Формування наземних екосистем. Поява людини - История изменений

User17 в 14:37, 4 сентября 2012

2012-09-04T14:37:05Z

← Предыдущая		Версия 14:37, 4 сентября 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 10 клас, клас, урок, на Тему, Формування наземних екосистем, Поява людини, популяція, адаптація, екосистема, біосфера, мікроеволюція, природний добір</metakeywords>	+	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 10 клас, клас, урок, на Тему, Формування наземних екосистем, Поява людини, популяція, адаптація, екосистема, біосфера, мікроеволюція, природний добір, середовища, хрящовий, вода, членистоногих</metakeywords>

	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 10 клас\|Біологія 10 клас]]>> Біологія: Формування наземних екосистем. Поява людини'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 10 клас\|Біологія 10 клас]]>> Біологія: Формування наземних екосистем. Поява людини'''
Строка 9:		Строка 9:
	'''<u>Пригадайте</u>:'''		'''<u>Пригадайте</u>:'''

-	''Які розрізняють середовища існування організмів?''	+	''Які розрізняють '''[[Екологічні фактори. Поняття про середовище існування\|середовища]]''' існування організмів?''

	<br>		<br>
Строка 21:		Строка 21:
	Для силурійського періоду (440-400 млн років тому) характерна наявність мілких (до 10 м глибини) теплих морів зі зниженою солоністю. В них з'являються перші щелепні хребетні, представлені особливими викопними класами риб. Предки риб невідомі, бо у безщелепних немає зябрових дуг і вони є особливою еволюційною гілкою.<br>		Для силурійського періоду (440-400 млн років тому) характерна наявність мілких (до 10 м глибини) теплих морів зі зниженою солоністю. В них з'являються перші щелепні хребетні, представлені особливими викопними класами риб. Предки риб невідомі, бо у безщелепних немає зябрових дуг і вони є особливою еволюційною гілкою.<br>

-	Силурійські риби мали хрящовий внутрішній скелет, у них не було зябрових кришок та плавального міхура. Колючозубі досягали не більше ЗО см у довжину. Для них характерна велика кількість парних плавців (до 8 пар). їхнє тіло було вкрите кістковою лускою. Панцирні риби мали кісткові пластинки, часто злиті в суцільний захисний панцир. Деякі з них досягали 6 м завдовжки. Серед силурійських риб траплялись придонні та плаваючі форми. Вважають, що всі вони були хижаками (мал. 195).<br>	+	Силурійські риби мали '''[[Підтип Черепні. Загальна характеристика Хрящових риб.\|хрящовий]]''' внутрішній скелет, у них не було зябрових кришок та плавального міхура. Колючозубі досягали не більше ЗО см у довжину. Для них характерна велика кількість парних плавців (до 8 пар). їхнє тіло було вкрите кістковою лускою. Панцирні риби мали кісткові пластинки, часто злиті в суцільний захисний панцир. Деякі з них досягали 6 м завдовжки. Серед силурійських риб траплялись придонні та плаваючі форми. Вважають, що всі вони були хижаками (мал. 195).<br>

	[[Image:59.1..JPG\|140px\|Силурійські риби]]		[[Image:59.1..JPG\|140px\|Силурійські риби]]

-	У прибережних частинах континентальних водойм утворився шар мулу внаслідок мінливості рівня води. Він став основою первісних ґрунтів, на яких утворилися наземні біогеоценози. їхню основу складали вищі спорові рослини з відділів Риніофіти та Плауноподібні (мал. 196).	+	У прибережних частинах континентальних водойм утворився шар мулу внаслідок мінливості рівня '''[[Тема 4. Неорганічні сполуки: вода та мінеральні солі.\|води]]'''. Він став основою первісних ґрунтів, на яких утворилися наземні біогеоценози. їхню основу складали вищі спорові рослини з відділів Риніофіти та Плауноподібні (мал. 196).

	[[Image:59.2..JPG\|140px\|Риніофіти та Плауноподібні]]		[[Image:59.2..JPG\|140px\|Риніофіти та Плауноподібні]]

-	З тварин там мешкали ґрунтові види (малощетинкові черви та ін.) та рослиноїдні багатоніжки. Це особливий клас членистоногих, представники якого і нині широко розповсюджені на Землі. їхнє тіло поділене на голову та багатосегментний тулуб, кожний сегмент якого несе 2 пари кінцівок. Відомі також перші наземні хижаки - скорпіони.<br>	+	З тварин там мешкали ґрунтові види (малощетинкові черви та ін.) та рослиноїдні багатоніжки. Це особливий клас '''[[Загальна характеристика типу Членистоногі.\|членистоногих]]''', представники якого і нині широко розповсюджені на Землі. їхнє тіло поділене на голову та багатосегментний тулуб, кожний сегмент якого несе 2 пари кінцівок. Відомі також перші наземні хижаки - скорпіони.<br>

	<br>		<br>
Строка 251:		Строка 251:
	Наприкінці періоду фауна і флора загалом нагадували сучасні, відрізняючись переважно на видовому та частково родовому рівнях. З'явилась більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. Існування сухопутного перешийка між Північною Америкою та Європою забезпечило взаємообмін компонентами фаун і флор: зокрема в Північній Америці з'являються хоботні, в Європі та Азії - особливий рід трипалих конячих - гіпаріон. Його представники були дуже поширені в Євразії, у тому числі на території сучасної України. Вони дали назву специфічному комплексу степових тварин того часу - гіпаріонова фауна.		Наприкінці періоду фауна і флора загалом нагадували сучасні, відрізняючись переважно на видовому та частково родовому рівнях. З'явилась більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. Існування сухопутного перешийка між Північною Америкою та Європою забезпечило взаємообмін компонентами фаун і флор: зокрема в Північній Америці з'являються хоботні, в Європі та Азії - особливий рід трипалих конячих - гіпаріон. Його представники були дуже поширені в Євразії, у тому числі на території сучасної України. Вони дали назву специфічному комплексу степових тварин того часу - гіпаріонова фауна.

-	Деяких незвичних ссавців неогенового періоду зображено на малюнку 213.	+	Деяких незвичних ссавців неогенового періоду зображено на [http://xvatit.com/relax/photoshop-online.php '''малюнку''']213.

	[[Image:62.4..JPG\|140px\|ссавці неогенового періоду]]		[[Image:62.4..JPG\|140px\|ссавці неогенового періоду]]
Строка 345:		Строка 345:
	<br>		<br>

-	'''Тематична перевірка знань'''	+	'''Тематична перевірка [http://xvatit.com/vuzi/ знань]'''

	<br> <u>'''І рівень'''</u>		<br> <u>'''І рівень'''</u>

User17 в 14:16, 4 сентября 2012

2012-09-04T14:16:33Z

← Предыдущая		Версия 14:16, 4 сентября 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 10 клас, клас, урок, на Тему, Формування наземних екосистем, Поява людини, популяція, адаптація, екосистема, біосфера</metakeywords>	+	<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 10 клас, клас, урок, на Тему, Формування наземних екосистем, Поява людини, популяція, адаптація, екосистема, біосфера, мікроеволюція, природний добір</metakeywords>

	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 10 клас\|Біологія 10 клас]]>> Біологія: Формування наземних екосистем. Поява людини'''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія\|Біологія]]>>[[Біологія 10 клас\|Біологія 10 клас]]>> Біологія: Формування наземних екосистем. Поява людини'''
Строка 307:		Строка 307:
	Еволюція — процес необоротних змін у будові та функціях живих істот, що відбуваються при змінах поколінь протягом їхнього історичного існування. В основу першої еволюційної гіпотези Ж.-Б. Ламарка покладено уявлення про те, що всі організми під впливом умов середовища набувають корисних ознак, змінюючи свою будову, функції, індивідуальний розвиток і «прагнуть» до ускладнення організації.		Еволюція — процес необоротних змін у будові та функціях живих істот, що відбуваються при змінах поколінь протягом їхнього історичного існування. В основу першої еволюційної гіпотези Ж.-Б. Ламарка покладено уявлення про те, що всі організми під впливом умов середовища набувають корисних ознак, змінюючи свою будову, функції, індивідуальний розвиток і «прагнуть» до ускладнення організації.

-	Еволюція, за Ч. Дарвіном, - це безперервні пристосувальні зміни видів у процесі їхнього історичного розвитку. Всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Основними факторами еволюції є спадкова мінливість, боротьба за існування, природний добір.	+	Еволюція, за Ч. Дарвіном, - це безперервні пристосувальні зміни видів у процесі їхнього історичного розвитку. Всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Основними факторами еволюції є спадкова мінливість, боротьба за існування, '''[[Естественный отбор и его формы\|природний добір]]'''.

	На початку XX століття сформувалась система поглядів - «класичний дарвінізм»; у 20-50 рр. було створено синтетичну гіпотезу еволюції.		На початку XX століття сформувалась система поглядів - «класичний дарвінізм»; у 20-50 рр. було створено синтетичну гіпотезу еволюції.

-	Еволюційний процес відбувається у формах мікроеволюції, видоутворення та макроеволюції. Природний добір, залежно від характеру пов'язаних з ним адаптаційних змін, буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим. З розвитком синтетичної гіпотези еволюції було розроблено й біологічну концепцію виду, згідно з якою вид - це сукупність популяцій, що складаються з особин, подібних між собою за будовою і життєвими функціями, здатних схрещуватись і давати плодюче потомство. Популяції одного виду мають унікальну екологічну нішу і займають певний аріал. Основні критерії виду - морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний та екологічний. Видоутворення — необоротний еволюційний процес утворення нових видів.	+	Еволюційний процес відбувається у формах '''[[Мікроеволюція. Природний добір\|мікроеволюції]]''', видоутворення та макроеволюції. Природний добір, залежно від характеру пов'язаних з ним адаптаційних змін, буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим. З розвитком синтетичної гіпотези еволюції було розроблено й біологічну концепцію виду, згідно з якою вид - це сукупність популяцій, що складаються з особин, подібних між собою за будовою і життєвими функціями, здатних схрещуватись і давати плодюче потомство. Популяції одного виду мають унікальну екологічну нішу і займають певний аріал. Основні критерії виду - морфологічний, фізіологічний, біохімічний, географічний та екологічний. Видоутворення — необоротний еволюційний процес утворення нових видів.

	Біологічні види, як і інші систематичні групи, можуть перебувати у стані процвітання (біологічний прогрес) чи вимирання (біологічний регрес). Біологічний прогрес може бути досягнений шляхом ароморфозів, ідіоадаптацій або загальної дегенерації.		Біологічні види, як і інші систематичні групи, можуть перебувати у стані процвітання (біологічний прогрес) чи вимирання (біологічний регрес). Біологічний прогрес може бути досягнений шляхом ароморфозів, ідіоадаптацій або загальної дегенерації.

User17 в 13:12, 4 сентября 2012

2012-09-04T13:12:02Z

Внесённые изменения

User17 в 20:21, 3 сентября 2012

2012-09-03T20:21:42Z

Внесённые изменения

User16 в 12:20, 24 марта 2010

2010-03-24T12:20:38Z

← Предыдущая		Версия 12:20, 24 марта 2010
Строка 129:		Строка 129:
	Палеоценова епоха була найтеплішою та найвологішою. На суходолі переважали біоценози, основою яких були дерев'янисті покритонасінні (буки, дуби), голонасінні (кипарисові, соснові, гінкгові та ін.), скам'яніла смола яких відома під назвою «бурштин», та папороті. їхні рештки, потрапляючи на дно водойм, перетворились на буре вугілля.		Палеоценова епоха була найтеплішою та найвологішою. На суходолі переважали біоценози, основою яких були дерев'янисті покритонасінні (буки, дуби), голонасінні (кипарисові, соснові, гінкгові та ін.), скам'яніла смола яких відома під назвою «бурштин», та папороті. їхні рештки, потрапляючи на дно водойм, перетворились на буре вугілля.

-	На початку епохи вимерло багато груп давніх ссавців, що з'явилися у тріасовий і юрський періоди мезозойської ери. З'являються представники сучасних рядів хижих, гризунів і зайцеподібних, а також кілька нині вимерлих рядів. У морях досягають розквіту радіолярії та велетенські бентосні форамініфери з діаметром черепашки до 5 см (мал. 210). <br>	+	На початку епохи вимерло багато груп давніх ссавців, що з'явилися у тріасовий і юрський періоди мезозойської ери. З'являються представники сучасних рядів хижих, гризунів і зайцеподібних, а також кілька нині вимерлих рядів. У морях досягають розквіту радіолярії та велетенські бентосні форамініфери з діаметром черепашки до 5 см (мал. 210). <br>

-	[[Image:62.1..JPG]]<br>	+	[[Image:62.1..JPG]]<br>

	З'являються та широко розповсюджуються бурі водорості. У кінці епохи остаточно вимирають белемніти та багато видів хрящових риб. Із кісткових риб бурхлива адаптація відбувається серед променеперих. Вони стають домінуючою групою прісних і солоних водойм.		З'являються та широко розповсюджуються бурі водорості. У кінці епохи остаточно вимирають белемніти та багато видів хрящових риб. Із кісткових риб бурхлива адаптація відбувається серед променеперих. Вони стають домінуючою групою прісних і солоних водойм.
Строка 143:		Строка 143:
	Олігоценова епоха характеризується суворішим кліматом унаслідок зниження рівня Світового океану; встановлюється природна зональність, що загалом нагадує сучасну. З цієї епохи відомо більшість сучасних рядів птахів, серед яких були велетенські нелітаючі форми - мешканці степових просторів, наприклад, південноамериканський хижий журавель фороракос (мал. 211), що досягав триметрової висоти.		Олігоценова епоха характеризується суворішим кліматом унаслідок зниження рівня Світового океану; встановлюється природна зональність, що загалом нагадує сучасну. З цієї епохи відомо більшість сучасних рядів птахів, серед яких були велетенські нелітаючі форми - мешканці степових просторів, наприклад, південноамериканський хижий журавель фороракос (мал. 211), що досягав триметрової висоти.

-	[[Image:62.2..JPG]]	+	[[Image:62.2..JPG]]

	Тривала адаптивна радіація копитних та хоботних, хижих та інших рядів. У багатьох з видів котячих ікла верхніх щелеп були настільки великими, що виступали назовні, їх об'єднують під назвою «шаблезубі кішки», а великих за розмірами представників - «шаблезубі тигри» (мал. 212).		Тривала адаптивна радіація копитних та хоботних, хижих та інших рядів. У багатьох з видів котячих ікла верхніх щелеп були настільки великими, що виступали назовні, їх об'єднують під назвою «шаблезубі кішки», а великих за розмірами представників - «шаблезубі тигри» (мал. 212).

-	[[Image:62.3..JPG]]	+	[[Image:62.3..JPG]]

	Частина хижих опанувала водойми і дала початок ластоногим. З півночі Африки відомі представники вузьконосих, а з Південної Америки - широконосих мавп.		Частина хижих опанувала водойми і дала початок ластоногим. З півночі Африки відомі представники вузьконосих, а з Південної Америки - широконосих мавп.
Строка 157:		Строка 157:
	Наприкінці періоду фауна і флора загалом нагадували сучасні, відрізняючись переважно на видовому та частково родовому рівнях. З'явилась більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. Існування сухопутного перешийка між Північною Америкою та Європою забезпечило взаємообмін компонентами фаун і флор: зокрема в Північній Америці з'являються хоботні, в Європі та Азії - особливий рід трипалих конячих - гіпаріон. Його представники були дуже поширені в Євразії, у тому числі на території сучасної України. Вони дали назву специфічному комплексу степових тварин того часу - гіпаріонова фауна. Деяких незвичних ссавців неогенового періоду зображено на малюнку 213.		Наприкінці періоду фауна і флора загалом нагадували сучасні, відрізняючись переважно на видовому та частково родовому рівнях. З'явилась більшість сучасних родин покритонасінних, комах, молюсків, птахів і ссавців. Існування сухопутного перешийка між Північною Америкою та Європою забезпечило взаємообмін компонентами фаун і флор: зокрема в Північній Америці з'являються хоботні, в Європі та Азії - особливий рід трипалих конячих - гіпаріон. Його представники були дуже поширені в Євразії, у тому числі на території сучасної України. Вони дали назву специфічному комплексу степових тварин того часу - гіпаріонова фауна. Деяких незвичних ссавців неогенового періоду зображено на малюнку 213.

-	[[Image:62.4..JPG]]	+	[[Image:62.4..JPG]]

	У східноафриканських відкладах знайдено рештки перших людиноподібних мавп, які внаслідок адаптивної радіації утворили значну кількість форм та розповсюдились в Європу і Азію. Викопні рештки деяких близьких видів примітивних істот із родини Людей (гомінід) віком 4-5 млн років знайдено в Східній Африці, їх назвали австралопітеки. Наприкінці неогенового періоду підвищилась горотворча активність, відбулося часткове зледеніння Північної півкулі, внаслідок чого змінився клімат і виникла чергова біосферна криза. Так, повністю зникла гіпаріонова фауна; значно зменшилось видове різноманіття хоботних тощо.		У східноафриканських відкладах знайдено рештки перших людиноподібних мавп, які внаслідок адаптивної радіації утворили значну кількість форм та розповсюдились в Європу і Азію. Викопні рештки деяких близьких видів примітивних істот із родини Людей (гомінід) віком 4-5 млн років знайдено в Східній Африці, їх назвали австралопітеки. Наприкінці неогенового періоду підвищилась горотворча активність, відбулося часткове зледеніння Північної півкулі, внаслідок чого змінився клімат і виникла чергова біосферна криза. Так, повністю зникла гіпаріонова фауна; значно зменшилось видове різноманіття хоботних тощо.
Строка 165:		Строка 165:
	Великі простори Північної півкулі були зайняті тундрою із специфічними біогеоценозами, основу яких складали трав'янисті покритонасінні, мохи та лишайники. Із ссавців для тундри характерні лемінги (особливий вид гризунів), північний олень та вівцебик (дожили до наших днів), а також нині вимерлі вкритий шерстю слон - мамут, шерстистий носоріг, великорогий олень, печерний ведмідь (мал. 214).		Великі простори Північної півкулі були зайняті тундрою із специфічними біогеоценозами, основу яких складали трав'янисті покритонасінні, мохи та лишайники. Із ссавців для тундри характерні лемінги (особливий вид гризунів), північний олень та вівцебик (дожили до наших днів), а також нині вимерлі вкритий шерстю слон - мамут, шерстистий носоріг, великорогий олень, печерний ведмідь (мал. 214).

-	[[Image:62.5..JPG]]	+	[[Image:62.5..JPG]]

	Близько 1,7 млн років тому вимерли австралопітеки. Приблизно в цей час у Східній Африці від невідомих предків з'явилась Людина прямоходяча, яка вже застосовувала деякі знаряддя праці й уміла користуватись вогнем. Згодом цей вид розселився до Азії. Різні його географічні популяції дістали назви пітекантропів, синантропів та ін. Всі вони вимерли не пізніше ніж 300 тис. років тому. Саме в цей час з'являється вид Людина розумна. Він мав два підвиди: неандертальці та крожаньйонці, які займали спільний ареал — Європу, Кавказ та Передню Азію, але чітко відрізнялись між собою особливостями будови (мал. 215).		Близько 1,7 млн років тому вимерли австралопітеки. Приблизно в цей час у Східній Африці від невідомих предків з'явилась Людина прямоходяча, яка вже застосовувала деякі знаряддя праці й уміла користуватись вогнем. Згодом цей вид розселився до Азії. Різні його географічні популяції дістали назви пітекантропів, синантропів та ін. Всі вони вимерли не пізніше ніж 300 тис. років тому. Саме в цей час з'являється вид Людина розумна. Він мав два підвиди: неандертальці та крожаньйонці, які займали спільний ареал — Європу, Кавказ та Передню Азію, але чітко відрізнялись між собою особливостями будови (мал. 215).

-	[[Image:62.6..JPG]]	+	[[Image:62.6..JPG]]

	Голоценова епоха - час розселення кроманьйонців по всьому світові та формування людських рас (географічних популяцій). У цей час розпочинається активна господарська діяльність людини: полювання, рільництво, скотарство неандертальців (зникли приблизно 30 тис. років тому) та кроманьйонців. Приблизно 5 — 6 тис. років тому утворюються перші держави і міста, а в XIX столітті формуються промислові комплекси.		Голоценова епоха - час розселення кроманьйонців по всьому світові та формування людських рас (географічних популяцій). У цей час розпочинається активна господарська діяльність людини: полювання, рільництво, скотарство неандертальців (зникли приблизно 30 тис. років тому) та кроманьйонців. Приблизно 5 — 6 тис. років тому утворюються перші держави і міста, а в XIX столітті формуються промислові комплекси.
Строка 211:		Строка 211:
	Упродовж мезозойської ери на суходолі панували голонасінні, плазуни та комахи, а в морях - хрящові й кісткові риби, головоногі молюски. У цей час з'являються покритонасінні, ссавці та птахи.		Упродовж мезозойської ери на суходолі панували голонасінні, плазуни та комахи, а в морях - хрящові й кісткові риби, головоногі молюски. У цей час з'являються покритонасінні, ссавці та птахи.

-	Під час кайнозойської ери суходіл поступово набув сучасних обрисів, встановилися кліматичні зони. Ця ера характеризується бурхливою адаптивною радіацією квіткових рослин, комах, птахів і ссавців. Приблизно 2 млн років тому з'являється сучасна людина, її господарська діяльність у наш час - провідний фактор еволюції сучасних організмів.	+	Під час кайнозойської ери суходіл поступово набув сучасних обрисів, встановилися кліматичні зони. Ця ера характеризується бурхливою адаптивною радіацією квіткових рослин, комах, птахів і ссавців. Приблизно 2 млн років тому з'являється сучасна людина, її господарська діяльність у наш час - провідний фактор еволюції сучасних організмів.
-		+

		+	<br>

-	ПІДСУМКОВІ ЗАВДАННЯ	+	ПІДСУМКОВІ ЗАВДАННЯ

-	[[Image:62.7..JPG]]	+	[[Image:62.7..JPG]]

-	[[Image:62.8..JPG]]	+	[[Image:62.8..JPG]]

	[[Image:62.9..JPG]]<br>ТЕМАТИЧНА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ		[[Image:62.9..JPG]]<br>ТЕМАТИЧНА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ
Строка 240:		Строка 240:

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC._%D0%9F%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] презентація уроку
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології

User7 в 12:00, 12 ноября 2009

2009-11-12T12:00:05Z

Внесённые изменения

User7 в 11:49, 12 ноября 2009

2009-11-12T11:49:47Z

← Предыдущая		Версия 11:49, 12 ноября 2009
Строка 75:		Строка 75:
	Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>		Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>

-	Іхтіозаври (завдовжки від одного до 15 м) мали рибоподібну форму. У них була коротка шия, передні та задні кінцівки перетворились на ласти, а хвіст - на вертикальний хвостовий плавець. Подібно сучасним зубастим китам, вони ніколи не виходили на суходіл і були живородними (знайдено скелет самки із сформованим дитинчам усередині черевної порожнини).<br>Птерозаври, або літаючі ящери, з'явились наприкінці тріасового періоду, однак найбільшого різноманіття досягли в юрський та крейдяний (мал. 206). Подібно сучасним птахам, вони мали порожнисті кістки, кіль грудини, полегшений череп з тонкими кістками; на щелепах були дрібні зуби або рогові чохли, що нагадували дзьоб. Як і у сучасних рукокрилих, крила птерозаврів становили шкірясту перетинку, що тяглася від передніх до задніх кінцівок. Вона прикріплювалась до дуже видовженого п'ятого пальця (мізинця) передніх кінцівок. У юрському періоді були поширені ражфоринхи, що мали довгий хвіст і розмах крил до метра. Це були комахоїдні та рибоїдні тварини.<br>	+	Іхтіозаври (завдовжки від одного до 15 м) мали рибоподібну форму. У них була коротка шия, передні та задні кінцівки перетворились на ласти, а хвіст - на вертикальний хвостовий плавець. Подібно сучасним зубастим китам, вони ніколи не виходили на суходіл і були живородними (знайдено скелет самки із сформованим дитинчам усередині черевної порожнини).<br>Птерозаври, або літаючі ящери, з'явились наприкінці тріасового періоду, однак найбільшого різноманіття досягли в юрський та крейдяний (мал. 206).
		+
		+	[[Image:61.7..JPG]]
		+
		+	Подібно сучасним птахам, вони мали порожнисті кістки, кіль грудини, полегшений череп з тонкими кістками; на щелепах були дрібні зуби або рогові чохли, що нагадували дзьоб. Як і у сучасних рукокрилих, крила птерозаврів становили шкірясту перетинку, що тяглася від передніх до задніх кінцівок. Вона прикріплювалась до дуже видовженого п'ятого пальця (мізинця) передніх кінцівок. У юрському періоді були поширені ражфоринхи, що мали довгий хвіст і розмах крил до метра. Це були комахоїдні та рибоїдні тварини.<br>

	Динозаври були дуже різноманітними. На чотирьох кінцівках пересувались переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки ЗО м і схожий на нього, але кремезніший, бронтозавр масою близько 80 т. Це були найбільші наземні тварини за всю історію Землі. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині. Вважають, що через них з організму розсіювався надлишок тепла (мал. 200).<br>		Динозаври були дуже різноманітними. На чотирьох кінцівках пересувались переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки ЗО м і схожий на нього, але кремезніший, бронтозавр масою близько 80 т. Це були найбільші наземні тварини за всю історію Землі. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині. Вважають, що через них з організму розсіювався надлишок тепла (мал. 200).<br>
Строка 81:		Строка 85:
	Деякі динозаври юрського періоду пересувались на задніх кінцівках, а передні були вкорочені. Серед них були і дрібні тварини масою не більше 2,5 кг, і хижаки до 6 м завдовжки. Багато таких динозаврів мешкало в помірних широтах і, ймовірно, були теплокровними, про що свідчить пір'яний покрив. В одного з них, наприклад авіміжа, розміром з курку, передні кінцівки перетворились на короткі крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк (мал. 205).		Деякі динозаври юрського періоду пересувались на задніх кінцівках, а передні були вкорочені. Серед них були і дрібні тварини масою не більше 2,5 кг, і хижаки до 6 м завдовжки. Багато таких динозаврів мешкало в помірних широтах і, ймовірно, були теплокровними, про що свідчить пір'яний покрив. В одного з них, наприклад авіміжа, розміром з курку, передні кінцівки перетворились на короткі крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк (мал. 205).

-	[[Image:61.6..JPG]]	+	[[Image:61.6..JPG]]

-	Він бігав по рівнинах, а крила, як у сучасних страусів, слугували для гальмування чи зміни напрямку руху. В лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах (мал. 207). Він був здатний ширяти з дерева на дерево. Вважають, що від подібних динозаврів походять птахи. Тривала еволюція ссавців, яких відомо чотири ряди. Всі вони були дрібними тваринами. У другій половині періоду різко підвищився рівень Світового океану, що спричинило потепління клімату і чергову біосферну кризу, внаслідок якої сформувались біогеоценози початку наступного, крейдяного періоду.<br>	+	Він бігав по рівнинах, а крила, як у сучасних страусів, слугували для гальмування чи зміни напрямку руху. В лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах (мал. 207).
		+
		+	[[Image:61.8..JPG]]
		+
		+	Він був здатний ширяти з дерева на дерево. Вважають, що від подібних динозаврів походять птахи. Тривала еволюція ссавців, яких відомо чотири ряди. Всі вони були дрібними тваринами. У другій половині періоду різко підвищився рівень Світового океану, що спричинило потепління клімату і чергову біосферну кризу, внаслідок якої сформувались біогеоценози початку наступного, крейдяного періоду.<br>

	Яку роль у розвитку біосфери зіграв крейдяний період? Крейдяний період (130-65 млн років тому) названо так тому, що в морях, крім бентосних, розповсюдились і досягли великої чисельності планктонні форамініфери. Залишки їхніх черепашок утворили поклади крейди та вапняку.<br>		Яку роль у розвитку біосфери зіграв крейдяний період? Крейдяний період (130-65 млн років тому) названо так тому, що в морях, крім бентосних, розповсюдились і досягли великої чисельності планктонні форамініфери. Залишки їхніх черепашок утворили поклади крейди та вапняку.<br>
Строка 95:		Строка 103:
	Разом із голонасінними вимерло багато груп тварин. Зокрема, зникло близько двох третин видів комах, 5 родин динозаврів. Це збіглося з вимиранням значної частини морських планктонних форамініфер, що значно змінило твердість води. Останнє, у свою чергу, призвело до вимирання багатьох головоногих молюсків із зовнішньою черепашкою, іхтіозаврів та інших тварин.<br>		Разом із голонасінними вимерло багато груп тварин. Зокрема, зникло близько двох третин видів комах, 5 родин динозаврів. Це збіглося з вимиранням значної частини морських планктонних форамініфер, що значно змінило твердість води. Останнє, у свою чергу, призвело до вимирання багатьох головоногих молюсків із зовнішньою черепашкою, іхтіозаврів та інших тварин.<br>

-	У другій половині періоду сформувалися нові біогеоценози, основу яких становили комахозапильні дводольні та однодольні покритонасінні рослини, а також частина хвойних (переважно соснові). Відбувається бурхлива спряжена еволюція квіткових рослин та комах-запилювачів: відомі бджоли, денні метелики, сучасні групи мух (мал. 208). У цей час з'являються сумчасті та плацентарні ссавці. Останні були представлені комахоїдними, рукокрилими, приматами (напівмавпи) та кількома нині вимерлими рядами. Ссавці того часу досягли значного видового різноманіття, мали розміри від 5-10 см до 5-6 м завдовжки; серед них були рослиноїдні, трупоїдні, комахоїдні та хижі форми.<br>	+	У другій половині періоду сформувалися нові біогеоценози, основу яких становили комахозапильні дводольні та однодольні покритонасінні рослини, а також частина хвойних (переважно соснові). Відбувається бурхлива спряжена еволюція квіткових рослин та комах-запилювачів: відомі бджоли, денні метелики, сучасні групи мух (мал. 208).
		+
		+	[[Image:61.9..JPG]]
		+
		+	У цей час з'являються сумчасті та плацентарні ссавці. Останні були представлені комахоїдними, рукокрилими, приматами (напівмавпи) та кількома нині вимерлими рядами. Ссавці того часу досягли значного видового різноманіття, мали розміри від 5-10 см до 5-6 м завдовжки; серед них були рослиноїдні, трупоїдні, комахоїдні та хижі форми.<br>

	З середини періоду відомі птахи, які співіснували з іншими літаючими хребетними — птерозаврами та рукокрилими. <br>		З середини періоду відомі птахи, які співіснували з іншими літаючими хребетними — птерозаврами та рукокрилими. <br>

-	Представники вимерлого підкласу зубастих птахів відрізнялись від сучасних лише наявністю дрібних зубів на щелепах (мал. 209). Поряд з ними жили птахи з роговим дзьобом - предки сучасних буревісників, куликів і мартинів.	+	Представники вимерлого підкласу зубастих птахів відрізнялись від сучасних лише наявністю дрібних зубів на щелепах (мал. 209).
		+
		+	[[Image:61.10..JPG]]
		+
		+	Поряд з ними жили птахи з роговим дзьобом - предки сучасних буревісників, куликів і мартинів.

	Частина динозаврів пристосувалась до нових умов і досягла значної різноманітності (відомо близько 120 видів). Одні з них пересувались на чотирьох кінцівках, наприклад, рослиноїдні трицератопси, які досягали 10 м довжини, інші - на двох (рослиноїдні ігуанодони, найбільший наземний хижак - тиранозавр завдовжки 6-7 м).		Частина динозаврів пристосувалась до нових умов і досягла значної різноманітності (відомо близько 120 видів). Одні з них пересувались на чотирьох кінцівках, наприклад, рослиноїдні трицератопси, які досягали 10 м довжини, інші - на двох (рослиноїдні ігуанодони, найбільший наземний хижак - тиранозавр завдовжки 6-7 м).

User7 в 11:44, 12 ноября 2009

2009-11-12T11:44:56Z

← Предыдущая		Версия 11:44, 12 ноября 2009
Строка 71:		Строка 71:
	Крокодили стають водними тваринами; крім прісних водойм вони заселили солоні, причому деякі морські види досягали 15 м завдовжки. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври (мал. 203). Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. <br>		Крокодили стають водними тваринами; крім прісних водойм вони заселили солоні, причому деякі морські види досягали 15 м завдовжки. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври (мал. 203). Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. <br>

-	[[Image:61.5..JPG]]  [[Image:61.4..JPG]]	+	[[Image:61.5..JPG]]  [[Image:61.4..JPG]]

	Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>		Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>
Строка 79:		Строка 79:
	Динозаври були дуже різноманітними. На чотирьох кінцівках пересувались переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки ЗО м і схожий на нього, але кремезніший, бронтозавр масою близько 80 т. Це були найбільші наземні тварини за всю історію Землі. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині. Вважають, що через них з організму розсіювався надлишок тепла (мал. 200).<br>		Динозаври були дуже різноманітними. На чотирьох кінцівках пересувались переважно рослиноїдні види, з яких найвідоміший диплодок завдовжки ЗО м і схожий на нього, але кремезніший, бронтозавр масою близько 80 т. Це були найбільші наземні тварини за всю історію Землі. На території сучасної Північної Америки мешкав стегозавр з двома паралельними рядами вертикальних кісткових пластин на спині. Вважають, що через них з організму розсіювався надлишок тепла (мал. 200).<br>

-	Деякі динозаври юрського періоду пересувались на задніх кінцівках, а передні були вкорочені. Серед них були і дрібні тварини масою не більше 2,5 кг, і хижаки до 6 м завдовжки. Багато таких динозаврів мешкало в помірних широтах і, ймовірно, були теплокровними, про що свідчить пір'яний покрив. В одного з них, наприклад авіміжа, розміром з курку, передні кінцівки перетворились на короткі крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк (мал. 205). Він бігав по рівнинах, а крила, як у сучасних страусів, слугували для гальмування чи зміни напрямку руху. В лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах (мал. 207). Він був здатний ширяти з дерева на дерево. Вважають, що від подібних динозаврів походять птахи. Тривала еволюція ссавців, яких відомо чотири ряди. Всі вони були дрібними тваринами. У другій половині періоду різко підвищився рівень Світового океану, що спричинило потепління клімату і чергову біосферну кризу, внаслідок якої сформувались біогеоценози початку наступного, крейдяного періоду.<br>	+	Деякі динозаври юрського періоду пересувались на задніх кінцівках, а передні були вкорочені. Серед них були і дрібні тварини масою не більше 2,5 кг, і хижаки до 6 м завдовжки. Багато таких динозаврів мешкало в помірних широтах і, ймовірно, були теплокровними, про що свідчить пір'яний покрив. В одного з них, наприклад авіміжа, розміром з курку, передні кінцівки перетворились на короткі крила, а хвостовий відділ хребта - на куприк (мал. 205).
		+
		+	[[Image:61.6..JPG]]
		+
		+	Він бігав по рівнинах, а крила, як у сучасних страусів, слугували для гальмування чи зміни напрямку руху. В лісах мешкав археоптерикс, крилоподібні передні кінцівки якого мали пальці для лазання по деревах (мал. 207). Він був здатний ширяти з дерева на дерево. Вважають, що від подібних динозаврів походять птахи. Тривала еволюція ссавців, яких відомо чотири ряди. Всі вони були дрібними тваринами. У другій половині періоду різко підвищився рівень Світового океану, що спричинило потепління клімату і чергову біосферну кризу, внаслідок якої сформувались біогеоценози початку наступного, крейдяного періоду.<br>

	Яку роль у розвитку біосфери зіграв крейдяний період? Крейдяний період (130-65 млн років тому) названо так тому, що в морях, крім бентосних, розповсюдились і досягли великої чисельності планктонні форамініфери. Залишки їхніх черепашок утворили поклади крейди та вапняку.<br>		Яку роль у розвитку біосфери зіграв крейдяний період? Крейдяний період (130-65 млн років тому) названо так тому, що в морях, крім бентосних, розповсюдились і досягли великої чисельності планктонні форамініфери. Залишки їхніх черепашок утворили поклади крейди та вапняку.<br>

User7 в 11:42, 12 ноября 2009

2009-11-12T11:42:04Z

← Предыдущая		Версия 11:42, 12 ноября 2009
Строка 65:		Строка 65:
	Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які, на відміну від сучасних, були дуже рухливими назем¬ними хижаками з видовженими, пристосованими до бігу, кінцівками (мал. 202).<br>		Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які, на відміну від сучасних, були дуже рухливими назем¬ними хижаками з видовженими, пристосованими до бігу, кінцівками (мал. 202).<br>

-	[[Image:61.2..JPG]]  [[Image:61.3..JPG]]	+	[[Image:61.2..JPG]]  [[Image:61.3..JPG]]

	Тріасовий період закінчився біосферною кризою, спричиненою підйомом рівня Світового океану та пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих та інших тварин.<br>Що відбувалося в. біосфері юрського періоду? Юрський період (185-130 млн років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів. У них дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти (мал. 204). Рештки цих черепашок, які часто знаходять у піщаних породах, відомі в народі під назвою «чортові пальці». У водоймах з'являються діатомові водорості.		Тріасовий період закінчився біосферною кризою, спричиненою підйомом рівня Світового океану та пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих та інших тварин.<br>Що відбувалося в. біосфері юрського періоду? Юрський період (185-130 млн років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів. У них дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти (мал. 204). Рештки цих черепашок, які часто знаходять у піщаних породах, відомі в народі під назвою «чортові пальці». У водоймах з'являються діатомові водорості.

	Крокодили стають водними тваринами; крім прісних водойм вони заселили солоні, причому деякі морські види досягали 15 м завдовжки. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври (мал. 203). Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. <br>		Крокодили стають водними тваринами; крім прісних водойм вони заселили солоні, причому деякі морські види досягали 15 м завдовжки. Поширились водяні хижі плазуни, плезіозаври та іхтіозаври (мал. 203). Плезіозаври мали від 2 до 20 м завдовжки. <br>
		+
		+	[[Image:61.5..JPG]]  [[Image:61.4..JPG]]

	Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>		Голова розміщувалась на довгій гнучкій шиї (кількість шийних хребців досягала 80); рот був озброєний гострими зубами. Тулуб був діжкоподібний, обидві пари кінцівок перетворилися на ласти. Ці тварини займали адаптивну зону сучасних ластоногих і розмножувались на суходолі.<br>

User7 в 11:38, 12 ноября 2009

2009-11-12T11:38:37Z

← Предыдущая		Версия 11:38, 12 ноября 2009
Строка 59:		Строка 59:
	Тріасовий період закінчився близько 185 млн. років тому. Його кліматичні умови загалом нагадували пермський. У морях тривало зростання різноманітності хрящових і кісткових риб; останні поширились і в солоних водоймах. З цього періоду відомі представники всіх сучасних та деяких викопних рядів комах. З'являються два ряди наземних плазунів, відомих під загальною назвою динозаври (мал. 200).		Тріасовий період закінчився близько 185 млн. років тому. Його кліматичні умови загалом нагадували пермський. У морях тривало зростання різноманітності хрящових і кісткових риб; останні поширились і в солоних водоймах. З цього періоду відомі представники всіх сучасних та деяких викопних рядів комах. З'являються два ряди наземних плазунів, відомих під загальною назвою динозаври (мал. 200).

-	[[Image:61.1..JPG]]	+	[[Image:61.1..JPG]]

	Це були тварини середніх і великих (від одного до 30 м завдовжки) розмірів, що пересувались на чотирьох або на двох задніх кінцівках, які були спрямовані вниз, на відміну від сучасних плазунів. Існувало кілька груп морських плазунів. Від невеликих за розмірами комахоїдних звірозубих у другій половині періоду походять перші ссавці. Вони були невеликі (5-15 см завдовжки), вкриті шерстю, і зовні нагадували сучасних землерийок (мал. 201). Невідомо, чи вони народжували живих малят, чи були яйцекладними, як сучасні першозвірі.<br>		Це були тварини середніх і великих (від одного до 30 м завдовжки) розмірів, що пересувались на чотирьох або на двох задніх кінцівках, які були спрямовані вниз, на відміну від сучасних плазунів. Існувало кілька груп морських плазунів. Від невеликих за розмірами комахоїдних звірозубих у другій половині періоду походять перші ссавці. Вони були невеликі (5-15 см завдовжки), вкриті шерстю, і зовні нагадували сучасних землерийок (мал. 201). Невідомо, чи вони народжували живих малят, чи були яйцекладними, як сучасні першозвірі.<br>

	Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які, на відміну від сучасних, були дуже рухливими назем¬ними хижаками з видовженими, пристосованими до бігу, кінцівками (мал. 202).<br>		Із середини тріасового періоду відомі крокодили, які, на відміну від сучасних, були дуже рухливими назем¬ними хижаками з видовженими, пристосованими до бігу, кінцівками (мал. 202).<br>
		+
		+	[[Image:61.2..JPG]]  [[Image:61.3..JPG]]

	Тріасовий період закінчився біосферною кризою, спричиненою підйомом рівня Світового океану та пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих та інших тварин.<br>Що відбувалося в. біосфері юрського періоду? Юрський період (185-130 млн років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів. У них дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти (мал. 204). Рештки цих черепашок, які часто знаходять у піщаних породах, відомі в народі під назвою «чортові пальці». У водоймах з'являються діатомові водорості.		Тріасовий період закінчився біосферною кризою, спричиненою підйомом рівня Світового океану та пов'язаним із цим загальним потеплінням клімату, що супроводжувалось вимиранням багатьох груп - первісних земноводних, звірозубих та інших тварин.<br>Що відбувалося в. біосфері юрського періоду? Юрський період (185-130 млн років тому) характеризувався переважно помірним кліматом; у цей час існувало багато мілководних морів. У них дуже поширились головоногі молюски, що загалом нагадували кальмарів, однак мали зовнішню пряму черепашку - белемніти (мал. 204). Рештки цих черепашок, які часто знаходять у піщаних породах, відомі в народі під назвою «чортові пальці». У водоймах з'являються діатомові водорості.