User1: Новая страница: «'''Українська мова 10 клас''' '''[[Тропи._Антоніми._Пароніми|Тема "Троп...»

2011-09-15T08:05:54Z

Новая страница: «'''Українська мова 10 клас''' '''[[Тропи._Антоніми._Пароніми|Тема "Троп...»

Новая страница

'''[[Українська_мова_10_клас|Українська мова 10 клас]]'''

'''[[Тропи._Антоніми._Пароніми|Тема "Тропи. Антоніми. Пароніми"]]'''<metakeywords>Тропи. Антоніми. Пароніми, українська мова 10 клас, конспект уроку</metakeywords>

'''Конспект уроку до теми "Тропи. Антоніми. Пароніми"'''

'''Тропи, як спеціальні засоби образності мови '''У конкретно – життєвому зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменнику втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і вислови, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називаються тропами (з гр. “зворот”). В основі тропа лежить перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші. За допомогою такого перенесення мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Це відбуваєтьяся тому, що троп дає не те означення предмета чи явища, яке стало звичним, а підносить ознаки, які звичайно не виступають на перший план. Перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші відбувається у тропах за різними принципами. Відповідно до цього визначають різні види тропів. · порівняння – полягає у змалюванні особливостей предмета, явища, дії способом зіставлення з іншим, в якому ці особливості різко виявляються. Наприклад: Т.Шевченко “Катерина” Попід горою, яром, долом, Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять… Метафора та її види Одним з найпоширеніших тропів є метафора (гр. “перенесення”). Це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю. Наприклад: М.Коцюбинський Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті… Отже, метафора є ніби приховане порівняння. У художній мові метафора – явище образного мислення, бо збуджує і збагачує уяву, надає сприйманню емоційного забарвлення. Метафори надзвичайно різноманітні. Види метафор: * уособлення (персоніфікація) – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище. Наприклад: Леся Українка. “Осінь” Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого… Т.Шевченко Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою… · алегоричний образ (гр.  “іносказання”) – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки (можуть бути і ліричні твори. Алегорична мова здобула назву “езопівської”. · символ (гр. “умовний розпізнавальний знак”) – споріднений з алегорією троп. Якщо основне в алегоричному образі є те, що він відтворює якусь сторону життя за подібністю, то символ – образ умовний. Розвинулись символи з усної народної творчості на основі паралелізму: червона калина – дівчина; сокіл – парубок. Широко застосовував образи – символи у своїй творчості Т.Шевченко: степова могила – символ героїчного минулого українського народу; буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; барвінок – символ дівочої чистоти, · оксюморон (оксиморон) (гр. “нісенітниця”) – поєднання слів протилежного значення Наприклад: дорослі діти, живі мерці, невесело сміявся. Метонімія та її види Це друга велика група тропів. Метонімія – (гр.”перейменування”) – це образний вислів, в якому предмет або явище змальовується способом заміни назвою іншого предмета чи явища, зв,язаного з першим зовнішнім чи внутрішнім зв,язком. У метонімії предмети та явища зіставляються не за подібністю, а за реально існуючим між ними зв,язком. Метонімія, як засіб образного відтворення дійсності, дуже поширена в хідожніх творах. Існує декілька різновидів метонімії: 1)Заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть. Наприклад: У роки війниУкраїна протягнула руку допомоги    поневоленим народам 2)Заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших. Наприклад: П.Тичина Перо моє пісні мережить… 3)Зображення дії чи стану одним моментом. Наприклад: Стала б я на рушник та не знаю з ким. 4)Заміна ім,.ям автора його творів Наприклад: читати Франка * синекдоха – один з поширених видів метонімії – образний вислів, заснований на кількісному зіставленні предметів, явищ; на заміні частиною цілого, одним предметом сукупності їх. Різновиди синекдохи: 1)    Вираження однорідної сукупності відповідним словом в однині Наприклад: П.Тичина Вдарив  революціонер – захитався світ… 2)    Заміна цілого частиною Наприклад: В.Сосюра Вже поставила турбіну міцна робочого рука… 3)    заміна родового поняття видовим і навпаки Наприклад: Ой піду я понад Дунаями… * перифраз (гр. “опис, переказ”) – це такий образний вислів, в якому назва предмета чи явища замінюється описом його ознак Наприклад: замість Т. Шевченко можна сказати – овтор поеми “Наймичка”. * гіпербола (гр. “перебільшення”) – образний вислів, який становить художнє пербільшення розміру, сили, значення предмета, явища. Наприклад: Леся Українка Хотіла б я вийти у чистеє поле, Припасти лицем до сирої землі, І так заридати, щоб зорі почули, Щоб люди вжахнулись на сльзи мої… * літота (гр. “простота”) – образний вислів, який становить художнє применшення. Наприклад: хлопчик – мізинчик Іронія та сарказм · іронія (гр. “прихована насмішка”) – це образний вислів, у якому слово чи група слів набувають значення протилежного основному. Іронія є засобом висміювання життєвих явищ. Наприклад: …Еней, таку уздрівши цяцю, не знав зі страху, де стояв… Відтінки іронії – вона буває добродушною, з відтінками співчуття. · сарказм – (гр. “терзання”) – угідлива, зла, гірка іронія. Наприклад: Т.Шевченко …Застукали сердешну волю та й цькуємо… Епітет Епітет (гр. “прикладка”) – це художнє означення, яке дає образне змалювання якоїсь ознаки предмета чи явища, або передає емоційне ставлення до них. За способом змалювання ознак предметів і своїми художніми функціями епітети бувають різні: 1) Одні з них лише підкреслюють якусь характерну ознаку предмета чи явища (сизай орел, карі очі, біле личко); 2) Інші епітети пояснюють ту чи іншу ознаку відповідно до життєвої ситуації і певного художнього завдання (Леся Укріїнка: “…Все, все покину, до тебе полину, Мій ти єдиний, зламаний квіте…”); 3) Є група епітетів, які передають лише емоції, пов,язані з даним предметом чи явищем у певній життєвій ситуації (А.Малишко: “Ти знов мені снишся на стежці гіркої розлуки…”). У народній творчості вживається багато постійних епітетів (сира земля, буйні вітри, темна нічка). Народнопісенні епітети зустрічаються і у творчості поетів – Котляревського, Шевченко, Франка. Але традиційних, постійних епітетів у літературі мало. Дуже багато авторських епітетів. Творцем авторських епітетів був Т.Шевченко. Наприклад: очі голубі, аж чорні; нукчемне море; рожева зоря; кругле листя. Найчастіше епітети витажаються прикметниками. Але бувають і епітети – іменники, зокрема, прикладки (сестра – голубонька, хлопці – молодці).

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Колюченко О.А.  
[[категория:Тропи. Антоніми. Пароніми. Конспект уроку]]

Тропи. Антоніми. Пароніми. Конспект уроку - История изменений

User1: Новая страница: «'''Українська мова 10 клас''' '''[[Тропи._Антоніми._Пароніми|Тема "Троп...»