Трагізм поезії Тютчева. Повні уроки - История изменений

User13 в 12:12, 1 сентября 2012

2012-09-01T12:12:38Z

User11 в 13:49, 29 марта 2012

2012-03-29T13:49:37Z

← Предыдущая		Версия 13:49, 29 марта 2012
Строка 56:		Строка 56:


-	[[Category:~~Зарубіжна_література10_клас~~]]	+	[[Category:Зарубіжна_література 10_клас]]

User11 в 15:23, 23 марта 2011

2011-03-23T15:23:33Z

← Предыдущая		Версия 15:23, 23 марта 2011
Строка 40:		Строка 40:
	[[Image:t35tt4.jpeg]]<br>Поету було призначено довге життя: отроцтво припало на вітчизняну війну 1812 р., в зрілості він пережив катастрофу Кримської війни. Будучи одним з видних діячів зовнішньої політики Росії, Тютчев багато років провів за кордоном, в Германії.  До цієї країни він звикся не відразу. Його дитинство прошло в родовому маєтку в Овстуге, а потім в Москві, Тютчев сумував по Росії навіть коли прожив в Мюнхені вже декілька років.  Є одна сторона життя поета, одна тема, без якої неможливо уявити собі подобу і долю Тютчева. Йдеться про любові, що зайняла в свідомості Тютчева виняткове місце. Вже в юності Тютчев відчуває, як швидкоплинне життя, і він ловить її миті в любові. Саме такі миті любові увіковічнює в своїх віршах: <br> {{#ev:youtube\|36DyE0-yxMw&feature}}		[[Image:t35tt4.jpeg]]<br>Поету було призначено довге життя: отроцтво припало на вітчизняну війну 1812 р., в зрілості він пережив катастрофу Кримської війни. Будучи одним з видних діячів зовнішньої політики Росії, Тютчев багато років провів за кордоном, в Германії.  До цієї країни він звикся не відразу. Його дитинство прошло в родовому маєтку в Овстуге, а потім в Москві, Тютчев сумував по Росії навіть коли прожив в Мюнхені вже декілька років.  Є одна сторона життя поета, одна тема, без якої неможливо уявити собі подобу і долю Тютчева. Йдеться про любові, що зайняла в свідомості Тютчева виняткове місце. Вже в юності Тютчев відчуває, як швидкоплинне життя, і він ловить її миті в любові. Саме такі миті любові увіковічнює в своїх віршах: <br> {{#ev:youtube\|36DyE0-yxMw&feature}}

-	Його душа не може жити, коли вона спустошується, коли з неї вирушає любов. Він кидається в це відчуття як у вир, щоб наповниться ним, і тоді з'являються вірші.<br>Еще томлюсь тоской желаний,<br>Еще стремлюсь к тебе душой -<br>И в сумраке воспоминаний<br>Еще ловлю я образ твой…<br>Твой милый образ незабвенный,<br>Он предо мной везде, всегда,<br>Недостижимый, неизменный, -<br>Как ночью на небе звезда…<br><br>В кінці життя поета доля двічі дарила їм зустріч з останнім коханням поета,Амалією, одна з них сталася в Карлсбаде, де Тютчев знаходився на лікуванні.  Прогулянки з Амалієй надихнули поета на один з самих кращих віршів.  26 червня, повернувшись в готель з прогулянки, він на одному диханні написав свої безсмертні вірші, присвячені любові-дружбі, прошедшей крізь усе життя:<br>Я встретил Вас и все былое<br>В отжившем сердце ожило…<br>Остання їх зустріч сталася 31 березня 1873 р., коли в свому ліжку вже розбитий паралічем поет раптом побачив Амалію. Обличчя його прояснилося, в очах здалися сльози. Він довго мовчки на неї дивився не виголошуючи від хвилювання ні слова.  А наступного дня Федір Іванович написав до Москви дочці Дарині: «Вчора я випробував хвилину пекучого хвилювання унаслідок мого побачення з моєю доброю Амалією, яка побажала останній раз побачити мене і попрощатися зі мною. У її особі минуле моїх кращих років з'явилося дати мені прощальний поцілунок».<br>  Тютчев помер рано вранці 15 липня 1873 р. Амалія пережила його на 15 років.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Трагічне у творчості Ф.І. Тютчєва, Васько Н. І. учителя світової літератури, сш №22, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Ф.І Тютчєв, його світобачення в поезії Карлюк Н. І.,  учителя світової літератури, сш №20, м Львів<br>Архангельський Олександр. Матеріали про Ф. Тютчеве // Література (газ.) - ~~2001~~. № 19. - с. 10-11 Бочарова Маріна. Сила любові на художньому світі Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - ~~2001~~. - № 19 - с. 11-12 <br>Ереміна Ольга. Готуємося до вигадувань по творчості Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - 2004.  Миколаєва Владислава. Лірика Ф. Тютчева // Література (газ.) - 2001. - № 19. - с. 5-10 Скатів Микола Миколайович. Федір Тютчев // Література в школі. - 2003. - № 1. - с. 7-13 <br>Собольов Леонід Іванович. Поетичний світ Тютчева // Література (газ.) - 2004. - № 34. - с. 25-31<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br> ~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	Його душа не може жити, коли вона спустошується, коли з неї вирушає любов. Він кидається в це відчуття як у вир, щоб наповниться ним, і тоді з'являються вірші.<br>Еще томлюсь тоской желаний,<br>Еще стремлюсь к тебе душой -<br>И в сумраке воспоминаний<br>Еще ловлю я образ твой…<br>Твой милый образ незабвенный,<br>Он предо мной везде, всегда,<br>Недостижимый, неизменный, -<br>Как ночью на небе звезда…<br><br>В кінці життя поета доля двічі дарила їм зустріч з останнім коханням поета,Амалією, одна з них сталася в Карлсбаде, де Тютчев знаходився на лікуванні.  Прогулянки з Амалієй надихнули поета на один з самих кращих віршів.  26 червня, повернувшись в готель з прогулянки, він на одному диханні написав свої безсмертні вірші, присвячені любові-дружбі, прошедшей крізь усе життя:<br>Я встретил Вас и все былое<br>В отжившем сердце ожило…<br>Остання їх зустріч сталася 31 березня 1873 р., коли в свому ліжку вже розбитий паралічем поет раптом побачив Амалію. Обличчя його прояснилося, в очах здалися сльози. Він довго мовчки на неї дивився не виголошуючи від хвилювання ні слова.  А наступного дня Федір Іванович написав до Москви дочці Дарині: «Вчора я випробував хвилину пекучого хвилювання унаслідок мого побачення з моєю доброю Амалією, яка побажала останній раз побачити мене і попрощатися зі мною. У її особі минуле моїх кращих років з'явилося дати мені прощальний поцілунок».<br>  Тютчев помер рано вранці 15 липня 1873 р. Амалія пережила його на 15 років.<br>''<br>Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Трагічне у творчості Ф.І. Тютчєва, Васько Н. І. учителя світової літератури, сш №22, м Запоріжжя.<br>Урок на тему : Ф.І Тютчєв, його світобачення в поезії . Карлюк Н. І.,  учителя світової літератури, сш. №20, м. Львів<br>Архангельський Олександр. Матеріали про Ф. Тютчеве // Література (газ.) - 2008. № 19. - с. 10-11 Бочарова Маріна. Сила любові на художньому світі Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - 2008. - № 19 - с. 11-12 <br>Ереміна Ольга. Готуємося до вигадувань по творчості Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - 2004.  Миколаєва Владислава. Лірика Ф. Тютчева // Література (газ.) - 2001. - № 19. - с. 5-10 Скатів Микола Миколайович. Федір Тютчев // Література в школі. - 2003. - № 1. - с. 7-13 <br>Собольов Леонід Іванович. Поетичний світ Тютчева // Література (газ.) - 2004. - № 34. - с. 25-31<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br> ----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Васько Н. І.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	Карлюк Н. І.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]

User23 в 07:33, 5 ноября 2010

2010-11-05T07:33:02Z

Внесённые изменения

User23 в 07:22, 5 ноября 2010

2010-11-05T07:22:41Z

Внесённые изменения

User23 в 07:20, 5 ноября 2010

2010-11-05T07:20:46Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань''''''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна літе...»

2010-11-05T06:57:58Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань''''''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна літе...»

Новая страница

[[Заглавная_страница|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]'''>>'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''>> Зарубіжна література: Трагізм поезії  Тютчева. Повні уроки'''

'''<metakeywords>Тема уроку Трагізм поезії Тютчева, Повні уроки
Зарубіжна література 10 клас.</metakeywords>''' 

'''Тема:''' Змалювання трагізму людського існування на тлі універсального природного життя.Трагічна забарвленість теми кохання в творчості Ф.І. Тютчєва '''Мета:''' Усвідомлення учнями глибокого трагізму людського існування та теми трагічного кохання в поезії  Ф.І. Тютчєва. '''Тип уроку: '''урок-лекція Федір Іванович Тютчев є одним з самих популярних поетів наших днів. Його «Розумом Росію не зрозуміти», «Щасливий, хто відвідав сей світ», «Не плоть, а дух розтлився в наші дні», «Все в мені, і я у всьому» і інші рядки стали крилатими. Думки Тютчева актуальні і в наші дні. І ми можемо погодитися із словами Л.Н. Толстого, що сказав «Без Тютчева не можна жити». Його вірші не можна назвати лірикою в чистому вигляді, тому що в них виражаються не просто відчуття ліричного героя, але перш за все філософська система автора-мислителя. У творах Тютчева дається комплекс думок і переживань в емоційних художніх образах. І.С. Аксаков писав: «У нього не те, що мисляча поезія - а поетична думка» Зробити висновок про те, яку роль на художньому світі пезії грає антитеза «земного» і «небесного».  Творчості Тютчева присвячена велика кількість робіт літературознавців. Монографію про життя і творчість Тютчева написав К.В. Пігарев, правнук поета. У 1995 році вийшла в світ книга «Тютчев Ф.І. «Про віщавши душа поета». У ній, окрім віршів поета, поміщено обширне застосування із статтями і есе про життя і творчість Тютчева, в яких розкривається його художній світ. Ф.И. Тютчев відчував себе часткою світу, а тому вважав всі відчуття і настрій людини проявами космічного буття. У його душевному житті, в його світовідчуванні незмінно присутня спрямованість за межі земного світу. В Тютчева немає пейзажної лірики як такої, він не створював картин природи, не описував явищ і подій самих по собі, «уважно вдивляючись в них, він наполегливо шукав їх сокровенний сенс, нестерпно жадав прориву в інший світ». Тютчев завжди знав про обмеженість земного розуму. Тому для нього було характерне зіставлення «земне» і «небесне». У російських поетів «небесне» завжди асоціювалося з піднесеним, ідеальним, (наприклад, в Пушкіна: «Твої небесні межі»), а земне - з не піднесеним, неідеальним. Зпівставлення «земного» (реального) і «небесного» (піднесеного) витікає з тлумачення значень цих слів. Для поета-філософа Федора Івановича Тютчева ця антитеза особливо важлива. Вона потрібна була для того, щоб намалювати ідеал, до якого повинні прагнути люди. Ю.М. Лотман в статті «Поетичний світ Тютчева» пише: «В цілому для Тютчева простір, що характерний розширюється, а не звужується. З цим пов'язана особлива роль вертикальної орієнтації поетичного світу Тютчева. У тютчевськой поезії спрямованість погляду, як правило, рухається від низу до верху.» Можна зробити висновок  про те, що антитеза «небесного» і «земного» на рівні лексики яскравіше виражена у вірші 1860 років «Хоч я і звив гніздо в долині», оскільки «земному» дається оцінка: «задушливо-земне». Прагнучи відштовхнутися від землі, ліричний герой хоче порвати з «задушливо-земним». Це особливий стан ліричного героя відзначає  А.Г. Горнфельд: «Сидячи в альпійській пустелі, він незмінно підіймав свій погляд вгору і  не відриваючи погляду від «недоступних громад» з їх «непорочними снігами» і відблиском польоту ангелів, він пов'язував з ними своє нескороминуще і невтомне прагнення увись». У вірші «Хоч я і звив гніздо в долині» відсутній другий рівень підйому - середня ланка, тому контраст низу і верху - долини і вершини - відчувається краще. Починаючи з 30-х років XIX століття Ф.І. Тютчева починає цікавити філософська тема в поезії. Це виражено в багатьох віршах «О чем ты воешь, ветр ночной», «Как океан объемлет шар земной», «Пожары» и «Последний катаклизм»У цих віршах автор намагається відповісти на питання про те, що буде на Землі після Апокаліпсису. Гігантський смерч? Пожежі? Потоп? Поки що на це питання не можна дати точну і однозначну відповідь. Але, мабуть, Тютчев приходить до висновку, що все живе на нашій планеті  розвивалося з повітря і вітру («Про древній хаос, про рідний»). Потім настало, що продовжуються по теперішній час царство Землі і життя на ній. Далі спокійному життю на Землі покладе вогонь («Пожежі»). Видно, Тютчев пришестям пожеж говорить про грядущу еру Антихриста (Диявола, Сатани). Дым за дымом бездна дыма Тяготеет над землей. Но покроет и землю, и людей, и дьявольские пожары другая стихия - вода. Про покриття водою «всього зримого» Тютчев пише вірш «Последний катаклизм». Тут, на відміну від «Пожеж», вже немає величезної кількості твердих звуків, оскільки вода є м'якшою стихією, ніж вогонь. Але не можна сказати, що в «Останньому катаклізмі» цих твердих звуків немає зовсім. Але це «остання година природи», тобто, видно, - кінець світу. Рушиться «склад частин земних» і навіть те, що уціліло після пожеж. Але звертає на себе увагу слово «зриме» з третього рядк. У Апокаліпсисі гине лише все зриме. Значить, з точки зору поета, «останній катаклізм» не уб'є безсмертну людську душу.  Дуже важливе те, що в останньму рядку Тютчев говорить про «боже лице». Тобто після диявольської ери настане царство Бога. Бог виявиться сильнішим за Диявола, і Він водою покриє всі жахи Землі і вогню. І, можливо, кінець світу не сприймається Тютчевим як трагедія тому, що саме творець світу (Бог) і знищує його. Можливо, Бог побудує щось досконаліше, ніж сьогоднішній світ. Поету було призначено довге життя: отроцтво припало на вітчизняну війну 1812 р., в зрілості він пережив катастрофу Кримської війни. Будучи одним з видних діячів зовнішньої політики Росії, Тютчев багато років провів за кордоном, в Германії.  До цієї країни він звикся не відразу. Його дитинство прошло в родовому маєтку в Овстуге, а потім в Москві, Тютчев сумував по Росії навіть коли прожив в Мюнхені вже декілька років.  Є одна сторона життя поета, одна тема, без якої неможливо уявити собі подобу і долю Тютчева. Йдеться про любові, що зайняла в свідомості Тютчева виняткове місце. Вже в юності Тютчев відчуває, як швидкоплинне життя, і він ловить її миті в любові. Його душа не може жити, коли вона спустошується, коли з неї вирушає любов. Він кидається в це відчуття як у вир, щоб наповниться ним, і тоді з'являються вірші. Еще томлюсь тоской желаний, Еще стремлюсь к тебе душой - И в сумраке воспоминаний Еще ловлю я образ твой… Твой милый образ незабвенный, Он предо мной везде, всегда, Недостижимый, неизменный, - Как ночью на небе звезда… В кінці життя поета доля двічі дарила їм зустріч з останнім коханням поета,Амалією, одна з них сталася в Карлсбаде, де Тютчев знаходився на лікуванні.  Прогулянки з Амалієй надихнули поета на один з самих кращих віршів.  26 червня, повернувшись в готель з прогулянки, він на одному диханні написав свої безсмертні вірші, присвячені любові-дружбі, прошедшей крізь усе життя: Я встретил Вас и все былое В отжившем сердце ожило… Остання їх зустріч сталася 31 березня 1873 р., коли в свому ліжку вже розбитий паралічем поет раптом побачив Амалію. Обличчя його прояснилося, в очах здалися сльози. Він довго мовчки на неї дивився не виголошуючи від хвилювання ні слова.  А наступного дня Федір Іванович написав до Москви дочці Дарині: «Вчора я випробував хвилину пекучого хвилювання унаслідок мого побачення з моєю доброю Амалією, яка побажала останній раз побачити мене і попрощатися зі мною. У її особі минуле моїх кращих років з'явилося дати мені прощальний поцілунок».   Тютчев помер рано вранці 15 липня 1873 р. Амалія пережила його на 15 років. '' Список використаних джерел:'' Урок на тему : Трагічне у творчості Ф.І. Тютчєва, Васько Н. І. учителя світової літератури, сш №22, м Запоріжжя. Урок на тему : Ф.І Тютчєв, його світобачення в поезії Карлюк Н. І.,  учителя світової літератури, сш №20, м Львів Архангельський Олександр. Матеріали про Ф. Тютчеве // Література (газ.) - 2001. № 19. - с. 10-11 Бочарова Маріна. Сила любові на художньому світі Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - 2001. - № 19 - с. 11-12 Ереміна Ольга. Готуємося до вигадувань по творчості Ф.І. Тютчева // Література (газ.) - 2004.  Миколаєва Владислава. Лірика Ф. Тютчева // Література (газ.) - 2001. - № 19. - с. 5-10 Скатів Микола Миколайович. Федір Тютчев // Література в школі. - 2003. - № 1. - с. 7-13 Собольов Леонід Іванович. Поетичний світ Тютчева // Література (газ.) - 2004. - № 34. - с. 25-31 Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]