Фотоелектричний ефект. Закони фотоефекту. Кванти світла. Рівняння фотоефекту - История изменений

User1 в 12:12, 22 апреля 2011

2011-04-22T12:12:23Z

ВикторияМора в 14:43, 10 мая 2010

2010-05-10T14:43:23Z

← Предыдущая		Версия 14:43, 10 мая 2010
Строка 93:		Строка 93:
	Спрямувавши рентгенівське проміння певної довжини хвилі [[Image:1-19-1.jpg]] на досліджувану речовину (мал. 6.2), учений зафіксував зростання довжини хвилі розсіяного випромінювання.		Спрямувавши рентгенівське проміння певної довжини хвилі [[Image:1-19-1.jpg]] на досліджувану речовину (мал. 6.2), учений зафіксував зростання довжини хвилі розсіяного випромінювання.

-	[[Image:30223.jpg]]	+	[[Image:30223.jpg]]

	Це явище, назване ефектом Комптона, остаточно підтвердило корпускулярні властивості світла і стало переконливим доказом квантової гіпотези.<br>		Це явище, назване ефектом Комптона, остаточно підтвердило корпускулярні властивості світла і стало переконливим доказом квантової гіпотези.<br>
Строка 111:		Строка 111:
	[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>к</sub> = 2,43 · 10<sup>-12</sup>м		[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>к</sub> = 2,43 · 10<sup>-12</sup>м

-	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3).	+	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3).

-	[[Image:30224.jpg]]	+	[[Image:30224.jpg]]

	За законом збереження імпульсу:<br>		За законом збереження імпульсу:<br>
Строка 141:		Строка 141:
	<span style="font-style: italic;"> </span>рухомих носіїв заряду (електронів і дірок) під дією електромагнітного випромінювання. Фотон, поглинаючись напівпровідником, віддає електронам усю свою енергію; внаслідок цього вони можуть стати вільними і збільшиться число електронів провідності й дірок (так звана власна фотопровідність). Отже, фотопровідність напівпровідників зростає пропорційно інтенсивності опромінення — чим вона більша, тим більший електричний струм. Вона також залежить від частоти випромінювання, проте характер цього зв'язку складніший. Ці властивості напівпровідників використовують у фоторезисторах і фотодіодах.		<span style="font-style: italic;"> </span>рухомих носіїв заряду (електронів і дірок) під дією електромагнітного випромінювання. Фотон, поглинаючись напівпровідником, віддає електронам усю свою енергію; внаслідок цього вони можуть стати вільними і збільшиться число електронів провідності й дірок (так звана власна фотопровідність). Отже, фотопровідність напівпровідників зростає пропорційно інтенсивності опромінення — чим вона більша, тим більший електричний струм. Вона також залежить від частоти випромінювання, проте характер цього зв'язку складніший. Ці властивості напівпровідників використовують у фоторезисторах і фотодіодах.

-	Фоторезистор — це напівпровідниковий прилад (мал. 6.4),	+	Фоторезистор — це напівпровідниковий прилад (мал. 6.4),

-	[[Image:05245-1.jpg]]	+	[[Image:05245-1.jpg]]

	опір якого змінюється залежно від його освітленості: чим більша сила світла, що на нього падає, тим менший його опір. Адже під дією світла у напівпровіднику утворюються додаткові носії електричного заряду — пара «електрон—дірка», які збільшують провідність матеріалу, а отже, зменшують його опір.		опір якого змінюється залежно від його освітленості: чим більша сила світла, що на нього падає, тим менший його опір. Адже під дією світла у напівпровіднику утворюються додаткові носії електричного заряду — пара «електрон—дірка», які збільшують провідність матеріалу, а отже, зменшують його опір.

-	У напівпровідникових фотодіодах (мал. 6.5),	+	У напівпровідникових фотодіодах (мал. 6.5),

-	[[Image:30226.jpg]]	+	[[Image:30226.jpg]]

	які увімкнені в коло в запірному напрямі р-и-переходу, під дією оптичного випромінювання виникає однобічна провідність. Це пояснюють тим, що внаслідок опромінення в напівпровідниках зростає концентрація електронів і дірок. Під дією електричного поля неосновні носії заряду (електрони в напівпровіднику р-типу і дірки в напівпровіднику ''п''-типу) легко долають запірний шар ''р-п''-переходу і в колі виникає струм.		які увімкнені в коло в запірному напрямі р-и-переходу, під дією оптичного випромінювання виникає однобічна провідність. Це пояснюють тим, що внаслідок опромінення в напівпровідниках зростає концентрація електронів і дірок. Під дією електричного поля неосновні носії заряду (електрони в напівпровіднику р-типу і дірки в напівпровіднику ''п''-типу) легко долають запірний шар ''р-п''-переходу і в колі виникає струм.
Строка 155:		Строка 155:
	Фоторезистори і фотодіоди широко використовують у засобах автоматики, де потрібно враховувати зміну світлового потоку, наприклад, в охоронних системах, пропускних турнікетах метрополітену, пристроях відтворення звуку.		Фоторезистори і фотодіоди широко використовують у засобах автоматики, де потрібно враховувати зміну світлового потоку, наприклад, в охоронних системах, пропускних турнікетах метрополітену, пристроях відтворення звуку.

-	Під дією світла в напівпровідниках може виникати ''фотоЕРС,'' зумовлена просторовим розподілом носіїв заряду, що з'являються у напівпровіднику внаслідок нерівномірного поглинання випромінювання (мал. 6.6).	+	Під дією світла в напівпровідниках може виникати ''фотоЕРС,'' зумовлена просторовим розподілом носіїв заряду, що з'являються у напівпровіднику внаслідок нерівномірного поглинання випромінювання (мал. 6.6).

-	[[Image:15465.jpg]]	+	[[Image:15465.jpg]]

	Концентрація носіїв заряду поблизу грані /, що освітлюється, набагато вища, ніж біля протилежної, затемненої грані 2. Електрони і дірки дифундують від грані / до грані 2, проте через неоднакову їх рухливість в об'ємі напівпровідника відбувається перерозподіл заряду, який створює електричне поле Е. Наявність електричного поля підтримує різницю потенціалів, внаслідок чого існує фотоЕРС.		Концентрація носіїв заряду поблизу грані /, що освітлюється, набагато вища, ніж біля протилежної, затемненої грані 2. Електрони і дірки дифундують від грані / до грані 2, проте через неоднакову їх рухливість в об'ємі напівпровідника відбувається перерозподіл заряду, який створює електричне поле Е. Наявність електричного поля підтримує різницю потенціалів, внаслідок чого існує фотоЕРС.
Строка 169:		Строка 169:
	В електричному колі фотоелемента, який не опромінюється (мал. 6.7),		В електричному колі фотоелемента, який не опромінюється (мал. 6.7),

-	[[Image:30227.jpg]]	+	[[Image:30227.jpg]]

	електричний струм відсутній, оскільки між катодом і анодом немає вільних носіїв заряду. Під час освітлення фотокатода утворюються фотоелектрони, які прямують до анода, тобто в колі виникає електричний струм.		електричний струм відсутній, оскільки між катодом і анодом немає вільних носіїв заряду. Під час освітлення фотокатода утворюються фотоелектрони, які прямують до анода, тобто в колі виникає електричний струм.
Строка 200:		Строка 200:
	'''<u>Ілюстрації</u>'''		'''<u>Ілюстрації</u>'''
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] реферати	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82._%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83._%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0._%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83._%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8 реферати]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] фішки для допитливих		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] фішки для допитливих
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] шпаргалки		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] шпаргалки

User7 в 15:44, 24 декабря 2009

2009-12-24T15:44:30Z

← Предыдущая		Версия 15:44, 24 декабря 2009
Строка 91:		Строка 91:
	Значним кроком у підтвердженні квантової гіпотези було відкриття у 1922 р. американським ученим А. Комптоном явища, яке спостерігається під час розсіювання рентгенівського випромінювання в речовині.<br>		Значним кроком у підтвердженні квантової гіпотези було відкриття у 1922 р. американським ученим А. Комптоном явища, яке спостерігається під час розсіювання рентгенівського випромінювання в речовині.<br>

-	Спрямувавши рентгенівське проміння певної довжини хвилі [[Image:1-19-1.jpg]] на досліджувану речовину (мал. 6.2), учений зафіксував зростання довжини хвилі розсіяного випромінювання. Це явище, назване ефектом Комптона, остаточно підтвердило корпускулярні властивості світла і стало переконливим доказом квантової гіпотези.<br>	+	Спрямувавши рентгенівське проміння певної довжини хвилі [[Image:1-19-1.jpg]] на досліджувану речовину (мал. 6.2), учений зафіксував зростання довжини хвилі розсіяного випромінювання.
		+
		+	[[Image:30223.jpg]]
		+
		+	Це явище, назване ефектом Комптона, остаточно підтвердило корпускулярні властивості світла і стало переконливим доказом квантової гіпотези.<br>

	Рентгенівське випромінювання (Х-промені) — електромагнітне випромінювання з меншою, ніж у видимого світла, довжиною хвилі<br> ([[Image:1-19-1.jpg]]~ 10<sup>-8</sup> ... 10<sup>-12</sup>м)		Рентгенівське випромінювання (Х-промені) — електромагнітне випромінювання з меншою, ніж у видимого світла, довжиною хвилі<br> ([[Image:1-19-1.jpg]]~ 10<sup>-8</sup> ... 10<sup>-12</sup>м)
Строка 107:		Строка 111:
	[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>к</sub> = 2,43 · 10<sup>-12</sup>м		[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>к</sub> = 2,43 · 10<sup>-12</sup>м

-	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3). За законом збереження імпульсу:<br>	+	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3).
		+
		+	[[Image:30224.jpg]]
		+
		+	За законом збереження імпульсу:<br>

	[[Image:3-91.jpg]]		[[Image:3-91.jpg]]
Строка 133:		Строка 141:
	<span style="font-style: italic;"> </span>рухомих носіїв заряду (електронів і дірок) під дією електромагнітного випромінювання. Фотон, поглинаючись напівпровідником, віддає електронам усю свою енергію; внаслідок цього вони можуть стати вільними і збільшиться число електронів провідності й дірок (так звана власна фотопровідність). Отже, фотопровідність напівпровідників зростає пропорційно інтенсивності опромінення — чим вона більша, тим більший електричний струм. Вона також залежить від частоти випромінювання, проте характер цього зв'язку складніший. Ці властивості напівпровідників використовують у фоторезисторах і фотодіодах.		<span style="font-style: italic;"> </span>рухомих носіїв заряду (електронів і дірок) під дією електромагнітного випромінювання. Фотон, поглинаючись напівпровідником, віддає електронам усю свою енергію; внаслідок цього вони можуть стати вільними і збільшиться число електронів провідності й дірок (так звана власна фотопровідність). Отже, фотопровідність напівпровідників зростає пропорційно інтенсивності опромінення — чим вона більша, тим більший електричний струм. Вона також залежить від частоти випромінювання, проте характер цього зв'язку складніший. Ці властивості напівпровідників використовують у фоторезисторах і фотодіодах.

-	Фоторезистор — це напівпровідниковий прилад (мал. 6.4), опір якого змінюється залежно від його освітленості: чим більша сила світла, що на нього падає, тим менший його опір. Адже під дією світла у напівпровіднику утворюються додаткові носії електричного заряду — пара «електрон—дірка», які збільшують провідність матеріалу, а отже, зменшують його опір.	+	Фоторезистор — це напівпровідниковий прилад (мал. 6.4),

-	У напівпровідникових фотодіодах (мал. 6.5), які увімкнені в коло в запірному напрямі р-и-переходу, під дією оптичного випромінювання виникає однобічна провідність. Це пояснюють тим, що внаслідок опромінення в напівпровідниках зростає концентрація електронів і дірок. Під дією електричного поля неосновні носії заряду (електрони в напівпровіднику р-типу і дірки в напівпровіднику ''п''-типу) легко долають запірний шар ''р-п''-переходу і в колі виникає струм.	+	[[Image:05245-1.jpg]]
		+
		+	опір якого змінюється залежно від його освітленості: чим більша сила світла, що на нього падає, тим менший його опір. Адже під дією світла у напівпровіднику утворюються додаткові носії електричного заряду — пара «електрон—дірка», які збільшують провідність матеріалу, а отже, зменшують його опір.
		+
		+	У напівпровідникових фотодіодах (мал. 6.5),
		+
		+	[[Image:30226.jpg]]
		+
		+	які увімкнені в коло в запірному напрямі р-и-переходу, під дією оптичного випромінювання виникає однобічна провідність. Це пояснюють тим, що внаслідок опромінення в напівпровідниках зростає концентрація електронів і дірок. Під дією електричного поля неосновні носії заряду (електрони в напівпровіднику р-типу і дірки в напівпровіднику ''п''-типу) легко долають запірний шар ''р-п''-переходу і в колі виникає струм.

	Фоторезистори і фотодіоди широко використовують у засобах автоматики, де потрібно враховувати зміну світлового потоку, наприклад, в охоронних системах, пропускних турнікетах метрополітену, пристроях відтворення звуку.		Фоторезистори і фотодіоди широко використовують у засобах автоматики, де потрібно враховувати зміну світлового потоку, наприклад, в охоронних системах, пропускних турнікетах метрополітену, пристроях відтворення звуку.

-	Під дією світла в напівпровідниках може виникати ''фотоЕРС,'' зумовлена просторовим розподілом носіїв заряду, що з'являються у напівпровіднику внаслідок нерівномірного поглинання випромінювання (мал. 6.6). Концентрація носіїв заряду поблизу грані /, що освітлюється, набагато вища, ніж біля протилежної, затемненої грані 2. Електрони і дірки дифундують від грані / до грані 2, проте через неоднакову їх рухливість в об'ємі напівпровідника відбувається перерозподіл заряду, який створює електричне поле Е. Наявність електричного поля підтримує різницю потенціалів, внаслідок чого існує фотоЕРС.	+	Під дією світла в напівпровідниках може виникати ''фотоЕРС,'' зумовлена просторовим розподілом носіїв заряду, що з'являються у напівпровіднику внаслідок нерівномірного поглинання випромінювання (мал. 6.6).
		+
		+	[[Image:15465.jpg]]
		+
		+	Концентрація носіїв заряду поблизу грані /, що освітлюється, набагато вища, ніж біля протилежної, затемненої грані 2. Електрони і дірки дифундують від грані / до грані 2, проте через неоднакову їх рухливість в об'ємі напівпровідника відбувається перерозподіл заряду, який створює електричне поле Е. Наявність електричного поля підтримує різницю потенціалів, внаслідок чого існує фотоЕРС.

	Утворення фотоЕРС використовують у різних приладах, призначених для вимірювання потужності випромінювання, сонячних батареях, які застосовують у космічній техніці тощо.		Утворення фотоЕРС використовують у різних приладах, призначених для вимірювання потужності випромінювання, сонячних батареях, які застосовують у космічній техніці тощо.
Строка 147:		Строка 167:
	''ФотоЕРС — виникнення ЕРС унаслідок опромінення напівпровідників''		''ФотоЕРС — виникнення ЕРС унаслідок опромінення напівпровідників''

-	В електричному колі фотоелемента, який не опромінюється (мал. 6.7), електричний струм відсутній, оскільки між катодом і анодом немає вільних носіїв заряду. Під час освітлення фотокатода утворюються фотоелектрони, які прямують до анода, тобто в колі виникає електричний струм.	+	В електричному колі фотоелемента, який не опромінюється (мал. 6.7),
		+
		+	[[Image:30227.jpg]]
		+
		+	електричний струм відсутній, оскільки між катодом і анодом немає вільних носіїв заряду. Під час освітлення фотокатода утворюються фотоелектрони, які прямують до анода, тобто в колі виникає електричний струм.

	Залежно від матеріалу фотокатода такий прилад може мати різні оптичні властивості.		Залежно від матеріалу фотокатода такий прилад може мати різні оптичні властивості.

User7 в 15:30, 24 декабря 2009

2009-12-24T15:30:28Z

← Предыдущая		Версия 15:30, 24 декабря 2009
Строка 83:		Строка 83:
	''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>		''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>

-	[[Image:3-89.jpg]] <br>	+	[[Image:3-89-1.jpg]] <br>

	<br>		<br>
Строка 109:		Строка 109:
	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3). За законом збереження імпульсу:<br>		Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3). За законом збереження імпульсу:<br>

-	[[Image:3-91.jpg]]	+	[[Image:3-91.jpg]]

	звідси р<sub>ф</sub> < р<sub>о</sub>, або [[Image:3-92.jpg]] тобто [[Image:1-19-1.jpg]]'  > [[Image:1-19-1.jpg]], що й було одержано в експерименті.<br>		звідси р<sub>ф</sub> < р<sub>о</sub>, або [[Image:3-92.jpg]] тобто [[Image:1-19-1.jpg]]'  > [[Image:1-19-1.jpg]], що й було одержано в експерименті.<br>

User7 в 15:16, 24 декабря 2009

2009-12-24T15:16:43Z

Внесённые изменения

User7 в 15:09, 24 декабря 2009

2009-12-24T15:09:16Z

← Предыдущая		Версия 15:09, 24 декабря 2009
Строка 83:		Строка 83:
	''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>		''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>

-	[[Image:3-89.jpg]]	+	[[Image:3-89.jpg]] <br>
		+
	<br>		<br>
-	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення? <br> <br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br>	+
		+	ЕФЕКТ КОМПТОНА<br>
		+
		+	Значним кроком у підтвердженні квантової гіпотези було відкриття у 1922 р. американським ученим А. Комптоном явища, яке спостерігається під час розсіювання рентгенівського випромінювання в речовині.<br>
		+
		+	Спрямувавши рентгенівське проміння певної довжини хвилі [[Image:1-19-1.jpg]] на досліджувану речовину (мал. 6.2), учений зафіксував зростання довжини хвилі розсіяного випромінювання. Це явище, назване ефектом Комптона, остаточно підтвердило корпускулярні властивості світла і стало переконливим доказом квантової гіпотези.<br>
		+
		+	Рентгенівське випромінювання (Х-промені) — електромагнітне випромінювання з меншою, ніж у видимого світла, довжиною хвилі<br> ([[Image:1-19-1.jpg]]~ 10<sup>-8</sup> ... 10<sup>-12</sup>м)
		+
		+	Монохроматичні рентгенівські промені Р довжиною хвилі [[Image:1-19-1.jpg]], проходячи крізь діафрагму Д, потрапляють вузьким пучком на пластинку 77. Внаслідок розсіювання частина з них відхиляється на певний кут [[Image:1-19-2.jpg]]. За допомогою спеціального приладу — спектрографа С можна виміряти кут відхилення [[Image:1-19-2.jpg]] і довжину хвилі [[Image:1-19-1.jpg]]' розсіяного рентгенівського випромінювання.<br>Досліди Комптона показали, що розсіяне рентгенівське проміння має більшу довжину хвилі, ніж падаюче: [[Image:1-19-1.jpg]]' > [[Image:1-19-1.jpg]]. Він встановив, що їх різниця Δ [[Image:1-19-1.jpg\|14x20px]] = [[Image:1-19-1.jpg]]' - [[Image:1-19-1.jpg]] не залежить від довжини хвилі падаючого проміння і хімічної природи речовини, що розсіює випромінювання:
		+
		+	АХ = Х' -X = Xk(l -cos0),        (6.5)<br>
		+
		+	де [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>k</sub> — стала, яку називають ''комптонівською довжиною хвилі''.<br>
		+
		+	Класична хвильова теорія розсіювання неспроможна була пояснити ефект Комптона, оскільки вона стверджувала, що довжина хвилі розсіяного світла не повинна змінюватися, адже під дією випромінювання в речовині виникають електромагнітні хвилі тієї самої частоти, що й падаючого світла.<br>
		+
		+	Рентгенівські промені розсіюються речовиною таким чином, що довжина хвилі розсіяного випромінювання [[Image:1-19-1.jpg]]' більша за довжину хвилі падаючого рентгенівського випромінювання [[Image:1-19-1.jpg]]<br>
		+
		+	[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>к</sub> = 2,43 · 10<sup>-12</sup>м
		+
		+	Це явище теоретично обґрунтував А. Комптон на основі квантової гіпотези. Він припустив, що часткове розсіювання фотонів відбувається на вільних або слабко зв'язаних електронах за законами пружного удару. Під час співудару падаючий фотон передає частину свого імпульсу електрону (мал. 6.3). За законом збереження імпульсу:<br>
		+
		+	звідси р<sub>ф</sub> < р<sub>о</sub>, або — > —, тобто [[Image:1-19-1.jpg]]'  > [[Image:1-19-1.jpg]], що й було одержано в експерименті.<br>
		+
		+	Установлено, що ефект Комптона не спостерігається в діапазоні видимого світла або ультрафіолетового випромінювання, де має місце явище фотоефекту. Це пояснюють тим, що енергія світлового кванта сумірна з енергією зв'язку електрона в атомі, і тому фотон може поглинатися атомом, зумовлюючи фотоефект. Однак явище розсіювання не спостерігатиметься, оскільки електрон не можна вважати вільним або слабко зв'язаним.<br>
		+
		+	''Енергія фотона оптичного діапазону знаходиться в межах''
		+
		+	''З · 10<sup>-19</sup> — 40 · 10<sup>-19</sup> Дж''
		+
		+	''або 2—25 еВ.''
		+
		+	''Енергія рентгенівського фотона становить понад 250 еВ''
		+
		+	Рентгенівський фотон має набагато більшу енергію, яка перевищує енергію зв'язку електрона в атоміг і тому електрон можна вважати вільним. Його зіткнення з фотоном відбувається за законами пружного удару, і тому відбувається розсіювання променів, яке супроводжується збільшенням довжини хвилі випромінювання.<br>
		+
		+	<br>ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФОТОЕФЕКТУ
		+
		+	Різні прояви явища фотоефекту знайшли широке практичне застосування в техніці. Зокрема, у напівпровідників було виявлено також внутрішній фотоефект, який проявляється у зростанні електропровідності та виникненні ЕРС під час їх опромінення.
		+
		+	''Фотопровідність — зростання електропровідності напівпровідників під дією світла''<br>
		+
		+	<span style="font-style: italic;"> </span>рухомих носіїв заряду (електронів і дірок) під дією електромагнітного випромінювання. Фотон, поглинаючись напівпровідником, віддає електронам усю свою енергію; внаслідок цього вони можуть стати вільними і збільшиться число електронів провідності й дірок (так звана власна фотопровідність). Отже, фотопровідність напівпровідників зростає пропорційно інтенсивності опромінення — чим вона більша, тим більший електричний струм. Вона також залежить від частоти випромінювання, проте характер цього зв'язку складніший. Ці властивості напівпровідників використовують у фоторезисторах і фотодіодах.
		+
		+	Фоторезистор — це напівпровідниковий прилад (мал. 6.4), опір якого змінюється залежно від його освітленості: чим більша сила світла, що на нього падає, тим менший його опір. Адже під дією світла у напівпровіднику утворюються додаткові носії електричного заряду — пара «електрон—дірка», які збільшують провідність матеріалу, а отже, зменшують його опір.
		+
		+	У напівпровідникових фотодіодах (мал. 6.5), які увімкнені в коло в запірному напрямі р-и-переходу, під дією оптичного випромінювання виникає однобічна провідність. Це пояснюють тим, що внаслідок опромінення в напівпровідниках зростає концентрація електронів і дірок. Під дією електричного поля неосновні носії заряду (електрони в напівпровіднику р-типу і дірки в напівпровіднику ''п''-типу) легко долають запірний шар ''р-п''-переходу і в колі виникає струм.
		+
		+	Фоторезистори і фотодіоди широко використовують у засобах автоматики, де потрібно враховувати зміну світлового потоку, наприклад, в охоронних системах, пропускних турнікетах метрополітену, пристроях відтворення звуку.
		+
		+	Під дією світла в напівпровідниках може виникати ''фотоЕРС,'' зумовлена просторовим розподілом носіїв заряду, що з'являються у напівпровіднику внаслідок нерівномірного поглинання випромінювання (мал. 6.6). Концентрація носіїв заряду поблизу грані /, що освітлюється, набагато вища, ніж біля протилежної, затемненої грані 2. Електрони і дірки дифундують від грані / до грані 2, проте через неоднакову їх рухливість в об'ємі напівпровідника відбувається перерозподіл заряду, який створює електричне поле Е. Наявність електричного поля підтримує різницю потенціалів, внаслідок чого існує фотоЕРС.
		+
		+	Утворення фотоЕРС використовують у різних приладах, призначених для вимірювання потужності випромінювання, сонячних батареях, які застосовують у космічній техніці тощо.
		+
		+	Останнім часом в електронних пристроях і засобах сигналізації широко використовують фотоелементи. В основу їх дії покладено властивість фотокатода здійснювати емісію електронів під впливом випромінювання. Фотокатод складається з тонкої плівки фотоемісійного матеріалу, нанесеної на пластинку, що опромінюється. Фотокатод разом з анодом вміщують у скляну колбу, з якої викачано повітря (вакуумний фотоелемент), або наповнюють її газом (газонаповнений фотоелемент).
		+
		+	''ФотоЕРС — виникнення ЕРС унаслідок опромінення напівпровідників''
		+
		+	В електричному колі фотоелемента, який не опромінюється (мал. 6.7), електричний струм відсутній, оскільки між катодом і анодом немає вільних носіїв заряду. Під час освітлення фотокатода утворюються фотоелектрони, які прямують до анода, тобто в колі виникає електричний струм.
		+
		+	Залежно від матеріалу фотокатода такий прилад може мати різні оптичні властивості.
		+
		+	Отже, він може бути чутливим лише до певного діапазону хвиль, наприклад ультрафіо-летового випромінювання, і не реагувати на видиме світло. Є фотоелементи, які охоплюють весь спектр видимого світла або чутливі в інфрачервоному діапазоні хвиль. Цю здатність фотоелементів використовують у різних оптичних приладах, зокрема у приладах нічного бачення.
		+
		+	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення?<br>7. Чому ефект Комптона вважають остаточним підтвердженням квантової гіпотези світла?<br>8. У чому полягає суть досліду Комптона?<br>9. Чому хвильова теорія неспроможна пояснити ефект Комптона?<br>10. Чому ефект Комптона не спостерігається в оптичному діапазоні випромінювання?<br>11. Які прилади побудовані з використанням явища фотоефекту?<br>12. Що таке фотопровідність? Від чого вона залежить?<br>13. Поясніть дію фоторезистора або фотодіода як засобів автоматики.<br>14. Де застосовують фотоелементи, фотодіоди і фоторезистори?
		+
		+	<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br>

	<br> <sub>Планування уроків [[Фізика і астрономія\|з фізики]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Фізика 11 клас\|з фізики для 11 класу]]</sub>		<br> <sub>Планування уроків [[Фізика і астрономія\|з фізики]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Фізика 11 клас\|з фізики для 11 класу]]</sub>

User7 в 14:46, 24 декабря 2009

2009-12-24T14:46:13Z

← Предыдущая		Версия 14:46, 24 декабря 2009
Строка 83:		Строка 83:
	''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>		''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>

-	~~<br>~~	+	[[Image:3-89.jpg]]
-		+	<br>
-	~~''СВІТЛОВІ КВАНТИ. КОРПУСКУЛЯРНО-ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ СВІТЛА''<br>~~	+	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення? <br> <br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br>
-		+
-	У різні часи, пояснюючи природу світла, учені дотримувалися різних поглядів. Одні вважали світло електромагнітною хвилею й обгрунтовано доводили це, посилаючись на явища інтерференції, дифракції і поляризація світла. Інші, прихильники корпускулярної теорії, уявляли світло як потік частинок і також мали вагомі аргументи на підтвердження цього. Так, на підставі корпускулярних уявлень І. Ньютон пояснював прямолінійне поширення і дисперсію світла.<br>	+
-		+
-	Водночас наприкінці ХIХ ст. завдяки дослідженням Т. Юнга і О. Ж. Френеля, а також поясненню природи світла за допомогою електромагнітної теорії Дж. Максвелла у фізиці склалося переконання, що хвильова теорія спроможна пояснити будь-яке світлове явище. Тому, коли А. Ейнштейн поширив ідею квантування енергії, висловлену М. Планком стосовно теплового випромінювання, на світлові явища, це було сприйнято неоднозначно.<br>	+
-		+
-	На той час обмежений характер хвильової теорії світла підтверджували також досліди Г. Герца і результати вивчення явища фотоефекту А. Г. Столєтовим. Пізніше, у 1922 р. квантова природа світлового випромінювання була експериментально доведена А. Комптоном під час спостереження розсіювання рентгенівського випромінювання в речовині.<br>	+
-		+
-	Отже, численні дослідження світлових явищ демонструють неоднозначний прояв властивостей світла: в одних випадках вони засвідчують хвильову природу світла, в інших — виразніше проявляється його корпускулярна придода. Тобто світлу властивий корпускулярно-хвильовий дуалізм. — воно має як безперервні, хвильові-властивості, так і дискретні, корпускулярні. <br>	+
-		+
-	~~''У класичній фізиці існували два погляди на природу світла — хвильовий і корпускулярний<br>''~~	+
-		+
-	~~''Ідею квантування енергії, висловлену М. Планком, А. Ейнштейн поширив на світлові явища<br>''~~	+
-		+
-	~~''Гіпотезу про подвійну природу світла — корпускулярно-хвильовий дуалізм — уперше висловив А. Ейнштейн''<br>~~	+
-		+
-	Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля:	+
-		+
-	[[Image:3-86.jpg]]	+
-		+
-	~~де р — імпульс тіла; h — стала Планка.~~<br>	+
-		+
-	Корпускулярну природу світла в сучасній фізиці відтворює поняття світлового кванта, зміст якого окреслив А. Ейнштейн, поширивши гіпотезу Планка на світлове випро-мінювання. За його тлумаченням, світловий квант — це мінімальна порція світлової енергії, локалізована в частинці, яка названа фотоном. Отже, світло з погляду квантової теорії — це потік світлових квантів — фотонів, що рухаються зі швидкістю світла с(3 · 10<sup>8</sup> <sup><u>м</u></sup><sub>с</sub>).	+
-		+
-	Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс<sup>2</sup>, його імпульс дорівнює:	+
-		+
-	~~[[Image:3-87.jpg]]~~	+
-		+
-	~~де / — довжина світлової хвилі.<br>~~	+
-		+
-	''Довжина хвилі де Бройля електрона, що рухається зі швидкістю<br> 500 <sup><u>м</u></sup><sub>с</sub>, дорівнює [[Image:1-19-1.jpg]] = 1,5 • 10<sup>-6</sup> м = 1,5 мкм''	+
-		+
-	~~''Фотон — це елементарна частинка, що характеризує квант світла hv''~~	+
-		+
-	Фотон — особлива  елементарна  частинка. Він не має маси спокою (m<sub>o </sub>=  0), тобто його не можна зупинити. Справді, якби була така система відліку, в якій він не рухався б, то в такій системі втрачає сенс саме поняття світла, адже не відбувається його поширення.<br>	+
-		+
-	Маса фотона залежить від довжини хилі електромагнітного випромінювання: [[Image:3-88.jpg]]. Так, для видимого світла ([[Image:1-19-1.jpg]]<sub>с</sub> = 6 · 10<sup>-7</sup> м) його маса дорівнює 3,7 · 10<sup>-36</sup> кг, а для рентгенівського випромінювання {[[Image:1-19-1.jpg]]<sub>р</sub> = 10<sup>-9</sup> м) — 2,2 · 10<sup>-33</sup> кг.<br>	+
-		+
-	Формула (6.2) відтворює наявність у світла одночасно і хвильових, і корпускулярних властивостей. Адже імпульс фотона як динамічний параметр мікрочастинки речовини виражається через частоту або довжину хвилі — величини, властиві випромінюванню. Як з'ясувалося згодом, такий корпускулярно-хвильовий дуалізм притаманний усім без винятку частинкам речовини, але найістотніше їхні хвильові властивості проявляються у мікросвіті, особливо в елементарних частинок.<br>	+
-		+
-	''Маса фотона рентгенівського випромінювання менша за масу електрона (m<sub>е</sub> = 9,1 · 10<sup>-31</sup> кг) майже в 500 разів<br>''	+
-		+
-	''Хвильова картина спостерігається, коли мають місце потужні потоки мікрочастинок протягом досить тривалого часу. ''	+
-		+
-	''Коли ж відбувається окремий акт взаємодії мікрочастинки з речовиною, то до уваги беруться її корпускулярні властивості ''	+
-		+
-	<span style="font-style: italic;">К</span>вантові уявлення про природу електромагнітного випромінювання дають змогу пояснити низку явищ, де хвильова теорія виявляється безпорадною. Зокрема, це стосується фотоефекту, люмінесценції, фотохімічних реакцій, розсіяння рентгенівського випромінювання в речовині тощо.<br>	+
-		+
-	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення? <br> 7. Які два вчення про природу світла існують у фізиці? Які світлові явища підтверджують їх?   <br>8. У чому полягає суть гіпотези Планка?<br>9. Що таке корпускулярно-хвильовий дуалізм світла?<br>10. У чому полягає суть квантування електромагнітного випромінювання?<br>11. Схарактеризуйте фотон як світловий квант.	+
-		+
-	<br> ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів   ''<br>	+

	<br> <sub>Планування уроків [[Фізика і астрономія\|з фізики]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Фізика 11 клас\|з фізики для 11 класу]]</sub>		<br> <sub>Планування уроків [[Фізика і астрономія\|з фізики]], відповіді на [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|тести]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Фізика 11 клас\|з фізики для 11 класу]]</sub>

User7 в 14:13, 24 декабря 2009

2009-12-24T14:13:32Z

← Предыдущая		Версия 14:13, 24 декабря 2009
Строка 35:		Строка 35:
	Фотоефект є результатом трьох послідовних процесів: поглинання фотона, внаслідок чого енергія одного електрона стає більшою за середню; руху цього електрона до поверхні тіла; виходу його за межі тіла в інше середовище через поверхню поділу.		Фотоефект є результатом трьох послідовних процесів: поглинання фотона, внаслідок чого енергія одного електрона стає більшою за середню; руху цього електрона до поверхні тіла; виходу його за межі тіла в інше середовище через поверхню поділу.

-	У 1888—1889 р. це явище докладно вивчав російський учений О. Г. Столєтов (1839— 1896). Він виготовив конденсатор, одна з обкладок якого С була сітчастою, й увімкнув його в електричне коло з гальванометром (мал. 6.1).	+	У 1888—1889 р. це явище докладно вивчав російський учений О. Г. Столєтов (1839— 1896). Він виготовив конденсатор, одна з обкладок якого С була сітчастою, й увімкнув його в електричне коло з гальванометром (мал. 6.1).

-	[[Image:30220.jpg]]	+	[[Image:30220.jpg]]

	Коли на негативно заряджену цинкову обкладку Р падає ультрафіолетове світло, у колі виникає струм, який фіксує гальванометр. Якщо джерело струму Е увімкнути протилежно (обкладку Р приєднати до позитивного полюса), то струм у колі не йтиме. За допомогою потенціометра R напругу на конденсаторі можна змінювати.		Коли на негативно заряджену цинкову обкладку Р падає ультрафіолетове світло, у колі виникає струм, який фіксує гальванометр. Якщо джерело струму Е увімкнути протилежно (обкладку Р приєднати до позитивного полюса), то струм у колі не йтиме. За допомогою потенціометра R напругу на конденсаторі можна змінювати.
Строка 127:		Строка 127:
	''Маса фотона рентгенівського випромінювання менша за масу електрона (m<sub>е</sub> = 9,1 · 10<sup>-31</sup> кг) майже в 500 разів<br>''		''Маса фотона рентгенівського випромінювання менша за масу електрона (m<sub>е</sub> = 9,1 · 10<sup>-31</sup> кг) майже в 500 разів<br>''

-	''Хвильова картина спостерігається, коли мають місце потужні потоки мікрочастинок протягом досить тривалого часу. Коли ж відбувається окремий акт взаємодії мікрочастинки з речовиною, то до уваги беруться її корпускулярні властивості''''<br>'''''	+	''Хвильова картина спостерігається, коли мають місце потужні потоки мікрочастинок протягом досить тривалого часу. ''

-	~~Квантові~~ уявлення про природу електромагнітного випромінювання дають змогу пояснити низку явищ, де хвильова теорія виявляється безпорадною. Зокрема, це стосується фотоефекту, люмінесценції, фотохімічних реакцій, розсіяння рентгенівського випромінювання в речовині тощо.<br>	+	''Коли ж відбувається окремий акт взаємодії мікрочастинки з речовиною, то до уваги беруться її корпускулярні властивості ''
		+
		+	<span style="font-style: italic;">К</span>вантові уявлення про природу електромагнітного випромінювання дають змогу пояснити низку явищ, де хвильова теорія виявляється безпорадною. Зокрема, це стосується фотоефекту, люмінесценції, фотохімічних реакцій, розсіяння рентгенівського випромінювання в речовині тощо.<br>

	<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення? <br> 7. Які два вчення про природу світла існують у фізиці? Які світлові явища підтверджують їх?   <br>8. У чому полягає суть гіпотези Планка?<br>9. Що таке корпускулярно-хвильовий дуалізм світла?<br>10. У чому полягає суть квантування електромагнітного випромінювання?<br>11. Схарактеризуйте фотон як світловий квант.		<u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. У чому полягає суть явища фотоефекту?<br>2. Послідовністю яких фізичних процесів є фотоефект?<br>3. Чому явище фотоефекту спостерігається лише за певного приєднання джерела струму?<br>4. Поясніть суть кожного із законів фотоефекту.<br>5. За яких умов може відбуватися фотоефект?<br>6. Чому червона межа фотоефекту залежить від хімічної природи металу? Що ще впливає на її значення? <br> 7. Які два вчення про природу світла існують у фізиці? Які світлові явища підтверджують їх?   <br>8. У чому полягає суть гіпотези Планка?<br>9. Що таке корпускулярно-хвильовий дуалізм світла?<br>10. У чому полягає суть квантування електромагнітного випромінювання?<br>11. Схарактеризуйте фотон як світловий квант.

User7 в 14:11, 24 декабря 2009

2009-12-24T14:11:33Z

← Предыдущая		Версия 14:11, 24 декабря 2009
Строка 35:		Строка 35:
	Фотоефект є результатом трьох послідовних процесів: поглинання фотона, внаслідок чого енергія одного електрона стає більшою за середню; руху цього електрона до поверхні тіла; виходу його за межі тіла в інше середовище через поверхню поділу.		Фотоефект є результатом трьох послідовних процесів: поглинання фотона, внаслідок чого енергія одного електрона стає більшою за середню; руху цього електрона до поверхні тіла; виходу його за межі тіла в інше середовище через поверхню поділу.

-	У 1888—1889 р. це явище докладно вивчав російський учений О. Г. Столєтов (1839— 1896). Він виготовив конденсатор, одна з обкладок якого С була сітчастою, й увімкнув його в електричне коло з гальванометром (мал. 6.1). Коли на негативно заряджену цинкову обкладку Р падає ультрафіолетове світло, у колі виникає струм, який фіксує гальванометр. Якщо джерело струму Е увімкнути протилежно (обкладку Р приєднати до позитивного полюса), то струм у колі не йтиме. За допомогою потенціометра R напругу на конденсаторі можна змінювати.	+	У 1888—1889 р. це явище докладно вивчав російський учений О. Г. Столєтов (1839— 1896). Він виготовив конденсатор, одна з обкладок якого С була сітчастою, й увімкнув його в електричне коло з гальванометром (мал. 6.1).
		+
		+	[[Image:30220.jpg]]
		+
		+	Коли на негативно заряджену цинкову обкладку Р падає ультрафіолетове світло, у колі виникає струм, який фіксує гальванометр. Якщо джерело струму Е увімкнути протилежно (обкладку Р приєднати до позитивного полюса), то струм у колі не йтиме. За допомогою потенціометра R напругу на конденсаторі можна змінювати.

	Вивчивши за допомогою такої установки залежність сили струму від частоти хвилі світла, його інтенсивності, інших характеристик випромінювання, О. Г. Столєтов установив три закони фотоефекту:		Вивчивши за допомогою такої установки залежність сили струму від частоти хвилі світла, його інтенсивності, інших характеристик випромінювання, О. Г. Столєтов установив три закони фотоефекту:
Строка 79:		Строка 83:
	''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>		''Межу фотоефекту називають «червоною», тому що в разі зміщення довжини хвилі в бік червоного світла ([[Image:1-19-1.jpg]] > [[Image:1-19-1.jpg]]<sub>0</sub>) фотоефект не відбувається'' <u></u> <br>

-		+	<br>

	''СВІТЛОВІ КВАНТИ. КОРПУСКУЛЯРНО-ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ СВІТЛА''<br>		''СВІТЛОВІ КВАНТИ. КОРПУСКУЛЯРНО-ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ СВІТЛА''<br>
Строка 97:		Строка 101:
	''Гіпотезу про подвійну природу світла — корпускулярно-хвильовий дуалізм — уперше висловив А. Ейнштейн''<br>		''Гіпотезу про подвійну природу світла — корпускулярно-хвильовий дуалізм — уперше висловив А. Ейнштейн''<br>

-	Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля:	+	Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля:

-	[[Image:3-86.jpg]]	+	[[Image:3-86.jpg]]

	де р — імпульс тіла; h — стала Планка.<br>		де р — імпульс тіла; h — стала Планка.<br>

-	Корпускулярну природу світла в сучасній фізиці відтворює поняття світлового кванта, зміст якого окреслив А. Ейнштейн, поширивши гіпотезу Планка на світлове випро-мінювання. За його тлумаченням, світловий квант — це мінімальна порція світлової енергії, локалізована в частинці, яка названа фотоном. Отже, світло з погляду квантової теорії — це потік світлових квантів — фотонів, що рухаються зі швидкістю світла с(3 · 10<sup>8</sup> <sup><u>м</u></sup><sub>с</sub>).	+	Корпускулярну природу світла в сучасній фізиці відтворює поняття світлового кванта, зміст якого окреслив А. Ейнштейн, поширивши гіпотезу Планка на світлове випро-мінювання. За його тлумаченням, світловий квант — це мінімальна порція світлової енергії, локалізована в частинці, яка названа фотоном. Отже, світло з погляду квантової теорії — це потік світлових квантів — фотонів, що рухаються зі швидкістю світла с(3 · 10<sup>8</sup> <sup><u>м</u></sup><sub>с</sub>).

	Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс<sup>2</sup>, його імпульс дорівнює:		Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс<sup>2</sup>, його імпульс дорівнює:

-	[[Image:3-87.jpg]]	+	[[Image:3-87.jpg]]

	де / — довжина світлової хвилі.<br>		де / — довжина світлової хвилі.<br>

User7 в 14:08, 24 декабря 2009

2009-12-24T14:08:58Z

Внесённые изменения