User1 в 12:11, 1 июля 2011

2011-07-01T12:11:34Z

Внесённые изменения

User1 в 12:49, 13 мая 2011

2011-05-13T12:49:10Z

Внесённые изменения

Ирина: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна лі...

2009-11-18T08:59:38Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна лі...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас|Зарубіжна література 10 клас]]>> Зарубіжна література: Федір Тютчев (1803-1873)-пізній романтик'''

 

<metakeywords>Зарубіжна література, Федір Тютчев (1803-1873), пізній романтик</metakeywords>ФЕДІР ТЮТЧЕВ (1803 — 1873) Джерел душі не руш вночі: Живися ними — і мовчи. Федір Тютчев   ЗАКОНСЕРВОВАНИЙ РОМАНТИК ЧИ ПЕРЕДЧАСНИЙ СИМВОЛІСТ? Федір Іванович Тютчев — російський дворянин пушкінського покоління. Народився він 23 листопада 1803 року в селі Овстуг на Орлівщині. Однак тоді, як молодий Пушкін, а згодом і Лєрмонтов переборювали в собі романтиків, Тютчев не поспішав розлучатися з ідеалами своєї молодості. Цьому сприяло те, що він у юнацькому віці, після навчання на словесному відділенні Московського університету, вступив на дипломатичну службу і 22 роки прожив в одній з найспо-кійніших з тогочасних держав — Баварії. Його ровесники й знайомі у Росії брали участь у повстанні декабристів, зазнавали гонінь від Миколи І, словом, так чи інакше змушені були змінюватись або пристосовуватись. А Тютчев у затишному, одвічно романтичному Мюнхені, серед чудових гірських пейзажів, поглиблював те світовідчуття, яке від німецьких романтиків він з ранньої юності й засвоїв. А зміни в Росії? Поет хоч і знав про них, а повернувшись 1844 року на батьківщину побачив їх власними очима, та реагував на ці зміни як романтик, котрий не вірить у можливість до кінця пізнати будь-що, особливо ж «дух нації», а віру завжди ставить над розумом: Умом Россию не понять, Аршином общим не измерить. У ней особенная стать: В Россию можно только верить. За цей час на російському поетичному небосхилі пролетіли й згоріли яскраві поетичні комети — Пушкін і Лєрмонтов. А неспішне поетичне існування Тютчева, власне, ще тільки починалось... 

 

Щоправда, вже в 20—30-ті роки митець мав такі поетичні надбання, якими захоплювався і які популяризував сам Пушкін. У двох номерах журналу «Современник» (1836) Олександр Сергійович надрукував 24 поезії під заголовком «Вірші, надіслані з Німеччини» за підписом Ф.Т. Ніхто не знав повного імені загадкового автора віршів. Та ніхто не міг би сказати, що вони «когось нагадують» — настільки одразу ж самобутнім, вдумливим, зрілим виявився стиль цього поета. Стандартні «ходи» романтичної лірики присутні у раннього Тютчева у вигляді холодних замальовок стороннього спостерігача. Тут він не тільки іде далі за Пушкіна доби «подолання романтизму», а й полемізує з ним. Так, у пушкінському вірші «Поет» (1827) традиційний романтичний образ хоч і не зливається з авторським «я», але поданий з явним співчуттям: Біжить він, дикий і суворий, Весь звуків повний і снаги, На хвиль пустельних береги, У гомінких дібров простори... (Переклад М. Рильського)

 Ці ж зовнішні ознаки «романтичного божевілля» Тютчев подає так само мальовничо й поривчасто, дотримуючись обраного Пушкіним віршового розміру. Однак за чіткістю, навіть якоюсь застиглістю авторського малюнка вірш «Божевілля» (1830) нагадує класицистичну алегорію, персонаж якої не стільки жива людина, скільки алегорія божевілля: Там, де земля вся обгоріла, Де, наче дим, блакить пливе, Лихе, нещасне божевілля В безжурній радості живе. Образ, який у першій строфі містить натяк на алегорію, вже в другій розгорнуто в глибоке символічне уособлення: Там, під проміннями палкими, Воно в розпечених пісках Шкляними, мертвими очима Чогось шукає в небесах. Символ як спосіб вираження незбагненної суші явищ життя і таємничих індивідуальних уявлень митця, звичайно, трапляється й у романтичній поезії Байрона, і в «перехідних» до реалізму віршах Пушкіна. Однак у Тютчева вже з його ранніх творів (поезія «Божевілля» хоч яскравий, проте далеко не єдиний приклад) цей спосіб поступово перетворюється на одну з головних рис його поетичного мислення. Тут Тютчев  виступає передвісником того мистецького напряму, який набуде розвитку наприкінці XIX століття, — символізму (до речі, російські поети-символісти кінця XIX — початку XX століть вважали Тютчева своїм прямим попередником і вчителем, а український символіст Микола Вороний недаремно виявився одним з найбільш чуйних і уважних перекладачів тютчевської поезії).

 Що ж до самого авторського ставлення до героя поезії «Божевілля» — героя типово романтичного, то воно змінилося (порівняно з пушкінським ставленням до «божевільного поета») не тільки завдяки назві (романтики часто називали «божевіллям» творче натхнення). Скупими й точними рисами, характерними для реалістичного, «бальзаківського» письма, Тютчев змальовує психологічний портрет персонажа, сповнений презирливого жалю. Адже «істина», яку нібито, на відміну від «простих смертних», бачить романтичний герой, — не істина, а мара: І раптом скочить, чуйне вухо Приложить раптом до землі І жде пожадливого слуха: Таємна радість на чолі. Мов слухом струй кипіння ловить, Що під землею потекли, їх тихі співи колискові І шумний вихід із землі. (Переклад О. Бургардта) 

 

Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського

Вислано читачами з інтернет-сайту

 

Збірка конспектів уроків [[Зарубіжна_література|по всім класам з зарубіжнгої літератури]], реферати з української мови, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|книги та підручники]] згідно каленадарного плануванння 10 класу

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Федір Тютчев (1803-1873)-пізній романтик - История изменений

User1 в 12:11, 1 июля 2011

User1 в 12:49, 13 мая 2011

Ирина: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна лі...