<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC</id>
		<title>Фотон. Корпускулярно – хвильовий дуалізм - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-27T07:15:05Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;diff=24390&amp;oldid=prev</id>
		<title>User7 в 14:39, 24 декабря 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;diff=24390&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-24T14:39:20Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 14:39, 24 декабря 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:3-86.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;де р — імпульс тіла; h — стала Планка.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;де р — імпульс тіла; h — стала Планка.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;, його імпульс дорівнює: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;, його імпульс дорівнює: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:3-87.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;де / — довжина світлової хвилі.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;де / — довжина світлової хвилі.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Довжина хвилі де Бройля електрона, що рухається зі швидкістю&amp;lt;br&amp;gt; 500 &amp;lt;sup&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;м&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;/sup&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt;, дорівнює&amp;amp;nbsp; = 1,5 • 10&amp;lt;sup&amp;gt;-6&amp;lt;/sup&amp;gt; м = 1,5 мкм'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Довжина хвилі де Бройля електрона, що рухається зі швидкістю&amp;lt;br&amp;gt; 500 &amp;lt;sup&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;м&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;/sup&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt;, дорівнює&amp;amp;nbsp;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:1-19-1.jpg]] &lt;/ins&gt;= 1,5 • 10&amp;lt;sup&amp;gt;-6&amp;lt;/sup&amp;gt; м = 1,5 мкм'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Фотон — це елементарна частинка, що характеризує квант світла hv'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Фотон — це елементарна частинка, що характеризує квант світла hv'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 39:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Фотон — особлива&amp;amp;nbsp; елементарна&amp;amp;nbsp; частинка. Він не має маси спокою (m&amp;lt;sub&amp;gt;o &amp;lt;/sub&amp;gt;=&amp;amp;nbsp; 0), тобто його не можна зупинити. Справді, якби була така система відліку, в якій він не рухався б, то в такій системі втрачає сенс саме поняття світла, адже не відбувається його поширення.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Фотон — особлива&amp;amp;nbsp; елементарна&amp;amp;nbsp; частинка. Він не має маси спокою (m&amp;lt;sub&amp;gt;o &amp;lt;/sub&amp;gt;=&amp;amp;nbsp; 0), тобто його не можна зупинити. Справді, якби була така система відліку, в якій він не рухався б, то в такій системі втрачає сенс саме поняття світла, адже не відбувається його поширення.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Маса фотона залежить від довжини хилі електромагнітного випромінювання: . Так, для видимого світла &amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt; = 6 · 10&amp;lt;sup&amp;gt;-7&amp;lt;/sup&amp;gt; м) його маса дорівнює 3,7&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-36&amp;lt;/sup&amp;gt; кг, а для рентгенівського випромінювання &amp;lt;sub&amp;gt;р&amp;lt;/sub&amp;gt; = 10&amp;lt;sup&amp;gt;-9&amp;lt;/sup&amp;gt; м) — 2,2&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-33&amp;lt;/sup&amp;gt; кг.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Маса фотона залежить від довжини хилі електромагнітного випромінювання: &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:3-88.jpg]]&lt;/ins&gt;. Так, для видимого світла &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:1-19-1.jpg]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt; = 6 · 10&amp;lt;sup&amp;gt;-7&amp;lt;/sup&amp;gt; м) його маса дорівнює 3,7&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-36&amp;lt;/sup&amp;gt; кг, а для рентгенівського випромінювання &amp;lt;sub&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:1-19-1.jpg]]&lt;/ins&gt;р&amp;lt;/sub&amp;gt; = 10&amp;lt;sup&amp;gt;-9&amp;lt;/sup&amp;gt; м) — 2,2&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-33&amp;lt;/sup&amp;gt; кг.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Формула (6.2) відтворює наявність у світла одночасно і хвильових, і корпускулярних властивостей. Адже імпульс фотона як динамічний параметр мікрочастинки речовини виражається через частоту або довжину хвилі — величини, властиві випромінюванню. Як з'ясувалося згодом, такий корпускулярно-хвильовий дуалізм притаманний усім без винятку частинкам речовини, але найістотніше їхні хвильові властивості проявляються у мікросвіті, особливо в елементарних частинок.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Формула (6.2) відтворює наявність у світла одночасно і хвильових, і корпускулярних властивостей. Адже імпульс фотона як динамічний параметр мікрочастинки речовини виражається через частоту або довжину хвилі — величини, властиві випромінюванню. Як з'ясувалося згодом, такий корпускулярно-хвильовий дуалізм притаманний усім без винятку частинкам речовини, але найістотніше їхні хвильові властивості проявляються у мікросвіті, особливо в елементарних частинок.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 55:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 55:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування з фізики, підручники та книги онлайн, курси та завдання з фізики для 11 класу&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Фізика_і_астрономія|&lt;/ins&gt;з фізики&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;, підручники та &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|&lt;/ins&gt;книги&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]] &lt;/ins&gt;онлайн, курси та завдання &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Фізика_11_клас|&lt;/ins&gt;з фізики для 11 класу&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;]]&lt;/ins&gt;&amp;lt;/sub&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:24388:newid:24390 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;diff=24388&amp;oldid=prev</id>
		<title>User7: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астр...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD._%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE_%E2%80%93_%D1%85%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC&amp;diff=24388&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-12-24T14:33:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Создана новая страница размером &amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Фізика і астр...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Фізика 11 клас|Фізика 11 клас]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Фізика: Фотон. Корпускулярно – хвильовий дуалізм''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;Фізика, клас, урок, на тему, 11 клас, Фотон, Корпускулярно – хвильовий дуалізм.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;ФОТОН. КОРПУСКУЛЯРНО - ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''СВІТЛОВІ КВАНТИ. КОРПУСКУЛЯРНО-ХВИЛЬОВИЙ ДУАЛІЗМ СВІТЛА''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У різні часи, пояснюючи природу світла, учені дотримувалися різних поглядів. Одні вважали світло електромагнітною хвилею й обгрунтовано доводили це, посилаючись на явища інтерференції, дифракції і поляризація світла. Інші, прихильники корпускулярної теорії, уявляли світло як потік частинок і також мали вагомі аргументи на підтвердження цього. Так, на підставі корпускулярних уявлень І. Ньютон пояснював прямолінійне поширення і дисперсію світла.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Водночас наприкінці ХIХ ст. завдяки дослідженням Т. Юнга і О. Ж. Френеля, а також поясненню природи світла за допомогою електромагнітної теорії Дж. Максвелла у фізиці склалося переконання, що хвильова теорія спроможна пояснити будь-яке світлове явище. Тому, коли А. Ейнштейн поширив ідею квантування енергії, висловлену М. Планком стосовно теплового випромінювання, на світлові явища, це було сприйнято неоднозначно.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На той час обмежений характер хвильової теорії світла підтверджували також досліди Г. Герца і результати вивчення явища фотоефекту А. Г. Столєтовим. Пізніше, у 1922 р. квантова природа світлового випромінювання була експериментально доведена А. Комптоном під час спостереження розсіювання рентгенівського випромінювання в речовині.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, численні дослідження світлових явищ демонструють неоднозначний прояв властивостей світла: в одних випадках вони засвідчують хвильову природу світла, в інших — виразніше проявляється його корпускулярна придода. Тобто світлу властивий корпускулярно-хвильовий дуалізм. — воно має як безперервні, хвильові-властивості, так і дискретні, корпускулярні. &amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''У класичній фізиці існували два погляди на природу світла — хвильовий і корпускулярний&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Ідею квантування енергії, висловлену М. Планком, А. Ейнштейн поширив на світлові явища&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Гіпотезу про подвійну природу світла — корпускулярно-хвильовий дуалізм — уперше висловив А. Ейнштейн''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом корпускулярно-хвильовий дуалізм властивий не лише світлу, а й усім мікрочастинкам. Так, потік електронів, шо падає на кристал, утворює дифракційну картину, яку можна пояснити лише на основі хвильових уявлень. Тобто електрони, які є елементарними частинками, корпускулами, за певних умов виявляють хвильові властивості. Такі уявлення про матерію покладено в основу квантової теорії. Вона, зокрема, передбачає, що кожній рухомій мікрочастинці, відповідає хвиля де Бройля: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де р — імпульс тіла; h — стала Планка.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Корпускулярну природу світла в сучасній фізиці відтворює поняття світлового кванта, зміст якого окреслив А. Ейнштейн, поширивши гіпотезу Планка на світлове випро-мінювання. За його тлумаченням, світловий квант — це мінімальна порція світлової енергії, локалізована в частинці, яка названа фотоном. Отже, світло з погляду квантової теорії — це потік світлових квантів — фотонів, що рухаються зі швидкістю світла с(3&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;8&amp;lt;/sup&amp;gt; &amp;lt;sup&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;м&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;/sup&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt;). &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фотону як кванту випромінювання за гіпотезою Планка відповідає енергія ''є = hv''. Як елементарна частинка він має імпульс р = mс. З урахуванням формули взаємозв'язку маси та енергії є = mс&amp;lt;sup&amp;gt;2&amp;lt;/sup&amp;gt;, його імпульс дорівнює: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
де / — довжина світлової хвилі.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Довжина хвилі де Бройля електрона, що рухається зі швидкістю&amp;lt;br&amp;gt; 500 &amp;lt;sup&amp;gt;&amp;lt;u&amp;gt;м&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;/sup&amp;gt;&amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt;, дорівнює&amp;amp;nbsp; = 1,5 • 10&amp;lt;sup&amp;gt;-6&amp;lt;/sup&amp;gt; м = 1,5 мкм'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Фотон — це елементарна частинка, що характеризує квант світла hv'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Фотон — особлива&amp;amp;nbsp; елементарна&amp;amp;nbsp; частинка. Він не має маси спокою (m&amp;lt;sub&amp;gt;o &amp;lt;/sub&amp;gt;=&amp;amp;nbsp; 0), тобто його не можна зупинити. Справді, якби була така система відліку, в якій він не рухався б, то в такій системі втрачає сенс саме поняття світла, адже не відбувається його поширення.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Маса фотона залежить від довжини хилі електромагнітного випромінювання: . Так, для видимого світла &amp;lt;sub&amp;gt;с&amp;lt;/sub&amp;gt; = 6 · 10&amp;lt;sup&amp;gt;-7&amp;lt;/sup&amp;gt; м) його маса дорівнює 3,7&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-36&amp;lt;/sup&amp;gt; кг, а для рентгенівського випромінювання &amp;lt;sub&amp;gt;р&amp;lt;/sub&amp;gt; = 10&amp;lt;sup&amp;gt;-9&amp;lt;/sup&amp;gt; м) — 2,2&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-33&amp;lt;/sup&amp;gt; кг.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Формула (6.2) відтворює наявність у світла одночасно і хвильових, і корпускулярних властивостей. Адже імпульс фотона як динамічний параметр мікрочастинки речовини виражається через частоту або довжину хвилі — величини, властиві випромінюванню. Як з'ясувалося згодом, такий корпускулярно-хвильовий дуалізм притаманний усім без винятку частинкам речовини, але найістотніше їхні хвильові властивості проявляються у мікросвіті, особливо в елементарних частинок.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Маса фотона рентгенівського випромінювання менша за масу електрона (m&amp;lt;sub&amp;gt;е&amp;lt;/sub&amp;gt; = 9,1&amp;amp;nbsp;· 10&amp;lt;sup&amp;gt;-31&amp;lt;/sup&amp;gt; кг) майже в 500 разів&amp;lt;br&amp;gt;'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Хвильова картина спостерігається, коли мають місце потужні потоки мікрочастинок протягом досить тривалого часу. '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
''Коли ж відбувається окремий акт взаємодії мікрочастинки з речовиною, то до уваги беруться її корпускулярні властивості '' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;span style=&amp;quot;font-style: italic;&amp;quot;&amp;gt;К&amp;lt;/span&amp;gt;вантові уявлення про природу електромагнітного випромінювання дають змогу пояснити низку явищ, де хвильова теорія виявляється безпорадною. Зокрема, це стосується фотоефекту, люмінесценції, фотохімічних реакцій, розсіяння рентгенівського випромінювання в речовині тощо.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;u&amp;gt;ЗАПИТАННЯ&amp;lt;/u&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;1. Які два вчення про природу світла існують у фізиці? Які світлові явища підтверджують їх?&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;2. У чому полягає суть гіпотези Планка?&amp;lt;br&amp;gt;3. Що таке корпускулярно-хвильовий дуалізм світла?&amp;lt;br&amp;gt;4. У чому полягає суть квантування електромагнітного випромінювання?&amp;lt;br&amp;gt;5. Схарактеризуйте фотон як світловий квант. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; ''Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко, Фізика, 11 клас&amp;lt;br&amp;gt;Вислано читачами з інтернет-сайтів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; ''&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;sub&amp;gt;Планування з фізики, підручники та книги онлайн, курси та завдання з фізики для 11 класу&amp;lt;/sub&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Зміст уроку&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Практика&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Ілюстрації&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Доповнення&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше &lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
 '''&amp;lt;u&amp;gt;Тільки для вчителів&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації &lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми&lt;br /&gt;
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User7</name></author>	</entry>

	</feed>