Україно-московський договір 1654р - История изменений

User33 в 13:09, 26 июля 2012

2012-07-26T13:09:44Z

← Предыдущая		Версия 13:09, 26 июля 2012
Строка 3:		Строка 3:
	'''''Україно-московський договір 1654 р.'''''		'''''Україно-московський договір 1654 р.'''''

-	Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.<br>Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.<br>Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.<br>У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.<br>Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.<br>Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.<br>Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.<br><br>	+	Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову [[Похіди_гетьмана_Сагайдачного\|гетьмана]], рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.<br>Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. [[Богдан_Хмельницький\|Хмельницький]] уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.<br>Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало [[Военная_присяга_—_клятва_воина_на_верность_Родине_—_России\|присягу]] вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.<br>У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.<br>Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого [[Ілюстрації_до_теми_населення_і_політична_карта_Африки\|населення]]. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.<br>Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.<br>Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою [[Тема_33._Утворення_та_зміцнення_Московської_держави\|Московської держави]] довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.<br><br>

-	Історія України 8 клас. <br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>	+	[[Історія_України_10_клас\|Історія України]] 8 клас. <br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>

	<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Календарно-тематичне планування]] історії України, завдання школяру 8 класу, курси учителю історії України 8 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, [[Історія України\|Історія України,]] Історія України 8 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з [[Історія України 8 клас\|історії України 8 класу,]] книги та підручники згідно каленадарного плануванння історії України 8 класу</sub>		<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Календарно-тематичне планування]] історії України, завдання школяру 8 класу, курси учителю історії України 8 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, [[Історія України\|Історія України,]] Історія України 8 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з [[Історія України 8 клас\|історії України 8 класу,]] книги та підручники згідно каленадарного плануванння історії України 8 класу</sub>

ВикторияМора в 14:09, 11 апреля 2011

2011-04-11T14:09:39Z

← Предыдущая		Версия 14:09, 11 апреля 2011
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас\|Історія України 8 клас]]>>Історія України: Україно-московський договір 1654р.<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Україно-московський договір 1654р</metakeywords>'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас\|Історія України 8 клас]]>>Історія України: Україно-московський договір 1654р.<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Україно-московський договір 1654р</metakeywords>'''

-	'''''Україно-московський договір 1654 р.'''''	+	'''''Україно-московський договір 1654 р.'''''

	Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.<br>Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.<br>Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.<br>У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.<br>Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.<br>Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.<br>Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.<br><br>		Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.<br>Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.<br>Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.<br>У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.<br>Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.<br>Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.<br>Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.<br><br>
Строка 12:		Строка 12:

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_1654%D1%80._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] оцінювання	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] оцінювання

	'''<u>Практика</u>'''		'''<u>Практика</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] домашнє завдання	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання

	'''<u>Ілюстрації</u>'''		'''<u>Ілюстрації</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] реферати	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] фішки для допитливих	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] шпаргалки	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

	'''<u>Доповнення</u>'''		'''<u>Доповнення</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] підручники основні і допоміжні	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] тематичні свята, девізи	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] статті	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] статті
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] національні особливості	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] словник термінів	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] інше	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] інше

	'''<u>Тільки для вчителів</u>'''		'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] календарний план на рік	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] методичні рекомендації	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] програми	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] програми
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

User4 в 23:26, 5 июня 2010

2010-06-05T23:26:00Z

← Предыдущая		Версия 23:26, 5 июня 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас\|Історія України 8 клас]]>>Історія України: Україно-московський договір 1654р.<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Україно-московський договір 1654р</metakeywords>'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України\|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас\|Історія України 8 клас]]>>Історія України: Україно-московський договір 1654р.<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Україно-московський договір 1654р</metakeywords>'''

-	~~<br>~~	+	'''''Україно-московський договір 1654 р.'''''

-	<br>	+	Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.<br>Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.<br>Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.<br>У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.<br>Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.<br>Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.<br>Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.<br><br>

	Історія України 8 клас. <br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>		Історія України 8 клас. <br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>

User4: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Історія Укра...

2010-06-03T10:26:14Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Історія Укра...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас|Історія України 8 клас]]>>Історія України: Україно-московський договір 1654р.<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Україно-московський договір 1654р</metakeywords>'''

 

 

Історія України 8 клас. Вислано читачами інтернет-сайту 

[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Календарно-тематичне планування]] історії України, завдання школяру 8 класу, курси учителю історії України 8 класу Гіпермаркет знань, [[Історія України|Історія України,]] Історія України 8 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з [[Історія України 8 клас|історії України 8 класу,]] книги та підручники згідно каленадарного плануванння історії України 8 класу

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].