай. Потім князеві Ярославові спало на думку поставити Іларіона митрополитом у святій Софії. А печерка його так і залишилася. Невдовзі знайшовся один чоловік, мирянин із міста Любича, котрий вирішив піти у світ паломником. І подався у Грецьку землю, на гору Афон, побачив там монастирі, обійшов їх, і, полюбивши чернече життя, попросив одного ігумена, щоб той постриг його в монахи. Той виконав прохання, дав йому ім'я Антоній, і навчив, як жити по-чернечому. І, благословивши, відпустив його назад. Антоній прийшов до Києва і став думати, де б йому оселитися. Ходив по монастирях, але не вподобав їх. І став блукати нетрями і горами, шукаючи собі місця. І вибрався на гору, де Іларіон викопав печерку, і возлюбив те місце, і поселився в ній. І став тут жити, годуючись хлібом сухим, і то через день, і води споживаючи в міру. Копав печеру і не давав собі спочинку ні вдень, ні вночі, перебуваючи в трудах невсипущих. Потім довідалися добрі люди і приходили до нього, приносили все, що треба на поживу йому. І став він скоро відомий як великий Антоній. Опісля ж, коли помер великий князь Ярослав, владу взяв його син Ізяслав і сів у Києві. Довідавшись про праведне життя Антонія, прийшов Ізяслав сюди з дружиною своєю і попросив у Антонія благословення. Приходили до нього люди, і він почав приймати їх, постригати кого, і зібралось у нього братії числом дванадцять. Викопали вони велику печеру, і церкву викопали під землею, і келії, які й до сьогоднішнього дня збереглися під старим монастирем. Коли зібралися докупи монахи, сказав їмАнтоній: "Живіть собі самі, і поставлю вам ігумена, а сам я хочу піти на гору один, бо й раніше я звик жити на відлюдді". І прийшов Антоній на гору, і викопав іншу печеру, яка зараз під новим монастирем, і в ній закінчив свої дні, живучи скромно, не виходячи нікуди з печери сорок літ (у ній лежать його мощі і до цього дня). Із тих днів і розпочинається Печерський монастир. Від того, що жили ченці спершу в печерах, і називався він Печерським. Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі, і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, прийшов до нього і я, слабий недостойнийраб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається Печерським. А про життя Феодосія скажу пізніше", - писав Нестор. І з того часу монастир стає центром феодальної культури, в його стінах переписуються книжки, складаються літописи, працюють літописці Никон, Іван, Нестор. У Печерському монастирі засновується художня школа, що в подальшому відігравала величезну роль у розвитку давньоруського мистецтва. Одним з її представників був великий художник Київської Русі Аліпій (Алімпій). У другій половині 11 ст. монастир стає найбільшим на той час на Русі осередком архітектурної діяльності. Для потреб будівництва він мав свої цегельні, мозаїчні та інші майстерні. Із будівництва Успенського собору Печерського монастиря починається новий етап в архітектурі Київської Русі. За типом Успенський собор був шестистовпним хрестово-купольним храмом у найбільш поширеному, так би мовити, "класичному" варіанті. Стовпи членували собор на три нефи, зі сходу були три гранчасті апсиди, із заходу - нартекс. Завершувався собор високою банею. У середині собор прикрашали мозаїки та фресковий розпис. Як свідчить Києво-Печерський патерик, над мозаїками разом з візантійськими майстрами працював молодий Алімпій. Внутрішній розпис був у центральній частині таким же, як і в Софійському соборі, але мозаїк було дещо менше. Києво-Печерський монастир можна вважати і центром медицини Київської Русі. Великими лікарями були ченці Даміан та Агапіт, Петро Сиріанин (родом із Сирії). Лікували хворих також Микола Святоша, іконописець Алімпій та інші печерські ченці. Після 15 ст. усі церкви монастиря були прикрашені іконостасами. На початку 12 ст. поставили першу браму з Троїцькою надбрамною церквою зверху. Зараз вона має урочистий та святковий барочний вигляд. У 17 ст. збудували над Економічною брамою вишукану й ошатну Церкву Всіх Святих. Зовсім поруч, вийшовши саме через цю браму, ти побачиш церкву Спаса на Берестові. '''АЛІМПІЙ.''' Алімпій! Ім'я цього славного художника донесла нам історія на сторінках літопису. На жаль, твори його не збереглися, але ми знаємо, що Алімпій "ікони писати мудрий був дуже". За велику доброчинність ігумен Києво-Печерського монастиря призначив Алімпія священиком. І проводив він ночі в молитві, а вдень невпинно писав нові ікони та поновлював старі не заради користі, а заради любові до свого мистецтва. Свій заробіток Алімпій ділив на три частини: на одну купував усе необхідне для свого малярства, другу роздавав бідним, а третю віддавав у монастир. Так він трудився щодня, не шкодуючи сил, даруючи добро людям, навчаючи учнів своїх чудесному і неповторному мистецтву іконопису. З ім'ям Алімпія пов'язують становлення іконописного малярства на Україні. Про ікони цього майстра навіть створювали легенди... Незадовго до кончини Алімпієві замовили до свята Успіння ікону Богородиці. Прийшов замовник напередодні свята і побачив, що ікона ще не написана, а іконописець тяжко хворий, і пішов засмучений. Саме тоді в чернечій келії Алімпія з'я¬вився "некто, юнаша святая" і почав писати ікону. Через три години ікону було закін¬чено. Чудесний іконописець забрав її з собою і встановив на призначеному їй місці. Там і знайшов її замовник: він прибіг до ігумена і розповів йому про те, що трапилося. Коли ігумен прийшов до келії Алімпія, то застав його при смерті. Так, в Древній Русі мистецтво вважалось священнодійством: замінити померлого великого живописця міг тільки посланець небесних сил. Невеликі церкви спочатку були дерев'яними і, зрозуміло, часто горіли. Храми згорали, а чудотворні ікони Алімпія залишались неушкодженими, ніби підтверджуючи думку про високу духовність і святість божественних образів. А втім, ікони стояли на спеціальних підставках і їх досить легко можна було зняти і винести з полум'я, тобто вони переносились з церкви у церкву як ті, що "у полум'ї не горіли". У ближніх печерах Києво-Печерської лаври можна побачити чудотворні мощі давньоруського іконописця Алімпія. I 1.   Як ти вважаєш, чому Києво-Печерський монастир був розташований на значній відстані від "града Ярослава"? 2.   Чому ченці копали собі печери та жили в них? II 1.   Перекажи легенду про давньоруського іконописця Алімпія. 2.   У вихідний день з батьками відвідай ближні чи дальні печери Києво-Печерського монастиря та поділися своїми враженнями. 3.   Підготуйся до конкурсу "Кращий літописець вашого класу", створивши власний літопис Київської Русі. БАНЯ (купол) - завершення православного храму. 

ІГУМЕН - настоятель монастиря. 

ІКОНА - зображення святих, виконане, в основному, на дерев'яній дошці. ІКОНОСТАС - перегородка, прикрашена іконами. 

КЕЛІЯ - житло монаха.

ПАЛОМНИК - людина, яка відвідує "святі місця". 

ПОСТРИГ - обряд прийняття в ченці. 

ЧЕНЦІ - люди, які відмовилися від мирського життя. Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайту 

 
[[Я і Україна|Уроки]] я і Україна, календарне планування уроків, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|скачати реферати]], електронні видання безкоштовно, [[Я і Україна 5 клас|бібліотека]] я і Україна
'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].