Федір Тютчев (1803-1873).Повні уроки - История изменений

User13 в 09:02, 15 августа 2012

2012-08-15T09:02:09Z

User11 в 15:34, 16 марта 2011

2011-03-16T15:34:27Z

← Предыдущая		Версия 15:34, 16 марта 2011
Строка 15:		Строка 15:
	*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''		*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''

-	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br> ~~{{#ev:youtube\|eK4nMTfpN2Y&feature}}~~	+	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>

	Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.		Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.
Строка 39:		Строка 39:
	*'''Домашнє завдання:'''		*'''Домашнє завдання:'''

-	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> ----	+	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> ----

-	'''<u>Над уроком працювали</u>'''	+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''

-	Колісник Н. М.	+	Колісник Н. М.

-	Колісніченко В. Д.	+	Колісніченко В. Д.
		+
		+	Пилипенко В.В.

-	~~Пилипенко В.В.~~
	----		----

-		+	<br>

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
-
-

	[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]

User11 в 15:33, 16 марта 2011

2011-03-16T15:33:33Z

← Предыдущая		Версия 15:33, 16 марта 2011
Строка 39:		Строка 39:
	*'''Домашнє завдання:'''		*'''Домашнє завдання:'''

-	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> ~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> ----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Колісник Н. М.
		+
		+	Колісніченко В. Д.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+
		+

	[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]

User23 в 15:23, 20 декабря 2010

2010-12-20T15:23:54Z

← Предыдущая		Версия 15:23, 20 декабря 2010
Строка 3:		Строка 3:
	<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''		<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''

-	[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників.	+	[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників.

-	{{#ev:youtube\|vsrIAdMxv-8}}	+	{{#ev:youtube\|vsrIAdMxv-8}}

-	Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>	+	Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>

	{{#ev:youtube\|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.		{{#ev:youtube\|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.

User23 в 14:40, 20 декабря 2010

2010-12-20T14:40:13Z

← Предыдущая		Версия 14:40, 20 декабря 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''

-	<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''	+	<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''

-	[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників. Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.	+	[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників.

-	[[Image:T43st2.jpeg]]	+	{{#ev:youtube\|vsrIAdMxv-8}}
		+
		+	Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>
		+
		+	{{#ev:youtube\|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.
		+
		+	[[Image:T43st2.jpeg]]

	*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''		*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''

-	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.	+	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br> {{#ev:youtube\|eK4nMTfpN2Y&feature}}
		+
		+	Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.

-	[[Image:T42st1.jpeg]]	+	[[Image:T42st1.jpeg]]

	*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''		*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''

-	Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.	+	Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.

-	[[Image:~~t43st3~~.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».	+	[[Image:T43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».

-	[[Image:~~t43st4~~.jpeg]]<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.	+	[[Image:T43st4.jpeg]]<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.

-	[[Image:~~t43st5~~.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.	+	[[Image:T43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.

	<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.		<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.

User23 в 14:26, 20 декабря 2010

2010-12-20T14:26:22Z

← Предыдущая		Версия 14:26, 20 декабря 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''

-	<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників. Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.	+	<br> '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.<br>'''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br>  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку''': навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>''Не то, что мните вы, природа:<br>Не слепок, не бездушный лик - <br>В ней есть душа, в ней есть свобода,<br>В ней есть любовь, в ней есть язык…''
		+
		+	[[Image:T43st.jpeg]]<br>Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників. Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.
		+
		+	[[Image:T43st2.jpeg]]

	*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''		*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''

-	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.	+	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.
		+
		+	[[Image:T42st1.jpeg]]

	*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''		*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''

-	Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.	+	Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах.
		+
		+	[[Image:t43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».
		+
		+	[[Image:t43st4.jpeg]]<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.
		+
		+	[[Image:t43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.
		+
		+	<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.

	*'''Завдання на закріплення нової теми:'''		*'''Завдання на закріплення нової теми:'''

-	Назвіть роки життя поета.<br>Назвіть назву віршів про природу Ф. Тютчєва.	+	Назвіть роки життя поета.<br>Назвіть назву віршів про природу Ф. Тютчєва.

	*'''Домашнє завдання:'''		*'''Домашнє завдання:'''

-	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>	+	Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. <br>Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків.<br>Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год<br>А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год<br>А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год<br>Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год<br>Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год<br>В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

2010-12-20T14:22:52Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 5 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Федір Тютчев (1803-1873). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 5 клас, Повні уроки,Тема Федір Тютчев (1803-1873)</metakeywords>'''

 '''Тема:''' Федір Тютчев (1803-1873) «Я знаю в праосені пору...». Тонкий ліризм поезії Тютчева, Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову. '''Мета:''' розширити знання учнів про творчысть Тютчєва.  - розвиток аналітичного мислення учнів;   - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. '''Тип уроку''': навчально - виховний '''Хід уроку:''' ''Не то, что мните вы, природа: Не слепок, не бездушный лик - В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык…'' Особливості долі і характеру Ф. І. Тютчева (1803 - 1873гг.) визначили неправомірний сповільнене поширення його популярності не лише серед публіки, що широко читає, але і серед літераторів-сучасників. Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту». Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія». Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.

*'''Цікаво:''' ''У Росії канцелярії і казарми. Все рухається довкола батога і чину.''

Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які Все вместе -- малые, большие, Утратив прежний образ свой, Все -- безразличны, как стихия,-- Сольются с бездной роковой! Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.

*'''Треба знати:''' ''Весна - єдина революція на цьому світі, гідна бути сприйнятою серйозно, єдина, яка принаймні завжди має успіх.''

Радість буття, щаслива згода з природою, безтурботна захопленість нею характерні переважно для віршів Тютчева, присвячених весні, і в цьому є своя закономірність. Постійні думки про крихкість життя були невідступними супутниками поета. «Відчуття туги і жаху вже багато років як стали звичайними моїм душевним станом» -- такого роду визнання нерідкі в його листах. Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное». Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду: И страх кончины неизбежной Не свеет с древа ни листа: Их жизнь, как океан безбрежный, Вся в настоящем разлита. «Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета: Природа знать не знает о былом, Ей чужды наши призрачные годы, И перед ней мы смутно сознаем Себя самих -- лишь грезою природы. Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.

*'''Завдання на закріплення нової теми:'''

Назвіть роки життя поета. Назвіть назву віршів про природу Ф. Тютчєва.

*'''Домашнє завдання:'''

Вивчити на пам’ять вірш Ф. Тютчєва. '''Список використаної літератури:''' Урок на тему : Пейзажність поезії Тютчєва, Колісник  Н. М., викладача світової літератури Сш. №  7 , м. Канів. Урок на тему : Поезія Тютчєва, Колісніченко В. Д., викладача світової літератури Сш. № 12 ,м. Харків. Ф. И. Тютчев «Избранная лирика»; Москва, 1986 год А. Григорьев «Эстетика и критика»; Москва, 1980 год А. А. Фет «Сочинения»; Москва, 1982 год Литература, Справочник школьника; Слово, 1995 год Ю. М. Лотман «О поэтах и поэзии»; Искусство, 1996 год В. И. Коровин «Русская поэзия 19 века»; Москва, 1983 год Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_5_клас]]

← Предыдущая		Версия 09:02, 15 августа 2012
Строка 9:		Строка 9:
	Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>		Лев Толстой згадував, як в 1855 році «...Тургенев, Некрасов ледве могли умовити мене прочитати Тютчева. Та зате коли я прочитав, то просто обімлів від величини його творчого таланту».<br>Адже Тютчев на той час вже чверть століття друкувався. І, проте, честь «відкриття» Тютчева належить Н. А. Некрасову, в 1850 році що звернув увагу читачів «Сучасника» на вірші вже немолодого поета, які він в своїй статті прирівнював до кращих зразків «російського поетичного генія».<br>

-	{{#ev:youtube\|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний художник, глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.	+	{{#ev:youtube\|fq3w58q45Os}} <br>Дійсна велич Тютчева виявляється в його ліриці. Геніальний [[Малювання\|'''художник''']], глибокий мислитель, тонкий психолог -- таким представляється він у віршах, теми яких вічні: сенс буття людського, життя природи, зв'язок людини з цим життям, любов. Емоційне забарвлення більшості тютчевських віршів визначається його мятущимся, трагічним світовідчуванням.

	[[Image:T43st2.jpeg]]		[[Image:T43st2.jpeg]]
Строка 17:		Строка 17:
	Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>		Как жесточайшее бедствие и тяжкий грех ощущал поэт самовластье «человеческого Я» -- проявление индивидуализма, холодного и разрушительного. Отсюда бессильные порывы Тютчева к христианству, особенно к православию с его выраженной идеей «соборности», смирением и покорностью судьбе. Якщо для пантеїстичного світогляду А. К. Толстого характерний оптимізм, викликаний упевненістю, що «в одну любов ми всі зіл’ємось незабаром...», то Тютчеву перспектива «злиття» малюється вельми безрадісно. У вірші «Смотри как на речном просторе...» «человеческое Я» уподібнюється танучим крижинам, які<br>Все вместе -- малые, большие,<br>Утратив прежний образ свой,<br>Все -- безразличны, как стихия,--<br>Сольются с бездной роковой!<br>

-	Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю природи.	+	Переважання пейзажів - одна з прикмет його лірики. При цьому зображення природи і думка про природу споєднанні в Тютчева воєдино: його пейзажі отримують символічний філософський сенс, а думка знаходить виразність.  У відношенні до природи Тютчев виявляє як би дві іпостасі: побутову, споглядальну, сприймаючу навколишній світ «за допомогою п'яти органів чуття», - і духовну, мислячу, прагнучу за видимим покривом вгадати велику таємницю [[Зображення_природи_різними_поетами.Повні_уроки\|'''природи''']].

	[[Image:T42st1.jpeg]]		[[Image:T42st1.jpeg]]
Строка 27:		Строка 27:
	[[Image:T43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».		[[Image:T43st3.jpeg]]<br>Незмінний відвідувач світських салонів, блискучий і дотепний співбесідник, «чарівний балакун», за визначенням П. А. Вяземського, Тютчев був вимушений «избегать, во что бы то ни стало, в течение восемнадцати часов из двадцати четырех всякой серьезной встречи с самим собой».І мало хто міг осягнути його складний внутрішній світ. Ось яким бачила батька дочка Тютчева Ганна: «Он мне представляется одним из тех изначальных духов, таких тонких, умных и пламенных, которые не имеют ничего общего с материей, но у которых нет, однако, и души. Он совершенно вне всяких законов и правил. Он поражает воображение, но в нем есть что-то жуткое и беспокойное».

-	[[Image:T43st4.jpeg]]<br>Весняна природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.	+	[[Image:T43st4.jpeg]]<br>[[Тема_29._Весна_в_природі._Перевіряємо_народні_прикмети._Рослини_навесні.\|'''Весняна''']] природа, що прокидається, володіла чудодійною властивістю заглушати це постійне занепокоєння, утихомирювати тривожну душу поета.  Могутність весни пояснюється її торжеством над минулим і майбутнім, повним забуттям колишнього і грядущого знищення і розпаду:<br>И страх кончины неизбежной<br>Не свеет с древа ни листа:<br>Их жизнь, как океан безбрежный,<br>Вся в настоящем разлита.

	[[Image:T43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.		[[Image:T43st5.jpeg]]<br>«Вечный строй» природи то захоплюють, то викликають смуток поета:<br>Природа знать не знает о былом,<br>Ей чужды наши призрачные годы,<br>И перед ней мы смутно сознаем<br>Себя самих -- лишь грезою природы.

-	<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, роздумом.	+	<br>Тютчев володіє даром відтворювати фарби і звучання в нероздільності стаорюваного ним враження. Так виникають в його поезії і «чуйні зірки», і сонячний промінь, що уривається у вікно «рум'яним гучним вигуком», повідомляючи динаміку і експресію поетичної фантазії Тютчева, допомагаючи перетворити поетичні етюди з натури в такі «пейзажі у віршах», де зрітельно0конкретниє образи пройняті думкою, відчуттям, настроєм, [[РМ_16._Особливості_побудови_роздуму_дискусійного_характеру._Усний_твір-роздум_дискусійного_характеру_в_публіцистичному_стилі\|'''роздумом''']].

	*'''Завдання на закріплення нової теми:'''		*'''Завдання на закріплення нової теми:'''