Тема 8. Оборона Києва від монголо-татар - История изменений

User1 в 17:14, 30 сентября 2012

2012-09-30T17:14:52Z

User1 в 16:05, 31 августа 2012

2012-08-31T16:05:08Z

Ju2009 в 12:21, 21 октября 2009

2009-10-21T12:21:14Z

← Предыдущая		Версия 12:21, 21 октября 2009
Строка 2:		Строка 2:

	ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ		ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ
		+
	<br>		<br>
	ТАТАРИ ІДУТЬ.		ТАТАРИ ІДУТЬ.
Строка 9:		Строка 10:
	<br>		<br>

-	''1. Чому руські дружини зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва?<br>2. Чи вірно вирішило київське віче дати бій монголо-татарам? Свою думку обґрунтуй.''	+	1. Чому руські дружини зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва?<br>2. Чи вірно вирішило київське віче дати бій монголо-татарам? Свою думку обґрунтуй.

	<br>"НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".		<br>"НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".

Ju2009 в 12:19, 21 октября 2009

2009-10-21T12:19:20Z

← Предыдущая		Версия 12:19, 21 октября 2009
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Оборона Києва від монголо-татар''' <metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Оборона Києва від монголо-татар</metakeywords>		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна\|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас\|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Оборона Києва від монголо-татар''' <metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Оборона Києва від монголо-татар</metakeywords>

-	~~<br>~~
	ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ		ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ
-
	<br>		<br>
	ТАТАРИ ІДУТЬ.		ТАТАРИ ІДУТЬ.
Строка 11:		Строка 9:
	<br>		<br>

-	1. Чому руські дружини зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва?<br>2. Чи вірно вирішило київське віче дати бій монголо-татарам? Свою думку обґрунтуй.	+	''1. Чому руські дружини зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва?<br>2. Чи вірно вирішило київське віче дати бій монголо-татарам? Свою думку обґрунтуй.''

	<br>"НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".		<br>"НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".

Ju2009 в 12:15, 21 октября 2009

2009-10-21T12:15:29Z

← Предыдущая		Версия 12:15, 21 октября 2009
Строка 2:		Строка 2:

	<br>		<br>
-
	ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ		ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ

-		+	<br>
-		+	ТАТАРИ ІДУТЬ.
-	ТАТАРИ ІДУТЬ.	+

	Перша звістка про безжалісних завойовників - татаро-монголів - прийшла до Києва у 1223 р. Принесли її половці, які просили допомоги і захисту від могутніх завойовників у київського князя Мстислава. Половські посланці розповідали, що монголів іде велика сила і веде їх жорстокий і безстрашний полководець Чингісхан. Ординці вже захопили Китай,<br>країни Кавказу, загарбали квітучі міста Середньої Азії Бухару та Самарканд. Тепер во-<br>ни наближаються до кордонів руської землі. "Сьогодні нас поб'ють, а завтра вас здо-<br>лають, якщо не допоможете", - переконували киян половці. Після князівської ради ки-<br>ївська дружина разом з іншими руськими полками та половцями рушила назустріч во-<br>рогу. Давній літопис переказує про страшне знамення - сонячне затемнення, яке супро-<br>воджувало руське військо. У поході виникли суперечки між князями: одні вважали, що треба стати на кордоні і чекати татар, інші наполягали йти назустріч Орді. Були й такі сміливці, що вже розбили передові загони монголів і рушили наздоганяти їх у степ, сподіваючись на велику здобич. Не було єдності у руських князів. Кожен самостійно обирав тактику боротьби з кочівниками. Київський князь Мстислав відстоював оборонну тактику. На високому пагорбі поставив він табір і з усіх сторін укріпив його.<br>А Галицький князь Мстислав з союзниками вирішив вийти на рівнину біля річки<br>Калки, щоб дати бій татарам. Як могутня морська хвиля накриває піщаний берег, так татарська орда охопила розпорошене руське військо. "І була січа зла і люта", - сповіщає нам літописець. І пали перед татарською кіннотою передові полки галичан і волинців. Здобувши перемогу на рівнині, татари оточили табір киян. Три доби йшла жорстока битва. Київський князь добре знав військову справу, він вправно керував обороною. Кияни влучно вражали татарських вершників стрілами, збивали їх списами, відбивали всі атаки ворога. Тоді татарський воєвода пішов на хитрість: пообіцяв випустити військо Мстислава за великий викуп. Кияни прийняли пропозицію татар. Але коли дружинники вийшли з табору, кочівники напали на них з двох боків. Хоробро бились київські лицарі, але перевага була на боці ворога. Загинуло багато русичів. Знайшов смерть і сам князь Мстислав Київський. Татари захопили полонених, поклали на них дошки, сіли зверху і почали святкувати перемогу. Після битви на Калці татари зазнали великих втрат, і хан наказав повернути коней у рідні степи.		Перша звістка про безжалісних завойовників - татаро-монголів - прийшла до Києва у 1223 р. Принесли її половці, які просили допомоги і захисту від могутніх завойовників у київського князя Мстислава. Половські посланці розповідали, що монголів іде велика сила і веде їх жорстокий і безстрашний полководець Чингісхан. Ординці вже захопили Китай,<br>країни Кавказу, загарбали квітучі міста Середньої Азії Бухару та Самарканд. Тепер во-<br>ни наближаються до кордонів руської землі. "Сьогодні нас поб'ють, а завтра вас здо-<br>лають, якщо не допоможете", - переконували киян половці. Після князівської ради ки-<br>ївська дружина разом з іншими руськими полками та половцями рушила назустріч во-<br>рогу. Давній літопис переказує про страшне знамення - сонячне затемнення, яке супро-<br>воджувало руське військо. У поході виникли суперечки між князями: одні вважали, що треба стати на кордоні і чекати татар, інші наполягали йти назустріч Орді. Були й такі сміливці, що вже розбили передові загони монголів і рушили наздоганяти їх у степ, сподіваючись на велику здобич. Не було єдності у руських князів. Кожен самостійно обирав тактику боротьби з кочівниками. Київський князь Мстислав відстоював оборонну тактику. На високому пагорбі поставив він табір і з усіх сторін укріпив його.<br>А Галицький князь Мстислав з союзниками вирішив вийти на рівнину біля річки<br>Калки, щоб дати бій татарам. Як могутня морська хвиля накриває піщаний берег, так татарська орда охопила розпорошене руське військо. "І була січа зла і люта", - сповіщає нам літописець. І пали перед татарською кіннотою передові полки галичан і волинців. Здобувши перемогу на рівнині, татари оточили табір киян. Три доби йшла жорстока битва. Київський князь добре знав військову справу, він вправно керував обороною. Кияни влучно вражали татарських вершників стрілами, збивали їх списами, відбивали всі атаки ворога. Тоді татарський воєвода пішов на хитрість: пообіцяв випустити військо Мстислава за великий викуп. Кияни прийняли пропозицію татар. Але коли дружинники вийшли з табору, кочівники напали на них з двох боків. Хоробро бились київські лицарі, але перевага була на боці ворога. Загинуло багато русичів. Знайшов смерть і сам князь Мстислав Київський. Татари захопили полонених, поклали на них дошки, сіли зверху і почали святкувати перемогу. Після битви на Калці татари зазнали великих втрат, і хан наказав повернути коней у рідні степи.
Строка 35:		Строка 33:
	<br>		<br>

-	''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ:~~'' ''~~Історія.Культура.Георгафія, 5 клас''	+	''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас''

	''Вислано читачами з інтернет-сайту''		''Вислано читачами з інтернет-сайту''

	<br>		<br>
-		+	<br>
		+	<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Реферати]], домашня робота, підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн. [[Мій Київ 5 клас\|Конспекти уроків]] я і Україна, відкритий урок я і Україна</sub>
		+	'''<u>Зміст уроку</u>'''
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] оцінювання
		+
		+	'''<u>Практика</u>'''
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] домашнє завдання
		+
		+	'''<u>Ілюстрації</u>'''
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] реферати
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] фішки для допитливих
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] шпаргалки
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
		+
		+	'''<u>Доповнення</u>'''
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] статті
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] інше
		+
		+	'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] календарний план на рік
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] методичні рекомендації
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] програми
		+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
	Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].		Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].		Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Ju2009 в 12:09, 21 октября 2009

2009-10-21T12:09:15Z

Внесённые изменения

Ju2009: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

2009-10-21T12:06:14Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Я і Україна|Я ...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Я і Україна|Я і Україна]]>>[[Мій Київ 5 клас|Я і Україна 5 клас]]>>Я і Україна: Оборона Києва від монголо-татар''' <metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Оборона Києва від монголо-татар</metakeywords>

 

ОБОРОНА КИЄВА ВІД ТАТАРО-МОНГОЛІВ

 ТАТАРИ ІДУТЬ.

Перша звістка про безжалісних завойовників - татаро-монголів - прийшла до Києва у 1223 р. Принесли її половці, які просили допомоги і захисту від могутніх завойовників у київського князя Мстислава. Половські посланці розповідали, що монголів іде велика сила і веде їх жорстокий і безстрашний полководець Чингісхан. Ординці вже захопили Китай, країни Кавказу, загарбали квітучі міста Середньої Азії Бухару та Самарканд. Тепер во- ни наближаються до кордонів руської землі. "Сьогодні нас поб'ють, а завтра вас здо- лають, якщо не допоможете", - переконували киян половці. Після князівської ради ки- ївська дружина разом з іншими руськими полками та половцями рушила назустріч во- рогу. Давній літопис переказує про страшне знамення - сонячне затемнення, яке супро- воджувало руське військо. У поході виникли суперечки між князями: одні вважали, що треба стати на кордоні і чекати татар, інші наполягали йти назустріч Орді. Були й такі сміливці, що вже розбили передові загони монголів і рушили наздоганяти їх у степ, сподіваючись на велику здобич. Не було єдності у руських князів. Кожен самостійно обирав тактику боротьби з кочівниками. Київський князь Мстислав відстоював оборонну тактику. На високому пагорбі поставив він табір і з усіх сторін укріпив його. А Галицький князь Мстислав з союзниками вирішив вийти на рівнину біля річки Калки, щоб дати бій татарам. Як могутня морська хвиля накриває піщаний берег, так татарська орда охопила розпорошене руське військо. "І була січа зла і люта", - сповіщає нам літописець. І пали перед татарською кіннотою передові полки галичан і волинців. Здобувши перемогу на рівнині, татари оточили табір киян. Три доби йшла жорстока битва. Київський князь добре знав військову справу, він вправно керував обороною. Кияни влучно вражали татарських вершників стрілами, збивали їх списами, відбивали всі атаки ворога. Тоді татарський воєвода пішов на хитрість: пообіцяв випустити військо Мстислава за великий викуп. Кияни прийняли пропозицію татар. Але коли дружинники вийшли з табору, кочівники напали на них з двох боків. Хоробро бились київські лицарі, але перевага була на боці ворога. Загинуло багато русичів. Знайшов смерть і сам князь Мстислав Київський. Татари захопили полонених, поклали на них дошки, сіли зверху і почали святкувати перемогу. Після битви на Калці татари зазнали великих втрат, і хан наказав повернути коней у рідні степи.

1. Чому руські дружини зазнали поразки на річці Калці? Які наслідки для Київської Русі мала ця битва? 2. Чи вірно вирішило київське віче дати бій монголо-татарам? Свою думку обґрунтуй.

 "НЕ ПОСОРОМИМО Ж, БРАТИ, ЗЕМЛІ РУСЬКОЇ".

Гуде вічовий дзвін! Б'є на сполох. Тривога в Києві. Орда йде. Дружинники захопили в степу татарську розвідку. В короткій сутичці кочівників перебили, але одного привели до міста. Полонений поводився зухвало. Переказував, що сунеться до Києва велике військо онука Чингісхана, непереможного хана Батия. Перед ним уже скорилося багато руських міст. Тепер черга Києва. Але ще не було такого, щоб ішла на милість переможцю "матір городів руських". Тому поспішають на віче кияни. Вирує Софійський майдан. Воєвода Дмитро ледве утримує натовп. На велике віче привели якогось іноземця, який пройшов Північно-Східну Русь і бачив наслідки Батиєвої навали. "Сила йде, якої не бачили. Вже Рязань пала і великий Володимир. Ніхто не встоїть пе¬ред язичниками", - каже іноземець. "В огні Коломна і Суздаль, а руські дружини розбиті на річці Ситі, всюди, де пройшли татари, там тільки кров і згарище". Напружено мовчить Софійська площа. "Так, може, покоритись супостатам, віддати їм ключі від давнього міста, забути славу батьків, схилити голову перед ворогом і врятувати своє життя? Таке було в історії багатьох народів. У безнадійній ситуації треба вибирати меншу з бід". "Хай воєвода Дмитро скаже", -лунає над площею. - "Говори! Говори, воєводо!"

І піднявся над площею воєвода Дмитро, низько тричі вклонився народові і сказав тоді: "Люди київські! Ще ніколи не схиляв перед ворогом колін Великий Київ. Ні діди, ні батьки наші не просили милості у язичників! Так встаньмо всі разом за жінок наших, за дітей наших, за віру православную. Станьмо на смерть за землю Руську, за славний Київ!" Віче відповіло: "За Русь! За Київ! Вмремо, але не покоримося!". День і ніч місто готувалося до смертельної битви. Кияни укріплювали міські стіни і вали, носили до мурів велике каміння, варили смолу. І старі, і малі, озброївшись мечами, сокирами, піднялися на міські стіни. У листопаді 1239 р. передовий татарський загін, який очолював хан Менгу, підійшов до Києва. Татари були вражені красою і багатством міста. На дніпровських пагорбах виблискували позолоченими куполами церкви, велично височіли кам'яні палати та будівлі. Татари передчували велику здобич, але не ризикнули штурмувати місто раптово.

На початку грудня 1240 р. до Києва підійшли основні сили монголо-татар. Ординців було так багато, що від скрипіння возів, ревіння верблюдів та іржання коней не було чути людського голосу. Киянам доводилося кричати, щоб почути один одного. Почався штурм. Головного удару татари завдали в районі Лядських воріт, з боку Хрещатика. Сильний мороз скував Козине болото, і це дало змогу кочівникам підвести до укріплень могутні тарани. Каменеметальні машини руйнували ворота та міські укріплення. Хмари татарських стріл знищували все живе. Кияни стали на захист рідного міста. Поруч з дружинниками киъвські мужі рубали ворога біля стін та на валах, вражали татар стрілами та списами. Але сили були нерівні. Після кількадобового штурму монголи увірвалися в "місто Ярослава". Кияни підпалили свої будівлі й відступили до "міста Володимира". Тут вони прийняли свій останній бій. Керівника київської оборони, пораненого воєводу Дмитра привели до Батия. Але той, бачачи мужнього киянина, подарував йому життя. "Якби у мене була тисяча таких воїнів, я завоював би весь світ", - схвально мовив татарський хан. Татари вщент пограбували та спустошили Київ.

''До Дніпра збігає Київ Шумними садами. Шлях кривавий, шлях Батиїв Там десь за віками... Скільки впало любих, милих, Не прийшло з походу, Як стікала кров по схилах У дніпрову воду. Києве! Гули пожари, Морем клекотали... На валах твоїх татари Після бою спали. Шлях кривавий, шлях Батиїв Десь там за віками... До Дніпра збігає Київ Шумними садами.                           (Володимир Сосюра )''

 А давній літопис сповіщає: "... здобули Київ татари і Святу Софію пограбували, й монас¬тирі всі, й ікони, й хрести і всі узороччя церковні взяли, а людей від малого до великого всіх убили мечем". У місті з 50 тис. киян після татарського погрому залишилося не більше 2-х тисяч. Як поранений птах-Фенікс упав на землю, але не покорився ворогові наш славетний Київ - "матір городів руських". Пізніше, у 1380 році об'єднані слов'янські дружини розбили татарську орду хана Мамая на Куликовому полі. Звільнення Русі від ординського ярма стало справою часу.

I 1. Чому татари вважали Київ "злим містом"? 3. Які наслідки для Києва мала монголо-татарська навала?

II 1. Використовуючи додаткову літературу, склади розповідь "Оборона Києва від монголо-татар". 2. Які почуття викликає у тебе вірш Володимира Сосюри?

''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ:''

''Історія.Культура.Георгафія, 5 клас''

''Вислано читачами з інтернет-сайту''

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].