Чехословаччина. Розчленування Чехословаччини.Повні уроки - История изменений

User33 в 09:43, 31 августа 2012

2012-08-31T09:43:40Z

User11 в 09:41, 16 марта 2011

2011-03-16T09:41:55Z

← Предыдущая		Версия 09:41, 16 марта 2011
Строка 117:		Строка 117:
	Для нас це катастрофа… Я не знаю, чи одержать ваші країни вигоди від прийнятого в Мюнхені рішення. В одному ми впевнені — ми, звичайно, не останні, після нас постраждають інші.		Для нас це катастрофа… Я не знаю, чи одержать ваші країни вигоди від прийнятого в Мюнхені рішення. В одному ми впевнені — ми, звичайно, не останні, після нас постраждають інші.

-	'' ''''Запитання до документа''	+	'' ''''Запитання до документа'''''

	1. Аргументуйте позицію чеського міністра закордонних справ.		1. Аргументуйте позицію чеського міністра закордонних справ.
Строка 151:		Строка 151:
	15 березня 1939 р. Проголошення незалежності Карпатської України.		15 березня 1939 р. Проголошення незалежності Карпатської України.

-	15 березня 1939 р.   Загарбання ЧСР Німеччиною.	+	15 березня 1939 р.   Загарбання ЧСР Німеччиною.

		+	<br>

		+	''Список використаної літератури:''

-	~~''Список використаної літератури:''~~	+	1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С.

-	1.За основу взятий  ~~тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С~~	+	2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Олександровича (Росія)

-	2.~~За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія)~~	+	3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік

-	3.~~Ладиченко Т~~.В., ~~Осмоловський С~~.О. Всесвітня історія 2010 рік	+	4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік

-	4.~~Щупак І~~.~~Я., Морозова Л.В~~. Всесвітня історія 2010 рік~~ ~~	+	5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 2010 рік

-	5.П.Б. ~~Полянський  ~~Всесвітня історія ~~10 клас~~ 2010 рік	+	6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік

-	6.~~Рожик М~~.Є , ~~Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий~~ О М.~~, Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік~~	+	8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991 2009 рік
		+	<div><div>Скомпоновано та відредактовано Муха О.</div><div></div><div></div></div>
		+	----

-	~~8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991 2009 рік~~	+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''

-	~~<div><div>Скомпоновано та відредактовано Муха О.</div><div></div><div></div></div>~~
-	~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].~~

-	~~Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь~~ - [http://xvatit.com/forum/ ~~Образовательный форум~~].	+	Муха О.
		+
		+	Супрун Л.С.
		+
		+	Яковлева Д. О.
		+
		+	Лобук Я.Я.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

	[[Category:Всесвітня_історія_10_клас]]		[[Category:Всесвітня_історія_10_клас]]

User14 в 10:55, 29 января 2011

2011-01-29T10:55:06Z

Внесённые изменения

User14 в 12:32, 20 января 2011

2011-01-20T12:32:54Z

← Предыдущая		Версия 12:32, 20 января 2011
Строка 39:		Строка 39:
	Після офіційного визнання уряду державами Антанти 28 вересня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехо-Словацьку республіку (ЧСР). 14 грудня Національні збори (парламент) проголосили про скасування влади Габсбурґів. Невдовзі Т. Масарика було обрано Президентом ЧСР, а провідного діяча Національно-демократичної партії К. Крамаржа - главою уряду.		Після офіційного визнання уряду державами Антанти 28 вересня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехо-Словацьку республіку (ЧСР). 14 грудня Національні збори (парламент) проголосили про скасування влади Габсбурґів. Невдовзі Т. Масарика було обрано Президентом ЧСР, а провідного діяча Національно-демократичної партії К. Крамаржа - главою уряду.

-	~~<br>~~	+	{{#ev:youtube\|U7-EmNiq6cc}}

	'''   1.2. Визначення кордонів.'''		'''   1.2. Визначення кордонів.'''
Строка 59:		Строка 59:
	У цілому, Конституція Чехо-Словаччини увібрала у себе кращі набутки тогочасного конституційного права й була однією з найдемократичніших у Європі.		У цілому, Конституція Чехо-Словаччини увібрала у себе кращі набутки тогочасного конституційного права й була однією з найдемократичніших у Європі.

-	<br>	+
		+	{{#ev:youtube\|GWn2eLcdj0Y&playnext=1&list=PLC20D0446EFB39324&index=46}}
		+	<div><br></div>

	'''  1.4.Внутрішня й зовнішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша. '''		'''  1.4.Внутрішня й зовнішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша. '''
Строка 69:		Строка 71:
	На міжнародній арені Чехо-Словаччина орієнтувалася на Францію. Це насамперед зумовлювалося небезпечним сусідством з Німеччиною, яка не приховувала своїх намірів приєднати території, населені німцями. У 1934 р. ЧСР уклала з Францією договір про взаємодопомогу, а у травні наступного року таку ж угоду було підписано з СРСР. Щоправда, радянські війська могли прийти на допомогу ЧСР лише через територію Румунії у тому разі, якщо таку допомогу спочатку надасть Франція. За умов зростання загрози з боку Німеччини Т. Масарик, а також Е. Бенеш, який став президентом у 1935 р., майже половину державного бюджету спрямовували на зміцнення збройних сил країни, оснастивши їх, зокрема, найкращою, за оцінкою фахівців, стрілецькою зброєю.		На міжнародній арені Чехо-Словаччина орієнтувалася на Францію. Це насамперед зумовлювалося небезпечним сусідством з Німеччиною, яка не приховувала своїх намірів приєднати території, населені німцями. У 1934 р. ЧСР уклала з Францією договір про взаємодопомогу, а у травні наступного року таку ж угоду було підписано з СРСР. Щоправда, радянські війська могли прийти на допомогу ЧСР лише через територію Румунії у тому разі, якщо таку допомогу спочатку надасть Франція. За умов зростання загрози з боку Німеччини Т. Масарик, а також Е. Бенеш, який став президентом у 1935 р., майже половину державного бюджету спрямовували на зміцнення збройних сил країни, оснастивши їх, зокрема, найкращою, за оцінкою фахівців, стрілецькою зброєю.

-	[[Image:Е.Бенеш.jpeg]]	+	[[Image:Е.Бенеш.jpeg]]

-	Е.Бенеш	+	Е.Бенеш
-	~~[[Image:Т.Масарик.jpeg]]~~	+

-	Т.Масарик	+	[[Image:Т.Масарик.jpeg]]

		+	Т.Масарик

		+	<br>

	'''   1.5 «Судетська проблема». '''		'''   1.5 «Судетська проблема». '''
Строка 90:		Строка 93:
	У травні 1938 р. у німецько-чехословацьких відносинах настала криза: поблизу чехословацьких кордонів було зосереджено до 200 тис. німецьких військ, але чехи і словаки виявили готовність воювати. В останній момент німецькі війська було зупинено й відведено від кордонів ЧСР, після чого відбулося відведення й чехословацьких частин. Генляйнівські загони ще раз спробували спровокувати конфлікт у вересні 1938 р., але впродовж 48 годин були розсіяні урядовими військами.		У травні 1938 р. у німецько-чехословацьких відносинах настала криза: поблизу чехословацьких кордонів було зосереджено до 200 тис. німецьких військ, але чехи і словаки виявили готовність воювати. В останній момент німецькі війська було зупинено й відведено від кордонів ЧСР, після чого відбулося відведення й чехословацьких частин. Генляйнівські загони ще раз спробували спровокувати конфлікт у вересні 1938 р., але впродовж 48 годин були розсіяні урядовими військами.

-	[[Image:К.Генлейн.jpeg]]	+	[[Image:К.Генлейн.jpeg]]

-	К.Генлейн	+	К.Генлейн

	Це стало черговим приводом для активізації античехословацької пропаганди у Німеччині. Погрози у бік Праги стали постійними. 28 вересня А. Гітлер наказав привести війська у бойову готовність. Того ж дня британський прем'єр Н. Чемберлен заявив: «Ситуація загострилася до краю. Єдиний спосіб уникнути війни - передати Німеччині Судетську область». Єдиним з чільних британських політиків, хто рішуче виступив проти такої політики, був В. Черчілл: «Франція й Англія мали вибір між війною й ганьбою. Вони обрали ганьбу і одержали війну».		Це стало черговим приводом для активізації античехословацької пропаганди у Німеччині. Погрози у бік Праги стали постійними. 28 вересня А. Гітлер наказав привести війська у бойову готовність. Того ж дня британський прем'єр Н. Чемберлен заявив: «Ситуація загострилася до краю. Єдиний спосіб уникнути війни - передати Німеччині Судетську область». Єдиним з чільних британських політиків, хто рішуче виступив проти такої політики, був В. Черчілл: «Франція й Англія мали вибір між війною й ганьбою. Вони обрали ганьбу і одержали війну».
		+
		+	{{#ev:youtube\|xPjfDIYsmhQ&feature=related}}

	Остаточно долю Чехо-Словаччини було вирішено в ніч з 29 на 30 вересня 1938 р. в Мюнхені.		Остаточно долю Чехо-Словаччини було вирішено в ніч з 29 на 30 вересня 1938 р. в Мюнхені.

-	[[Image:Президент Е.Гаха під час поїздки до Берліна.jpeg]]	+	[[Image:Президент Е.Гаха під час поїздки до Берліна.jpeg]]
-		+
-	~~Президент Е.Гаха під час поїздки до Берліна~~	+

		+	Президент Е.Гаха під час поїздки до Берліна

		+	<br>

	'''Документи, матеріали'''<br>		'''Документи, матеріали'''<br>

User14 в 12:27, 20 января 2011

2011-01-20T12:27:41Z

Внесённые изменения

User14: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія всесвітня|Історія в...»

2011-01-20T12:17:27Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія всесвітня|Історія в...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 10 клас]]>>[[Всесвітня історія 10 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Чехословаччина. Розчленування Чехословаччини.Повні уроки'''

<br>

'''Тема:      Чехословаччина. Розчленування Чехословаччини. <metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, 10 клас,Чехословаччина, Розчленування Чехословаччини.</metakeywords>'''

'''Мета:      Охарактеризувати  зовнішню політику Чехословаччини.та обставини за яких  відбувалися затвердження кордонів держави.'''

<br>

''Структура уроку:''

''1. Опитування домашнього завдання''

''2. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.''

''3. Дискусія робота  по групам''

''4. Домашнє завдання ''

<br>

ХІД УРОКУ

<br>

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

<br>

'''1.1 Утворення Чехо-Словаччини.'''

<br>

 До 1918 р. спільної незалежної держави чехів і словаків не існувало. Напередодні Першої світової війни обидва ці народи входили до складу Австро-Угорської імперії. Воєнні поразки монархії значно активізували зусилля чехів і словаків у боротьбі за незалежність. Для узгодження дій було створено два керівні центри: Національний чехословацький комітет у Празі та Чеський національний комітет у Парижі. Саме зусиллями паризького комітету, очолюваного Томашем Масариком, на території Росії з військовополонених чехів та словаків було сформовано легіон чисельністю близько 200 тис. солдатів та офіцерів. Цей військовий підрозділ мав увійти до складу військ держав Антанти.

  28 вересня Національний комітет у Парижі проголосив себе тимчасовим урядом Чехо-Словаччини. Главою уряду було обрано Т. Масарика.

   Після офіційного визнання уряду державами Антанти 28 вересня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехо-Словацьку республіку (ЧСР). 14 грудня Національні збори (парламент) проголосили про скасування влади Габсбурґів. Невдовзі Т. Масарика було обрано Президентом ЧСР, а провідного діяча Національно-демократичної партії К. Крамаржа - главою уряду.

<br>

'''   1.2. Визначення кордонів.'''

<br>

 За Версальським, Сен-Жерменським та Тріанонським мирними договорами до складу Чехословацької республіки увійшли Чехія, Словаччина, Австрійська Сілезія з районом Цешина, населеним переважно поляками, та колишнє королівство Богемія з Судетською областю з переважаючим німецьким населенням. Практично всі території, що межували з Австрією і на які претендувала Прага, були майже стовідсотково «перенесені» на карту ЧСР. Ситуація, за якої німці станом на 1918 р. становили у Богемії, Моравії й Сілезії близько 3,5 млн чоловік (34,9 %), а чехи і словаки - 6,25 млн (62,5 %) об'єктивно спонукала до майбутніх етнічних конфліктів. Так, наприклад, уже в грудні 1918 р. німецька меншина Чехословаччини здійснила спробу проголосити утворення «Німецької Богемії» й приєднатися до Німеччини.

   На Паризькій мирній конференції міністр закордонних справ ЧСР Едуард Бенеш домагався задоволення територіальних вимог чехів, які, за його словами, були «споконвічним бастіоном» слов'ян проти «германізму». Та все ж головним аргументом майбутнього чехословацького президента була економічна доцільність - Богемія була найрозвинутішою областю Австро-Угорщини.

<br>

'''   1.3  Конституція 1920 р.'''

<br>

 Засади облаштування державного устрою країни було закріплено конституцією, прийнятою у березні 1920 р. За нею народ визнавався єдиним джерелом державної влади. Абсентеїзм (відмова від участі у виборах) карався грошовим штрафом.

   У цілому, Конституція Чехо-Словаччини увібрала у себе кращі набутки тогочасного конституційного права й була однією з найдемократичніших у Європі.

<br>

'''  1.4.Внутрішня й зовнішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша. '''

<br>

Сформований після виборів 1921 р. коаліційний уряд Е. Бенеша зумів за короткий час домогтися як стабілізації курсу крони, так і оздоровлення економіки в цілому. Проте досягнуто цього було завдяки надзусиллям більшості населення. 1922 р. кабінет Е. Бенеша був змушений подати у відставку й поступитися урядові на чолі з представником Аграрної партії А. Швеглою. На тлі урядової кризи активізувалися радикальні політичні сили, що вдавалися до екстремістських методів боротьби. У відповідь на це Національні збори у березні 1923 р. прийняли закон «Про охорону республіки». Серйозну загрозу суспільній злагоді становили фашистські групи «Чеське фашистське товариство» та «Національна ліва», які організаційно оформилися у 1926 р. Небезпека з боку партій полягала не у їхній чисельності (вона була незначною), а у самому факті існування організацій, побудованих на фашистських засадах.

   На міжнародній арені Чехо-Словаччина орієнтувалася на Францію. Це насамперед зумовлювалося небезпечним сусідством з Німеччиною, яка не приховувала своїх намірів приєднати території, населені німцями. У 1934 р. ЧСР уклала з Францією договір про взаємодопомогу, а у травні наступного року таку ж угоду було підписано з СРСР. Щоправда, радянські війська могли прийти на допомогу ЧСР лише через територію Румунії у тому разі, якщо таку допомогу спочатку надасть Франція. За умов зростання загрози з боку Німеччини Т. Масарик, а також Е. Бенеш, який став президентом у 1935 р., майже половину державного бюджету спрямовували на зміцнення збройних сил країни, оснастивши їх, зокрема, найкращою, за оцінкою фахівців, стрілецькою зброєю.

'''<br>'''

'''   1.5 «Судетська проблема». '''

<br>

Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів з їхнім гаслом об'єднання у кордонах Райху всіх німців, Чехо-Словаччина стала одним із першочергових об'єктів гітлерівської агресії. Наміри знищення Чехо-Словаччини були втілені у розроблених у Берліні планах «Шулунг», «Рот» і «Грюн». А. Гітлер припинив ведення будь-яких переговорів із Прагою та розгорнув у німецькій пресі шалену античехословацьку пропаганду. Приводом до таких дій стало питання про громадян ЧСР німецької національності, які жили в Судетській області. За переписом 1930 р. у країні було З 231 тис. німців, з яких у Судетах - 3070 тис.

   Після аншлюсу (приєднання) у 1938 р. в Австрії, яке А. Гітлер назвав «родинною справою», об'єктом номер один німецької експансії стала Чехо-Словаччина. Тараном, яким нацисти планували зруйнувати цю державу, було обрано Судетсько-німецьку партію, очолювану колишнім учителем гімнастики Конрадом Генляйном. Організація, яка до 1933 р. змушена була маскувати свої справжні наміри, з приходом до влади А. Гітлера взяла курс на відокремлення Судетської області від ЧСР.

   Керівництво Чехо-Словаччини опинилося в украй складному становищі: Англія й   Франція як гаранти безпеки ЧСР наполягали на задоволенні вимог судетських німців (на парламентських виборах 1935 р. за генляйнівців віддали свої голоси 70 % німецькомовного населення), оскільки не були готовими для збройної відсічі Німеччині у разі її нападу на Чехо-Словаччину.

   У травні 1938 р. у німецько-чехословацьких відносинах настала криза: поблизу чехословацьких кордонів було зосереджено до 200 тис. німецьких військ, але чехи і словаки виявили готовність воювати. В останній момент німецькі війська було зупинено й відведено від кордонів ЧСР, після чого відбулося відведення й чехословацьких частин. Генляйнівські загони ще раз спробували спровокувати конфлікт у вересні 1938 р., але впродовж 48 годин були розсіяні урядовими військами.

   Це стало черговим приводом для активізації античехословацької пропаганди у Німеччині. Погрози у бік Праги стали постійними. 28 вересня А. Гітлер наказав привести війська у бойову готовність. Того ж дня британський прем'єр Н. Чемберлен заявив: «Ситуація загострилася до краю. Єдиний спосіб уникнути війни - передати Німеччині Судетську область». Єдиним з чільних британських політиків, хто рішуче виступив проти такої політики, був В. Черчілл: «Франція й Англія мали вибір між війною й ганьбою. Вони обрали ганьбу і одержали війну».

   Остаточно долю Чехо-Словаччини було вирішено в ніч з 29 на 30 вересня 1938 р. в 

Мюнхені.

'''<br>'''

'''Документи, матеріали'''

<br>

Із Декларації чеських депутатів австрійського парламенту. 30 травня 1917 р.

Депутати чеського народу, виходячи з глибокого переконання, що теперішню дуалістичну форму держави було створено… на шкоду спільним інтересам пануючих і пригноблених народів і тільки перетворення Габсбурзько-Лотаринзької монархії у федеративну державу вільних і рівноправних національних держав усуне будь-які національні привілеї та забезпечить всебічний розвиток кожної нації в інтересах імперії та династії.

В цей історичний момент, спираючись на природне право народів на самовизначення і вільний розвиток, посилене у нас, крім того, і невід’ємними історичними правами і повністю визнаними державними актами, ми на чолі свого народу будемо домагатися об’єднання всіх гілок чеської нації в чеську демократичну державу,  включно зі словацькою гілкою нації,   яка проживає в нерозривній єдності з чеською історичною бать ківщиною.

 

''Запитання до документа''

1. Які основні вимоги лідерів чеського національно-визвольного руху? Чим аргументували вони свою позицію?

2. Яким способом мало відбуватися відновлення чеської державності згідно з декларацією?

 

Із заяви міністра закордонних справ Чехо-Словаччини К.Крофта послам Англії, Франції та Італії (вересень 1938 р.)

Для нас це катастрофа… Я не знаю, чи одержать ваші країни вигоди від прийнятого в Мюнхені рішення. В одному ми впевнені — ми, звичайно, не останні, після нас постраждають інші.

'' ''

''Запитання до документа''

1. Аргументуйте позицію чеського міністра закордонних справ.

2. Які наслідки мала Мюнхенська угода для Чехо-Словаччини?

3. Хто був наступною жертвою агресорів?

 

'''Домашнє завдання:'''

1. Як відбувався процес створення ЧСР?

2. Охарактеризуйте політичний розвиток ЧСР у 1920-1938 рр.

3. З’ясуйте особливості економічного розвитку ЧСР у міжвоєнний період.

4. Дайте оцінку політики чехо-словацького уряду щодо національних меншин у 20-30-х рр.

5. Чому стала можливою Мюнхенська угода?

6. З’ясуйте причини ліквідації Чехо-Словаччини.

 

'''Запам’ятайте дати:'''

28 жовтня 1918 р.   Проголошення Чехо-Словацької Республіки.

Червень-липень 1919 р.   Словацька радянська республіка.

15 березня 1939 р. Проголошення незалежності Карпатської України.

15 березня 1939 р.   Загарбання ЧСР Німеччиною.
<div><div>Список використаної літератури:</div><div>За основу взятий  тематичний план вчителя історії ООШ № 51 г. Запорожья, учитель - методист,Елена Белая</div><div>За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) </div><div>Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік </div><div>Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік </div><div>П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас </div><div>Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи </div><div><br></div><div>Скомпоновано та відредактовано Муха О.</div><div>[[категория: Всесвітня історія 10 клас]]</div></div>

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].