Читання віршів поетів „Срібного століття”. Повні уроки - История изменений

User13 в 21:02, 6 сентября 2012

2012-09-06T21:02:53Z

User13 в 21:00, 6 сентября 2012

2012-09-06T21:00:14Z

User11 в 14:09, 18 марта 2011

2011-03-18T14:09:26Z

← Предыдущая		Версия 14:09, 18 марта 2011
Строка 39:		Строка 39:
	Список використаних джерел:<br>		Список використаних джерел:<br>

-	Урок, на тему:  Поети срібного століття:  Колісник В.В.учителя світової літератури, сш №5, м. Полтава<br>Урок на тему : Поезія М. Цвєтаєвої, Гумільва, ~~ЄсенінаКорчик~~ Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.	+	Урок, на тему:  Поети срібного століття:  Колісник В.В.учителя світової літератури, сш №5, м. Полтава<br>Урок на тему : Поезія М. Цвєтаєвої, Гумільва, Єсеніна Корчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.

	Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с. <br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 2001.- 93с <br>Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94 <br>Л.А. Рапацкая. Русская художественная культура. Москва 2000 г. Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>		Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с. <br>російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 2001.- 93с <br>Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94 <br>Л.А. Рапацкая. Русская художественная культура. Москва 2000 г. Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>

-	<br>~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~]. <br>	+	<br>----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Колісник В. В.
		+
		+	Корчик Н. Д.
		+
		+	Пилипенко В. В.
		+
		+	Перейда Н. Т.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]

User23 в 12:15, 14 ноября 2010

2010-11-14T12:15:34Z

← Предыдущая		Версия 12:15, 14 ноября 2010
Строка 2:		Строка 2:

	Тема: Поезія Срібного століття<br>Мета: Виховувати інтерес поезії  письменників Срібного століття.<br>Тип уроку: урок позакласного читання<br>Найбільш показово образ "срібного століття" виявився в літературі.		Тема: Поезія Срібного століття<br>Мета: Виховувати інтерес поезії  письменників Срібного століття.<br>Тип уроку: урок позакласного читання<br>Найбільш показово образ "срібного століття" виявився в літературі.
-	{{#ev:youtube\|lN2G-9lzNRs&feature}}	+
-	З одного боку, в творах письменників зберігалися стійкі традиції критичного реалізму. Толстой в своїх останніх художніх творах піднімав проблему опору особі заскнілим нормам життя ("Живий труп", "Батько Сергий", "Після балу").	+	{{#ev:youtube\|lN2G-9lzNRs&feature}} З одного боку, в творах письменників зберігалися стійкі традиції критичного реалізму. Толстой в своїх останніх художніх творах піднімав проблему опору особі заскнілим нормам життя ("Живий труп", "Батько Сергий", "Після балу").
-	{{#ev:youtube\|e79Z3XShV68}}	+
-	Основна думка публіцистики Толстого - неможливість усунути зло насильством.<br>А. П. Чехов в ці роки створив п'єси "Три сестри" і "Вишневий сад", в яких відобразив важливі зміни, що відбувалися в суспільстві.  Соціально загострені сюжети були в честі і у молодих письменників. І. А. Бунін досліджував не лише зовнішню сторону процесів, що відбувалися в селі (розшарування селянства, поступове відмирання дворянства), але також і психологічні наслідки цих явищ, то, як вони впливали на душі російських людей ("Село", "Суходіл", цикл "селянських" розповідей). А. І. Купрін показав непривабливу сторону армійського побуту:	+	{{#ev:youtube\|e79Z3XShV68}} Основна думка публіцистики Толстого - неможливість усунути зло насильством.<br>А. П. Чехов в ці роки створив п'єси "Три сестри" і "Вишневий сад", в яких відобразив важливі зміни, що відбувалися в суспільстві.  Соціально загострені сюжети були в честі і у молодих письменників. І. А. Бунін досліджував не лише зовнішню сторону процесів, що відбувалися в селі (розшарування селянства, поступове відмирання дворянства), але також і психологічні наслідки цих явищ, то, як вони впливали на душі російських людей ("Село", "Суходіл", цикл "селянських" розповідей). А. І. Купрін показав непривабливу сторону армійського побуту: {{#ev:youtube\|Lan12ltCk9w&feature}}
-	{{#ev:youtube\|Lan12ltCk9w&feature}}	+
-	безправ'я солдатів, спустошеність і бездуховність "панів офіцерів" ("Поєдинок"). Одним з нових явищ в літературі стало віддзеркалення в ній життя і боротьби пролетаріату. Зачинає цієї теми став А. М. Горький ("Вороги", "Мати")<br>Перше десятиліття XX ст в російську поезію прийшла ціла плеяда талановитих "селянських" поетів - С. А. Есенін, Н. А. Клюєв, С. А. Іклів.	+	безправ'я солдатів, спустошеність і бездуховність "панів офіцерів" ("Поєдинок"). Одним з нових явищ в літературі стало віддзеркалення в ній життя і боротьби пролетаріату. Зачинає цієї теми став А. М. Горький ("Вороги", "Мати")<br>Перше десятиліття XX ст в російську поезію прийшла ціла плеяда талановитих "селянських" поетів - С. А. Есенін, Н. А. Клюєв, С. А. Іклів. <br>
		+
	{{#ev:youtube\|aesFT4LId-4}}		{{#ev:youtube\|aesFT4LId-4}}
-	В той же час почав звучати голос, що пред'являє свій рахунок представникам реалізму нового покоління, що протестувало проти головного принципу реалістичного мистецтва - безпосереднього зображення навколишнього світу. На думку ідеологів цього покоління, мистецтво, будучи синтезом двох протилежних початків - матерії і духу, здатне не лише "відображувати".<br>На небосхилі російській поезії витончено спалахнули десятки зірок першої величини - від К.Д. Бальмонта і А.А. Блоку до Н.С. Гумільова і зовсім молодих М.І. Цветаєвой, С.А. Есеніна, А.А. Ахматової.	+
		+	В той же час почав звучати голос, що пред'являє свій рахунок представникам реалізму нового покоління, що протестувало проти головного принципу реалістичного мистецтва - безпосереднього зображення навколишнього світу. На думку ідеологів цього покоління, мистецтво, будучи синтезом двох протилежних початків - матерії і духу, здатне не лише "відображувати".<br>На небосхилі російській поезії витончено спалахнули десятки зірок першої величини - від К.Д. Бальмонта і А.А. Блоку до Н.С. Гумільова і зовсім молодих М.І. Цветаєвой, С.А. Есеніна, А.А. Ахматової. <br>

	[[Image:T29ec.jpeg]]		[[Image:T29ec.jpeg]]

User23 в 12:14, 14 ноября 2010

2010-11-14T12:14:35Z

Внесённые изменения

User23 в 12:03, 14 ноября 2010

2010-11-14T12:03:04Z

Внесённые изменения

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

2010-11-14T11:56:58Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Заруб...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки]]>>Зарубіжна література:Читання віршів поетів „Срібного століття”. Повні уроки<metakeywords>Тема:Читання віршів поетів „Срібного століття”. Повні уроки,Зарубіжна література 11 клас</metakeywords>'''

Тема: Поезія Срібного століття Мета: Виховувати інтерес поезії  письменників Срібного століття. Тип уроку: урок позакласного читання Найбільш показово образ "срібного століття" виявився в літературі. З одного боку, в творах письменників зберігалися стійкі традиції критичного реалізму. Толстой в своїх останніх художніх творах піднімав проблему опору особі заскнілим нормам життя ("Живий труп", "Батько Сергий", "Після балу"). Основна думка публіцистики Толстого - неможливість усунути зло насильством. А. П. Чехов в ці роки створив п'єси "Три сестри" і "Вишневий сад", в яких відобразив важливі зміни, що відбувалися в суспільстві.  Соціально загострені сюжети були в честі і у молодих письменників. І. А. Бунін досліджував не лише зовнішню сторону процесів, що відбувалися в селі (розшарування селянства, поступове відмирання дворянства), але також і психологічні наслідки цих явищ, то, як вони впливали на душі російських людей ("Село", "Суходіл", цикл "селянських" розповідей). А. І. Купрін показав непривабливу сторону армійського побуту: безправ'я солдатів, спустошеність і бездуховність "панів офіцерів" ("Поєдинок"). Одним з нових явищ в літературі стало віддзеркалення в ній життя і боротьби пролетаріату. Зачинає цієї теми став А. М. Горький ("Вороги", "Мати") Перше десятиліття XX ст в російську поезію прийшла ціла плеяда талановитих "селянських" поетів - С. А. Есенін, Н. А. Клюєв, С. А. Іклів.  В той же час почав звучати голос, що пред'являє свій рахунок представникам реалізму нового покоління, що протестувало проти головного принципу реалістичного мистецтва - безпосереднього зображення навколишнього світу. На думку ідеологів цього покоління, мистецтво, будучи синтезом двох протилежних початків - матерії і духу, здатне не лише "відображувати". На небосхилі російській поезії витончено спалахнули десятки зірок першої величини - від К.Д. Бальмонта і А.А. Блоку до Н.С. Гумільова і зовсім молодих М.І. Цветаєвой, С.А. Есеніна, А.А. Ахматової.

Есенин Сергей Заметался пожар голубой... Заметался пожар голубой, Позабылись родимые дали. В первый раз я запел про любовь, В первый раз отрекаюсь скандалить. Был я весь - как запущенный сад, Был на женщин и зелие падкий. Разонравилось пить и плясать И терять свою жизнь без оглядки. Мне бы только смотреть на тебя, Видеть глаз злато-карий омут, И чтоб, прошлое не любя, Ты уйти не смогла к другому. Поступь нежная, легкий стан, Если б знала ты сердцем упорным, Как умеет любить хулиган, Как умеет он быть покорным. Я б навеки забыл кабаки И стихи бы писать забросил. Только б тонко касаться руки И волос твоих цветом в осень. Я б навеки пошел за тобой Хоть в свои, хоть в чужие дали... В первый раз я запел про любовь, В первый раз отрекаюсь скандалить

Письменники поети срібного століття, на відміну від своїх попередників, звернули пильну увагу на літературу Заходу. Своїм орієнтиром вони вибрали нові літературні напрями - естетізм О. Уайльда, песимізм А. Шопенгауера, символізм Ш. Бодлера. Одночасно діячі срібного століття по-новому поглянули і на художню спадщину російської культури. Інше захоплення цього часу, що відбилося і в літературі, і в живописі, і в поезії, - щирий і глибокий інтерес до слов'янської міфології, до російського фольклору. "Друге дихання" знайшов і поетичнійший російський романтизм, що розквів в ліричній поезії. Змінився "соціальний статус" мистецтва. Серйозні кухлі об'єднували багато видатних діячів культури. Наприклад, в "релігійно-філософському" суспільстві тон задавали Д.С. Мережковський, В.В. Розанців, Д.В. Філософів. Величезну роль в розвитку ідей культурного ренесансу зіграли журнали "Терези", "Нова дорога", "Світ мистецтва", "Північний вісник", "Золоте руно", "Перевал". Багато видань пестувалися кращими умами Росії. Символізм Це напрям в розвитку мистецтва був загальноєвропейським, проте саме в Росії символізм знайшов високий філософський сенс, відбитий у великих творіннях літератури, театру, живопису, музики. На становлення естетики російського символізму зробили величезний вплив Д.С. Мережковський, В.С. Солов'їв; теоретиком же прийнято вважати, В.Я. Брюсова, який виклав свої погляди в трьох збірках "Російські символісти" (1894-1895), а в 1904-1909 рр. редагував знаменитий журнал символіста "Терези". У російській літературі виділяються "дві хвилі" символізму. Перша пов'язана з іменами "старших" символістів - В.Я. Брюсов, Ф.К. Сологуб, Д.С. Мережковський, З.Н. Гиппіус. До "молодших" же прибічників символізму (інакше, до "младосимволістам") відносяться А.А. Блок, А. Білий, Вяч.И. Іванов, С.М. Соловйов і ін. "Ключовим" словом естетики символізму було філософське поняття "символ", яке трактувалося як "зв'язок між двома світами", як знак іншого світу на цьому світі". У символі бачили реальне втілення невидимого, потойбічного, трансцендентального.

А. Блок

НЕЗНАКОМКА По вечерам над ресторанами Горячий воздух дик и глух, И правит окриками пьяными Весенний и тлетворный дух. Вдали, над пылью переулочной, Над скукой загородных дач, Чуть золотится крендель булочной, И раздается детский плач. И каждый вечер, за шлагбаумами, Заламывая котелки, Среди канав гуляют с дамами Испытанные остряки. Над озером скрипят уключины И раздается женский визг, А в небе, ко всему приученный, Бессмысленно кривится диск. И каждый вечер друг единственный В моем стакане отражен И влагой терпкой и таинственной Как я, смирен и оглушен. А рядом у соседних столиков Лакеи сонные торчат, И пьяницы с глазами кроликов «In vino veritas!» кричат. И каждый вечер, в час назначенный (Иль это только снится мне?), Девичий стан, шелками схваченный, В туманном движется окне. И медленно, пройдя меж пьяными, Всегда без спутников, одна, Дыша духами и туманами, Она садится у окна. И веют древними поверьями Ее упругие шелка, И шляпа с траурными перьями, И в кольцах узкая рука. И странной близостью закованный, Смотрю за темную вуаль, И вижу берег очарованный И очарованную даль. Глухие тайны мне поручены, Мне чье-то солнце вручено, И все души моей излучины Пронзило терпкое вино. И перья страуса склоненные В моем качаются мозгу, И очи синие бездонные Цветут на дальнем берегу. В моей душе лежит сокровище, И ключ поручен только мне! Ты право, пьяное чудовище! Я знаю: истина в вине. Акмеїзм В мистецтві "срібного століття" надзвичайно сильні були тенденції неокласицизму, спрямованості в минуле. Ідеали символізму вже на початку століття були поколеблени. Задуми містерій поступаються місцем прагненню повернутися "на грішну землю". Містичний туман символізму і космічность образів змінялися зверненням до "мовної краси. У 1911 р. Народилася співдружність таких несхожих поетів, як Н.С. Гумільов, С.М. Городецкий, А.А. Ахматова, О.Е. Мандельштам, Н.Д. Бурлюк, Н.А. Клюєв і ін. Гурток отримав "заземлену" назву "Цех поетів", немов перекреслив ідею того, що "божественного початку" мистецтва. Його представники проголошували звільнення поезії від поривів символістів до "ідеального", від багатозначності і текучості образів, ускладнена метафорична, повернення до матеріального світу, предмету, точного значення слова. У цьому середовищі виникла думка створити новий поетичний напрям, що отримав назву "акмеїзм". Проте нове не народилося на "порожньому місці". Один з організаторів і теоретиків "Цеху поетів" Н.С. Гумільов писав: "На зміну символізму йде новий напрям, як би воно не називалося, чи (від слова akme - вища міра чого-небудь, колір, квітуча пора) акмеїзм або адамізм (мужньо твердий і ясний погляд на життя), в усякому разі, що вимагає більшої рівноваги сил і точнішого знання стосунків між суб'єктом і об'єктом, чим то було в символізмі. Проте, щоб ця течія затвердила себе у всій повноті і з'явилася гідним наступником попереднього, треба, щоб вона  прийняла його спадок і відповіла на всі поставлені ним запитання. Слава предків зобов'язує, а символізм був гідним батьком". Новий напрям був родинний символізму в головному - в неприйнятті навколишньої дійсності, будь то сіра буденність або революційні вибухи. Справжню красу шукаи в минулому. Привабливими здавалися "ретро" - жанри: інтермедія, пастораль, ідилія, мадригал. Не випадково свій головний друкарський орган акмеїсти назвали "Аполлон" - символ гармонії, стрункості, ясності. Прощаючись з символізмом, щоб "живій землі проспівати хвалу", кожен з поетів "Цеху" обирав свою дорогу. Єдина естетична програма була намічена лише контурно, в загальних початках. До них відносилися, наприклад, пильна увага до образу мови, здатної збуджувати ліричне відчуття. І все ж серед акмеїстів Ахматова, за словами Блока, була "справжнім виключенням". Її відрізняло глибоко особисте відношення до навколишнього світу, відчуття його дисгармонії і трагічності. Муза Ахматової народилася під безпосереднім впливом блоківськой поезії; навіть її псевдонім перекликається з улюбленим меістом перебування поета: Ахматова - Шахматово. Але наслідування Блока не було суттю її творчості. Джерелом вдосконалення служив для Ахматової неосяжний світ російської класики - Пушкін, Баратинський, Нєкрасов, Тютчев. У передреволюційні роки Ахматова публікує три збірки віршів - "Вечір" (1912), "Чьотки" (1914), "Біла зграя" (1917). У ту пору її поезія глибоко інтимна, автобіографічна. По словах Ю.М. Тиньянова, вона немов знаходиться "в полоні у власних тем". Великий поетичний дар Ахматової, афористичність, виразність кожного слова розкривалися буквально з перших творів. При всій пристрасті поетеси включати пряму мову в мову авторську, відтворювати діалог героїв, її навряд чи можна докорити в театральності. Лірична героїня ахматовськой поезії як би повторює слова своїх співбесідників, прагнучи передати їх інтонацію, вслухуючись в свій внутрішній світ. Футуризм В мистецтві поетичного слова розцвів футуризм (майбутнє) - течія, родинна формотворчим експериментам в живописі. Найближче до західного футуризму як ідеології індустріального міста став молодий В.В. Маяковський. Його настрої пізніші, в 1923г., вилилися в створення ЛЕФа ("Лівого Фронту мистецтва"). Представники російського футуризму, як і їх побратими за кордоном, закликали до бунту проти міщанської повсякденності і радикальної зміни поетичної мови. Заперечуючи традиційну культуру, вони культивували естетику урбанізму і машинної індустрії. Для літературних творів характерні переплетення документального матеріалу і фантастики, в поезії - і мовне експериментування ("слова на волі" або "заумь"). Відоме творче об'єднання поетів-футуристів називалося "Гілея". До нього увійшли брати Д.Д. і Н.Д. Бурлюки, Ст Хлібников, А.Е. Кручених, В.В. Каменський, Е.Г. Гуро, В.В. Маяковський.

В.В. Маяковский.

ПРО ЧТО - ПРО ЭТО?  В этой теме,            и личной                     и мелкой, перепетой не раз                и не пять, я кружил поэтической белкой и хочу кружиться опять. Эта тема         сейчас              и молитвой у Будды и у негра вострит на хозяев нож. Если Марс,           и на нем хоть один сердцелюдый, то и он       сейчас             скрипит                   про то ж. Эта тема придет,                калеку за локти подтолкнет к бумаге,                   прикажет:                            - Скреби! - И калека         с бумаги                срывается в клекоте, горько строчками в солнце песня рябит. Эта тема придет,                позвонится с кухни, повернется,           сгинет шапчонкой гриба, и гигант         постоит секунду                       и рухнет, под записочной рябью себя погребя. Эта тема придет,                прикажет:                         - Истина! - Эта тема придет,                велит:                      - Красота! - И пускай         перекладиной кисти раскистены - только вальс под нос мурлычешь с креста. Эта тема азбуку тронет разбегом - уж на что б, казалось, книга ясна! - и становится            - А -                    недоступней Казбека. Замутит,         оттянет от хлеба и сна. Эта тема придет,                вовек не износится, только скажет:              - Отныне гляди на меня! - И глядишь на нее,                и идешь знаменосцем, красношелкий огонь над землей знаменя. Это хитрая тема!                Нырнет под события, в тайниках инстинктов готовясь к прыжку, и как будто ярясь                 - посмели забыть ee! - затрясет;          посыпятся души из шкур. Эта тема ко мне заявилась гневная, приказала:           - Подать                    дней удила! - Посмотрела, скривясь, в мое ежедневное и грозой раскидала людей и дела. Эта тема пришла,                 остальные оттерла и одна       безраздельно стала близка. Эта тема ножом подступила к горлу. Молотобоец!           От сердца к вискам. Эта тема день истемнила, в темень колотись - велела - строчками лбов. Имя    этой        теме: ............! 

Називали вони себе "будетлянами" (російський аналог слова "футурум"), або "кубофутурістамі". Остання назва примітніша, бо видає кровний зв'язок нової течії з кубізмом в живописі. Були і інші футуристичні групи, зокрема - "Мезонін поезії", куди деякий час входив початківець Б.Л. Пастернак. Футуризм характеризується бунтарством проти традиційної фори і образів, новим відношенням до рими, слова, матеріалу поезії. Антиреалістична, антисимволіст спрямованість "революційного поетичного блоку" очевидна.  Один з найобдарованіших футуристів "срібного століття" - Б.Л. Пастернак (1890-1960). До революційних потрясінь 1917 р. він встиг опублікувати дві перші поетичні збірки - "близнюк в хмарах" і "Поверх бар'єрів". Лірик за обдарованністю, Пастернак віддав дань відкриттям "младосимволістів", акмеїстів, кубофутурістів. У поезії Пастернака теми-образи, сплітаючись один з одним, передають не одномоментність життя, а її багатоголосе звучання. Ментальність срібного століття - культ творчості як єдиній можливості прориву до нових трансцендентних реальностей, подолання одвічної російської "двійкової" - святого і звіриного, Христа і Антихриста. Творчість художньої інтелігенції стає інтегральним способом осмислення часу і "Я" в нім через наполегливі мотиви вільної волі, пошуки Бога, смерті. Не випадково академік Д. Ліхачов помітив одного дня із складним відчуттям: "Ми подарували Заходу початок нашого століття." 

Список використаних джерел: 

Урок, на тему:  Поети срібного століття:  Колісник В.В.учителя світової літератури, сш №5, м. Полтава Урок на тему : Поезія М. Цвєтаєвої, Гумільва, ЄсенінаКорчик Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Запоріжжя.

Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: "Педагогічна преса", 2001.- 512с. російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 2001.- 93с Видання секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України: 1998-2003: Бібліографічний покажчик/ Голов. ред. І.Ф.Курас.- К., 2003.- 754с.- 16.94 Л.А. Рапацкая. Русская художественная культура. Москва 2000 г. Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. 

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]