User9: Новая страница: «РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮФішки для допитливих з предмету [http://school.xvatit.com/index.p...»

2010-09-30T06:41:34Z

Новая страница: «<metakeywords>РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮ</metakeywords>Фішки для допитливих з предмету [http://school.xvatit.com/index.p...»

Новая страница

<metakeywords>РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮ</metakeywords>Фішки для допитливих з предмету [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_3_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81 Українська мова, 3 клас] Тема: [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_5._%D0%A9%D0%BE_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82 "Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Заголовок"] '''РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮ.'''

( Використовуємо слайди презентації) Катерина Василівна Білокур ( 1900 – 1961) Ось що розказує про себе сама художниця:           "Рік мого народження 1900. Народилася в селі Богданівці  на Полтавщині в сім'ї селянина-бідняка. Освіти не маю ніякої. Тоді було мені, може, вісім, а може й дев'ять, як мені купили буквар, от я без нічиєї допомоги й навчилася з нього читати. Ну, дід і батько порадились — нащо ж, мовляв, Катрю в школу посилати, коли вона й сама учиться, не буде рвати ні чобіт, ні свити, а ще вона потроху на веретені пряс¬тиме і грамоти навчиться. Ото така моя школа... Пряла, шила, ткала і взагалі виконувала всяку сільську роботу. Малювати  мені забороняли, кажуть: "Катре, навчишся трохи читати і бу¬де з тебе, а малювати, то куди нам до того. От кравцювання — то річ корисна", — і я заходилася кравцювати, бо тут було мені більше можливості нишком малювати, аніж на польовій роботі.          А в душі було, що прийде той час — не буду боятися і буду малювати, хоч на старості літ, а хоч на один час я бу¬ду художником і все. Ой, якби ви знали, яке це для мене чарівне слово — художник. "         Перші роботи художниці не збереглися. Це були малюн¬ки, виконані вуглинкою з печі чи сажею на шматочках полот¬на. Згодом вона сама навчилася виготовляти фарби із трав, цибулі, бузини, калини, буряка.         Усе життя користувалася пензлями власного виготовлен¬ня—з декількох тхорячих чи котячих ворсинок, кінської гриви чи хвоста, вишневих гілочок, але дуже тонких. Тільки вони дозволили Катерині так філігранно виписувати деталі.           В автобіографії художниця пише : "У 1934 році я сказа¬ла своїм рідним — батьку та матері, що я буду вчитися малювати і буду не тільки в неділю, а й у будні — кожен день малювати. "Чи ж ти, Катре, насміхаєшся чи збиткуєшся?" — запитали мене батько. "Ні, — кажу, — справді буду вчитися малювати". "А який же бісів батько тебе буде вчити?" "Сама буду вчитись", — відповідаю їм. І от учуся я малювати по сей день. І вже мої бідні старенькі батько і мати не б'ють мене, не лають і нічого мені не кажуть..."         До безтями прагнула Катерина малювати, щодень, щомиті, але бу¬ли заборони від батьків, тому вона і вибирається в неблизь¬ку для неї подорож у Канів, до Кобзаря, і в сльозах сповідується перед ним, найріднішим: "На могилі не було нікого. І мені вже така воля була! Скільки хотіла, стільки й плакала! Як живому, Шевченку розказувала, що як я хочу стати художником, але ж на цих доріжечках як не терен, то колючки, то камінці гострі." -    Сьогодні ми розглянемо одну з її картин, яка нази¬вається "Квіти за тином". Більшість з цих квітів росли в садибі Катерини Білокур, не було тільки конвалії і, щоб намалювати її, худож¬ниця ходила за 30 кілометрів під Пирятин "аж там дістала."           Квітів вона ніколи сама не рвала і нікому робити цього не дозволяла. "Квіти, як і люди, — живі, мають душу! Не рвіть, хай цвітуть, на радість людям і сонцю" —повчала ху¬дожниця. Тому і йшла вона з мольбертом на поле, в сад, до річки і там малювала з натури. Довгою була ця робота, але Ка¬терина Василівна нікого і ніколи не допускала до незакінчених картин, як і в свою майстерню. Більше того, їй доводило¬ся наймати хлопчаків, щоб ті стерегли її, коли вона малювала, щоб бодай ніхто не перервав її творчого задуму .          "Сідаю біля стеблини з квіткою і пишу з натури. Зірвана квітка — вже не квітка. А я беру ослінчик, фарби, пензлик, сідаю біля кущика — і малюю собі. Кожну квіточку я за¬пам'ятовую і майже без помилок наношу на папір чи полот-но, бо кожна квіточка не тільки в моїм серці, а і в очах: зімкну повіки — і бачу, яку хочу" . '''   4.  РОБОТА З КАРТИНОЮ КАТЕРИНИ БІЛОКУР.        РОЗГЛЯД І АНАЛІЗ КАРТИНИ «КВІТИ ЗА ТИНОМ».''' -    Уважно розгляньте картину "Квіти за тином". -    Що зображено на картині? -    Квіти. Буяння природи. -    Де вони ростуть? -    У яку пору року цвітуть ці квіти? -    Квіти різних пір року. -    Який день? -    Сонячний, теплий. -    Як зображені квіти? -    Виписувалась кожна прожилочка, листочки, цяточки на кожній з квіточок. -    Які почуття викликає картина? -    Радісні. Надіслано Попович Н.C. вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

[[Category: Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Заголовок. Фішки для допитливих]]

Фішки для допитливих.РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮ - История изменений

User9: Новая страница: «РОЗПОВІДЬ ПРО ХУДОЖНИЦЮФішки для допитливих з предмету [http://school.xvatit.com/index.p...»