Україна після Полтавської битви. Повні уроки - История изменений

ВикторияМора в 13:59, 10 августа 2012

2012-08-10T13:59:08Z

User11 в 11:53, 15 марта 2011

2011-03-15T11:53:46Z

← Предыдущая		Версия 11:53, 15 марта 2011
Строка 55:		Строка 55:
	Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.<br><br>		Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.<br><br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Любименко В.В.
		+
		+	Морозюк Ж. Б.
		+
		+	Давиденко В. М.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Історія_України_8_клас]]		[[Category:Історія_України_8_клас]]

ВикторияМора в 14:46, 1 февраля 2011

2011-02-01T14:46:13Z

← Предыдущая		Версия 14:46, 1 февраля 2011
Строка 25:		Строка 25:
	'''П. Орлик'''		'''П. Орлик'''

-	<br>У подмосковській Україні після Полтавської битви гетьманом остаточно був затверджений І. Скоропадський. Замість традиційного договору з московським урядом новий гетьман отримав так звані «Решетилівські статті», які залишали за Гетьманщиною лише номінальні автономні права.<br>[[Image:IstU8-povn-40-illus5.jpg]]<br>У Полтавському полку після червневих подій 1709 року була повністю змінена вся вертикаль полково-сотенної старшини, яка активно або співчутливо поставилася до виступу І. Мазепи.<br><br>Після Полтавської битви Велика Північна війна тривала ще дванадцять років.<br><br>'''Історичні особистості'''<br><br>[[Image:IstU8-povn-40-illus6.jpg]]Павло Леонтійович Полуботок народився в Чернігові близько 1660 року.~~<br><br>~~Після Полтавської битви 1709 року Павло Полуботок, як один з тих, хто не підтримував Івана Мазепу, висунув свою кандидатуру на пост гетьмана. Проте, всупереч очікуванням, Петро I віддав гетьманську булаву стародубському полковнику Івану Скоропадському висловившись про Полуботка так: «Це дуже хитрий, він може Мазепі вирівняти». Володіння Полуботкапростягалися на території Чернігівського, Лубенського, Гадяцького, Ніжинського, Сумського і Охтирського полків.<br><br>Навесні 1722 року в проходили в Москві урочистостях, присвячених перемозі Росії у Північній війні, Петро І у присутності гетьмана Скоропадського оголосив указ про створення Малоросійської колегії, до складу якої увійшли шість російських офіцерів на чолі з бригадиром Вельяміновим. Таким чином, крім влади гетьмана з'явилася ще одна, але відстоююча інтереси Росії. Виникло двовладдя, що значно обмежувало автономію Лівобережної України. У тому ж 1722 помер гетьман Іван Скоропадський і його булава тимчасово перейшла до чернігівського полковника Павла Полуботка, якого за традицією іменували наказним гетьманом. Щоб запобігти подальше втручання Малоросійської колегії у справи, Полуботок видав кілька універсалів, спрямованих на відновлення автономії Лівобережної України, зокрема, вдосконалення податкової системи та правосуддя, які повністю контролювалися Колегією. <br><br>У січня 1723 року Вельямінов відправився для особистого звіту Петру I про ситуацію в Україні. У результаті Павло Полуботок, а також представники козацької старшини Іван Черниш і Семен Савич були викликані до Петербурга для допиту. Вже 16 квітня цар видав указ, яким доручив Малоросійської колегії провести ревізію населення Лівобережної України, призначити на вакантні полковницькі місця російських офіцерів, а козацькі війська підпорядкувати фельдмаршалу Голіцину. Цей документ зводив фактично до нуля всі старання Полуботка щодо збереження автономії Гетьманщини. <br><br>Тим часом миргородський полковник Данило Апостол (ще один претендент на гетьманську владу) підписав складені козацькою старшиною так звані «Коломацькі чолобитні», які були передані царю. У них ставилося питання про регламентацію необмежених прав Малоросійської колегії, а також знову висловлювалося прохання дозволити вибори гетьмана. Прочитавши чолобитні, Петро I закипів «гнівом і люттю» і наказав заарештувати Полуботка, Савича і Черниша як організаторів козацької опозиції. <br><br>До судового процесу не дійшло: 18 грудня 1724 головний обвинувачений Павло Полуботок помер у казематах Петропавлівської фортеці. <br><br>Виступ гетьмана Полуботка на захист «прав і вольностей», завойованих українським народом у ході тривалої боротьби, закінчилося повною поразкою. Український народ виявився нездатним об'єднатися навколо національної ідеї.<br><br>'''Фішки для допитливих'''<br>В українській історіографії з ім'ям Полуботка пов'язано чимало міфів. Зокрема, «Історія русів» наводить досить докладні викривальні промови Полуботка, нібито сказані в ув'язненні (хоча незрозуміло, хто з катів міг їх записати і як вони звідти потрапили до автора даного памфлету півстоліття опісля). Ще один поширений міф - про «скарб Полуботка», тобто золотий запас козацької старшини, нібито переданий на зберігання в Банк Ост-Індської компанії (Великобританія) і не повернений. Спроби повернути це золото робилися достатньо довго, в тому числі і в роки Радянської влади, проте у зв'язку з відсутністю надійних доказів банк щоразу відмовляв у подібних претензії.	+	<br>У подмосковській Україні після Полтавської битви гетьманом остаточно був затверджений І. Скоропадський. Замість традиційного договору з московським урядом новий гетьман отримав так звані «Решетилівські статті», які залишали за Гетьманщиною лише номінальні автономні права.<br>[[Image:IstU8-povn-40-illus5.jpg]]<br>У Полтавському полку після червневих подій 1709 року була повністю змінена вся вертикаль полково-сотенної старшини, яка активно або співчутливо поставилася до виступу І. Мазепи.<br><br>Після Полтавської битви Велика Північна війна тривала ще дванадцять років.<br><br>'''Історичні особистості'''<br><br>[[Image:IstU8-povn-40-illus6.jpg]]
		+
		+	Павло Леонтійович Полуботок народився в Чернігові близько 1660 року. Після Полтавської битви 1709 року Павло Полуботок, як один з тих, хто не підтримував Івана Мазепу, висунув свою кандидатуру на пост гетьмана. Проте, всупереч очікуванням, Петро I віддав гетьманську булаву стародубському полковнику Івану Скоропадському висловившись про Полуботка так: «Це дуже хитрий, він може Мазепі вирівняти». Володіння Полуботкапростягалися на території Чернігівського, Лубенського, Гадяцького, Ніжинського, Сумського і Охтирського полків.<br><br>Навесні 1722 року в проходили в Москві урочистостях, присвячених перемозі Росії у Північній війні, Петро І у присутності гетьмана Скоропадського оголосив указ про створення Малоросійської колегії, до складу якої увійшли шість російських офіцерів на чолі з бригадиром Вельяміновим. Таким чином, крім влади гетьмана з'явилася ще одна, але відстоююча інтереси Росії. Виникло двовладдя, що значно обмежувало автономію Лівобережної України. У тому ж 1722 помер гетьман Іван Скоропадський і його булава тимчасово перейшла до чернігівського полковника Павла Полуботка, якого за традицією іменували наказним гетьманом. Щоб запобігти подальше втручання Малоросійської колегії у справи, Полуботок видав кілька універсалів, спрямованих на відновлення автономії Лівобережної України, зокрема, вдосконалення податкової системи та правосуддя, які повністю контролювалися Колегією. <br><br>У січня 1723 року Вельямінов відправився для особистого звіту Петру I про ситуацію в Україні. У результаті Павло Полуботок, а також представники козацької старшини Іван Черниш і Семен Савич були викликані до Петербурга для допиту. Вже 16 квітня цар видав указ, яким доручив Малоросійської колегії провести ревізію населення Лівобережної України, призначити на вакантні полковницькі місця російських офіцерів, а козацькі війська підпорядкувати фельдмаршалу Голіцину. Цей документ зводив фактично до нуля всі старання Полуботка щодо збереження автономії Гетьманщини. <br><br>Тим часом миргородський полковник Данило Апостол (ще один претендент на гетьманську владу) підписав складені козацькою старшиною так звані «Коломацькі чолобитні», які були передані царю. У них ставилося питання про регламентацію необмежених прав Малоросійської колегії, а також знову висловлювалося прохання дозволити вибори гетьмана. Прочитавши чолобитні, Петро I закипів «гнівом і люттю» і наказав заарештувати Полуботка, Савича і Черниша як організаторів козацької опозиції. <br><br>До судового процесу не дійшло: 18 грудня 1724 головний обвинувачений Павло Полуботок помер у казематах Петропавлівської фортеці. <br><br>Виступ гетьмана Полуботка на захист «прав і вольностей», завойованих українським народом у ході тривалої боротьби, закінчилося повною поразкою. Український народ виявився нездатним об'єднатися навколо національної ідеї.<br><br>'''Фішки для допитливих'''<br>В українській історіографії з ім'ям Полуботка пов'язано чимало міфів. Зокрема, «Історія русів» наводить досить докладні викривальні промови Полуботка, нібито сказані в ув'язненні (хоча незрозуміло, хто з катів міг їх записати і як вони звідти потрапили до автора даного памфлету півстоліття опісля). Ще один поширений міф - про «скарб Полуботка», тобто золотий запас козацької старшини, нібито переданий на зберігання в Банк Ост-Індської компанії (Великобританія) і не повернений. Спроби повернути це золото робилися достатньо довго, в тому числі і в роки Радянської влади, проте у зв'язку з відсутністю надійних доказів банк щоразу відмовляв у подібних претензії.

	<br>'''V.''' Висновки та узагальнення (3-4 хв)		<br>'''V.''' Висновки та узагальнення (3-4 хв)

ВикторияМора в 14:42, 1 февраля 2011

2011-02-01T14:42:10Z

Внесённые изменения

ВикторияМора: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія України|Історія Укр...»

2011-02-01T14:27:52Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія України|Історія Укр...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Україна після Полтавської битви. Повні уроки<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Україна після Полтавської битви</metakeywords>'''

'''Тема:''' Україна після Полтавської битви. '''Тип уроку:''' засвоєння нових знань '''Мета:''' дізнатися про становище України після Полтавської битви, закріпити вивчений матеріал

 '''Завдання:''' - перевірити домашнє завдання, повторити вивчене;

- опрацювати новий матеріал;

- сформувати системні знання по темі;

- навчитися опрцьовувати відеоматеріал;

- дізнатися про основних історичних діячів періоду. '''Хід уроку:''' 

'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) 

'''ІІ. '''Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв) Учитель перевіряє презентацію або розгорнутий план (див. попереднє домашнє завдання). Найкращу презентацію учитель демонструє за допомогою проектора.

'''ІІІ.''' Актуалізація опорних знань (3-5 хв) '''Як завершилася Полтавська битва?''' Солдати Карла XII почали тікати з поля бою. Битва закінчилася нищівною поразкою шведської армії, яка втратила в Полтавській битві близько 6900 чоловік. У полон потрапило близько 2800 чоловік. Втрати російської армії склали 1345 чоловік убитими і 3290 пораненими. Облога фортеці Полтава була знята. Залишки шведської армії відійшли до Пушкарівки, а потім рушили на південь, до Дніпра. Так закінчилася вирішальна битва Великої Північної війни. '''Фішки для допитливих''' Під час Полтавської битви Петром була задіяна тактика, про яку до сих пір згадується у військових училищах. Незадовго до битви Петро переодягнув досвідчених солдатів у форму молодих. Карл, знаючи про те, що форма досвідчених бійців відрізняється від форми молодих, повів своє військо на молодих бійців і потрапив у пастку.

''' IV.''' Вивчення нової теми. (20 хв) Завершенням українській кампанії для Карла XII стала капітуляція його армії під Переволочною. Зусиллями запорізьких козаків Карл XII, І. Мазепа, їх оточення і частина союзного війська були переправлені через Дніпро. Після підходу до Переволочної російських військ на чолі з А. Меншиковим залишки шведської армії капітулювали, при цьому генерал А. Левенгаупт, який командував шведами, видав росіянам своїх союзників-козаків. На очах у шведських полонених відбулися масові страти мазепинців, на яких росіяни полювали по всій окрузі. Після відступу через дикий степ, де провідниками були запорожці, король Карл XII і гетьман І. Мазепа з дозволу турецького уряду облаштувалися на околиці Бендер у Варниці. Гетьман України І. Мазепа помер 22 вересня (2 жовтня) 1709 року. Його наступником, гетьманом в еміграції, став '''П. Орлик'''. Він не тільки відновив угоди з Кримом та Швецією, а й становив 5 квітня 1710 Договір між Гетьманом і Військом Запорізьким. Цей документ став результатом тривалого розвитку державно-правової думки в Україні і увійшов в історію під назвою «Конституція Пилипа Орлика». Це була перша в світі писана Конституція, яка задовго до класичної американської проголосила пріоритет демократичних принципів. Все своє подальше життя Ф. Орлик зі своїми однодумцями (серед них – чимало полтавців) присвятили боротьбі за здобуття Україною незалежності. У подмосковській Україні після Полтавської битви гетьманом остаточно був затверджений І. Скоропадський. Замість традиційного договору з московським урядом новий гетьман отримав так звані «Решетилівські статті», які залишали за Гетьманщиною лише номінальні автономні права. У Полтавському полку після червневих подій 1709 року була повністю змінена вся вертикаль полково-сотенної старшини, яка активно або співчутливо поставилася до виступу І. Мазепи. Після Полтавської битви Велика Північна війна тривала ще дванадцять років. '''Історичні особистості''' Павло Леонтійович Полуботок народився в Чернігові близько 1660 року. Після Полтавської битви 1709 року Павло Полуботок, як один з тих, хто не підтримував Івана Мазепу, висунув свою кандидатуру на пост гетьмана. Проте, всупереч очікуванням, Петро I віддав гетьманську булаву стародубському полковнику Івану Скоропадському висловившись про Полуботка так: «Це дуже хитрий, він може Мазепі вирівняти». Володіння Полуботкапростягалися на території Чернігівського, Лубенського, Гадяцького, Ніжинського, Сумського і Охтирського полків. Навесні 1722 року в проходили в Москві урочистостях, присвячених перемозі Росії у Північній війні, Петро І у присутності гетьмана Скоропадського оголосив указ про створення Малоросійської колегії, до складу якої увійшли шість російських офіцерів на чолі з бригадиром Вельяміновим. Таким чином, крім влади гетьмана з'явилася ще одна, але відстоююча інтереси Росії. Виникло двовладдя, що значно обмежувало автономію Лівобережної України. У тому ж 1722 помер гетьман Іван Скоропадський і його булава тимчасово перейшла до чернігівського полковника Павла Полуботка, якого за традицією іменували наказним гетьманом. Щоб запобігти подальше втручання Малоросійської колегії у справи, Полуботок видав кілька універсалів, спрямованих на відновлення автономії Лівобережної України, зокрема, вдосконалення податкової системи та правосуддя, які повністю контролювалися Колегією. У січня 1723 року Вельямінов відправився для особистого звіту Петру I про ситуацію в Україні. У результаті Павло Полуботок, а також представники козацької старшини Іван Черниш і Семен Савич були викликані до Петербурга для допиту. Вже 16 квітня цар видав указ, яким доручив Малоросійської колегії провести ревізію населення Лівобережної України, призначити на вакантні полковницькі місця російських офіцерів, а козацькі війська підпорядкувати фельдмаршалу Голіцину. Цей документ зводив фактично до нуля всі старання Полуботка щодо збереження автономії Гетьманщини. Тим часом миргородський полковник Данило Апостол (ще один претендент на гетьманську владу) підписав складені козацькою старшиною так звані «Коломацькі чолобитні», які були передані царю. У них ставилося питання про регламентацію необмежених прав Малоросійської колегії, а також знову висловлювалося прохання дозволити вибори гетьмана. Прочитавши чолобитні, Петро I закипів «гнівом і люттю» і наказав заарештувати Полуботка, Савича і Черниша як організаторів козацької опозиції. До судового процесу не дійшло: 18 грудня 1724 головний обвинувачений Павло Полуботок помер у казематах Петропавлівської фортеці. Виступ гетьмана Полуботка на захист «прав і вольностей», завойованих українським народом у ході тривалої боротьби, закінчилося повною поразкою. Український народ виявився нездатним об'єднатися навколо національної ідеї. '''Фішки для допитливих''' В українській історіографії з ім'ям Полуботка пов'язано чимало міфів. Зокрема, «Історія русів» наводить досить докладні викривальні промови Полуботка, нібито сказані в ув'язненні (хоча незрозуміло, хто з катів міг їх записати і як вони звідти потрапили до автора даного памфлету півстоліття опісля). Ще один поширений міф - про «скарб Полуботка», тобто золотий запас козацької старшини, нібито переданий на зберігання в Банк Ост-Індської компанії (Великобританія) і не повернений. Спроби повернути це золото робилися достатньо довго, в тому числі і в роки Радянської влади, проте у зв'язку з відсутністю надійних доказів банк щоразу відмовляв у подібних претензії.

 '''V.''' Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Учні роблять висновки самостійно у письмовому вигляді. Один з учнів зачитує свої висновки, інші учні доповнюють.

Для закріплення матеріалу учитель демонструє ще одну презентацію, що була домашнім завданням учням.

 '''VІ. '''Домашнє завдання (1-2 хв) 1. Повторити матеріал за підручником, законспектувати те, що не встигли записати у класі. 

2. Створити презентацію або ілюстрації до уроку "Культура України в другій половині XVII –першій половині XVIІI cт."

''Використані джерела:''

1. Урок на тему "Україна після Полтавської битви." учителя історії Морозюк Жани Борисівни Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням укр. мови та літератури імені О.Гончара, м.Київ

2. Конспект уроку на тему "Україна після Полтавської битви." Давиденка В. М., учителя історії, Скадовська спеціалізована школа 1-3 ступенів №1, м.Скадовськ, Херсонська обл. 

3. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 8 клас. Підручник. – К., 2008

4. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006

5. www.youtube.com

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В. 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Історія_України_8_клас]]