<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Тканини. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-07T20:23:49Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=195168&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 19:11, 10 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=195168&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-10T19:11:45Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 19:11, 10 сентября 2012&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 11:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Поняття &amp;quot;тканина&amp;quot;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Поняття &amp;quot;тканина&amp;quot;===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Конспект уроку|Організм людини]]''' - складна цілісна саморегулююча і самооновлюватися система, що складається з величезної кількості клітин. На рівні клітин відбуваються всі найважливіші процеси; обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження. '''[[Структурна і функціональна організація клітин. Повні уроки|Клітки]]''' та неклітинні структури поєднуються в тканини, органи, системи органів і цілісний організм.&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:bio9_7_1.jpg|320px|Шкіра людини]]&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 1 Шкіра людини''&amp;lt;br&amp;gt;'''[[Тканини.|Тканини]]''' - це сукупність клітин і неклітинних структур (неклітинних речовин), подібних за походженням, будовою і виконуваних функцій. Виділяють чотири основні групи тканин: епітеліальні, м'язові, з'єднувальні та нервову. &amp;lt;br&amp;gt;''[http://xvatit.com/it/audio_television/ Відео] 1. Шкіра людини'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Біологічні науки, що вивчають організм людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Конспект уроку|Організм людини]]''' - складна цілісна саморегулююча і самооновлюватися система, що складається з величезної кількості клітин. На рівні клітин відбуваються всі найважливіші процеси; обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження. '''[[Структурна і функціональна організація клітин. Повні уроки|Клітки]]''' та неклітинні структури поєднуються в тканини, органи, системи органів і цілісний організм.&amp;lt;br&amp;gt;''[[Image:bio9_7_1.jpg|320px|Шкіра людини]]&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 1 Шкіра людини''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''[[Тканини.|Тканини]]''' - це сукупність клітин і неклітинних структур (неклітинних речовин), подібних за походженням, будовою і виконуваних функцій. Виділяють чотири основні групи тканин: епітеліальні, м'язові, з'єднувальні та нервову. &amp;lt;br&amp;gt;''[http://xvatit.com/it/audio_television/ Відео] 1. Шкіра людини'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|OrVSQb3-vSU }}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|OrVSQb3-vSU }}&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Епітеліальна тканина покриває '''[[Особливості виду Homo sapiens. Повні уроки|тіло людини]]''' й вистилає порожнини різних органів - кишечника, гортані, сечового міхура і т. д. Клітини епітелію можуть бути плоскими, округлими, циліндричними; їх ядра кулясті, але іноді сплющений або декілька витягнуті. Клітини утворюють в тканини один або кілька шарів. Неклітинний речовина розвинене дуже слабко. Воно має вигляд тонких прошарків між тісно прилеглими один до одного клітинами.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Епітеліальна тканина покриває '''[[Особливості виду Homo sapiens. Повні уроки|тіло людини]]''' й вистилає порожнини різних органів - кишечника, гортані, сечового міхура і т. д. Клітини епітелію можуть бути плоскими, округлими, циліндричними; їх ядра кулясті, але іноді сплющений або декілька витягнуті. Клітини утворюють в тканини один або кілька шарів. Неклітинний речовина розвинене дуже слабко. Воно має вигляд тонких прошарків між тісно прилеглими один до одного клітинами.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2. Епітеліальна та сполучна тканини&amp;amp;nbsp; '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Відео 2. Епітеліальна та сполучна тканини&amp;amp;nbsp; '' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|2dRTBN8B2uk}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|2dRTBN8B2uk}}&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Видільна функція властива епітелію різних залоз. Його клітини виробляють речовини, відомі під загальним ім'ям секретів. Секрети мають різний хімічний склад. Процес їх виникнення і виділення носить назву секреції. Більшість залоз виділяє утворюються в них речовини в протоки, які відкриваються або на поверхню тіла (наприклад, потові залози), або всередину різних органів (слинні та інші залози). Деякі залози проток не мають, у цих випадках їхні секрети надходять в кров.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Видільна функція властива епітелію різних залоз. Його клітини виробляють речовини, відомі під загальним ім'ям секретів. Секрети мають різний хімічний склад. Процес їх виникнення і виділення носить назву секреції. Більшість залоз виділяє утворюються в них речовини в протоки, які відкриваються або на поверхню тіла (наприклад, потові залози), або всередину різних органів (слинні та інші залози). Деякі залози проток не мають, у цих випадках їхні секрети надходять в кров.&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 41:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 41:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Будова нервової тканини людини===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;===Будова нервової тканини людини===&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нервова тканина людини утворюється з нервових клітин, або нейронів, які складаються з тіла і відростків.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тіло нейрона може бути круглої, овальної, зірчастої, багатокутної або грушоподібної форми. Воно складається з протоплазми і ядра, яке зазвичай розташовується в центрі.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio9_7_6.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;''Рис. 6 &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;тіло &lt;/del&gt;нейрона ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відростки нейрона бувають двох видів. Одні з них короткі, порівняно товсті, сильно гілкуються, інші - довгі (до одного метра) і тонкі, звичайно розгалужуються тільки на кінці. Більшість нейронів має один довгий і кілька коротких відростків. Довгі відростки нейронів беруть участь в утворенні нервових волокон.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нервове волокно утворюється з довгого відростка нейрона і однієї або двох покривають його оболонок.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тіла нейронів і їх відростки утворюють основну та найважливішу частину головного і спинного мозку. Черепно-мозкової і спинномозкові нерви складаються з нервових волокон. Ці волокна з'єднують тіла нейронів, що лежать в центральній нервовій системі, з усіма органами тіла.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Основні властивості нервової тканини визначаються властивостями нейрона - збудливістю і провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість нейрона проявляється у здатності сприймати подразнення і відповідати на нього певним видом діяльності. Збудливість - це найважливіша властивість всіх живих клітин. Різко виражена в нервовій тканині, вона властива і іншим тканинам. Так, наприклад, м'язова тканина, сприймаючи роздратування, відповідає на неї скороченням своїх волокон.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У нейроні у відповідь на подразнення виникає особливий фізіологічний процес - збудження, яке завжди поширюється по ньому і нейронам, сполученим з ним.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Здатність нейрона передавати збудження називається провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нейрони проводять порушення в одному напрямку. Нейрони, які проводять збудження від головного і спинного мозку до різних органів, називаються відцентровими. Нейрони, які проводять збудження в зворотному напрямку - від органів до мозку, називаються доцентровими.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість і провідність нейронів легко довести на досвіді. Якщо електричним струмом певної сили дратувати у живого організму нерв, що закінчується в м'язі, то остання скорочується. Це явище можна пояснити тільки так: електричний струм викликав у раздражаемой ділянці нерва зміни, які призвели до виникнення процесу збудження; цей процес поширився по нервових волокнах до м'язів; м'яз, отримавши роздратування, скоротилася. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нервова тканина людини утворюється з нервових клітин, або нейронів, які складаються з тіла і відростків.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тіло нейрона може бути круглої, овальної, зірчастої, багатокутної або грушоподібної форми. Воно складається з протоплазми і ядра, яке зазвичай розташовується в центрі.&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:bio9_7_6.jpg&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;|320px|Тіло нейрона&lt;/ins&gt;]]&amp;lt;br&amp;gt;''Рис. 6 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Тіло &lt;/ins&gt;нейрона ''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відростки нейрона бувають двох видів. Одні з них короткі, порівняно товсті, сильно гілкуються, інші - довгі (до одного метра) і тонкі, звичайно розгалужуються тільки на кінці. Більшість нейронів має один довгий і кілька коротких відростків. Довгі відростки нейронів беруть участь в утворенні нервових волокон.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нервове волокно утворюється з довгого відростка нейрона і однієї або двох покривають його оболонок.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Тіла нейронів і їх відростки утворюють основну та найважливішу частину головного і спинного мозку. Черепно-мозкової і спинномозкові нерви складаються з нервових волокон. Ці волокна з'єднують тіла нейронів, що лежать в центральній нервовій системі, з усіма органами тіла.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Основні властивості нервової тканини визначаються властивостями нейрона - збудливістю і провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість нейрона проявляється у здатності сприймати подразнення і відповідати на нього певним видом діяльності. Збудливість - це найважливіша властивість всіх живих клітин. Різко виражена в нервовій тканині, вона властива і іншим тканинам. Так, наприклад, м'язова тканина, сприймаючи роздратування, відповідає на неї скороченням своїх волокон.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У нейроні у відповідь на подразнення виникає особливий фізіологічний процес - збудження, яке завжди поширюється по ньому і нейронам, сполученим з ним.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Здатність нейрона передавати збудження називається провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Нейрони проводять порушення в одному напрямку. Нейрони, які проводять збудження від головного і спинного мозку до різних органів, називаються відцентровими. Нейрони, які проводять збудження в зворотному напрямку - від органів до мозку, називаються доцентровими.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість і провідність нейронів легко довести на досвіді. Якщо електричним струмом певної сили дратувати у живого організму нерв, що закінчується в м'язі, то остання скорочується. Це явище можна пояснити тільки так: електричний струм викликав у раздражаемой ділянці нерва зміни, які призвели до виникнення процесу збудження; цей процес поширився по нервових волокнах до м'язів; м'яз, отримавши роздратування, скоротилася. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Контролюючий блок==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;==Контролюючий блок==&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:195167:newid:195168 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=195167&amp;oldid=prev</id>
		<title>User17 в 19:10, 10 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=195167&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-10T19:10:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=195167&amp;amp;oldid=138183&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User17</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138183&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 15:20, 22 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138183&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-22T15:20:51Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 15:20, 22 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 19:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості епітельної тканини?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості нервової тканини?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Види м’язової тканини? &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості епітельної тканини?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості нервової тканини?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Види м’язової тканини? &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;Список використаних джерел'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Тканини» - Онуфрієнко Марина Станіславівна, м. Запоріжжя&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, Україна&lt;/del&gt;.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ноздрачев А.Д., Чумасов Е.И. Периферическая нервная система. Структура, развитие, трансплантация и регенерация .- СПб.&amp;amp;nbsp;: Наука, 1999.- 280 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Саркисов Д. С. Регенерация и ее клиническое значение, М., 1998&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Бродскии В.&amp;amp;nbsp; Я. и Урывева&amp;amp;nbsp; И.&amp;amp;nbsp; В.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Клеточная полиплоидия, М., 1999&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Регуляторные механизмы регенерации, под ред. А. Н. Студитского и Л. Д. Лиознера, М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та надіслано Лісняк А. В.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''''&amp;lt;br&amp;gt;Список використаних джерел'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Тканини» - Онуфрієнко Марина Станіславівна, м. Запоріжжя.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ноздрачев А.Д., Чумасов Е.И. Периферическая нервная система. Структура, развитие, трансплантация и регенерация .- СПб.&amp;amp;nbsp;: Наука, 1999.- 280 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Саркисов Д. С. Регенерация и ее клиническое значение, М., 1998&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Бродскии В.&amp;amp;nbsp; Я. и Урывева&amp;amp;nbsp; И.&amp;amp;nbsp; В.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Клеточная полиплоидия, М., 1999&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Регуляторные механизмы регенерации, под ред. А. Н. Студитского и Л. Д. Лиознера, М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та надіслано Лісняк А. В.'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Онуфрієнко М. С.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Лісняк А. В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Бех О.П.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_9_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Біологія_9_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:109545:newid:138183 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=109545&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 18:18, 20 декабря 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=109545&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-20T18:18:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=109545&amp;amp;oldid=109544&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=109544&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;Біологія&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=109544&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-12-20T18:10:35Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F&quot; title=&quot;Біологія&quot;&gt;Біологія&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Біо...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія|Біологія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Біологія 9 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Біологія: Тканини. Повні уроки&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Біологія, клас, урок, на тему, Тканини&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''''Тканини'''''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета уроку''''' – розглянути та вивчити види тканин, їх властивості.&amp;lt;br&amp;gt;'''''Хід уроку'''''&amp;lt;br&amp;gt;Організм людини - складна цілісна саморегулююча і самооновлюватися система, що складається з величезної кількості клітин. На рівні клітин відбуваються всі найважливіші процеси; обмін речовин, ріст, розвиток і розмноження. Клітки та неклітинні структури поєднуються в тканини, органи, системи органів і цілісний організм.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 1 шкіра людини''&amp;lt;br&amp;gt;Тканини-це сукупність клітин і неклітинних структур (неклітинних речовин), подібних за походженням, будовою і виконуваних функцій. Виділяють чотири основні групи тканин: епітеліальні, м'язові, з'єднувальні та нервову. &amp;lt;br&amp;gt;''Відео 1. шкіра людини''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=OrVSQb3-vSU&amp;lt;br&amp;gt;Епітеліальна тканина покриває тіло людини й вистилає порожнини різних органів - кишечника, гортані, сечового міхура і т. д. Клітини епітелію можуть бути плоскими, округлими, циліндричними; їх ядра кулясті, але іноді сплющений або декілька витягнуті. Клітини утворюють в тканини один або кілька шарів. Неклітинний речовина розвинене дуже слабко. Воно має вигляд тонких прошарків між тісно прилеглими один до одного клітинами.&amp;lt;br&amp;gt;Функції епітелію&amp;lt;br&amp;gt;Одні види епітелію несуть захисну функцію, інші - видільну, треті - беруть участь у процесі всмоктування живильних речовин і т. д.&amp;lt;br&amp;gt;Захисну функцію несе епітелій шкіри та органів дихання.&amp;lt;br&amp;gt;Шкірний епітелій складається з кількох шарів клітин. Клітини самих зовнішніх шарів мертві: їх протоплазма перетворена на рогове речовина. Ці ороговілі клітини і захищають перебувають під ними органи від шкідливих впливів зовнішнього середовища.&amp;lt;br&amp;gt;Порожнини носа, гортані, трахеї вистилає епітелій, який складається з одного шару клітин циліндричної форми. Поверхня клітин епітелію, обернена в порожнину цих органів, покрита віями. Реснички своїм рухом видаляють пил, що потрапляє в органи дихання. Захисна роль цього епітелію особливо велика у людей, що живуть або працюють у запиленому повітрі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 2. епітеліальна та сполучна тканини&amp;amp;nbsp; ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=2dRTBN8B2uk.&amp;lt;br&amp;gt;Видільна функція властива епітелію різних залоз. Його клітини виробляють речовини, відомі під загальним ім'ям секретів. Секрети мають різний хімічний склад. Процес їх виникнення і виділення носить назву секреції. Більшість залоз виділяє утворюються в них речовини в протоки, які відкриваються або на поверхню тіла (наприклад, потові залози), або всередину різних органів (слинні та інші залози). Деякі залози проток не мають, у цих випадках їхні секрети надходять в кров.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 2 Сполучні тканини. Зліва направо: пухка сполучна тканина, щільна сполучна тканина, хрящ, кістка, кров.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Різні види сполучної тканини зустрічаються в організмі людини дуже часто. Вони зв'язують один з одним окремі тканини та органи, виконують захисну функцію, мають опорне значення, надаючи органам необхідну фортецю.&amp;lt;br&amp;gt;Пухка сполучна тканина заповнює проміжки між органами. Вона складається з клітин і сильно розвиненого неклеточного речовини.&amp;lt;br&amp;gt;Неклітинний речовина складається з волокон і маси, що не має певної будови. Волокна бувають двох родів: одні схожі на стрічки різної ширини; інші різко окреслені й блищать. Блискучі волокна називають еластичними, так як вони надають тканині пружність.&amp;lt;br&amp;gt;Клітини, що входять у тканину, нечисленні. Одні клітини зірчасті або мають форму пластинок з відростками. У результаті їх життєдіяльності утворюється неклітинні речовина тканини. Інші клітини пухкої сполучної тканини мають неправильну, часто видовжену форму. У деяких випадках вони здатні випускати відростки і пересуватися, як амеби. За допомогою відростків ці клітини захоплюють потрапили в тканину сторонні частинки і бактерії. Бактерії в їх протоплазмі перетравлюються і тим самим стають нешкідливими для організму. До складу тканини можуть входити і жирові клітини, які іноді накопичуються у великих кількостях. Вони мають кулясту форму і включають в себе крапельки жиру.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Рис. 3 кісткова та сполучні тканини''&amp;lt;br&amp;gt;Кісткова тканина складається з живих клітин і неклеточного речовини, що має форму пластинок, просочених мінеральними солями. Кісткові клітини лежать всередині платівок, відносно малі і з'єднуються один з одним дуже великою кількістю тонких відростків.&amp;lt;br&amp;gt;М'язова тканина людини&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 4 Поздовжні зрізи поперечносмугастої, гладкою і серцевого м'яза''&amp;lt;br&amp;gt;Розрізняють два види м'язової тканини: поперечносмугасту і гладку.&amp;lt;br&amp;gt;Поперечносмугаста м'язова тканина утворює скелетні м'язи. Про її будові можна судити по шматку добре вивареного м'яса. Воно легко розділяється на сірі тяжі. Це пучки волокон м'язової тканини. У свіжій м'язі вони мають червоний колір.&amp;lt;br&amp;gt;Окрему м'язове волокно має циліндричної формою і досягає довжини 10-12 см. Під мікроскопом у волокні можна розглянути оболонку, протоплазму, найтонші волоконця і велика кількість овальних ядер.&amp;lt;br&amp;gt;Кожне волокно складається з правильно почергових темних і світлих ділянок. Це справляє враження поперечної смугастості, що послужила підставою для назви тканини.&amp;lt;br&amp;gt;Основним властивістю будь-якої м'язової тканини є скоротливість. Це властивість виявляється в тому, що під впливом нервового збудження м'язові волокна робляться коротше і товстіше. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Відео 3. різновиди м’язової тканини ''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
http://www.youtube.com/watch?v=K7ClmfSNJmw. &amp;lt;br&amp;gt;Скорочення поперечно-м'язової тканини викликають різноманітні рухи людини.&amp;lt;br&amp;gt;Гладка м'язова тканина входить до складу внутрішніх органів. Вона складається з клітин, що мають форму веретеноподібних волокон довжиною не більше 0,1 мм. У центрі клітини знаходиться паличкоподібні ядро.&amp;lt;br&amp;gt;Скорочується гладка м'язова тканина в десятки разів повільніше, ніж поперечнополосатая.&amp;lt;br&amp;gt;Скорочення гладкої м'язової тканини викликають зміни обсягу внутрішніх органів: стиснення селезінки, розширення і звуження просвіту кишечника і кровоносних судин і пр.&amp;lt;br&amp;gt;''&amp;lt;br&amp;gt;Рис. 5 тканини людини''&amp;lt;br&amp;gt;Будова нервової тканини людини&amp;lt;br&amp;gt;Нервова тканина людини утворюється з нервових клітин, або нейронів, які складаються з тіла і відростків.&amp;lt;br&amp;gt;Тіло нейрона може бути круглої, овальної, зірчастої, багатокутної або грушоподібної форми. Воно складається з протоплазми і ядра, яке зазвичай розташовується в центрі.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Рис. 6 тіло нейрона ''&amp;lt;br&amp;gt;Відростки нейрона бувають двох видів. Одні з них короткі, порівняно товсті, сильно гілкуються, інші - довгі (до одного метра) і тонкі, звичайно розгалужуються тільки на кінці. Більшість нейронів має один довгий і кілька коротких відростків. Довгі відростки нейронів беруть участь в утворенні нервових волокон.&amp;lt;br&amp;gt;Нервове волокно утворюється з довгого відростка нейрона і однієї або двох покривають його оболонок.&amp;lt;br&amp;gt;Тіла нейронів і їх відростки утворюють основну та найважливішу частину головного і спинного мозку. Черепно-мозкової і спинномозкові нерви складаються з нервових волокон. Ці волокна з'єднують тіла нейронів, що лежать в центральній нервовій системі, з усіма органами тіла.&amp;lt;br&amp;gt;Основні властивості нервової тканини визначаються властивостями нейрона - збудливістю і провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість нейрона проявляється у здатності сприймати подразнення і відповідати на нього певним видом діяльності. Збудливість - це найважливіша властивість всіх живих клітин. Різко виражена в нервовій тканині, вона властива і іншим тканинам. Так, наприклад, м'язова тканина, сприймаючи роздратування, відповідає на неї скороченням своїх волокон.&amp;lt;br&amp;gt;У нейроні у відповідь на подразнення виникає особливий фізіологічний процес - збудження, яке завжди поширюється по ньому і нейронам, сполученим з ним.&amp;lt;br&amp;gt;Здатність нейрона передавати збудження називається провідністю.&amp;lt;br&amp;gt;Нейрони проводять порушення в одному напрямку. Нейрони, які проводять збудження від головного і спинного мозку до різних органів, називаються відцентровими. Нейрони, які проводять збудження в зворотному напрямку - від органів до мозку, називаються доцентровими.&amp;lt;br&amp;gt;Збудливість і провідність нейронів легко довести на досвіді. Якщо електричним струмом певної сили дратувати у живого організму нерв, що закінчується в м'язі, то остання скорочується. Це явище можна пояснити тільки так: електричний струм викликав у раздражаемой ділянці нерва зміни, які призвели до виникнення процесу збудження; цей процес поширився по нервових волокнах до м'язів; м'яз, отримавши роздратування, скоротилася.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''''Контролюючий блок'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості епітельної тканини?&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Властивості нервової тканини?&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Види м’язової тканини?&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''''&amp;lt;br&amp;gt;Список використаних джерел'''''&amp;lt;br&amp;gt;1.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Урок на тему «Тканини» - Онуфрієнко Марина Станіславівна, м. Запоріжжя, Україна.&amp;lt;br&amp;gt;2.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Ноздрачев А.Д., Чумасов Е.И. Периферическая нервная система. Структура, развитие, трансплантация и регенерация .- СПб. : Наука, 1999.- 280 с.&amp;lt;br&amp;gt;3.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Саркисов Д. С. Регенерация и ее клиническое значение, М., 1998&amp;lt;br&amp;gt;4.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Бродскии В.&amp;amp;nbsp; Я. и Урывева&amp;amp;nbsp; И.&amp;amp;nbsp; В.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Клеточная полиплоидия, М., 1999&amp;lt;br&amp;gt;5.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; Регуляторные механизмы регенерации, под ред. А. Н. Студитского и Л. Д. Лиознера, М., 2000.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;''Відредаговано та надіслано Лісняк А. В.''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	</feed>